CC BY
2070. Soukiassian, S. Aggression and human pathology: somatized mental disorders / S. Soukiassian, A.Manassian // XI World Congress of Psychiatry. - 1999. - Vol. 2. - P. 155-156.
ПСИХОГЕНН ЯК ОСНОВНИЙ СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНО1 КЛ1Н1КИ
Ю. I. Заседа
Харшвська медичноа академ1я тслядипломно! освгги
Резюме. Стаття присвячена розгляду клшжо-теоретично! штерпретаци та систематизаци психогенш як основоположно1 складово1 психотерапевтично! клшши. Представлено опис п>яти ршшв психогенних розлад1в. Встановлено основш законом1рност1 психопатогенезу даних порушень залежно вщ р1вня розвитку. 1дентифш:ована роль психогенш у формуванш патологи психосоматичного кола.
Ключовi слова: психогени, психотерап1я, психосоматичний, патогенез, клш1чна психофеноменолоия.
PSYCHOGENIAS AS THE MAIN STRUCTURAL ELEMENTS OF THE PSYCHOTHERAPEUTIC CLINICS
Y. I. Zaseda
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education
Summary. The article is devoted to the clinical and theoretical interpretation and systematization of psychogenias as a fundamental components of psychotherapeutic clinic. The description of the five levels of psychogenic disorders. The basic laws psychopathogenezis data are described depending on the level of development. The role of psychogenias in the formation of psychosomatic diseases is identified.
Keywords: psychogenia, psychotherapy, psychosomatic, pathogenesis, clinical psychophenomenology.
УДК: 616.517:616.89-008
ВИВЧЕННЯ 1НДИВ1ДУАЛЬНИХ ЕМОЩЙНО-ВОЛЪОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК В ХВОРИХ НА ПСОР1АЗ
I. В. Онищенко Одеський нацшнальний медичний ун1верситет
Резюме. У статп описане дослдження особливостей емоцшно-вольово! сфери хворих на псорiаз. Визначеш рiвень тривожносп, депреси, агресивностi та iншi характеристики емо-цiйноi сфери у дано! категори падieнтiв, також вивчений тип локус-контролю.
Ключовi слова: псорiаз, емоцiйно-вольова сфера, депресiя, тривожшсть, агресивнiсть, ло-кус контролю.
Постановка проблеми. Дерматолопчш захворювання, зокрема псорiаз, належать до тих факторiв, як впливають на змiну психiчного стану людини, и ставлення до навколишнього середовища, на змiну структури и самооцiнки, нерiдко спричиняють передчасну як фiзич-ну, так i психiчну iнвалiдизацiю [1; 3]. У новш для пацieнта життевш ситуадii на основi сукупностi вiдчуттiв, уявлень та переживань, пов'язаних iз фiзичним станом, людина формуе свое власне ставлення до нових обставин життя i до само! себе в цих обставинах, тобто внутрiшню картину хвороби. При цьому мають важливе значення як об'ективнi умови життя хворого (сощальш умови, об'ективна тяжкiсть захворювання, його об'ективний про-
гноз, стутнь життево! загрози тощо), суб'ективний контекст (увесь комплекс преморбщних особливостей особистостi, ятрогеннi реакци), так i сукупнiсть ситуацшних особливостей, куди належить i вся ситуац1я лшування: тяжшсть i тривалiсть лшувальних процедур, стутнь залежносп хворого вiд медично! апаратури, змiст i стиль стосункiв хворого з медичними працгвниками, тривалшть стацгонарного лшування [2; 4; 5].
Знання й врахування механiзмiв реагування та адаптаци до хвороби можуть пщвищити ефективнiсть останньо!, сприяти вибору найбмьш точно спрямованих способ1в лшувального впливу. В даний час, поряд iз традицшним симптоматичним критерiем, розробляються додатковi критерц дiевостi рiзних метод1в i прийом1в комплексно! терапи для покращення адаптац1йних механiзмiв людини. Найбмьш адекватним цим ц1лям е пщхщ, що враховуе три площини розгляду терапевтично! динашки: соматичну, психологiчну i соцiальну [2].
Метою даного дослщження стало вивчення особливостей емоцшно-вольово! сфери хворих на псорiаз.
MaTepiaAH та методи дослщження. Дослдження було проведене в грут, яку склали 114 оаб, що мали дiагноз псорiаз, у вщ1 вiд 18 до 55 рошв (ОГ). Також було сформовано групу порiвняння зi здорових дослщжених вiдповiдного вшу та статi у кмькосп 62 осiб (КГ).
Психодiагностичний метод, використаний в дослiдженнi, був реалiзований з метою вивчення дезадаптивних особливостей емоцшно-вольово! сфери хворих на псорiаз. Для вивчення особливостей емоцшно-вольово! сфери використовували опитувальник САН (само-почуття, активнiсть, настрiй). Визначення рiвнiв особистiсно! та ситуативно! тривожносп проводилось за методикою Спмбергера-Ханша. Методика Опитувальник депресивного стану А. Т. Бека (Beck Depression Inventory - BDI) була призначена для яшсно! i шльшсно! ощнки депреси; методика суб'ективного вщчуття самотностi Д. Рассела i М. Фергюсона використо-вувалась для визначення рiвня вщчуття самотностi; для визначення рiвнiв агресивносп та наявностi деструктивних тенденцш використовували опитувальник Баса-Дарки. Особли-востi локус-контролю вивчали за допомогою опитувальника «Р1вень суб'ективного контролю» (РСК) Ва матерiали було оброблено за допомогою метод1в математично! статистики.
Результати дослщження та ix обговорення. Визначення рiвнiв особистiсно! та ситуативно! тривожностi проводилось за методикою Спмбергера-Ханша.
Таблиця 1
Розпод1л досл!джених за р1внем особистдено'! тривожност
Р1вень тривожност ОГ, n =114 КГ, n =62
n %±m n %±m
Високий 88 77,19±3,93 3 4,84±2,73*
Середнш 22 19,30±3,70 14 22,58±5,31
Низький 4 3,51±1,72 45 72,58±5,67*
Примiтки: * - рiзниця достовiрна (p<0,05).
Данi таблидi 1 свщчать про достовiрне переважання в хворих на псорiаз високого рiвня тривожностi, у порiвняннi з групою вiдносно здорових осiб. Так, в ОГ високий р1вень тривожностi вiдмiчався в 77,19% випадшв, тодi як в КГ даний показник характеризував 4,84% обстежених (p<0,05). Вiдомо, що особи, як вiдносяться до категори високотривож-них, схильнi сприймати загрозу сво!й самоодiндi i життедiяльностi у великому дiапазонi ситуацш i реагувати дуже вираженим станом тривожностi, що заважае адаптаци та соцiа-л1заци особистостi. Низький р1вень особистiсно! тривожносп достовiрно часнше виявлявся у здорових дослджених (72,58% дослщжених КГ, 3,51% дослджених ОГ) (p<0,05).
Таблиця 2
Розпод1л досл1джених за р1внем ситуативно! тривожносп
Р1вень тривожност ОГ, n =114 КГ, n =62
n %±m n %±m
Високий 92 80,70±3,70 5 8,06±3,46*
Середнш 19 16,67±3,49 15 24,19±5,44
Низький 3 2,63±1,50 42 67,74±5,94*
Примiтки: * - рiзниця достовiрна (p<0,05).
Вивчення рiвня ситуативно! або реактивно! тривожносл також виявляе достовiрну рiзнидю м1ж дослщженими групами. Так, для дослщжених ОГ найб1льш притаманним е ви-сокий рiвень ситуативно! тривожностi (80,70% оаб), то для бiльшостi здорових дослщжених характерним був низький рiвень ситуативно! тривожностi (67,74%), рiзниця мiж групами е достовiрною (р<0,05). Слад зазначити, що значнi вщхилення вщ рiвня помiрно! тривожнос-тi вимагають особливо! уваги, висока тривожнiсть передбачае схильшсть до прояву стану тривоги в ситуациях од1нки власно! компетентности Низька тривожнiсть, навпаки, вимагае шдвищення уваги до мотивiв дiяльностi та шдвищення почуття вiдповiдальностi.
Наступною психо-емоцшною характеристикою, яку визначали в пащенпв, хворих на псорiаз, був р1вень виразностi депресивних тенденцш за допомогою методики BDI.
Таблиця 3
Розпод1л досл!джених за р1внем депреси
ОГ, п =114 КГ, п = 62
п %±т п %±т
Вщсутшсть депресивних симптом1в 2 1,75±1,23 62 100,00±0.00*
Легка депресш 49 42,98±4,64 -
Пом1рна депрес1я 61 53,51±4,67 -
Виражена депрес1я середньо1 тяжкост 2 1,75±1,23 -
Тяжка депрес1я - -
Примггки: * - р1зниця достов1рна (р<0,05).
Як свщчить таблиця 3, для бмьшосп хворих на псорiаз (ОГ) характерним був помiрний ступшь депреси. Такi особи вiдрiзнялись пригнiченiстю настрою, в них об'ективно вияв-лялися загальмованiсть розумових i рухових процес1в, значне зниження активностi i працездатносп, зниження самоощнки, втрата перспективи майбутнього i песимiстична оцшка минулого, майбутнього i сьогодення, втрата критичного ставлення до хворобливого стану. В значно! кмькосп дослджених наявними були су!цидальш думки (77,19%). В хворих на псорiаз, якi мали виражений р1вень депреси, кр1м вищезазначених депресивних ознак, спостерпались су!цидальнi намiри i спроби (1,75%).
Легкий ступшь депресi!, який виявлявся у 42,98% дослджених ОГ, характеризувався нерiзким пригнiченням настрою, зниженням активносп та iнтересiв, суб'ективне вщчуття загальмованостi розумових процесiв, ослаблення штенсивносп позитивних емоцш i за-непад життерадiсностi i уяви, ослаблення прихильносп до життя, але чи не головне,- це усвщомлення пацiентом того факту, що його настрш залишаеться нижче того, яке вiдповiдае обставинам його життя. Варiантом легко! деяш автори вважають приховану депресю, при якш психологiчнi симптоми депресi! губляться за соматизоваш симптомами наст1льки, що сам пащенти факту свое! депреси не усвщомлюють або усвщомлюють недостатньо чггко, а виявлення факту депреси стае вельми скрутним.
Наступними психоемоцшними характеристиками дослджених, що вивчались, були особливосп самопочуття, активностi, настрою, за допомогою методики САН. Само-почуття - це комплекс суб'ективних вщчутпв, що вщображають ступшь фiзiологiчно! та психолопчно! комфортностi стану людини, напрямок думок почутпв i т.п. Самопочуття може бути представлено у виглядi деяко! узагальнюючо! характеристики (погане/хороше самопочуття, бадьорють, нездужання i т.п), а також може бути локамзовано по вщношенню до певних форм вщчуття (вщчуття дискомфорту в рiзних частинах тма). Активнiсть - 1) загальна характеристика живих iстот, !х власна динамка як джерело перетворення або пщтримки життево значущих зв'язшв з навколишшм середовищем, що мае свою iерархiю: хiмiчна, фiзична нервова психiчна активнiсть, активнiсть свiдомостi, особистостi, групи, суспмьства.. Активнiсть будуеться вщповщно з iмовiрнiсним прогнозуванням розвитку подiй в середовищ1 i положенням в нш органiзму, 2) одна зi сфер прояву темпераменту яка визначаеться штенсившстю та обсягом взаемодi! людини з фiзично! та сощально! середовищем. За цим параметром людина може бути шертним, пасивним, спокiйним, шш^ативним, активним або стр1мким. Настрiй - порiвняно тривалий, стiйкий стан людини, який може бути представлений як 1) емоцшний фон (пщнесений, пригшчений) тобто бути емоцшною реакщею не так на безпосередш наслщки конкретних подiй, а на !х значення для суб'екта в контекстi загальних життевих планiв, iнтересiв i очшувань, 2) чiтке идентифицируемое стан (нудьга, сум, туга, страх, захоплешсть, радiсть, захоплення та ш.) Настрiй на вщмшу вiд почуттiв завжди спрямоване на той чи шший об'ект. Настрш будучи викликаним пев-
ною причиною, конкретним приводом, проявляешься в особливостях емоцшного вщгуку лю-дини на впливи будь-якого характеру. При анал1з1 функционального стану важлив1 не лише значення окремих його показниюв, але 1 !х сп1ввщношення.
Даш щодо виразносп показнишв, отриманих за тестом САН, наведено в рис. 1, а та-кож табл. 5.
Самопочуття
8 6 4
2 0
Актившсть
Настрiй
7 6 5 4 3 2 1 0
Рис. 1 Розпод1л дослщжених за рiвнями самопочуття, активност та настрою
З д1аграми можна бачити р1зницю м1ж обстеженими трупами дослджених за показ-никами самопочуття, активносп та настрою. Виходячи з параметр1в тесту САН, показни-ки за вс1ма характеристиками, вище н1ж 4 бали вважаються нормативними. З наведено! д1аграми можливо бачити, що показники, отримаш в КГ знаходяться в межах нормативних значень, а в ОГ у переважнш бмьшосп випадшв показники не досягають навпъ нижчо! межи умовно! норми.
За результатами опитувальника САН також визначався стан дослджених за показни-ками самопочуття, актившсть, настрш (табл. 5).
Таблиця 5
Р1вш самопочуття, активности настрою в трупах дослщжених
Самопочуття, актившсть, настрш ОГ, п =114 КГ, п =62
п %±т п %±т
Сприятливий стан 5 4,39±1,92 58 93,55±3,12*
Несприятливий стан 109 95,61±1,92 4 6,45±3,12*
Примггки: * - рiзниця достовiрна (р<0,05).
Переважна бмьшгсть пащентш, хворих на псор1аз (ОГ), визначили свш стан за показ-никами самопочуття, актившсть, настрш як несприятливий (95,61%). В КГ спостериались зворотш тенденцп: сприятливий стан за всма трьома показниками вщмгтили 93,55% дослщжених (р1зниця м1ж групами е достов1рною; р<0,05).
Наступною психоемоцшною характеристикою хворих на псор1аз, яка вивчалась в рамках
-#—ОГ —■—КГ
.......■, ^ ^ .........■............... ...........■.........■..........■ ■ . ' ■ ...... ■
Т-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-г
—ОГ —■—КГ
дослщження, була агресившсть. Пщ агресивнiстю розумiють властивiсть, якiсть особистостi, що характеризуешься наявнiстю деструктивних тенденцiй, в основному в обласп суб'ектно-суб'ектних вщносин. А. Басс i А. Дарки видмили такi види реакцiй: фiзична агресiя - вико-ристання Ф1зично! сили проти шшо! особи; непряма - агреая, обхiдним шляхом спрямована на iншу особу або ш на кого не спрямована; роздратування - готовнiсть до прояву негативних почутпв при найменшому порушеннi (запальшсть, грубiсть); негативiзм - опозицiйна манера в поведшщ вiд пасивного опору до активно! боротьби проти встановлених звича!в i законiв; образа - заздр^ь i ненависть до оточуючих за дiйснi i вигаданi дп; пiдозрiлiсть - в дiапазонi вщ недовiри i обережност по вщношенню до людей до переконання у тому, що шш1 люди планують i приносять шкоду; вербальна агреся - вираз негативних вiдчуттiв як через форму (крик, виск), так i через зм1ст словесних вщповщей (прокляття, погрози); вiдчуття провини -виражае можлиу впевненiсть суб'екту в тому, що вш е поганою людиною.
Розподiл дослщжених за р1вня-ми агресi! наведено у рис. 2.
Як свщчать дан рисунку, для хворих на псор1аз в значно бмьшо-му ступеш, нiж для здорових досль джених, характерними були прояви непрямо! агреси у вигляд1 пiдозри, роздратованосп, вiдчуття провини. Вербальна агресiя е майже в одна-ковiй м1р1 характерною як для пащ-ентiв ОГ, так 1 для дослщжених КГ.
Враховуючи зв'язок емодшно-го та вольового компоненпв, було сформовано логшу клшжо-психоло-пчного обстеження, яке включало окр!м визначення вищенаведених емодiйно-почуттевих характеристик ще й особливосп регуляди реакдiй Рис. 2 Розпод!л досл!джених за р!внями агрес11 та поведшки, а саме - локус-контр-
олю. Також визначеш характеристики дали змогу побудувати стратеги адекватно!, iндивiдуально спрямовано! комплексно! психокорекдшно! допомоги особам, як1 страждають на псор!аз.
Локус контролю - поняття, яке характеризуе суб'ективне сприйняття локалiзадi! причин поведшки чи кер!вного початку у себе чи шших. Локус контролю одiнюеться на шкал! штернальносп-екстернальносп в1д високо штернального до високо екстернального. Данi щодо превалюючо! стратеги локус-контролю наведено в табл. 6.
Таблиця 6
Р1вш суб'ективного контролю в досл1джених
Типи локал1зад11 ОГ, п =114 КГ, п =62
п %±т п %±т
Екстернальний локус контролю 89 78,07±3,88 16 25,81±5,56*
1нтернальний локус контролю 25 21,93±3,88 46 74,19±5,56*
Примггки: * - рiзниця достовiрна (р<0,05).
1снують два полярш типи локамзади контролю: екстернальний (зовн1шн1й локус) i 1н-тернальний (внутр1шн1й локус). Екстернальний тип локус-контролю зустрiчався в 61льшост1 випадкiв в ОГ (78,07%). Такий тип локус-контролю проявляеться, коли людина вважае, що те, що вщбуваеться з нею не залежить вщ не!, а е результатом ди зовн1шн1х причин (напри-клад, випадковосп або втручання шших людей). У дмому людям з екстернальним локусом контролю 61льшою м1рою притаманна конформна i поступлива поведiнка, вони надають перевагу прадi в грут, частiше е пасивними, залежними, тривожними i невпевненими в со61.
1нтернальний тип локус-контролю достов1рно частiше зустрiчався в КГ (74,19% ви-падшв). В даному випадку людина штерпретуе значущi поди як результат сво!х власних зу-силь. Люди з штернальним локусом активнiшi, незалежнi, самостшш у ро6от1, вони частiше мають позитивну самоодiнку, що пов'язано з вираженою упевнешстю в со61 i терпимiстю до 1нших людей.
12 п 10
8 6 4 2 0
□ Ф1зична агреая
□ Негатив!зм
1 Образа
□ Непряма агреая □ Вербальна агреая
□ Роздратован1сть □ П1дозра
□ В1дчуття провини
Дам вивчали стушнь штернальносп в окремих сферах життед1яльносп людини (табл. 7).
Таблиця 7
Локус контролю досл1джених
Шкали локал1зац1й (min-max) Середн1 бали за показником
ОГ, п =114 КГ, п =62
Шкала 1о (0-44) 18,14 33,55
Шкала 1д (0-12) 3,99 9,30
Шкала 1н (0-12) 10,26 6,20
Шкала 1с (0-10) 9,12 7,6
Шкала 1п (0-8) 3,25 7,44
Шкала 1м (0-4) 1,42 3,72
Шкала 1з (0-4) 1,28 3,10
Як свщчать дан табл. 7, для дослщжених ОГ характерними е висош показники за шкалами штернальносп в обласп невдач (1н) та шкалою штернальносп в с1мейних вщно-синах (1с) у поеднанн з низькими показниками по шкалах штернальносп в обласп м!ж-особисисних вщносин (1м), в обласп виробничих вщносин (1п), в обласп досягнень (1д) та в обласп вщношення до власного здоров'я (1з). Високий показник по шкал 1н говорить про розвинене почуття суб'ективного контролю по вщношенню до негативних подш 1 ситуацш, що проявляеться у схильносп звинувачувати самого себе у р1зномаштних неприемностях 1 невдачах. Високий показник за шкалою 1с означае, що людина вважае себе вщповщальною за поди, що вщбуваються в його с1мейному житп. Низький 1м вказуе на те, що суб'ект не схильний брати на себе вщповщальшсть за сво! вщносини з оточуючими. Низький показник за шкалою 1д свщчить про те, що людина пов'язуе сво! усп1хи, досягнення 1 радосп 1з зо-вн1шн1ми обставинами - везшням, щасливою долею або допомогою шших людей. Низький 1п вказуе на схильшсть надавати бмьш важливе значення зовшшшм обставинам - кер1вни-цтву, колегам по робота, везшню - невдач1. Людина з низьким 1з вважае здоров'я 1 хворобу результатом випадку 1 спод1ваеться на те, що одужання прийде в результат! дш шших людей, насамперед лшар1в.
Для дослщжених КГ характерними виявились висок1 показники за шкалами загаль-но! штернальносп (1о), штернальносп в обласп досягнень (1д), в обласп м1жособист1сних вщносин (1м), штернальносп в обласп виробничих вщносин (1п) а також штернальносп в обласп вщношення до власного здоров'я. Високий р1вень 1о вщповщае високому р1вню суб'ективного контролю над будь-якими значущими ситуац1ями Так1 люди вважають, що б1льш1сть важливих подш у !хньому житт1 було результатом !х власних д1й, що вони можуть ними керувати 1, отже, беруть на себе в1дпов1дальн1сть за свое життя в ц1лому. Високий показник по шкал1 1д вщповщае високому р1вню суб'ективного контролю над емоцшно по-зитивними под1ями. Таш люди вважають, що всього самого доброго у своему житп вони домоглися сам1 1 що вони здатш з усп1хом йти до нашчено! мети в майбутньому. Високий 1п св1дчить про те, що людина вважае себе, сво! ди важливим фактором орган1зац1! власно! ви-робничо! д1яльност1, зокрема, у своему просуванш по служб1. Високий показник по 1м свщ-чить про те, що людина вщчувае себе здатною викликати повагу 1 симпапю 1нших людей. Високий показник 1з св1дчить про те, що людина вважае себе багато в чому в1дпов1дальною за свое здоров'я 1 вважае, що одужання залежить переважно в1д його д1й.
Висновки.
1. В ОГ високий р1вень тривожносп в1дм1чався в 77,19% випадк1в, тод1 як в КГ даний показник характеризував 4,84% обстежених (р<0,05). високий р1вень ситуативно! тривож-носп досл!джених ОГ найб1льш притаманним е (80,70% ос1б), то для бмьшосп здорових досл!джених характерним був низький р1вень ситуативно! тривожност1 (67,74%), р1зниця м1ж групами е достов1рною (р<0,05).
2. Для б1льшост1 хворих на псор1аз характерним е пом1рний стушнь депреси (53,51%). Легкий ступшь депрес1!, який виявлявся у 42,98%. При цьому в значно! юлькосп досл1дже-них наявн1 су!цидальн1 думки (77,19%). В хворих на псор1аз, як1 мали виражений р1вень депреси, кр1м вищезазначених депресивних ознак, спостерпались су!цидальн1 нам1ри 1 спроби (1,75%).
3. Переважна б1льш1сть пад1ент1в, хворих на псор1аз (ОГ), визначили свш стан за показниками самопочуття, активн1сть, настр1й як несприятливий (95,61%). В КГ спостериались
зворотш тенденци: сприятливий стан за BciMa трьома показниками вiдмiтили 93,55% дослджених ^зниця мiж групами е достовiрною; p<0,05).
4. Для хворих на псорiaз в значно бмьшому ступеш, н1ж для здорових дослiджених, харак-терними е прояви непрямоï агреси у виглядi пщозри, роздрaтовaностi, вщчуття провини. Вербальна агреся е майже в однаковш мiрi характерною як для пащенпв ОГ, так i для дослiджених КГ.
5. В грут хворих на псор1аз достов1рно часпше зустр1чався екстернальний тип локус-контролю (78,07%). Для дослджених ОГ характерними е висош показники за шкалами штернальносп в обласп невдач, штернальносп в сшейних вщносинах у поеднанш з низькими показниками по шкалах штернальносп в обласп мжособиспсних вщносин, в обласп виробничих вщносин, в обласп досягнень та в обласп вщношення до власного здоров'я.
Л^ература.
1. Белоусова Т. А. Психоэмоциональные факторы в патогенезе упорных дерматозов / Т. А. Белоусова // МРЖ дерматол. и венерол.- 1981.- № 11.
2. Гребенников В. А. Психологический статус больных псориазом в условиях хронического стресса [Текст] / В. А. Гребенников, М. Дакиева // Первый российский конгресс дерматовенерологов: тезисы научных работ.- СПб, 2003.- Т. 1.- С. 33-34.
3. Довжанский, С. И. Качество жизни показатель состояния больных хроническими дерматозами [Текст] / С. И. Довжанский // Вестн. дерматол.- 2001.-№ 3.- С. 12-13.
4. Иванова И. Н. Особенности социальной дезадаптации дерматологических больных [Текст] / И. Н. Иванова // Рос. журн. кож. и вен. бол.- 2007.
5. Комарцева В. В. Измерение показателей качества жизни у больных псориазом / В. В. Комарцева // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2009.- № 5.- С. 20-23.
ИЗУЧЕНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ ЭМОЦИОНАЛЬНО-ВОЛЕВЫХ ХАРАКТЕРИСТИК
У БОЛЬНЫХ ПСОРИАЗОМ
Онищенко И. В.
Одесский национальный медицинский университет
Резюме. В статье описано исследование особенностей эмоционально-волевой сферы больных псориазом. Определены уровень тревожности, депрессии, агрессивности и другие характеристики эмоциональной сферы у данной категории пациентов, также изученный тип локус-контроля.
Ключевые слова: псориаз, эмоционально-волевая сфера, депрессия, тревожность, агрессивность, локус контроля.
STUDY OF INDIVIDUAL EMOTIONALLY-VOLITIONAL DESCRIPTIONS IN PATIENTS
WITH PSORIASIS
Onyschenko I. V.
Odessa national medical university
Resume. In the article it is described the research of features of emotional sphere of patients with psoriasis. The level of anxiety, depression, aggressiveness and other descriptions of emotional sphere are described in this category of patients, also it is studied type of locus-control.
Keywords: psoriasis, emotionally-volitional sphere, depression, anxiety, aggressiveness, locus-control.
