Psycho-emotional, individually-psychological and psychosocial factors in the genesis of psychological maladjustment states modeling in patients with traumatic lesions of the upper limbs Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ

УДК 616.717.7+717.8+717.9

ПСИХОЕМОЦ1ЙН1, 1НДИВ1ДУАЛЬНО - ПСИХОЛОГ1ЧН1 ТА ПСИХОСОЦ1АЛЬН1 ЧИННИКИ В ГЕНЕЗ1 ФОРМУВАННЯ СТАН1В ПСИХОЛОПЧНО1 ДЕЗАДАПТАЦП У ОС1Б З ТРАВМАТИЧНИМ УРАЖЕННЯМ ВЕРХН1Х К1НЦ1ВОК

Бутко К.М.

Харювсъка медична академiя пклядипломно'1 oceimu

PSYCHO-EMOTIONAL, INDIVIDUALLY-PSYCHOLOGICAL AND PSYCHOSOCIAL FACTORS IN THE GENESIS OF PSYCHOLOGICAL MALADJUSTMENT STATES MODELING IN PATIENTS WITH TRA UMATIC LESIONS OF THE UPPER LIMBS

Butko K.

АНОТАЦ1Я

На 0CH0Bi результапв обстеження 100 пащенлв з травматичным ураженням верхшх шнщвок, як1 перенесли реконструктивно-вщновлювальш оперативнi втручання на шсп (РВОВК), доведена наявнiсть у них сташв психолопчно1 дезадаптацп. У 40% розлади адаптацп набували клшчно окреслено! вираженостi в рамках F 43.2, у шших 60% мали мюце окремi мозачно представленi ознаки, як1 розглядались нами як реакци психолопчно1 дезадаптацп.

Чинниками формування розлащв адаптацп у пацieнтiв, як1 перенесли РВОВК, встановлеш lx iндивi-дуально-психолопчш, псиxоемоцiйнi й псиxосоцiальнi особливостi. До тдивщуально-психолопчних ввд-носяться xарактерологiчнi властивосп особистостi, вираженi у тенденцiяx за шкалами гшертимносп, ци-клотимностi, емотивностц про наявнiсть псиxоемоцiйниx сввдчила нестабшьшсть lx псиxоемоцiйного стану; до психосощальних чинник1в вiднесенi - високий рiвень ворожостi, патологiчна мотивацiйна спря-мовашсть, деструктивний тип взаемодп з оточуючими, значне зниження соцiального та емоцшно-рольо-вого функцiонування.

Видiленi iндивiдуально-псиxологiчнi особливосп та, частково - псиxосоцiальнi властивосп (високий рiвень ворожостi, патологiчна мотивацшна спрямованiсть, деструктивний тип взаемодп з оточуючими) -грали роль патогенетичного ланцюга в меxанiзмаx формування дезадаптацшних станiв у осiб з РВОК, в той час як психоемоцшш та окремi псиxосоцiальнi особливостi (зниження сощального та емоцшно-рольо-вого функцюнування та якостi життя в цшому), були вже пох1дними вiд наявно1 дезадаптацп, як1, до того ж, мали потенцiюючу дш на ll вираженiсть.

Отриманi данi, по-перше, сввдчать про необxiднiсть включення медико-псиxологiчноl ланки в систему надання хворим з травматичними ураженнями верxнix кiнцiвок спещал1зовано1 медично1 допомоги, а, подруге - стають пiдгрунтям для розробки засад медико-псиxологiчноl допомоги даному контингенту паць eнтiв.

ABSTRACT

The article presents the results of examination of 100 patients with traumatic lesions of the upper limbs who underwent reconstructive and restorative surgery on hand (RRSOH). The evidence of psychological maladjustment state in these patients was proved in the study. In the frame of F 43.2 category, the clinically symptomatic disorder of adaptation were presented in 40% of patients, while the other 60% of those had some mosaic features that were considered by us as reactions of psychological maladjustment.

Individually-psychological, psycho-emotional and psychosocial features were installed as factors that model adaptation disorders in patients who underwent RRSOH. Individually-psychological factors included characterological characteristics of personality which were expressed in the scales of hyperthymia, cyclothymia, and emotional breadth. However, the unstable emotional state of patients indicated the presence of psycho-emotional factors. High levels of hostility, abnormal motivational orientation, destructive type of interaction with others and significant reduction of social and emotional role functioning were attributed to psychosocial factors.

The work showed that emphasized individually-psychological characteristics and certain psychosocial characteristics such as high levels of ho stility, abnormal motivational orientation and destructive type of interaction with others were the pathogenic chains in modeling mechanisms of maladjustment states in persons after RRSOH. While some psycho-emotional and psychosocial features such as reduction of social and emotional role functioning and quality of life, in general, have been derived from existing maladjustment which moreover had a potentiating effect on its severity.

Firstly the findings indicated the need to include the medical and psychological link in the specialized care system of patients with traumatic lesions of the upper limbs and secondly the study showed that the results can be the basis for developing the principles of medical and psychological help this patient population.

Ключовi слова: травма верхшх шнщвок, розлади адаптаци, психологiчна дезадаптацiя, психолопчш особливостi, психосоцiальнi особливостi.

Keywords: the trauma of the upper limbs, adjustment disorder, psychological maladjustment, psychological characteristics, psychosocial characteristics.

Травматичш ушкодження верхшх кiнцiвок яв-ляють собою одну iз серйозшших медико-сощаль-них проблем у силу стшкосп й глибини змiн соща-льного статусу хворого. Актуальнiсть проблеми визначаеться частотою травм, що становлять вiд 26 до 145 випадшв на 1 млн. населения, збшьшенням числа iнвалiдiв: щорiчно на 5-6 тис. чоловж, най-бiльш працездатним (45 рок1в) середнiм вiком по-терпiлих [1].

У осiб, як втратили працездатнiсть внаслiдок травми, вщзначаеться погiршення рiвня якостi життя, яке вщбуваеться, в основному, за рахунок зниження рiвня соцiального функцiонування, що, у свою чергу, призводить до розвитку стресових ста-шв у пацiента та подальшого формування дистресу та порушень адаптаци [2, 3].

Однак, не дивлячись на зростання адаптацш-них порушень у хворих, що перенесли реконструк-тивно-вщновлювальш оперативнi втручання на ш-стi (РВОВК), лiкувально-реабiлiтацiйнi програми таких пацiентiв у бiльшостi випадшв базуються на застосуванш тiльки медикаментозних, х1рурпчних методiв [4]. Мгж тим, без врахування особливостей реагування пацiента та адаптаци його до обме-ження життедiяльностi внаслiдок травми та РВОВК, неможливо надати йому ефективну меди-чну допомогу, дiевiсть яко! забезпечуватимуся хо-лiстичним подходом до трактування дiагностованих у пацiента порушень, i мультидисциплiнарним подходом (з залученням лiкаря-психолога) при побу-довi стратеги його лiкування та реабштацп.

Метою дано! роботи було вивчення iндивiдуа-льно-психологiчних та психосоцiальних особливостей хворих, що перенесли РВОВК, для обгрунту-вання в подальшому необхiдностi надання ним медико-психолопчно! допомоги.

Для досягнення поставлено! мети, за умови ш-формовано! згоди, було обстежено 100 пащенпв з ознаками наявностi розладiв адаптаци (РА), що проходили ввдновлювальне реабiлiтацiйне л^-вання в КЗОЗ "Харшвська мiська клшчна лiкарня № 31". Обстеженi мали травматичнi п'ястно-фала-нговi пошкодження та тендо-вапнальш порушення апарату кисп. У 80% хворих була вражена права ш-нщвка та у 20% - лiва. Характер та обсяг проведе-ного ранiше хiрургiчного втручання (РВОВК), дозволяв практично повне ввдновлення морфо-функцiональних характеристик кисп.

При вiдборi враховувалися критери вклю-чення: а) вiк 21 - 60 рошв, б) вiдсутнiсть тяжких со-матичних хвороб та психiатричного чи нарколопч-ного анамнезу, в) наявшсть клiнiчно окреслених або донозолопчних проявiв розладiв адаптаци. Зп-дно даних обстеження, у 40% (40 оаб) вираженщ-сть дезадаптивного стану досягала нозолопчного рiвню i була представлена у виглядi розладiв адаптаци (РА) - (F 43.2) за МКХ-10. У iнших 60% (60

oci6) пацieнтiв дезадаптивнi стани не досягали нозолопчного рiвня, тому були визначеш як реакци психолопчно! дезадаптаци (РПД).

В робоп використовували комплекс методiв дослiдження, до якого входили: клшчний, клшко-психолопчний, психодiагностичний, сощально-де-мографiчний, та математично-статистичний ме-тоди.

За допомогою соцiально-демографiчного методу вивчались вiк, амейний стан, освiта, вид працi. Це дозволило ощнити переддиспозицiйнi чинники, яш впливали на перебiг захворювання.

Китчний метод включав вивчення скарг обс-тежених осiб, даних соматичного та псих1чного ста-тусiв, медично! документации

В роботi застосовувалися наступний шструме-нтарiй психодiагностичного дослiдження: для ощ-нки стану емоцшно! сфери - шкала депресп М. Га-мшьтона (Hamilton Rating Scale for Depression HDRS, 1960), шкала депресп У. Цунга для самоощ-нки депресп (Zung Self-Rating Depression Scale, 1965), шкала реактивно! тривоги та особиспсно! тривожносп Ч. Д. Спiлбергера - Ю. Л. Ханiна (за О.П. £люеевим, 2001); для оцiнки особиспсних характеристик: опитувальник К. Леонгарда - Г. Шмь шека (за О. П. £люеевим, 2001), для ощнки агреси-вних та ворожих реакцiй використовували опитувальник А. Баса - А. Дарки (А. Buss - А. Durkey Inventory, 1957); дослвдження якосп життя здiйснювали з використанням однойменного опи-тувальника SF-36 (The Short Form - 36 or Medical Outcomes Study 36-item short form health survey, John E. Ware, Cathy D. Sherbourne, 1992).

Отримаш результата були шддаш математич-нш обробцi. Математико-статистичний метод включав методи математично! статистики з обчис-ленням середнiх величин та похибок. Вщмшносп показнишв у групах за t-критерieм Ст'юдента раху-вали достовiрними при р<0,05. Взаемозв'язок мiж даними визначався за допомогою кореляцшного аналiзу. Данi, що були отримаш у ходi проведеного дослiдження, оброблялись на персональному комп'ютерi Intel PC з використанням статистичного пакету програм загального призначення SPSS (Statistical Package for Social Science) верси 12.0.2 та електронних таблиць (Ехсеl). При складанш табли-чних алгоритмiв виконували просте ранжування факторiв (р) у послщовносп !х зменшувано! шфор-мованосп. Розраховували середнi показники та !х середнi похибки (M±m).

Результати дослщження. Сощально-демогра-фiчне дослвдження дозволило виявити, що серед обстежених було 48 (48,0%) оаб чоловiчо! та 52 (52,0%) оаб жшочо! стaтi. З них 40 (40,0%) хворих оаб мали вищу освиу, середня спещальна освiтa була у 28 (28,0%) пащенпв, у решти - 32 (32,0%) оаб освта була середньою. Одруженими були 76

(76,0%) пащенпв, не одруженими були 16 (16,0%) хворих, решта пащенпв були розлученi - 4 (4,0%) оаб та овдовiлi 4 (4,0%) оаб. Бiльшiсть пaцiентiв були працевлаштоваш: 32,0% - службовцi, 28,0% -робггники, 8,0% - привaтнi шдприемцц 4,0% -особи пенсiйного вшу та 12,0% хворих тимчасово не працювали.

Клшжо-психолопчне та психодiaгностичне дослвдження дозволило визначити розповсюдже-нiсть та структуру психiчних розлaдiв у обстежених пащенпв. Наявна психопaтологiчнa симптоматика була представлена в межах дiaгностичноl рубрики МКХ-10 F 43.2, яка досягала синдромолопчно! оформленостi у 40 (40,0%) хворих з яких 30% стра-ждали на змiшaну тривожно-депресивну реакщю (F 43.22), 5% - на короткочасну депресивну реaкцiю (F 43.20) та 5% - з переважанням порушення iнших емоцiй (F 43.23). У оаб, як перенесли РВОВК та мали як нозологiчну форму порушення адаптаци, домiнувaв тривожно-депресивний синдром -18,0%; тривожно-фобiчний та астено-невротичний синдроми були предстaвленi однаковою кшьшстю пaцiентiв - 8,0% кожний, у 6,0% - астено-депреси-вний синдром.

РПД спостер^ались у 60 хворих: переважав тривожний вaрiaнт - 30 (30,0%) пащенпв, другим

Таблиця 1

Сшвввдношення суб'ективного та об'ективного рiвня депреси обстежених хворих за даними мето-

по чaстотi спостерiгaвся астешчний вaрiaнт - 19 (19,0%) пaцiентiв, обсесивно-фобiчний зустрiчaвся рiдше - 6 (6,0%) пащенпв та соматовегетативний був представлений у найменшш шлькосп - 5 (5,0%) пащенпв.

При вивченш рiвня депреси, суб'ективна ощ-нка визначалася за допомогою шкали депреси У. Цунга, об'ективна за допомогою опитувальника М. Гaмiльтонa. Анaлiз показнишв суб'ективно! та об'ективно! оцiнки у оаб яш перенесли РВОВК до-вiв нaявнiсть розбiжностей реальних клшчних про-явiв депреси та ощнки тяжкостi свого емоцiйного стану пащентами (табл. 1). Як вказано в таблиц 1, за даними, яш були отримaнi при суб'ективному ощнюванш, у переважно! бiльшостi обстежених, не спостерталось депреси (середнiй бал - 8,7±1,46) у 96,0% випадках i лише 4,0% осiб (середнiй бал -14,6±1,23) визначався легкий рiвень депреси. За об'ективним оцiнювaнням у бшьшосп хворих, як1 перенесли РВОВК, у 61,0% оаб вiдмiчaвся вираз-ний показник депреси (середнiй бал - 19,4±2,32), у 26,0% - спостертався помiрний показник (середнiй бал - 15,1±0,71), у 8,0% - легкий рiвень (середнiй бал - 11,3±1,08) та у 5,0% оаб депреая була вщсу-тня (середнiй бал -6,4±1,62).

PiBeHb Частота ознаки в ГД (n = 100)

абс. величини, осiб вщносш вели-чини, % Середне значення, бали

Суб'ективна оцiнка (за даними методики Цунга)

Ввдсутшсть депреси 96 96,0 8,7±1,46

Легка депре^ 4 4,0 14,6±1,23

Помiрна депресiя (середня) - - -

Виразна депресiя - - -

Об'ективна оцiнка (за даними методики Гамшьтона)

Вiдсутнiсть депреси 5 5,0 6,4±1,62

Легка депре^ 8 8,0 11,3±1,08

Помiрна депресiя (середня) 26 26,0 15,1±0,71

Виразна депреая 61 61,0 19,4±2,32

Таким чином, за наявносп виразних ввдмшно-стей мiж суб'ективним та об'ективним ощнюван-ням показник1в депреси у пащенпв, що перенесли РВОВК, рееструвалась дисощащя мiж самоощн-кою та реальною клшчною психопaтологiчною картиною. Це явище, в свою чергу, вказувало на те, що обстежет найчаспше нiвелювaли нaявнiсть де-пресивних проявiв та не надавали !м надежного зна-чення, а також на шдсввдоме заперечення, як особ-ливють сприйняття пaцiентaми свого теперiшнього статусу.

Ощнка рiвня тривожностi у оаб з РВОВК проводилась у зв'язку з тим, що ця риса особистосп мае значний вплив на поведiнковi паттерни пaцiе-нта.

Б^шосп обстежених пaцiентiв були прита-манш висок1 рiвнi реактивно1 тривоги та середнш

рiвень особиспсно1 тривожностi (табл.2). Зпдно да-них, вказаних у табл. 2, в обстежених переважали пaцiенти, як1 мали високий рiвень реактивно1 тривоги (у 72,0%, середнш бал - 47,1±2,11, при р<0,05) i середнiй - особиспсно1 тривожносп (у 68,0%, се-реднiй бал - 37,7±1,84, при р<0,05). У 28,0% пащенпв показники реактивно1 тривоги вiдповiдaли се-редньому рiвню (середнiй бал - 39,4±1,27). Особиспсна тривожнiсть високого рiвня в груш обстежених оаб була виявлена у 16,0% пащенпв (середнш бал - 47,9±1,67) та з пею ж частотою зустрь чались пaцiенти з низьким рiвнем цього показника (середнш бал - 18,4±1,07).

Таким чином, для обстежених, що перенесли РВОВК, були характерш тривожнi побоювання з приводу свого стану здоров'я (ускладнення хво-роби, виникнення больових ввдчутпв, естетичного вигляду), побутового, сощального функцiонувaння

та ш. Високий piBeHb тривожносп був одним з вну- порушуе психолопчно-адаптацшш механiзми i в ш-тргштх факторiв ризику, який за певних обставин нцевому шдсумку призводить до виникнення роз-

ладiв адаитацп.

Таблиця 2

PiBHi реактивноТ тривоги та особистюноТ тривожностi у хворих за методикою Ч. Д. Спшбергера -

Ю. Л. Ханша

РОвень Частота ознаки в ГД, (n = 100)

абс. величини, оаб ввдносш величини, % Середне значення, бали

Реактивна тривога

Низький - - -

Середнш 28 28,0 39,4±1,27

Високий 72 72,0 47,1±2,11

Дуже високий - - -

Особиспсна тривожшсть

Низький 16 16,0 18,4±1,07

Середнш 68 68,0 37,7±1,84

Високий 16 16,0 47,9±1,67

Дуже високий - - -

Характерологiчнi особливосп визначалися за допомогою опитувальника К. Леонгарда - Г. Шмь шека (табл. 3). Як вказано в таблиц 3, у пацiентiв з РВОВК переважали показники по шкалам гшерти-мносп у 65,0% (середнш бал - 15,66±5,4) хворих, емотивносп у 69,0% (середнш бал - 15,5±5,17) хворих та циклотимносп у 63,0% (середнш бал -14,5±4,47) хворих, як1 не досягали значущого рОвня акцентуацп, проте вказували на тенденци до них по вказаних шкалах.

Отримаш даш за шкалами акцентуацш у своему сшввщношенш вказували на екстравертивний профшь таких пащеш!в, наявнють у них схильносп

в складних умовах до виражено! нестабОльносп емоцшних проявОв. В умовах дезадаптаци у оаб з РВОВК проявлялися негативно сторони гшертим-них тенденцш характеру (важке перенесения умов жорстко! дисциплши при вимушеному обмеженш дОяльносп, у зв'язку з чим з'являеться, роздрату-вання, характерно спалахи гшву при невдачах), ци-клотимних тенденцш (часп перюдичш змши настрою, висока чутливють до впливу зовшшшх подш та коливання настрою, що супроводжуються занепокоенням) та емотивних тенденцш (глибока виразнОсть емоцОй, чутливОсть, тривожнОсть, бояз-к1сть, вразливють, слОзливють).

Таблиця 3

Виразнiсть акцентуйованих характеролопчних рис у пацieнтiв, що перенесли РВОВК, за

Шкали Частота ознаки в ГД, (n = 100)

абс. величини, оаб ввдносш величини, % Середне значення, бали

Демонстратившсть 23 23,0 9,25±3,64

Застрягання 37 37,0 10,58±4,35

Педантичтсть 39 39,0 10,04±4,55

Збуджувашсть 45 45,0 10,37±5,87

Ппертимшсть 65 65,0 15,66±5,4

Дистимшсть 21 21,0 9,12±4,37

Тривожшсть 38 38,0 9,29±5,47

Екзальтовашсть 20 20,0 8,87±5,71

Емотивтсть 69 69,0 15,5±5,17

Циклотимнють 63 63,0 14,5±4,47

Розгляд циклотимностО у взаемодО! з двома ви-щевказаними типами, як базово! риси характеру, припускае, що в сташ людини вщбулися недавш змши, пов'язаш з зовшшшми несприятливими по-дОями (в даному випадку хвороба та РВОВК), i лю-дина намагаеться адаптуватися до ново! ситуацО!, незважаючи на суб'ективну очевидность того, що щ

зовнОшнО обставини домОнують, не дозволяють реа-лОзувати свободу волО пащента, що, в свою чергу, тдвищуе виразнють емотивних проявОв.

ТакО властивостО, як агресОя та ворожОсть, були дослщжеш у даного контингенту пащенпв за допомогою опитувальника А. Баса - А. Дарки. Особлива увага надавалася шкалам фОзично! агресО! та дратОв-

ливосп, яю разом формують шдекс агресп (як пря- та щдозршосп, що е складовими iндексу ворожосп мо! так i мотивацшноГ), а також за шкалами образи (табл. 4).

Таблиця 4

Рiвнi шдексу агресп та шдексу ворожостi у хворих групи дослвдження за шкалою А. Баса - А. Да_ рки_

1ндекси Середне значення в ГД (n=100), бали

1ндекс агресивностi 15,32±1,98

Шкали фiзична агрес1я 4,52±1,62

драпвливють 4,36±1,69

вербальна агресiя 6,44±2,65

1ндекс ворожостi 8,72±1,6

Шкали образа 4,16±1,56

пiдозрiлiсть 4,56±1,65

При aнaлiзi показник1в в груш хворих, що перенесли РВОВК, рiвень вдексу aгресивностi при поеднанш показник1в шкал ф1зично1, вербальное' рь зновидiв агреси та драпвливосп не перевищував норми - (середнш бал - 15,32±1,98). За шкалами образи i пiдозрiлостi показники в груш дослвдження були завищеними (середнiй бал - 4,16±1,56 i 4,56±1,65, вiдповiдно). Отже, при поеднанш резуль-тaтiв двох вищевказаних шкал рiвень iндексу воро-жостi був тдвищеним (середнiй бал - 8,72±1,6).

Виходячи з отриманих даних, можна зробити висновок про те, що у оаб з РВОВК наявний висо-кий рiвень ворожостi, роздратування i негaтивiзму,

Таблиця 5

Показники якостi життя у мацкипв, що перенесли РВОВК за даними опитувальника SF-36 (бал,

М±т)

при невисокому рiвнi агресивносп, сввдчить про накопичення та стримування негативних емоцiй, як1 не отримують виходу. Таким чином, наявнiсть високих балiв рiвня iндексу ворожостi вказуе на де-задаптивний тип взаемоди з соцiальним оточенням.

Загальний показник якосп життя, згiдно з результатами аналiзу шкали SF-36, формувався за ра-хунок фiзичного та псих1чного компонентiв як1 ут-ворюються внаслщок поеднання вiдповiдних шкал. При вивченш показник1в якостi життя, було встано-влено знижений його рiвень у пацiентiв з РВОВК, щ данi наведено в таблицi 5.

Параметри оцiнки Середне значення в ГД (n=100), бали

Фiзичний компонент

Шкали загальний стан здоров'я (GH) 55,3±4,75

фiзичне функцюнування (PF) 67,8±4,15

фiзично-рольове функцiонування(RP) 42,0±4,99

штенсившсть болю (Р) 41,8±4,81

Психiчний компонент

Шкали сощальне функцюнування (SF) 31,76±1,59

емоцшно-рольове функцюнування (RE) 32,2±1,53

життева актившсть (VT) 49,2±1,11

псих1чне здоров'я (MH) 44,6±2,19

Так, даш стосовно фiзичного компоненту в груш були знижеш за рахунок шкал <^зично-ро-льове функцюнування», середнiй бал яко! складав 42,0±4,99 бaлiв та «штенсившсть болю» середнш бал - 41,8±4,81. Це, в свою чергу, сввдчило про на-явнiсть дискомфорту у даного контингенту хворих у виконанш повсякденно1 рольово1 дiяльностi: по-бутових та робочих обов'язшв. Також, привернули увагу висок показники шкали <^зичне функцюну-вання» (середнiй бал - 67,8±4,15 бaлiв), в як1й пащ-енти ощнювали вплив теперiшнього фiзичного стану на виконання фiзичних навантажень, згiдно з якими бiльшiсть пaцiентiв намагалися деaктуaлiзу-вати вплив нaслiдкiв фiзичноl травми або швалвди-заци на свое життя у сферi самообслуговування. Ро-збiжнiсть даних стосовно цих двох складових фiзичного компоненту вказувала на невизнання па-

цiентами з РВОВК фiзичноl вади як джерела вини-кнення соцiальноl дезадаптацil. Низькими були й показники за шкалою «штенсившсть болю» середнш бал - 41,8±4,81 балiв, що свiдчило про присут-нiсть у обстежених оаб з РВОВК больових в1дчут-пв, як реальних так i фантомного характеру яш значною мiрою обмежували активнiсть пацiентiв.

Показники психiчного компоненту також були знижеш та складалися з ряду шкал: сощальне функцюнування, емоцшно-рольове функцiонування, життева актившсть та психiчне здоров'я. Найнижчi бали в обстеженш групi пацiентiв було виявлено за шкалами «соцiальне функцюнування», де середнш бал був 31,7±1,59 балiв та «емоцiйно-рольове фун-кцюнування» з середнiм балом - 32,2±1,53 балiв. Так1 низьк1 показники вказували на високий сту-пiнь обмеження соцiальних контактiв, зниження рi-

вня сшлкування, що, в свою чергу, супроводжува-лися обмеженнями у виконанш повсякденно! ро-боти (включаючи велик! витрати часу, зменшення обсягу роботи, зниження и якостi) у зв'язку з попр-шенням емоцшного стану. Низькими також були показники шкал «життева актившсть» та «психiчне здоров'я» - середнi бали яких складали 49,2±1,11 балiв та 44,6±2,19 балiв вiдповiдно. Рiвнi по цих шкалах висвплювали наявнiсть у пащенпв депре-сивних та тривожних хвилювань, психiчного небла-гополуччя та зниження життево! активностi.

Отже, за аналiзом отриманих результатiв, були визначенi чинники формування розладiв психолоп-чно! адаптацп у осiб, як1 перенесли РВОВК.

Чинниками формування розладiв адаптацп у пащенпв, як1 перенесли РВОВК, були !х шдиввдуа-льно-психологiчнi, психоемоцiйнi й психосощальш особливостi. До iндивiдуально-психологiчних ввд-носилися характерологiчнi властивостi особис-тосп, вираженi у тенденцiях за шкалами гшертим-ностi, циклотимностi, емотивностi; про наявшсть психоемоцiйних сввдчила нестабiльнiсть !х психое-моцiйного стану; до психосощальних чинник1в вщ-несенi - високий рiвень ворожостi, патологiчна мо-тивацшна спрямованiсть, деструктивний тип взаемоди з оточуючими, значне зниження сощаль-ного та емоцшно-рольового функцiонування.

Видiленi iндивiдуально-психологiчнi особли-востi та, частково - психосощальш властивосп (високий рiвень ворожостi, патологiчна мотивацiйна спрямованiсть, деструктивний тип взаемоди з ото-чуючими) - грали роль патогенетичного ланцюга в

мехашзмах формування дезадаптацiйних станiв у оаб з РВОК, в той час як психоемоцшш та окремi психосощальш особливосп (зниження соцiального та емоцшно-рольового функцюнування та якостi життя в цшому), були вже пох1дними ввд наявно! дезадаптацп, як1, до того ж, мали потенцiюючу дш на И вираженiсть.

Отриманi данi, по-перше, сввдчать про необ-хiднiсть включения медико-психолопчно! ланки в систему надання хворим з травматичними уражен-нями верхшх кiнцiвок спецiалiзовано! медично! до-помоги, а, по-друге - стають шдгрунтям для розро-бки засад медико-психолопчно! допомоги даному контингенту пацiентiв.

Лпература

1. Бутко К.М. Розлади адаптацп та !х психоте-рапевтична корекщя у осiб, як1 перенесли реконс-труктивно-вiдновлювальнi операцi! на кистi / К. М. Бутко // Укра!нський вюник психоневрологi!. -2014. - Т. 22, вип. 2 (79). - С. 159 - 162.

2. Блшов О. А. Методика прогнозування пси-хогенних втрат: методичний посiбник / О. А. Бль нов. — К. : ВГ1 НАОУ, 2003. — 36 с.

3. Стрес i людина: медико-психолопчна допо-мога при стресових розладах: метод. посiб. / за ред. Бабова К. Д. [та ш.].- К.: ТОВ "Видавничий дiм "Калита"". - 2014. - 92 с.

4. Бутко К. М. Проблема медично! i психолоп-чно! реабштацп осiб з травматичним ураженням верхшх кшщвок / К. М. Бутко // Медична психоло-пя. - 2016. - № 2. - С. 6 - 9.

COMPARISON OF QUALITY OF LIFE OF PATIENTS WITH STABLE STENOCARDIA RECEIVING INTERVENTIONAL AND CONSERVATIVE TREATMENT UNDER LONG TERM

OBSERVATION

Dedov D.V.

Tver State Medical University of the Health Care Ministry, Doctor of Medical Science, Professor

Tver

Mazayev V.P.

State Research Center of Preventive Medicine, Doctor of Medical Science, Professor

Moscow Elgardt I.A.

Regional clinical cardiologic dispensary, Head Physician

Tver

Yevtyukhin I. Yu.

postgraduate at Tver State Medical University of the Health Care Ministry

Tver

ABSTRACT

Aim: to compare the quality of life parameters of the patients with stable stenocardia undergoing interventional and conservative treatment under long term observation.

Material and methods: the research includes 146 patients with stenocardia: 102 in primary group, 44 in comparison group. The primary group patients received stent implantation and/or angioplasty of coronary arteries; the second group patients were only given conservative treatment. The term of observation encompassed 3.6 +/-1.3 years on average. The patients' quality of life parameters were studied.

Results: It has been proven that the men and the women of the primary group got a higher index of physical functioning than that of the comparison group patients (by 23.1% and 18.2% respectively; both p<0.05). The men