CC BY
17
Попова I. Б. та ствав. АНАЛ1З СТРУКТУРИ М1КРОБ1ОЦЕНОЗУ ШК1РИ УД1ТЕЙ, ХВОРИХ НА АТОП1ЧНИЙ ДЕРМАТИТ
УДК 616.5 - 002.1 - 053.5
Аналiз структури мжробюценозу шюри у дггей, хворих на атошчний дерматит
Попова I. Б., Дудченко М. О., Артеменко А. Ф., Васильева К. В.
Вищий державний навчальний заклад Украгни « Украгнська медична стоматологгчна академ1яу>, Полтава
В останн десят^ччя хрошчш захворювання шкiри стали одшею з найбiльш актуальних проблем у зв'язку з Тх глобально! поширенютю й iнтенсивним зростанням. Проаналiзовано результати мiкробноТ та грибковоТ коло-нiзацiТ шкiри у дiтей, хворих на атотчний дерматит (АД) з хрошчним, безперервно-рецидивуючим перебiгом; у бтьшосп випадкiв ефект вiд ранiше проведено! терапи був негативний. Отриманi результати показали, що у дп"ей з хрошчним безперервно-рецидивуючим перебiгом АД, резистентнютю до традицiйноТ терапiТ у 88,6 % ви-падкiв вiдзначалася стафтококова колонiзацiя шкiри, - як в iзольованому виглядi, так i у виглядi мiкст-iнфекцiТ (стафiлокок + гриби i стафiлокок + iнша бактерiальна флора).
КлючовI слова: атотчний дерматит, мiкробiоценоз шкiри, мiкробна колошза^я, грибкова колонiзацiя.
Bостаннi десятирiччя хрошчш захворювання шюри стали одшею з найбшьш актуальних проблем у зв'язку з !х глобальною розпо-всюдженiстю та iнтенсивним зростанням [1]. За останшми даними МОЗ Укра!ни, алергодер-матози складають:
- у загальнш структурi алергiчних захворю-вань, якi рееструються в Укра!ш, - 20 %;
- у структурi алергопатологiй дитячого вiку -вщ 50 до 66,4 %, -
та представленi в основному атотчним дерматитом (АД).
Несприятлива динамiка зростання ще! гру-пи захворювань зумовлена рядом причин. До зовшшшх факторiв насамперед слiд вiднести забруднення оточуючого середовища, особливо у промислово розвинутих районах, а також постiйний контакт у побуп та на тдприемствах з рiзноманiтними хiмiчними речовинами (продукта побутово! хiмi!, косметичнi засоби, бущв-ничi матерiали, метали, синтетичш матерiали одягу i взуття). Зростанню захворюваностi на алергодерматози безсумнiвно сприяе вживання бшьшо! кiлькостi лiкарських речовин, у тому чи^ вiтамiнiв, харчових добавок, консервiв, продуктiв швидкого харчування. За даними еш-демiологiчних дослщжень, збiльшення рiвня алергодерматозiв можна пов'язати з зростанням кшькосп людей, яю мають «алергенш» профе-сп (будiвельники, хiмiки, харчовики та iн.).
У патогенезi сверблячих дерматозiв важливу роль вщграе стан вегетативно! нервово! системи, що приймае участь в забезпеченш нормального функцiонування шкiри. Так, у цих хворих, у дь лянках ураження та на видимо незмшенш шкiрi
1-4 2014 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
виявляеться пiдвищена збудливiсть вегетативно! нервово! системи, бший дермографiзм, акроща-ноз, знижене потовидiлення та рiзке ослаблення рефлекторних реакцiй на введення гiстамiну. Цi змiни часто поеднуються з розладами функцi! центрально! нервово! системи (ЦНС), внаслщок чого порушуються функцiональнi взаемозв'язки мiж ЦНС та шюрою. Виникають розлади су-динно! регуляцi!, що проявляеться слабкiстю та патолопчною iнертнiстю подразнюючого i галь-мiвного процесiв, вазоконстрикцiею, зменшен-ням локального кровотоку та iшемiею.
Локальш судиннi порушення в дiлянках ураження призводять до тдвищення судинно! про-никностi, набряку, iнтенсифiкацi! перекисних процесiв, посилення оксидативного стресу, роз-витку обмiнних порушень та штоксикацшних змiн. При цьому прослiджуеться пряма залеж-нiсть мiж тяжкiстю шюрного процесу та функ-цiональними порушеннями нервово! системи. У цих хворих супутньою патологiею е порушення в робой ендокринно! системи, обмiннi порушення та патолопя шлунково-кишкового тракту [2].
АД е важливою медико-сощальною проблемою, значущшть яко! визначаеться зростанням рiвня дано! патологи в ушх вiкових групах та тенденщею до бiльш тяжкого переб^ [3]. У майбутньому визначаеться збшьшення частоти хронiчних форм захворювання з безперервно-рецидивуючим переб^ом, резистентних до тра-дищйно! терапи. Одним з факторiв, якi попршу-ють тяжкють перебiгу АД, е агресивне розповсю-дження бактерiально!, грибково! i вiрусно! флори.
Мета дослщження: вивчення структури м> кробно! колонiзацi! шкiри у дтей з АД.
ОБМЕН ОПЫТОМ
Проаналiзованi результати мшробно! та грибково! колошзацп шкiри у дтей, хворих на АД з хрошчним, безперервно-рецидивуючим nepe6iroM; у бiльшостi випадюв ефект вiд ра-нiше проведено! терапи був негативний. До до-слiдження увiйшли результати аналiзiв 123 д> тей (52,1 % дiвчат та 47,9 % хлопцiв) у вщ вiд одного до 15 роюв; серед них у вщг
- вiд одного до трьох роюв було 25,4 % дтей;
- вiд трьох до семи роюв - 16,4 %;
- вщ семи до 12-ти роюв - 28,6 %;
- вщ 12-ти до 15-ти роюв - 29,6 %.
Ушм дгтям було проведено культуральне, мь колопчне та бактерюлопчне обстеження шкiри. Матерiал для доотдження брали за допомогою зш^бу зi шк1ри та наступним змивом за допомогою стерильно! дистильовано! води по периметру найбшьш свiжих уражень шк1ри. Посiв змиву проводили на агаризоване середовище Сабуро та м'ясо-петонний агар у двi чашки Петрi. Три-валiсть культивування складала не менше 7 дiб, а для виявлення дерматомiцетiв - до 12 дiб при температурi 27-30°С. Iдентифiкацiя грибiв прово-дилася мiкроскопiчним методом. Бактерi! видшя-ли та щентиф^вали за загально-прийнятими методами (бактерюлопчним та бактерiоскопiчним).
Пщ час дослiдження виявлено 6 груп пащ-eнтiв у залежностi вщ складу мшробно! колошзацп (табл. 1). Найбшьш часто виявлялася ста-фiлококова колонiзацiя шкiри (82,2 %). Серед загально! групи хворих з встановленою стаф> лококовою колонiзацieю виявлено:
- St. aureus - у 55 %;
- St. epidermidis - у 39,7 %;
- одночасну асощащю St. aureus та St. epidermidis - у 5,3 % хворих.
Особливосп клшчного перебпу у дтей, хворих на АД:
- схильшсть до торшдност до традицшно! протиалергшно! терапи;
- переважно середньотяжкий перебп захворю-вання (68,7 %) з наявшстю локалiзованих форм
Таблиця 1. Результати мколопчного i бактерюлопч-ного дослщження мiкрофлори шкiри у дггей (n = 123)
X и р о е н то Вщносна частота, %
в У, и а у & Визначеш мшрооргашзми в 4 П о ои сч
1 Стафшокок 52 42,3
2 Асощаци стафiлококiв i грибiв 43 35,0
3 Асощаци стафiлококiв i шшо!' бактерiальноi флори 13 7,3
4 Асощаци стаф1локок1в, гриб1в i не-стаф1лококово! баш^ально! флори 15 4,0
5 Гриби 10 8,1
6 Асощащя грибiв i нестафшоко-ково! баш^ально!' флори 4 3,3
(78,6 %);
- хронiчний та безперервно-рецидивуючий перебiг захворювання.
1зольована колонiзацiя шкiри стафшококами у дiтей вiком вiд одного до трьох роюв вiдмiча-лася достовiрно частiше (р < 0,01), шж в iнших вiкових групах (рис. 1). У дiтей вшом вiд одного до трьох роюв АД проявлявся переважно локально, на обличч^ у дiлянцi щш, з наявнiстю дрiбно-пластинчатого лущення, мiкровезикул, екскорiа-цiй, кiрок. Процес у дггей бiльш старшого вшу був локалiзований частiше в дшянщ лiктьових згинiв, крупних складок. У дгтей вiком вiд трьох до 12 роюв форма захворювання характеризува-лася папулами, яю мають схильшсть до злиття й утворення вогнищ лiхенiфiкацii, численними екскорiацiями. У дтой старше 12-ти рокiв була шдлгткова форма захворювання з ураженням л^ьових та колiнних згинiв, шиi, з вираженою лiхенiфiкацieю у вогнищах ураження.
У другiй групi хворих, дтей старше семи рокiв було достовiрно (р < 0,01) бiльше, шж дiтей молодшоi вiковоi групи. Тяжюсть захворювання характеризувалася тяжким перебпом (61,4 %), розповсюдженiстю процесу, локалiза-цieю на обличчi, шиi, згинальнш поверхнi юн-цiвок, дiлянцi крупних складок; у 15,6 % хворих спостерпалося ураження нптьових платiвок.
У 3-й та 4-й групах, як i у двох попередшх, був безперервно-рецидивуючий перебп та вщ-мiчався високий рiвень стiйкостi до традицш-ноi протиалергiйноi терапii. У пашенпв 5-i групи була розповсюджена форма захворювання, часто з тяжким перебпом, попршення шкiрноi патологii шсля вживання в 1'жу продуктiв, яю мiстять дрiжджi. 1зольована колонiзацiя шюри грибами частiше спостерiгалася у дтей шюль-ного вiку: у 34,3 % дгтей вiком вiд семи до 12-ти роюв, у 41,7 % дгтей вшом вщ 12 до 15 роюв. Результати мшолопчного дослщження показали, що у дгтей з ша групи вишвалися:
- дрiжджовi гриби - у 47,8 %;
- гриби-дерматоф™ - у 29,8 %;
- плiсеневi гриби - у 12,4 %;
- асошацп деюлькох груп грибiв - у 10 %.
_ 60
3]
1-3 роки 3-7 роюв 7-12 роюв 12-15 роюв BiK дослщжених дiтей
Рисунок 1. Частота зустрiчаeмостi iзольованоi ста-фшококово! колошзацп шк1ри (%).
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
1-4 2014
Попова I. Б. та ствав. АНАЛ1З СТРУКТУРИ М1КРОБ1ОЦЕНОЗУ ШК1РИ У Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА АТОП1ЧНИЙ ДЕРМАТИТ
Таким чином, отримаш результати показали, що у дггей з хрошчним безперервно-рецидивуючим nepe6iroM АД, резистентнютю до традицшно1 терапи у 88,6 % випадюв вщмь чалася стафшококова колошзащя шюри, як в iзо-льованому вигляд^ так i у вигщщ мiкст-iнфекцiï (стафiлокок + гриби та стафшокок + iнша бакте-рiальна флора). 1зольована стафiлококова колошзащя шюри частiше виявлялася у дней молод-шого вiку (до трьох роюв) та характеризувало-ся середньотяжким перебiгом, локалiзованими формами. У д^гей шкiльного вiку частiше спо-стерiгалися стафiлококи у поeднаннi з грибко-вою колонiзацieю, що значно посилювало тяж-кiсть перебiгу АД i призводило до збiльшення площi ураження. Приеднання стафiлококовоï ш-фекци посилюе тяжкiсть перебiгу АД у д^гей та викликае резистентнiсть до традицiйноï терапiï.
Для вибору подальшоï тактики лiкування необ-хiдне проведення бактерiологiчного i мшолопч-ного дослщжень шкiри у дiтей з безперервно-рецидивуючим перебиом АД та торшдшстю до традицiйноï протиалергiйноï терапiï. Л1ТЕРАТУРА
1. Акопян А. З. Наследственная отягощенность в формировании аллергических заболеваний у детей / А. З. Акопян // Врачебное дело. -1999. - № 7-8. - С. 125-128.
2. Бондар С. А. Динамша показниюв запалення у хворих на псорiаз в процесi ентеросорб-цшно1' терапи / С. А. Бондар, Т. I. Трунша // Тез. VII з'1'зду дерматовенеролопв Украши. - Кшв, 1999. - С. 59.
3. Калюжная Л. Д. Атлас заболеваний кожи у детей : Учебное пособие / Л. Д. Калюжная. -К.: Грамота, 2011. - 128 с.
АНАЛИЗ СТРУКТУРЫ МИКРОБИОЦЕНОЗА КОЖИ У ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ АТОПИЧЕ-СКИМ ДЕРМАТИТОМ
Попова И. Б., Дудченко Н. А., Артеменко А. Ф., Васильева Е. В.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», Полтава.
В последние десятилетия хронические заболевания кожи стали одной из наиболее актуальных проблем в связи с их глобальной распространенностью и интенсивным ростом. Проанализированы результаты микробной и грибковой колонизации кожи у детей, больных атопическим дерматитом (АД), с хроническим, непрерывно-рецидивирующим течением; в большинстве случаев эффект от ранее проводимой терапии был отрицательный. Полученные результаты показали, что у детей с хроническим непрерывно-рецидивирующим течением АД, резистентностью к традиционной терапии в 88,6 % случаев отмечалась стафилококковая колонизация кожи, - как в изолированном виде, так и в виде микст-инфекции (стафилококк + грибы и стафилококк + другая бактериальная флора). Ключевые слова: атопический дерматит, микробиоценоз кожи, микробная колонизация, грибковая колонизация.
ANALYSIS OF THE SKIN MICROBIOCE-NOSIS STRUCTURE IN CHILDREN WITH ATOPIC DERMATITIS
Popova I., Dudchenko M., Artemenko A., Vasilyeva K.
Higher state medical educational institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava
In recent decades, chronic skin diseases have become one of the most pressing problems because of their global prevalence and intensity of growth. The results of microbial and fungal colonization of the skin in children with atopic dermatitis, having chronic, continuously relapsing course of the decease have been analyzed; in most cases the effect of the prior therapy has been negative. The results obtained have shown that children with chronic, continuously relapsing atopic dermatitis resistant to conventional therapy in 88,6 % of cases revealed staphylo-coccal colonization of the skin both as in isolation and as a mixed-infection (Staphylococcus aureus + fungi and Staphylococcus aureus + other bacterial flora). Keywords: atopic dermatitis, skin microbiocenosis, microbial colonization, fungal colonization.
Попова Ирина Борисовна - канд. мед. наук, доцент кафедры кожных и венерических болезней с судебной медициной Высшего государственного учебного заведения «Украинская медицинская стоматологическая академия», Полтава.
Дудченко Николай Алексеевич - д-р мед. наук, профессор, заведующий кафедрой кожных и венерических болезней с судебной медициной Высшего государственного учебного заведения «Украинская медицинская стоматологическая академия», Полтава.
Артеменко Анатолий Федорович - ассистент кафедры кожных и венерических болезней с судебной медициной Высшего государственного учебного заведения «Украинская медицинская стоматологическая академия», Полтава.
Васильева Екатерина Владимировна - канд. мед. наук, доцент кафедры кожных и венерических болезней с судебной медициной Высшего государственного учебного заведения «Украинская медицинская стоматологическая академия», Полтава.
1-4 2014 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
