CC BY
34
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 617.547-031.22-009.7-036.12-07-08:616.8 DOI: 10.22141/1608-1706.4.17.2016.77496
РОМАНЕНКО В.1.
Нацюнальний медичний унверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Ки'в, Украна
ЯЮСТЬ ЖИТТЯ В nAUieHTiB ¡3 ХРОЫЧНИМИ БОЛЬОВИМИ СИНДРОМАМИ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВОТ ЛОKAЛi3AЦN
Резюме. Мета до^дження. Вивчити яксть життя, особливост обмеження функцп та якост сну в пацентв!з хрончнимибольовими синдромамипопереково-крижово!локал'заци вдповдно до групзаКласифiкацieю захворювань хребта Квебексько! спецально! комюи (КЗХКСК). Матерали I методи. Обстежено 103 паценти з хрон'чним вертеброгенним попереково-крижовим больовим синдромом (ХВПКБС) та 30 практично здорових випробуваних. За результатами клнко-невролог'чного обстеження ва паценти були розподлен на групи, як вдповдали першим чотирьом групам КЗХКСК. З метою дослдження якост життя, обмеження функци та якост сну застосовували: опитувальник якост життя EuroQol-5D, опитувальник якост сну Центру сомнолоп! та опитувальник Освестрi. Результати. У групi пацентв '¡з ХВПКБС показник якост життя був в'рог'дно меншим (5 (4; 6) бал'в ¡з 10 максимально можливих), нж у контрольнiй груп (9 (8; 10) бал'в). Середнй ступнь обмеження функци за опитувальником Освестр'1 в групi пацентв дор'внював 30,50 ± 13,55 %. Розлади сну мали мсце в 100 % дослджуваних, а середнй бал за цим показником у груп пацентв становив 20 (18; 22). У групi пацентв IV (класична радикулопатя) спостергались найнижч'1 по-казники якост життя (4 (3; 5)) та якост сну (18 (17; 20,5)) i найвищi показники ступеня обмеження функци за опитувальником Освестр'1 (36,63 ± 14,45). Висновки. У пацентв '¡з ХВПКБС виявлено зниженнярвня окремих компонент iзагально! оцнкиякостжиття, а також ступеня обмеження функцИза опитувальником Освестрi. Ус'1 паценти мали розлади сну р'зного ступеня вираженост. Група пацентв IV за КЗХКСКхарактеризува-лась найнижчою якстю життя та сну, а також найбльшим ступенем обмеження функци за опитувальником Освестр'1 пор'юняно з ншими групами.
Ключовi слова: бль у нижнй частин спини, яксть життя, опитувальник EuroQol-5D, опитувальник Освестр¡, яксть сну.
Вступ
Бть у нижнш частиш спини становить значну проблему для системи охорони здоров'я, витрати на яку досягають 48 мiльярдiв евро щорiчно в Шмеччиш [8]. Хрошчш вертеброгенш попереково-крижовi больовi синдроми (ХВПКБС) часто призводять до зниження якост життя через страждання, невдалих оперативних утручань, до лшарсько! залежноста, сощально! iзоля-Щ1, труднощiв на робота, до емоцшних розладiв. Крiм того, ХВПКБС обмежують професшну активнють i до-звтля, знижують функцюнальш можливост пащенпв [9, 10]. Хрошчний бть також може викликати розлади сну, роздратування, зниження апетиту й тяжи фiзiоло-пчш, психолопчш й сощальш наслщки [6].
Мета досл\дження
Вивчити яшсть життя, особливост обмеження функцп та якост сну в пащенпв iз хрошчними больовими синдромами попереково-крижово! ло-
калiзацil вщповщно до груп за Класифшащею захворювань хребта Квебексько! спещально! комюп (КЗХКСК).
Матер\али \ методи
У дослщження було включено 103 пащенти з хро-шчним вертеброгенним попереково-крижовим больовим синдромом (ддагнози «люмбалпя», «люмбо-ш1алпя», «радикулопапя») та 30 практично здорових випробуваних. Уш пащенти були обстежеш ам-булаторно.
Адреса для листування з автором: Романенко Володимир 1горевич E-mail: [email protected]
© Романенко В.1., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Обстеження починалося з клiнiко-неврологiчного огляду, за результатами якого проводився B^6ip паш-eHTiB згiдно з критерiями включення та виключення.
Критерп включення:
— BiK понад 18 i менше нiж 60 роив.
— Бть у попереково-крижовiй дiлянцi з iррадiацieю в ногу або без не!.
— 1нтенсившсть болю 4 бали за ВАШ i понад.
— Тривалють болю 3 мiсяцi й понад.
— Для жшок фертильного вiку — вiдсутнiсть вапт-ност та прийому пероральних контрацептивiв.
— Пдписання шформовано! згоди на участь у до-слiдженнi.
Критерп виключення:
— Наявнють тяжко! соматично! патологи.
— Синдром кшського хвоста.
— Перелом хребта.
— Уроджеш аномали розвитку хребта.
— Пухлина хребта.
— Активний iнфекцiйний процес.
Уш пацieнти були подiленi на групи вiдповiдно до Класифшаци захворювань хребта Квебексько! спеш-ально! комiсi!, за якою всi захворювання хребта подь ляються на 11 груп залежно вiд даних клiнiчного обстеження, локалiзацil болю, результатiв параклiнiчних дослтжень та ефективностi лiкування [3, 7].
1. Бть у нижнш частиш спини без iррадiацil нижче вт стнично! складки, неврологiчний дефiцит втсут-нiй.
2. Бiль у нижнш частиш спини з iррадiацieю до рiвня колiна, неврологiчний дефiцит втсутнш.
3. Бiль у нижнiй частиш спини з iррадiацieю нижче вт колiна, неврологiчний дефiцит вiдсутнiй.
4. Бть у нижнш частиш спини з iррадiацieю в ногу, наявний невролопчний дефщит.
5. Biрогiдна компрешя нервового корiнця, пттвер-джена радiографiчним дослiдженням (наприклад, переломи хребщв, спiнальна нестабiльнiсть).
6. Biрогiдна компрешя нервового корiнця, пттвер-джена нейровiзуалiзацiйним дослiдженням (наприклад, МРТ або КТ).
7. Стеноз спинномозкового каналу, шдтверджений радюлопчним дослiдженням.
8. Стан шсля операци на хребтi, < 6 мiс. пiсля операци.
9. Стан пiсля операци на хребп, > 6 мiс. шсля операци (асимптомний перебiг або наявнють симптомiв).
10. Хронiчний больовий синдром, наявнють iнших хвороб, яы можна лiкувати, виключена.
11. 1нший дiагноз (наприклад, метастаз, захворювання внутршшх органiв, компресiйний перелом, спондилгг).
Пiсля проведення клiнiко-неврологiчного огляду у вшх пацieнтiв та практично здорових випробовуваних проводилося обстеження iз використанням таких методик:
1. Опитувальник EuroQol-5D дозволяe оцiнити якiсть життя за п'ятьма показниками: мобiльнiстю, здатнютю догляду за собою, звичною повсякденною
дiяльнiстю, наявнiстю болю та дискомфорту, тривоги та депреси. Biдповiдi, даш пацieнтом, можуть тверди-ти про наявнють одного з 245 варiантiв стану здоров'я, який може бути конвертований в шдекс опитувальни-ка вт 0 (смерть) до 1 (повне здоров'я). Також опитувальник мютить ВАШ ^зуальну аналогову шкалу), на якш респонденти мають змогу втмггати статус свого здоров'я вт 0 (найгiрший стан здоров'я, який тть-ки можна уявити) до 10 (найкращий можливий стан здоров'я) [5].
2. Опитувальник Освесщ застосовуeться при хро-нiчних i рецидивуючих болях у спиш [2, 4]. Вш даe можливiсть оцiнити в балах вплив болю на самообслу-говування, сон, суспiльне життя, ходшня, пересування в просторi, здатнiсть птшмати важкi речi, довго сто-яти й сидгга. Опитувальник представлений 10 роздь лами, по 6 пункпв у кожному. Хворому пропонуeться зазначити в кожному роздш лише один пункт, який найбтьш точно вiдображаe його стан на момент обстеження. Лшар залежно вiд порядкового номера пункту (1, 2, 3, 4, 5, 6) проставляe бали (0, 1, 2, 3, 4, 5). 1ндекс втповтей дорiвнюe сумi балiв 10 роздiлiв, помножено! на 2. Максимальна юльюсть балiв становить 50, а мак-симальний втсоток дорiвнюe 100.
3. Опитувальник якосп сну Центру сомнологГ! [1]. Опитувальник складаeться з 6 питань, яю оцiнюють такi показники: час засинання, тривалють сну, кть-кiсть шчних пробуджень, як^сть сну, кiлькiсть снови-дiнь, як^сть ранкового пробудження. Кожна втповть оцiнюeться за п'ятибальною шкалою. Сума балiв менше 19 вiдповiдаe вираженiй iнсомнi!, сума балiв вiд 19 до 21 вказуe на межовий стан, сума понад 22 бали — на втсутшсть порушень сну.
Статистична обробка матерiалу проводилася за до-помогою комп'ютерно! програми SPSS 17. Нормаль-шсть розподiлу даних кiлькiсного типу визначали за допомогою критерiю Шапiро — Утю. Ктьысш данi описували середшм значенням та стандартним вiдхи-ленням, для !х визначення використовувалася програ-ма описово! статистики. Для опису даних порядкового типу було використано формат Me (LUp, HUp), де Me — медiана, LUp — нижнш квартиль, HUp — верх-нш квартиль. Яюсш змшш описували частотою й процентом представленость Biрогiднiсть вiдмiнностей мiж вибiрками визначалася за допомогою критерiю Манна — У!тш для незалежних вибiрок.
Результати
У нaшiй робоп ми провели розподiл пацieнтiв на 4 групи за КЗХКСК, Грунтуючись на даних клМчного обстеження. До першо! групи були вiднесенi пaцieнти з болем у нижнiй частиш спини (БНЧС) без iррaдia-ци в ногу (перша група за КЗХКСК). До друго! групи були втнесеш пaцieнти з БНЧС, iррaдiaцieю болю в ногу до рiвня колiнa й вiдсутнiстю неврологiчного де-фiциту (нормaльнi рефлекси, вiдсутнiсть сенсорного або моторного дефщиту (друга група за КЗХКСК)). До третьо! групи були втнесеш пaцieнти з БНЧС, iррa-дiaцieю болю в ногу нижче вт рiвня колiнa й втсут-
нiстю неврологiчного дефiциту (нормaльнi рефлекси, втсутнють сенсорного або моторного дефiциту (третя група за КЗХКСК)). До четверто! групи були вiднесенi пацieнти з БНЧС, iррадiацieю болю в ногу за дтянка-ми дерматомiв i наявнiстю неврологiчного дефiциту в даних дтянках (м'язова слабкiсть, атрофи м'язiв, зни-ження або вiдсутнiсть рефлекшв, сенсорнi порушен-ня), що втповтае картинi класично! радикулопати (четверта група за КЗХКСК)). Розподт пацieнтiв на групи наведено в табл. 1.
Група пащенлв iз ХВПКБС значно вiдрiзнялася вiд контрольно! групи та характеризувалася бiльш низь-кою яыстю життя, вираженими розладами сну та об-меженням повсякденно! активностi. Вщмшносл мiж групами за цими показниками наведено в табл. 2.
У груш пащенлв iз ХВПКБС показник якосл життя склав 5 (4; 6) балiв iз 10 максимально можливих i вiро-гiдно вiдрiзнявся вiд показникiв контрольно! групи — 9 (8; 10) балiв (Р < 0,001). При детальному аналiзi анкет можна вiдмiтити таке: у 21 (20,4 %) пащента спосте-рiгалися труднощi при ходьбi, 23 (22,3 %) особи вщ-мiчали труднощi з миттям або одяганням, 73 (70,9 %) пацieнти втзначили те, що !х повсякденна дiяльнiсть дещо утруднена, 25 (24,3 %) обстежених були не в змозi займатися своею повсякденною дiяльнiстю.
При аналiзi опитувальника Освестрi виявлено, що в груш пащенлв iз ХВПКБС наявн помiрнi порушення функци, середнш показник дорiвнюe 30,50 ± 13,55 %. При детальному аналiзi вщповщей можна вiдзначити таке: 18 (17,5 %) пащенлв вiдмiтили, що вони можуть нормально дбати про себе, але це е досить болючим, а 7 (6,8 %) ошб були змушенi бути повiльними й обереж-ними. Найбiльш вираженими в пащенлв були пробле-ми з тдняттям ваги: так, 11 (10,7 %) ошб були в змозi пiдiймати важкi предмети, але це викликало посилен-ня болю; 15 (14,6 %) пащенлв не були в змозi пiдiймати важкi предмети з полу, але могли робити це зi столу; 46 (44,7 %) пащенлв могли шдшмати ттьки предме-
ти легко! й середньо! важкосп i тiльки зi столу; а 31 (30,1 %) — могли пщймати ттьки дуже легы предмети. Дев'ятнадцять (18,4 %) пащенлв втмлили, що через бiль вони не можуть пройти бтьше шж 1 км, 7 (6,8 %) ошб — 500 м, а 3 (2,9 %) — 100 м. Двадцять шм (26,2 %) ошб зазначили, що вони можуть сидли без болю тiльки на своему улюбленому стiльцi чи в крюлц 32 (31,1 %) пащенти через бiль не могли сидли понад 1 годину; 15 (14,6 %) — твгодини i 4 (3,9 %) — 10 хвилин. Двадцять чотири (23,3 %) пащенти могли знаходитись в положенш стоячи сюльки завгодно, але це викликало посилення болю; 34 (33,0 %) обстежеш через бть не могли стояти понад 1 годину; 12 (11,7) — швгодини i 2 (1,9 %) — 10 хвилин. Сон 28 (27,2 %) пащенлв ртко переривався через бть; 17 (16,5 %) ошб спали менше 6 годин через бть; 2 (1,9 %) пащенти — менше 4 годин. Сорок один (39,8 %) пащент зазначив, що його сексу-альне життя нормальне, але викликае посилення болю; 32 (31,1 %) — майже нормальне, але викликае значне посилення болю; 16 (15,5 %) пащенлв вказали на значне обмеження сексуального життя через бть; 2 (1,9 %) зазначили майже повну втсутнють сексуального життя, а 8 (7,8 %) — повну. Тридцять вiсiм (36,9 %) пащенлв були в змозi нормально проводити свое дозвтля, але це викликало посилення болю; 40 (38,8 %) ошб не могли займатися спортом, танцями; 18 (17,5 %) втмь чали значне обмеження фiзично! активносл, через що вони ртко виходили з дому; 3 (2,9 %) пащенти могли проводити свое дозвтля ттьки вдома, а 1 (0,97 %) був повшстю позбавлений дозвтля. Тридцять два (31,1 %) пащенти могли !здити куди завгодно, але це викликало посилення болю; 12 (11,7 %) ошб через сильний бть могли витримати по!здки ттьки в межах 2 годин; 25 (24,3 %) — не бтьше 1 години, а 9 (8,7 %) — тальки вкрай необхтш по!здки в межах 30 хвилин.
Показник якосл сну в грут пащенлв iз ХВПКБС склав 20 (18; 22) балiв. Характеристика порушень сну в груш пащенлв iз ХВПКБС порiвняно з групою здо-
Таблиця 1. Розподл пац1ент1в на групи вщповщно до КЗХКСК
Група Середнш вк, роюв Кшькють пащенлв Кшькють чоловЫв Кшькють жшок
I 35,74 ± 11,21 23 12 11
II 39,89 ± 10,65 18 2 16
III 39,86 ± 8,54 21 6 15
IV 45,59 ± 10,57 41 17 24
Загалом 41,22 ± 10,92 103 37 66
Таблиця 2. Показники якост життя, обмеження функци та якост сну у групi пац1ент1в 1з ХВПКБС та грут практично здорових випробуваних
Показник Пащенти з ХВПКБС (п = 103) Практично здоровi випробуваш (п = 30)
Яюсть життя, бали 5 (4; 6) 9 (8; 10)*
Яюсть сну, бали 20 (18; 22) 25 (23; 26)*
ОпитувальникОсвестр^ % 30,50 ± 13,55 0*
Прим!тка: * — Р < 0,001 м'ж групами.
Таблиця 3. Показники якост життя, обмеження функцИ та якост сну в р!зних групах пац1ент1в 1з ХВПКБС вдповдно до КЗХКСК
Показник ГрупаI (П = 23) Група II (П = 18) Група III (П = 21) Група IV (П = 41)
Яюсть життя, бали 6 (5; 7) 6 (5; 6) 5 (4; 6)* 4 (3; 5)*
Яюсть сну, бали 21 (20; 23) 21 (20; 22) 20 (19; 21,5)# 18 (17; 20,5)#
ОпитувальникОсвестр^ % 24,78 ± 11,67 22,22 ± 8,67 31,90 ± 11,27* 36,63 ± 14,45*
Примтки: * — Р < 0,05 м'ж групами I та III, I та IV, II та III, II та IV; # — Р < 0,05 м'ж групами I та IV, II та III, II та IV, III та IV.
рових випробуваних подана на рис. 1. Розлади сну мали мюце у 100 % дослтжуваних i були представлен подо-вженим засинанням (середнш бал 2 (2; 3)), зменшеною тривалютю сну (середнш бал 3 (3; 3)), частими шчними пробудженнями (середнш бал 4 (3; 4)), зниженою яыс-тю сну (середнш бал 3 (3; 4)), частими сновидшнями, що турбують (середнiй бал 4 (4; 4)), та зниженою яыс-тю ранкового пробудження (середнiй бал 3 (3; 4)). Змь ни вшх параметрiв сну в пацieнтiв вiрогiдно вiдрiзня-лись у бiк попршення порiвняно з групою практично здорових випробуваних.
При розподш пацieнтiв iз ХВПКБС на чотири групи вiдповiдно до КЗХКСК i аналiзi показникiв якостi життя, якосп сну та обмеження функци було виявлено ряд вiрогiдних вiдмiнностей мiж групами (табл. 3).
За опитувальником щодо якостi життя значних вт-мiнностей у рухливост мiж групами не було виявлено, проте в доглядi за собою (миття, одягання) пащен-ти групи IV були значно бтьш дезадаптованими, нiж пацieнти груп II та III, що було статистично значущо (Р < 0,001). Звична повсякденна актившсть була зни-жена в ушх чотирьох групах пацieнтiв, проте найбтьше в групах III i IV, бали в яких були статистично значущо бiльшими порiвняно з групою I (Р < 0,05). Серед чотирьох груп пащентав найвища яысть життя спостерта-лася у груш I (6 (5; 7)), найнижча — у груш IV (4 (3; 5)). Показник якост життя був вiрогiдно нижчим у груш IV порiвняно з групами I i II (Р < 0,001).
За опитувальником Освестрi пащенти вшх чотирьох груп мали певний стутнь обмеження функци. Так, стутнь обмеження самообслуговування (умивання, одягання) через бть був найбiльшим у грут IV, що статистично вiрогiдно вiдрiзнялося вiд аналогiчних показ-никiв у групах I, II i III (Р < 0,05). Обмеження шдняття важких предметiв також було найбтьш вираженим у грут IV порiвняно з групами I i II, а також вiрогiдно бiльшим у групi III порiвняно з групою I i II (Р < 0,05). Статистично значущих втмшностей в обмеженнi ходь-би через бть мiж групами виявлено не було. Пащенти групи IV могли знаходитись у положенш сидячи статистично вiрогiдно менший час через бть порiвняно з патентами групи II (Р < 0,05). Пащенти групи I могли знаходитись у положенш стоячи вiрогiдно бтьший час порiвняно з пацieнтами груп II i III (Р < 0,05), яы були обмеженi в чаш через бть.
У вшх чотирьох групах пащентав спостериалися та чи iншi розлади сну, яы були найбiльш вираженими
1 --
гтТтТт
у ✓
V
□ Пацюнти з ХВПКБС (п = 103) ■ Здоров! випробуваш (п = 30)
Рисунок 1. Характеристики порушень сну в груп пац1ент1в 1з ХВПКБС пор!вняно з групою здоро-вих випробуваних
Примака: * — Р < 0,001 мiж групами.
в груш IV. Порiвняльна характеристика рiзних порушень сну в чотирьох групах пащентав iз ХВПКБС подана на рис. 2. Так, час, необхщний для засинання, був вiрогiдно найдовшим у груш IV порiвняно з групою I (Р < 0,05); значущих втмшностей в тривалост сну мiж групами не було виявлено. Кгльысть шчних про-буджень була вiрогiдно бiльшою в групi IV порiвняно з групами I i II (Р < 0,05). Значущих втмшностей мiж групами у тривалост шчного сну не було визначено. Пащенти I i II груп бтьш високо ощнювали якiсть свого шчного сну, що було статистично значущим по-рiвняно з групою IV (Р < 0,05). Значущих втмшностей мiж групами в ылькосп i якостi сновидiнь не було виявлено. Яысть ранкового пробудження була найвищою у групах I i II, що при порiвняннi з групою IV було статистично значущим (Р < 0,05). Загалом яысть сну була найкращою в групах I, II i III (21 (20; 23), 21 (20; 22) i 20 (19; 21,5) втповтно), а найпршою — у грут IV (18 (17; 20,5)), що було статистично вiрогiдним (Р < 0,05).
Сон пащеппв групи IV був найкоротшим через бть порiвняно з ушма групами i статистично значущо ко-ротшим порiвняно з пацieнтами групи II (Р < 0,05). Обмеження сексуально! активност через бть також було бтьш вираженим у грут IV порiвняно з групою II (Р < 0,05). Дозвтля пащеппв групи IV було вiрогiдно бтьш обмеженим через бть порiвняно з патентами
5,00
□ Група I (n = 23) ■ Група II (n = 18)
□ Група III (п = 21) ■ Група IV (п = 41)
Рисунок 2. Пор'вняльна характеристика рiзних порушень сну в чотирьох групах пац1ент1в 1з ХВПКБС
Прим1тки: * — Р < 0,05 мiж групами IV i I; # — Р < 0,05 м'ж групами IV / I, IV / II; § — Р < 0,05 мiж групами IV i I, IV i II, IV i III.
групи II (Р < 0,05). Статистично значущих вщмшнос-тей мiж групами в обмеженш здатност до по!здок через бть виявлено не було. Загалом обмеження функцй було найбтьш вираженим у групi IV (36,63 ± 14,45), що порiвняно з групами I i II (24,78 ± 11,67 i 22,22 ± 8,67 вiдповiдно) було статистично значущим (Р < 0,05).
При аналiзi даних обстеження пацieнтiв було визна-чено, що в груш IV спостериаються вiрогiдно найниж-ча яюсть життя (4 (3; 5)) та яюсть сну (18 (17; 20,5)), найбтьший ступiнь обмеження функцй за опитуваль-ником Освестрi (36,63 ± 14,45) порiвняно з iншими групами.
Усi показники якостi життя, обмеження функщ! та якост сну в групах II та III вiрогiдно вiдрiзнялись один вiд одного (Р < 0,05).
Обговорення
Бiль, на вщмшу вiд iнших сенсорних феномешв, не може розглядатися окремо вт особистостi, яка Г! переживае. У формуванш вiдчуття болю виникае об'еднання сенсорно! системи з когштивними й по-ведiнковими дiями, якi виникають у результата ноци-цептивно! стимуляци. Пацieнти з ХВПКБС характе-ризуються бтьш низькою якiстю життя, вираженими розладами сну та значним обмеженням функщ!. Так, якiсть життя в груш пащенпв була майже вдвiчi ниж-чою, нiж у контрольнш групi (5 (4; 6) i 9 (8; 10) балiв втповтно). Бiльшiсть пацieнтiв мали середнiй сту-пiнь обмеження функцй за опитувальником Освестрi (30,50 ± 13,55 %) та зазнавали труднощiв майже з уйма видами повсякденно! активностi. Помiрно вираженi розлади сну мали мюце в усiх пацieнтiв (середнiй бал за опитувальником якост сну Центру сомнологи ста-новив 20 (18; 22)).
Доцiльно розподiляти пацieнтiв на групи втповтно до КЗХКСК, осюльки вони мають певнi клiнiчнi осо-
бливостi. У дослiдженнях болю, особливо хрошчного, необхiдно проводити комплексну ощнку якостi життя, ступеня обмеження функци та якост сну з метою контролю ефективност терапй'.
Було виявлено, що кожна з груп за КЗХКСК мае сво! певш клiнiчнi особливостi. Так, були видтеш двi полярнi групи — група I (бть у дтянщ попереку) та група IV (класична радикулопатая). Пацiенти, яю вт-носились до групи IV, мали найнижчий рiвень якост життя та сну, найбтьш виражений стушнь обмеження функцй'; пащенти ж групи I, навпаки, мали найвищий рiвень якостi життя та сну, найменш виражений стушнь обмеження функцй'.
Аналiз даних у групах II та III виявив, що показники якост життя, рiвня обмеження функцй' та якост сну вь рогiдно вiдрiзнялись один вт одного. Це може свiдчити про суттево рiзнi механiзми формування больового вт-чуття в пацiентiв з iррадiацiею болю до рiвня колша та нижче вiд колiна, що шдкреслюе важливiсть розподiлу пацiентiв iз ХВПКБС на групи вiдповiдно до КЗХКСК.
Висновки
Усi дослiджуванi мали розлади сну рiзного ступеня вираженость Бiльшiсть пацiентiв мали середнiй стушнь обмеження функцй'. У пащенпв iз ХВПКБС виявлено зниження рiвня окремих компонентiв i загально! оцiнки якостi життя. Пацiенти IV групи за КЗХКСК мали вiрогiдно найнижчу яюсть життя та яюсть сну, а також найбтьший стушнь обмеження функцй' порiв-няно з шшими групами, а пащенти II та III груп мали вiрогiдно рiзнi профш якостi сну, обмеження функцй' та якоста життя. Отримаш данi важливо мати на увазi при плануваннi iндивiдуально! схеми комплексного обстеження, лшування та реабiлiтацi!.
Список л1тератури
1. Полуэктов М.Г. Клинический алгоритм диагностиче-
ского и лечебного выбора при инсомнии / М.Г. Полуэктов // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия. — 2003. — № 12. — С. 22-28.
2. Черепанов Е.А Русская версия опросника Освестри:
культурная адаптация и валидность / Е.А Черепанов // Хирургия позвоночника. — 2009. — № 3. —
C. 93-98.
3. Atlas S.J. The Quebec Task Force Classification for Spinal
Disorders and the severity, treatment, and outcomes of sciatica and lumbar spinal stenosis / S.J. Atlas, R.A. Deyo,
D.L. Patrick et al. //Spine. — 1996. — Vol. 21. — P. 28852892.
4. Fairbank J.C. The Oswestry Disability Index/ J.C. Fairbank,
P.B. Pynsent // Spine. — 2000. — Vol. 25. — P. 29402952.
5. Greiner W. A single European currency for EQ-5D health
states. Results from a six country study / Greiner W, Weijnen T., Nieuwenhuizen M. et al. // Eur. J. Health Econ. — 2003. — Vol. 4 (3). — P. 222-231.
6. Hong J.H. Assessment of depression, anxiety, sleep disturbance, and quality of life in patients with chronic low back pain in Korea / J.H. Hong, H.D. Kim, H.H. Shin
et al. // Korean J. Anesthesiol. — 2014. — Vol. 66 (6). — p. 444-450.
7. Report of the Quebec Task Force on Spinal Disorders.
Scientific approach to the assessment and management of activity-related spinal disorders. A monograph for clinicians. — Phyladelphia: Spine, 1987. — P. 1-59.
8. Wenig C.M. Costs of back pain in Germany / C.M. Wenig,
C. O. Schmidt, T. Kohlmann et al. // Eur. J. Pain. — 2009. — Vol. 13. — P. 280-286.
9. Elliott T.E. Chronic pain, depression, and quality of life:
correlations and predictive value of the SF-36 / T.E. Elliott, C.M. Renier, J.A. Palcher // Pain Med. — 2003. — Vol. 4 (4). — P. 331-339.
10. Blyth F.M. Chronic pain, work performance and litigation / F.M. Blyth, L.M. March, M.K. Nicholas et al. // Pain. — 2003. — Vol. 103 (1-2). — P. 41-47.
OmpuMaHO 23.08.16 ■
Романенко В.И.
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМИ БОЛЕВЫМИ СИНДРОМАМИ ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВОЙ
ЛОКАЛИЗАЦИИ
Резюме. Цель исследования. Изучить качество жизни, особенности ограничения функции и качества сна в группах пациентов с хроническими болевыми синдромами пояснич-но-крестцовой локализации согласно Классификации заболеваний позвоночника Квебекской специальной комиссии (КЗПКСК). Материалы и методы. Обследовано 103 пациента с хроническим вертеброгенным пояснично-крестцовым болевым синдромом (ХВПКБС) и 30 практически здоровых испытуемых. По результатам клинико-неврологического обследования все пациенты были распределены на группы, которые соответствовали первым четырем группам КЗПКСК. С целью исследования качества жизни, ограничения функции и качества сна проводилось обследование с использованием опросника качества жизни EuroQol-5D, опросника Освестри и опросника качества сна Центра сомнологии. Результаты. В группе пациентов с ХВПКБС показатель качества жизни был достоверно меньшим (5 (4; 6) баллов из 10 максимально возможных), чем в контрольной группе (9 (8; 10) баллов). Средний
уровень ограничения функции по опроснику Освестри в группе пациентов соответствовал 30,50 ± 13,55 %. Расстройства сна имели место у 100 % исследуемых, а средний балл по данному показателю в группе пациентов составил 20 (18; 22). В IV группе пациентов (классическая радикулопатия) наблюдались самые низкие показатели качества жизни (4 (3; 5)) и качества сна (18 (17; 20,5)) и самые высокие показатели степени ограничения функции по опроснику Освестри (36,63 ± 14,45). Выводы. У пациентов с ХВПКБС обнаружено снижение уровня отдельных компонентов и общей оценки качества жизни, а также степени ограничения повседневной активности по опроснику Освестри. Все пациенты имели расстройства сна разной степени выраженности. Группа пациентов IV по КЗПКСК характеризуется самым низким качеством жизни и качеством сна, а также наибольшей степенью ограничения функции по опроснику Освестри по сравнению с другими группами.
Ключевые слова: боль в нижней части спины, качество жизни, опросник EuroQol-5D, опросник Освестри, качество сна.
Romanenko V.I.
Bohomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH CHRONIC LOW BACK PAIN
Summary. Aim. To study quality of life, level of disability and quality of sleep in patients with chronic low back pain (cLBP) according to The Quebec Task Force Classification for Spinal Disorders (QTFCSD). Materials and methods.One hundred and three patients with chronic low back pain and 30 healthy persons were examined. Examination included clinical and neurological exam, based on which all patients were divided into 4 groups according to QTFCSD. EuroQol-5D questionnaire, Oswestry disability questionnaire and Center of somnology quality of life questionnaire were applied in order to study peculiarities of quality of life, level of disability and quality of sleep. Results. In the group of patients with cLBP the quality of life was significantly lower (5 (4; 6) points out of 10 possible) than in the control group (9 (8; 10) points). The average level of disability according to Oswestry questionnaire in the group of patients corresponded to 30.50 ± 13.55 %. Sleep dis-
orders occurred in 100 % of patients and the average score on this indicator in the group of patients was 20 (18; 22). In the patients of group IV (classic radiculopathy) the lowest levels of quality of life (4 (3; 5)) and quality of sleep (18 (17; 20.5)) and the highest level of disability according to Oswestry questionnaire (36.63 ± 14.45) were observed. Conclusions. Patients with cLBP showed a reduction in the level of quality of life, as well as the degree of restriction of function according to Oswestry disability questionnaire. All patients have had sleep problems of various severity. The IV group of patients according to QTFCSD was characterized by the lowest level of quality of life and sleep quality and the highest degree of limitation of function according to Oswestry disability questionnaire in comparison with other groups.
Key words: low back pain, quality of life, EuroQol-5D questionnaire, Oswestry disability questionnaire, quality of sleep.
