CC BY
7PHYSICAL EDUCATION AND SPORT
ВПЛИВ Ф1ЗИЧНИХ ВПРАВ СИСТЕМИ П1ЛАТЕС НА ЯК1СТЬ ЖИТТЯ Ж1НОК, ХВОРИХ НА ОСТЕОХОНДРОЗ ПОПЕРЕКОВОГО В1ДД1ЛУ ХРЕБТА
к. б. н. КозШ Т. П.
Украта, м. Херсон, Херсонський державний утверситет
Abstract. The influence of the exercises of the pilates on the quality of life and the functional state of the spine of women with lumbar osteochondrosis was studied. We examined 10 women aged 27-33 years who were engaged for 4 months in the pilates system. The influence ofpilates training on regress of pain syndrome in women is proved. It is shown that the subjective pain sensations experienced by women in everyday life, the severity of discomfort from the lumbar spine, as well as the difficulty in performing simple movements in everyday life became much less or completely disappeared during the 4 months of Pilates, as evidenced by a positive dynamics of indicators of the functional capabilities of women in their daily lives.
Keywords: physical exercises, pilates, lumbar osteochondrosis, functional condition, quality of life.
Вступ. Актуальнють медично! та co^anbHO-eKOHOMi4HOi проблеми лшування хворих на остеохондроз обумовлена, по-перше, значною поширенютю дано! патологи в популяци населення усього св^у, а по-друге, незворотними наслщками дегенерaтивно-дистрофiчного ураження хребта, що призводять до тимчасово! або стшко! втрати працездатносп та швалщносн серед людей працездатного вшу. Так, за даними ешдемюлопв поширешсть дорсопатш в кра!нах Зах1дно! Свропи i в США досягае 40-80 %, а захворювашсть щорiчно збшьшуеться на 5 %. В Укра!ш на остеохондроз страждае до 21,8 % населення [3, 6, 8, 12, 131.
Втрата працездатносп та попршення якосн життя ошб iз остеохондрозом хребта пов'язаш, перш за все, зi стшким, тривалим та вираженим вертеброгенним больовим синдромом i руховими порушеннями, в пaтогенезi яких поряд iз дистрофiчними змiнaми в мiжхребцевих дисках i тiлaх хребщв значну роль вiдiгрaе м'язовий дисбаланс [4, 7, 10, 11].
Нажаль, вс сучaснi медикaментознi засоби лшування впливають тiльки на прояви дегенеративного захворювання хребта, але не усувають його причину. Для проведення енопатогенетичного лiкувaння остеохондрозу необидно включати у вщновний комплекс сучaснi методи i засоби фiзично! реабштаци. Особливий акцент у комплекснш реабштаци хворих на остеохондроз по^бно робити на застосування спецiaльних фiзичних вправ. Багато традицшних фiзичних вправ ЛФК або заняття на тренажерах не можна використовувати особам з патолопею хребта, так як вони зазвичай дають сильне перенавантаження на м'язи спини та хребет. Таким пащентам показана бшьш щадна гiмнaстикa за одним iз нaпрямкiв оздоровчого фiтнесу - пшатес, який на сьогоднiшнiй день вважаеться еталоном лiкувaння остеохондрозу в захщних клiнiкaх [2, 9, 19].
У систем Дж. Пiлaтесa передбачена велика кшьюсть вправ для вiдновлення функщонального стану рiзних вiддiлiв хребта при больових синдромах. Правильно падбране фiзичне навантаження в необхiдному дозувaннi, з урахуванням особливостей клшчних форм дистрофiчного ураження хребта, iндивiдуaльних реaкцiй оргашзму хворих на окремi вправи допоможе запобпти прогресуванню захворювання, зменшить виражешсть iснуючих симптомiв. тим самим шдвищить якiсть життя хворих осiб [5, 15, 16].
Мета роботи - визначити вплив спещальних вправ системи пшатесу на яюсть життя жшок iз остеохондрозом поперекового вiддiлу хребта.
Матерiал i методи дослiджень. Дослщження ефективностi застосування фiзичних вправ при остеохондрозi проводилося протягом 4-х мюящв систематичних занять за системою пшатес у груш жшок iз 10 ошб вiком вiд 27 до 33 роюв iз дiaгнозом - поперековий остеохондроз II ступеня в стади ремюи.
Пiсля первинного обстеження i оцiнки функцiонaльного стану хребта та вираженост1 вертеброгенного больового синдрому за отриманими результатами були розроблеш та впроваджеш у заняття комплекси спещальних вправ. Заняття з пшатесу проводилися 3 рази на тиждень. Кожне тренування тривало 60 хв. i складалося з трьох частин: тдготовча - 10 хв.; основна - 40 хв. i заключна - 10 хв. Через чотири мюящ тренувань вдруге була проведена оцшка функцiонaльного стану ж1нок iз поперековим остеохондрозом за допомогою тих самих методiв i в тих самих умовах.
Оцшку ефективносп застосовано! програми з пiлатесу починали з визначення ступеня регресу вертеброгенного больового синдрому, оскiльки саме бшь при дистрофiчних ураженнях хребта е найбiльш значущим проявом захворювання, що обумовлюе якiсть життя. Iнтенсивнiсть больових вiдчуттiв у попереку при виконанш рух1в визначали за суб'ективним сприйняттям болю пацiентом при почерговому шдшманш та опусканнi нiг iз положення лежачi на спинi. Виразнiсть больового синдрому оцшювали за вiзуальною i вербальною шкалами болю [14, 17]. Вiзуальна аналогова шкала уявляе собою вiдрiзок прямо! лшп - 100 мм, початкова точка якого вщповщае вщсутносп болю, а кiнцева - нестерпним больовим вщчуттям. Пацiенту пропонували зобразити iнтенсивнiсть болю, який вш вiдчував на час обстеження, у вигщщ позначки на даному вiдрiзку та дати словесний опис сили болю за 5-ти бальною вербальною шкалою: 1 бал - бшь вщсутнш; 2 бали - слабкий; 3 бали - помiрний; 4 бали - сильний; 5 балiв - найсильнiший.
Оцiнку функцiональних можливостей жiнок в !х повсякденному житп здiйснювали за опитувальником «Порушення життедiяльностi у зв'язку з болем в спиш» (по Р. У. Хабрiеву. 1992), який включае сiм секцш, що описують рiзнi сфери життедiяльностi хворого [1]. У кожнiй секци приведенi по шiсть описiв можливого стану хворого (про систему ощнки хворий не повинен знати). Хворого просять вибрати по одному опису, що найбшьш точно вщповщае його стану, з кожного роздшу. Оцшку болю, дискомфорту, максимально! дистанци, яку проходить хворий без болю i оцшку наявносн труднощiв у повсякденному житп здiйснювали за наступною шкалою: не виражена - 0 балiв; слабо виражена - 1 бал; середня, помiрна - 2 бали; виражена - 3 балiв; значно виражена 4 бали; рiзко виражена - 5 балiв. Тотальна оцшка проводилась шляхом дiлення суми отриманих балiв за всiма секцiями на максимально можливу суму балiв (35) з виразом отриманого показника у вщсотках.
Весь отриманий матерiал дослщження обробляли методами математично! статистики за допомогою пакенв комп'ютерних програм Excel i «Медична статистика». Обчислювали таю показники: М - середне математичне, ±m - помилка середнього математичного. Достовiрнiсть вiдмiнностей мiж показниками визначали за одновибiрковим критерiем Стьюдента (t). Рiзницю вважали достовiрною при значеннях р<0,05.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Динамiка показникiв iнтенсивностi больових вщчутпв у попереку хворих жшок при виконаннi рухiв, якi наведеш на рисунках 1 i 2, свщчить про регрес суб'ективного вщчуття болю самими жшками при почерговому шдшманш випрямлених нiг iз вихщного положення лежачi на спинi, на що вказуе достовiрне зменшення показниюв виразностi больового синдрому вiд помiрного до слабкого болю як за вiзуальною, так i за вербальною шкалами.
1 н
Ш///////////////А ш
:::::::::::::::::::: ............в
HI ■■
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50
□ Наприинщ 4-х мюящв занять ИНа початку занять мм
Рис. 1. Динамгка показниюв гнтенсивностг болю при виконант рухгв у ж!нок гз поперековим
остеохондрозом за в1зуальною шкалою
Так, штенсившсть больових вщчутпв у попереку при почерговому шдшманш шг за вiзуальною аналоговою шкалою болю знизилась протягом 4-х мюяшв занять пшатесом з 41,1±5,6 мм до 29,1±6,1 мм на високому рiвнi вiрогiдностi (р<0,001).
Зменшення виразносн больового синдрому за вербальною оцшочною шкалою вiд помiрноi до слабко! болi у хворих жiнок вщповщае достовiрному зниженню кiлькiсного середнього показника з 2,7±0,2 балiв до 2,0±0,0 балiв, при р<0,05.
Усунення больового синдрому вщбувалося за рахунок декомпреси спинномозкових корiнцiв спецiальними вправами пшатесу, якi сприяли поверненню хребцiв в потрiбне положення i звiльненню нервових волокон вiд здавлення. Крiм того, правильно пщбраш вправи дозволили позбутися болю за рахунок розслаблення спазмованих м'язiв, так як при остеоходрозi розвиваеться м'язовий дисбаланс: однi м'язи перебувають в станi тонiчноi напруги, iншi - надмiрно розслабленi. Якщо м'язовий спазм тривае довгий час, то в товщi м'язiв
формуються локальш ущшьнення (мiогелози), якi стають джерелом болю (тригерними точками) [18, 19].
Динамша суб'ективного сприйняття болю у повсякденному життi жшок, хворих на поперековий остеохондроз, що визначали за альгофункщональним опитувальником до початку занять тлатесом та наприкiнцi 4-х мюячного перiоду занять, представленi на рисунках 3 i 4.
Рис. 2. Динамика показниюв ¡нтенсивност1 болю при виконант рух1в за вербальною шкалою у жнок 1з поперековим остеохондрозом
□На початку занять ИНапрнкшш 4-х шсяшв занять
Рис. 3. Дин сапка показннтв тотального тдексу болю у ж1нок, хворих на поперековий остеохондроз, тд впливом занять тлатесом
До початку ф^нес-занять з тлатесу в жшок iз остеохондрозом поперекового вщдшу хребта дiагностували рiзну стушнь вираженостi больового синдрому в повсякденному житп: вiд слабкого до помiрного ступеня, тотальна оцiнка якого становила, в середньому, 15,1±1,2 %. Наприкшщ 4-х мiсяцiв занять пiлатесом ми вiдмiчали позитивну динамiку альгофункцiонального стану хворих жшок, на що вказуе достовiрне зменшення середнього тотального показника суб'ективного вщчуття болю до 6,0±0,7 %, при р<0,01.
Складнощ1 шд час по!здок Складнощ1 у.. 1нтенсившсть болю тд.. 1нтенсившсть болю при. 1нтенсившсть болю при. !нтенсившсть болю в..
И
Напбишнш 4-х0?!5!
Рис. 4. Динамгка альгофункцгонального стану жток, хворих на поперековий остеохондроз тд
впливом занять тлатесом
Болi у сташ функщонального спокою жшки характеризували як незначш, що не потребують прийому болезаспокшливих препаратiв i вiдповiдають 2,3±0,7 батв в середньому. Пiсля 4-х мюящв занять вираженiсть суб'ективних больових вщчутпв статистично значимо (р<0,05) зменшилась до 1,6±0,5 балiв. До початку фггнес-тренувань деякi жшки вiдмiчали виникнення додаткового болю при самообслуговуванш, але вже шсля зазначеного перiоду занять вправами системи пiлатес в жодно! iз жшок не визначали порушеного самообслуговування, про що свiдчить динамiка вираженосп цього показника вiд 0,3±0,1 башв до 0,0 балiв. При шдшманш предметiв бiльше нiж половина опитаних жiнок, хворих на поперековий остеохондроз, вiдмiчали посилення болi, що значно зменшилась за 4 мюящ, а саме, з 0,8±0,3 балiв до 0,4±0,2 балiв. Показник iнтенсивностi болю тд час сну теж зменшився протягом 4-х мiсяцiв з 0,4±0,2 балiв до 0,0 балiв. Дещо бшьшу iнтенсивнiсть болю жiнки вщчували при виконаннi обов'язкiв суспiльного життя, а його вираженiсть вiдповiдала 1,0±0,3 балам, але вже через 4 мюящ цей кшькюний показник достовiрно знизився до 0,3±0,1 балiв, при р<0,05, що дало !м змогу жити повним нормальним громадським життям. Крiм того, майже половина опитаних жшок скаржилась на складнощi в перюд по!здок, вираженiсть яких вони ощнювали в середньому в 0,4±0,2 бали. Через 4 мiсяцi жодна iз жшок не вiдчувала посилення болю при по!здках, про що свщчив середнiй показник вираженостi за щею шкалою, який дорiвнював 0,0 балiв.
Висновки. Проведене обстеження на початку та наприкшщ занять за системою пiлатес у хворих жшок на остеохондроз свщчить про те, що суб'ективнi больовi вiдчуття, якi вони вiдчували у повсякденному житп, вираженiсть дискомфорту з боку поперекового вщдшу хребта, а також складносн при виконаннi простих рухiв у побутi стали значно меншими або повнiстю зникли протягом 4-х мiсяцiв занять пiлатесом.
Специфша виконання спецiальних фiзичних вправ системи пшатес, що полягае у концентраций контролi, центруваннi, точностi,глибоке дiафрагмальне диханш та плавносн. дозволяе стверджувати, що щ навики допомагають створювати контроль над тшом i усвiдомлювати скоординовану роботу м'язiв i скелету при виконанш цшеспрямованого руху або шд час активного повсякденного життя, тим самим, тдвищуючи якiсть життя та впевнешсть, особливо в осiб iз дистрофiчними ураженнями хребта.
Л1ТЕРАТУРА
1. Белова А. Н. Шкалы, тесты и опросники в неврологии и нейрохирургии. Руководство для врачей / А. Н. Белова. - М. : Медицина, 2004. - 456 с.
2. Вейдер С. Пилатес для идеальной осанки / Синтия Вейдер. - Ростов н/Д : Феникс, 2007. - 192 с.
3. Вознесенская Т. Г. Боли в спине: взгляд невролога / Т. Г. Вознесенская // Consilium мedicum. - 2006. - Т. 8, № 2. - С. 257-261.
4. Голубев В. Л. Неврологические синдромы: Руководство для врачей / Под ред. В. Л. Голубева, А. М. Вейн. - 2-е изд. - М. : МЕДпресс-информ, 2007. - 736 с.
5. Гребенькова В. Сравнительный анализ эффективности тренировочных программ по различным направлениям "метода Пилатеса" / В. Гребенькова // Материалы Междунар. науч.-практ. конф.: Фитнес - 2010 / РГУФКСиТ. - М. : Светотон, 2010. - С. 13-15.
6. Епифанов В. А. Остеохондроз позвоночника (диагностика, лечение, профилактика) / В. А. Епифанов, А. В. Епифанов. - М. : МЕД-пресс-информ, 2008. - 272 с.
7. Камчатов П. Р. Острая спондилогенная дорсалгия - консервативная терапия / П. Р. Камчатов // Русский медицинский журнал. - 2007. - Т. 15, № 10. - С. 64-74.
8. Клименко О. В. Структура дегенеративно-дистрофiчних захворювань хребта: клшша, дiагностика та лшування / О. В. Клименко, Ю. I. Головченко, Т. М. Калщук-Слободш, Н. I. Романенко, Т. М. Рябiченко // Журнал доказательной медицины для практикующих врачей «Consilium Medicum Ukraina». - 2008. - Т. 2, № 11. - C. 23-25.
9. Наконечна А. Характеристика стану опорно-рухового апарату жшок другого зршого вшу, яю займаються за системою Джозефа Пшатеса / А. Наконечна // Молода спортивна наука Укра!ни. - 2015. - Т. 4. - С. 50-55.
10. Никифоров А. С. Остеохондроз позвоночника: патогенез, неврологические проявления и современные подходы к лечению / А. С. Никифоров, О. И. Мендель // Укра!нський ревматолопчний журнал. - 2009. - № 2 (36). - С. 67-74.
11. Орлов М. А. Остеохондроз позвоночника: спорные и нерешенные вопросы диагностики, лечения, реабилитации / М. А. Орлов, И. П. Дорфман, Е. А. Орлова // РМЖ «Медицинское обозрение». - 2015. - № 28. - С. 1669-1672.
12. Плахтш П. Профшактика i лшування остеохондрозу хребта / П. Плахтш, О. Галаченко, В. Пшуш. - Кам'янець-Подшьський : ПП Буйницький О. А., 2011. - 112 с.
13. Попелянский Я. Ю. Ортопедическая неврология (вертеброневрология) : руководство для врачей / Я. Ю. Попелянский. - М. : МЕДпресс-информ, 2011. - 672 с.
14. Применение шкал и анкет в обследовании пациентов с дегенеративным поражением поясничного отдела позвоночника: методические рекомендации / В. А. Бывальцев, Е. Г. Белых, Н. В. Алексеева, В. А. Сороковиков. - Иркутск : ФГБУ "НЦРВХ" СО РАМН, 2013. - 32 с.
15. Caldwell K. Effect of Pilates and taiji quan training on self-efficacy, sleep quality, mood, and physical performance of college students / K. Caldwell [et al.] // Journal of Bodywork and Movement Therapies. - 2009. - Vol. 13 (2). - P. 155-163.
16. Cruz-Ferreira A. Effects of Pilates-based exercise on life satisfaction, physical self-concept and health status in adult women / A. Cruz-Ferreira [et al.] // Women & Health. - 2011. - Vol. 51 (3). - P. 240-255.
17. Ratings of global outcome at the first post-operative assessment after spinal surgery: how often do the surgeon and patient agree? / F. Lattig [et al.] // Eur Spine J. - 2009. - Vol. 18. - P. 386-394.
18. Sekendiz B. Effects of Pilates exercise on trunk strength, endurance and flexibility in sedentary adult females / B. Sekendiz [et al.] // Journal of Bodywork and Movement Therapies. -2007. - Vol. 11 (4). - P. 318-326.
19. Wells C. Defining Pilates exercise: A systematic review / C Wells, G. S Kolt & A. Bialocerkowski // Complementary Therapies in Medicine. - 2012. - Vol. 20 (4). - P. 253-262.
