CC BY
7
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
Summaru
ANALYSIS OF CHANGES IN HEALTH STATUS OF PRIMARY-SCHOOL CHILDREN OF THE POLTAVA REGION Chetverikova O.P.
Key words: school-age children, posture disorders, scoliosis.
The protection of children's health is a priority in modern medicine worldwide. Health status of the children, and especially its largest share, school-age children, is one of the most important issues of the national healthcare. During the school period, healthcare professionals typically face the dynamics in the development of health disorders, premorbid conditions and chronic diseases. Such factors as the lack of physical activity, poorly organized daily routine and inadequate nutrition, growing intensity of the educational activity, social stresses and age-related physiological characteristics have a significant impact on the health of school-age children. The purpose of the study is to analyze the health status of the children by evaluating certain indicators, demonstrating the occurrence rate of so-called "school diseases", and namely the development of disorders of the musculoskeletal system and impaired visual acuity in children in the Poltava region. The children of the Poltava region show trends in the health status deterioration, a rapid growth of musculoskeletal disorders among schoolchildren. Among the factors contributing to the occurrence of "school diseases" (posture disorders, scoliosis, vision acuity loss), there are leading ones including the absence of the latest child-appropriate furniture and school infrastructure, and insufficient illumination.
УДК: 616.36-003-08 Щербак О.В.
ОПТИМ1ЗАЦ1Я Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ НА ТЛ1 АТЕРОГЕННО1 ДИСЛ1П1ДЕМП
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Атерогенна дисл'/п'/дем'/я е важливим патогенетичним механ/'змом розвитку неалкогольно)' жирово)' хвороби печ/'нки, яка потребуе своечасного л'/кування з метою попередження виникнення усклад-нень. Мета досл'/дження: оц1нити ефективнсть призначення урсодезоксихолево)' кислоти '/ левока-рнтину на фон середн'/х терапевтичних доз розувастатину у хворих на неалкогольний стеатоге-патит у поеднанн/ з атерогенною дисл'/п'/дем'/ею. Матер1али '/ методи. Обстежено 42 хворих на неалкогольний стеатогепатит на тл1 атерогенно)' дисл'/п'/демИ Середн'/й в'/к хворих: 54,3±5,7 рок'/в. Оцнювали л1п1дний профль та функцональний стан печ1нки. Вид'/лено дв/ групи: I (п=20) - хвор/ отримували розувастатин 20 мг на добу, урсодезоксихолеву кислоту 15 мг/кг/добу, левокарн1тин 2 г на добу 3 м/'сяц/'; II (п=22) - хвор'/ отримували розувастатин 20 мг на добу, урсодезоксихолеву кислоту 15 мг/кг/добу 3 м/'сяц/'. Результати досл'/дження. У пац1ент1в I групи на фон/' л'/кування в'/дм'/ча-лось зниження активност/ алан'/нам'/нотрансферази у 2,1 рази, аспартатам'/нотрансферази - у 2,1 рази, гамаглутам'/лтранспептидази - у 2,4 рази, що супроводжувалось нормал1зац1ею показник'/в л-п'/дного профлю. Висновки. У хворих на неалкогольний стеатогепатит на тл1 атерогенно)' дисл/'п/'-дем// може бути рекомендоване включення до складу л'/кувальних комплекс'/в комб'/нацИ урсодезоксихолево)' кислоти '/ левокарн'/тину.
Ключов1 слова: неалкогольний стеатогепатит, атерогенна дисл1п1дем1я, урсодезоксихолева кислота, левокарытин, розувастатин.
НДР «Удосконалення д1агностичних п1дход1в та оптим1зац1я лкування захворювань орган1в травлення у поеднанн1 з ¡ни/ими хворобами систем орган1зму» (державний реестрац1йний № 0117 и 000300). Терм1н виконання 2017-2022 рр.
Атерогенна дислiпiдемiя (АД) е одшею i3 го-ловних причин розвитку неалкогольноТ жировоТ хвороби печшки (НАЖХП). За результатами чи-сленних наукових роб^ доведений прямий зв'я-зок мiж розвитком порушення лтщного обмшу i виникненням НАЖХП [1,5,9,10]. Лкування АД передбачае призначення гiполiпiдемiчних засо-бiв, а саме статишв, ефективнють яких доведена результатами низки кшычних рандомiзованих дослщжень: MERCURY, CARDS, ESTABLISH [1,10,11,13,15,17]. Проте, останш можуть вияв-ляти гепатотоксичну дш у хворих iз супутшми хрошчними дифузними захворюваннями печшки, в тому чи^ iз неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ). З ^еТ' точки зору особливоТ уваги заслу-говуе включення до терапп па^ен^в даноТ кате-
Вступ
гори препара^в урсодезоксихолево' кислоти (УДХК), яка володiе не лише гепатопротектор-ною дiею, а i гiполiпiдемiчним, антихолестатич-ним, антиапоптичним, лтол^ичним ефектами i е рекомендованою згщно рекомендацш EASL [1,2,7,9,10,12,14]. За рахунок гепатопротекторноТ дм УДХК забезпечуе безпечнють призначення статишв у хворих з НАСГ, а також сприяе поси-ленню гiполiпiдемiчноТ дм статишв шляхом впли-ву на 3-гщрокси 3 метилглютарил кофермент А, що в свою чергу дозволяе зменшити добову дозу останшх [1,3,9,10]. Даний факт пщтверджують результати численних дослщжень, в яких про-демонстрований позитивний вплив УДХК на по-казники як лтщного профтю, так i покращення функцюнального стану печшки iз зменшенням проявiв синдрому цитолiзу у хворих на НАСГ
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
[1,2,3,4,5,7,9,10,12].
Згщно наказу 826 вiд 06 листопаду 2014 хво-рим з наявнютю НАСГ рекомендовано призна-чати метаболiчнi препарати з доведеною ефек-тивнютю [8]. Одним iз таких препара^в е лево-карнiтин, механiзм дм якого полягае у транспортi довголанцюгових жирних кислот до мiтохондрiй та подальшим Тх р-окисненням, що приводить до зменшення проявiв стеатозу печшки [4,5,6,9,10]. В дослiдженнi Ма1адиагпега М. et а1. продемонс-трований позитивний вплив левокарштину на показники функцюнального стану печiнки та ак-тивнють запальних факторiв (С-реактивний бн лок, TNF-a) [16]. В дослiдженнi 1.М. Скрипника та спiвавторiв спостерiгалось зменшення порушень лiпiдного обмiну та нормалiзацiя показникiв фун-кцiонального стану печшки у хворих на iшемiчну хворобу серця у поеднанш з НАСГ на ™ при-значення препара^в левокарнiтину [4,6].
Таким чином, потребуе подальшого вивчення ефективнiсть комбiнованого застосування УДХК i левокарнiтину у па^енпв iз НАСГ за умов на-
ЯBHOCTi АД.
Мета дослiдження
Оцшити ефективнiсть призначення УДХК i левокарштину на фон середнiх терапевтичних доз розувастатину у хворих на НАСГ у поеднанш з АД.
Матерiали i методи дослщження
Обстежено 42 хворих на НАСГ на тлi АД II в фенотипу за Фредриксоном, як перебували на стацюнарному лiкуваннi в гастроентеролопчно-му вiддiленнi ПолтавськоТ обласноТ ктшчноТ' ль карнi iменi М.В. С^фосовського. Серед обсте-жених чоловшв - 18 (42,9%), ж1нок - 24 (57,1%). Середнш вiк хворих складав 54,3±5,7 рокiв. Кри-терiями включення до дослiдження були хвор^ у яких дiагностований НАСГ, АД 11в фенотипу за Фредриксоном. Хворi останн 12 мюя^в статини не отримували. Групу контролю склали 19 практично здорових оаб, вiком вiд 19 до 23 рош.
Дiагноз НАСГ встановлено вщповщно до наказу МОЗ УкраТни № 826 вiд 06.11.2014 р.
В залежност вщ призначеного лiкування хворих було розподтено на групи:
I (п=20) - хворi, якi отримували розувастатин в дозi 20 мг на добу, УДХК 15 мг/кг/добу та лево-карштин 2 г на добу, тривалють курсу становила 3 мюяц^
II (п=22) - хвор^ якi отримували розувастатин в дозi 20 мг на добу i УдХк 15 мг/кг/добу, тривалють курсу становила 3 мiсяцi.
Обстеження хворих проводилось перед початком лкування та через 3 мюяц лiкування. Усiм хворим проведено оцшку функцiонального стану печiнки (визначали активнють аланшамшотран-сферази (АлАТ), аспартатамiнотрансферази (АсАТ), Y-глутамiлтранспептидази (ГГТП), лужноТ фосфатази (ЛФ), загального б^рубшу), вивчали показники лтщного профiлю iз визначенням рiв-
ня загального холестерину (ХС), триглiцеридiв (ТГ), ХС лiпопротеïдiв високоТ щiльностi (ЛПВЩ) у сироватцi кровi за допомогою автоматичного бiохiмiчного аналiзатора «Sapphire 400» (вироб-ник «Hirose Electronics») [9,10].
Визначення рiвня ХС лiпопротеïдiв низькоТ щiльностi (ЛПНЩ) проводилось за допомогою формули Friedwald: ХС ЛПНЩ (ммоль/л) = ХС -ХС ЛПВЩ - (0,45хТГ) [9, 10].
Статистичне опрацювання результатiв дослн дження проводили iз використанням програм Microsoft Office Excel та програми Statistica 6.0 (Stat Soft, США). Оцшку результат дослщження виконували за допомогою t-критерш Стьюдента. Результати вважали статистично достовiрними при значеннi р<0,05.
Результати до^дження та ïx обговорення
У па^етчв як I так i II групи перед призначе-ним лкуванням проводилась оцiнка порушень лтщного профтю, що характеризувалось зрос-танням у сироватц кровi загального ХС в 1,5 рази (6,64±0,56 i 6,42±0,53 проти 4,33±0,41 ммоль/л; р<0,01), ХС ЛПНЩ - в 2,1 i 2 рази (4,56±0,86 i 4,51 ±1,01 проти 2,21±0,22 ммоль/л; р<0,02), ТГ - в 1,8 i в 1,4 рази (2,27±0,13 i 2,29±0,14 проти 1,24±0,33 ммоль/л; р<0,01) за одночасного зниження ХС ЛПВЩ у 1,3 i 1,4 рази (1,04±0,06 i 1,02±0,08 проти 1,38±0,13 ммоль/л; р<0,05) вiдповiдно, порiвняно з показниками практично здорових оаб.
Паралельно iз дисбалансом лiпiдного обмiну вiдмiчалось порушення функцiонального стану печiнки iз пщвищенням активностi АлАТ в 3,9 рази як I так i II групи (87,69±13,5 i 86,93±11,3 проти 22,4±3,8 Од/л; р<0,001), АсАТ - в 2,6 рази (53,7±8,2 i 54,1±9,3 проти 20,7±5,8 Од/л; р<0,01), ГГТП - в 3 рази (73,2±9,6 i 74,8 ±8,7 Од/л проти 24,6±4,1; р<0,001) вiдповiдно у порiвняннi з показниками практично здорових оаб. Показники загального б^рубшу та Лф знаходились в межах нормальних значень.
Отже, на ™i АД в^^чаеться порушення функцюнального стану печiнки, що спричиняе про-гресування НАСГ та розвиток ускладнень, даний факт пщтверджено низкою ктшчних дослiджень [1,2,9,10].
У па^етчв I групи, якi отримували УДХК в до-зi 15 мг/кг/добу, левокарштин 2 г на добу, розувастатин 20 мг на добу через 3 мюяця призначеного лкування в^^чалось усунення проявiв лiпiдного дисбалансу, а саме зменшення загального ХС у 1,6 рази (4,11 ±0,52 проти 6,64±0,56 ммоль/л; р<0,01), ХС ЛПНЩ - у 2,5 рази (1,84±0,27 проти 4,56±0,86 ммоль/л; р<0,01), ТГ - у 1,5 рази (1,53±0,12 проти 2,27±0,13 ммоль/л; р<0,001) за одночасного збiльшення ХС ЛПВЩ в 1,3 рази (1,36±0,11 проти 1,04±0,06 ммоль/л; р<0,02). У пацiентiв II групи, як отримували УДХК 15 мг/кг/добу, розувастатин 20 мг на добу через 3 мюяця лкування спостер^алась досто-вiрно значуща позитивна динамiка iз зменшен-
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
ням загального ХС у 1,4 рази (4,51±0,48 проти 6,42±0,53 ммоль/л; р<0,02), ХС ЛПНЩ - у 2,4 рази (1,89±0,32 проти 4,51±1,01 ммоль/л; р<0,02), ТГ - у 1,4 рази (1,65±0,15 проти 2,29±0,14 ммоль/л; р<0,01), за одночасноТ тен-денцiï до зростання ХС ЛПВЩ в 1,3 рази (1,29±0,12 проти 1,02±0,08 ммоль/л; р>0,05). Паралельно iз покращенням показникв лiпiдного обмiну у пацieнтiв I групи спостер^алось зни-ження активност АлАТ у сироватцi кровi у 2,1 рази (41,82±10,1 проти 87,69±13,5 ммоль/л; р<0,02), АсАТ - у 2,1 рази (25,31±9,9 проти 53,7±8,2 ммоль/л; р<0,05), ГГТП - у 2,4 рази (30,1±8,3 проти 73,2±9,6 ммоль/л; р<0,01) порiв-няно iз показниками до лкування. У пацieнтiв II групи, як отримували УДХК 15 мг/кг/добу та розувастатин 20 мг на добу в^^чалось зниження активност АлАТ у сироватц кровi у 1,8 рази (49,6±9,7 проти 86,93±11,3 ммоль/л; р<0,02), АсАТ - у 1,9 рази (27,43±8,4 проти 54,1±9,3 ммоль/л; р<0,05), ГГТП - у 2,2 рази (33,5±7,9 проти 74,8±8,7 ммоль/л; р<0,01) порiвняно з показниками до лкування.
Таким чином, у хворих на НАСГ у поеднанш з АД може бути рекомендоване включення до складу лкувальних комплешв комбiнацiï УДХК i левокарнiтину, що дозволяе нормалiзувати показники функцюнального стану печшки i лтщного профтю, потенцшючи дш статинiв.
Висновки
1. Застосування протягом 3 мюя^в УДХК i левокарштину на фош середшх терапевтичних доз розувастатину дозволяе досягти достовiрно значущого покращення показникв лiпiдного об-мiну iз зменшенням загального ХС у 1,6 рази (р<0,01), ХС ЛПНЩ - у 2,5 рази (р<0,01), ТГ - у 1,5 рази (р<0,001) за одночасного збтьшення ХС ЛПВЩ в 1,3 рази (р<0,02).
2. Призначення УДХК i левокарнiтину на фош середшх терапевтичних доз розувастатину три-валютю 3 мiсяцi дозволило досягти достовiрного зниження показникiв функцiонального стану печшки iз зниженням активност АлАТ у сироватцi кровi у 2,1 рази (р<0,02), АсАТ - у 2,1 рази (р<0,05), ГГТП - у 2,4 рази (р<0,01), що свiдчить про усунення синдрому цитолiзу.
Перспективи
Перспективним напрямком сучасноТ клiнiки внутрiшнiх хвороб е оптимiзацiя лiкування хворих з НАСГ та АД iз вивченням впливу препара-тiв УДХК, левокарнiтину на основш патогенетич-нi механiзми виникнення НАСГ на ™i АД. Отри-манi результати дослiдження обфунтовують призначення препара^в УДХК i левокарнiтину на фош статинотерапп у хворих з НАСГ та АД, що сприяе зменшенню добових доз статишв та за-безпечення гепатопротекцiï у хворих з НАСГ та АД.
References
1. Dolzhenko MN, Bazilevich AYa. Osobennosti gipolipidemicheskoi terapii u bol'nykh s ishemicheskoi bolezn'yu serdtsa v sochetanii s nealkogol'nym steatogepatitom. Suchasna ghastroenterologhija [Peculiarities of the hypolipidemic therapy in patients with ischemic heart disease in combination with the non-alcoholic steatohepatitis]. 2010;2(52):65-9. (Russian).
2. Zhuravleva LV, Krivonosova EM. Primenenie ursodezoksikholevoi kisloty v kompleksnoi terapii metabolicheskogo sindroma [The use of ursodeoxycholic acid in the complex therapy of metabolic syndrome]. Suchasna ghastroenterologhija. 2014;4(78):19-23. (Russian).
3. Skrypnyk IM, Dubrovinsjka TV. Optymaljnyj vybir statynoterapiji z pozycij bezpechnosti [Optimal choice of statin therapy from the position of safety]. Ukrajinsjkyj terapevtychnyj zhurnal. 2013;4:71-7. (Ukrainian).
4. Skrypnyk IM, Maslova GhS, Shherbak OV. Vplyv patoghenetychnogho likuvannja na procesy peroksydaciji u khvorykh na ishemichnu khvorobu sercja z komorbidnym nealkogholjnym steatoghepatytom [The influence of pathogenetic treatment on peroxidation in patients with ischemic heart disease and comorbid nonalcoholic steatohepatitis]. Ljvivsjkyj klinichnyj visnyk. 2017;4(20):25-9. (Ukrainian).
5. Skrypnyk IM, Maslova GhS, Shherbak OV. Osoblyvosti porushenj stanu oksydu azotu u khvorykh na ishemichnu khvorobu sercja v pojednanni z nealkogholjnym steatoghepatytom u dynamici patoghenetychnogho likuvannja [Specific acpect of nitric oxide state violations in patients with ischemic heart disease in combination with nonalcoholic steatohepatitis in the dynamics of pathogenic treatment]. Ukrajinsjkyj terapevtychnyj zhurnal. 2017;3:20-5. (Ukrainian).
6. Skrypnyk IM, Shherbak OV, Maslova GhS, Vesnina LE, Mamontova TV. Rolj L-karnitynu v patoghenezi ateroghennoji dyslipidemiji za umov pojednannja ishemichnoji khvoroby sercja ta nealkogholjnogho steatoghepatytu [The role of L-carnitine in pathogenesis of atherogenic dyslipidemia in case of combination of the ischemic heart disease and non-alcoholic steatohepatitis]. Suchasna ghastroenterologhija. 2017;5(97):18-23. (Ukrainian).
7. Tkach SM, Dorofeev AE. Klinicheskaya effektivnost' ursodezoksikholevoi kisloty pri nealkogol'nom steatogepatite [Clinical efficacy of ursodeoxycholic acid at non-alcoholic steatohepatitis]. Suchasna ghastroenterologhija. 2017;1(93):85-90. (Russian).
8. Unifikovanyj klinichnyj protokol «Nealkogholjnyj steatoghepatyt» [Nonalcoholic steatohepatitis]. Nakaz MOZ Ukrajiny # 826 vid 06.11.2014 r. (Ukrainian).
9. Shherbak OV. Rolj L-karnitynu u pidvyshhenni efektyvnosti likuvannja khvorykh na ishemichnu khvorobu sercja u pojednanni z nealkogholjnym steatoghepatytom [In advancement of therapeutic efficiency in patients with ischemic heart disease and comorbid nonalcoholic steatohepatitis]. Aktualjni problemy suchasnoji medycyny: Visnyk Ukrajinsjkoji medychnoji stomatologhichnoji akademiji. 2016;16(vyp.4(56).Ch.3):187-92. (Ukrainian).
10. Shherbak OV. Vplyv ghipolipidemichnoji terapiji na prooksydantno-antyoksydantnyj status khvorykh na ishemichnu khvorobu sercja [Influence of hypolipidemic therapy on prooxidative-antioxidative state in patients with ischemic heart disease]. Aktualjni problemy suchasnoji medycyny: Visnyk Ukrajinsjkoji medychnoji stomatologhichnoji akademiji. 2018;2(62):141-6. (Ukrainian).
11. Ballantyne CM, Bertolami M, Hernandez Garcia HR, Nul D, Stein EA, Theroux P, et al. Achieving LDL cholesterol, non-HDL cholesterol, and apolipoprotein B target levels in high-risk patients: Measuring Effective Reductions in Cholesterol Using Rosuvastatin therapy (MERCURY) II. Am Heart J. 2006;151(5):975.
12. Cabezas GR. Efecto del acido ursodesoxicolico combinado con estatinas para el tratamiento de la hipercolesterolemia: ensayo clinico prospective. Rev Clin Esp. 2004;1:632-5.
13. Collhoun HM, Betteridge DJ, Durrington PN, Hitman GA, Neil HA, Livingstone SJ, et al. Primary prevention of cardiovascular disease with atorvastatin in type 2 diabetes in the Collaborative Atorvastatin Diabetes Study (CARDS): multicentre randomised placebo-controlled trial. Lancet. 2004;364(9435):685-96.
14. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. Journal of Hepatology. 2016;64:1388-1402.
15. Goldenberg N, Glueck C. Efficacy, effectiveness and real life goal attainment of statinsin managing cardiovascular risk. Vasc Health Risk Manag. 2009;5:369-76.
16. Malaguanera M, Gargante MP, Russo C, Antic T, Vacante M, Malaguanera M, et al. L-carnitine supplementation to diet: a new tool in treatment of nonalcoholic steatohepatitis - a randomized and controlled clinical trial. Am J Gastroenterology. 2010;105:1338-45. doi: 10.1038/ajg.2009.719.
17. Okazaki S, Yokoyama T, Miyauchi K, Shimada K, Kurata T, Sato H, et al. Early Statin Treatment in Patients With Acute Coronary Syndrome. Demonstration of the Beneficial Effect on Atherosclerotic Lesions by Serial Volumetric Intravascular Ultrasound Analysis During Half a Year After Coronary Event: The ESTABLISH Study. Circulation. 2004;110(9):1061-8.
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Реферат
ОПТИМИЗАЦИЯ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С НЕАЛКОГОЛЬНЫМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ НА ФОНЕ АТЕРОГЕННОЙ
ДИСЛИПИДЕМИИ
Щербак О.В.
Ключевые слова: неалкогольный стеатогепатит, атерогенная дислипидемия, урсодезоксихолевая кислота, левокарнитин, розувастатин.
Атерогенная дислипидемия является важным патогенетическим механизмом развития неалкогольной жировой болезни печени, которая требует своевременного лечения с целью предупреждения возникновения осложнений. Цель исследования: оценить эффективность назначения урсодезоксихо-левой кислоты и левокарнитина на фоне средних терапевтических доз розувастатина у больных с неалкогольным стеатогепатитом в сочетании с атерогенной дислипидемией. Материалы и методы. Обследовано 42 больных на неалкогольный стеатогепатит на фоне атерогенной дислипидемии. Средний возраст больных: 54,3 ± 5,7 лет. Оценивали липидный профиль и функциональное состояние печени. Выделены две группы: I (n = 20) - больные получали розувастатин 20 мг, урсодезоксихолевую кислоту 15 мг/кг/сут, левокарнитин 2 г в сутки 3 месяца; II (n = 22) - больные получали розувастатин 20 мг, урсодезоксихолевую кислоту 15 мг/кг/сут 3 месяца. Результаты исследования. У пациентов I группы на фоне лечения отмечалось снижение активности аланинаминотрансферазы в 2,1 раза, аспарта-таминотрансферазы - в 2,1 раза, гамаглутамилтранспептидазы - в 2,4 раза, что сопровождалось нормализацией показателей липидного профиля. Выводы. У больных на неалкогольный стеатогепатит на фоне атерогенной дислипидемии рекомендовано включение в состав лечебных комплексов комбинации урсодезоксихолевой кислоты и левокарнитина.
Summary
IMPROVEMENT IN THE MANAGEMENT OF PATIENTS WITH NON-ALCOHOLIC STEATOHEPATITIS AND ATHEROGENIC
DYSLIPIDEMIA
Shcherbak O.V.
Key words: non-alcoholic steatohepatitis, atherogenic dyslipidemia, ursodeoxycholic acid, levocarnitine, Rosuvastatin.
Atherogenic dyslipidemia is an important pathogenetic mechanism of the development of non-alcoholic fatty liver disease, which requires timely treatment in order to prevent possible complications. The aim of this study is to assess the efficacy of the therapy with ursodeoxycholic acid and levocarnitine supported by the median therapeutic doses of rosuvastatin in patients with non-alcoholic steatohepatitis and concomitant atherogenic dyslipidemia. Materials and methods. 42 patients whose average age of patients was 54.3±5.7 years were examined for having diagnosis of non-alcoholic steatohepatitis and concomitant atherogenic dyslipidemia. The lipid profile and functional state of the liver were evaluated. Two groups were identified: I (n=20) included patients who received rosuvastatin in a dose of 20 mg per day, ursodeoxycholic acid in a dose of 15 mg/kg/day, and levocarnitine in a dose of 2 g per day for 3 months; II (n=22) included patients who received rosuvastatin in a dose of 20 mg per day, ursodeoxycholic acid in a dose of 15 mg/kg/day for 3 months. Results. The patients of group I through the course of therapy were found out to have decreased activity of alanine aminotransferase in 2.1 times, aspartate aminotransferase - in 2.1 times, gamma glutamyl transpeptidase - in 2.4 times that was accompanied by the lipid profiles normalization. Conclusions. The combination of ursodeoxycholic acid and levocarnitine in the integrated therapy may be recommended to manage patients with non-alcoholic steatohepatitis with atherogenic dyslipidemia.
