CC BY
13
УДК 616.5-056.3-036.12:612.015.3]-005.1-053
Пошук шля\1в корекщ! порушень метаболiзму у \вори\ на алергодерматози
осiб зршого вжу
Резшченко Н. Ю.
Запор1зький державний медичний утверситет
Наведено результати дослщжень стану системи ПОЛ-АОС, осмотичноТ стiйкостi еритроци^в, рiвня ендогенноТ iнтоксикацií, стану симпатоадреналовоТ та вагоiнсулярноТ систем у 80 оаб рiзного вiку, хворих на алергодерматози. Встановлено змЫи функцюнування симпатоадреналовоТ системи, посилення проявiв ендотоксикозу, зростання дисбалансу в системi ПОЛ-АОС у оаб старших вiкових груп, хворих на алергодерматози. Розроблено комплекс профтактичних медикаментозних заходiв для корекцп виявлених змiн у системi гомеостазу. КлючовI слова: алергодерматози, система ПОЛ-АОС, осмотична спйкють еритроцитiв, рiвень ендогенноТ шток-сикацií, симпатоадреналова система, вагоЫсулярна система
Актуальшсть проблеми. В останш роки за-хворюванiсть населення Укра!ни залиша-еться високою; особливо значною вона е у оаб, якi проживають в умовах несприятливого довкш-ля. На станi здоров'я негативно вщображаються численнi соцiально-економiчнi, еколопчш, пси-хогеннi чинники навколишнього середовища, призводячи до виникнення та, у подальшому, хронiчного перебiгу алергодерматозiв [5, 13, 17]. Основна питома вага серед дерматозiв, де алер-гiчний компонент е провщним у виникненнi та розвитку захворювання, вiдводиться [2, 4, 8, 16]:
- атошчному дерматиту;
- екземц
- алергiчному дерматиту.
Вивчення етюпатогенезу даних алерпчних за-хворювань шюри, а також обгрунтований виб1р !х оптимально! терапи являють собою надзвичайно ак-туальш проблеми сучасно! медицини [1, 6, 9, 10, 12].
Числеш дослiдження свщчать про комплек-сний багатогранний характер порушень з боку рiзних оргашв i систем у хворих на алергодерматози [3, 7, 11, 14, 15]. Проте на сьогодшшнш день недостатньо вивченими е змши з боку сим-патоадреналово! системи (САС) та вагошсуляр-но! системи (В1С), якi вiдбуваються у хворих на алергодерматози та впливають на !х перебiг.
Мета роботи - визначення стану системи ПОЛ-АОС, осмотично!' стiйкостi еритроцитiв, рiвня ендогенно! штоксикаци, змiн стану САС та В1С у осiб старших вiкових груп, хворих на алергодерматози.
Зв'язок дослщження з важливими науко-вими та практичними завданнями. Робота е складовою частиною науково-дослщно! роботи «Удосконалення методiв лшування та профшак-тики рецидивiв хрошчних дерматозiв i хвороб, що передаються статевим шляхом, iз урахуван-ням ктшко-ешдемюлопчних аспектiв, метабо-лiчних та iмунологiчних порушень гомеостазу хворих» (№ держреестраци 0107и005122).
Матер1али та методи дослщження. У ходi дослiдження було обстежено 80 ошб:
- 17 осiб - у вiцi 25-44 роки;
- 63 особи - у вщ 45-64 роки, серед них:
1) здорових - 33 особи;
2) хворих на алергодерматози - 30 осiб.
Ус пащенти пройшли загальноклiнiчнi об-
стеження.
Для виявлення патогенетичних змiн у обсте-жених осiб проведено визначення:
- стану системи ПОЛ-АОС;
- осмотично! стшкост еритроцштв;
- рiвня середнiх молекул, гормошв, -
що вiдображають функцюнування САС.
Функцюнальний стан САС оцшювали на
пiдставi вивчення добово! екскрецп з сечею:
- адреналiну (А);
- норадреналшу (НА);
- ДОФА;
- дофам^ (ДА).
Як вщомо, добова екскрецiя катехоламiнiв i ДОФА з сечею характеризуе не тшьки функцюнальний стан перифершних утворень САС (мозковий шар надниркових залоз, симпатична
нервова система) i И резервш можливосп, але, у певнш мiрi, i стан центральних адренерпчних структур гiпоталамуса. Концентрацiю iнсулiну, кортизолу визначали iмуноферментним методом з використанням стандартних наборiв реактивiв.
Про функцюнування системи ПОЛ-АОС судили за:
- кшьюстю тюбарб^рово! кислоти актив-них продуктiв (ТБК-АП), якi визначали в реак-цн з 2-тюбарбггуровою кислотою (Э. Н. Коро-бейникова, 1989);
- загальною антиокислювальною активтс-тю (АОА) у слинi, яку визначали за методом Е. Б. Спектор та ствав. (1984).
Проводили розрахунок коеф1щента !х ств-вщношення. При зм1ш функцюнування системи ПОЛ-АОС вщбуваються функцюнальш змши клггинних мембран; для оцшки останшх в якост модел1 вивчили осмотичну стшюсть еритроци-тарних мембран за гемол1зом у р1зних за концен-тращею розчинах хлориду натрш. Також вивчено ендогенну штоксикащю оргашзму за р1внем се-редшх молекул при довжит хвит 254 нм (СМ1) та 280 нм (СМ2) за методом Н. I. Габр1елян, В. I. Ль патово! у модифшацп С. С. Киреева та ш. (1997).
Отримаш результати обробленi статистично.
Отриманi результати та Тх обговорення. У осiб 45-64-рiчного вiку встановлено достовiрне тдвищення концентрацп ТБК-активних продук-тiв i загально! АОА слини у порiвняннi з результатами, отриманими у ошб 25-44-рiчного вiку (Табл. 1). Проте тдвищення загально! антиокис-лювально! активностi було значно меншим, шж ТБК-АП, що свiдчить про неадекватшсть актива-цп антиокислювального захисту. Це призводило
до статистично достовiрного зменшення коефщь ента спiввiдношення загально! антиокислюваль-но! активностi та концентрацi! ТБК-активних продукпв у осiб 45-64-рiчного в^, що свiдчить про превалювання процеав активацi! перекисно-го окислення лшщв у цiе! групи населення.
У оаб 55-64-рiчного вiку, хворих на алер-годерматози, концентрацiя ТБК-АП була най-бiльшою; при цьому тдвищення загально! антиокислювально! активностi слини було не-адекватним, що i призводило до зменшення ко-ефiцiента антиокислювального захисту.
Активащя перекисного окислення лшдав призводить до порушення функцiонування кл> тинних мембран. В якостi моделi нами вивчена осмотична стiйкiсть еритроцитарних мембран. Отриманi данi показали, що при концентращях розчинiв НаС1 0,35-0,45 % вщсоток гемолiзу у оаб старше 44 рокiв був бшьшим, нiж у осiб вiком 25-44 роки (Табл. 2). Зi збшьшенням вiку вiдсоток гемолiзу еритроцитiв зростав i був максимальним у хворих на алергодерматози оаб вiком 45-64 роки. Це свщчить про зменшення стшкосп еритроцитарних мембран з в> ком, а вiдтак можна говорити i про порушення стшкосп та функцiонування iнших клiтин орга-нiзму зi збiльшенням вiку. Зменшення стшкос-тi еритроцитарних мембран у хворих на алер-годерматози говорить про патогенетичну роль цього чинника, особливо в оаб л^нього вшу, i обгрунтовуе включення цитопротекторних за-собiв до комплексу !х л^вання.
Активацiя перекисного окислення лiпiдiв, порушення функцюнування кштинних мембран призводять до змш метаболiзму як окремих кль
Таблиця 1 - Стан системи ПОЛ-АОС у оаб р1зного вшу
Дослщжуваш групи ТБК-АП, ммоль/л Загальна АОА % Коеф1ц1ент антиокислювального захисту
Здоров1 особи в1ком 25-44 роки 2,69 ± 0,02 64,92 ± 0,353 24,1 ± 0,19
Здоров1 особи в1ком 45-64 роки 3,06 ± 0,031 66,59 ± 0,4521 21,8 ± 0,161
Хвор1 на алергодерматози в1ком 45-64 роки 3,33 ± 0,022 62,65 ± 0,4352 18,8 ± 0,122
ПРИМ1ТКИ: 1 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) при пор1внянш з ввдповщними показниками, отриманими у оаб вжом 25-44 роки;
2 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) при пор1внянш ввдповщних показнишв у здорових 1 хворих на алергодерматози оаб в1ком 45-64 роки.
Таблиця 2 - Осмотична стшшсть еритроцилв у оаб р1зних вжових груп
Дослщжуваш групи Розчин ШС1, %
0,5 0,45 0,4 0,35 0,3
Здоров1 особи в1ком 25-44 роки 1,94 ± 0,16 21,8 ± 0,44 67,6 ± 0,6 93,2 ± 0,33 97,1 ± 0,23
Здоров1 особи в1ком 45-64 роки 2,35 ± 0,17 27,9 ± 0,58' 72,3 ± 0,58* 95,5 ± 0,34> 97,9 ± 0,1В1
Хвор1 на алергодерматози в1ком 45-64 роки 2,25 ± 0,25 32,4 ± 0,72 78,3 ± 0,672 96,6 ± 0,29 98,8 ± 0,272
ПРИМ1ТКИ: 1 - достсгарна рiзниця (Р < 0,05) при псрвнянш з вiдповiдними показниками у оаб вшом 25-44 роки;
2 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) при пор1внянш ввдповщних показнишв у здорових 1 хворих на алергодерматози оаб в1ком 45-64 роки.
тин, так i оргашзму в цшому. Порушення обмшу речовин призводить до пiдвищення активностi процесiв ендогенно! штоксикаци, що визнача-еться концентращею середнiх молекул. Прове-денi дослщження показали, що з вшом зростае концентращя середнiх молекул (Табл. 3), що свщчить про збiльшення ендотоксикозу, вiрогiд-но, внаслiдок порушення обмiнy речовин орга-нiзмy У хворих на алергодерматози вщзначаеть-ся найбшьша концентрацiя середнiх молекул, що Таблиця 3 - Концентрац1я середшх молекул у оаб р1зних вшових груп
Дослщжуваш групи СМ,, уо. СМ2, уо.
Здоровi особи вь ком 25-44 роки 0,328±0,004 0,143±0,004
Здоровi особи вь ком 45-64 роки 0,361±0,0041 0,178±0,0041
Хвор1 на алергодерматози вжом 45-64 роки 0,424±0,0062 0,223±0,0052
ПРИМ1ТКИ: 1 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) при пор1внянш з в1дпов1дними показниками у оаб вжом 25-44 роки;
2 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) при по-р1внянш вщповщних показнишв у здорових i хворих на алергодерматози оаб вжом 45-64 роки.
Таблиця 4 - Екскрещя катехоламшв з сечею, вмют
говорить про зростання проявiв ендотоксикозу та обгрунтовуе доцiльнiсть проведення заходiв, направлених на покращення обмiну речовин i зменшення ендотоксикозу у осiб лiтнього в^.
Важливим видаеться з'ясування характеру взаемовщносин мiж САС, В1С та гшоталамо-гiпофiзарно-наднирковою системами, яким вiдводиться значна роль як у забезпеченш захисно-пристосовних реакцiй органiзму при дi! на оргашзм надзвичайних подразникiв, так i здiйснення адаптацiйно-трофiчних процесiв у тканинах оргашв, як пiддалися агресi!.
Функцюнальний стан САС ощнювали, про-водячи вивчення добово! екскрецi! катехоламiнiв та !х попередникiв з сечею. Як вщомо, добова екскрецiя катехоламiнiв i ДОФА з сечею характе-ризуе не тшьки функцiональний стан перифершних утворень САС (мозковий шар надниркових залоз, симпатична нервова система) та !! резервш можливостi, але, у певнш мiрi, i стан централь-них адренергiчних структур гшоталамуса.
Концентрац1я гормон1в у ос1б р1зних в1кових груп представлена на Табл.4, а сп!ввщношення гор-мон1в - на рис. 4; для наочносп на рис. 4 результата, отримаш у ошб вшом 25-44 роки, прийняп за 1.
кортизолу, шсулшу в кров1 оаб р1зних вжових груп
Показники Розм1ршсть Особи вшом
25-44 роки 45-64 роки, здоров1 45-64 роки, хвор1 на а лергодермятози
Адреналш нмоль/добу 35,85±0,361 35,4±0,958 29,44±0,8022
Норадреналш нмоль/добу 82,22±0,632 92,21±1,389' 92,38±0,846
Дофамш нмоль/добу 1678±13,76 1625±30,26 1353±20,692
ДОФА нмоль/добу 193±1,715 210,8±2,669' 170,9±1,6962
Кортизол, нмоль/л 274,8±1,35 321,2±2,736' 388,4±1,9672
1нсулш мкМО/мл 6,914±0,022 7,174±0,072' 7,385±0,0272
ПРИМ1ТКИ: 1 - достсгарна рiзниця (Р < 0,05) при пс^внянш з вiдповiдними показниками у оаб вком 25-44 роки;
2- достов1рна р1зниця (Р < 0,05) при пор1внянш вщповщних показнишв у здорових i хворих на алергодерматози оаб вжом 45-64 роки.
1,5 1
1,3 -
■ Чоловжи 25-44 рр И Чолов1ки 45-64рр. здоров^ СИ Чолов1ки 45-64рр. хвор1
Рисунок 4 - Сшввщношення гормошв у оаб р1зних вжових груп (результата, отримаш у оаб вжом 25-44 ро-к1в, прийняп за 1).
1-4 2013 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
У оаб вшом 45-64 рокiв вмют норадреналiну та ДОФА в добовш сечi був достовiрно вищим, шж у чоловiкiв вiком 25-44 роки. Оскшьки величина екскрецп адренал^ та норадреналiну з сечею характеризуе рiвень активностi САС, а ДОФА i дофамiну - !! резервш можливостi, отри-манi данi вказують на шдвищення функцюналь-но! активносп та резервних можливостей САС у хворих цих груп. У оиб 45-64-рiчного вiку вiдзначаеться дещо зменшене сшввщношення А:НА, ДА:Д та збшьшене - НА:ДА (рис. 4).
Отримаш данi, наданi на рис. 4, свщчать про наявнiсть у ошб 45-54-рiчного вiку тенденцi! до гальмування бiосинтезу катехоламiнiв на етапi ДОФА-дофамш i, навпаки, про прискорення пе-ретворення дофамiну в норадреналiн, що побiч-но вказуе на зниження у них активностi ферменту ДОФА-декарбоксилази та незначну тенденцiю до збшьшення активностi дофамш-р-оксидази.
При рiзнонаправленому характерi бiосинтезу катехоламiнiв на етапах ДОФА-ДА та ДА-НА спостерналось достовiрне збшьшення !х екскрецп з сечею. Таке поеднання швидкостей синтезу та екскрецп ДОФА, дофамiну та норадре-налiну з сечею можна розглядати, як результат шдвищено! секрецп дофамiну центральними ДА-ергiчними структурами, норадренал^ -центральними та периферичними утвореннями симпатично! нервово! системи i деякого вщ-ставання швидкостi синтезу дофамiну та нора-дреналiну вщ швидкостi !х секрецп. Коефiцiент ДОФА/ДА+НА+А був вищим у осiб вком 45-64 роки у порiвняннi з особами вшом 25-34 та 3544 роки, що свiдчить про гальмування переходу ДОФА в катехоламши. Виявлене у осiб вiком 45-64 роки зниження коефщенту А:НА е на-слiдком збiльшення екскрецп норадренал^, що вказуе на перевагу у них тонусу та реактивносп нервово! ланки адренерпчно! системи над гормональною. Результати вивчення екскрецп та обмiну катехоламшв у осiб вшом 45-64 роки дають пiдставу констатувати, що пiдвищення функцюнально! активностi та резервних можливостей САС у них супроводжувалось:
- дисощащею в активносп ланок (НА-тип дисощацп);
- порушеннями в бюсинтэд катехоламiнiв у вигщщ невiдповiдностi швидкостей синтезу дофамшу з ДОФА i норадреналiну з дофамшу;
- превалюванням швидкостi секрецп дофам> ну та норадреналiну над швидюстю !х синтезу.
Зазначенi вище особливосп функцюнуван-ня САС вказують на !! дисфункцiю, неспро-можшсть, оскiльки, як вiдомо, при збереженш системою фiзiологiчного стану функцюнально!
активносп спостерiгаеться односпрямований характер змiн бюсинтезу, а також динамiчна рiвновага мiж процесами бiосинтезу i секрецп.
Вмют кортизолу в кровi у оаб 45-64-рiчного вiку статистично достовiрно перевищував зна-чення, отриманi у оаб 25-44-рiчного вiку. Така ж тенденщя вiдмiчалась у них i за вмютом iнсулi-ну. Коефiцiент кортизон / шсулш, що е найбшьш об'ективним критерiем тяжкостi пошкодження, викликаного стресором, i активностi компенса-торних процесiв, що розвиваються у вщповщь на пошкодження, у осiб 45-64^чного вiку був бiльшим, нiж у ошб вiком 25-44 роки.
Дослщження функцiонального стану вегетативно! нервово! системи виявило синерпчне пiдвищення активносп як симпатичного, так i парасимпатичного !! вiддiлiв. Наявнiсть функцi-онально! неспроможностi САС та вегетативно! дисфункцп не дозволяють оцiнювати реакцiю систем, що вивчаються, як адекватну скт по-дразника, а тому !! слiд розглядати як стресову, що вщповщае стадi! тривоги стрес-реакцi!, а сам подразник за його силою - як надзвичай-ний. Стушнь напруги нервово! ланки САС (за результатами кшьюсного аналiзу) перевищував напруження глюкокортико!дно! функцi! наднир-кових залоз i, судячи з дисощацп в активностi ланок САС i характеру порушень в обмш ка-техоламiнiв, знаходився на межi фiзiологiчного реагування. Наведенi данi дозволяють ствер-джувати, що активна реакщя нервово! ланки САС, яка е необхщним елементом фiзiологiчно! реакцi! захисно-пристосувальних механiзмiв, у даному випадку виконуе не лише саногенетич-ну, а й патогенетичну роль i, вщповщно, може розглядатися, як важливий фактор патогенезу патологiчних станiв, що часнше дiагностують-ся в осiб 45-64^чного вiку.
Результати аналiзу вмiсту гормошв та !х спiввiдношення у хворих на алергодермато-зи 45-64-рiчного в^ вiдображенi на табл. 4 i рис. 4. Як видно з табл. 4, екскрещя адреналiну, ДОФА та дофамшу у хворих на алергодерма-този була достовiрно нижчою, шж у здорових, що свшчить про зниження функцiонально! ак-тивносн та резервних можливостей САС у хворих. При цьому мало мюце прискорення синтезу катехоламшв на етапах ДОФА-дофамш i дофамш-норадреналш (коефiцiенти вiдносно! активностi синтезу НА:ДА були вищими, нiж у здорових). Актившсть ферментiв ДОФА-декарбоксилази та ДА-В-оксидази перевищувала активнiсть у здорових. Знижений, у порiвнян-
1-4 2013
ш 3i здоровими 45-64^чного вшу, коефщент ДОФА/ДА+НА+А свщчить про бшьш високу швидкiсть переходу ДОФА в катехоламши. Вщ-мiчалась виражена дисощащя в активностi ланок САС, про що свщчить превалювання тонусу нервово! ланки над гормональною (коефищент А:НА був значно нижчим, шж у здорових). Прискорення бiосинтезу катехоламшв на ета-пах ДОФА-дофамiн i дофамш-норадреналш у поeднаннi 3i зниженою активнiстю та резерв-ними можливостями САС, вiрогiдно, е наслщ-ком зменшення запасiв катехоламiнiв i, у першу чергу, норадреналiну в тканинах ^я механiзму зворотнього зв'язку).
Результати дослщження екскрецп та бюсин-тезу катехоламшв дають пiдстави для висновку про те, що у хворих на алергодерматози зво-ротна реакцiя САС на дда стресора носить не-звичайний характер i проявляе себе зниженням активносп САС з перевагою тонусу нервово! ланки над гормональною.
Вмiст кортизолу в кровi хворих на алергодерматози достовiрно перевищував рiвень у здорових, як i концентращя iнсулiну в кровi. Коефщент НА-iнсулiн був майже таким же, а коефщент кортизол-iнсулiн - пщвищеним у порiвняннi зi здоровими.
Результати кшьюсного аналiзу пщтверджу-ють високий стутнь напруження ендокринно! ланки та вказують на дискоординований характер ïï взаемовiдносин з елементами нейрогенно1 ланки адаптацп (антагонiстичний - з нервовою ланкою адренергiчноï системи i синерпчний -з парасимпатичним вiддiлом). Антагошстичш взаемовiдносини мають мiсце i мiж елементами нейрогенноï ланки адаптацiï (симпатичним i парасимпатичним вiддiлами).
Таким чином, у результат проведених досль джень у хворих на алергодерматози встановлено:
- зниження активностi i резервних можли-востей САС при прискоренш бiосинтезу кате-холамiнiв на етапах перетворення ДОФА в дофамш i дофамшу - в норадреналш; це в певнш мiрi свщчить про зниження тканинних запаав катехоламшв; високий ступiнь напруження глюкокортикощно1' функцiï надниркових залоз i пщвищення активностi В1С, що поеднуються з гальмуванням САС;
- виражене порушення вегетативного гомеостазу, що проявляеться пригшченням активностi симпатично!' нервово1' системи i пщвищенням тонусу та реактивносп парасимпатично";
- зниження активностi компенсаторних реак-
цш органiзму.
Вищенаведенi даш свiдчать про змiни функць онування САС, стану системи ПОЛ-АОС, збшь-шення проявiв ендотоксикозу, якi вщбуваються зi збiльшенням вiку. Виявленi нами порушення об-грунтовують доцiльнiсть розгляду питання щодо необхiдностi проведення корегуючих заходiв у осiб вiком 45-64 роки, направлених на ентеро-сорбцш та покращення обмiну речовин у головному мозку. Крiм того, вищенаведеш результати дослiджень обгрунтовують необхщшсть залучен-ня до комплексно! терапп хворих на алергодерматози у вщ 45-64 роки препаратiв, що покращу-ють обмiн речовин у головному мозку.
Для корекцп виявлених змiн у системi го-меостазу нами був розроблений комплекс про-фшактичних медикаментозних заходiв з ура-хуванням необхiдностi його застосування для широкого кола оаб зршого працездатного в^. Свiй вибiр ми зупинили на втизняних препаратах Кратал, Кверцетин.
Ц препарати були застосованi нами у 15 оаб вшом вщ 45 до 55 рокiв, як працювали на машинобудiвному заводi. Вибiр дано! вiково!' когорти пов'язаний з наявшстю вiкових осо-бливостей i бажанням створити однорiдну гру-пу оаб працездатного в^. Пацiенти приймали Кратал i Кверцетин протягом одного мюяця. Через 3 мiсяцi вщ початку профiлактичного оздоровчого курсу пащенти були обстеженi, а отриманi результати були порiвнянi з даними до лшування та результатами обстеження оаб вшом 25-34 роки. Отримaнi результати досл> дження предстaвленi у Табл. 5; як видно з таблиц^ застосування розробленого оздоровчого комплексу приводило до зменшення проявiв ендотоксикозу у оаб вшом 45-54 роки, що проявлялось статистично достовiрним зниженням рiвнiв середнiх молекул у обстежених осiб тс-ля використання профiлaктичного курсу в по-
Таблиця 5 - Концентращя середшх молекул у оаб зршого вшу в процеа оздоровлення
Групи обстежених СМ1, уо. СМ2, уо.
Ыком 25-34 роки 0,318 ± 0,01 0,138 ± 0,01
Ыком 45-54 роки до оздоровлення 0,353 ± 0,011 0,172 ± 0,01'
Ыком 45-54 роки шсля оздоровлення 0,33 ± 0,012 0,155 ± 0,012
ПРИМ1ТКИ: 1 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) при пор1внянш з вщповвдними показниками у оаб вжом 25-34 рошв;
2 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) при по-р1внянш вщповвдних показник1в у оаб вшэм 45-54 рок1в до та тсля оздоровчого курсу.
рiвняннi зi значеннями до його початку.
Застосування запропонованого нами оздо-ровчого курсу також сприяло нормалiзацп функцiонування САС та В1С. (Табл. 6, Рис. 2). Однак використання профiлактичного курсу не
дозволяло досягти повно! норматзацн дiяль-ност САС та В1С (основнi показники !х функщ-онування не досягали рiвнiв 25-34-рiчних осiб), що говорить про необхщшсть бiльш тривалих i повторних оздоровчих курсiв.
Таблиця 6 - Екскрещя катехоламшв з сечею, р1вш кортизолу, шсул1ну в кров1 ос1б зршого вшу в процеа оздо ровлення
Показники Розм1ршсть Особи
вшом 25-34 роки вшом 45-54 роки до оздоровлення вшом 45-54 роки тс-ля оздоровлення
Адреналш нмоль/добу 35,64±0,54 40,32±0,73' 38,45±0,312
Норадреналш нмоль/добу 79,27±0,50 99,65±0,79' 90,45±1,112
Дофамш нмоль/добу 1665±19,40 1779±21,62' 1663±33,152
ДОФА нмоль/добу 187,9±2,23 224,4±1,36' 209,8±1,482
Кортизол нмоль/л 277,8±1,49 309,5±2,37' 291,9±2,462
Тнсулш мкМО/мл 6,9±0,03 7,6±0,02' 7,4±0,062
ПРИМ1ТКИ: 1 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) при пор1внянш з ввдповвдними показниками чоловшв вшом 25-34 рок1в;
2 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) при пор1внянш з ввдповщними показниками до оздоровчого курсу.
1,2 1,1 1
0,9 0,8
Ч
У
4>
г
ЕЗ особи 25-34рр ■ 45-54рр до И 45-54рр июля оздоровления
Рисунок 4. Сшввщношення гормошв у оаб зршого в1ку в процеа оздоровлення (результата, отримаш у оаб вшом 25-34 рок1в, прийняп за 1).
Висновки
1. У осiб 45-64^чного вiку вiдбуваються в> ковi змши функцiонування системи ПОЛ-АОС, що проявлясться пiдвищенням концентрацн ТБК-активних продуктiв, неадекватним йому пiдвищенням загально! антиокислювально! ак-тивностi i, в цiлому, превалюванням процесiв активацп перекисного окислення лшщв.
2. Порушення обмiну речовин у оаб 45-64-рiчного вiку призводить до шдвищення активностi процесiв ендогенно! штоксикацп, що визначаеться зростанням концентрацн середшх молекул у ще! категорн населення у порiвняннi зi здоровими особами вшом 25-44 роки.
3. У осiб 45-64 рокiв наявна вшова функщ-
ональна неспроможнiсть САС та вегетативна дисфункщя. Ступiнь напруги нервово! ланки САС у них перевищуе напруження глюкокор-тико!дно! функцп надниркових залоз i, судячи з дисощацн в активностi ланок САС i характеру порушень в обмiнi катехоламшв, знаходить-ся на межi фiзiологiчного реагування. Активна реакцiя нервово! ланки САС у ще! категорп населення виконуе не лише саногенетичну, а й патогенетичну роль ^ вiдповiдно, може роз-глядатися, як важливий фактор виникнення та розвитку патолопчних станiв, що частiше дiа-гностуються у цьому вiцi.
4. Вiковi змiни функцiонування системи
ПОЛ-АОС, що проявляються превалюванням процеав активацп перекисного окислення л> пдав, наявшсть стану ендогенно! штоксикацп, виражена дисоцiaцiя в aктивностi ланок САС з превалюванням тонусу нервово! ланки над гормональною, антагошстичними взаемовщно-синами мiж симпатичним i парасимпатичним вщдшами нейрогенно! ланки aдaптaцi! явля-ють собою патогенетичш чинники розвитку та прогресування aлергодермaтозiв у пaцiентiв 45-64^чного вiку.
5. Застосування розробленого оздоровчого
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрашко Ю. В. Антигистаминный препарат
нового поколения <^-цет» в лечении больных хронической крапивницей / Ю. В. Андрашко, О. М. Галагурич // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи.
- 2009. - № 2 (33). - С. 35-38.
2. Болотная Л. А. Возможности такролимуса в лечении больных хроническими дерматозами / Л. А. Болотная // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. -2012. - № 2 (45). - С. 27-32.
3. Денисенко О. I. Стан антиоксидантно! сис-теми кровi у хворих на алергодерматози / О. I. Денисенко // Буковинський медичний вюник. - 2005. - Т. 9, № 2. -С. 83-84.
4. Дюдюн А. Д. «Ирикар» в комплексном лече-
нии больных атопическим дерматитом, нейродермитом и экземой / А. Д. Дюдюн, Н. Н. Полион, Н. И. Ющишин // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2008.
- № 1-2 (11). - С. 229-232.
5. Калюжная Л. Д. Атопический дерматит / Л. Д. Калюжная // Medix. - Antiaging. - 2011.
- № 4 (22). - С. 24-27.
6. Коган Б. Г. Новые европейские подходы в терапии резистентных форм аллергодермато-зов / Б. Г. Коган, Е. А. Верба // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2013. - № 1 (48). - С. 137-143.
7. Коган Б. Г. Современная терапия аллергических дерматозов / Б. Г. Коган, В. Б. Терлец-кий, Р. В. Терлецкий // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. -2005. - № 3 (18). - С. 22-24.
8. Кутасевич Я. Ф. Новые возможности в наружной терапии хронических дерматозов /
курсу з використанням препарапв, що мають ентеросорбтивну дда, приводить до зменшення проявiв ендотоксикозу та сприяе нормaлiзaцi! функцюнування САС та В1С.
Перспективи подальших наукових до-слщжень. Результати проведених дослщжень дозволяють направити подaльшi зусилля на розробку шдивщуатзованих оздоровчих про-фшактичних куршв у оаб зршого вшу та лшу-вальних курав у хворих на алергодерматози з залученням препарапв, що впливають на обмш речовин у головному мозку.
Я. Ф. Кутасевич, И. А. Маштакова, Н. А. Ляпунов // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2003. - № 3 (10).
- С. 15-17.
9. Кутасевич Я. Ф. Рациональный выбор топического стероида / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Маштакова // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2012. -№ 1 (44). - С. 55-58.
10. Притуло О. А. Опыт клинического применения препарата Алерзин в комплексной терапии аллергодерматозов / О. А. Притуло, Д. В. Прохоров // Клшчна iмунологiя, алерголопя, шфектолопя. - 2011. - № 8 (47). - С. 61-64.
11. Притуло О. А. Эмолленты и медицинские технологии коррекции синдрома сухой кожи в дерматологической и косметологической практике / О. А. Притуло, А. В. Горбенко // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2012. - № 2 (45). - С. 82-91.
12. Проценко Т. В. Опыт проактивной терапии больных атопическим дерматитом / Т. В. Проценко, О. А. Проценко, А. С. Черновол // Укра-!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2013. - № 1 (48). - С. 118-122.
13. Проценко Т. В. Эффективность крема «Дер-малекс» у детей с атопическим дерматитом / Т. В. Проценко, О. А. Проценко, А. С. Черновол // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2012. - № 1 (44).
- С. 65-69.
14. Свирид С. Г. Тератя хворих на екзему: стан проблеми та можливий напрям !! виршення / С. Г. Свирид, О. В. Рощина, М. В. Гречуха // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2007. - № 3. - С. 43-45.
15. Солошенко Э. Н. Главные принципы и критерии выбора антигистаминных средств в комплексной терапии аллергодерматозов / Э. Н. Солошенко // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н. А. Торсуева -2004. - № 1-2 (8). - С. 147-149.
16. Степаненко В. I. 1муносупресивна терашя при атотчному дерматип / В. I. Степанен-
ко, К. С 1щейкш, П. П. Рижко // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2005. - № 1 (16). - С. 19-22.
17. Федотов В. П. Цетрин в комплексной терапии больных экземой курильщиков табака / В. П. Федотов, Е. И. Каданер // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2008. - № 1-2 (11). - С. 301-302.
ПОИСК ПУТЕЙ КОРРЕКЦИИ НАРУШЕНИЙ МЕТАБОЛИЗМА У БОЛЬНЫХ АЛЛЕРГО-ДЕРМАТОЗАМИ ЛИЦ ЗРЕЛОГО ВОЗРАСТА Резниченко Н. Ю.
Запорожский государственный медицинский университет
Приведены результаты исследований состояния системы ПОЛ-АОС, осмотической стойкости эритроцитов, уровня эндогенной интоксикации, состояния симпатоадреналовой и вагоинсулярной систем у 80 лиц разного возраста, больных аллергодерматозами. Установлены изменения функционирования симпа-тоадреналовой системы, усиление проявлений эн-дотоксикоза, рост дисбаланса в системе ПОЛ-АОС у лиц старших возрастных групп, больных аллергодерматозами. Разработан комплекс профилактических медикаментозных мероприятий для коррекции выявленных изменений в системе гомеостаза. Ключевые слова: аллергодерматозы, система ПОЛ-АОС, осмотическая стойкость эритроцитов, уровень эндогенной интоксикации, симпатоадреналовая система, вагоинсулярная система.
SEARCHING FOR WAYS OF THE METABOLIC DISORDERS CORRECTION IN PATIENTS OF OLDER AGE SUFFERING FROM ALLERGIC DERMATOSES Reznichenko N. Yu. Zaporizhzhia State Medical University The results of research on the state of LP-AOS, osmotic resistance of erythrocytes, level of endogenous intoxication, state of sympathoadrenal and vagoinsular systems in 80 persons of different age having allergic dermatoses have been shown. The changes in functioning of sympathoadrenal system, the increase of manifestations of endotoxicosis, the increase in the imbalance in the LP-AOS system in patients of older age having allergic dermatoses have been established. The complex of preventive medical measures for correction of the detected changes in the homeostasis system has been worked out.
Keywords: allergic dermatoses, LP-AOS system, osmotic resistance of erythrocytes, level of endogenous intoxication, sympathoadrenal system, vagoinsular system.
Резниченко Наталья Юрьевна - канд. мед. наук, доцент кафедры дерматовенерологии и косметологии с циклом эстетической медицины ФПО ЗГМУ nreznichenko@mail.ru
