CC BY
30
УДК 616.5-002-056.3-036.12:615.851.101
Автогенш треншги у комплексной терашУ хворих на псориаз ^ хрошчш алергодерматози
Резн1ченко Н. Ю.
КУ «Запор1зький обласний шк1рно-венеролог1чний клШчний диспансер» ЗОР
Мета дослщження - вивчення психологiчних особливостей за шкалами Стлбергера-Хашна, Вассермана, Бека у хворих на псорiаз i хронiчнi алергодерматози чоловiкiв i розробка метода Тх лiкування з використанням автогенного треншгу за Шульцем. Обстежено 101 хворого на псорiаз i 98 хворих на хроычш алергодерматози чоло-вiкiв, а також 197 здорових чоловтв, якi склали контрольну групу. У хворих на хроычш дерматози визначались достовiрно вищi рiвнi ситуативноТ та особистiсноТ тривожносл, невротизацiТ та депресiТ порiвняно з групою здорових чоловiкiв. Застосування автогенних трешнпв за методом Шульца у комбiнацiТ з базовою тератею хрошч-них дерматозiв сприяло покращенню клiнiчноТ картини захворювань, покращенню якосл життя, зниженню рiвнiв ситуативноТ тривожносл, депресiТ та невротизацiТ.
Ключовi слова: псорiаз, хронiчнi алергодерматози, лiкування, автогенний трешнг.
Bостаннi роки дослiдники у медичнш галу-зi придiляють велику увагу якостi життя пацieнтiв з рiзними захворюваннями, впливу захворювання на психолопчний стан людини, розвитку у не! депреси, невротизаци, зростанню тривожностг Крiм того, iснуe цiла низка патоло-гiчних станiв (у тому чи^ i дерматологiчних), якi виникають на фонi iснуючих психологiчних змш особистостi; при цьому зростання темпу життя, його стресогенност призводить до бшьш агресивного перебiгу дерматозiв i значним чином ускладнюе л^вання захворювання.
Гострi та хронiчнi стресовi ситуацп, тривала нервова напруга можуть провокувати розвиток або загострення дермаг^в. У той же час, наяв-нiсть висипань на шкiрi, особливо на вщкритих И дiлянках (обличч^ волосистiй частинi голови, верхнiх кшщвках), може бути причиною психо-емоцшних змiн особистостi [3]. Таким чином формусться патологiчно замкнене коло, коли одна його ланка провокуе порушення шшо!. Ро-зiрвати таке патолопчне коло можливо за допо-могою психотерапй.
Перспективним i простим у застосуванш методом профiлактики та л^вання хронiчних дерматозiв, на наш погляд, е використання автогенного треншгу (концентровано! саморе-лаксацн) за методом Шульца, що являе собою автосугестивний метод з переключенням i пере-настроюванням вегетативних функцiй, якi за-звичай або недоступнi, або важкодоступш для вольового впливу [2].
Таким чином, метою нашо! роботи стало
вивчення психолопчних особливостей за шкалами Стлбергера-Хашна, Вассермана, Бека у хворих на псорiаз i хрошчш алергодерматози чоловшв i розробка метода 1х лiкування з використанням автогенного треншгу за Шульцем.
Матерiали та методи дослщження. Щд нашим спостереженням знахоцився 101 хворий на псорiаз i 98 хворих на хрошчш алергодерматози чоловш у вщ 45-64 рокiв. Контрольну групу склали 197 здорових чоловтв без ознак дерма-тологiчних захворювань.
Оцшювали ступiнь тяжкостi:
- алергодермаг^в - за шкалою SCORAD (Scoring of Atopic Dermatitis);
- псорiазу - за шкалою PASI (Psoriasis Area Severity Index).
Особливост психолопчного стану як у здорових, так i у хворих на хрошчш дерматози чоловтв виявляли за допомогою карт-опитувальникiв. Рiвень тривожносл вивчали за шкалою самооцiнки Сшлбергера-Ханша [4], рiвень невротизаци - за методикою даагности-ки Л. I. Вассермана [1]. Крiм того, проводилось анкетування чоловiкiв за допомогою опитуваль-ника «Шкала Бека для самоощнки тяжкостi депреси». Оцiнка якост життя у хворих проводилась за опитувальником DLQI (Dermatology Life Quality Index) [5].
З метою визначення ефективност застосування автогенного трешнгу за методом Шульца у комплексному л^ванш хворих на хрошчш дерматози пащенти з псорiазом i хронiчними алерпч-ними захворюваннями шюри були ранцомiзованi
у двi терапевтичш групи, як не вiдрiзнялись за ктшчно значимими факторами, як могли б впли-нути на iнтерпретацiю результат дослiдження:
- за вшом;
- тяжюстю перебшу дерматозу;
- тривалютю його юнування;
- попередньо проведеною терашею;
- наявшстю супутшх захворювань та ш.
Ус хвор! отримували базову терашю дерматозу, яка включала:
- д1ету та режим дня;
- системне 1 тошчне л!кування;
- ф!зютерашю;
при цьому одна група одержувала лише базову терашю дерматозу, а шша - додатково проводила курси автогенного треншгу.
Таблиця 1 - Психолопчш особливосп здор
Було проведено статистичну обробку отри-маних результапв; отриман результати обро-блено методом вар!ацшно! статистики. Були розрахован параметри нормального розподшу:
- середня арифметична (М);
- стандартна похибка середньо! арифметич-но! (т).
Пор1вняння середшх арифметичних двох ви-б1рок проводили шляхом обчислення коефщ> ента Стьюдента; р1зницю вважали статистично достов1рною прир < 0.05.
Результати дослщження та !х обговорен-ня. Результати дослщження р!вшв ситуативно! та особистюно! тривожносп, невротизаци та депреси у здорових \ хворих на хрошчш дерма-този надан у Табл. 1. х 1 хворих на хрошчш дерматози чоловшв
Групи пащенлв п Тривожшсп Спшберге за шкалою ра-Хан!на Невротизац!я за методикою Вассермана Р!вень депре-с!! за шкалою Бека
ситуативна особист!сна
Здоров! 197 41,0±0,2 38,4±0,3 6,9±0,2 6,7±0,3
Хвор! на алергодерматози:
- до л!кування 98 48,3±0,4' 43,2±0,3' 14,2±0,5' 11,6±0,6'
- тсля базового лшування 36 47,0±0,7' - 13,6±0,6' 11,0±0,81
- тсля автогенних трен!нг!в 15 44,1±0,6123 - 10,0±1,0123 8,0±0,71-2-3
Хвор! на псор!аз:
- до л!кування 101 46,1±0,4' 41,7±0,3' 12,6±0,4' 10,3±0,4'
- тсля базового лшування 35 45,3±0,7' - 12,0±0,6' 9,6±0,6'
- п!сля автогенних треншпв 18 42,1±0,72,3 - 9,6±0,71-2-3 7,6±0,72-3
ПРИМ1ТКИ: 1 - достов1рна р1зниця (р<0,05) при пор1внянш з вщповщними показниками у здорових;
2 - достов1рна р1зниця (р<0,05) при пор1внянн1 з в1дпов1дними показниками у грут до л1кування;
3 - достов1рна р1зниця (р<0,05) при пор1внянн1 з в1дпов1дними показниками у грут тсля базово!
терапп.
Як видно з табл. 1, у хворих на хрошчш дерматози (псор1аз I хрошчш алергодерматози) вщ-значались статистично достов1рно вищ1 р1вн1 як ситуативно!, так { особистюно! тривожнос-т у пор!внянш з групою здорових чоловшв. Оскшьки особистюна тривожнють формуеться у ранньому вщ! та мае певну стабшьнють, то отриман дан дозволяють припустити, що шд-вищена особистюна тривожнють е фоном, на якому розвиваються хрошчн дерматози. Однак якщо середш значення штегрального показника особистюно! тривожност у хворих вщповщали середньому р1вню тривожносп, то ситуативна тривожнють досягала високого р1вня. Таким чином, при потраплянш у стресов! ситуаци хвор! на хрошчн дерматози неадекватно реагують на
фактори зовшшнього середовища, що призво-дить до псих1чно! напруги та змш у д!яльносп нервово! системи !, у свою чергу, до персистен-ци та рецидивування захворювання.
У хворих на хрошчш дерматози вщзнача-ються достов1рно вищ1 р1вн1 невротизаци у пор!внянш з групою здорових (Табл. 1). Якщо штегральний показник невротизаци за Л. I. Вас-серманом у контрольнш груш здорових чолов> юв вщповщав низькому р1вню, то у хворих на хрошчш дерматози визначалася невротизащя середнього ступеня тяжкосп. Це говорить про зростання у них емоцшно! збудливосп, у результат! чого виникають негативш переживан-ня, так! як тривожнють, напруга, подразливють, розгублен!сть. Виникае !похондрична ф!ксац!я
на соматичних вщчуттях i особистюних недол> ках, у тому чи^ тих, якi стосуються клiнiчних проявiв дерматологiчного захворювання. Це призводить до прогресування дерматозу та по-гiршенню якосп життя хворого.
У хворих на хрошчш дерматози також спосте-рпаються достовiрно вищi рiвнi iнтегрального показника депресн за шкалою Бека у порiвняннi з контрольною групою здорових (Табл. 1). Здоровi чоловiки у середньому не виявляли ознак депресн. При цьому середш бали оцшки за шкалою Бека у хворих на хрошчш дерматози вщповща-ли стану субдепресп. З одного боку, це е результатом впливу хрошчного перебпу дерматозу на психолопчний стан хворого; але, з шшого боку, наявнiсть стану субдепресп може бути провоку-ючим фактором псорiазу та алергодерматозiв.
Таким чином, вщбуваеться формування па-тологiчно замкненого кола, коли наявшсть хро-шчного захворювання шюри призводить до шд-вищення тривожностi, невротизацп та депресн хворого, а це, у свою чергу, е провокуючим фактором дерматозу. Для розриву патолопчного кола нами було запропоновано додати до комплексного л^вання псорiазу та хрошчних алергодерма-тозiв автогенний треншг за методом Шульца.
Пiсля проведеного лiкування, у хворих на псорiаз, якi увiйшли до обох терапевтичних груп (з базовим лiкуванням i додатковим засто-суванням автогенних треншпв), спостерiгалось покращення ктшчно1 картини захворювання,
що об'ективно проявлялось зменшенням ш-дексу PЛSL (Табл. 2). Однак у груш хворих, яю додатково проводили автогенш тренiнги за методом Шульца, iндекс PЛSL був нижчим (хоча i не достовiрно), порiвняно з групою пацiентiв, яю використовували тiльки базове лiкування. Оскшьки iндекс PЛSL вiдображае тяжкiсть кт-нiчних проявiв псорiазу, меншi його значення у хворих на фош поеднаного застосування базо-во! терапп й автогенних тренiнгiв свiдчать про ктшчну ефективнiсть даних тренiнгiв по вщно-шенню до регресу псорiатичних висипань. Крiм того, серед хворих, яю використовували авто-геннi треншги у поеднаннi з базовою тератею, наприкiнцi терапевтичного курсу спостерiгався бшьший вiдсоток осiб, якi досягли зниження ш-дексу PЛSL на 50 % та 75 % (PЛSL 50, PЛSL 75), що шдтверджуе ефективнiсть застосування автогенного треншгу за наявностi псорiазу.
Крiм того, як видно з Табл. 3, у хворих на псорiаз шсля проведеного курсу л^вання в обох терапевтичних групах спостерпалось покращення якосп життя, що проявлялось зни-женням iндексу DLQL Однак у хворих, яю додатково використовували автогенний треншг, iндекс DLQL був достовiрно нижчим, нiж у па-цiентiв, якi застосовували лише базову тератю. У групi хворих, яю пройшли додатковий курс тренiнгiв за методом Шульца, шсля лшування був вищим, хоча i не достовiрно, вiдсоток осiб з оцiнкою DLQL меншою за 5 балiв, порiвняно
Таблиця 2 - Динам1ка клшчних показник1в у хворих на псор1аз у процес1 л1кування
Групи хворих п РЛБ1 Д РЛБ1, % Д РЛБ1 > 50, % Д РЛБ1 > 75, %
до лшування 101 26,4±1,7 - - -
тсля базово1 терапп 35 14,0±1,9' 42,6±4,5 42,9 22,9
п1сля базово1 терапп та автогенного треншгу 18 10,3±1,2' 56,9±4,4' 50,0 33,3
ПРИМ1ТКИ: 1 - достовiрна рiзниця (р<0,05) при порiвняннi з вiдповiдними показниками у грут до лiкування;
2 - достовiрна рiзниця (р<0,05) при порiвняннi з вiдповiдними показниками у грут тсля базовоl терапИ.
Таблиця 3 - Дерматолопчний 1ндекс якост1 життя у хворих на псор1аз
Групи хворих п DLQL Д DLQL, % DLQL < 5, %
до л1кування 101 14,3±0,5 - -
тсля базово1 терапи 35 8,1±0,7' 45,2±3,0 40,0
тсля базово1 тераш1 та автогенних треншпв 18 4,6±0,7',2 69,5±3,72 55,6
ПРИМ1ТКИ: 1 - достовiрна рiзниця (р<0,05) при порiвняннi з вiдповiдними показниками у грут до л^вання;
2 - достовiрна рiзниця (р<0,05) при порiвняннi з вiдповiдними показниками у грут тсля базовоl терапЦ.
з групою хворих, як отримували стандартне лiкування. Таким чином, можна констатувати факт бiльш вираженого покращення якостi жит-тя пащенпв з псорiазом на фонi використання автогенних тренiнгiв за Шульцем.
Шсля проведеного лiкування хворих на хрошчш алергодерматози спостериалось покращення ктшчно' картини захворювання, зменшення свербежу, покращення сну, що проявлялось зменшенням iндексу SCORAD (Табл. 4). Однак у грут хворих, як додатково проводили автогеннi
тренiнги за методом Шульца, iндекс SCORAD був достовiрно нижчим у порiвняннi з групою пащенпв, яка застосовувала лише базову терашю. Оскшьки iндекс SCORAD вщображае тяжкiсть клiнiчних проявiв алерпчних за-хворювань, нижчi його значення у хворих на фонi поеднаного використання базово' терапiï й автогенних треншпв свiдчать про клiнiчну ефектившсть даних тренiнгiв щодо регресу алерпчних висипань i суб'ективних проявiв алергодерматозiв.
Таблиця 4 - Динамiка клшчних показникiв i якостi життя у хворих на хрошчш алергодерматози у процеа л^вання
Групи хворих n SCORAD A SCORAD, % DLQI A DLQI, % DLQI < 5, %
до лiкування 98 46,9±0,9 - 13,3±0,4 - -
тсля базово'' терапп 36 23,7±1,51 50,5±2,6 6,8±0,61 47,6±4,4 47,2
тсля базово'' терапп та автогенних треншпв 15 16,9±2,01,2 63,5±3,82 3,7±0,61,2 66,9±5,92 60,0
ПРИМ1ТКИ: 1 - достовiрна рiзниця (р<0,05) при порiвняннi з вiдповiдними показниками у грут до л^вання;
2 - достовiрна рiзниця (р<0,05) при порiвняннi з вщповщними показниками у групi шсля базовоï терапп.
Крiм того, як видно з Табл. 4, у хворих на хрошчш алергодерматози тсля проведеного курсу л^вання в обох терапевтичних групах спостериалось покращення якостi життя. При цьому iндекс DLQI був достовiрно нижчим у пащенпв, якi застосовували автогенш тренiнги, порiвняно з особами, як використовували лише базове ль кування. У групi хворих, якi застосовували кур-си треншпв за методом Шульца, тсля л^вання був вищим (хоча i не достовiрно) вщсоток оаб з оцiнкою DLQI, меншою за 5 балiв, порiвняно з групою хворих тсля стандартно'' терапп. Це ще раз доводить ефектившсть застосування автогенних треншпв у терапп хрошчних дерматозiв.
Тренiнги за методом Шульца чинили пози-тивний вплив i на психологiчний стан пащенпв з псорiазом i хрошчними дерматозами. Пiсля проведеного лiкування хворi на хронiчнi дерматози, як практикували автогеннi тренiнги, мали достовiрно нижчi рiвнi ситуативно'' тривожностi, невротизаци та депреси порiвняно не лише з патентами до л^вання, але й з групами ошб пiсля проведено'' базово'' терапiï' захворювання (Табл. 1). Так, якщо значення тегрального показника ситуативно'' тривожностi у хворих на хрошчш дерматози до початку л^вання вщповщали рiв-ню високо'' тривожностi та висока тривожнють зберпалась у пацiентiв пiсля проведено'' базово'' терапп, то додаткове застосування автогенних
треншпв у вщповщних терапевтичних групах дозволяло знизити рiвень ситуативно'' тривожностi до помiрних значень. Аналогiчна тенденцiя спо-стериалась i за iнтегральним показником депреси за шкалою Бека. У хворих на хрошчш дерматози до л^вання спостерпався стан субдепресп. Па-щеити, якi окрiм базово'' терапiï використовували автогенш трешнги, пiсля л^вання не мали де-пресивних симптомiв. Ц данi свiдчать про зна-чний позитивний ефект вiд застосування автогенних треншпв за методом Шульца, - як стосовно зменшення ктшчних проявiв хронiчних дермато-зiв (псорiазу та алергодерматозiв), так i стосовно покращення якост життя, зниження тривожносп, депреси та невротизаци пащенпв.
Висновки. У хворих на хрошчш дерматози (псорiаз i алергодерматози) вщзначаються досто-вiрно вищi рiвнi ситуативно'' та особистюно' три-вожностi за шкалою Стлбергера-Ханша, невро-тизацiï за шкалою Вассермана та депреси за шкалою Бека порiвняно з групою здорових чоловшв, що потребуе проведення вщповщно' корекцл. Застосування автогенних треншпв за методом Шульца у поеднант з базовою тератею хрошч-них дерматозiв сприяе вираженому покращенню ктшчно' картини захворювання, покращенню якостi життя пащенпв, зниженню рiвнiв ситуативно' тривожносп, депреси та невротизаци.
Л1ТЕРАТУРА
1. Астахов В. М. Методы психодиагностики индивидуально-психологических особенностей женщин в акушерско-гинекологической клинике / В. М. Астахов, О. В. Бацылева, И. В. Пузь - Донецк: Норд-Пресс, 2010. - 199 с.
2. Лаукс Г. Психиатрия и психотерапия / Г. Ла-укс, Х.-Ю. Меллер. - М. : Медпресс-информ, 2010. - 512 с.
3. Терлецкий О. В. Психологическая характеристика и терапия больных псориазом / О. В.
Терлецкий // Вестн. психотерапии. - 2011. -№ 39 (44). - С. 28-38.
4. Ханин Ю. Л. Краткое руководство к применению шкалы реактивной тревожности Ч. Д. Спилбергера / Ю. Л. Ханин. - Л. : НИИ ФК. - 1976. - 18 с.
5. Finlay A. Y. Quality of life in atopic dermatitis / A. Y. Finlay // Journal of American Academy of Dermatology. - 2001. - № 45. - Р. 64-66.
АУТОГЕННЫЕ ТРЕНИНГИ В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ ПСОРИАЗОМ И ХРОНИЧЕСКИМИ АЛЛЕРГОДЕРМАТОЗАМИ Резниченко Н. Ю.
КУ «Запорожский областной кожно-венеро-логический клинический диспансер» ЗОС
Цель исследования - изучение психологических особенностей по шкалам Спилбергера-Ханина, Вассер-мана, Бека у больных псориазом и хроническими аллергодерматозами мужчин и разработка метода их лечения с применением аутогенного тренинга по Шульцу. Обследованы 101 больной псориазом и 98 больных хроническими аллергодерматозами мужчин, а также 197 здоровых мужчин, которые составили контрольную группу. У больных хроническими дерматозами определялись достоверно более высокие уровни ситуативной и личностной тревожности, не-вротизации и депрессии по сравнению с группой здоровых мужчин. Применение аутогенных тренингов по методу Шульца в комбинации с базовой терапией хронических дерматозов способствовало улучшению клинической картины заболеваний, улучшению качества жизни, снижению уровней ситуативной тревожности, депрессии и невротизации.
Ключевые слова: псориаз, хронические аллерго-дерматозы, лечение, аутогенный тренинг.
AUTOGENOUS TRAINING IN COMPLEX TREATMENT OF PSORIASIS AND CHRONIC ALLERGIC DERMATOSES Reznichenko N. Yu.
"Zaporizhzhya Regional Skin and Venereal Clinical Hospital" of Zaporizhzhya Regional Hospital CI
The objective of the research was to study the psychological features according to Spielberg-Hanin, Wasser-man, Beck scales among men suffering from psoriasis and chronic allergic dermatoses, and to work out method of their treatment with the use of Schulz autogenous training. 101 men with psoriasis and 98 men with chronic allergic dermatoses as well as 197 healthy men forming the control group were examined. Statistically higher levels of situational and personal anxiety, neurotization and depression were determined in patients with chronic dermatoses in comparison with the group of healthy men. The use of Schultz method of autogenous training in combination with the basic therapy for chronic dermatoses improved the clinical presentation of the diseases, improved life quality, reduced the levels of situational anxiety, depression and neurotization.
Keywords: psoriasis, chronic allergic dermatoses, treatment, autogenous training.
Резниченко Наталья Юрьевна - доктор медицинских наук, врач женского кожного отделения КУ «Запорожский областной кожно-венерологический клинический диспансер» ЗОС, доцент кафедры дерматовенерологии и косметологии с курсом дерматовенерологии и эстетической медицины ФПО Запорожского государственного медицинского университета. [email protected]
