CC BY
34
УДК 331.5
вплив ГЛОБАЛЬИИХ ВИКЛИК1В НА ФУНКЦЮНУВАННЯ РИНКУ ПРАЩ
© 2019 НАУМОВА М. А.
УДК 331.5
Наумова М. А. Вплив глобальних виклимв на функцюнування ринку праЦ
На будь-якому етат соц1ально-економ1чного розвитку крани ринок прац е найб'шьш чутливим шдикатором зм/ни ринковоi кон'юнктури, що про-являеться у швидкй реакцп на прояви макроеконом'нноi нестаб'шьностi та турбулентностi економ'жи. Тому одним i3 пр'юритет'в державноi по-лтики у сферi зайнятостi населення стають аналз i прогнозування стану ринку прац у перюд значних зрушень у його усталених тенденфх, якi пов'язаш зi сmрiмкими темпами глобал'заци свтовоiекономки. Метою статт'> е анал'в впливу глобальних виклиюв i пов'язаних iз ними ризит на свтовий i нацюнальний ринки працi, визначення в'дпов'дних напрям'ю полтики держави й eкономiчнихумов для його ефективного функцюну-вання в перюд мaкроeкономiчноi нестаб'шьност'!. Систематизовано актуальн глобальн виклики, якi впливають на поточне функцюнування та траекторирозвиткусвтового танацюнальногоринтпрацi. Наведеноперел'шризитв,зякимистикаетьсяукранськаекономка. Сформульова-но напрями полтики держави й умови для ефективноiадаптаци населення та економки Украни в перюд мaкроeкономiчноi нестаб'шьностi, яка пов'язана з нов'ттми проблемами людства. Визначено технологи, професи i навички, якi будуть найб'шьш затребуват в майбутньому та здатт в найближч'1 роки кардинально змнити вигляд свтового бiзнeсу, розглянуто iхпереваги та пов'язанiз ними проблеми. Ключов'! слова: глобальн виклики, глобaлiзaцiя, шдустр'шльна революЦя, соцiaльно-eкономiчнa нестаб'шьшсть, ринок працi. Рис.: 1. Табл.: 2. Б'бл.: 21.
Наумова Марина Анатолпвна - кандидат ф'зико-математичних наук, доцент, доцент кафедри математики i математичних метод'в в еконо-мЩ Донецький нацюнальний ушверситет iменiВасиля Стуса (вул. 600-р'тя, 21, Внниця, 21021, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 331.5
Наумова М. А. Влияние глобальных вызовов на функционирование рынка труда
На любом этапе социально-экономического развития страны рынок труда является наиболее чувствительным индикатором изменения рыночной конъюнктуры, который проявляется в быстрой реакции на проявления макроэкономической нестабильности и турбулентности экономики. Поэтому одним из приоритетов государственной политики в сфере занятости населения становятся анализ и прогнозирование состояния рынка труда в период значительных сдвигов в его устоявшихся тенденциях, связанных с быстрыми темпами глобализации мировой экономики. Целью статьи является анализ влияния глобальных вызовов и связанных с ними рисков на мировой и национальный рынки труда, определение соответствующих направлений политики государства и экономических условий для его эффективного функционирования в период макроэкономической нестабильности. Систематизированы актуальные глобальные вызовы, влияющие на текущее функционирование и траектории развития мирового и национального рынков труда. Приведен перечень рисков, с которыми сталкивается украинская экономика. Сформулированы направления политики государства и условия для эффективной адаптации населения и экономики Украины в период макроэкономической нестабильности, связанной с новейшими проблемами человечества. Обозначены технологии, профессии и навыки, которые будут наиболее востребованы в будущем и способны в ближайшие годы кардинально изменить облик мирового бизнеса, рассмотрены их преимущества и связанные с ними проблемы.
Ключевые слова: глобальные вызовы, глобализация, индустриальная революция, социально-экономическая нестабильность, рынок труда. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 21.
Наумова Марина Анатольевна - кандидат физико-математических наук, доцент, доцент кафедры математики и математических методов в экономике, Донецкий национальный университет имени Василя Стуса (ул. 600-летия, 21, Винница, 21021, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 331.5
Naumova M. A. The Impact of Global Challenges on the Functioning of Labor Market
At any stage of the country's socio-economic development, labor market is the most sensitive indicator of changing market conditions, a rapid response to the manifestations of macro-economic instability and turbulence of economy. Therefore, one of the priorities of the State policy in the sphere of employment of the population is the analysis and forecasting the status of labor market in the period of significant shifts in its established tendencies related to the rapid pace of globalization of the worldwide economy. The article is aimed at analyzing the impact of global challenges and the related risks on both the world and the national labor markets, defining the appropriate directions of the State policy and economic conditions for its effective functioning during the period of macro-economic instability. The topical global challenges influencing the current functioning and trajectories of development of both the worldwide and the national labor markets are systematized. The list of risks faced by the Ukrainian economy is provided. The directions of the State policy together with conditions for efficient adaptation of the population and economy of Ukraine in the period of macro-economic instability connected with the newest problems of mankind are formulated. The technologies, professions and skills that be most in demand in the future and be able to radically change the appearance of the world business in the coming years, are indicated and their advantages and the related problems are considered. Keywords: global challenges, globalization, industrial revolution, socio-economic instability, labor market. Fig.: 1. Tbl.: 2. Bibl.: 21.
Naumova Maryna A. - Candidate of Sciences (Physics and Mathematics!, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Mathematics and Mathematical Methods in Economics, Vasyl' Stus Donetsk National University (21 600-richchia Str., Vinnytsia, 21021, Ukraine) E-mail: [email protected]
Вумовах сучасно! глобально! економжи cBiT пращ зазнае швидких змш. Глибокi демографiчнi змши, вiйськово-полiтичнi конфлiкти, впровадження технолопчних iнновацiй (автоматизацiя виробництва, робототехнiка, тривимiрний друк, цифровi технологи тощо), глобальний аутсорсинг змшюють сфери зайня-тост населення рiзних кра!н. Ti кра!ни, якi вчасно усвь домлять щ тренди та успiшно адаптуються до викли-юв часу, зможуть не лише виршити назрiлi проблеми у сферi працi, але й забезпечити фундамент для зрос-тання ефективност нащонально! економiки, шдвищен-ня продуктивност працi, полiпшення якостi життя на-селення.
На будь-якому етат соцiально-економiчного роз-витку кра!ни ринок працi е найб^ьш чутливим шдика-тором змши ринково! кон'юнктури, що проявляеться у швидкш реакщ! на прояви макроекономiчно! неста-бiльностi та турбулентностi економжи. На глобальнi i системнi економiчнi шоки ринок працi реагуе вивкь-ненням найменш конкурентоспроможних кадрiв, шд-вищенням рiвня тшшаци економiки та безробптя. При позитивних векторах зростання галузей економiки ринок сигналiзуе про зростання попиту на затребуваних фахiвцiв через систему макроекономiчних iндикаторiв i пiдвищення рiвня оплати пращ. Однак у розрiзi су-купност вск можливих економiчних сценарив питання стабкьного розвитку ринку працi i людського капiталу перманентно зберiгае свою актуальшсть. Тому одним iз прюритейв державно! полiтики у сферi зайнятост населення стае аналiз i прогнозування стану ринку працi у перюд значних зрушень у його усталених тенденц1ях, якi пов'язанi зi стрiмкими темпами глобалiзацi! свiтово! економжи та протiкання Четверто! iндустрiально! рево-лющ!.
Питання впливу свiтових глобальних викликiв, процесiв глобалiзацi! та д1джиталшаци на розвиток ринку працi свпу й Укра!ни, процесiв його трансфор-мацiй в контекстi новгтн1х свиових проблем розгляда-лися у працях багатьох свиових та укра!нських учених: U. Walwei [1], K. Grass, E. Weber [2], C. Frey, M. Osborne [3], Е. Лiбанова [4], А. Колот [5], Л. Лксогор, С. Оденко, I. Петрова, Я. Столярчук та ш. Однак свiтовi тенденщ! стрiмко змiнюються i розвиваються, що обумовлюе актуальшсть i необхiднiсть подальших дослiдженнях су-часних трендiв та особливостей функщонування свгто-вого та нацiонального ринку пращ.
У зв'язку з цим метою стати е аналiз впливу глобальних виклиюв i пов'язаних з ними ризикiв на свгго-вий та нацiональний ринок пращ, визначення в1дпов1д-них напрямiв политики держави й економiчних умов для його ефективного функщонування в перюд макроеко-номiчноl нестабiльностi.
Розвиток глобально! економжи призвiв до того, що людство постало перед складними викликами, якi значно впливають на мехашзм свiтового господарства. Глобальнi виклики сучасност - це сукупнiсть найбкьш гострих свiтових проблем, що породжуються нерiвно-мiрнiстю розвитку рiзних галузей життя сучасного люд-ства, поглибленням розбiжностей мiж людиною i при-
родою та протиргччями у вiдносинах мiж людьми. Вiд вирiшення глобальних протиргч залежить соцiальний i економiчний прогрес людства. Експерти BcecBiTHboro EK0H0MÍ4H0r0 Форуму щорiчно проводять дослiдження, присвяченi оцгнщ глобальних ризикiв розвитку людства. На !х думку, всi глобальнг виклики традицiйно охо-плюють п'ять основних груп: геополiтичнi, соцгально-демографiчнi, економiчнi, технологiчнi й екологiчнi, су-часнi тенденцГ! в кожнiй з визначених сфер впливають на ринок пращ.
Геополгтичнг проблеми, якг пов'язанг гз завдан-ням збереження миру i забезпечення сталостг розвитку свгтового спгвтовариства, е передумовою мгграцшних i демографгчних зрушень i спричиняють як прямий (фг-зичне знищення робочо! сили та робочих мгсць внаслг-док руйнування промислових пiдприемств, сГльських господарств тощо), так i опосередкований (зменшення робочо! сили внаслiдок мггращ! населення деяких кра!н, структурнг змши у сферi зайнятостi внаслiдок припливу бiженцiв в гнших кра!нах, руйнування торгових зв'язкгв мгж кра!нами тощо) вплив на функщонування ринку пращ. Так, вшськово-полгтичш конфлгкти в СирГ!, Аф-ганiстанi, ЛгвГ! та гнших кра!нах спричинили мiграцiйну кризу в кра!нах бвропи у 2015 рощ за ощнками ООН ккьюсть мГгрантгв з Сиргйсько! Арабсько! Республiки, становила 4,2 млн осгб у 2010-2015 рр. [6]. Обсяг чистого припливу мггрантгв до кра!н з високим рiвнем доходу у 2010-2015 рр. становив 3,2 млн за ргк. У 2017 рощ у свт було 68,5 млн бiженцiв, кглькгсть мггрантГв зросла на 2,9 млн осгб за ргк. У европейських кра!нах проблема бгженцГв призвела до виникнення нових економгчних, полгтичних i громадських викликГв, держави стикнулися гз потребою оперативного забезпечення регуляторного впливу на процеси, обумовленг потоками вимушених мггрантгв. Мггращйна криза мала негативний вплив на функщонування нащональних ринкгв пращ, зокрема, через пгдвищення конкуренщ! в сегмент низькоквалгфг-ковано! пращ, виникла необхгднгсть у працевлаштуваннг людей без актуально! освгти та розвинутих компетенцгй. З урахуванням обмеженого в перспективг попиту на по-дгбну працю слГд очгкувати негативних наслгдкГв вгд упо-вГльнення природного процесу Г! замгщення капгталом.
Вшськово-полгтичний конфлгкт на сходг Укра!-ни та окупацГя Автономно! Республгки Крим i м. Севастополя змгнили стан ринку пращ Укра!ни. Майже пгвтора мГльйони внутргшньо перемгщених осгб, що залишились на окупованих територГях та в зонг кон-флгкту, призвели до збГльшення диспропорцгй у попитг i пропозищ! робочо! сили. На момент початку цих по-дгй у 2014 р. зменшення зайнятого населення становило 11,4 % а ргвень безробгття виргс на 2,1 %, у зв'язку з чим виникла безлгч проблем, у тому числг з'явилась потреба у додатковому навчаннг, переквалГфгкащ! та працевла-штування дорослого населення, яке було перемгщено з територГ! проведення АТО.
Отже, геополгтичнг виклики впливають на функщонування ринку пращ як в рамках окремих кра!н, так i в глобальному масштабг, внаслгдок чого ринок пращ
потребуе регулювання з боку держави та свггового сус-пГльства в цГлому.
А о сощально-демографГчних викликiв вiдносять демографiчнi проблеми, подолання бiдностi, питання культури, освiти й охорони здоров'я та гншг. демографiчнi виклики, перед якими сто!ть Укра!на i свiт, пов'язаш, в першу чергу, зi старшням населення. Згiдно з прогнозами ООН [6] населення в працездатно-му вщ в европейському регiонi знизиться з 60,4 % вГд загально! чисельностi у 2015 р. до 50,5 % у 2050 р., тодi як чисельнiсть населення старше працездатного вку збГль-шиться з 23,9 % до 34,5 %. Чисельшсть светового населення вжом 60 рокiв i старше зростае приблизно на 3 % на рж. Зпдно з прогнозами ккьюсть людей похилого вiку у свт складе 1,4 мГльярда до 2030 р. (проти 1,3 мГльярда дней вiком 0-9 рокiв), 2,1 мГльярда до 2050 р. i може зрости до 3,1 мГльярда до 2100 р. Потенцшний рiвень (коефщент) пiдтримки, який визначаеться як вГдношен-ня кiлькостi осiб у вщ вiд 20 до 64 роив до юлькосй осiб вiком вГд 65 рокiв, становив у 2017 рощ 3,3 для бвропи та 3,8 для Швшчно! Америки. До 2050 року очжуеться, що у 24 кра!нах бвропи потенцiйний коефщент шд-тримки буде нижчим за 2. В УкраМ цей коефМент становив 3,9 у 2017 р., та до 2050 р. прогнозуеться зниження до 2,1. Таю низью показники висвтлюють фккальний та полиичний тиск, що пов'язаний з державними системами охорони здоров'я, пенсш та сощально! захищеностi для зростаючо! чисельностi населення старшого вжу i який, ймовiрно, виникне в багатьох крашах у найближчi десятилптя.
Старiння укра!нсько! нацГ1 знижуе потенцшний рiвень конкурентоспроможностi кра'1ни та потенцшне економiчне зростання, посилюе тиск на системи пенсш-ного забезпечення, охорони здоров'я та сощальну сферу. Старшня населення г дисбаланс попиту г пропозицГ! на робочу силу, вГдповГдно до середньострокового про-
гнозу до 2020 року «Skills supply and demand in Europe: Medium-term forecast up to 2020», e основними проблемами CBiTOBoro ринку пращ [7]. По-друге, достатньо CTpiMKe скорочення чисельност населення Укра!ни мае прямий вплив на формування пропозици робочо! сили, зокрема на в^новлення людського капiталу кра!ни. За даними Державно! служби статистики Укра!ни [8], по-стiйне населення станом на 1 йчня 2018 року складало 42,2 млн осiб без урахування тимчасово окуповано! те-риторГ! Автономно! Республжи Крим i м. Севастополя. За прогнозами ООН, яка оцшюе загальну чисельнiсть населення Укра!ни, включно з Кримом, в 44,2 млн ойб, чисельнiсть населення Укра!ни зменшиться на 7,8 млн осiб i складатиме 36,42 млн осiб у 2050 р., а у 2100 р. вона скоротиться ще до 28,19 млн ойб, тобто майже вполовину [6]. Аналiз розподку населення Укра!ни за вiком в 2017 р. i в 2050 р. показав, що питома вага населення старше працездатного вжу зросте в 2050 рощ до 33,6 % вгд 23,2 % у 2017 р., тобто складатиме третину всього населення кра!ни, тодi як частка населення у пра-цездатному вщ знизиться з 61,36 % у 2017 р. до 51,1 % у 2050 р. Середнш вж населення зросте з 40,8 роив до 44,5 у 2050 р., найбкьшу частку у загальному складi населення займатимуть люди вжом 60-69 роив, тодi як у 2017 р. - це люди вжом 30-39 роив (рис. 1).
Украшах Евросоюзу висуваеться багато пропози-цш з запобиання ймовiрних наслоив демогра-фiчних проблем на ринку пращ, зокрема старшня нацш, яю можливо застосовувати i в УкраМ. Найбкьш популярними серед них е таю: збкьшення чисельностi зайнятих за рахунок пiдвищення народжуваностi населення, збкьшення кiлькостi робочих годин на людину, пiдвищення пенсiйного вшу спiвробiтникiв, сприяння частковiй зайнятостi населення, яке вийшло на пенсiю, зростання продуктивност працi за рахунок новггнгх технологiй та автоматизацГ! працi, зростання взаемови-
Тис. oci6 3500,00
3000,00
BiK
EZ3 2017 piK
2050 piK
Рис. 1. Розподiл населення УкраУни за вшовими групами у 2017 р. та у 2050 р. Джерело: побудовано автором за даними [6; 8].
пдно1 зовн1шньо1 трудово1 м1граци, в тому чисм i тимча-сово!, залучення профес1онал1в з 1нших рег1он1в кра1ни, тобто внутр1шня м1грац1я робочо! сили, 1нвестування в навчання сп1вроб1тник1в, формування кадрового резерву [9; 10].
Економ1чш виклики включають у себе глобал1зацш св1тово'1 економ1ки та пов'язаш з нею енергетич-н1, сировинш, продовольч1 проблеми, п1двищення глобально'1 конкуренци, стр1мкий розвиток креативно'1 економ1ки тощо.
Глобал1зац1я св1тово'1 економ1ки - це одна з нових i виключно актуальних тенденц1й розвитку сучасно'1 системи господарювання, це процес всесв^ньо! еконо-мГчно'1, полггично! i культурно'1 штеграци, основними характеристиками якого е поширення ринкових вгдно-син у всьому свт, мiжнародний подк працi, мiграцiя в масштабах вае! планети грошових, трудових i вироб-ничих ресурйв, стандартизацiя споживання, способу життя i працi, прагнення до узгодження штересш, новi принципи сощально! та екологнно! полiтики. ЕкономГч-на iнтеграцiя, яка вцбуваеться на мiкро- i макрорiвнях, впливае на формування i розвиток не ткьки свiтового ринку пращ, але й нацiональних ринкiв пращ через ак-тивiзацiю таких процейв, як розширення сфери дшль-ност транснацiональних корпорацiй, розвиток офшо-рингу, аутсорсингу, зовншньо! торгiвлi, iнтенсивнiсть мiжнародних мiграцiйних перемiщень. Транснащональ-нi компани створили iнтегрованi цiновi ланцюжки для того, щоб ефективно використовувати трудовГ ресурси рiзних кра'1н свiту, що дозволяе знижувати цiну на робо-чу силу. За даними UNCTAD, якi наведенi у дослiдженнi World Investment Report 2018, зайняткть у закордонних фiлiях ТНК за останш три роки зросла з 69683 тис. оаб у 2015 рощ до 73209 тис. оаб у 2017 рощ, з 1990 вона зросла у 2,7 разу [11]. Активiзацiя дiяльностi трансна-цiональних корпорацш в регiонах сприяе збкьшенню ккькост робочих мiсць i пiдвищуе попит на робо-чу силу, що володiе рiвнем конкурентоспроможностi, вiдповiдним до мiжнародних стандартiв. Зайнятiсть в експортно-виробничих зонах з урахуванням розмь щення там транснацiональних корпорацiй зростае в со-тнi разiв, але, як правило, збкьшуеться попит не ткьки на висококвалiфiкованих працiвникiв, а здебкьшого на низькоквалiфiкованих, тому що дiяльнiсть у бiльшостi експортно-виробничих зон пов'язана з трудомктким виробництвом.
Лiбералiзацiя зовншньо! торгiвлi одночасно сприяе i створенню робочих мкць, i !х лкв^аци, але ll безпосереднiй вплив на такi важливi характеристики ринку пращ, як продуктившсть, рiвень заробино! плати та динамка безробптя, оцГнити досить складно, осккьки багато що залежить вГд внутрГшньо'1 сощально-економiчноl стшкосп i готовностГ нацiональних ринкГв пращ до зовншнк шокГв. Трудова мирацш е Гсторично сформованим фактором, що впливае на нащональш ринки пращ, осккьки, з одного боку, зменшуе ккьюсть робочо'1 сили, з шшого - зовнГшнГ мiгранти е величез-ним трудовим потенцiалом. За даними ООН, у 2017
роц1 к1льк1сть трудових м1грант1в у cbiti складала по-над 250 млн oci6, в УкраМ - 1,3 млн oci6 працюють за кордоном [8]. На процес трудово! мираци впливають pi3Hi фактори, такi як полгтична й економiчна ситуацiя в краМ, рiвень зайнятостi та безробiття, рiзниця в рiвнi заробгтно! плати, комфортш умови роботи, перспекти-ви трудово! дшльносй, розрив в умовах пращ тощо. Але мирацшш процеси можуть впливати на економку дер-жави як позитивно (задовольняють потреби в робочш силi, приплив висококвалiфiкованих спещалштш), так i негативно (часто миранти мають низьку квалiфiкацiю, незаконно перебувають на територи кра'1ни, провоку-ють мiжнацiональнi конфлiкти).
Останнiми роками найбкьш активним драйвером розвитку глобально! економки, що впливае на iншi сфери життя суспкьства, е креативна економка. На думку ЮНЕСКО [12], креативна економка е одним з найбкьш швидкозростаючих секторiв свiтово! економки, вона стае ключовою силою в пiдприемництвi й iнновацiях i драйвером зайнятост в багатьох кра!нах, що сприяе шдвищенню соцiального розвитку. Креативна економка охоплюе такi сфери, як реклама, архитектура, мистецтво, дизайн, музика, технологи тощо, яю зараз е не ткьки значними i прибутковими галузями, але i забезпечують високооплачуваш робочi мкця. За даними The World Economic Forum, в бвропейському Союзi у культурному i творчому секторах пращ працюе майже 3 % зайнятого населення, в той час як продукцш креативно! економ^ складае 4,3 % зовншнього експорту 6С-27. Наприклад, одне з шести робочих мкць в Лондон вiдноситься до креативних галузей промисловостi з обсягом виробни-цтва 31 млрд дол. США. Зпдно з останнiми даними ва-лова додана вартiсть цього сектора в 2012 р. склала 9,4 %, що майже в шкть разiв швидше, нiж у реши економщ [13]. Глобальними трендами у функщонуванш ринку пра-цi, яю пов'язанi з розвитком та поширенням креативно! економiки, е зростання зайнятост у сферi культури, вц-починку, освгти, медiа, 1Т-сектора як одного з найбкьш вагомих драйверiв креативно! економки, поляризацш доходiв (наприклад, у США 1Т-менеджери отримали се-редню зарплату у 2016 р. у розмiрi 135800 дол. США на рк, дизайнер моди - 61444 дол. США, середня заробп1-на плата вчителя складала 38617 дол. США, пращвника на виробнищт - 36641 дол. США), зростання попиту на креативних пращвниюв, яю мають необхцш компетен-щ!, та !х освiту.
Таким чином, глобалiзацiйнi умови функщону-вання ринку працi е передумовою появи низки нових тенденщй його розвитку, таких як стрiмке розширення шформащйного, фiнансового та людського обмшу мiж кра!нами, пiдвищення мобкьноси робочо! сили, зростання об'емiв трудово! мираци (в1д пращв-никiв з низькою квалiфiкацiею до висококвалiфiкова-них наукових працiвникiв, топ-менеджерiв та ш.), що спричиняе структурнi змiни на свиовому ринку працi, поглиблення розриву у доходах населення (у 2017 р. на-лнувалося близько 300 мкьйошв робочих в кра!нах, що розвиваються, яю живуть в умовах крайньо! бiдностi
[14]), перевищення темшв зростання продуктивностГ пращ над темпами зростання заробГтних плат, шдви-щення попиту на висококвалГфжовану креативну працю на етапГ переходу до ново'1 економГки знань тощо.
В останнГ роки свГт стикаеться з поширенням тех-нологГчних виклиюв, до яких вГдносяться проблеми, що виникають внаслГдок четверто'1 шдустрГально! рево-люцГ1, несприятливГ наслГдки технологГчних досягнень, залежшсть вГд шформацшно! Гнфраструктури, юбер-злочини та крадГжка даних.
Сьогодш свГт знаходиться в умовах технологГчних трансформацш, тобто новГтнГх технологГчних тенден-цГй, якГ в сукупностГ називають «четвертою промис-ловою революцГею», новГ цифровГ технологи застосо-вуються у всГх сферах сучасного життя. 1нтернет став широко доступним у 1991 р., а через 26 роив доступ до нього мають вже 3,7 млрд людей. Сощальш медГа були невГдомими явищами лише 15 роив тому, а вже у 2017 р. 2,78 млрд людей у всьому свт активно використовують !х на повсякденнш основГ. 4,9 млрд людей у свт мають сво! мобгльш телефони, тобто близько 66 % людей у всьому свт мають доступ до мобкьного зв'язку [15].
Такий стрiмкий розвиток цифровш теxнологiй, сильне проникнення революцшнш i провц-нш св^овш IT-компанiй (такиx як Google або Apple) в життя людей, пом^ш потрясшня y свiтовiй еко-номщ привели до iстотниx змiн на ринку пращ. Ринок пращ значно змшився i розвинувся протягом останнк 1Б-20 рокiв, деякi професи зникли через вцсутшсть ïx необxiдностi, iншi стали бкьш затребуваними, виникла необxiднiсть розвивати певнi навички для виконання новш завдань, змiнились позици компанш зi створення iнформацiйниx теxнологiй в рейтинг за раxyнок зростання i ринково'1 капiталiзацiï. Якщо, наприклад, порiв-няти 10 найбiльшиx, найуспшшшш i найбкьш швидко-зростаючиx компанш з найбкьшою ринковою кашта-лiзацieю в США y 2000 р. та 2017 р. [1б; 17], то можна побачити, що сьогодш в першу десятку вxодять п'ять найбкьшш американськш компанiй з шформацшнш теxнологiй: Apple, Microsoft, Amazon.com, Facebook i Alphabet (Google), 'ix ринкова капп^зацш y 2017 р. складаe Б9,8 % вiд загально'1, натомкть ринкова кашта-лiзацiя компанiй з шформацшнш: теxнологiй y 2000 р. займала 2Б,8 % вiд загально'1 (табл. 1).
Таблиця 1
Топ-10 найбiльших IT-компанiй США на ochobí ринковоТ капiталiзацiï, 2000 р. та 2017 р., млрд дол. США
s:
о ^
о ^
ш
QÛ
о
LU
о
CL
<
со
с <
LÛ
О
Ё О X
s
ш
2000 2017 (12/29/17)
Company Market Capitalization Industry Company Market Capitalization Industry
General Electric $474,9 Industrial Goods Apple $S6S,9 Technology
Exxon Mobil $302,2 Oil&Gas Microsoft $б59,9 Technology
Pfizer $290,2 Pharmaceutic Amazon.com $5б3,5 Electronic Commerce/ Provider of Cloud Infrastructure
Citigroup $2S7,3 Financial Berkshire Hathaway $490,0 Insurance/Manufacturing/ Consumer Services
Cisco Systems $275,3 Technology Facebook $420,S Technology
Wal-Mart Stores $237,3 Retail Johnson &Johnson $375,4 Healthcare
Microsoft $231,3 Technology JPMorgan Chase $371,0 Financial
AIG $229,4 Insurance Exxon Mobil $354,4 Oil&Gas
Merck $215,9 Healthcare Alphabet $314,2 Technology
Intel $202,3 Technology Bank of America $307,9 Financial
Джерело: побудовано автором за даними [1б; 17].
Розвиток новггнк теxнологiй веде до змши спо-собiв взаeмодiï мiж пращвниками та компан1я-ми, надаючи '1м доступ до свiтовиx ринкiв пращ. Tеxнологiчний прогрес веде до масово'1 автоматизац11 та незворотниx зрушень y структур зайнятостi, якi створюють серйозш виклики для ринку працi, шсти-тyтiв зайнятостi й освiти. Застосування теxнологiй вже призвело до створення новш: форм робочш мiсць i нестандартна форм зайнятостi, включаючи дистанцiй-ну, гнучку, роботу за вимогою, нестандартнш графiкiв робочого часу. Вважаeться, що бБ % д^ей, якi сьогоднi вiдвiдyють початкову школу, в майбутньому працюва-
тимуть на абсолютно нових типах робочих мкць, якГ ще не Гснують. Розробка програмного забезпечення, «алгоритмГчна революцГя» [18] дозволили розробити цифровГ платформи, таю як eBay, Amazon, AirBnB або Freelancer, для обмшу послугами i товарами, включаючи робочу силу, що дало людям можливГсть самостш-но працювати, скоротити витрати i сприяло виходу на ринок нових стейкхолдерГв, яким не потрГбно було ку-пувати дороге обладнання, наймати пращвниюв тощо. Шдвищення продуктивностГ та обчислювально! потуж-ностГ мобГльних пристро!в, зростання пропускно! здат-ностГ ГнформацГйних каналГв i широка доступшсть ви-
сокошвидюсного штернету привели до формування не ткьки якiсно нового типу мобкьного та iнтерактивного споживання, але i ново! моделi забезпечення зайнятос-т та кар'ерного зростання. Вiдбуваeться реорганiзацiя i модифiкацiя бiзнес-процесiв i3 метою штеграци в них IT-iнфраструктури, що дозволяе збкьшити швидкiсть господарських операцш, розвинути новi iнформацiйнi канали, спростити процедури впровадження i розробки нових продукпв. Високо оцiнюеться потенцiал техноло-гш блокчейн як iнструменту забезпечення швидкост! транспарентностi i безпеки передачi шформаци, що без-посереднiм чином впливае на реструктуризащю моделi ведення бiзнесу в рамках органiзацiï угод. Технологш обробки великих масивiв даних Big Data допомагае ком-панiям приймати швидю й ефективнi рiшення, одночас-но аналiзуючи iнформацiю.
Л iджиталiзацiя впливае на 3 аспекти функщону-I \ вання ринку пращ: створення i втрату робочих збкьшення попиту на навички для про-фесiй майбутнього i реагування системи освгги i ринку пращ на змшу умов працi. Масове впровадження про-грамовано'1 автоматизаци в багатьох галузях економiки iстотно змшюе положення робочо'1 сили в процей ви-робництва. Функци безпосереднього управлшня осна-щенням працi переходять на ЕВМ, за пращвником все частше залишаються функци загального контролю та прийняття стратегнних рiшень. Для сучасних пращв-никiв стають не потрiбними фiзичнi зусилля, и праця стае складною, висококвалiфiкованою, що вимагае зна-чно'1 загальноосвiтньоï та спецiальноï подготовки. Зна-чне вивкьнення робочо'1 сили може шдвищити ризики безробiття i сощально'1 напруги. У статтi Гауса та Вебера вказуеться, що «з одного боку, е страх перед величезною втратою робочих мiсць, якщо мережевi роботи роблять сьогоднiшнi робочi мiсця зайвими, а з шшого боку, е на-дiя на величезне зростання зайнятост та шновацш» [2]. Державi необхiдно реформувати полiтику зайнятостi з огляду на захист населення вц масового звкьнення, шдтримку безробiтних, надання матерiальноï допомо-ги персоналу, який вивкьняеться в ходi технологiчного розвитку виробництва.
Як сказано у дослцженш «Jobs Lost, Jobs Gained: Workforce Transitions in a Time of Automation», яке опу-блiковано McKinsey Global Institute у груднi 2017 р. [19], технологи автоматизаци, включаючи штучний iнтелект i робототехнiку, приведуть до значних переваг для ко-ристувачiв, пiдприемств та економiк, шдвищуючи про-дуктивнiсть та економiчне зростання. Це також створить новi професи, якi сьогоднi не iснують. Лiдерами по замiнi ручно'1 пращ в бврош будуть: переробна промис-ловiсть, адмiнiстрування, торгiвля, охорона здоров'я, освгга, скьське господарство, будiвництво, транспорт i водопостачання, науковi розробки та техшчш сервiси, послуги з надання житла та харчування. Дослiдження також показало, що завдяки автоматизаци до 2030 року в1д 75 до 375 млн пращвниюв (в1д 3 % до 14 % свиово! робочо'1 сили) буде потрiбно змiнити професiю. Крiм того, всш працiвникам доведеться адаптуватися, осккьки
!х профес!! також розвиваються поряд з бкьш працез-датними машинами. Ця адаптацiя потребуватиме бкьш високо! освiти або витрат бкьшого часу на дiяльнiсть, яка вимагае соцiальних i емоцiйних навичок, творчостi, високого рiвня когнiтивних можливостей та iнших навичок, яю вiдносно важко автоматизувати. Але е i такi робочi мiсця, якi, можливо, нiколи не зможуть бути ме-ханiзованi. Наприклад, догляд за хворими та людьми похилого вжу, робота з дпъми в дошкiльних установах, творчi професи. Важливе значення матиме пiдготовка робочих мксць середн1х спецiалiстiв, оскiльки це поси-лить динамiку ринку пращ та сприятиме перерозподi-лу пращвниюв, що викличе необхiднiсть реформування сучасних навчальних моделей навчання.
Завдяки Четвертш промисловiй революцИ та трансформаци економiки у новiтню економiку знань були створеш робочi мiсця (перш за все, в шдустри ш-формацiйних технологiй), яких не було 20 роюв тому, i щ новi робочi мiсця зараз вимагають вц спiвробiтни-кiв певних навичок. За даними Оргашзаци економiчно-го сшвробп'ництва i розвитку OECD, розвиток шдустри шформацшно-комушкацшних технологiй (1КТ) призве-де до зб1льшення попиту на деяю види навичок у сферi 1КТ, такi як загальнi навички 1КТ (здатнiсть використо-вувати шформащю i комунiкацi! технолог!! на щоденнш основi, такi як використання програмного забезпечення i додаткiв, вiдправка електронних лисив тощо), навички фахiвця в галузi 1КТ (такi як вмшня програмувати програмне забезпечення, розробляти i проектувати до-датки, здатнiсть управляти мережами тощо) i додатковi навички 1КТ (маркетинг у соцiальних мережах, комуш-кацИ в соцiальних мережах, сучасш брендовi продукти на онлайн-платформах тощо) [20].
Володшня навичками hard skills, такими як про-грамування та розробка додатюв, бiзнес-аналiтика, веб-розробка, адмiнiстрування баз даних, управлшня сощ-альними медiа, хмарними технолотми тощо, значно зб1льшить шанси пращвниюв на наймання, осккьки ц! навички сьогодш користуються великим попитом. Але разом !з hard skills, як! включають в себе техшчш навички i вмшня виконувати певш функщональш завдання, в!д прац!вника вимагатиметься володшня так званими soft skills, як! включають у себе риси особистосп, необ-х!дш для взаемод!! з !ншими людьми i побудови з цими людьми хороших в!дносин, вмшня успшно соц!ал!зува-тися, гарш усн! i письмов! комун!кац!йн! навички, здат-н!сть сп!вчувати !ншим, здатшсть сп!впрацювати i вести переговори, готовшсть вир!шувати проблеми, навички регулювання конфлжпв. Людська св!дом!сть стае пр!-оритетним ресурсом, здатним створювати шновацшш технолог!! i р!шення, як! генерують значш доходи.
Одн!ею з найважлив!ших проблем, що кнують на ринку пращ, е невкповцшсть навичок (skill mismatch), яка виражаеться у недостатньо! к!ль-кост! прац!вник!в з необх!дними навичками, невцповц-ност! квал!ф!кац!! або навичок пращвника до виконання роботи належним чином, коли р!вень квал!ф!кац!! або навичок вище або нижче, шж т! як! необх!дн! для ви-
конання його роботи належним чином. Для пращвника вона може означати нереалiзованi очжування, меншу вiддачу вiд швестицш у навчання, низьку заробiтну плату та меншу задоволешсть роботою. Що ж стосуеться компанiй, ця проблема може не ткьки потенцшно зни-зити продуктивнiсть працi, але й пiдвищити плиннiсть працiвникiв. На макроекономiчному рiвнi невцповц-нiсть навичок може призвести до посилення структурного безробптя та може зменшити зростання валового внутршнього продукту через недостатне використання робочо! сили та зниження продуктивностi. Отже, пра-щвникам, якi прагнуть вiдповiдати сучасним вимогам або шдвищити рiвень сво!х доходiв, доведеться опано-вувати новi компетенци та навички.
Стосовно ще одного аспекту технолопчних викли-кiв - загрози юбер-ризиюв треба зазначити, що за п'ять останнк рокiв юбер-порушення, зафж-сованi пiдприемствами, майже подво!лися. Приклади нещодавнк кiбер-атак, як, наприклад, атака на мережу обмшу повцомленнями SWIFT у 2016 р., показали, що це реальна загроза для свггово! економiки та свiтового ринку пращ зокрема. За ощнками фахiвцiв, загальна вартiсть кiбер-злочинiв може сягнути 2 трильйошв дол. США у 2019 р., а середня вартксть збитку в1д крадiжки даних становитиме 4 мкьйони доларiв США [21]. Зростання фшансових втрат вц кiбер-злочинiв i витрат на захист вц них призводить до необхцност скорочува-ти робочi мiсця, а iнодi - до банкрутства шдприемств та бiзнесу, що, своею чергою, веде до втрати робочих мкць i дисбалансу на ринку пращ. З шшого боку, поши-рення загрози ще! технолопчно! проблеми обумовлюе зростання попиту на фахiвцiв з комп'ютерно! безпеки та виникнення нових спецiальностей, що призводить до структурних зрушень в освiтньо-квалiфiкацiйному складi робочо! сили.
Демографiчнi змiни населення Укра'1ни обумовлю-ються сукупним впливом групи чинниюв, важливу роль серед яких вiдiграють екологiчнi проблеми. До глобаль-них невiдкладних екологiчних проблем вцносять: екс-тремальнi погоднi явища i нагальну необхiднiсть адап-
таци в умовах змши клiмату, катастрофiчне забруднення навколишнього середовища, зниження бiологiчного рiз-номанiття, вичерпання природних ресурсiв i перехiд до низьковуглецево! економiки тощо. Демографiчна ситуа-цiя в краМ, а з нею i пропозицiя робочо! сили на ринку пращ обумовлюеться не ткьки економiчними та поль тичними причинами, але i станом екологи та ll охорони.
Новою свиовою тенденцiею у розвитку економжи е зростання вимог до еколопчност товарiв, якi випус-каються, та послуг, що надаються. Наразi у трендi зеле-нi технологи, бережливе ставлення до будь-яких тишв використання природних ресурсiв, скорочення обсягу вироблених вiдходiв, в тому чит повторна переробка вiдходiв. Приеднання Укра!ни до ще! тенденци потребуе розвитку сучасних технологiчних та екологiчно дружни промислових пiдприемств, вiдкриття заводiв з вироб-ництва бiорозкладних матерiалiв i повторно! перероб-ки вiдходiв, приеднання до свито! спiльноти в пошуку альтернативних джерел енерги, що вплине на ринок пра-цi не ткьки за рахунок створення нових робочих мксць, але i за рахунок створення нових професш, необхцнос-тi пiдготовки вiдповiдних фахiвцiв та розвитку навичок еколопчно вiдповiдально! поведшки.
Таким чином, екологiчнi виклики мають хоча i опосередкований, але суттевий вплив на функ-щонування ринку працi. Це i вплив на процес вцтворення населення, в тому числi i зайнятого, на необхiднiсть iнновацiйного розвитку сфери охорони здоров'я, на процеси мираци з огляду на бажання людей жити в еколопчно чистих регюнах, на процеси скьсько-господарського виробництва з огляду на еколоичш проблеми в скьських мкцевостях тощо. Рiзкi змiни в спо-собi виробництва енерги також можуть спровокувати масштабш диспропорци на ринку пращ у майбутньому.
Таким чином, для успшно! адаптаци ринку пращ, особливо в умовах макроекономiчноl нестабкьносй, державам необхiдно як можна скорше усвiдомити на-слiдки нових глобальних трендiв, якi можуть бути не лише негативними, але i стати шдгрунтям для подаль-шого шновацшного розвитку економiки (табл. 2).
Таблиця 2
Глобальнi виклики та Ух вплив на функцiонування ринку прац
Глобальш виклики Драйвери Вплив Наслдои
1 2 3 4
Геополiтичнi Вшськово-полггичш конфлiкти; розрив мiжнароднихта внутршньодер-жавних полiтичних, торговельних, еко-номiчних i культур-них зв'язкiв Негативний - фiзичне знищення робочо! сили та робочих мкць; - зменшення робочо! сили внаслiдок мiграцГí населення деяких кра!н; - дисбаланс i структурнi змiни на ринку прац^ - структурнi змiни у сферi зайнятостi внаслiдок припливу бiженцiв в н ших кра!нах; - зростання рiвня безробiття; - зростання пропозицп низькоквалiфiкованоí' працi
Со^ально- демогра- фiчнi Демографiчнi проблеми, подолання бiдностi, питання культури, осв™ й охорони здоров'я Негативний - зменшення чисельносп економiчно-активного населення; - зростаюча чисельнiсть населення старшого вiку; - фккальний та полiтичний тиск; - попршення здоров'я наци, працездатностi населення та його продуктивной
4
Економнчш
Глобалiзацiя cbîtoboï економiки, форму-вання глобально!' конкуренцй', розши-рення сфери дГяльно-CTi транснацюналь-них корпорацiй, роз-виток офшорин-гу, аутсорсингу, стрiм-кий розвиток креа-тивноТ економiки
Позитивний
втрата нацюнальними ринками прац| сво£1 замкненост! й вгдокрем-леностi;
зростання ефективностi використання сукупноТ робочо'1' сили; розширення можливостей обмшу знаннями, iнформацi£ю та досвiдом мiж народами;
створення нових робочих мкць;
зростання попиту на креативних пра^вниив;
розвиток науково-технiчного прогресу та пщвищення продуктивностi
працi;
активiзацiя мiжнародних трудових мiграцiйних процесiв, формування глобально!' регуляторноТ системи мiжнародноï трудовоТ мiграцiï; задоволення потреби в робочш силi та можливiсть залучення висо-коквалiфiкованих спецiалiстiв у певних сферах економiчноï дiяльностi; пiдвищення попиту на новi сучасн види зайнятостi; швидкий розвиток сфери послуг
Негативний
зростання безробггтя та приплив низькоквалiфiкованих спецiалiстiв у деяких кра'шах i сферах дiяльностi;
втрата висококвалГфтованоТ та конкурентоспроможноТ частини ро-бочоТ сили кражи, в тому чиш молодi;
пiдвищення поляризацп в рiвнi доходiв найвищоТ управлiнськоï ланки й переачних прaцiвникiв компанiй; розвиток неформально!' зайнятосп;
рaдикaлiзaцiя соцiaльних конфлт^в, поглиблення процесiв десолща-ризацп сусптьства
Технологiчнi
Нaслiдки Четвертой' iндустрiaльноï революций розвиток новiтнiх технологiй, автоматиза^я та роботизaцiя вироб-ництва, розвиток цифровой' економн ки, кiбер-злочини
Позитивний
створення нових ¡нновацшних робочих мкць;
створення нових форм зaйнятостi;
замша ручноТ прaцi, пiдвищення продуктивностi прац^
новi форми та новi швидкосп укладання угод;
сутт£ва втрата робочих мкць в окремих сферах професшноТ зайня-
Негативний
зниження попиту на низькоквaлiфiковaних прaцiвникiв; пiдвищення ризикiв безробггтя i соцiaльноï напруги; невiдповiднiсть навичок (skill mismatch); необх^ысть змши професи, квaлiфiкaцiï, розвитку нових навичок
Еколопчш
Екстремaльнi погод-н явища та катастро-фи; забруднення нав-колишнього середо-вища; зниження бю-лопчного рГзнома-нптя; вичерпання природних ресурав; необхГдшсть радикального зниження енерго- i вуглеце£м-ност виробництва та розвитку сучасних еколопчно дружшх промислових пщ-при£мств
Позитивний
необхГднГсть розвитку системи охорони здоров'я та покращення навичок медичного персоналу;
необхщнкть ¡нновацмного розвитку виробництва, створення нових робочих мкць i нових професш
Негативний
фвичне знищення робочо'1' сили та робочих мкць; дисбаланс та структуры змши на ринку працГ; попршення здоров'я наци, працездатност населення та його продуктивное
S
0
1
s
Ш
Джерело: побудовано автором.
висновки
Сьогодш св^овий ринок пращ, зокрема i ринок пращ Украши, стикаеться з великою кiлькiсть глобаль-них викликiв, якi пов'язанi з вшськово-полиичними конфлiктами в рiзних регюнах свпу, демографiчними, екологiчними проблемами, прискоренням транснащ-
оналiзацil капiталy, змiнами у зовншнш торгiвлi, роз-ширенням мiжнародноï мiграцiï, проблемами Четверто'1 iндyстрiальноï революци. Всi цi глобальнi чинники ма-ють далеко неоднозначний вплив на динамжу робочих мiсць, заробiтнy плату i продуктившсть працi в нащо-нальних економiках. 1х вплив на економжу розвинених краш i тих, що розвиваються, дещо рiзниться.
1
2
3
Стабкьне економ1чне зростання в УкраМ залежа-тиме, в тому числ1, в1д готовност1 нац1онального ринку прац1 до зовншни виклик1в. Вже зараз не-обх1дно вивчати прогнози в1домих свгтових досл1дниць-ких орган1зац1й щодо затребуваних професш у майбут-ньому, адаптувати !х до укра!нських реал1й, проводити власш науков1 досл1дження попиту i пропозици робочо! сили з огляду на всесв1тню тенденц1ю стар1ння нацш, розробляти сучасн1 модел1 осв1ти, змшювати навчальн1 плани, планувати державне замовлення i попит робото-давц1в на робочу силу з необх1дними компетенц1ями що-найменше на 10 роив уперед, вдосконалювати державн1 програми сприяння зайнятост1 населення, п1двищення квал1ф1кацй та приводити трудове законодавство в1дпо-в1дно до нових реал1й. Для побудови високотехнолопч-но! та шновацшно! модел1 економ1ки в УкраМ потр1бно готувати висококвал1ф1кованих фах1вц1в, особливо на-уковщв, 1нженер1в, 1Т-спец1ал1ст1в, прац1вник1в осв1ти та охорони здоров'я. З одше! сторони, потр1бш будуть фах1вц1 з широким компетентшсним профкем, тому що в перюди макроеконом1чно'1 нестабкьносп так1 фах1в-ц1 характеризуються високим ступенем адаптивности з 1ншого боку - фах1вщ з поглибленими компетенц1ями, що реал1зують б1знес-процеси. П1дприемствам потр1бно впроваджувати нов1 гнучк1 форми роботи, так1 як робота через штернет-платформи, робота на вимогу через мобкьш додатки, розширювати сп1вроб1тництво з фр1-лансерами, а мобкьшсть робочо! сили i можливкть працювати в1ддалено дозволять ствпрацювати з тала-новитими людьми з будь-яко! кра'ши св1ту. Для форму-вання ефективно! стратег!! розвитку кадрового потенщ-алу компан1ям важливо вчасно ощнювати перспективи застосування нових управлшських технолог1й. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Walwei U. Digitalization and structural labor market problems: The case of Germany. ILO Research Paper. 2016. No. 17. P. 1-31.
2. Grass K., Weber E. The Debate on Digitalisation and the Labor Market in Europe. IAB-Discussion Paper. 2016. P. 7-71.
3. Frey C. B., Osborne M. A. The future of employment: how susceptible are jobs to computerisation? Technological Forecasting and Social Change. 2017. Vol. 114, Issue C. P. 254-280.
4. Лiбанова Е. М. Проблеми розвитку ринку прац в контекст со^альноТ полпти УкраТни, загроз та виклигав ХХ1 стол^тя. Ринок прац та зайнят'сть населення. 2012. № 2. С. 41-45.
5. Колот А. М., Герасименко О. О. Новггы глобальн тенденцп у сферi зайнятосп i доходiв та Т'х вплив на со^альну нерiвнiсть. Соцiально-трудовi в'дносини: теор'я та практика. 2018. № 1. С. 6-33.
6. World Population Prospects: The 2017 Revision. URL: https://esa.un.org/unpd/wpp/publications/files/wpp2017_keyfin dings.pdf
7. Skills supply and demand in Europe: Medium-term forecast up to 2020. URL: http://www.cedefop.europa.eu/en/publica tions-and-resources/publications/3052
8. Державна служба статистики УкраТни. URL: www. ukrstat.gov.ua
9. Better Skills, Better Jobs, Better Lives: A Strategi Approah to Skills oliies. Publishing, 2012.
10. The Future of Jobs. Employment, Skills and Workforce Strategy for the Fourth Industrial Revolution // World Economic Forum. 2016. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Future_ of_Jobs.pdf
11. World Investment Report 2018: Investment and New Industrial Policies // UNCTAD. 2018. URL: http://unctad.org/en/ pages/PublicationWebflyer.aspx?publicationid=2130
12. The United Nations Creative Economy Report 2013 Special Edition. URL: https://en.unesco.org/creativity/publication/ creative-economy-report-2013
13. Factors for Enabling the Creative Economy // World Economic Forum. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_2 016_WhitePaper_Enabling_the_Creative_Economy.pdf
14. World Employment and Social Outlook: Trends 2018. International Labour Office. Geneva : ILO. 2018. P. 81.
15. Digital in 2017: Global Overview. URL: https://wearesocial. com/blog/2017/01/digital-in-2017-global-overview
16. ETF database. 2017. URL: http://etfdb.com/history-of-the-s-and-p-500/#2000
17. Dogs of the Dow. 2017. URL: http://www.dogsofthedow. com/largest-companies-by-market-cap-mc.htm
18. Kenney M., Zysman J. The Rise of the Platform Economy. Issues in Science and Technology. 2016. № 3. URL: https://issues.org/ issue/32-3/
19. Jobs Lost, Jobs Gained: Workforce Transitions in a Time of Automation // Report McKinsey Global Institute. 2017. URL: https:// www.mckinsey.com/~/media/McKinsey/Global%20Themes/ Future%20of%20Organizations/What%20the%20future%20 of%20work%20will%20mean%20for%20jobs%20skills%20 and%20wages/MGI-Jobs-Lost-Jobs-Gained-Report-December-6-2017.ashx
20. Key Issues For Digital Transformation In The G20 // OECD. 2017. URL: https://www.oecd.org/g20/key-issues-for-digital-transformation-in-the-g20.pdf/
21. Laberis B. 20 Eye-Opening Cybercrime Statistics. URL: https://securityintelligence.com/20-eye-opening-cybercrime-statistics/
REFERENCES
Better Skills, Better Jobs, Better Lives: A Strategi Approah to Skills oliies. Publishing, 2012.
"Digital in 2017: Global Overview". https://wearesocial.com/ blog/2017/01/digital-in-2017-global-overview
"Dogs of the Dow. 2017". http://www.dogsofthedow.com/ largest-companies-by-market-cap-mc.htm
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. www.ukrstat.gov.ua
"ETF database. 2017". http://etfdb.com/history-of-the-s-and-p-500/#2000
"Factors for Enabling the Creative Economy". World Economic Forum. http://www3.weforum.org/docs/WEF_2016_White-Paper_Enabling_the_Creative_Economy.pdf
Frey, C. B., and Osborne, M. A. "The future of employment: how susceptible are jobs to computerisation?" Technological Forecasting and Social Change, vol. 114, no. C (2017): 254-280.
Grass, K., and Weber, E. "The Debate on Digitalisation and the Labor Market in Europe". IAB-Discussion Paper (2016): 7-71.
"Jobs Lost, Jobs Gained: Workforce Transitions in a Time of Automation". Report McKinsey Global Institute. 2017. https://www. mckinsey.com/~/media/McKinsey/Global%20Themes/Future%20 of%20Organizations/What%20the%20future%20of%20work%20 will%20mean%20for%20jobs%20skills%20and%20wages/MGI-Jobs-Lost-Jobs-Gained-Report-December-6-2017.ashx
"Key Issues For Digital Transformation In The G20". OECD. 2017. https://www.oecd.org/g20/key-issues-for-digital-transfor-mation-in-the-g20.pdf/
Kenney, M., and Zysman, J. "The Rise of the Platform Economy". Issues in Science and Technology. 2016. https://issues.org/ issue/32-3/
Kolot, A. M., and Herasymenko, O. O. "Novitni hlobalni ten-dentsii u sferi zainiatosti i dokhodiv ta yikh vplyv na sotsialnu nerivnist" [Recent global trends in employment and income and their impact on social inequality]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teori-ia tapraktyka, no. 1 (2018): 6-33.
Laberis, B. "20 Eye-Opening Cybercrime Statistics". https:// securityintelligence.com/20-eye-opening-cybercrime-statistics/
Libanova, E. M. "Problemy rozvytku rynku pratsi v konteksti sotsialnoi polityky Ukrainy, zahroz ta vyklykiv XXI stolittia" [Problems of Labor Market Development in the Context of Ukraine's Social Policy, Threats and Challenges of the 21st Century]. Rynok pratsi ta zainiatist naselennia, no. 2 (2012): 41-45.
"Skills supply and demand in Europe: Medium-term forecast up to 2020". http://www.cedefop.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/3052
"The Future of Jobs. Employment, Skills and Workforce Strategy for the Fourth Industrial Revolution". World Economic Forum. 2016. http://www3.weforum.org/docs/WEF_Future_of_Jobs.pdf
"The United Nations Creative Economy Report 2013 Special Edition". https://en.unesco.org/creativity/publication/creative-economy-report-2013
"World Investment Report 2018: Investment and New Industrial Policies". UNCTAD. 2018. http://unctad.org/en/pages/Pub-licationWebflyer.aspx?publicationid=2130
"World Population Prospects: The 2017 Revision". https:// esa.un.org/unpd/wpp/publications/files/wpp2017_keyfindings. pdf
Walwei, U. "Digitalization and structural labor market problems: The case of Germany". ILO Research Paper, no. 17 (2016): 1-31.
World Employment and Social Outlook: Trends 2018. International Labour Office. Geneva: ILO, 2018.
O ^
LU
OQ ^
o
LU
o
CL
<
£2 <
<
LQ
O
S
i 0 X
s
u
