CC BY
16
УДК 616.5-036.12-055.1-08-084
Особливост ключного переб^у та лжування чолов^в, хворих на хрошчш дерматози, з урахуванням вжових розладiв гомеостазу та шволютивних змш шюри
Резнiченко Н. ЮД Дюдюн А. Д.*
^Запор1зький державний медичний утверситет %ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МШстерства охорони здоров'я Украгни»
Робота присвячена пщвищенню ефективност лкування хрошчних дерматозiв шляхом розробки терапевтич-них методик, спрямованих на вiковi розлади гомеостазу та iнволютивнi змЫи шкiри у чоловiкiв. Встановлено взаемозв'язок iнволютивних змiн шкiри та вкових розладiв гомеостазу у чоловiкiв, визначено фактори ризику |'х погiршення в умовах великого промислового мiста. Розроблено методики корекци iнволютивних змiн. Встановлено особливост клiнiчного перебiгу хрошчних дерматозiв, кровообiгу, мiкробного пейзажу, рiвня ендогенноТ iнтоксикацií, проявiв андрогенного дефщиту, функцiонування симпатоадреналово'Т та вагоЫсулярноТ системи у хворих на хрошчш дерматози чоловшв вiком 45-64 роки. Доведено високу ефективнють розроблених методик лкування хворих на хронiчнi дерматози чолов^в.
КлючовI слова: хронiчнi дерматози, Ыволютивш змiни шкiри, вiковi розлади гомеостазу, чоловки, методики лiкування.
Одшею з важливих проблем сучасно! дерматологи е лiкування та диспансерне спо-стереження за хворими на хрошчш дерматози, оскшьки вони посщають провiдне мiсце у структурi захворювань шкiри [1, 2, 4, 7, 11, 16, 23, 24]. Збшьшення в^ пацiента супроводжу-еться зростанням частоти рецидивiв дерматозiв i формуванням резистентностi до рiзних мето-дiв лiкування [13, 15].
Збшьшення тривалосп життя диктуе необ-хщшсть подовження його активного способу за рахунок збереження здоров'я та шдвищен-ня якостi життя у людей старшого вшу, у тому чи^ i хворих на хронiчнi дерматози. Незважа-ючи на велику кшьюсть публiкацiй, на сьогоднi остаточно не з'ясованими залишаються етюло-гiчнi чинники та патогенетичш ланки розвитку хрошчних дерматозiв у чоловiкiв.
Вiдомо, що поступовi змiни фiзiологiчних функцiй оргашзму чоловiкiв протягом життя супроводжуються тривалим динамiчним про-цесом функцiональних i структурних змiн у рiз-них органах i системах [14, 17, 21]. На сьогодш недостатньо з'ясованими е ряд факторiв, якi бе-руть участь у формуваннi змш шкiри у чолов> кiв рiзного вiку, серед них:
- еколопчш та соцiальнi чинники;
- стан метаболiзму;
- гормональний статус;
- функцюнування нервово! та симпатоадре-налово! систем.
1снуе багато способiв лшування хворих на хронiчнi дерматози, проте висока захворюва-нiсть i частота патолопчних змiн шкiри серед населення обумовлюе необхiднiсть розробки нових терапевтичних та профiлактичних мето-дiв [3, 6, 18, 20, 22, 23].
Вiдомi методи корекци вшових змш мета-болiзму, гормональних порушень, змш функщонування центрально! та вегетативно! нервово! системи, вшових психолопчних особливостей i пов'язаних з ними порушень стану шюрного покрову. Проте не було проведено селективних до-слiджень щодо лiкування чоловiкiв на хрошчш дерматози з урахуванням вшових розладiв гомеостазу та шволютивних змш шюри[5, 10, 19, 21].
Вщсутшсть дослщжень з вивчення вшових особливостей стану шюри, клiнiчного переб> гу та лiкування чоловiкiв рiзних вiкових груп, хворих на хрошчш дерматози, зумовлюють ак-туальнiсть проведення нашого дослщження.
Мета дослщження - розробка алгоримв пiдвищення ефективностi л^вання чоловiкiв, хворих на хронiчнi дерматози (псорiаз, алер-годерматози), шляхом залучення у комплексне лiкування iндивiдуалiзованих терапевтичних за-ходiв, спрямованих на уповшьнення вiкових роз-ладiв гомеостазу та шволютивних змш шюри.
Mатерiали та методи дослщження. Для
розробки алгоршмв пiдвищeння eфeктивноcтi л^вання чоловiкiв, хворих на хрошчш дeрма-този, 6уло обcтeжeно 110 хворих на пcорiаз i 101 хворого на хрошчш алeргодeрматози чоло-вiкiв вiком 45-64 роки.
Для вcтановлeння оcобливоcтeй cтанy шюр-ного покрову чоловшв i cyпyтнix порyшeнь го-мeоcтазy, що cприяють виникжнню дeрматоло-гiчниx захворювань, було обcтeжeно 447 чоло-вiкiв вiком вщ 25 до 64 рокiв. Затежно вiд вiкy, чоловiки були роз^д^ю на 4 групи:
- вшом 25-34 роки - 122 ошби;
- вiком 35-44 роки - 128 оаб;
- вiком 45-54 роки - 112 оciб;
- вшом 55-64 роки - 85 оаб.
До доcлiджeння також було вклкгено 212 чоловiкiв y вщ вiд 35 до 54 роюв, якi проживали y мют зi cприятливим довкiллям.
Уciм ошбам, якi були включeнi до доcлiджeн-ня, проводили клiнiчнy оцiнкy стану шкiри:
- виражeнicть cyxоcтi шюри визначали за Глобальною cиcтeмою градацн за A. Kligman (J. L. Leveque et al., 1987);
- тургор шюри визначали за допомогою ротацiйно-компрeciйного тecтy; бальна оцiнка порyшeнь тургору шкiри проводилаcя за запро-понованою шкалою з урахуванням можливих cтyпeнiв його змiн;
- зморшкувапсть шкiри оцiнювалаcя за юль-кютю зморшок та ïx виражeнicтю; для ощнки кiлькоcтi зморшок був провeдeний ïx пiдраxyнок y трьох зонах обличчя на дiлянцi площeю 4 cм2; для оцiнки виражeноcтi зморшок i загального стану шюри був розроблeний iнтeгральний показник;
- стан фотозаxищeниx дiлянок шкiри оцшю-вавcя згiдно шкали YolandaR. Helfrich et al. (2007);
- проводивcя тдрахунок оcновниx eлeмeнтiв вдаипки на шкiрi, якi e маргарами ïï cтарiння:
1) ceнiльниx ангюм i лeнтиго;
2) кeратом;
3) краплeподiбного гiпомeланозy;
4) тeлeангieктазiй;
5) папшом, -
cyма яких отладала iнтeгральний показник;
- виражeнicть cвeрбeжy визначалаcя за дe-cятибальною нyмeричною оцiночною шкалою; проводилаcь оцiнка об'ективних ознак cвeрбe-жу: змiн шгтьових плаcтин i eкcкорiацiй;
- стушнь тяжкоcтi пcорiазy оцiнювавcя за ш-дeкcом Body Surface Area (BSA) та iндeкcом Psoriasis Area Severity Index (PASI);
- cтyпiнь тяжкоcтi алeргодeрматозiв y хворих
вcтановлювавcя за шкалою Scoring of Atopic Dermatitis (SCORAD).
Для оцшки товщини шарiв шюри та кровотоку в нш проводилоcя доплeрографiчнe уль-тразвyковe доcлiджeння за допомогою Апарату ультразвукового дiагноcтичного SA 8000 Live (виробник - Medison) з використанням лшшно-го датчика (чаcтота 4-9 мГц). Кровообн шкiри xарактeризyвавcя за макетмальною та ceрeд-ньою швидкостями, iндeкcами пyльc-активноcтi та рeзиcтeнтноcтi. Стан мшроциркуляцн шкiри визначавcя шляхом бим^о^ого!' кровоноcниx cyдин нiгтьового ложа за допомогою м^рожо-па бiологiчного МБР-1.
Був провeдeний добовий монiторинг актив-ноcтi cиcтeми пeрeкиcного окиcлeння лшщв -антиокиcлювальноï cиcтeми (ПОЛ-АОС): про ïï функцюнування cyдили за кшькютю тюбарб> тyровоï киcлоти активних продукпв (ТБК-АП), якi визначали в рeакцiï з 2-тiобарбiтyровою киcлотою, i загальною антиокиcлювальною ак-тивнicтю (АОА) y стиш (Е. Н. Коробeйникова, 1989). Для оцшки функцюнальних змiн кттин-них мeмбран y якоcтi модeлi вивчали оcмотич-ну рeзиcтeнтнicть eритроцитарниx мeмбран за мeтодом Iдeльcона. Рiвeнь ceрeднix молeкyл (СМ), як показник рiвня eндогeнноï штокотка-ц^, доcлiджyвавcя при довжинi xвилi 254 нм (СМ1) та 280 нм (СМ2) мeтодом H. I. Габрieлян, В. I. Лiпатовоï (1984)
Для оцшки функцюнування нeрвовоï та e^ докринноï ланок вeгeтативноï cиcтeми визначали eкcкрeцiю з добовою ceчeю:
- адрeналiнy (А);
- норадрeналiнy (НА);
- ДОФА;
- дофам^ (ДА).
З використанням стандартних наборiв рeак-тивiв визначали iмyнофeрмeнтним мeтодом y отроватщ кровi концeнтрацiю:
- жу^ну (I);
- кортизолу (К);
- тecтоcтeронy;
- тecтоcтeронзв'язyючого глобyлiнy (ТЗГ);
- фол^лостимулюючого гормону (ФСГ);
- лютeïнiзyючого гормону (ЛГ);
- пролактину (ПРЛ).
Проводилоcя визначeння концeнтрацiï:
- глюкози та xолecтeринy - зпдно iнcтрyкцiï до наборiв "Cormay" (Польща);
- триглiцeридiв - згiдно iнcтрyкцiï до набору "Dialab" (Авcтрiя);
- ß-лiпопротeïдiв - згiдно iнcтрyкцiï до набо-
ру «Био-ЛА-Тест» (4exiH).
Дослщження мiкробiоценозу шкiри, сли-зово! оболонки ротоглотки та кишечника про-водилося методом його прямо! яюсно! та кшь-кiсно! оцiнки згiдно методичних рекомендацш (В. А. Знаменський i cniBaB., 1986).
Анкетування чоловiкiв проводилось за роз-робленим опитувальником для визначення сощально-побутових умов i ментальних осо-бливостей:
- ощнка якостi життя проводилася за автори-зованим укра!нським перекладом Dermatology Life Quality Index (DLQI) (Л. Д. Калюжна i ст-вав., 2013);
- рiвень тривожностi вивчали за шкалою Спшбергера-Ханша (1976);
- рiвень невротизаци - за методикою Л. I. Вассермана (В. М. Астахов i ствав., 2010);
- рiвень депреси - за шкалою Бека (1961).
Для ощнки симптомiв старшня чоловiкiв i
андрогенного дефiциту проводилось анкетування за опитувальником Aging Males Symptoms Scale (AMS) (М. I. Коган, Р. Т. Сазиханов, 2009).
Враховуючи встановлеш у ходi дослщжен-ня змiни стану шюри та гомеостазу органiзму у чоловтв вiком 45-64 роки, хворих на псор> аз i хронiчнi алергодерматози, була розгляну-та можливiсть !х лiкування з використанням у комплекснш терапш
- препарату з антиоксидантними, цитопро-текторними та ноотропними властивостями -«Тiоцетам»;
- екстракту рослини Tribulus Terrestris - препарату «Трiбестан»;
- автогенних тренiнгiв за методом Шульца.
Хворi на псорiаз були розподiленi на 4 тера-
певтичнi пiдгрупи залежно вiд застосованого л^вання:
- група 1, яка отримувала базову тератю за-хворювання згiдно наказу МОЗ Укра!ни № 312 вщ 08.05.2009 р.;
- група 2, яка додатково використовувала препарат «Тюцетам»;
- група 3, яка додатково практикувала авто-генш тренiнги;
- група 4, яка додатково застосовувала препарат «Трiбестан».
Проводилась ощнка ефективносп застосу-вання розробленого комплексу терапевтичних заходiв щодо лiкування хворих на псорiаз чоло-вiкiв вiком 45-64 роки у щлому (дослiдну пiд-групу склали 54 особи).
Хворi на хронiчнi алергодерматози також
були розподшеш на 4 терапевтичнi тдгрупи залежно вiд застосованого лшування:
- група 1, яка отримувала базову тератю за-хворювання зпдно наказу МОЗ Укра!ни № 312 вщ 08.05.2009 р.;
- група 2, яка додатково використовувала препарат «Тюцетам»;
- група 3, яка додатково практикувала авто-генш треншги;
- група 4, яка додатково застосовувала препарат «Трiбестан».
Проводилась ощнка ефективносп застосу-вання розробленого терапевтичного комплексу щодо лшування хворих на хрошчш алергодерматози чоловтв вiком 45-64 роки у щлому (до-слiдну пiдгрупу склали 53 особи).
Для корекцп виявлених у ходi дослiдження iнволютивних змш шкiри та гомеостазу орга-шзму у чоловiкiв вiком 35-44 роки, були обраш полiвiтамiннi засоби та поеднане застосування бютину i декспантенолу.
Для чоловтв вiком 45-54 роки розглянута можливiсть корекцi!' виявлених порушень за допомогою пробiотичного засобу (кисломолочного продукту «Симбiвiт») або поеднаного ви-користання препаратiв «Кратал» i «Кверцетин».
Для корекцi! встановлених у чоловтв вшом 55-64 роки змш, вивчена ефективнють застосування екстракту рослини ТпЬи1ш Terrestris (препарату «Трiбестан»), а також ноотропного, антиоксидантного та цитопротекторного засобу.
В якостi моделi запропоновано:
- препарат з антиоксидантними та цитопро-текторними властивостями «Тютриазолш»;
- ноотропний препарат «Пiрацетам»;
- комбшований препарат «Тiоцетам».
Серед здорових чоловiкiв вiком 35-44 роки
було створено двi дослiднi пiдгрупи:
- група 1, яка отримувала оздоровчий курс полiвiтамiнiв i мiкроелементiв,
- група 2, яка отримувала Бютин у комбшацп з декспантенолом.
Серед здорових чоловтв вiком 45-54 роки було створено двi дослiднi пiдгрупи:
- група 1, яка отримувала оздоровчий курс пробiотичного засобу;
- група 2, яка отримувала Кратал у поеднанш з Кверцетином.
Серед здорових чоловтв вшом 55-64 роки було створено 4 дослщш тдгрупи:
- група 1, яка отримувала препарат «Тютриазолш»;
- група 2, яка отримувала препарат «Шрацетам»;
- група 3, яка отримувала препарат «Тюцетам»;
- група 4, яка отримувала ф1топрепарат «Тр> бестан».
Чоловши з ушх дослщних груп були обсте-жеш до проведення оздоровчого курсу та через 3 мюящ вщ його початку.
Статистичну обробку результата проводили за допомогою програмного пакету STATISTICA 6.1 (StatSoftInc, сершний № AGAR909E415822FA). Для пор1вняння показни-юв у р1зних групах застосовано парний крите-р1й Стьюдента з розрахунком середньо1 ариф-метично1 (М) i стандартно!' помилки середньо1 арифметично1 (m) або критерш знакiв Вшкоксо-на залежно вiд нормальностi розподiлу рiзниць. Нормальнiсть розподiлу даних перевiряли за допомогою критерда Шапiро-Уiлка для рiвня значущостi 0,01. При застосуваннi ушх статис-тичних методiв, окрiм критерда Шапiро-Уiлка, рiвень значущостi брали рiвним 0,05; рiзницю мiж даними вважали достовiрною при р < 0,05. Для визначення структурних зв'язкiв викорис-товували кореляцiйний аналiз iз визначенням коефiцieнтiв парно1 кореляцiï - r.
Результати дослiдження та ïx обговорен-
ня. Шляхом обстеження 447 здорових чоловiкiв у вiцi вiд 25 до 64 роюв було встановлено, що зi збiльшенням вiку зростала:
- виражешсть сухостi шкiри;
- кшьюсть зморшок;
- бальна оцшка порушень тургору та стану шюри за шкалою Yolanda R. Helfrich et al., -
яю досягали максимальних значень у чолов> юв вiком 55-64 роки.
Встановлено кореляцшний зв'язок слабкоï сили (r = 0,42) мiж вiком чоловшв i бальною оцiнкою сухостi шюри, а також високий кореляцшний зв'язок мiж вiком та:
- бальною оцшкою порушень тургору шюри (r = 0,79);
- оцiнкою стану шкiри за Yolanda R. Helfrich et al. (r = 0,89);
- кшьюстю зморшок (r = 0,87);
- бальною оцшкою вираженост зморшок (r = 0,89).
Кшьюсть сеншьних ангiом i лентиго, кера-том, вогнищ краплеподiбного гiпомеланозу, те-леангiектазiй i папiлом зростала зi збiльшенням вiку, що дозволяе розглядати щ елементи висип-ки як маркери старшня шкiри.
Методом ультразвукового дослщження встановлено, що з вшом вiдбувалося зменшення як
загально! товщини шкiри, так i li шарiв. Встановлено зворотнiй кореляцшний зв'язок мiж Bi-ком чоловшв та:
- товщиною епiдермiсу (r = -0,61);
- товщиною дерми (r = -0,89).
Зменшення товщини шарiв шкiри е не лише
маркером шволютивних змiн, але й важливим патогенетичним чинником у виникненш та хро-шзацл дерматозiв.
Починаючи з 45-рiчного вiку вщзначала-ся менша максимальна швидкiсть кровотоку i бiльшi значення iндексiв пульс-активностi та резистентности Збiльшення iндексiв свiдчить про зменшення еластичносп судин. Встановлено зворотнш кореляцiйний зв'язок мiж вшом чоловiкiв i швидкiстю кровотоку в судинах шю-ри (r = - 0,61), а також прямий зв'язок середньо! сили мiж вшом та iндексом пульс-активностi (r = 0,57), шдексом резистентностi (r = 0,54). 3i збiльшенням вiку у чоловшв при бю-мшроскопп судин шгтьового ложа вiдзначалося зменшення кшькосп функцiонуючих капшя-рiв i збшьшення вiдсотку порушень мшроцир-куляцн. Встановлено зворотнш кореляцшний зв'язок високого ступеня мiж вiком чоловiкiв i кшьюстю функцiонуючих капiлярiв (r = - 0,78).
Виявлено, що зi збшьшенням вiку чоловiкiв зростала загальна кшьюсть бактерiй i кiлькiсть коагулазопозитивних стафшокоюв на шкiрi. Починаючи з вшу 45 роюв, вiдзначалася по-ява достовiрних вiдмiнностей у мiкробному обшменшш шкiри. З вiком у чоловшв вщзна-чалася тенденцiя до зростання кшькосп пато-генних стрептококiв (Streptococcus Pneumoniae, Streptococcus Pyogenes) у ротоглотщ. Найбшь-ша кiлькiсть патогенних стафшокоюв у рото-глотцi вiдзначалась у 55-64^чних чоловiкiв [(3,32 ± 0,14) проти (2,37 ± 0,43) Lg колошеут-ворюючих одиниць (КУО)/мл у ошб вiком 4554 роки]. У чоловшв вiком 45-54 роки та 55-64 роки встановлено достовiрне зниження кшькос-тi бiфiдобактерiй i лактобактерiй у кишковику, порiвняно з групою 25-34-рiчних осiб.
При розглядi циркадних ритмiв коливань по-казниюв функцiонування системи ПОЛ-АОС виявлено, що особливо низью значення криво! добового коливання коефiцiенту антиокислю-вального захисту (КАОЗ) спостерiгались у ве-чiрнiй i нiчний час у чоловшв вiком 55-64 роки, що свщчить про виснаженiсть антиокислюваль-ного захисту в цей час доби та превалювання активацн ПОЛ.
Визначено, що у чоловшв вшом 55-64 роки
зменшена стшюсть еритроцитарних мембран. Встановлено, що з вшом зростала концентрацiя середшх молекул, що свiдчить про збшьшення ендотоксикозу. Доведено прямий кореляцiйний зв'язок середньо! сили мiж вiком чоловшв i концентрацiею середнiх молекул (г = 0,62-0,61).
Визначено, що у чоловшв вшом 35-44 роки концентрацй бiльшостi гормонiв i медiаторiв вагошсулярно! та симпатоадреналово! систе-ми (САС), а також !х спiввiдношення значним чином не вiдрiзнялися вiд результапв, отрима-них у чоловiкiв вшом 25-34 роки. У чоловiкiв 45-54^чного вiку екскрецiя адреналiну, нора-дренал^, дофамiну та ДОФА з добовою сечею була достовiрно вищою, шж у чоловiкiв вiком 25-34 та 35-44 роки. Отримаш данi вказують на пiдвищення функцiонально! активностi та резервних можливостей симпатоадреналово! системи у цш групi. У чоловiкiв вшом 45-54 роки вiдзначалося зменшене сшввщношення А/НА, ДА/ДОФА i збiльшене - НА/ДА. Коеф> цiент ДОФА/ДА+НА+А був вищим у чоловшв вiком 45-54 роки порiвняно з чоловiками вшом 25-34 та 35-44 роки. Рiвень кортизолу в кровi у чоловшв 45-54-рiчного вiку достовiрно пере-вищував значення, отримаш у ошб вшом 25-34 та 35-44 роки. Проведет дослщження виявили синергiчне пiдвищення активносн симпатичного та парасимпатичного вщдшв вегетативно! системи. Ступiнь напруги нервово! ланки сим-патоадреналово! системи перевищував напру-ження глюкокортико!дно! функцй надниркових залоз i, судячи за дисощащею в активностi ланок симпатоадреналово! системи i характером порушень в обмш катехоламiнiв, знаходився на меж фiзiологiчного реагування. Наведенi дат дозволяють стверджувати, що активна реакщя нервово! ланки симпатоадреналово! системи, яка е необхiдним елементом фiзiологiчно! реак-цi! захисно-пристосувальних механiзмiв, у да-ному випадку виконуе не лише саногенетичну, а й патогенетичну роль i може розглядатись як важливий фактор розвитку патологiчних сташв шкiри, що частiше дiагностуються у чоловшв вiком 45-54 роки. Отримаш данi свiдчать про субкомпенсованi змши функцiонування симпатоадреналово! системи i вагоiнсулярно! системи у чоловiкiв вшом 45-54 роки. Збшьшення пато-лопчних змiн у чоловiкiв 55-64-рiчного в^, поява парадоксальних реакцiй свiдчать про пе-рехiд стадi! субкомпенсацi! до декомпенсацй функцiонування симпатоадреналово! системи та вегетативно! дисфункцй.
Зi збшьшенням вiку чоловiкiв спостерйа-лося зменшення концентрацй тестостерону та збшьшення концентрацш ФСГ, ЛГ, ПРЛ та ТЗГ. Встановлено зворотнш кореляцшний зв'язок мiж вiком чоловiкiв i концентрацiею тестостерону (г = - 0,60); прямий кореляцшний зв'язок мiж вшом чоловшв та концентращею:
- ФСГ (г = 0,82);
- ЛГ (г = 0,86);
- ПРЛ (г = 0,77);
- ТЗГ (г = 0,80).
Аналiз результапв проведених дослщжень показав формування вшового дисгормонально-го стану у чоловшв, починаючи з 45-рiчного вiку. У чоловшв вiком 55-64 роки вщзначався виражений дисгормональний стан, що потребу-вав вiдповiдно! корекцi!.
Для визначення зв'язку мiж iнволютивними змiнами шюри та розладами гомеостазу орга-шзму у чоловiкiв рiзного вiку були розраховаш коефiцiенти парно! кореляцi! (табл. 1). 1нволю-тивнi змiни шюри були бiльш вираженими при:
- порушенш кровообiгу в судинах шюри;
- пiдвищеннi активностi ПОЛ;
- зменшенш КАОЗ;
- зростаннi концентрацй СМ;
- порушеннях синтезу та трансформацй гормо-н1в { мед1атор1в САС та ваго1исулярио! системи;
- зниженш концентрацi! тестостерону;
- шдвищенш концентрацi! ТЗГ, ФСГ, ЛГ, ПРЛ, холестерину, Р-лшопроте!дав, триглiцери-дiв, глюкози.
Отримаш дат говорять про наявшсть вза-емозалежиостi мiж iнволютивними змшами шкiри та вiковими розладами гомеостазу у чо-ловiкiв, що потребуе проведення запобiжних за-ходiв у кожнш вiковiй групi.
У результан дослiдження були визначенi основнi фактори ризику погiршення стану шкi-ри та гомеостазу у чоловшв вшом 45-64 роки:
- недостатне вживання овочiв i фруктiв (мен-ше 5 дшв на тиждень);
- недостатне вживання кисломолочних про-дукнв (менше 3 днiв на тиждень);
- рiвень ситуативно! тривожностi за шкалою Спшбергера-Ханша бiльше 42 балiв;
- тютюнопалiння;
- часте вживання алкоголю (один раз на тиждень або часнше).
Був проаналiзований стан здоров'я мешкан-цiв великого промислового мiста та мешканцiв мюта зi сприятливим довкiллям. У чоловшв, якi проживали у великому промислову мюн,
Таблиця 1 - Коефщенти парно! кореляцп основних показниюв стану шири та гомеостазу оргашзму чоловшв
Показники гомеостазу Одинищ ви-м1рювання Сухость шк^ри, бали Порушен-ня тургору шшри, бали Кшьшсть зморшок (4 см2х3) Оцшка ви-раженосп зморшок, бали Оцшка за Yolanda R. Helfrich et al. Кшьшсть елеменпв - маркер!в старшня
Середня швидшсть кровотоку в шшр1 см/с -0,36 -0,48 -0,58 -0,60 -0,54 -0,56
1ндекс пульс-активносп у. 0,34 0,43 0,60 0,59 0,56 0,58
1ндекс резистентносп у. о. 0,35 0,47 0,64 0,62 0,61 0,63
К1льк1сть функцюную-чих кап1ляр1в на 1мм3 1 -0,28 -0,68 -0,68 -0,63 -0,68 -0,60
КАОЗ 1 -0,46 -0,70 -0,77 -0,73 -0,73 -0,70
СМ1 у. 0,29 0,58 0,58 0,60 0,57 0,57
Норадренал1н нмоль/добу 0,18 0,33 0,48 0,46 0,38 0,30
ДОФА нмоль/добу 0,19 0,38 0,48 0,46 0,38 0,25
Кортизол нмоль/л 0,47 0,64 0,81 0,69 0,77 0,66
Тестостерон нмоль/л -0,31 -0,57 -0,51 -0,49 -0,55 -0,46
ТЗГ нмоль/л 0,36 0,65 0,71 0,63 0,76 0,67
ФСГ МЕ/л 0,42 0,63 0,74 0,67 0,76 0,72
ЛГ ЕД/л 0,40 0,71 0,77 0,70 0,75 0,67
ПРЛ мМЕ/л 0,31 0,57 0,69 0,60 0,67 0,63
Холестерин ммоль/л 0,43 0,72 0,88 0,78 0,83 0,73
Р-лшопроте!ди % 0,33 0,72 0,77 0,74 0,78 0,66
Тригл1цериди ммоль/л 0,40 0,64 0,72 0,65 0,73 0,73
Глюкоза ммоль/л 0,32 0,52 0,60 0,56 0,58 0,55
Бальна оц1нка за шкалою AMS 1 0,30 0,45 0,45 0,48 0,48 0,36
порiвняно з мешканцями мiста зi сприятливим довкiллям, вiдзначалася:
- вища загальна кiлькiсть бактерiй [(3,4±0,1) проти (3,0±0,1) Lg КУО/см2];
- вища к!льк!сть коагулазопозитивних стафшоко-к!в на шк!р! [(0,7±0,2) проти (0,2±0,1) Lg КУО/см2];
- вища кшькють умовно-патогенно! мжрофлори у ротоглотц! [(8,2±0,8) проти (4,7±0,9) Lg КУО/мл];
- нижча кшькють бiфiдобактерiй [(8,5±0,1) проти (8,9±0,1) Lg КУО/г];
- нижча кiлькiсть лактобактерiй [(6,5±0,1) проти (7,0±0,1) Lg КУО/г];
- вища кшькють неферментуючо! кишково! палички [(1,1±0,2) проти (0,5±0,2) Lg КУО/г] при дослiдженнi мшробюценозу кишечника.
Це може свiдчити про формування системного дисбiотичного стану у мешканщв великих ш-дустрiальних центрiв, який сприяе виникненню та прогресуванню дерматологiчних захворювань.
У ошб, якi проживали у великому iндустрi-альному центрi, встановлено:
- зменшену осмотичну стiйкiсть еритроци-тарних мембран;
- превалювання процесiв активацi! ПОЛ;
- неадекватну реакцiю антиоксидантного за-хисту;
- достовiрно вищий рiвень середшх молекул у сироватцi кровi.
Результати аналiзу активностi симпатоа-3-4 2015 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
дреналово! системи, вагошсулярно! системи та глюкокортико!дно! функцп надниркових залоз вказують на односпрямоване тдвищення !х ак-тивностi у мешканщв великого промислового мiста. Отримаш данi доводять, що активна реак-цiя нервово! ланки симпатоадреналово! системи виконуе не лише саногенетичну, а i патогенетич-ну роль i, вщповщно, е важливим фактором роз-витку патологiчних станiв у мешканщв великих промислових мiст. У чоловшв, якi проживали у великому iндустрiальному центрi, виявлено до-стовiрно вищу бальну оцiнку за шкалою AMS [(27,4±0,24) бала] порiвняно з мешканцями мю-та зi сприятливим довкшлям [(25,8±0,29) бала].
Для корекцi! виявлених у чоловiкiв великого промислового центру шволютивних порушень було розроблено патогенетично обгрунтованi оздоровчi методики та вивчено ефективнють !х застосування. Оздоровлення чоловшв вшом 35-44 роки як полiвiтамiнами з мiкроелементами, так i поеднаним використанням бiотину та дек-спантенолу чинило позитивний клiнiчний ефект на стан шюри, забезпечуючи у чоловшв тсля застосування бiотину та декспантенолу зниження:
- бально! ощнки сухостi шкiри - у 2 рази;
- ощнки стану шюри за шкалою Yolanda R. Helfrich et al. - у 1,33 разу.
Меншу на 30 % бальну ощнку за шкалою Yolanda R. Helfrich et al, а також вщсутнють
сухост шюри встановлено у чоловтв, яю за-стосовували полiвiтамiни з мiкроелементами, nopÎBHHHO з аналопчними показниками у rpyni чоловiкiв до оздоровлення. Використання по-лiвiтамiнiв приводило до покращення процесiв ПОЛ-АОС, зниження бально! оцiнки за шкалою AMS, що становила:
- до оздоровлення - (26,55±0,29) бала;
- шсля курсу полiвiтамiнiв - достовiрно мен-ше значення (25,19±0,47) бала.
Для чоловтв вiком 45-54 роки було запро-поновано застосування пробютичного засобу i поеднане використання Краталу та Кверцетину. Отримана достовiрна рiзниця за бальною ощн-кою стану шюри за шкалою Yolanda R. Helfrich et al. у чоловтв вшом 45-54 роки до та шсля курсу пробютичного засобу.
Пюля курсу пробютичного засобу у чолов> юв вщзначалися:
- достовiрне зменшення, порiвняно з групою осiб до оздоровлення:
1) загально! кiлькостi бактерш - з (3,66±0,14) до (3,13±0,11) Lg КУО/см2;
2) кiлькостi коагулазопозитивних стаф> лококiв на шкiрi - з (1,06±0,32) до (0,13±0,13) Lg КУО/см2;
- достовiрно вища, порiвняно з групою осiб до оздоровлення, при бактерюлопчному досл> дженнi кала, кшьюсть:
1) бiфiдобактерiй - (8,73±0,12) проти (8,35±0,14) Lg КУО/г;
2) лактобактерш - (6,86±0,12) проти (6,38±0,15) Lg КУО/г;
- достовiрно менша кiлькiсть:
1) протею - (0,31±0,22) проти (0,83±0,3) Lg КУО/г;
2) неферментуючо! кишково! палички -(0,27±0,18) проти (1,53±0,34) Lg КУО/г;
3) грибiв роду Candida - (0,31±0,22) проти (1,28±0,34) Lg КУО/г;
- достовiрне зменшення iнтегрального по-казника кiлькостi умовно-патогенно! флори - з (8,82±1,42) до (4,34±0,93) Lg КУО/мл - при бактерюлопчному дослiдженнi слизово! оболонки ротоглотки порiвняно з групою осiб до початку оздоровлення.
- зменшення рiвня ендогенно! штоксикаци.
Застосування npenapaTiB «Кратал» i «Квер-цетин» чинило позитивний ефект на стан шю-ри, що проявлялося:
- зменшенням (порiвняно з показниками, отриманими у груш ошб до початку оздоров-
лення) бально! оцiнки:
1) сyхостi шюри - у 2,14 разу;
2) порушень тургору шюри - у 1,25 разу:
3) стану шюри за Yolanda R. Helfrich et al.
- у 1,23 разу;.
- зменшенням вщсотку порушень мшроцир-куляци шюри у 1,35 разу;
- збшьшенням кiлькостi фyнкцiонyючих ка-пiлярiв у 1,14 разу (порiвняно зi значеннями, отриманими до початку оздоровчого курсу);
- зменшенням проявiв ендотоксикозу в осiб вiком 45-54 роки: концентращя СМ2 пiсля використання цих препаратiв знизилася на 10 %;
- нормалiзацiею функцюнування симпатоадреналово! системи та вагошсулярно! системи -встановлено достовiрне зменшення рiвнiв екс-креци з сечею:
1) адреналшу - з (40,4±0,61) до (38,2±0,49) нмоль/добу;
2) норадреналiнy - з (99,6±0,87) до (90,3±0,82) нмоль/добу;
3) дофамiнy - з (224±1,1) до (210±1,2) нмоль/добу;
4) ДОФА - з (1775±18) до (1655±26) нмоль/добу);
- достовiрним зменшенням у чоловтв вiком 45-54 роки концентрацй у кровк
1) кортизолу - з (309±2,1) до (292±2,0) нмоль/л;
2) iнсyлiнy - з (7,6±0,02) до (7,3±0,04) мкМО/мл).
- нормалiзацiею спiввiдношень основних гормонiв i медiаторiв симпатоадреналово! системи та вагошсулярно! системи; у осiб вiком 45-54 роки вщзначалося зниження бально! ощнки за шкалою AMS з (28,29±0,38) до (26,93±0,45) бала.
Покращення стану шюри та гомеостазу ор-гашзму у чоловiкiв вiком 45-54 роки на rai за-стосування Краталу та Кверцетину сприяло зниженню рiвнiв:
- ситуативно! тривожностi за шкалою Спш-бергера-Ханiна, депресп за шкалою Бека (у 1,13 разу);
- невротизацп за Л. I. Вассерманом (у 1,22 разу).
Для чоловтв вшом 55-64 роки запропонова-но курси препара^в «Тютриазолш», «Шра-цетам», «Тiоцетам» i «Трiбестан». Використання Тютриазолшу, Пiрацетамy та Тiоцетамy чинило позитивний ктшчний ефект на стан шюри. При цьому максимальну ефектившсть виявляв препарат «Тюцетам». У чоловтв вшом 55-64 роки по завершенню курсу Тюцетаму вщ-
значалося зменшення (порiвняно з показниками до початку оздоровлення) бальноï ощнки:
- сухосн шюри - у 3,2 разу;
- порушень тургору - у 1,2 разу;
- стану шюри за Yolanda R. Helfrich et al. - у 1,2 разу.
Використання нотриазолшу, трацетаму та тюцетаму чинило позитивний ефект i щодо нормалiзацiï кровотоку в шюрь Максимальна ефективнiсть встановлена у препарату «Тюце-там», тсля застосування якого у чоловiкiв вшом 55-64 роки вiдзначалося:
- збшьшення кiлькостi функцiонуючих каш-лярiв - у 1,12 разу;
- зменшення вщсотку порушень мшроцирку-ляцiï - у 2,1 разу;
- зниження iндексу пульс-активносп - у 1,14 разу;
- зниження вдексу резистентноси - у 1,11 разу, -порiвняно зi значеннями, отриманими до початку оздоровчого курсу.
На фош застосування Тiотриазолiну, Ираце-таму та Тiоцетаму у чоловшв вшом 55-64 роки:
- знижувалася концентрацiя ТБК-АП;
- збiльшувався КАОЗ;
- нормалiзувалася стiйкiсть еритроцитарних мембран;
- зменшувалися прояви ендотоксикозу;
- покращувалося функцiонування симпатоа-дреналово1' системи та вагошсулярно!' системи;
- зростала концентращя тестостерону;
- знижувалася шдвищена концентрацiя ЛГ, ФСГ, ПРЛ, ТЗГ.
Використання Tpi6ecTaHy у чоловiкiв вшом 55-64 роки вiдзначалося:
- позитивним ктшчним ефектом щодо шво-лютивних змiн шкiри - зменшувалась (порiв-няно з показниками до початку оздоровлення) бальна оцiнка:
1) сухостi шюри, порушень тургору - у 1,20 разу;
2) стану шюри за шкалою Yolanda R. Hel-frich et al. - у 1,14 разу;
- достовiрним зниженням рiвня ТБК-АП;
- зменшенням проявiв ендотоксикозу;
- збшьшенням екскрецп з сечею:
1) адренал^ - з (30,6±0,45) до (35,2±0,25) нмоль/добу;
2) дофамiну - з (1466±15,4) до (1567±17,6) нмоль/добу;
3) ДОФА - з (197,2±1,6) до (204,2±1,1) нмоль/добу;
- зниженням екскрецп з сечею норадренал> ну - з (84,5±0,62) до (80,3±0,98) нмоль/добу;
- зменшенням концентрацi! кортизолу в кро-вi - з (333,2±2,3) до (322,7±1,9) нмоль/л.
Спiввiдношення гормонiв i медiаторiв у чо-ловiкiв вiком 55-64 роки тсля застосування Тр> бестану свiдчили про зменшення функцюналь-но! неспроможностi симпатоадреналово! системи та вегетативно! дисфункцп. Це призводило до нормалiзацi! синтезу гонадотропних i стате-вих гормонiв, сприяло зменшенню симптомiв старiння чоловiкiв i андрогенного дефщиту. На фонi прийому Трiбестану концентращя тестостерону зростала у 1,17 рази. Використання Тр> бестану призводило до достовiрного зменшення концентраций
- холестерину - з (4,83±0,03) до (4,69±0,04) ммоль/л;
- триглiцеридiв - з (2,06±0,04) до (1,91±0,06) ммоль/л.
Вищенаведене свщчить про ефективнiсть використання запропонованих методик для ко-рекцп iнволютивних змiн шкiри та вшових роз-ладiв гомеостазу у чоловшв.
Для встановлення патогенетичних змiн при хрошчних дерматозах було обстежено 110 хво-рих на псорiаз i 101 хворого на хронiчнi алер-годерматози чоловiкiв вiком вiд 45 до 64 роюв. Шляхом опитування встановлено, що частi стреси на робот вiдзначалися переважно у хво-рих на хронiчнi дерматози вшом 45-64 роки:
- при псорiазi - у 42,2 % хворих;
- при хрон1чних алергодерматозах - у 38,6 %, -
порiвняно з групою здорових чоловiкiв ана-
логiчного вiку (у 28,4 %).
Професшш шкiдливостi частiше зустрiча-лись у хворих на хрошчш дерматози вшом 4564 роки:
- у пащеннв з алергiчними захворюваннями шкiри - у 47,5 % осiб;
- у пащеннв з псорiазом - у 46,5 % осiб, -
порiвняно з групою здорових чоловшв ана-
логiчного вiку (у 33,2 % осiб).
У хворих на хрошчш дерматози вшом 45-64 роки часнше зустрiчалися шкiдливi звички -палили тютюн:
- 52,7 % хворих на псорiаз;
- 54,5 % хворих на хрошчш алергодерматози;
серед здорових чоловшв аналопчного в^
були курцями тютюну 43,7 %.
Аналопчна тенденщя вiдзначалась i за вжи-ванням алкогольних напо!в хворими вiком 45-
64 роки - вживали спиртш напо! щотижня або часпше:
- 29,1 % хворих на ncopia3;
- 30,7 % хворих на хрошчш алергодерматози;
серед здорових чоловiкiв аналогiчного вiку
таких було тшьки 19,8 %.
Бiльшiсть хворих на хрошчш дерматози рщ-ко вживали кисломолочш продукти, рибу та мо-репродукти, овочi та фрукти.
Рiвень особистiсноï тривожностi за шкалою Спшбергера-Ханша у хворих на хрошчш дерматози чоловшв вiком 45-64 роки перевищував ïï бальну ощнку у групах здорових чоловiкiв вшом 25-44 роки та 45-64 роки. Це свщчить про те, що сформована у ранньому дитинствi пщвищена особистiсна тривожнiсть е фоном, на якому в подальшому розвиваються хрошч-нi дерматози. Середне значення штегрального показника особистiсноï тривожностi у хворих на хрошчш дерматози вщповщало помiрному рiвню, а ситуативна тривожнiсть досягала висо-кого рiвня. У хворих на хрошчш дерматози вщ-значався достовiрно вищий рiвень невротизацiï порiвняно з групами здорових осiб. 1нтегральш показники невротизацiï за Л. I. Вассерманом у рiзних вiкових групах здорових чоловшв вщпо-вiдали низькому рiвню, а хворi на хрошчш дерматози виявляли невротизацiю середнього сту-пеня тяжкостi. Оцiнка психолопчного статусу за шкалою Бека у хворих на хрошчш дерматози вщповщала стану субдепресй, а у здорових чо-ловiкiв ознак депресiï не спостерйалося. Отже, у хворих спостерйаеться патологiчно замкнене коло, в якому наявшсть дерматозу е причиною пщвищення тривожностi, невротизацiï та де-пресй, а це, у свою чергу, е провокуючим фактором захворювання.
Сухiсть шюри була бiльш вираженою у хворих на хрошчш алергодерматози вшом 45-64 роки: ïï бальна ощнка у хворих була у 3,1 разу вищою у порiвняннi з групою здорових ошб аналогiчного вшу. У хворих на хрошчш алергодерматози були бшьшими бальш ощнки по-рушень тургору (у 1,26 разу) та стану шюри за шкалою Yolanda R. Helfrich et al. (у 1,25 разу) порiвняно зi здоровими особами вшом 45-64 роки. Встановлено достовiрно вищу кшьюсть зморшок i бальну оцiнку ï^ вираженостi (у 1,12 разу) у хворих на хрошчш алергодерматози в> ком 45-64 роки порiвняно зi здоровими чоло-вiками аналогiчноï вiковоï групи. Об'ективна оцiнка наведених вище показникiв стану шю-ри у хворих на псорiаз не виявила достовiрноï
рiзницi у порiвняннi зi здоровими чоловiками аналогiчного вiку. Це говорить про те, що саме хрошчш алергодерматози розвиваються у чоло-втв старших вшових груп на фош шволютив-них змiн шюри.
Було встановлено, що кiлькiсть функцюну-ючих капiлярiв у хворих як на псорiаз, так i на хрошчш алергодерматози вшом 45-64 роки була у 1,3 разу меншою при порiвняннi з групою здорових чоловшв аналопчного вiку, що свщчить про погiршення мiкроциркуляцiï шюри у хворих на хронiчнi дерматози. Бюмшроскошчною осо-бливiстю у хворих на хрошчш алергодерматози було зростання вщсотку порушень мшроцирку-ляцiï: у хворих цей вщсоток був у 1,25 разу бшь-шим, шж у здорових осiб вiком 45-64 роки. При цьому у хворих на хрошчш алергодерматози:
- вщсоток внутршньосудинних порушень мшроциркуляцй був вищим у 1,68 разу;
- вщсоток позасудинних порушень - у 2,65 разу, -порiвняно з групою здорових чоловшв в>
ком 45-64 роки.
Шляхом мшробюлопчних дослщжень було встановлено, що у хворих на хрошчш дерматози вшом 45-64 роки вщзначалася достовiрно бшьша загальна кiлькiсть бактерiй на шкiрi по-рiвняно зi здоровими чоловшами аналогiчного вiку (табл. 2), що свщчить про наявшсть дисб> отичного стану у хворих на хрошчш дерматози старших вшових груп.
У хворих на хрошчш дерматози концентра-щя ТБК-АП була достовiрно вищою порiвняно з групою здорових чоловшв; при цьому реагуван-ня загальноï АОА було неадекватним - ïï рiвень у хворих на хрошчш дерматози був достовiрно нижчим порiвняно зi здоровими, що призводило до зменшення КАОЗ в 1,2 разу (див. табл. 2).
У хворих на псорiаз був встановлений коре-ляцшний зв'язок:
- мiж iндексом PASI та концентрацiею:
1) ТБК-АП (r = -0,36);
2) КАОЗ (r = 0,42);
- мiж iндексом BSA та концентращею:
1) ТБК-АП (r = -0,44);
2) КАОЗ (r = 0,43). У ходi дослщження були ощнеш циркадш
ритми коливань основних показниюв системи ПОЛ-АОС. У хворих на хрошчш дерматози чо-ловiкiв вшом 45-64 роки система антиокислю-вального захисту майже не реагувала на добовi коливання активностi ПОЛ, що свщчить про виснажешсть АОС i е одшею з патогенетич-них ланок захворювань. У чоловiкiв, хворих на
Таблиця 2 - Особливосп метабол1зму у хворих на хрошчш дерматози чоловшв
Показники Одиниц1 вим1рювання Чолов1ки в1ком 45-64 роки:
здоров1 хвор1 на псор1аз хвор1 на хро-н1чн1 алерго-дерматози
Загальна к1льк1сть бактер1й Lg КУО/см2 3,68±0,1 4,07±0,14* 4,38±0,12*
КАОЗ 1 21,8±0,2 18,1±0,09* 18,8±0,12*
СМ1 у. 0,36±0,004 0,45±0,005* 0,426±0,004*
Тестостерон нмоль/л 14,6±0,39 9,75±0,2* 11,32±0,32*
ТЗГ нмоль/л 44,3±1,09 53,4±0,39* 50,6±0,71*
ФСГ МЕ/л 4,06±0,08 4,84±0,03* 4,48±0,026*
ЛГ ЕД/л 3,72±0,04 4,17±0,07* 3,96±0,03*
ПРЛ мМЕ/л 263±3,82 305±1,93* 294±2,33*
Оц1нка за шкалою AMS бали 29,4±0,29 31,6±0,30* 32,5±0,33*
Холестерин ммоль/л 4,6±0,04 5,01±0,02* 4,93±0,11*
Р-л1попроте!ди % 48,7±0,48 53±0,63* 50,9±0,54*
Тригл1цериди ммоль/л 1,83±0,05 2,06±0,03* 1,92±0,03
Глюкоза ммоль/л 5,29±0,05 5,79±0,05* 5,59±0,05*
Адреналш нмоль/добу 35,4±0,82 27,2±0,28* 29,42±0,43*
Норадренал1н нмоль/добу 91,9±1,25 93,5±0,89 91,69±0,72
Дофам1н нмоль/добу 1617±26,1 1348±13,1* 1355±10,3*
ДОФА нмоль/добу 210±2,27 162±0,96* 170,8±1,38*
Кортизол ммоль/л 321±2,38 410±1,38* 388,6±1,73*
!нсулш мкМО/мл 7,16±0,06 7,32±0,02* 7,37±0,017*
ПРИМ1ТКИ: * - достов1рна р1зниця (¿><0,05) при пор1внянш з ввдповщними показниками у здорових чоловшв в1ком 45-64 роки.
хрошчш дерматози, вшом 45-64 роки зникали циркадш ритми показникiв загально! АОА у слиш протягом доби. Особливо низью значен-ня КАОЗ спостерпалися у вечiрнiй i нiчний час, що свщчить про виснаженiсть антиокислюваль-ного захисту та превалювання активаци ПОЛ саме у цю пору доби.
Зменшення стiйкостi еритроцитарних мембран i пiдвищення рiвня ендогенно! iнтоксикацi! у хворих на хрошчш дерматози свщчать про па-тогенетичну роль цих чинникiв у розвитку даних захворювань у чоловiкiв старших вшових груп.
Екскрецiя адреналiну, ДОФА та дофамшу у хворих на хрошчш дерматози була достовiрно нижчою, нiж у здорових чоловiкiв, що свщчить про зниження функцiонально! активносп i ре-зервних можливостей симпатоадреналово! сис-теми у хворих. При цьому мало мюце приско-рення синтезу катехоламiнiв на етапах ДОФА-дофамiн i дофамiн-норадреналiн (коефщенти вiдносно! активностi синтезу НА/ДА у хворих були вищими, шж у здорових). Актившсть фер-ментiв ДОФА-декарбоксилази та дофамш-р-оксидази у пащенпв з хронiчними дерматозами перевищувала актившсть у здорових. Знижений у порiвняннi зi здоровими 45-64-рiчного вiку ко-ефiцiент ДОФА/ДА+НА+А свiдчить про вищу швидкють переходу ДОФА у катехоламши. Вщ-
мiчалася виражена дисоцiацiя в активносп ланок симпатоадреналово! системи, про що свщ-чить превалювання тонусу нервово! ланки над гормональною (коефщент А/НА у хворих був значно нижчим, шж у здорових). Прискорення бюсинтезу катехоламiнiв на етапах ДОФА-до-фамiн i дофамiн-норадреналiн у поеднанш зi зниженою активнiстю i резервними можливос-тями симпатоадреналово! системи е наслщком зменшення запасiв катехоламiнiв, ^ у першу чергу, норадреналiну в тканинах ^я механiзму зворотного зв'язку).
Результати дослщження екскрецi! i бюсинтезу катехоламшв дають пiдстави для висновку про те, що у хворих на хрошчш дерматози зво-ротна реакщя симпатоадреналово! системи на дда стресора мае незвичайний характер i про-являе себе зниженням активностi симпатоадре-налово! системи з перевагою тонусу нервово! ланки над гормональною.
Концентрацi! кортизолу та шсулшу в кровi у хворих на хрошчш дерматози достовiрно пере-вищували рiвнi у здорових. Коефщент НА/1 був майже таким самим, а коефщент К/1 - шдвище-ним порiвняно зi здоровими.
Результати кшькюного аналiзу пiдтверджу-ють високий стушнь напруження ендокринно! ланки та вказують на дискоординований харак-
тер и взаемовщносин з елементами нейрогенно1 ланки адаптацп:
- антагонютичний - з нервовою ланкою адре-нерпчно! системи;
- синерпчний - з парасимпатичним вщдшом. Антагошстичш взаемовщносини мають мю-
це 1 м1ж елементами нейрогенно! ланки адаптацп (симпатичним { парасимпатичним вщдшами).
Таким чином, у результат! проведених досль джень у хворих на хрошчш дерматози встановлено:
- зниження активност та резервних можли-востей симпатоадреналово! системи при при-скоренш бюсинтезу катехоламшв на етапах перетворення ДОФА у дофамш 1 дофам1ну - у норадреналш, що в певнш м1р1 свщчить про зниження тканинних запашв катехоламшв;
- високий стутнь напруження глюкокорти-ко!дно! функци надниркових залоз 1 шдвищен-ня активносп вагошсулярно! системи;
- виражене порушення вегетативного гомеос-тазу, що проявляеться пригшченням активност симпатоадреналово! системи { тдвищенням тонусу та реактивност парасимпатично! системи;
- зниження активносп компенсаторних реак-цш оргашзму.
Виявлен порушення взаемовщносин ланок симпатоадреналово! системи обгрунтовують доцшьшсть використання у комплекснш терапи хворих на хрошчш дерматози чоловшв вшом 45-64 роки ноотропних препарапв.
У ход! проведених дослщжень було встанов-лено, що хвор! на хрошчш дерматози чоловши вшом 45-64 роки мали нижчу концентращю тестостерону (у 1,49 рази - при псор!аз! та у 1,29 рази - при хрошчних алергодерматозах) та шд-вищеш (пор!вняно з групою здорових чоловшв аналог!чного в!ку) концентрац!!:
- ФСГ:
1) у 1,19 разу - при псор!азц
2) у 1,10 разу - при хрошчних алергодер-матозах;
- ЛГ:
1) у 1,12 разу - при псор!азц
2) у 1,07 разу - при хрошчних алергодер-матозах;
- ПРЛ:
1) у 1,16 разу - при псор!азц
2) у 1,12 разу - при хрошчних алергодер-матозах;
- ТЗГ:
1) у 1,20 разу - при псор!азц
2) у 1,14 разу - при хрошчних алергодерматозах.
Отримаш дан! обгрунтовують необхщшсть проведення вщповщно! корекци.
Кр!м того, у хворих на хрошчш дерматози в> ком 45-64 роки спостерйалися бшьш виражеш симптоми андрогенного дефщиту, що проявля-лося вищою бальною оцшкою за шкалою симпатоадреналово! системи, пор!вняно з групою здорових чоловтв аналопчного вшу.
У хворих на псор!аз вшом 45-64 роки вщзна-чалися достов!рно вищ! концентрац!! холестерину, Р-лшопроте!д!в, тригл!церид!в ! глюкози пор!вняно з! здоровими особами аналопчного вшу. Це говорить про те, що змши лшщного об-м!ну властив! саме хворим на псор!аз чолов!кам старших в!кових груп.
Таким чином, отримаш результати свщчать про наявшсть у хворих на псор!аз ! хрон!чн! алергодерматози старших вшових груп:
- односпрямованих вшових змш м!кроцирку-ляц!! шк!ри;
- порушень у функцюнуванш системи ПОЛ-АОС;
- зм!н ст!йкост! еритроцитарних мембран;
- п!двищення р!вня ендотоксикозу;
- порушень з боку симпатоадреналово! сис-теми та ваго!нсулярно! системи;
- змш концентрац!! гонадотропних гормон!в;
- зниження концентрац!! тестостерону. Для корекци виявлених патогенетичних зм!н
! покращення ефективносп л!кування хворих на хрошчш дерматози вшом 45-64 роки було запро-поновано використання у комплекснш терапи:
- препарату з антиоксидантними, цитопро-текторними та ноотропними властивостями -«Тюцетам»;
- екстракту рослини ШЬи1ш Terrestris - препарату «Тр!бестан»;
- автогенних трен!нг!в за методом Шульца. У хворих на псор!аз, як! додатково застосо-
вували розроблений комплекс заход!в, зменши-лася (пор!вняно з групою пац!ент!в шсля базо-во! терап!! захворювання) бальна оцшка:
- свербежу - у 1,49 разу;
- вираженосп екскор!ацш - у 1,35 разу;
- змш шгтьових пластин - у 1,54 разу. Найменш! бальн! оцшки свербежу, вираже-
ност! екскор!ац!й ! зм!н н!гт!в наприк!нц! курсу л!кування встановлено у хворих на псор!аз, як! застосовували автогенн! трен!нги.
У хворих на псор!аз, як! додатково застосовували розроблений комплекс заход!в, досяг-нуто зниження (пор!вняно з групою пащенпв п!сля базово! терап!!):
- вдексу PASI - у 1,23 разу;
- вдексу BSA - у 1,12 разу.
У груш хворих, яю використовували розробле-ний нами комплекс, вщзначався вищий вщсоток па-щент, яю досягли PASI 50 1 PASI 75, у пор1внянш з групою ошб тсля базово! терапи (табл. 3). Це свщ-чить про позитивний клшчний ефект додаткового застосування розробленого комплексу у лшуванш хворих на псор1аз чоловшв вжом 45-64 роки.
1ндекс DLQI був у 1,55 разу вищим у груш хворих тсля базово! терапi! псорiазу, порiвняно з його значенням у пащенпв, якi додатково використовували розроблений комплекс заходiв. Це свщчить про позитивний вплив розробленого нами комплексу на якють життя хворих на псорiаз. Було встановлено достовiрну рiзницю за Д DLQI (%) мiж групами пацieнтiв, яю отри-мували базову терапiю та !! комбiнацiю з розро-бленим комплексом заходiв (див. табл. 3). Вщсоток хворих з нижчим за 5 балiв iндексом DLQI наприкшщ курсу лiкування був бшьшим пiсля додаткового застосування розробленого комплексу порiвняно з групою пащенпв пiсля базово! терапi! псорiазy Найвищий вiдсоток хворих з нижчим за 5 балiв iндексом DLQI встановлено у груш чоловЫв, яю додатково до базово! терапи псорiазу практикували автогеннi тренiнги.
Використання розробленого комплексу за-ходiв щодо терапi! псорiазу у чоловiкiв вшом 45-64 роки сприяло зменшенню рiвнiв ситуативно! тривожностi, невротизацi! та депресп. Найбiльш ефективними щодо покращення пси-хологiчного стану хворих на псорiаз виявились автогеннi тренiнги.
Використання Тюцетаму, Трiбестану та ав-тогенних тренiнгiв чинило позитивний ефект щодо нормалiзацi! мiкроциркуляцi! шкiри. У хворих на псорiаз пiсля застосування розробленого комплексу вщзначалось:
- збшьшення кiлькостi функцiонуючих каш-лярiв - у 1,09 разу;
- зменшення вщсотку порушень мшроцирку-ляцi! - у 1,30 разу, -
порiвняно зi значеннями, отриманими у пащенпв тсля базово! терапп.
Хворi на псорiаз пiсля використання розро-бленого терапевтичного комплексу мали:
- рiвень ТБК-АП у 1,08 разу нижчий;
- рiвень КАОЗ у 1,12 разу вищий, -
порiвняно з групою пащенпв, яка застосову-
вала базову тератю.
У хворих на псорiаз вiдбувалась нормал> зацiя стiйкостi еритроцитарних мембран при додатковому застосуванш Тiоцетаму та Тр> бестану. Максимально виражений ефект щодо покращення стшкосп еритроцитарних мембран забезпечувався препаратом «Тюцетам». Застосування розробленого комплексу заходiв приводило до бшьшого зниження проявiв ендоток-сикозу у хворих (концентращя СМ2 була в 1,19 разу меншою) порiвняно з базовою тератею.
Нормалiзацiю функщонування симпатоа-дреналово! системи та вагошсулярно! системи у хворих на псорiаз краще забезпечувало до-даткове застосування розробленого комплексу, нiж базова тератя. Найкращi результати щодо нормалiзацi! рiвнiв гормонiв, медiаторiв та !х спiввiдношення вiдзначались у хворих на псо-
Таблиця 3 - Динашка шдекс1в PASI, BSA, DLQIу хворих на псор1аз чоловшв в1ком 45-64 роки у процеа л1кування
Показники Одинищ вим1рю-вання Групи хворих на псор1аз чоловшв вшэм 45-64 роки:
до лшу-вання шсля базово! терапи тсля роз-роблено!те-рапевтично! методики шсля курсу терапи з включенням Тюцетаму шсля курсу автогенних треншпв тсля курсу терапи з включенням Тр1бес-тану
1ндекс PASI 1 26,6±1,5 14,2±1,8* 11,6±0,9* 12,0±2,0* 11,7±1,2* 11,0±1,5*
Д PASI % - 36,1±5,2 56,5±2,50® 58,7±4,9® 55,2±4,5® 55,7±3,6®
Д PASI>50 % - 31,4 57,4 64,7 55,0 52,9
Д PASI >75 % - 22,9 29,6 35,3 30,0 23,5
1ндекс BSA % 38,1±2,5 24,8±2,4* 22,1±1,6* 22,6±3,4* 21,75±2,5* 22,0±2,8*
1ндекс DLQI бали 14,3±0,45 8,1±0,7* 5,2±0,6*1 5,5±1,3* 4,4±0,6*1 5,8±0,9*
ДDLQI 1 - 45,2±3,0 67,6±2,6® 69,3±6,4® 70,2±3,3® 62,9±3,5®
DLQI<5 % - 40,0 50,0 52,9 55,0 41,2
Примгтки: * - достов1рна р1зниця (Р<0,05) при пор1внянш з вщповвдними показниками у груш хворих до л1кування; • - достов1рна р1зниця (Р<0,05) при пор1внянш з ввдповщними показниками у груш хворих шсля базово! терапи.
pia3 тсля додаткового застосування препарату «Тюцетам». Отримано достовiрну рiзницю:
- за рiвнями екскрецп адреналшу, норадрена-лiну, ДОФА та дофам^ з сечею;
- за концентращею кортизолу в кровi;
- за коефщентами НА/ДА, НА/1, К/1, -
мiж групою хворих на псорiаз пiсля проведено! базово! терапи та групами пацiентiв, якi застосовували розроблений нами комплекс у цшому та зокрема отримували Тюцетам. Ств-вщношення гормонiв i медiаторiв у хворих тсля курсу терапи з застосуванням розробленого комплексу свщчили про наявнiсть субкомпенса-ци, а не декомпенсацп функцiонування симпа-тоадреналово! та вегетативно! систем.
Застосування розробленого комплексу заходiв щодо лiкування псорiазу чинило кращий ефект щодо нормалiзацi! концентрацiй ТЗГ, статевих i гонадотропних гормонiв порiвняно з його базо-вою терапiею. Концентрацiя тестостерону була у 1,20 разу вищою тсля використання розробленого комплексу порiвняно з базовим лiкуванням. Додаткове застосування препарату «Трiбестан» у комплекснiй терапи псорiазу приводило до до-стовiрного зростання концентрацп тестостерону та зниження концентрацiй ФСГ i ЛГ порiвняно зi значеннями у пацiентiв тсля базово! терапи. На фот використання розробленого комплексу у хворих на псорiаз вщбувалося зниження оцшки за шкалою AMS з (30,9±0,39) до (28,9±0,42) бала.
Використання розробленого нами комплексу заходiв чинило бiльш виражений ефект на стан лiпiдного обмшу порiвняно з базовою терапiею псорiазу. Отримана достовiрна рiзниця за концентращею холестерину, Р-лшопроте!дав i три-глiцеридiв мiж групою хворих на псорiаз, якi
застосовували базову тератю захворювання, та пацiентами пiсля додаткового використання розробленого комплексу.
Хворi на хронiчнi алергодерматози, яю до-датково використовували запропонований комплекс заходiв, мали у 1,41 разу нижчу баль-ну оцшку сухостi шкiри порiвняно з !! значен-ням у пацiентiв тсля базового лшування.
1ндекс SCORAD був нижчим у 1,45 разу у хворих на хрошчш алергодерматози тсля додаткового застосування розробленого комплексу порiвняно з групою пащеннв тсля базово! терапи. Отримано достовiрну рiзницю за Д SCORAD (%) мiж групами хворих, якi отримували базову тератю та яю додатково використовували розроблений нами комплекс заходiв (табл. 4).
У груш хворих тсля базово! терапи хрошчних алергодермаг^в шдекс DLQI був у 1,64 разу ви-щим порiвняно з його значенням у пащеипв, якi додатково застосовували розроблений нами комплекс заходiв. Отримано дост^рну рiзницю за ДБ.LQI (%) мiж групами пацiеитiв, якi отримували базову тератю та додатково використовували розроблений комплекс. Вщсоток хворих з нижчим за 5 батв iндексом DLQI наприюнщ курсу лшу-вання був бiльшим пiсля додаткового застосування розробленого нами комплексу, шж тсля базово! терапи. Найвищий вщсоток хворих з нижчим за 5 батв iндексом DLQI встановлено у чоловшв, якi додатково до базово! терапи хрошчних алерго-дерматозiв використовували Тiоцетам.
Використання розробленого терапевтичного комплексу у хворих на хрошчш алергодерматози чоловшв вшом 45-64 роки сприяло бшьш вираженому зменшенню (порiвняно з базовою тератею) рiвня:
Таблиця 4 - Динам1ка 1ндекс1в SCORAD та DLQI у хворих на хрошчш алергодерматози чоловшв вшом
45-64 роки у процес1 л1кування
Показники Одинищ вим1рю-вання Групи хворих на хрошчш алергодерматози чоловшв вшом 45-64 роки:
до лшування п1сля базово! терапи тсля роз-роблено!те-рапевтично! методики п1сля курсу терапи з включенням Т1оцетаму п1сля курсу автогенних трен1нг1в п1сля курсу терапи з включенням Тр1бес-тану
1ндекс SCORAD 1 47,3±0,9 23,9±1,5* 16,5±1,0*1 15,6±1,8* • 16,7±1,6*1 17,3±1,95*1
XSCORAD % 49,8±2,7 65,4±1,9*1 66,3±3,4® 65,1±3,1 • 64,8±3,361
1ндекс DLQI бали 13,3±0,4 6,8±0,6* 4,2±0,3*1 3,8±0,5*1 3,8±0,5*1 4,9±0,57*1
ШLQI 1 47,6±4,4 66,4±2,61 69,7±3,41 67,0±5,01 61,8±5,151
DLQI<5 % 47,2 62,3 68,4 61,1 62,5
ПРИМ1ТКИ: * - достов1рна р1зниця (р < 0,05) при пор1внянт з вщповщними показниками у груп1 хворих до л1кування; • - достов1рна р1зниця (р < 0,05) при пор1внянт з вщповщними показниками у груш хворих тсля базово!' терапи.
- ситуативно! тривожносп за шкалою Спш-бергера-Ханша - у 1,07 разу;
- невротизаци за Л. I. Вассерманом - у 1,18
разу;
- депреси за шкалою Бека - у 1,17 разу.
У хворих на хрошчш алергодерматози чоловшв вшом 45-64 роки шсля застосування роз-робленого комплексу юльюсть функцiонуючих капiлярiв була достовiрно вищою (30,8±0,57) порiвняно з групою осiб, якi отримували базову терашю (28,4±0,67).
Пiсля застосування розроблено! методики хворi на хронiчнi алергодерматози мали достовiр-но нижчий рiвень ТБК-АП, вищу загальну АОА, що приводило до зростання КАОЗ (22,7±0,13), порiвняно з групою осiб пiсля базово! терапп (20,7±0,14). Застосування розробленого комплексу заходiв приводило до кращого зменшення про-явiв ендотоксикозу у хворих на хрошчш алергодерматози порiвняно з базовою терапieю.
На нормалiзацiю функцiонування симпато-адреналово! та вагошсулярно! систем у хворих на хрошчш алергодерматози краще впливало додаткове застосування Трiбестану та автоген-них тренiнгiв, нiж базова терапiя захворювання. Найбiльш суттeвi результати щодо нормалiзацi! концентраци гормонiв, медiаторiв та !х сшввщ-ношення встановлено у хворих шсля додатково-го застосування препарату «Тюцетам».
Бiльш виражений терапевтичний ефект щодо нормалiзацi! концентраци ТЗГ, статевих i гона-
дотропних гормонiв вщзначався на фонi застосування розробленого комплексу заходiв. У групi хворих на хрошчш алергодерматози, як додатко-во використовували запропонований комплекс, концентращя тестостерону була на 18 % вищою, а концентращя ЛГ, ПРЛ та ТЗГ - нижчою порiв-няно з групою пацieнтiв шсля базово! терапп.
У пацieнтiв, яю в лiкуваннi хронiчних алер-годермаг^в використовували розроблений комплекс, вiдзначено:
- достовiрно меншу бальну оцiнку за шкалою AMS - (30,6±0,35) бала;
- меншi прояви андрогенного дефiциту, -
порiвняно як з групою хворих до початку лшування [(32,5±0,33) бала], так i з групою пацieнтiв пiсля застосування базово! терапп [(31,7±0,40) бала].
Таким чином, отриманi результати свiдчать про позитивний терапевтичний вплив розроблено! комплексно! терапп (застосування препарата з антиоксидантною, цитопротекторною та ноотропною дieю, препаратiв на основi стеро!д-них сапонiнiв i автогенних трешнпв) на перебiг хронiчних дерматозiв, шволютивш змiни шюри, мiкроциркуляторне русло шюри, нормалiзацiю вь кових розладiв гомеостазу у чоловшв вiком 45-64 роки. Це обгрунтовуе необхiднiсть застосування розроблено! методики л^вання хворих на хрошчш дерматози чоловшв старших вшових груп.
Аналiзуючи отриманi результати, можна зро-бити такi
Висновки
1. Збшьшення вiку чоловiкiв супроводжу-еться формуванням патологiчних змiн шкiри та зростанням вщсотку хворих з частими рецидивами хрошчних дерматозiв. Недостатньо з'ясованими е ряд факторiв, яю беруть участь у формуваннi змш стану шкiри чоловiкiв, такi як вшов^ екологiчнi, соцiальнi чинники, стан мета-болiзму, гормональний статус, функцюнування нервово! та симпатоадреналово! систем. Отже, розширення уявлень про патогенез вшових змiн шкiри та метаболiчних порушень у чоловiкiв рiзних вiкових груп, розробка профшактичних i терапевтичних заходiв, спрямованих на вш асоцiйованi патолопчш змiни, у тому числi за умов наявност хронiчних дерматозiв, е актуальною проблемою сучасно! дерматовенерологи.
2. Встановлено пряму кореляцiйну залежнють мiж вiковими змiнами шкiри у чоловшв та ш-дексами пульс-активносп, резистентностi судин шкiри, пiдвищенням рiвня ендогенно! штоксика-
ци (r = 0,25 ... 0,60), бальною оцшкою за шкалою Aging Males Symptoms Scale (r = 0,3 ... 0,46), концентращею фол^лостимулюючого, люте-!шзуючого гормонiв, тестостерон-зв'язуючого глобулiну та зворотну залежнiсть - з юльюс-тю функцiонуючих капiлярiв нiгтьового ложа (r = - 0,28 ... - 0,68), коефщентом антиокислю-вального захисту, концентрацiею тестостерону (r = - 0,31 ... - 0,57). Вiковi змши шюри вщбу-ваються на mi зростання системного порушення мiкробного пейзажу шкiри та шших бiотопiв ор-ганiзму, субкомпенсованих змш з боку симпатоадреналово! та вагошсулярно! систем.
3. Визначено основш фактори ризику по-пршення стану шюри та загального стану здоров'я чоловшв вшом 45-64 роки: недостат-не вживання кисломолочних продуктiв (менше 3 дшв на тиждень), овочiв i фрукгiв (менше 5 дшв на тиждень), рiвень ситуативно! тривожносп за шкалою Спiлбергера-Ханiна бшьше
42 6aniB, TroTroHonaniHHa, nacre B^HBaHHa anKo-ronro (ogHH pa3 Ha TH^geHb a6o nacTime). Y nonoBiKiB, aKi npo^HBarorb y BenHKoMy npoMHcnoBoMy Micri, BCTaHOBneHO nigBH^em piBHi CHTyaTHBHoi' TpHBO^HOCTi Ta HeBpoTH3a^i', 3MiHH roMeocTa3y opraHi3My, ^o npoaBnarorbca y 3pocTaHHi piBHa eHgoreHHoi' iHTOKCHKa^i' (36inbmeHHi KoH^mpa-mi' cepegHix MoneKyn Ha 13,1 %), npeBanroBaHHi TOHycy Ta peaKTHBHOCTi CHMnaranHoi' HepBOBOi CHCTeMH Hag napacHMnarunHoro, nigBH^eHHi KinbKOCTi Koaryna3ono3HTHBHHx CTa^inoKoKiB
Ha mKipi [(0,696 ± 0,207) npoTH (0,167 ± 0,115) Lg KYO/cm2 y мemкaнцiв MicTa 3i cnpuaTnHBHM goBKinnaM]. KoMnneKC ^aKTopiB Mae HerarHBHHM BnnHB Ha mKipHi noKpoBH Ta cnpHae BHHHKHeHHro gepMaronorinHoi' naronorn.
4. 3anponoHoBaHo MeTogHKH Kope^i! BiKo-bhx 3MiH mKipHoro noKpoBy Ta roMeocTa3y y no-noBiKiB pi3Horo BiKy 3 BHKopHCTaHHaM noniBiTa-MiHHHx npenapaTiB, 6ioTHHy Ta geKcnaHTeHony, npo6ioTHnHHx 3aco6iB, KpaTany Ta KBep^THHy, npenapaTy 3 HooTponHHM, aHTHoKCHgaHTHHM i цнтonpoтeктopннм e^eKTOM, ^rronpenapary Ha ocHoBi CTepoi'gHHx canoHiHiB, 3acTocyBaHHa aKHx gae 3Mory 3MeHmHTH cyxicTb mKipH y 58 % oci6, 3MeHmHTH 6anbHy oцiнкy CTaHy mKipH 3a mKanoro Yolanda R. Helfrich et al. y 49 % nonoBiKiB, 36inbmHTH KinbKicTb ^yH^ioHyronux KaninapiB HirTboBoro no^a y 67 % nonoBiKiB, 3HH3HTH Big-cotok nopymeHb мiкpoцнpкynaцi! y 28 % nonoBiKiB, 3MeHmHTH npoaBH aHgporeHHoro ge^^my Ta CHMnToMiB CTapiHHa nonoBiKiB 3a mKanoro Aging Males Symptoms Scale y 69 % nonoBiKiB, noKpa-^hth 4>yHKmoHyBaHHa CHMnaroagpeHanoBoi' Ta BaroiHcynapHoi' chctcmh.
5. floßegeHo, ^o nepe6ir ncopia3y y nonoBiKiB BiKoM 45-54 poKH cynpoBog^yeTbca noMipHHM piB-HeM oco6HCTicHoi' Ta bhcokhm piBHeM CHTyaTHBHoi' TpHBo^HocTi, HeBpoTH3aniero cepegHboro CTyneHa Ta^KocTi, CTaHoM cy6genpecii'; 3HHKHeHHaM nup-KagHHx pHTMiB noKa3HHKiB 3aranbHoi' amuoKHC-nroBanbHoi' aKTHBHocTi y cnHHi npoTaroM go6H; 3MeHmeHHaM KinbKocTi ^yHKmoHyronux KaninapiB Ha 22 %, 3pocTaHHaM nopymeHb MiKponupKyna-uji' HirTboBoro no^a Ha 25 %; HaaBHicTro npoaBiB aHgporeHHoro ge^inmy (36inbmeHHaM 6anbHoi' oniHKH 3a mKanoro Aging Males Symptoms Scale Ha 7,5%, 3MeHmeHHaM KoHneHTpami' TecTocTepo-Hy Ha 33 %); 3HH^eHHaM aKTHBHocTi Ta pe3epB-hhx Mo^nHBocTeM CHMnaToagpeHanoBoi' CHCTeMH, bhcokhm CTyneHeM Hanpy^eHHa rnroKoKopTHKoi'g-Hoi' ^yHKnii HagHHpKoBHx 3ano3 i nigBH^eHHaM
активностi вагоiнсулярно! системи порiвняно зi здоровими чоловiками аналогiчного вiку.
6. Включення до комплексно! терапи псорiазу у чоловiкiв 45-64-рiчного вiку препарату з цито-протекторними, антиоксидантними та ноотроп-ними властивостями, фтопрепарату на основi стеро!дних сапонiнiв, автогенного треншгу за методом Шульца дае змогу зменшити i^^^ си PASI на 56,5%, BSA - на 42,0 %, DLQI - на 67,6 %, зменшити свербiж i порушення мшро-циркуляци шкiри, норматзувати процеси пере-кисного окислення лшщв - антиокислювально! системи, знизити прояви ендотоксикозу, норма-лiзувати функцiонування симпатоадреналово! та вагоiнсулярно! систем, зменшити прояви ан-дрогенного дефiциту, знизити рiвень ситуативно! тривожностi.
7. Встановлено, що переби хронiчних алер-годерматозiв у чоловiкiв вiком 45-54 роки су-проводжуеться зменшенням кiлькостi функщ-онуючих капiлярiв на 22 %, зростанням пору-шень мiкроциркуляцi! шгтьового ложа на 29 %; тдвищенням рiвня ендогенно! iнтоксикацi!; на-явшстю проявiв андрогенного дефiциту (зростанням бально! оцiнки за шкалою АМS на 10 %, зниженням концентраци тестостерону на 22 %); вщсутшстю добового ритму коливань загаль-но! антиокислювально! активностi; вираженим порушенням вегетативного гомеостазу (при-гнiченням активносп симпатично! нервово! системи i тдвищенням тонусу та реактивносн парасимпатично! нервово! системи) порiвня-но зi здоровими чоловшами аналогiчного вiку. У хворих на хрошчш алергодерматози чолов> юв 45-64-рiчного вiку встановлено помiрний рiвень особистiсно! та високий рiвень ситуативно! тривожносп, невротизацiю середнього сту-пеня тяжкостi, стан субдепресi!.
8. Розроблено нову методику лшування хворих на хрошчш алергодерматози чоловшв 45-64^чного вшу з використанням препарату з цитопротекторними, антиоксидантними та ноотропними властивостями, фтопрепара-ту на основi стеро!дних сапонiнiв, автогенного треншгу за методом Шульца, що сприяло зменшенню вдексу SCORAD на 65,4%, шдексу DLQI - на 66,4%, свербежу шюри - на 36,5%, зниженню рiвнiв ситуативно! тривожносп, невротизаци та депреси, зменшенню порушень мшроциркуляци шюри, зменшенню рiвня ендогенно! штоксикаци, порушень вегетативного гомеостазу, проявiв андрогенного дефiциту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Айзятулов Ю. Ф. Современные особенности патогенеза и комплексной терапии аллерго-дерматозов / Ю. Ф. Айзятулов // Журн. дерматовенерологи та косметологи iм. М. О. Торсуева. - 2013. - № 1-2 (30). - С. 9-12.
2. Андрашко Ю. В. Оптимальные комбинации аппаратных и медикаментозных методов лечения ладонно-подошвенных форм псориаза / Ю. В. Андрашко, Т. И. Чечерская // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2013. - № 4 (51). - С. 166-169.
3. Болотная Л. А. Коррекция дисбиоза у больных атопическим дерматитом / Л. А. Болотная, Т. С. Осипенко // Дерматолопя та вене-ролопя. - 2014. - № 3. - С. 67-68.
4. Волкославская В. Н. Состояние заболеваемости патологией кожи и инфекциями, передающимися половым путем, населения Украины за последнее десятилетие / В. Н. Волкославская, А. Л. Гутнев // Клинич. иммунология. Аллергология. Инфектология. -2012. - № 1. - С. 19-22.
5. Дащук А. М. Динамика регресса клинических проявлений у больных псориазом при комплексной терапии нарушений обмена ингибиторов клеточного цикла / А. М. Дащук, Н. А. Пустовая // Дерматолопя та венероло-пя. - 2013. - № 4. - С. 69-72
6. Денисенко О. I. Оптимiзацiя лшування хворих
на псорiаз з використанням хронодетермшо-вано! антиоксидантно! терапи / О. I. Денисенко, А. В. Приймак // Клшчна iмунологiя. Алерголопя. 1нфектолопя. - 2010. - № 8 (37). - С. 66-69.
7. Дюдюн А. Д. 1нтегральна роль урогештальних
шфекцш у розвитку артропатичного псорiа-зу / А. Д. Дюдюн, Н. М. Колева, Л. Х. Алi // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2014. - № 1 (52). - С. 27-34.
8. Дюдюн А. Д. Особливосп гормонального ста-
тусу у чоловшв рiзних вкових груп i мож-ливост !х корекци / А. Д. Дюдюн, Н. Ю. Рез-шченко // Уролопя. - 2014. - Т. 18, № 3 (70). - С. 12-16.
9. Дюдюн А. Д. Вплив частого вживання алкого-
лю на стан шюри та загальний стан здоров'я чоловшв / А. Д. Дюдюн, Н. Ю. Резшчен-ко // Медичш перспективи. - 2015. - Т. 20, № 1. - С. 98-103.
10. Калюжная Л. Д. Альтернативное решение для контроля фазы обострения при атопи-
ческом дерматите / Л. Д. Калюжная, Я. Н. Юрчик // Клшчна iмунологiя. Алерголопя. ыфектолопя. - 2014. - № 1. - С. 36-39.
11. Кутасевич Я. Ф. Особливосп лшування псо-piaT^m! хвороби на сучасному еташ / Я. Ф. Кутасевич, I. О. Олшник // Клшчна iмуно-лопя. Алерголопя. 1нфектолопя. Спецвип. -2011. - № 1. - С. 31-36.
12. Кутасевич Я. Ф. Патология ногтей при хронических дерматозах / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Олейник // Клшчна iмунологiя. Алерголопя. 1нфектолопя. - 2011. - № 8 (47). - С. 8-11.
13. Мавров И. И. Этюды к диагностике и лечению в дерматологии и венерологии / И. И. Мавров, В. А. Савоськина, Г. А. Дунаева -К. : ТОВ «Доктор-Медиа», 2009. - 432 с.
14. Резтченко Н. Ю. Дiaгностикa, лшування та профшактика aлеpгодеpмaтозiв чоловшв у вшовому аспект / Н. Ю. Резшченко. - Запо-piжжя : Просвгта, 2014. - 132 с.
15. Солошенко Е. М. Алгоритм терапи поши-рених деpмaтозiв з використанням шформа-цшних технологш / Е. М. Солошенко, А. I. Поворознюк, О. А. Поворознюк // Журн. дерматовенерологии и косметологии им. Н. А. Торсуева. - 2011. - № 3-4 (26). - С. 19-26.
16. Степаненко В. I. Структура оргашзаци надан-ня дерматолопчно! та венеролопчно! допо-моги у провщних крашах свгту в аспекп перспектив реформування дерматовенеролопч-но! служби в Укршт / В. I. Степаненко, В. В. Короленко // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2012. - № 1. - С. 10-18.
17. Степаненко В. I. Новий погляд на проблему старшня шюри / В. I. Степаненко, Б. Г. Коган // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2006. - № 3. - С. 64-65.
18. Федотов В. П. Использование нано-иммуномодулятора в комплексной терапии псориатической болезни у лиц с избыточным весом / В. П. Федотов, В. А. Кириенко // Дерматолопя та венеролопя. - 2014. -№ 3.- С. 106-108.
19. Atopic dermatitis in a high-risk cohort: natural history, associated allergic outcomes, and risk factors / C. Carlsten, H. Dimich-Ward, A. Ferguson [et al.] // Ann. Allergy Asthma Immunol. - 2013. - Vol. 110, No 1. - P. 24-28.
20. Comparing treatment goals for psoriasis with treatment decisions in daily practice: results from a prospective cohort of patients with pso-
riasis treated with biologies: BioCAPTURE / J. Zweegers, J. M. P. A. van den Reek, P. C. M. van de Kerkhof [et al.]// Br. J. Dermatol. - 2014.
- Vol. 171, issue 5. - P. 1091-1098.
21. Ersser S. J. Providing lifestyle behaviour change support for patients with psoriasis: an assessment of the existing training competencies across medical and nursing health professionals / S. J. Ersser // Br. J. Dermatol. - 2014.
- Vol. 171, issue 3. - P. 450-451.
22. Guidelines of care for the management of atop-ic dermatitis: section 2. Management and treatment of atopic dermatitis with topical therapies / L. F. Eichenfield, W. L. Tom, T. G. Berger [et
al.] // J. Am. Acad. Dermatol. - 2014. - Vol. 71, No 1. - P. 116-132.
23. Psoriasis beyond the skin: a review of the literature on cardiometabolic and psychological co-morbidities of psoriasis / L. Puig, B. Kirby, L. Mallbris, R. Strohal // Eur. J. Dermatol. -2014. - Vol. 24, issue 3. - P. 305-311.
24. Singh Report from the third international consensus meeting to harmonise core outcome measures for atopic eczema/dermatitis clinical trials / J. R. Chalmers, J. Schmitt, C. Apfelbacher [et al.] // Br. J. Dermatol. - 2014. - Vol. 171, issue 6. - P. 1318-1325.
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ МУЖЧИН, СТРАДАЮЩИХ ХРОНИЧЕСКИМИ ДЕРМАТОЗАМИ, С УЧЕТОМ ВОЗРАСТНЫХ РАССТРОЙСТВ ГОМЕОСТАЗА И ИНВОЛЮТИВНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ КОЖИ Резниченко Н. Ю., Дюдюн А. Д. Запорожский государственный медицинский университет
ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
Работа посвящена повышению эффективности лечения хронических дерматозов путем разработки терапевтических методик, направленных на возрастные расстройства гомеостаза и инволютивные изменения кожи у мужчин. Установлена взаимосвязь инволю-тивных изменений кожи и возрастных расстройств гомеостаза у мужчин, определены факторы риска их ухудшения в условиях крупного промышленного города. Разработаны методики коррекции инволютивных изменений. Установлены особенности клинического течения хронических дерматозов, кровообращения, микробного пейзажа, уровня эндогенной интоксикации, проявлений андрогенного дефицита, функционирования симпатоадреналовой и вагоинсулярной систем у больных хроническими дерматозами мужчин в возрасте 45-64 года. Доказана высокая эффективность разработанных методик лечения больных хроническими дерматозами мужчин.
Ключевые слова: хронические дерматозы, инволютивные изменения кожи, возрастные расстройства гомеостаза, мужчины, методики лечения.
FEATURES OF THE CLINICAL COURSE AND TREATMENT OF MEN WITH CHRONIC DERMATOSES TAKING INTO CONSIDERATION THE AGE DISORDERS OF HOMEOSTASIS AND INVOLUTIVE SKIN CHANGES
Reznichenko N. Yu., Dyudyun A. D.
Zaporizhzhya State Medical University "Dnepropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE
The article is devoted to improvement of treatment efficacy of chronic dermatoses through development of therapeutic methods aimed at the age-related disorders of homeostasis and involutive skin changes in men. The correlation between the involutive skin changes and age-related disorders of homeostasis in men was found, the major risk factors for their deterioration under large industrial city conditions were identified. The methods of involutive changes correction were worked out. The peculiarities of clinical course of chronic dermatoses, blood circulation, microbial landscape, level of endogenous intoxication, manifestations of androgen deficiency, functioning of sympatho-adrenal and vagal-insular system in men aged 45-64 years with chronic dermatoses were found. The high efficacy of the developed treatment methods for chronic dermatoses in men was proven.
Key words: chronic dermatoses, involutive skin changes, age-disorders of homeostasis, men, methods of treatment.
Резниченко Наталья Юрьевна - кандидат медицинских наук, доцент кафедры дерматовенерологии и косметологии с циклом эстетической медицины ФПО Запорожского государственного медицинского университета
Дюдюн Анатолий Дмитриевич - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины». nreznichenko@mail.ru
