CC BY
18КОМПЛЕКС ПСИХОКОРЕКЦШНИХ 3АХОД1В Ж1НОК 3 ЛЕЙОМЮМОЮ МАТКИ В П1СЛЯОПЕРАТИВНИЙ ПЕР1ОД
Г. Н. Науменко
Надiональний медичний ун1верситет iменi О. О. Богомольця, Кигв
Резюме. У гiнекологiчних хворих, яш перенесли оперативне втручання, терап1я повинна бути спрямована на попередження тсляоперацшних ускладнень, редидивiв патологiчного продесу, усунення викликаних ним функдiональних порушень i психологiчну пiдготовку падieнта до повноцшного функдiонування в умовах життедiяльностi. Поеднання методiв психотерапевтичного впливу при реабмггацп падiенток з порушеннями репродуктивного здоров'я створюе оптимальнi передумови для вщновлення як фiзичного, так i психчного здоров'я, повернення втрачено! сощально-рольово! активносп, падвищення якостi життя. Розроблений нами комплекс психокорекцшних заход1в дозволив сформувати адаитивш типи ставлення до хвороби, полшшити якiсть життя i знизити показники тривожносп, де-преси та алекситими в пiзнiй пiсляоперадiйний перюд.
Ключовi слова: лейомiома матки, пстеректом1я, реабЫтафя, комплекс психокорекцшних закодiв, психотераи1я, алекситим1я, депрес1я, тривожнiсть, якiсть життя.
УДК 159.09:616.12-008
РО3РОБКА ТА 3АСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСУ МЕТОДИК ДЛЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОМПЛАеНСУ ПРИ Л1КУВАНН1 АРТЕР1АЛЬНО1 Г1ПЕРТЕН311 ТА ЧИННИК1В, ЯК1 ЙОГО ВИЗНАЧАЮТЬ
Л. С- Трачук
Надiональний медичний ушверситет iменi О. О. Богомольця
Резюме. У статп представлено розроблений алгоритм дослщження комплаенсу, його психологiчних, демографiчних та клiнiчних чиннишв. До комплексу методик входять психодiагностичнi методи визначення особистiсних характеристик падiентiв з артерiальною гiпертензiею (особливостi особистостi, рiвень особиспсно! тривожностi, тип суб'ективного контролю) та карта кл1шчного та психодiагностичного обстеження пащента.
Ключовi слова: психодiагностичнi методики, комплаенс, артерiальна гiпертензiя, чинники комплаенсу.
На сьогодш в Украiнi та в свт значно! актуальностi набула проблема поширеносп серцево-судинно! патологи, яка е ведучою причиною захворюваностi, госпiталiзадii, швалтдизаци та смертностi населеня.
Артерiальна гшертенз1я е найбмьш вагомим чинником розвитку шсульту, всгх форм iшемiчноl хвороби серця, хрошчно! серцево! недостатностi, хрошчно! нирково! недостатностi, розшарування аорти та шших уражень екстракардiальних артерiй. [1, 14, 19]
Кожна третя доросла людина в свiтi мае артерiальну гiпертензiю, а в деяких крашах -падвищений тиск вiдмiчаеться у половини всього дорослого населення. [25]
За даними Всесвггньо! оргашзаци охорони здоров'я тдвищений артерiальний тиск мають 53,6% населення Украши, у т.ч. 54,2% чоловш1в та 53,1% жшок. [3]
За перiод з 1991 по 2001 рр. поширешсть гшертошчно! хвороби в Украiнi серед дорослого населення зросла з 226,0%о до 326,0%с, а первинна захворювашсть з 23,1%о до 24,8%о (на 44,6% та 7,4% вщповщно). [8]
За результатами проведеного сшвробггниками ННЦ «1нститут кардюлогп гм. М.Д. Стра-жеска НАМН Украши» 20-р1чного проспективного дослщження, наявшсть артерiальноi' гiпертензГi шдвишуе ризик загально! смертносп в 4,5 рази у чоловшв та в 2,0 рази у жшок. [2] Характерною особлевютю патоморфозу даного захворювання е ураження все бмьш
молодих людей, близько 20% становлять XBopi у вщ1 18-25 рошв, що особливо негативно вщбиваеться на cTpyKTypi трудових ресурсiв Укра!ни. [7]
Однак за результатами свгтових дослiджень встановлено, що третина хворих на гшертонгю припиняють лiкyвання, особливо протягом перших декiлькох мiсядiв тсля його початку та бiльшiсть пащентв приймае лише 50% призначених препаратв, а отже мають низький комплаенс. [16, 17, 18]
Комплаенс е багатор1вневим динам1чним клшшо-психолоичним феноменом, який формуеться в ход1 терапевтично! сп1впращ як результат узгодження погляд1в хворого i лшаря на прояви хвороби, методи лшування та ефекти терапи. [10]
Дослдження психолопчних детермшанпв комплаенсу на сьогодш набувае все бмьшо! актуальносп, оскiльки у формуванш прихильносп до лшування головну роль вщгграе внутргшня картина хвороби. Сутшсть суб'ективного ставлення до хвороби полягае в штелектуальнш штерпретащ! д1агнозу хвороби, когштивнш од1нд1 и важкост та прогнозу, що в результат! призводить до формування емоцшного та поведшкового патерну.
Структура внутр1шньо! картини хвороби у вщношенш як сенситивно!, так i штелектуально! частини автопластично! картини хвороби ютотно залежить вщ особистосп хворого, його загального культурного р1вня, сощального середовища i виховання, i у зв'язку з цим може виявлятися на р1зних р1внях. На тдстав1 цього пад1ент створюе модель захво-рювання, тобто власне уявлення про його епопатогенез, клшшу, лшування i прогноз, що визначае масштаб переживання i поведшки загалом. [9]
Метою нашо! роботи було дослдження та оптим1защя комплаенсу при лшуванш артер1ально! гшертензи шляхом визначення психолопчних чиннишв особистосп пащента (особливосп особистосп, р1вень особиспсно! тривожносп, тип суб'ективного контролю), яш детермшують досягнення комплаенсу та розробки психокорекцшних заход1в особиспсно! спрямованосп з формуванням свщомого ставлення до здоров'я для пащенпв з низькою прихильшстю до антигшертензивно! терапи.
Перший етап дослiдження був направлений на виявлення взаемозв'язку сощально-психолопчних та шдивщуально-психолопчних характеристик пащентв i комплаенсу при лшуванш артер1ально! гшертензи.
Другий етап дослдження включав у себе розробку та впровадження психокоpекцiйно! програми особиспсно! спрямованосп для трансформаци способу життя пащентв, формування свщомого прагнення до здоров'я та шдвищення комплаенсу при терапи артер1ально! гшертензи.
Для pеалiзацi! мети дослдження нами було пдобрано комплекс взаемодоповнюючих методик:
1. Заповнення спецiально розроблено! для дослщження Карти кл1шчного та психодiагностичного обстеження пащента з аpтеpiальною гiпеpтензiею.
2. Опитування пащенпв за допомогою 8-пунктово! шкали прихильносп до лшування за Morisky (MMAS).
3. Тестування з використанням Мшесотського багатоаспектного особиспсного опитуваль-ника (ММР1).
4. Опитування застосуванням тестово! методики визначення тривожносп Спмбергера-Ханiна.
5. Заповнення пащентами опитувальника «Р1вень суб'ективного контролю».
6. Заповнення пащентами тестово! методики «1ндекс ставлення до здоров'я» (Дерябо С.Д, Ясин В.О).
Для визначення прихильносп пащенпв до лшування застосовували удосконалену шкалу, запропоновану в 2008 p. D. Е. Morisky (8-item Morisky Medication Adherence Scale (MMAS) - 8-пунктова шкала прихильносп до лшування за Morisky.
Дана методика е одшею з найбмьш часто використовуваних у свт для ощнки р1вня прихильносп до теpапi!, и застосовують вже понад 20 рошв. Оригшальна 8-пунктова шкала MMAS була пеpевipена Morisky та сп1вавт. на ви6!рщ пацiентiв з гшертошчною хворобою, i було виявлено, що дана шкала була надшною, з доброю прогностичною валiднiстю та чутливгстю.
Питання анкети розроблено таким чином, або виявити перешкоди до виконання рекомендаций лшаря. Невиконання рекомендаций може бути несвiдомим - внаслщок неуваж-носп, несерйозного ставлення до лшування, або свщомим, наприклад, коли пацiент при-
Рис. 1. Структура досл1дження та розпод1л обстежених на групп. Примггка: п -к1льк1сть пац1ент1в; Основна група - панденти з АГ, як1 кр1м антиг1пертензивного л1кування брали проходили психокорекндю для п1двищення комплаенсу (77); Група пор1вняння - пац1енти з АГ, як1 отримували лише антигтертензивне л1кування (73).
ймае рiшення про припинення прийому лшГв у разГ погiршення або покращання загального самопочуття. Аналз вГдповГдей пацГента на питання анкети дае можливГсть це оцГнити.
Висока прихильшсть до лГкування вГдзначаеться у пацГентГв, яш отримали 8 бал1в, середня - 7-6 бал1в, низька - <6 бал1в. [21]
З метою визначення домГнуючих типГв особистостГ пащентгв з артерГальною гшертен-зГею, якГ впливають на формування внутрГшньо! картини хвороби та установку на досяг-нення терапевтичного ствробГгництва Гз лГкуючим лГкарем використовували МГнесотський багатоаспектний особистГсний опитувальник (ММР1).
Мшесотський багатоаспектний особистасний опитувальник ММР1 (англ. The Minnesota Multiphasic Personality Inventory) створений психологом Старком Гагавеем i психiатром Мак-Кшл в 1940 рощ. Адаптащя MMPI була проведена в СРСР в 60-роках ХХ ст. в 1нституга iM. В. Н. Бехтерева Ф. Б. Березшим i M. П. Мiрошниковим.
При iнтерпретадiï отриманих результатiв виходили з того, що будь-який показник, який дорiвнюе 70 Т i вище, приймаеться в якостi нормативного для виявлення патологiчних вщхилень. [13]
Для дослщження рiвня тривожностi пацiентiв застосовували тестову методику визна-чення тривожносгi Спiлбергера-Ханiна.
Шкала реактивно! i особиспсно1 тривожносгi Спiлбергера е единою методикою, що дозволяе диферендшовано вимiрювати тривожнiсть i як особисгiсну властивють, i як стан. У нашш краïнi використовуеться в модифiкадiï Ю. Л. Ханiна (1976), яка ним же була адап-тована до росшсько! мови.
Даний тест е шформативним способом самоодiнки рiвня тривожносп в даний момент (реактивна тривожшсть) i особистiсноï тривожностi (як стшка характеристика особисгосгi). При iнтерпретадiï показнишв використовуються наступш орiентовнi одiнки тривожносп: до 30 балiв - низька, 31-44 бали - помiрна; 45 i бьльше - висока. [11]
З метою визначення типу суб'ективного контролю у падiентiв застосовували опитувальник «Ргвень суб'ективного контролю».
Дана експериментально-психолопчна методика дозволяе порiвняно швидко i ефективно одiнити сформований у дослщжуваного рiвень суб'ективного контролю над рiзноманiтними життевими ситуадiями. Методика розроблена в Дана експериментально-психолопчна методика дозволяе порiвняно швидко i ефективно одшити сформований у дослщжуваного рiвень суб'ективного контролю над рiзноманiтними життевими ситуадiями. Методика розроблена в НД1 iм. Бехтерева. Опитувальник створений на основi шкали локусу контролю Дж. Роттера (Locus of control scale) i опублшований G. Ф. Бажиним з сшвавт. в 1984р.
Суб'ективнй контроль - де схильшсть людини брати на себе i покладати на iнших людей вiдповiдальнiсть за те, що з нею вщбуваеться. На вщмшу вiд суб'ективного може юнувати так званий об'ективний контроль подш, при якому вони вщбуваються з волi обста-вин або випадку, незалежно вiд бажання людини.
Рiвень суб'ективного контролю - узагальнена характеристика особистостi, що надае регулюючий вплив на формування мiжособистiсних вщносин, способи розв'язання кризо-вих сiмейних i виробничих ситуадiй i т.д. Вщповщно до кондепдiï локусу контролю, та особи, якi беруть вщповщальшсть за подiï свого життя на себе, пояснюючи 5[х своею поведшкою, здiбносгями, рисами особистостi, володiють внутрiшнiм (iнтернальним) контролем. I навпа-ки, людям, яш схильнi приписувати вщповщальшсть за ва подiï зовнiшнiм чинникам (шшим людям, нагодi, долi i т.п.), властивий зовншнш (екстернальний) контроль. Будь-яка людина за локусом контролю займае певне мюде на континуумi iнтернальность-екстернальнiсгь.
Конформна i поступлива поведшка бiльшою мiрою притаманна людям з екстерналь-ним локусом. 1нтернали на вщмшу вщ екстерналiв менш схильш пiдкорятися тиску iнших, вони чинять опiр, коли вiдчувають, що ними маншулюють та реагують сильнiше, нiж ек-стернали, на втрату особиста свободи.
Результати тесту переводяться у стандартну систему одинидь - стенш та можуть бути предсгавленi у виглядi профiлю суб'ективного контролю. Вщхилення вправо (> 5,5 стенiв) свщчить про iнтернальний тип контролю у вщповщних ситуадiях. Вiдхилення влiво вщ нор-ми (< 5,5 стешв) свiдчить про екстернальний тип суб'ективного контролю. [12]
У робота Wang Р. S. (2002) та спiвавт. визначено, що пацiенти з екстернальним локусом контролю, тобто тi, яш вiрять, що подiï визначаються зовншшми силами, краще досягають комплаенсу при лшуванш артерiальноï гiпертензiï. [24] Щ данi спiвпадають з результатами подiбного дослiдження, де було виявлено, що пащенти з екстернальним локусом контролю бмьше схильнi покладатися на сильних особистостей, таких якими вони бачать лiкарiв, щодо виршення питань власного здоров'я. [15]
Для визначення ставлення пащентав до власного здоров'я використовували тест «1ндекс ставлення до здоров'я» з метою встановлення його рiвня в учасникiв розробленого психокорекдiйного треншгу до та пiсля участi, оскмьки тренiнгова програма була спрямо-вана на формування свiдомого ставлення до здоров'я та виконання призначень лшаря.
Психологiчний тест «1ндекс ставлення до здоров'я» дiагностуе такий важливий параметр ставлення до здоров'я, здорового способу життя, як штенсившсть. !нтенсившсть
ставлення до здоров'я також включае в себе чотири компоненти: емоцГйний, тзнавальний, практичний Г поведГнковий.
Даний тест складаеться з чотирьох субтестГв, вГдповГдних чотирьом компонентам ГнтенсивностГ суб'ективного ставлення.
ЕмоцГйна шкала: включае в себе питання, якГ дГагностують, наскГльки людина чутлива до рГзних життевих (вГтальних) проявГв свого органГзму, наскГльки сприйнятлива до есте-тичних аспектГв здоров'я Г т.д.
Шзнавальна шкала: включае двГ групи питань: перша дГагностуе, наскГльки вона готова сприймати одержану вГд Гнших людей або з лГтератури ГнформацГю з проблем здорового способу життя, друга - наскГльки людина прагне сама отримувати ГнформацГю з цГе! теми.
Практична шкала: також включае двГ групи питань: перша дГагностуе, наскГльки людина готова включатися в рГзш практичш ди, спрямованГ на турботу про свое здоров'я, коли вони пропонуються або органГзовуються Гншими людьми, друга - наскГльки людина сама, за власною ГнщГативою прагне здГйснювати цГ дй.
Шкала вчинкГв: включае три групи питань: перша дГагностуе, наскГльки людина прагне вплинути на членГв свое! родини, щоб вони дбали про здоров'я, вели здоровий спосГб життя, друга - наскГльки вона прагне вплинути на сво!х знайомих, третя - на Гнших людей, на суспГльство в цГлому.
Загальна шкала. Показник ГнтенсивностГ виходить шляхом пГдсумовування балГв за чотирма попереднГм шкалами. ВГн дГагностуе, наскГльки в цГлому сформоване ставлення до здоров'я у дано! людини, наскГльки сильно воно виявляеться.
Результатам опитування вГдповГдно до перцентилГв привласнюються стени вГд 1 до 9. Значення стенГв вГд 1 до 3 - низький рГвень, вГд 4 до 6 - середнГй, вГд 7 до 9 - високий.
ВисокГ бали по тесту в цГлому говорить про те, що у пацГента Гснуе добре сформоване правильне ставлення до здоров'я та здорового способу життя. НизькГ бали говорять про те, що ставлення до здоров'я у випробуваного сформовано погано, вГн знаходиться в «зонГ ризи-ку»: в цьому випадку висока ГмовГрнГсть того, що вГн не буде вести здоровий спосГб життя. [6]
В дослГдженш використовувались методи варГацГйно! статистики з розрахунком частот-них характеристик дослГджуваних показникГв, середнГх величин (середньо! арифметично! -Х) та оцГнкою !х варГабельностГ.
Для оцГнки достовГрностГ (статистично! значимостГ) рГзницГ мГж порГвнюваними трупами використовували критерГй узгодженостГ Шрсона, критерГй Крускала-УоллГса, критерГй Стьюдента, критерГй УГлкоксона-Манна-Уггш.
Також була розроблена спещальна Карта клГнГчного та психодГагностичного обстежен-ня пацГента з артерГальною гГпертензГею для систематизацй всГх необхГдних для дослдження даних.
Дана карта заповнювалася лГкарем-психологом (дослГдником) пГсля клГнГчного Гнтерв'ю з хворим та аналзу Гсторй хвороби Г амбулаторно! карти вГдповГдно до и струк-турних частин. Вона складалася з трьох основних частин: загальш данГ, клГнГчний роздГл та психодГагностичний роздГл.
РоздГл «ЗагальнГ данГ» включав певш демографГчнГ показники, якГ за результатами рГзних дослджень впливають на рГвень комплаенсу, а саме: стать, вж, сГмейне положення, освГта, наявнГсть роботи Г посада.
ЧоловГча стать, молодий вГк, вГдсутнГсть тдтримки ам'!, безробГття за даними рГзних дослщниюв е предикторами низького комплаенсу при лГкуванш артерГально! гшертензп. [5, 20]
Для дотримання принципГв бюетики в картГ не вказувались прГзвище та Гм'я обстежу-ваного, кожному пащенту привласнювався шифр.
КлГнГчний роздГл враховував наступнГ показники:
1) Зргст та маса для розрахунку шдексу маси тГла Г визначення взаемовпливу його з рГвнем комплаенсу.
2) ДГагноз Гз зазначенням стадГ! та ступеню гГпертонГчно! хвороби, ризику (1-4), наявносп та ступеню хронГчно! серцево! недостатносп.
3) Основна скарга на момент поступлення (лише пГдвищення артерГального тиску чи наявнГсть суб'ективних симптомГв).
4) Анамнез захворювання.
Тут вГдмГчалась тривалють перебпу артерГально! гшертензп, рГвень артерГального тиску (частiше за все та максимальний), проводилось визначення впливу р1вня комплаенсу на перебГг артерГально! гшертензп - наявшсть гшертошчних криз1в (немае, рГдко - 1-2 рази на рш, часто - 3 i бГльше раз1в на рш), закономГршсть мГж комплаенсом та супутшми захворюваннями -наявшсть стабГльно! стенокардп та 11 функцюнальний клас, перенесений шфаркт мюкарда, транзиторна 1шем1чна атака в анамнез1, наявшсть цукрового дГабету, антигшертензивна терапГя до госпiталiзацii' (регулярна чи нерегулярна), стацюнарне лiкyвання з приводу серце-во-судинних захворювань за останш 3 роки (< 1 р./рш, 1-3 р./рш, >3 р./рш).
5) ПалГння.
6) Вживання алкоголю, алкоголГзм. За статистичними даними для осГб, якГ палять та регулярно вживають алкоголь характерним е низький рГвень комплаенсу. [23]
7) Статус при поступленнГ на стацюнарне лТкування: рГвень артерГального тиску, частота серцевих скорочень.
8) ЛГкування (догоспГтальне та госпГтальне): препарат, доза, скГльки разГв на добу. Приведен: основнГ групи антигГпертензивних препаратГв: в-блокатори, дГуретики, ГнгГбгтори
АПФ, блокатори кальцГевих каналГв, антагонГсти рецепторГв ангГотензину-П, а також аспГрин (клопГдогрель) та статини.
9) ПобГчнГ ефекти терапГ! (чи були, зазначити якг саме), оскГльки часто низька прихильнГсть до антигГпертензивно! терапГ! обумовлена побГчними ефектами гГпотензивних препаратгв. [4, 22]
10) ОцГнка догоспГтального лГкування хворим (задовГльне чи незадовГльне, коментарГ пащента). Важливим е те, як хворий переносить призначене лГкування, чи вважае його ефективним, чи може дозволити собГ купувати медикаменти, як справляеться з трудно-щами, пов'язаними з необхГднГстю прийому препаратГв.
11) ДанГ ехокардГографГ! (гГпертрофГя лГвого шлуночка).
12) ЛабораторнГ показники: креатинГн, швидкГсть клубочково! фГльтрацГ!.
ПсиходГагностичний роздГл був орГентований на визначення рГвня комплаенсу пацГента з гГпертонГчною хворобою та його ГндивГдуально-психологГчних особливостей - особистгсних детермГнантГв прихильностГ до антигГпертензивно! терапГ!. Даний роздГл включав:
1) рГвень прихильностГ до лГкування за даними Morisky Medication Adherence Scale (MMAS) -високий, середнГй, низький;
2) профГль за результатами MMPI (тип особистостГ);
3) рГвень тривожностГ за даними методики СпГлбергера-ХанГна - реактивна тривожнГсть, особистГсна тривожнГсть (висока, помГрна, низька);
4) тип суб'ективного контролю - Гнтернальний або екстернальний.
Таким чином, розроблена нами карта клГнГчного та психодГагностичного обстежен-ня пацГента з артерГальною гГпертензГею враховувала соцГально-демографгчнГ, клгнГчнГ та ГндивГдуально-психологГчнГ особливостГ хворих на гГпертонГчну хворобу, включала всю необхГдну ГнформацГю для дослГдження рГвня комплаенсу, чинникГв його формування та наслГдкГв для перебГгу та прогнозу захворювання.
Висновки:
1. АртерГальна гГпертензГя е одним з основних чинникГв ризику серцево-судинних захворювань, характеризуеться значною поширенГстю в свГтГ, однак в клГнГчнГй практицГ важко пГддаеться контролю.
2. ОднГею з основних причин недостатньо! ефективностГ лГкування артерГально! гГпертензГ! е низький рГвень комплаенсу серед пацГентГв з гГпертонГчною хворобою.
3. ДослГдження детермГнантГв комплаенсу, особливо ГндивГдуально-психологГчних особливостей пацГента, якГ визначають досягнення високо! прихильностГ до терапГ! е актуальною проблемою в аспектГ лГкування артерГально! гГпертензГ!.
4. Побудований нами алгоритм дГагностики е ефективним для визначення особистГсних характеристик пацГентгв, демографГчних та клГнГчних чинникГв, якГ необхГдно врахува-ти при проведеннГ лГкування артерГально! гГпертензГ! з метою досягнення оптимального комплаенсу та пГдвищення ефективностГ терапГ!.
Л^ература:
1. Амосова Е. Н. Новые возможности снижения кардиоваскулярного риска у больных артериальной гипертензией /Е.Н. Амосова // Здоров'я Укра'ни.- 2005.- № 22 (131).- С. 17.
2. Артерiальна гiпертензiя. Оновлена та адаптована клМчна настанова, заснована на доказах (2012 рж): пракгичнi рекомендацп; проект / Робоча група з артерiальноí гшертензп Укр. асоц. кардiологiв // Артериальная гипертензия.- 2012.- № 1.- С. 96-152.
3. Грузева Т. С. Поширешсть артерiальноí гiпертензií серед населения кра'н свiгу / Т. С. Грузева // Схщноевропейський журнал громадського здоров'я.- 2013.- № 1 (21).- Матерiали Мiжиародноí науково-практично'' конференцп, присвячено'' Всесвiгньому дню здоров'я 2013 р.- с.125-126
4. Гуревич Г. К. Комплаенс больных, получающих гипотензивную терапию / Г. К. Гуревич // Качественная клиническая практика.- 2003.- № 4.- С.53-58.
5. Джупарова И. А. Артериальная гипертензия: медико-социальные и фармако-эпидемиологические исследования / И. А. Джупарова, О. А. Борисова // Зам.гл.врача, 2009.- Т.№ 6.- С.42-53.
6. Диагностика здоровья. Психологический практикум / Под ред. Г. С. Никифорова.- Санкт-Петербург: Речь, 2007.- 950 с.
7. Коляденко Н. В. Сощально-психолопчш аспекти гшертошчно'' хвороби: завдання професшно-трудово' реабЫтацп / Н. В. Коляденко // Схщноевропейський журнал громадського здоров'я.-2013.- № 1 (21).- Матерiали Мжнародно' науково-практично'' конференцп, присвячено'' Всесвгтньому дню здоров'я 2013 р.- с.157-158
8. Литвинова Л. О. Динамжа захворюваносгi на гiпертонiчну хворобу населення Укра'ни про-тягом останнього десятирiччя /Л.О. Литвинова, Н. М. Захарова, О. Б. Тонковид та ш.// Схщноевропейський журнал громадського здоров'я.- 2013.- № 1 (21).- Матерiали Мжнародно' науково-практично' конференцп, присвячено'' Всесвiгньому дню здоров'я 2013 р.- с.179-180
9. Максименко С. Д. Медична психолопя/ За редакщею академiка С. Д. Максименка. Пщручник. / С.Д. Максименко, I. А. Коваль, К. С. Максименко, М. В. Папуча - Вшниця: Нова Книга, 2008.- 520 с.
10. Марута Н. О. Комплаенс хворих на алкогольну залежшсть: психологiчнi чинники формування, гипологiя, система психокорекцп. Мегодичнi рекомендацп / М. О. Марута, Л. Ф. Шестопалова, О. I. Мшько, Н. М. Лiсна - Харюв, 2011.- 25 с.
11. Практикум по психологи состояний: Учебное пособие/ Под редакцией проф. О. А. Прохорова.-Санкт-Петербург: Речь, 2004.- С.121-122
12. Реан А. А. Практическая психодиагностика личности: Учеб. пособ. / А. А. Реан - Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского университета, 2001-224 с.
13. Собчик Л. Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности СМИЛ (MMPI) Практическое руководство / Л. Н. Собчик - Москва: Речь, 2007.- 224 с.
14. Яременко О. Б. Артерiальна гiпергензiя як фактор ризику розшарування аорти / О. Б. Яременко, Н. Х. 1орданова, О. В. Можар, Т. В. Михайлевська // Схщноевропейський журнал громадського здоров'я.- 2013.- № 1 (21).- Матерiали М1жнародно'' науково-практично' конференцп, присвячено'' Всесвгтньому дню здоров'я 2013 р.- с.286-287
15. Bosworth H. B. Patient treatment adherence concepts, interventions, and measurement / H. B. Bosworth, E. Z. Oddone, M. Weinberger - 2005.- 582 p.
16. Feldman R. Adherence to pharmacologic management of hypertension / R. Feldman, M. Bacher, N. Campbell et al. // Can. J. Public Health., 1998.- V. 89.- Р.116-118.
17. Haynes R. B. Helping patients follow prescribed treatment / R. B. Haynes, H.P. McDonald, A. X. Garg // JAMA, 2002.- V.288 (22).- Р.2880-2883.
18. Jackevicius C. A. Adherence with statin therapy in elderly patients with and without acute coronary syndromes / C. A. Jackevicius, M. Mamdani, J. V. Tu // JAMA, 2002.- V.288.- 462-467.
19. Kannel WB. Blood pressure as a cardiovascular risk factor / W. B. Kannel // J Am Med Assoc., 1996.-V. 275.- Р. 1571-1576.
20. Morgado M. Predictors of uncontrolled hypertension and antihypertensive medication nonadherence / M. Morgado, S. Rolo, A. F. Macedo et al. // J Cardiovasc Dis Res., 2010.- V.1 (4).- P.196-202.
21. Morisky D. E. Predictive validity of a medication adherence measure in an outpatient setting / D. E. Morisky, А. Ang, М. Krousel-Wood, H. J. Ward //J. Clin. Hypertens. (Greenwich), 2008.- V.10 (5).- Р.348-354.
22. Siiskonen S. J. Higher persistence with valsartan compared with enalapril in daily practice / S.J Siiskonen, N. S. Breekveldt-Postma, G. Vincze et al. //Vasc Health Risk Manag., 2007.- V.3 (6).- P.1039-1044.
23. Vaur. L. Use of electronic pill boxes to assess risk of poor treatment compliance: results of a large-scale trial / L. Vaur, B. Vaisse, N. Genes et al. //American journal of hypertension, 1999.- V.12 (4 Pt 1).- Р.374-380.
24. Wang P. S. Noncompliance with Antihypertensive Medications. The Impact of Depressive Symptoms and Psychosocial Factors / P. S. Wang, R. L. Bohn, E. Knight et al. //Journal of General Internal Medicine, 2002.- V. 17 (7).- Р. 504-511.
25. World Health Statistics 2012.- WHO, 2012.- 176 p.
complex of methods development and application for the study of
COMPLIANCE with THE TREATMENT OF HYPERTENSION AND ITS FACTORS
L. E. Trachuk Bogomolets National medical university
Summary. The article presents the algorithm to study compliance, its psychological, demographic and clinical factors. The complex includes psychodiagnostic methods to determine personality characteristics of patients with arterial hypertension (personality type, level of anxiety, the type of subjective control) and the card of clinical and experimental psychological examination of the patient.
Arterial hypertension is a key risk factor for stroke, ischemic heart disease, other cardiac diseases, cerebrovascular diseases and renal failure.
Compliance with prescribed treatment is low - half of the population under treatment for hypertension do not take the medication or follow recommendations as prescribed. About a quarter do not take the drugs according the dosage and frequency prescribed, while the rest do not take their medication at all. Poor compliance with treatment is the most important cause of uncontrolled blood pressure, accounts for substantial worsening of disease, death, and increased health care costs.
The internal picture of the disease plays a key role in the behavioural pattern of patients during the treatment. The patient follows the doctor's recommendations only with a clear conscious understanding and acceptance of the disease and its implications for health.
Study the factors of compliance, especially individual psychological characteristics of the patient, determining achieving high adherence to therapy is an actual problem in terms of treatment of hypertension
Our research included two stages: at the first stage we have directed psychological factors of compliance, related to the personality of patient with hypertension; the second stage included development, introduction and analysis of efficiency of the psychocorrective program personal direction to increase compliance with antihypertensive therapy.
We had a target to build a theoretical model and the experimental program of psychodiagnostic methods for determine compliance and personality characteristics of patients with hypertension. A complex of methods that we used in our research:
1) A theoretical analysis of the current state of research problem.
2) Clinical diagnostic interview.
3) 8-item Morisky medical adherence scale (MMAS).
4) Spielberger-Hanin test for determining situational and personal anxiety.
5) The Minnesota Multiphasic Personality Inventory questionnaire (MMPI).
6) Statistical data processing and graphical presentation of the results using a personal computer-based statistical programs.
We have developed a special card of clinical and psychodiagnostic examination of a patient with hypertension to organize all necessary data for the study, which had been completed after clinical interviews with patients and analysis of medical history. It consisted of three main parts: general data, clinical section and psychodiagnostic part.
Our diagnostic algorithm is efficient to determine the personal characteristics of patients, demographic and clinical factors that must be considered during treatment of arterial hypertension to achieve optimal compliance and improve treatment.
Keywords: psychodiagnostic methods, compliance, arterial hypertension, compliance factors.
