Хронические аллергические заболевания кожи: современные представления об этиопатогенезе и подходы к выбору оптимальной терапии Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.5

Хрошчш алерпчш захворювання шюри: сучасш уявлення про етюпатогенез та пщходи до вибору оптимальноУ терапи

Резшченко Ю. ГД Пантюшенко Л. 1.*, Резшченко Н. Ю.t

^Запор1зький державний медичний утверситет %КУ «Запор1зька обласна клшчна дитяча лтарня» ЗОР

ХРОНИЧЕСКИЕ АЛЛЕРГИЧЕСКИЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ КОЖИ: СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ОБ ЭТИОПАТОГЕНЕЗЕ И ПОДХОДЫ К ВЫБОРУ ОПТИМАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ Резниченко Ю. Г., Пантюшенко Л. И., Рез-ниченко Н. Ю.

Рассмотрены основные этиопатогенетические факторы развития хронических аллергических заболеваний кожи. Изучена эффективность комплексного лечения больных аллергодерматозами с использованием крема «Ирикар». Доказана высокая эффективность и безопасность применения крема «Ирикар» в лечении больных атопическим дерматитом, хронической истинной экземой, аллергическим дерматитом.

CHRONIC ALLERGIC SKIN DISEASES: MODERN APPROACHES TO ETIOPATHO-GENESIS AND OPTIMAL TREATMENT

Reznichenko Yu. G., Pantyushenko L. I., Reznichenko N. Yu.

The main etiopathogenetic factors of development of chronic allergic skin diseases have been considered. The effectiveness of complex treatment of allergic dermatoses with the use of cream "Iricar" has been studied. High effectiveness and safety of cream "Iricar" for treatment of atopic dermatitis, chronic eczema vulgaris, allergic dermatitis have been proved.

Основне мюце серед дерматозiв, де алерпч-ний компонент е провщним у виникненш та розвитку захворювання, выводиться атошчному дерматиту, екзем^ алерпчному дерматиту [5, 8]. Вивчення етюпатогенезу та кшшчних особли-востей цих алерпчних захворювань шюри, а та-кож обгрунтований вибiр оптимально! !х терапи являють собою надзвичайно актуальнi проблеми сучасно! медицини [1]; це пов'язано з [2]:

- високим рiвнем захворюваносп;

- постiйно рецидивуючим перебпом;

- збiльшенням кiлькостi тригерних факторiв;

- недостатньою ефективнiстю традицшно! терапи;

- необхщнютю комплексного лшування з урахуванням рекомендацiй лiкарiв рiзних спещ-альностей (педiатра / терапевта, дерматовенеролога, алерголога, iмунолога, гастроентеролога, невропатолога).

Необхщшсть залучення багатьох спещалю-тiв до лiкування алергодерматозiв пов'язана:

- перш за все, з рецидивуванням захворюван-ня протягом усього життя, а це, у свою чергу,

потребуе спадкоемносп мiж педiатром i терапевтом (наприклад, за даними П. П. Рижка [16], атопiчний дерматит у 50 % хворих виникае у вщ до 6 мюящв, у 30 % хворих - до 5 роюв; проте бшьше шж у 50 % хворих вш рецидивуе у дорослому вщ^;

- по-друге, численнi дослiдження свщчать про комплексний, багатогранний характер по-рушень з боку рiзних оргашв i систем у хворих на атошчний дерматит, iстинну екзему та алер-гiчний дерматит, а отже ix лiкування потребуе комплексного пiдxоду з залученням сумiжниx спецiалiстiв [18]; так, серед основних етюпато-генетичних чинникiв алергодерматозiв видшя-ють генетичш, екологiчнi, iмуннi, нейрогеннi, бiоxiмiчнi, фармаколопчш та iн. [3].

Значення еколопчного чинника у виникненнi алергiчниx захворювань шюри не пiдлягае сум-швам. За даними Л. Д. Калюжноi [6], найвищi показники заxворюваностi на атошчний дерматит вщзначаються в урбашзованих регiонаx, i за останш роки спостерiгаеться ii постiйне зрос-тання; так, поширенiсть атопiчного дерматиту:

- у популяцп д1тей европейських кра!н, як1 народились до 1960 р., складала вщ 1,4 до 3,1 %;

- у д1тей, як народились у 1960-1970-х рр., зросла до 3,8-8,8 %;

- серед народжених тсля 1970 р. збшьши-лась до 20,4 %.

За даними О. В. Буяново!, Л. О. Х1мейчук, Н. Ю. Сенишин, зростання захворюваносп на алергодерматози у д1тей I дорослих у багатьох кра!нах св1ту, зокрема в Укра!ш, пов'язане з се-редовищними факторами, такими як:

- забруднене вщходами промислових шдпри-емств довкшля;

- використання х1м1чних речовин у сшьсько-му господарств1 та харчовш промисловост1, -

а також порушеннями правил ппени харчу-вання, особливо в дитячому вщ1 [3].

Велику роль у розвитку алергодерматоз1в в> д1грають ¡мунш мехашзми [19]. Так, провщни-ми ланками у розвитку атотчного дерматиту е /^Е-опосередковаш реакцп. Л1мфокшовий про-фшь у хворих на атошчний дерматит характе-ризуеться тдвищенням секрецп штерлейюну-4 та штерлейюну-5 [6]. Дослщження, проведеш Л. А. Болотною, В. С. Калашниковою [2], доводять наявнють дисбалансу про- та протизапальних ш-терлейюшв при екзем1, взаемозв'язок порушень цитокшового балансу з клшчними проявами за-хворювання. Отримаш результати вщображають доцшьшсть використання протизапальних засо-б1в, яю сприяють норматзацп р1вня цитоюшв, у комплекснш терапп алергодерматоз1в.

Кр1м того, у хворих на алергодерматози зна-чною е нейрогенна складова етюпатогенезу. Адже одним з найважливших чинниюв даних захворювань е порушення з боку центрально! та вегетативно! нервово! системи, що провокують загострення дерматозу. Проте сама наявнють висипань на шюр1, сухють { сверб1ж шюри зна-чним чином знижують якють життя, призводять до невротизацп пащента, зростання р1вня три-вожносп, виникнення депресп, емоцшно! та со-щально! дезадаптацп. Це спричиняе формуван-ня патолопчного замкнутого кола, коли нервова дестабшзащя шляхом центральних та вегета-тивних мехашзм1в призводить до персистенцп патолопчного шюрного процесу, а вш, у свою чергу, шдсилюе нейрогенш реакцп оргашзму.

Хрошчш алерпчш захворювання шюри, кр1м того, супроводжуються станом виражено! ендогенно! штоксикаци, що пов'язаний [15]:

- з одного боку, з проживанням в умовах великих промислових мют;

- з iншого боку, i3 захворюваннями шлунково-кишкового тракту, такими як гастрити, гастро-дуоденiти, холецистити, дискшезп жовчови-вiдних шляхiв, панкреатити, що призводить до розвитку дисбактерюзу та вимагае проведення вiдповiдноi корекци.

В останнi роки надзвичайно велика увага придшяеться дослiдженню мiкробiоценозу та пенетраци мiкроорганiзмiв у шкiру у хворих на хрошчш алергiчнi захворювання шюри. У фiзiологiчних умовах, шюра людини укрита сотнями рiзних мiкроорганiзмiв, серед яких до-мiнують бактери, тодi як вiруси та найпростiшi представленi в значно меншiй кшькосп [11]. Мiкробiоценоз шкiри у практично здорових осiб представлений [17]:

- бактерiальною флорою:

1) епiдермальними стафшококами;

2) пропiоновокислими бактерiями;

3) мшрококами;

4) коринеформними бактерiями та ш.;

- дрiжджоподiбними грибами:

1) Candida;

2) Malassezia;

рщше зустрiчаеться транзиторна м^офлора:

1) золотистий стафiлокок;

2) альфа-гемолггичний i негемолiтичний

стрептокок.

Найбшьшу кiлькiсть мiкроорганiзмiв шкiри являють собою сапроф^и, якi не чинять шюдли-вого впливу на органiзм людини. Проте доволi часто неможливо провести чггку межу мiж са-профтами та патогенами, що заселюють здорову шюру людини. Нормальна мiкрофлора вщграе важливу роль у захистi оргашзму вiд патогенних мiкроорганiзмiв, хоча вона сама по собi може бути чинником шфекцшного захворювання [11].

Ще у 1966 р. дослiдження Leyden J. показали високу концентращю золотистого стафшокока не лише у вогнищах ураження алерпчним про-цесом, але й поза i^ межами на шкiрi осiб з ато-тчними проявами, у порiвняннi з обшменшням шкiри при iнших дерматозах i у здорових осiб [7]. Бактерiальна, мiкотична та вiрусна мшро-флора завдяки наявност суперантигенiв може чинити алерпзуючу дiю на органiзм людини i, перш за все, на шюрш покрови, а отже при-зводити до дебюту та прогресування алергодер-матозiв. Встановлено, що золотистий стафшо-кок, який колонiзуе шкiру хворих на атошчний дерматит, здатний синтезувати альфа-токсин, штерлейкш-5 та iншi лейкотрiени, а Candida albicans - штерлейкш-1, що iндукуе запуск iму-

нолопчного запалення у шюр! [4]. Кр1м того, тривалий перебп- хрошчних алерпчних захво-рювань з порушенням цшсносп шюри може ускладнюватись вторинною шфекщею. На сьо-годш доведено наявнють кореляцп м1ж кшь-кютю стафшокоюв на шюр! та штенсивнютю таких запальних прояв1в, як еритема, набряк { мокнення [7]. Це спричинюе тяжкють захворювання, складнють вибору оптимально! терат! (особливо зовшшньо!) та торшднють до не!. Таким чином, своечасш профшактика та л1куван-ня (в тому числ1, зовшшне) порушень цшюносн шюрного покрову та розвитку дисбактерюзу сприятимуть стабшзацп алерпчного процесу та тривалш ремюп дерматозу.

Не менш важливим фактором у розвитку хрошчних алерпчних захворювань шюри е формування сухосп шюри. Так, при атотчно-му дерматит! в!дзначаеться низький р!вень натурального зволожуючого фактора (перш за все, сечовини), що призводить до зростання проник-ност! шк!рного покрову, шдвищення трансеш-дермально! втрати вологи, виникнення сухост! шк!ри та прогресування захворювання.

Однак, незважаючи на характерну для хрошчних алерпчних захворювань шюри ксеро-дерм!ю, при вибор! оптимально! терапп (зо-крема зовн!шнього лшування) сл!д враховувати в!ков! особливост! переб!гу дерматоз!в:

- для д!тей вшом до двох рок!в типовою е еритемато-сквамозна форма атотчного дерматиту або дитяча екзема з наявнютю еритемато-сквамозних вогнищ, м!кровезикул, мокнення, юрок ! лусочок;

- у д!тей в!д двох рок!в до перюду статевого дозр!вання спостер!гаеться схильнють алергодер-матоз!в до виникнення еритемосквамозних вогнищ з л!хен!ф!кац!ею та штенсивним свербежем;

- у дорослих в!дм!нними рисами иереб!гу хрошчних алерг!чних захворювань шк!ри е змша типово! локал!зац!! вогнищ ураження, вираже-ний г!иериластичний ! !нф!льтративний характер ураження з меншою тенденц!ею до гострозапаль-них явищ ! тдсиленням л!хено!дного синдрому, менш пом!тна реакщя на алергенн! подразники, менш чггка сезонн!сть [10]; з в!ком спостерна-еться зм!на ф!ксовано! локал!зац!! патолопчного процесу на дифузш ураження шюри обличчя, ши!, верхньо! частини тулуба, верхн!х к!нц!вок;

- у хворих зршого в!ку запальн! вогнища не мають яскравого червоного забарвлення, пере-важно спостерпаеться заст!йний синюшний кол!р, в!дзначаеться формування л!хено!дних

папул, л!хешф!кованих вогнищ [10]; спостерпаеться штенсивний сверб!ж, невротичн! реакц!!, виражене порушення сну; характерною рисою хрошчних алергодерматоз!в у зршому в!ц! е та-кож зв'язок загострень з психоемоцшними факторами, нейроендокринними розладами (на вщ-м!ну в!д пров!дного харчового чинника у дггей).

Наведен! вище ет!опатогенетичн! механ!зми розвитку та вшов! особливост! алергодермато-з!в в!дображають необхвднють пошуку патоге-нетично обгрунтованого оптимального методу л!кування та проф!лактики цих захворювань; при цьому важливим аспектом устшно! терап!! е використання ефективних та безпечних тошч-них засоб!в, як!:

- швидко усувають запалення та сверб!ж;

- п!двищують бар'ерну функц!ю та сприяють в!дновленню ф!зюлопчних властивостей шк!ри;

- покращують мшроциркулящю та метабо-л!зм у вогнищах ураження.

При вибор! засоб!в зовшшньо! терап!! алер-годерматоз!в сл!д обов'язково враховувати:

- стадда та ктшчш прояви патолог!чного шк!рного процесу;

- вш пац!ента;

- тривал!сть захворювання;

- попередне лшування та його ефективнють;

- м!сце нанесення препарату та метод його апткацп;

- властивосп активних компонент!в та осно-ви засобу.

У залежност! вщ кл!н!чно! картини захворювання, для зовшшнього л!кування алергодерма-тоз!в використовують [6, 13, 20]:

- тошчш кортикостеро!ди;

- топ!чн! !нг!б!тори кальцюневрину;

- емол'енти;

- топ!чн! антибактер!альш засоби;

- традиц!йн! протизапальн! засоби, так! як танш, риванол, борна кислота у вигляд! волого-висихаючих пов'язок ! примочок .

Найбшьш виражений протизапальний ефект при гострих ! хрон!чних алерг!чних захворю-ваннях шк!ри дають топ!чн! кортикостеро!ди; проте за умов неправильного застосування вони дають ! найб!льш значн! поб!чш ефекти. Ускладнення в!д нерац!онального використання тошчних кортикостеро!д!в под!ляють на дв! групи - топ!чн! та системш.

До шк!рних ускладнень, що провокуються застосуванням кортикостеро!д!в зовн!шньо! дп, в!дносяться:

- активац!я умовно-патогенно! флори;

- розвиток стрепто- та стафшодермш, кандидозу;

- загострення герпесвiрусно! шфекцп;

- Тгпва incognito (атипова клiнiчна картина дерматомшозу);

- стеро!дна еритема, телеанпектази, стеро!д-нi акне або розацеа, перюральний дерматит;

- розвиток атрофи шюри та стрiй;

- виникнення гшертрихозу, гiпопiгментацiй, фотосенсибшзаци;

- порушення трофши тканин i повiльне заго-ення ран.

За умов високо! бюдоступност топiчного кортикостеро!ду та пролонгованого його засто-сування (особливо на широю дiлянки шкiри та/ або тд оклюзiйнi пов'язки) значно збшьшуеть-ся також ризик виникнення системних побiчних ефектiв, таких як [9]:

- гшоталамо-ппоф!зарно-надниркова супреая;

- розвиток синдрому 1ценко-Кушинга;

- затримка росту у дгтей;

- артерiальна гiпертензiя;

- вплив на внутршньочерепний тиск;

- гiперглiкемiя;

- ожирiння;

- гiпокальцiемiя;

-остеопороз;

- септичний некроз головки стегново! кiстки;

- глаукома, катаракта та ш.

Саме тому тошчш кортикостеро!ди треба призначати за суворими показаннями, при вста-новленому точному дiагнозi загострення алер-гiчного захворювання шюри з наявнiстю вира-жених запальних явищ, з наступним переходом на нестеро!дш протизапальнi засоби.

За останш десятилiття значно зрiс штерес до використання негормональних зовнiшнiх за-собiв, обговорюеться !х ефективнiсть i мiсце в етапному лiкуваннi хворих на алергодерматози [14]. Альтернативним методом зовшшньо! терапи, що не мае тяжких тотчних та системних побiчних дш, е використання гшоалергенних натуральних засобiв, серед яких провщне мiсце займае препарат «1рикар» (виробництва Шмець-кого гомеопатичного союзу (ВИЦ), Карлсруе).

«1рикар» мае унiкальний широкий спектр ак-тивностi щодо патолопчного алергiчного шкiр-ного процесу:

- чинить мюцеву протизапальну, протисвер-бiжну та гшоалергенну дiю;

- норматзуе трансешдермальну втрату вологи;

- сприяе вiдновленню фiзiологiчних власти-востей шкiри.

Багатограннi властивост препарату «1ри-кар» пов'язанi з мехашзмами ди як активних, так i допомiжних речовин у його склада

Основою лiкарського засобу е свiжi, зiбра-нi у перюд цвiтiння надземнi частини рослини Cardiospermum halicacabum. Уже у перших до-

слщах гомеопатичних препаратiв, виготовлених з Cardispermum, було встановлено, що ця рос-лина, вiдома з народно! медицини, мае терапев-тичну дда щодо алергiчних реакцiй шкiри та слизових оболонок.

Кардюспермум чинить модулюючу дiю на фосфолшазу А2 та iншi ферменти арахщоново! кислоти; нормалiзуе рiвень простагландишв та лейкотрiенiв, циклiчних ендоперекисiв, вторин-них продуктiв перекисного окислення лшщв. Завдяки цьому Кардiоспермум дае виражений протизапальний, протисвербiжний, неспеци-фiчний ппосенсибшзуючий ефект.

Препарат «1рикар» мiстить рiзнi допомiжнi речовини в залежностi вщ його форми випуску:

- мазь «1рикар» мiстить:

1) ланолiн;

2) спиртову мазь на основi ланолiну

(складаеться з спиртiв ланолiну, бшого вазе-

лiну, цетилстеаринового спирту);

3) густий парафш;

4) очищену воду;

- крем «1рикар» являе собою водно-масляну емульсiю на основi ефiрiв жирних кислот.

Наявнiсть двох форм випуску препарату «1рикар» дозволяе обрати найбшьш ефективний засiб для л^вання алергодерматозiв у залеж-ностi вщ стадi! процесу та клiнiчно! картини за-хворювання:

- «1рикар» крем - для нанесення на мокнучi дшянки шкiри з почервонiнням i набряком;

- «1рикар» мазь - для нанесення на сухi дi-лянки шюри з лущенням i свербежем.

«1рикар» завдяки дiючому iнгредiенту Саг-diospermum halicacabum та допомiжним речо-винам мае високу лiпофiльнiсть, рiвномiрно розподiляеться на шкiрi та практично не прони-кае через мшроциркуляторне русло в системний кровотiк. «1рикар» блокуе синтез i вивiльнення прозапальних цитокiнiв, блокуе «запуск» та персистенщю запальних реакцiй [5].

Природна активна речовина з тропiчно! лiа-ни Cardiospermum виявляе швидкий та стшкий ефект при таких запальних захворюваннях шк1ри, як атопiчний дерматит, алерпчний дерматит та екзема; при цьому першочерговим ефектом щодо патолопчного шюрного процесу е швидке змен-шення свербежу, що зникае пiсля короткого перь оду застосування препарату. Пщ дiею препарату «1рикар» швидко зменшуються запальнi явища у виглядi еритеми та набряку, з часом зникають i лi-хено!днi папули та лiхенiфiкованi вогнища.

Важливою характеристикою препарату «1ри-кар» е вiдсутнiсть тотчних та системних побiч-них дш, притаманних топiчним кортикостеро!д-ним засобам. Це робить можливим використання препарату «1рикар» протягом тривалого часу, без обмежень у вщ (дозволений до використан-

1-4 2012

ня у д1тей з однор1чного в1ку та у ос1б похилого в1ку), незалежно вщ супутньо! соматично! патологи (можливе застосування за наявност мета-бол1чного синдрому, артер1ально! гшертензн, цукрового д1абету, порушень лшдного та гормонального обм1ну) при мшмальному ризику розвитку поб1чних дш.

Таким чином, метою нашого дослiдження стало визначення ефективност та безпечнос-т комплексного лшування хворих на хрошчш алерпчш захворювання шюри з використанням негормонального натурального крему «1рикар» у пор!внянш з1 стандартними схемами терапн, з урахуванням змш мшробюценозу шюри.

Матерiали та методи дослiдження. Щц нашим наглядом знаходилось 100 хворих на хрошчш алерпчш захворювання шюри з легким або середньотяжким перебпом, в тому числк

- 55 ос1б вшом вщ 1 до 17 роюв;

- 45 ос1б вшом вщ 18 роюв.

Контрольну групу склали 48 практично здорових ос1б без ознак алерпчних захворювань шюри.

Критер1ями включення до дослщження були:

- пащенти вшом вщ одного року;

- хвор! на хрошчш алергодерматози в стадп загострення шюрного процесу з легким та середньотяжким ступенем переб1гу захворювання або практично здоров! особи без прояв1в шюр-них захворювань, яю склали контрольну групу;

- шдписана пащентом, його батьками шфор-мована згода на участь у дослщженш

Критер1ями виключення з дослщження були:

- д1ти вшом до одного року;

- наявшсть шших дерматолопчних захворювань;

- пащенти з вщомою або передбачуваною гшер-чутливютю до шгред!ент!в дослщжуваного засобу;

- пащенти з тяжкими супутшми захворюван-нями, псих1чними хворобами;

- вщсутшсть комплаенсу в застосуванш препарату з боку пащента або його батьюв.

З включених до дослщження пащенпв, мали:

- атошчний дерматит - 42 особи;

- хрошчну ютинну екзему - 34 особи;

- алерпчний дерматит - 24 особи.

Спостереження за хворими на алергодерма-

този проводилось протягом 3 мюящв.

Хвор! на хрошчш алерпчш захворювання шюри були розподшеш на дв! терапевтичш гру-пи, щентичш за в!ком, статтю, стад!ею та поши-рен!стю патолог!чного процесу:

- основна група - 58 ос!б, як! на фон! стандартно! терап!! зовшшньо отримували негормо-нальний, натуральний крем «1рикар»;

- група пор!вняння - 42 особи, як! отримували стандартну терашю хрон!чних алерг!чних захворювань шк!ри.

Стандартна терашя проводилась згщно з протоколами надання медично! допомоги МОЗ Укра!ни i включала:

- проведення елiмiнацiйних заходiв;

- дотримання гiпоалергенно! дieти;

- дезинтоксикацiйнi та гiпосенсибiлiзуючi засоби;

- використання антипстамшних препарапв;

- вiтамiнотерапiю,

- за наявносп супутньо! патологи - використання симптоматично! терапн.

Крем «1рикар» наносили на уражеш дiлянки шкiри тонким шаром, злегка втираючи, 3 рази на день протягом 21 дня.

Клшчну оцшку стану пащенпв проводили при первинному оглядi (на момент звертання хворого за медичною допомогою), через 1, 2, 3, 12 тижшв вщ початку лшування. Оцшка ефек-тивностi комплексного лiкування хворих проводилась за мiжнародною системою SCORAD (Scoring of Atopic Dermatitis). 1нтенсившсть еритеми, папулоутворення, мокнуття, екскор> ацiй, лiхенiфiкацi!, сухостi шкiри ощнювалась вiд 0 до 3 балiв:

- 0 - вiдсутнiсть;

- 1 - легкий стушнь вираженосп;

- 2 - середнiй стушнь вираженосп;

- 3 - тяжкий стушнь вираженосп.

Суб'eктивнi ознаки у виглядi свербежу та

порушень сну ощнювались за шкалою вiд 0 до 10 балiв. 1ндекс SCORAD розраховувався за за-гальноприйнятою формулою.

Уп хворi пройшли загальноклiнiчнi обсте-ження, що включали:

- загальш аналiзи кровi та сечi;

- бiохiмiчнi дослiдження кровi, включаючи:

1) аналiз кровi на вмiст глюкози;

2) визначення печшкових трансамiназ;

3) визначення тимолово! проби;

4) анатз кровi на вмiст С-реактивного

бшка;

5) аналiз кровi на вмют загального та прямого бшрубшу та iн.;

- серологiчнi дослщження на сифiлiс.

Дослiдження мiкробiоценозу шюри проводилось шляхом його прямо! яюсно! та юль-кiсно! ощнки у 48 практично здорових ошб з контрольно! групи та 40 хворих на алергодерма-този до та через 3 мюящ вiд початку л^вання. Мiкробне обсiменiння виражалось в колошеут-ворюючих одиницях (КОУ) на 1 см2 [12].

Результати дослщження та ix обговорен-ня. Ус хвор^ якi отримували запропонованi нами схеми лшування з застосуванням крему «1рикар», вiдзначали !х хорошу переносимiсть. Алерпчних i токсичних реакцiй, а також шших побiчних явищ пiд час л^вання не спостерпа-лось. У жодному випадку не вiдзначалось змш

бiохiмiчних i гематологiчних показникiв. Усе це свщчить про безпечнiсть застосування запропо-нованих нами схем лiкування з використанням крему «1рикар», - навгть у дiтей з однорiчного в^ та у осiб похилого вшу.

Введення в комплекс лшування крему «1ри-кар» сприяло пiдвищенню ефективносп лшу-вання хворих на хрошчш алергiчнi захворюван-ня шкiри, що знайшло свое вщображення у зна-ченнях iндексу SCORAD (рис. 1). Використання крему «1рикар» вже протягом першого тижня характеризувалось позитивною динамшою з боку об'ективних ознак шюрного патолопчно-го процесу - зменшенням вираженостi еритеми, папулоутворення, мокнуття, екскорiацiй, лiхенi-фiкацi! та сухостi шюри (рис. 2). Протягом другого тижня л^вання спостерiгалось ще бшьш значне зменшення даних симптомiв, що спри-чинило зниження iндексу SCORAD у основнш групi в 4,6 разу порiвняно з вiдповiдним значен-ням до лiкування; на третьому тижш терапi! з застосуванням крему «1рикар» у бiльшостi пащ-енпв наступила клiнiчна ремiсiя захворювання (рис. 1). Отримаш данi пiдтверджують значний протизапальний i гiпоалергенний ефект крему «1рикар», а також його позитивну дда щодо вщ-новлення фiзiологiчних властивостей шкiри.

Однак, ще бшьш виражений ефект крем «1ри-кар» чинив щодо суб'ективних ознак хрошчних алергiчних захворювань шкiри (рис. 3, 4). Так, у хворих, яю отримували в комплекснш терапi! крем «1рикар», вiдзначалось достовiрно бiльше зниження бально! оцiнки свербежу та порушень сну вже через 1 тиждень вщ початку лiкування, порiвняно з результатами у хворих з групи по-рiвняння, (Р < 0,05). Така ж тенденщя спосте-ршалась i через 2 тижнi вщ початку лiкування (рис. 3, 4). Щ данi свiдчать про значний проти-свербiжний ефект крему «1рикар», що дозволяе значно розширити можливост його застосуван-ня при сверблячих дерматозах.

Отримавши позитивний клшчний результат вiд комплексного лiкування хворих на хрошч-нi алергiчнi захворювання шюри з використанням крему «1рикар», ми оцiнили вплив ще! схеми лiкування на мiкробiоценоз шюри. Перш за все, був проведений аналiз мiкробiологiчних показникiв у обстежених пащештв з наявшс-тю алергодерматозiв та у практично здорових ошб з контрольно! групи. У хворих на хрошчш алергодерматози вщзначалось значне зростання загально! кiлькостi бактерiй у патолопчних вог-нищах порiвняно з дшянками неуражено! шю-ри. Загальна кшьюсть бактерiй у вогнищах ура-

■ основна група група поронян ня

До

Через! Через 2 Через 3

лшування шждень тижш

Рисунок 1. Динам1ка 1ндексу SCORAD протягом л кування в залежносп в1д терапевтично!' групи

-основиа група група порвняния

До Через 1 Через 2 Через 3 л1кування тивдень тмжн! тижн!

Рисунок 2. Динамiка бально! оцшки об'ективних ознак алергодерматозiв (еритеми, папулоутворення, мокнуття, екскорiацiй, лiхенiфiкацil, сухостi шкiри) протягом лiкування в залежносп вiд терапевтично! групи

- основнагрупа "эупа пор|Бняння

До Через 1 Через 2 Через 3 /нкування тиждень тижш тижш

(Р<0,05) : * - доскшрна р1зниця (Р<0,05) у пор1в-нянш з контрольною групою

Рисунок 3. Динам1ка бально! оцшки свербежу протягом лшування в залежносп ввд терапевтично! групи

■основна група група поронян ня

До Через 1 Через 2 Через 3 лГкування тиждень ти:-кн тижн|

(Р<0,05) : * - достов1рна р1зниця (Р<0,05) у пор1в-нянш з контрольною групою

Рисунок 4. Динам1ка бально! оцшки ступеню порушень сну протягом л1кування в залежносп в1д терапевтично! групи

ження становила в середньому 385,3 на 1 см2; при цьому юльюсть коагулазопозитивних ста-фшокоюв у середньому складала 257,7 на 1 см2.

Проведений анал1з мшробюценозу неура-жених дшянок шюри також показав зростання мшробного обаменшня у пащенпв з алерго-дерматозами пор1вняно з практично здоровими особами ¿з контрольно! групи. Як видно з табл. 1, у хворих на хрошчш алерпчш захворювання шюри на неуражених дшянках вщзначалась статистично достов!рно вища загальна юльюсть бактер!й та к!льк!сть коагулазопозитивних ста-ф!локок!в, що св!дчить про розвиток дисбактерь озу всього шюрного покрову, а не лише окремих його д!лянок. Ц! м!кроб!олог!чн! змши, з одного боку, е результатом порушення цшюносп шюр-них покров!в, а з !ншого боку, - результатом системних порушень м!кроб!оценозу оргашзму, що потребуе проведення в!дпов!дно! корекцй. З метою усунення та профшактики сухост! шк!ри !, як наслщку, порушень !! ц!л!сност! пац!ентам з основно! групи був призначений крем «1рикар».

Як видно з табл. 1, у хворих на алергодерматози шсля проведеного курсу лшування з засто-суванням крему «1рикар» в!дзначалось статис-Таблиця 1 - М1кробне обс!мен1ння неуражених д

тично достов!рне зниження загально! к!лькост! бактерш пор!вняно з в!дпов!дним показником до лшування та показником у пащенпв з групи пор!вняння, (Р < 0,05). У той же час, у пащенпв, як! не використовували «1рикар», залишалась статистично достов!рна р!зниця за загальною к!льк!стю бактер!й в пор!внянш з результатами у хворих до лшування (Р < 0,05). Мшро-б!олог!чн! показники (у тому числ! ! к!льк!сть коагулазопозитивних стафшокоюв), отриман! в основн!й груш шсля проведеного л!кування, на-ближувались до результат!в, отриманих у практично здорових ошб з групи пор!вняння.

Отриман! дан! доводять наявнють не лише ктшчного, але й довготривалого мшробюлопч-ного ефекту вщ використання крему «1рикар». Це пов'язане з ушкальною властив!стю крему «1ри-кар» в!дновлювати ф!з!олог!чн! властивост! шюри, що сприяе попередженню порушення цшс-ност! шк!рн та нормашзацл м!кроб!оценозу. Таким чином, проведен! дослщжент доводять, що крем «1рикар» е безпечним та ефективним засобом для зовшшнього л!кування хворих на хрошчш алерпчш захворювання шюри вшом вщ одного року.

юк шшри у хворих на алергодерматози (Lg КУО)

Показник Контрольна група (П = 48) Хвор! до л!кування (п = 40) Хвор! п!сля л!кування

Група пор!вняння (п = 20) Основна група (п = 20) «1РИКАР»

Загальна кшьюсть бактер!й 3,69 ± 0,09 4,4 ± 0,10 1 4,08 ± 0,11 1 3,72 ± 0,09 2, 3

Стафшококи коагулазонегативн1 1,47 ± 0,23 1,65 ± 0,34 1,54 ± 0,32 1,48 ± 0,31

Стаф!лококи коагулазопозитивн1 1,17 ± 0,20 1,76 ± 0,22 1 1,43 ± 0,25 1,19 ± 0,23

ПРИМ1ТКИ: 1 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) у пор!внянш з контрольною групою;

2 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) до та шсля лшування;

3 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) шсля лшування мгж групами з р1зними схемами лшування.

Висновки

1. Огляд нов!тн!х лпературних даних ! про-ведених за останш роки досл!джень св!дчить про багатограннють ет!опатогенетичних чинни-к!в хрошчних алерпчних захворювань шюри, наявнють клшчних та патогенетичних вшових особливостей !х переб!гу, актуальн!сть пошуку ефективних метод!в !х л!кування та проф!лакти-ки в умовах сучасного сощуму.

2. Комплексна терашя алергодерматоз!в !з застосуванням негормонального натурального крему «1рикар» е патогенетично обгрунтова-ною та забезпечуе швидкий кл!н!чний ефект, що проявляеться зниженням !ндексу SCORAD \ нормал!зац!ею м!кроб!оценозу шк!ри.

3. Використання негормонального, натурального крему «1рикар» у комплекснш терап!! та профшактищ загострень хрон!чних алерпчних захворювань шюри е не лише ефективним, але й безпечним (враховуючи вщсутнють загро-зи розвитку тошчних ! системних поб!чних дш).

Перспективи подальших дослiджень. Отриман! результати дозволяють направити по-дальш! дослщження на вивчення ет!опатогене-тичних чинниюв виникнення та прогресування хрон!чних алерпчних захворювань шюри з на-ступним обгрунтуванням найб!льш оптималь-них метод!в !х л!кування та проф!лактики.

Л1ТЕРАТУРА

1. Андрашко Ю. В. Антигистаминный препарат

нового поколения «L-цет» в лечении больных хронической крапивницей / Ю. В. Андрашко, О. М. Галагурич // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи.

- 2009. - № 2 (33). - С. 35-38.

2. Болотная Л. А. Роль цитокинов в патогенезе хронической экземы / Л. А. Болотная, В. С. Калашникова // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2007. - № 1-4 (10).

- С. 86-88.

3. Буянова О. В. Актуальшсть адекватного догляду за шюрою в комплексному пiдходi до лшування та профшактики атошчного дерматиту / О. В. Буянова, Л. О. Хiмейчук, Н. Ю. Сенишин // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2007. - № 1-4 (10). -С. 140-143

4. Денисенко О. I. Застосування крему «Триаку-

тан» у комплексному лшуванш алергодерма-тозiв, ускладнених бактерiально-грибковою шфекщею / О. I. Денисенко // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2007. - № 3 (26). - С. 50-52 .

5. Дюдюн А. Д. «Ирикар» в комплексном лече-

нии больных атопическим дерматитом, нейродермитом и экземой / А. Д. Дюдюн, Н. Н. Полион, Н. И. Ющишин // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2008.

- № 1-2 (11). - С. 229-232.

6. Калюжная Л. Д. Атопический дерматит / Л. Д. Калюжная // Medix. - Antiaging. - 2011.

- № 4 (22). - С. 24-27.

7. Калюжная Л. Д. Преодоление бактериального и грибкового осложнения при атопическом дерматите / Л. Д. Калюж-ная // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2007. - № 3 (26).

- С. 11-14.

8. Коган Б. Г. Современная терапия аллергических дерматозов / Б. Г. Коган, В. Б. Терлец-кий, Р. В. Терлецкий // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. -2005. - № 3 (18). - С. 22-24.

9. КутасевичЯ. Ф. Рациональный выбор топиче-

ского стероида / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Маш-такова // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2012. - № 1 (44).

- С. 55-58.

10. Мавров И. И. Влияние антропогенных загрязнителей на уровень заболеваемости ал-лергодерматозами в Восточном и Западном регионах Украины / И. И. Мавров, В. Н. Вол-кославская, А. Л. Гутнев // Дерматолопя та венеролопя. - 2003. - №2. - С. 3-7.

11. Мурзина Э. А. Оптимизация патогенетической терапии при атопическом дерматите / Э. А. Мурзина // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. -2009. - № 2 (33). - С. 16-19.

12. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений. - М.: МЗ СССР. - Приказ № 535 от 22 апреля 1985 г. - 127 с.

13. Притуло О. А. Опыт клинического применения препарата Алерзин в комплексной терапии аллергодерматозов / О. А. Притуло, Д. В. Прохоров // Клшчна iмунологiя, алерголопя, шфектолопя. - 2011. - № 8 (47).

- С. 61-64.

14. Проценко Т. В. Дифференцированный подход к выбору средств наружной кор-тикостероидной терапии / Т. В. Проценко // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2009. - № 2 (33).

- С. 31-34.

15. Резниченко Ю. Г. Коррекция метаболических нарушений при патологических состояниях / Ю. Г. Резниченко, Г. И. Резниченко, Н. И. Литвин, Н. Ю. Резниченко. - Запорiжжя: «Просвгта». - 2008. - 96 с.

16. Рыжко П. П. Применение антигистамин-ных препаратов в лечении различных дерматозов / П. П. Рыжко // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи.

- 2001. - № 1 (4). - С. 39-41.

17. Святенко Т. В. Дерматозы, осложненные вторичной инфекцией: акценты на наружную терапию / Т. В. Святенко, О. С. Дудник,

A. А. Франкенберг // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2009. -№ 1-2 (12). - С. 268-275.

18. Солошенко Э. Н. Главные принципы и критерии выбора антигистаминных средств в комплексной терапии аллергодерматозов / Э. Н. Солошенко // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н. А. Торсуева. -2004. - № 1-2 (8). - С. 147-149.

19. Степаненко В. I. 1муносупресивна терашя при атошчному дерматит / В. I. Степаненко, К. С 1щейкш, П. П. Рижко // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2005. - № 1 (16). - С. 19-22.

20. Федотов В. П. Цетрин в комплексной терапии больных экземой курильщиков табака /

B. П. Федотов, Е. И. Каданер // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.

- 2008. - № 1-2 (11). - С. 301-302.