CC BY
10
13. Serdiuk A. M. Stratehiia rozvytku profilaktyky v okhoroni zdorovia v Ukraini / A. M. Serdiuk, Yu. I. Kundiiev, A. M. Nahoma [ta in.] // Zhurnal NAMN Ukrainy. - 2012. - t. 18, No. 3. - S. 358 - 371.
14. Skyba O. O. Vyznachennia znachymosti kharakterystyk umov i orhanizatsii navchalno-trenuvalnoho protsesu/ O.O. Skyba, O.V. Voloshchuk, M.Iu. Antomonov // Hihiiena naselenykh mists. - 2013. - Vyp. 61. - S. 295-301.
15. Tihomirova N. N. Kompleksnyiy pohod k organizatsii sistemyi sohraneniya i vosstanovleniya professionalnogo zdorovya lits opasnyih professiy / N. N. Tihomirova, S. B. Artifeksov // Meditsinskiy almanah. - 2013. - T. 2 (26). S. 130-133.
16. Adjei P.OW. Biodiversity, environmental health and human well-being: analysis of linkages and pathways / P.OW. Adjei, F.K. Agyei // Environment, Development and Sustainability. - 2015. - Vol.17(5). - P. 1085-1102.
17. Lovell R. Understanding how environmental enhancement and conservation activities may benefit health and wellbeing: a systematic review / R. Lovell, K. Husk, C. Cooper [et al.] // BMC Public Health. - 2015. - Vol. 15, 864 p.
18. Mitchell R. Is physical activity in natural environments better for mental health than physical activity in other environments? / R. Mitchell // Social Science & Medicine. - 2013. Vol. 91. - P. 130-134.
19. Myer G. D. Sports specialization, part II: alternative solutions to early sport specialization in youth athletes / G.D. Myer, N. Jayanthi, J.P. Difiori [et al.] // Sports Health. - 2015. No 8(1). - P. 65-73.
20. Thompson Coon J. Does participating in physical activity in outdoor natural environments have a greater effect on physical and mental wellbeing than physical activity indoors? A systematic review / J. Thompson Coon, K. Boddy, K Stein [et al.] // Environmental Science & Technology. - 2011. Vol. 45 (5). - P. 1761-1772.
Реферати
УРОВЕНЬ САНИТАРНО-ГИГИЕНИЧЕСКОГО БЛАГОПОЛУЧИЯ КАК ИНДИКАТОР ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ ОРГАНИЗМА ЮНЫХ СПОРТСМЕНОВ О.А. Скиба, Л.В. Пшеничная Определена зависимость показателей функционального состояния организма юных спортсменов от уровня санитарно-гигиенического благополучия детско-юношеских спортивных школ. Наибольшее влияние санитарно-гигиенические факторы оказывали на показатели функционального состояния детей основной (дети, занимавшиеся в учреждениях со средним уровнем санитарно-гигиенического благополучия) и первой контрольной групп (дети, занимавшиеся в учреждениях с низким уровнем санитарно-гигиенического благополучия).
Ключевые слова: санитарно-гигиенические факторы, функциональное состояние организма, спортивная патология.
Стаття надшшла 2.11.2017 р.
THE LEVEL OF SANITARY-HYGIENIC WELL-BEING AS THE INDICATOR OF FUNCTIONAL CHANGES OF THE ORGANISM OF YOUNG SPORTSMEN Skyba O.A., Pshenychna L.V.
The dependence of the indicators of the functional state of the organism of young athletes on the level of sanitary and hygienic well-being of children's and youth sports schools has been determined. The most important sanitary and hygienic factors exerted on the indicators of the functional state of the children of the main (children, who engaged in institutions with an average level of sanitary and hygienic well-being) and the first control group (children, who engaged in institutions with a low level of sanitary and hygienic well-being).
Key words: sanitary and hygienic factors, functional state of the organism, sports pathology.
Рецензент Похшько B.I.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-93-99
УДК 615.272.4:612.015.33: [616.127 - 005.4 - 06:616.36 - 003.826 - 039]
I. М. С крипник, I . С. Маслова, О. В. Щербак
ВДНЗ У « УкраУнс! >ка медичн а сlомаlолоliчма акаlемiя». м. 11ол1ава
ВПЛИВ ППОЛШ1ДЕМ1ЧНО1 ТЕРАПП НА СТАН СИСТЕМИ ОКСИДУ АЗОТУ У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПО€ДНАНН1 З НЕАЛКОГОЛЬНИМ
СТЕАТОГЕПАТИТОМ
e-mail: [email protected]
У стати наведет результати власних доалджень. Продемонстровано, що у хворих на imeMi4Hy хворобу серця (1ХС) у поеднант з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) на фот атерогенно! дислшдемл мало мюце зростання активносп аланшово!, аспарагшово! амшотрансфераз та гамаглутамштранспептидази у 3,8 рази, у 2,6 рази, у 3,2 рази вщповщно, що супроводжувалось порушеннями системи оксиду азоту у виглядi зростання активност сумарно! синтази оксиду азоту в 2,3 рази за одночасного зниження вмюту нгтрипв у 1,9 рази п^вняно з нормою. Комбшоване призначення розувастатину в середтх терапевтичних дозах з урсодезоксихолевою кислотою (УДХК) i L-карнгтином дозволило нормалiзувати показники лшдного обмшу iз досягненням цшьового рiвня холестерину лшопротещв низько! щшьноста нижче 1,8 ммоль/л вже через 1 мкяць терапи. Паралельно спостершалось зниження активност сумарно! синтази оксиду азоту в 2,3 рази за одночасного зростання вмюту нгтрипв у сироватщ кровi в 1,9 рази. Отже, за умов поеднання 1ХС та НАСГ з метою оптимiзацi! гiполiпiдемiчно! терапи можна рекомендувати додаткове призначення УДХК i L-карнгтину.
KiH)40Bi слова: пнешчна хвороба серця, неалкогольний стеатогепатит, оксид азоту, дислилдетя.
Робота е фрагментом НДР «Удосконалення дiагностичних пiдходiв та оптимiзацiя л^вання захворювань оргатв травлення у поеднант з тшими хворобами систем оргатзму». Номер держреестрацп 0117и000300.
Порушення в систем1 оксиду азоту (N0) вщпрають вагому роль у дисфункцп ендотел1ю, що лежить в основ1 патогенезу захворювань, асоцшованих з атеросклерозом, у першу чергу, 1шем1чно! хвороби серця (1ХС) [9, 11]. Функцюнальне значення N0 полягае в реатзацп мехашзму
ендотелшзалежно1' вазодилятацп шляхом активацп ци^чного 3'-,5'-гуанозинмонофосфату, який знижуе вмют внутрiшньоклiтинного кальцiю та, вiдповiдно, приводить до розслаблення гладенько1' мускулатури. Ензиматичне утворення NO з амшокислоти L-аргiнiну вiдбуваeться пiд впливом NO-синтаз (NOS), яю за характером in^^i' та фiзiологiчною спрямовашстю дiï роздiляють на конститутивну та iндуцибельну iзоформи NOS. Конститутивнi iзоформи NOS, а саме нейрональна та ендотелiальна, забезпечують Са2+/кальмодулiнзалежну постiйну продукщю NO. 1ндуцибельна iзоформа NOS синтезуеться в органiзмi при рiзних патолопчних станах у кшькостях, що в тисячi разiв перевищуе такi в нормi [2]. Вiдомо, що NO мае вшьнорадикальну природу. Перюд напiврозпаду NO складае вiд 6 до 30 секунд. Метаболiзм NO може вщбуватись декшькома шляхами. Основний шлях перетворення NO представляе собою реакщю з гемовмiсним ферментом гуаншатциклазою з утворенням iону нiтриту [NO2]-, який в присутностi гемового двохвалентного залiза перетворюеться у стабiльний юн н1трат [NO3]- [9]. Саме завдяки даному механ1зму вiдбуваеться ендотелiйзалежна вазодилятащя. Другий шлях метаболiзму NO полягае в його реакцп з супероксид --анюном [О2]-, результатом якоï е утворення перокситтриту [OONO]- та пдроксилрадикалу [ОН]-, що представляють собою агресивш вiльнi радикали [9]. Даний механ1зм забезпечуе перетворення великих концентрацш NO, яю утворюються пiд впливом iндуцибельноï iзоформи NOS i е необхщним для виконання функцiï антибакг^ального, противiрусного, протипухлинного захисту та ш. Третiй шлях метаболiзму NO представляе собою утворення mтрозотiолiв та дштрозольних комплексiв негемового залiза, тобто депо-форм NO [9, 20].
1снуе невелика кшькють дослiджень стану системи NO при захворюваннях, асоцiйованих з атерогенними порушеннями лiпiдного спектру кровь Проте, ïx результати суперечливi. Ряд дослiджень свiдчить, що у пащенпв iз 1ХС з гiперxолестеринемiею рiвень нiтрат-анiону в 1,6 разiв нижчий, шж у хворих на 1ХС без гiперxолестеринемiï [19]. Iншi дослщження показують зростання рiвня нiтрат-анiону на фош спадковоï гiперxолестеринемiï у хворих на 1ХС. Лiкування аторвастатином дано1' категорiï пацiентiв приводить не ильки до нормалiзацiï показникiв лiпiдного спектру кров^ а i до зниження рiвня нiтрат-анiону [1]. Отже, вивчення стану системи NO у хворих на 1ХС iз дислiпiдемiею потребуе подальшого вивчення з метою опташзаци патогенетичного лiкування. Особливого значення у цьому аспект мають пацiенти iз наявнiстю супутньо1' патологiï, в патогенезi яко1' вагому роль вiдiграють порушення у системi NO. З нашо1' точки зору, уваги заслуговуе категорiя хворих на 1ХС у поеднанш з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ), оскшьки як порушення лiпiдного обмiну, так i патолопчш змiни у ^CT^i NO складають основу формування дано1' синтропiï.
Метою роботи було вивчити характер змш лiпiдного спектру кровi та системи NO у хворих на 1ХС у поеднаннi з НАСГ на фош гiполiпiдемiчноï терапи.
Матерiал та методи дослiдження. Обстежено 59 хворих на 1ХС (стабшьна стенокардiя напруги II функцiонального класу), що мали супутнiй НАСГ. Пащенти проходили стацiонарне лiкування в кардюлопчному вiддiленнi Полтавсько1' обласно1' клiнiчноï лшарш iменi М.В. Склiфосовського. Спiввiдношення жшок i чоловiкiв склало 11 (18,6%) до 48 (81,4%) оаб, середнш вiк - 53,7±8,5 рокiв. До дослщження були включенi xворi iз атерогенною дислiпiдемiею 11а та Ив типу за Фредриксоном, яю регулярно не приймали статини. За даними амбулаторних карт тривалiсть перебiгу 1ХС склала 2-20 рокiв, НАСГ - 3-10 роюв. Групу практично здорових (ПЗ) склали 20 осiб вшом 18 - 27 рокiв. Пащенти були обстежеш тричi: перед лшуванням, через 1 i 6 мюящв терапiï. Дослiджували показники функцiонального стану печшки: активнiсть аланiновоï (АлАТ), аспарагшово1' (АсАТ) амiнотрансфераз, лужно1' фосфатази (ЛФ), гамаглутамiлтранспептидази (ГГТП) в сироватцi кровц лiпiдного обмiну: загальний холестерин (ЗХС), триглщериди (ТГ), холестерин лiпопротеïдiв високо1' щiльностi (ХС ЛПВЩ) та низько1' щiльностi (ХС ЛПНЩ) у сироватщ кровi; стан системи NO: стабшьш метаболiти NO - нiтрити [NO2]- та активнiсть сумарно1' NOS [17]. Bti пацiенти отримували базисну терашю 1ХС, яка включала: нiтрати, В-адреноблокатори або блокатори кальцiевиx каналiв, антиагреганти.
З урахуванням наявностi у обстежених пащенпв гiперлiпiдемiï як спiльноï патогенетично1' ланки 1ХС i НАСГ, нами була запропонована оптимiзацiя гiполiпiдемiчноï терапи розувастатином шляхом включения до складу лшувальних комплекшв урсодезоксихолево1' кислоти (УДХК) та ïï комбiнацiï з L-карштином. Залежно вiд призначено1' схеми пащенти були розподшеш на 2 групи: I (n=31) - xворi, яким призначали розувастатин 20 мг на добу, УДХК (15 мг/кг/добу в 2 прийоми тривалють курсу 6 мюящв) та L-карштин (1 г 2 рази на день за 30 хв. до впродовж 3 мюящв); II (n=28) - хвор^ яким призначали розувастатин 20 мг на добу, УДХК (15 мг/кг/добу в 2 прийоми тривалють курсу 6 мюящв).
Отримаш результати дослщження обробляли методом варiацiйноï статистики Стьюдента-Фшера, визначали середне значения для кожного варiацiйного ряду (М), середньоквадратичного вщхилення, середньоï помилки (m). Статистична обробка даних проводилась на персональному комп'ютерi Pentium 4 з використанням таблиць Microsoft Office Excel - 2007 (США). Статистично значущими вважали результати при значеннi р<0,05.
Результати дослiдження та ïx обговорення. Перед початком лшування у вшх хворих iз поеднанням 1ХС i НАСГ вiдмiчалось пiдвищення активностi трансамшаз у межах 3-х верхнiх меж норми (ВМН), що вiдповiдало помiрному ступеню активностi НАСГ. У сироватщ кровi пацiентiв I i II груп шд час первинного обстеження порiвняно з нормою виявлено зростання активносп АлАТ у 3,8 рази (88±16,7 Од/л i 87,8±11,2 Од/л вiдповiдно проти 23,3±4,2 Од/л; р<0,001), АсАТ - у 2,6 рази (55,9±9,6 Од/л i 54,6±10,1 Од/л вiдповiдно проти 21,2±6,3 Од/л; р<0,01), ГГТП - у 3,2 рази (76,7±10,1 Од/л i 75,9±9,8 Од/л вщповщно проти 23,8±4,7 Од/л; р<0,001) (рис. 1; 2). Активнiсть ЛФ у вшх пацiентiв знаходилась у межах нормальних значень. Перед початком лшування у хворих I i II групи iз 1ХС у поеднанш з НАСГ дiагностованi ознаки гшерлшопротещеми, що вiдповiдала типам Па i Пб за Фредриксоном (табл. 1). Перед початком лшування у обстежених хворих виявлено порушення балансу в системi NO, яке характеризувалось тдвищенням активностi сумарноï NOS у 2,3 рази за одночасного зменшення вмюту нiтритiв у 1,9 рази в сироватщ кровi порiвняно з нормою (р<0,05) (табл. 2).
Пщ час другого обстеження через 1 мюяць лiкування у хворих I групи на фош середшх терапевтичних доз розувастатину в комбiнацiï з УДХК i L-карштином виявлено зниження активностi трансамiназ сироватки кровi, рiвень якоï не перевищував 2 ВМН. За середшми показниками у I груш в сироватщ кровi пащенпв активнiсть АлАТ знизилась в 1,8 рази (47,9±11,1 Од/л проти 88±16,7 Од/л; р<0,05), АсАТ - в 2 рази (27,8±10,2 Од/л проти 55,9±9,6 Од/л; р<0,05), ГГТП - в 2,8 рази (27,5± 11,2 Од/л проти 76,7±10,1 Од/л; р<0,01) порiвняно з показниками до лшування (рис. 1).
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
-1-1-1-г
АлАТ, Од/л АсАТ, Од/л ЛФ, Од/л ГГТП, Од/л
17
■ Практично здоров!
iS До л1кування
Л" Через 1 Mic.
л1кування ^ Через 6 Mic. лiкування
Рис. 1. Показники функцюнального стану печшки у хворих на ГХС у поеднанш з НАСГ I групи в динамщ лiкування. Примiтка у цьому i наступному рисунках достсшрш вiдмiииостi (р<0,05): * - ]шж показниками у хворих до лжування та ПЗ; V -]шж показниками у хворих у груш до та через 1 мю. лжування; # - мiж показниками у хворих у груш до та через 6 мю. лiкування.
Слщ звернути увагу, що через 1 мюяць лшування пiдвищення активносп трансамiназ у сироватцi кровi вище 1 ВМН за показником АлАТ дiагностовано у 25 (80,6%) хворих, АсАТ - у 7 (22,6%). Активнють ГГТП у пащенпв I групи через 1 мюяць лшування не перевищувала ВМН.
Через 6 мюящв комплексного л^вання у хворих I групи активнють АлАТ у сироватщ кровi знизилась в 2,3 рази (38,95±10,3 Од/л проти 88±16,7 Од/л; р<0,02), АсАТ - в 2,4 рази (23,3±9,8 Од/л проти 55,9±9,6 Од/л; р<0,05), ГГТП - в 2,9 рази (26,4±7,11 Од/л проти 76,7±10,1 Од/л; р<0,001) порiвняно з первинним обстеженням (рис. 1). Крiм цього, через 6 мюящв спостертаеться теиденцiя до зниження активносп АлАТ i АсАТ на 18,7% i 16,2% вщповщно порiвняно з показниками через 1 мюяць терапи (р>0,05). Пщвищення активностi АлАТ у дiапазонi вiд 1 до 2 ВМН вiдмiчалось у 11 (35,5%) хворих, АсАТ - у 4 (12,9%) пащенпв (рис. 2). Показники ГГТП, ЛФ не в^^знялись вщ ПЗ. Отже, клiнiчно значуще покращення показникiв функцiонального стану печiнки спостертаеться на фонi тривалого застосування гiполiпiдемiчноï терапiï в комбiнацiï з УДХК i L-карштином [4, 7, 8, 13]. У хворих II групи на фош середшх терапевтичних доз розувастатину в комбшацл з УДХК спостер^алась подiбна тенденщя, яка характеризувалась зниженням активностi в сироватцi кровi АлАТ в 1,5 рази (57,5±10,2 Од/л проти 87,8±11,2 Од/л; р<0,05), ГГТП - в 1,8 рази (41,4±10,5 Од/л проти 75,9±9,8 Од/л; р<0,02) порiвняно з показниками до лшування (рис. 2).
Рис. 2. Показники функцюнального стану печшки у хворих на 1ХС у поеднанш з НАСГ II групи в динамщ лжування.
Одночасно, вщносно даних первинного обстеження пащенпв, в1дм1чалась тенденщя до зниження активносп АсАТ кров1 в 1,7 рази (р>0,05) (рис. 2). Через 1 мюяць лшування в II груш шдвищення активносп АлАТ визначалось у 26 (92,9%) хворих, АсАТ - у 11 (39,3%), ГГТП - у 3 (10,7%) пащенпв. Через 6 мюящв лшування в сироватщ кров1 хворих II групи спостерпалось зниження активносп АлАТ в 1,7 рази (50,2±9,07 Од/л проти 87,8±11,2 Од/л; р<0,02), АсАТ - в 2 рази (26,7±8,9 Од/л проти 54,6±10,1 Од/л; р<0,05), ГГТП - в 2,2 рази (34,3±7,04 Од/л проти 75,9±9,8 Од/л; р<0,01) пор1вняно з показниками до лшування (рис. 2). За цих умов спостерпаеться тенденщя до зниження активносп АлАТ i АсАТ на 12,7% i 18,8% вщповщно (р>0,05) пор1вняно 1з повторним обстеженням. Пщвищення активносп АлАТ через 6 мюящв залишалось у 19 (67,9%) хворих, АсАТ - у 6 (21,4%), ГГТП - у 1 (3,6%) пащенпв. Таким чином, призначення УДХК на фон розувастатину дозволяе покращити функщональний стан печшки [6, 7, 16, 21]. Проте, максимальна ефектившсть терапп спостерпалась на фош комбшованого призначення УДХК на фош статинотерапп i L-карштину. Через 1 мюяць лшування в сироватщ кров1 пащенпв I групи на фош розувастатину в комбшацп з УДХК i L-карнiтином вiдмiчалось зниження ЗХС у 1,3 рази (р<0,05), а через 6 мюящв - у 1,8 рази (табл. 1) порiвняно з показником до лшування (р<0,001). Одночасно через 1 i 6 мюящв лшування рiвень ХС ЛПНЩ знизився у 1,7 та 2,6 рази (р<0,05) порiвняно з первинним обстеженням (табл. 1). Через 1 мюяць лшування щльовий рiвень ХС ЛПНЩ <1,8 ммоль/л в кровi досягнуто у 13 (41,9%) пацiентiв. Через 6 мюящв у 30 (96,8%) пащенпв I групи вiдмiчалось досягнення щльового рiвня ХС ЛПНЩ <1,8 ммоль/л.
Вмют ТГ у сироватщ кровi у хворих I групи (табл. 1) порiвняно з первинним обстеженням знизився через 1 мюяць лшування в 1,3 рази (р<0,01), через 6 мюящв - у 1,5 рази (р<0,001). Паралельно вiдмiчалось збшьшення рiвня ХС ЛПВЩ у сироватщ кровi (табл. 1) пащенпв I групи через 1 мюяць у 1,2 рази (р<0,05), а через 6 мюящв - у 1,3 рази (р<0,02). Отже, у хворих на ГХС iз супутшм НАСГ призначення комбшацп УДХК та L-карштину на фош гiполiпiдемiчно! терапп розувастатином 20 мг на добу дозволило отримати досягнення щльових значень ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ через 6 мюящв терапп, що свщчить про необхщнють тривалого лшування дано! категорп пацiентiв з монiторингом показниюв лiпiдного профiлю. У хворих II групи на фош призначення розувастатину 20 мг на добу та УДХК через 1 мюяць лшування спостерпалось достовiрне зниження вмюту ТГ в 1,3 рази у сироватщ кровi (табл. 1) порiвняно з показником до лшування (р<0,02). Достсгарних змiн ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ не виявлено. Цiльового рiвня ХС ЛПНЩ у сироватцi кровi через 1 мiсяць лiкування досягнуто у 8 (28,6%) хворих.
Таблиця 1
Показники лшщного профшю у хворих на 1ХС у поеднанн1 з НАСГ на фот лжування, М±т
Показник ХС, ммоль/л ХС ЛПВЩ ммоль/л ХС ЛПНЩ ммоль/л ТГ, ммоль/л
Практично здоров! (n=20) 4,46±0,39 1,43±0,11 2,26±0,24 1,29±0,34
I (n=31) До л1к. 6,8±0,58 * 1,03±0,05* 4,59±0,88* 2,33±0,15*
Через 1 м1с. 5,1±0,59** 1,26±0,09** 2,69±0,31** 1,73±0,13**
Через 6 м1с. 3,8±0,51# 1,38±0,13# 1,74±0,14# 1,59±0,11#
II (n=28) До лж. 6,7±0,55 * 1,05±0,07* 4,58±1,12* 2,31±0,12*
Через 1 м1с. 5,7±0,89 1,21±0,08 2,89±0,49 1,82±0,14**
Через 6 мс. 4,4±0,49# 1,25±0,07# 1,87±0,24# 1,74±0,13#
Примгтка у цiй та наступнiй таблищ достовiрнi вiдмiнностi (р<0,05): * - ]шж показниками у хворих до лiкування та практично здоровими особами; ** - мiж показниками у хворих у груш до та через 1 мю. лiкування; # - мiж показниками у хворих у груш до та через 6 мю. лiкування.
Через 6 мюящв лшування у хворих на КС у поеднаннi з НАСГ на фош середньотерапевтичних доз розувастатину та УДХК спостерпались достовiрнi змши лiпiдного
профшю ropÎB^HO з показниками до лшування: piBeHb ЗХС у сироватщ KpoBi (табл. 1) зменшився у 1,5 рази (р<0,01), ХС ЛПНЩ - у 2,4 рази (р<0,05), ТГ - у 1,3 рази (р<0,01). Паралельно спостерiгалось зростання вмiсту в сироватщ кровi ХС ЛПВЩ у 1,2 рази (р<0,05). Слiд зазначити, що на фош запропоновано1' комбiнацiï препаратв розувастатину i УДХК щльового рiвня ХС ЛПНЩ <1,8 ммоль/л досягли 19 (67,9%) пащенпв. Таким чином, у хворих на 1ХС у поеднанш з НАСГ, максимальним гiполiпiдемiчним ефектом володiла комбiнацiя середньо-терапевтичноï дози розувастатину, УДХК та L-карштину.
Паралельно у групах порiвняння спостерiгалось зменшення проявiв ендотелiальноï дисфункцiï. У пащенпв I групи з 1ХС у поеднанш з НАСГ, яю отримували розувастатин 20 мг на добу в комбшаци з УДХК та L-карштином, у сироватцi кровi через 1 i 6 мюящв лшування мало мюце зниження активностi NOS в 2,1 рази i 2,3 рази вщповщно (р<0,05) порiвняно з даними до лшування. Отже, достовiрних змiн зниження активностi NOS було досягнуто протягом 1 мюяця комбiнованоï терапiï (табл. 2). Через 6 мюящв спостереження активнють NOS у хворих даноï групи не вiдрiзнялась вщ практично здорових осiб. В умовах оксидативного стресу пiд впливом прозапальних цитокiнiв спостерiгаеться зростання продукци iндуцибельноï форми NOS, що максимально впливае на рiвень сумарно1' NOS. Зниження останньо1' може непрямо свщчити про зменшення генераци прозапальних цитоюшв та агресивних вiльних радикалiв, у тому числ! i перекисiв. Пщтвердженням дано1' думки являеться зростання рiвня нiтритiв у сироватцi кровi пащенпв I групи через 1 i 6 мюящв лшування у 1,8 (р<0,05) та 1,9 (р<0,02) рази вщповщно порiвняно з первинним обстеженням (табл. 2).
Таблиця 2
Показники сумарно'1 NOS та штритв ан1он1в у хворих на 1ХС у поeднаннi з НАСГ у динам1ц1
лiкування, М±т
Групи пащенпв Нприти анюшв, мкмоль/л NOS, мкмоль/лххв.
Практично здоров! (n=20) 3,4±0,41 0,88±0,13
I (n=31) До лжування 1,75±0,51* 2,03±0,41*
Через 1 тс. 3,1±0,36 ** 0,95±0,32 **
Через 6 тс. 3,3±0,34# 0,89±0,33#
II (n=28) До лжування 1,78±0,37 * 1,99±0,36 *
Через 1 тс. 2,91±0,31 ** 0,99±0,34 **
Через 6 тс. 3,04±0,29# 0,96±0,35#
Подiбна теиденцiя вiдмiчалась в II груш, а саме зменшення активностi NOS у сироватщ кровi пацiеитiв у 2 рази (р<0,05) через 1 мюяць та у 2,1 рази (р<0,05) через 6 мюящв лшування у порiвняннi з показниками до лшування. Одночасно зареестровано збiльшення нприпв у сироватцi кровi пацiеитiв через 1 i 6 мюящв лшування в 1,6 (р<0,05) та 1,7 (р<0,02) разiв вiдповiдно порiвняно з показниками при первинному обстеженш (табл. 2). Отже, у хворих на ГХС у поеднанш з НАСГ на фош терапи розувастатином 20 мг на добу в комбшаци з УДХК вiдмiчалось зменшення проявiв ендотелiальноï дисфункцл, достовiрних змiн яко1' було досягнуто уже через 1 мюяць терапи.
Хворi на КС у поеднаннi з НАСГ представляють складну категорiю пацiентiв, у яких можна очшувати меншу ефективнiсть гiполiпiдемiчноï терапiï, з одного боку, та дещо бiльшу ймовiрнiсть статин-iндукованих гепатотоксичних реакцiй [3, 15]. Нормалiзацiя лшщного обмiну являеться важливим етапом як профшактики гострих коронарних подiй, так i передумовою для зменшення активносп НАСГ [12, 14, 18, 21]. Саме у дано1' категорiï пащенпв обгрунтоване призначення розувастатину, оскiльки його дiя спрямована, у першу чергу, на кттини печiнки за рахунок збшьшення кiлькостi рецепторiв гепатоцитiв до ЛПНЩ, активаци захвату та руйнування ЛПНЩ з подальшим пригнiченням синтезу лшопроте1дов дуже низько1' щiльностi (ЛПДНЩ), зумовлюючи зменшення загально1' кiлькостi ЛПНЩ та ЛПДНЩ Враховуючи високий ризик реакцш мiжлiкарськоï взаемодiï у дано1' категорiï пацiентiв, важливо, що розувастатин найменше метаболiзуеться за допомогою цитохрому Р450 [4, 10]. Запропонована нами комбшащя розувастатину, УДХК i L-карштину дозволила не тiльки нормалiзувати показники ттдного обмiну, а i функщонального стану печiнки. Важливiсть впливу на дану ланку патогенезу шдтверджуеться паралельним зменшенням проявiв ендотелiальноï дисфункцiï.
1. У хворих на IХС у поеднаннi з НАСГ вiдмiчаеться дисбаланс у системi NO, який характеризуется пiдвищенням активностi сумарно1' NOS у 2,3 рази за одночасного зменшення вмюту нприпв у 1,9 рази у сироватщ кровi порiвняно з нормою.
2. Призначення УДХК у комбшацп з L-карштином на фош середшх терапевтичних доз розувастатину впродовж 6 мюящв приводить до зменшення активносп АлАТ у 2,3 рази, АсАТ - у 2,4 рази, ГГТП - у 2,9 рази порiвняно з первинним обстеженням.
3. УДХК у комбшацп з L-карштином на фош середшх терапевтичних доз розувастатину впродовж 6-ти мюящв зменшуе в сироватщ кровi вмют ЗХС у 1,8 рази, ХС ЛПНЩ - у 2,6 рази.
4. Нормалiзацiя ттдного обмiну супроводжувалась зниженням проявiв ендотелiальноï дисфункцп, що характеризувалась зростанням вмiсту в сироватщ кровi нiтритiв у 1,9 рази.
Перспектива подальших дослгджень. Перспективним напрямком наукових до^джень е детальне вивчення Mexam3Mie патогенезу процеав атеросклерозу та асоцшованих з ним захворювань. Поеднання 1ХС i НАСГ сприяють потенцюванню ризиюв вторинного розвитку гострих коронарних подт, що зумовлено багатофакторною тцшщею локального та системного запалення. Новi знання тригерiв атеротромбозу дозволяють вдосконалити методи первинно1 та вторинноï профилактики гострих коронарних подт.
1. Balahonova TV, Pogorelova OA, Susekov AV. Vliyanie atorvastatina na funktsionalnoe sostoyanie endoteliya u bolnyih s nasledstvennoy giperholesterinemiey. Kardiologiya. 2002; 42 (1): 15-21.
2. Besedina AS. NO-syntazna aktyvnist u patsiientiv z ishemichnoiu khvoroboiu sertsia riznykh vikovykh hrup. Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2013; 4 (68): 13-17.
3. Gubergrits NB, Klochkov AE, Lukashevich GM, Belyaeva NV, Agibalov AN. «Steatel»: ot nauchnyih faktov k klinicheskoy praktike. Suchasna gastroenterologlya. 2014; 2 (76): 116-119.
4. Dolzhenko MN, Bazilevich AYa. Novyie aspektyi primeneniya ursodezoksiholevoy kislotyi: vzglyad kardiologa. Zdorove Ukrainyi. 2015; 2: 56-58.
5. Dolzhenko MM. Patsient s ishemicheskoy boleznyu serdtsa i hronicheskim steatogepatitom: kak provodit gipolipidemicheskuyu korrektsiyu?. Ukr. med. chasopis. 2007; 1 (57): 89-92.
6. Dolzhenko MN, Bazilevich A.Ya. Osobennosti gipolipidemicheskoy terapii u bolnyih s ishemicheskoy boleznyu serdtsa v sochetanii s nealkogolnyim steatogepatitom. Suchasna gastroenterologlya. 2010; 2 (52): 65-69.
7. Dolzhenko MM, Bazylevych Ala, Nosenko NM. Vplyv nealkoholnoi zhyrovoi khvoroby pechinky na perebih ishemichnoi khvoroby sertsia za danymy dvorichnoho sposterezhennia . Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal. 2012; 2: 67-70.
8. Zvyagintseva TD, Gluschenko SV. Nealkogolnyiy steatogepatit i metodyi patogeneticheskoy korrektsii. Gastroenterologlya. 2014; 2: 29-32.
9. Lapshina LA, Kravchun PG, Titova AYu, Glebova OV. Znachenie opredeleniya nitritov-nitratov kak markerov disfunktsii endoteliya pri serdechno-sosudistoy patologii. Ukr. med. chasopis. 2009; 6 (74): 49-53.
10. Oganezova LG. Rozuvastatin - optimalnyiy vyibor dlya profilaktiki i lecheniya ateroskleroza. RMZh. 2013; 19: 964.
11. Skrypnyk IM, Maslova HS, Shcherbak OV. Osoblyvosti porushen stanu oksydu azotu u khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia v poiednanni z nealkoholnym steatohepatytom u dynamitsi patohenetychnoho likuvannia. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal. 2017; 3: 20-25.
12. Shcherbak OV. Rol L-karnitynu u pidvyshchenni efektyvnosti likuvannia khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia u poiednanni z nealkoholnym steatohepatytom. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2016; 4: 187-192.
13. Ballantyne CM, Bertolami M, Hernandez Garcia HR, Nul D, Stein EA, Theroux P, et al. Achieving LDL cholesterol, non-HDL cholesterol, and apolipoprotein B target levels in high-risk patients: Measuring Effective Reductions in Cholesterol Using Rosuvastatin therapу (MERCURY) II. Am. Heart J. 2006; 151(5): 975.
14. Bhatia LS. Non-alcoholic fatty liver disease: a new and important cardiovascular risk factor?. Eur. Heart J. 2012; 33: 1190-1200.
15. Cabezas GR. Efecto del acido ursodesoxicolico combinado con estatinas para el tratamiento de la hipercolesterolemia: ensayo clinico prospective. Rev. Clin. Esp. 2004; 1: 632-635.
16. Collhoun HM, Betteridge DJ, Durrington PN, Hitman GA, Neil HA, Livingstone SJ, et al. Primary prevention of cardiovascular disease with atorvastatin in type 2 diabetes in the Collaborative Atorvastatin Diabetes Study (CARDS): multicentre randomised placebo-controlled trial. Lancet. 2004; 364(9435): 685-696.
17. Hevel JM. Purification of the inducible murine macrophage nitricoxide synthase. J. Biol. Chem. 1991; 34: 22.
18. Katsiki N, Mikhailidis DP, Mantzoros CS. Non-alcoholic fatty liver disease and dyslipidemia: An update. Metabolism. 2016; 65:1109-1123.
19. Libby P. Inflammation and cardiovascular disease mechanisms. Am. J. Clin. Nutr. 2006; 83 (2): 456-460.
20. Lubrano V, Vassale C, Franzoni F. Relation between lipid peroxidation and vascular nitric oxide production in endurance athletes and hypercholosterolemic patients before and during atorvastatin therapy. Eur. Heart J. 2000; 21: 153.
21. Okazaki S, Yokoyama T, Miyauchi K, Shimada K, Kurata T, Sato H, et al. Early Statin Treatment in Patients With Acute Coronary Syndrome. Demonstration of the Beneficial Effect on Atherosclerotic Lesions by Serial Volumetric Intravascular Ultrasound Analysis During Half a Year After Coronary Event: The ESTABLISH Study. Circulation. 2004; 110 (9): 1061-1068.
Реферати
ВЛИЯНИЕ ГИПОЛИПИДЕМИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ НА
СОСТОЯНИЕ СИСТЕМЫ ОКСИДА АЗОТА У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В СОЧЕТАНИИ С НЕАЛКОГОЛЬНЫМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ Скрыпник И. Н., Маслова А. С., Щербак О. В. В статье представлены результаты собственных исследований. Продемонстрировано, что у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) в сочетании с
THE INFLUENCE OF HYPOLIPIDEMIC THERAPY ON NITROUS OXIDE SYSTEM IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE ASSOCIATED WITH NONALCOHOLIC STEATOHEPATITIS Skrypnyk I. M., Maslova H S., Shcherbak O. V. Results of own research are presented in the article. It was demonstrated, that in patients with ischemic heart disease (IHD) associated with non-alcoholic
неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ) на фоне атерогенной steatohepatitis (NASH), activity of alanine
дислипидемии имело место повышение активности аланиновой, aminotransferase (ALT), aspartate aminotransferase
аспарагиновой аминотрансфераз и гамаглутамилтранспептидазы (AST) and gamma-glutamyltranspeptidase (GGTP)
в 3,8 раза, в 2,6 раза, в 3,2 раза соответственно, что increased 3.8; 2.6 and 3.2 fold accordingly on the
сопровождалось нарушениями в системе оксида азота в виде background of atherogenic dyslipidemia. These changes
увеличения активности суммарной синтазы оксида азота в 2,3 were accompanied by such alterations in nitrous oxide
раза при одновременном снижении содержания нитритов в 1,9 system as increase of total nitric oxide synthase activity
раза по сравнению с нормой. Комбинированное назначение 2.3 fold with simultaneous nitrites decrease 1.9 fold in
розувастатина в средних терапевтических дозах с comparison with norm. Combination of rosuvastatin in
урсодезоксихолевой кислотой (УДХК) и L-карнитина позволило average therapeutic doses with ursodeoxycholic acid
нормализовать показатели липидного обмена с достижением (UDCA) and L-carnitine led to normalization of lipid
целевого уровня холестерина липопротеидов низкой плотности metabolism indexes with achieving the target level of
ниже 1,8 ммоль/л уже через 1 месяц терапии. Параллельно low-density lipoprotein cholesterol below 1.8 mmol/l in 1
наблюдалось снижение активности суммарной синтазы оксида month of therapy. Decrease of total nitric oxide synthase
азота в 2,3 раза при одновременном повышении содержания activity 2.3 fold and increase of nitrites 1.9 fold in blood
нитритов в сыворотке крови в 1,9 раза. Таким образом, при serum were observed in the same time. Thus, additional
сочетании ИБС и НАСГ с целью оптимизации prescription of UDCA and L-carnitine can be
гиполипидемической терапии можно рекомендовать recommended in patients with IHD and associated NASH
дополнительное назначение УДХК и L-карнитина. to optimize hypolipidemic therapy.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, Key words: ischemic heart disease, nonalcoholic
неалкогольный стеатогепатит, оксид азота, дислипидемия. steatohepatitis, nitric oxide, dyslipidemia.
Стаття надшшла 14.09.2017 р. Рецензент Потяженко М.М.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-99-104
УДК 616-36-002.003.826:613.25:616.361/.366]-036-037
О. Ю. Фгпммоиа- I. О. I убар иимршкчршиы»;! mi'.III'IIUI ¡жи.юпч МО > у краши»- м.. Ымцю
КРИТЕР11 ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБ1ГУ НЕАЛКОГОЛЬНОГО СТЕАТО-ГЕПАТИТУ У ХВОРИХ З ОЖИР1ННЯМ I ПАТОЛОПеЮ Б1Л1АРНОГО ТРАКТУ
e-mail: [email protected]
У 100 хворих з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) у поеднанш з ожиргнням (ОЖ) i патолопею бшарного тракту (БТ) за результатами кореляцшного аналiзу вщбрано 4 основних фактори, яю прямо корелювали з прогредiентним перебiгом НАСГ - рiвень аланiнамiнотрансферази (АлАТ) - rs=0,509; р<0,001, триглiцеридiв (ТГ) -rs=0,555; р<0,001, рiвень оксипролгну бiлковозв'язаного (ОПБ) - rs=0,477; р<0,001, малонового дiальдегiду (МДА) плазми кровГ - rs=0,307; р<0,002. За допомогою ROC- i логiт-аналiзу визначенi оптимальнi критерп оцгнки ризику швидкосп прогресування НАСГ у хворих з ОЖ i патологiею БТ. Критичним значенням, за яким гстотно (p<0,001) збiльшуеться вщносний ризик прогредiентного перебггу НАСГ визначено: рiвень АлАТ у сироватщ кровГ понад 1,03 ммоль/л (ВШ=12,9; 95% Д1 4,33-38,4), ТГ понад 1,99 ммоль/л (ВШ=14,9; 95% Д1 4,98-44,8), ОПБ понад 218,9 мкмоль/л (ВШ=14,6; 95% Д1 5,35-39,7), МДА у плазмi кровГ понад 3,01 нмоль/мл (ВШ=4,9; 95% Д1 2,04-11,9). Прогнозування перебiгу НАСГ у хворих з ОЖ i патолопею БТ на початку захворювання або у динамгщ спостереження за побудованими математичними моделями, заснованими на використанш критичних або фактичних значень визначених лабораторних показникгв, суттево тдвищуе обrрунтованiсть висновюв (точшсть прогнозу ввд 89% до 92%) i дозволяе спрямувати лiкувальнi заходи на попередження несприятливого перебггу захворювання.
Ключов! слова: неалкогольний стеатогепатит, ожиршня, бшарний тракт, математичне моделювання
Робота е фрагментом НДР «Фактори ризику серцево-судинних захворювань, субклШчний атеросклероз при KOMop6idHm патологп внутрштх оргатв: удосконалення методiв дiагностики та л^вання» (№ держреестрацп № 0114U000930).
Неалкогольну жирову хворобу печшки (НАЖХП) вважають багатофакторним захворюванням, яке формуеться внаслщок складно! взаемоди генетичних фактор1в, д1етичних змш та способу життя людини. НАЖХП тюно асоцшована з ожиршням (ОЖ), особливо абдомшальним, i метабол1чним синдромом, що тдвищуе ризик прогресування i вщдзеркалюеться на захворюваносп, прогнозуванш перебпу та тривалосп життя хворих [3]. Неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) - серйозна форма НАЖХП, що в 25% випадюв може прогресувати до цирозу печшки й печшково! недостатност [7]. Зважаючи на це, розумшня мехашзм1в, вщповщальних за прогресування НАСГ, е надзвичайно важливим. Патогенез НАСГ при ОЖ складний, в ньому беруть участь оксидативний стрес, шсулшорезистентшсть, мед1атори запалення i багато шших чинниюв [2, 6]. 1ндивщуальний внесок кожного з них в розвиток НАЖХП i И прогресування вимагають подальшого вивчення. Серед безл1ч1 чинниюв i мехашзм1в, яю можуть сприяти прогресуванню стеатогепатиту з подальшим розвитком ф1брозу, а поим i цирозу печшки, бшьшють дослщниюв, в першу чергу, видшяють значимють оксидативного стресу, гшертриглщеридеми i вюцерального ожиршня [6, 8, 10]. Комплексного анатзу зв'язку м1ж
