CC BY
38
УДК 616.62-002:616.833.5]-009.7-036.1-008.6-071.1:612.019 DOI: 10.22141/2224-0713.7.101.2018.149665
Степанченко М.С.1, Романенко В.1.2
1Буковинський державний медичний университет, м. Черн1вц1, Укра'на 21нститут с1мейно'[медицини, м. Ки!в, Укра'на
nopiBHqHHq ознак xpoHi4Horo больового синдрому при iнтеpстицiйному циститi та люмбалгп
Резюме. Актуальтсть. Тнтерстицтний цистит doci е маловивченим захворюванням та одшею з най-бльш частих причин хрошчного тазового болю. Оскшьки люмбалгя, згiднo з лтературними даними, е одшею з найчастших скарг при зверненш до лжаря, порвняння особливостей хрошчного больового синдрому в гетерогенних (рiзнoрiдних) кoнтингентiв хворих становить клШчний i науковий ттерес, реал1зуючи потенцшний поступ урозумшш утверсальних патoфiзioлoгiчних механiзмiвхрошзацп больового синдрому в пацiентiвр1зного профию. Мета долдження: визначити спыьт та вiдмiннi ознаки хрошчного больового синдрому в пацiентiв 1з хрошчним тазовим болем/Ытерстищйним циститом та в неврoлoгiчних хворих 1з болем у нижнт частит спини. Матерiали та методи. Обстежеш 59 амбулаторных пацiентiв, з яких 44 — з дiагнoзoм «iнтерcтицiйний цистит», 15 — «люмбалгiя». Для оцнки соматичних прoявiв та впливу cимптoмiв на яксть життя пацiентiв першог групи використовували опитувальники: Genitourinary Pain Index, O'Leary-Sant та Pelvic Pain and Urgency/Frequency Patient Symptom Scale. Оцнка больового синдрому в обох групах проводилася за допомогою в1зуально-аналоговог шкали та больового опитувальника Мак-Гшла. Результати. Тнтенсившсть болю на момент обстеження за вiзуальнo-аналoгoвoю шкалою становила 5,30 ± 1,13 у першш грут, у пацiентiв ie люмбалгiею — 4,73 ± 0,88 (р = 0,058), вiрoгiднoi вiдмiннocтi даного показника мiж чоловжами та жщками в обох групах виявлено не було. Середтй вж початку cимптoмiв у пацiентiв першог групи переважавбшьше шж на 10 роюв (вiдпoвiднo 49,20 ± 10,41 проти 38,33 ± 14,14року, р = 0,013). За кшькктю обраних деcкриптoрiв опитувальника Мак-ГШа спостеркалась значна варiабель-шсть, проте середт величини практично не вiдрiзнялиcя мiж групами пацiентiв (12,18 ± 5,81 проти 10,73 ± 5,11, р = 0,368). Найчастше обраними дескрипторами в першй грут були: ниючий (93,2 %) i тягнучий (77,3 %), серед пацiентiв i-злюмбалгiею — вiдпoвiднo тягнучий (100,0 %) i викручуючий (66,7 %). Виявлено сильний ^рели^тий зв'язок (r = 0,71) мiж групами за частотою обирання найпоширеншиххарактеристик болю. Висновки. Спшьт ознаки хрошчного больового синдрому мiж обстеженими контингентами полягали у вибoрi пoдiбних деcкриптoрiв за шкалою Мак-ГШа, проте в першй грут нтенсившсть болю незначно пере-важала, незважаючи на бшьший стаж захворювання в пацiентiв iз люмбалгiею, що, безумовно, потребуе додаткового вивчення на засадах гомогешзацп пoрiвнюваних груп за тривалстю симптоматики. Ключовi слова: iнтерcтицiйний цистит;люмбалгiя;хрошчний тазовий бль;хрошчний больовий синдром
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Вступ
Вщповщно до таксономи Мiжнародноl асощаци з вивчення болю (International Association for the Study of Pain) бшь визначаеться як неприемний сенсорний та емоцшний чинник, пов'язаний i3 фактичним або по-тенцшним пошкодженням тканини або описаний i3 точки зору такого пошкодження [1].
1нтерстицшний цистит дом е маловивченим захворюванням та одшею з найбшьш частих причин хрошчного тазового болю, тому даний патолопчний стан тепер прийнято називати термшом «штерсти-цшний цистит/сечомiхуровий больовий синдром» (1Ц/СБС), що охоплюе значно ширший контингент хворих i не Грунтуеться на однш лише цистоскошч-
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Степанченко Маршн Святославович, кандидат медичних наук, асистент кафедри фвюлогй iM. Я.Д. Юршенблата, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буко-винський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна; е-mail: stepanchenko@bsmu.edu.ua; конт. тел.: +38 (095) 753-62-14 For correspondence: Markiian Stepanchenko, MD, PhD, Associate Professor at the Department of physiology named after Ya.D. Kirshenblat, State Higher Education Institution of Ukraine"Bukovinian State Medical University', Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: stepanchenko@bsmu.edu.ua; phone: +38 (095) 753-62-14
нш дiагностицi. 1Ц/СБС визначають як «неприемне вiдчуття (б1ль, тиск, дискомфорт), що сприймаеть-ся як пов'язане i3 сечовим MixypoM та асоцшеться i3 симптомами нижнiх сечових шляхiв протягом понад 6 тижнiв, за умови вщсутносп шфекцп чи шших ви-значених причин» [2]. Таким чином, останш показ-ники захворюваност на 1Ц/СБС варiюють мiж 0,06 та 30 % [2—4]. Дана патолопя переважно характерна для жшочо! стаи, превалюючи iз спiввiдношенням 10 : 1 [4], середнш вш пацiенток становить близь-ко 45 роыв [5]. Зв'язку захворюваностi iз расою чи етнiчною приналежнiстю дос не було виявлено [6]. Сшввщношення класично! та безвиразково! форм захворювання вiрогiдно невiдоме, але наявнi науковi данi констатують: вiд 5 до 50 % [7]. З'являеться все бшьше доказiв про захворюванiсть дггей до 18 рокiв, однак показники поширеност в даного контингенту е низькими. Однак не варто виключати дану патоло-гiю на пiдставi лише вiку [8].
За даними Deyo i Weinstein, кiлькiсть амбулатор-них вiзитiв зi скаргою на бть у нижнiй частинi спини (БНЧС) в загальнш картинi звернень посщае друге мiсце, поступаючись лише ресшраторним захворю-ванням [9]. Було показано, що в розвинутих крашах вщ 60 до 90 % населення вщчували БНЧС мiнiмум раз у житп, а щорiчний прирют цього показника становить 5 % [10]. Дiагностика та лшування БНЧС часто е складним завданням, що пов'язано з етюлопчною неоднорщшстю захворювання. Сьогоднi очевидним е той факт, що виражешсть больового синдрому не завжди корелюе з розмiрами кiсти диска i ступенем компресп нервового корiнця [11]. Тому важливо ви-значати провiдний механiзм розвитку болю, щоб iз
самого початку правильно вибрати лшувальну стра-тегш та мiнiмiзувати ризик хрошзацп болю або його повторення.
Осктьки бть у спиш е однieю з найчастших скарг при зверненнi до лшаря, було вирiшено порiвняти осо-бливостi хронiчного больового синдрому в гетероген-них (рiзнорiдних) контингентiв хворих (1Ц/СБС та БНЧС) iз метою визначення можливих спiльних кль шчних ознак, якi, зi свого боку, потенцшно могли б ха-рактеризувати ушверсальш патофiзiологiчнi механiзми хронiзацií больового синдрому в пащентав рiзного про-фiлю.
Мета: визначити спiльнi та вщмшш ознаки хро-нiчного больового синдрому в пащенпв iз хрошч-ним тазовим болем/iнтерстицiйним циститом та в невролопчних хворих iз болем у нижнш частинi спини.
Матерiали та методи
Шд час дослiдження обстежено 59 амбулаторних пащенпв (10 чоловшв, 49 жшок, середнiй вiк яких — 49,54 ± 11,52 року) iз дiагнозами 1Ц/СБС (група А, п = 44) та БНЧС (група Б, п = 15). Основну групу (А) сформовано з 44 дослтжуваних з 1Ц/СБС, до групи по-рiвняння (Б) увшшли 15 хворих iз перiодичним БНЧС без iррадiацií в ногу (перша група за класифшащею за-хворювань хребта Квебексько! спецiальноí' комiсií [12]). За результатами уролопчного (група А) та кшшко-не-врологiчного огляду (група Б) проводився вiдбiр пащ-енпв згiдно з критерiями включення та виключення (табл. 1).
Для оцiнки соматичних проявiв та впливу симп-томiв на яысть життя пацieнтiв групи А з 1Ц/СБС
Таблиця 1. Критери включення па^ен^в удослдження та виключення
Група А (1Ц/СБС), n = 44 Група Б (БНЧС), n = 15
Критерп включення
Бть у простат^ що посилюеться при i"i пальпаци Бiль у попереково-крижовм дiлянцi з iррадiацieю в ногу або без не''
Тривалють симптомiв 6 мiсяцiв i бшьше Тривалють болю 3 мюяц i бiльше
BiK бiльше 20 i менше 70 poKiB
1нтенсивнють болю — 4 бали за вiзуально-аналоговою шкалою (ВАШ) i бiльше
Для жшок фертильного BiKy — вiдсутнiсть ваптносп та прийому оральних контрацептивiв
Пщписання iнформованоí згоди на участь у дослщжены
Критерп виключення
Наявнiсть тяжко''' соматичноí патологií
Активний iнфекцiйний процес
Наявнють шшо'|' патологи нижнiх сечових шляхiв протягом останнiх 6 мюящв Синдром юнського хвоста
Лiкування з приводу дано'|' патологи протягом останых 3 мiсяцiв Перелом хребта
Необхщнють стацiонарного/хiрургiчного лiкування Вроджен аномалií розвитку хребта
Позитивне культуральне доотдження сечi Пухлинахребта
Таблиця 2. Пор1вняльна характеристика дослдних груп хворих
Показник 1Ц/СБС, n = 44 БНЧС, n = 15 Р
BiK, роки 51,16 ± 10,47 44,80 ± 13,45 0,111
Тривалють симптоматики, Mic. 23,52 ± 7,29 22,40 ± 26,77 0,875
BiK початку симптс^в, роки 49,20 ± 10,41 38,33 ± 14,14 0,013
ВАШ, бали 5,30 ± 1,13 4,73 ± 0,88 0,058
Шкала Мак-Гшла, бали 12,18 ± 5,81 10,73 ± 5,11 0,368
були використаш опитувальники: Genitourinary Pain Index (GUPI), O'Leary-Sant, Pelvic Pain and Urgency/ Frequency Patient Symptom Scale (PUF).
Опитувальник GUPI складаеться i3 4 домешв: бть/ дискомфорт, сечовипускання, вплив ^MnTOMiB на жит-тя та яысть життя. Перший домен мiстить 4 запитання, що оцiнюють характер больових вщчутпв. 1-ше — 2-ге запитання мютять по 4 пiдпункти, кожен з яких ощню-еться в!д 0 до 1 бала, трете запитання — в!д 0 до 5 балiв, четверте — 0—10 балiв. Домен сечовипускання мiстить 2 запитання, кожне з яких ощнюеться вiд 0 до 5 балiв. Третш домен мiстить 2 запитання, кожне з яких ощнюеться в!д 0 до 3 балiв, що разом iз 4-м доменом (одне запитання, 0—6 балiв) оцшюють вплив симптомiв на життя пащента. Сума балiв перших двох домешв харак-теризуе ступiнь вираженостi симптомiв, де: 0—9 балiв — незначно виражеш симптоми; 10—18 балiв — середньо виражеш симптоми; 19—33 — тяжка симптоматика. Сума чотирьох домешв (0—45 балiв) комплексно ощ-нюе симптоми пащента [13].
Опитувальник O'Leary-Sant оцшюе ступiнь тяж-костi симптомiв та те, наскiльки симптоми е проблемою для пащента. Вш складаеться iз двох час-тин — домен симптомiв iнтерстицiального циститу (interstitial cystitis symptom index) та домен проблем, викликаних штерстицшним циститом (interstitial cystitis problem index). Загальна ктькють балiв може бути вщ 0 до 20 для домену симптомiв та вiд 0 до 16 для домену проблем. Для обох домешв загальна сума балiв бшьше 6 свщчить про наявшсть штерстицшно-го циститу [14].
Шкала PUF складаеться з 8 запитань, шм з яких оцшюють симптоматику (чотири запитання про характер сечовипускання, три запитання про больовi вщчуття) та запитання про сексуальну актившсть. О^м того, опитувальник включае 4 додатковi запитання, що стосуються впливу конкретних симптомiв на життя пащента. Таким чином, вираховуеться ви-ражешсть симптомiв, ступiнь обтяження останшх та сумарний показник [15].
Ощнка больового синдрому проводилася за допо-могою застосування ВАШ та больового опитувальника Мак-Гiлла. При використанш ВАШ пацiенту пропону-валося вщобразити суб'ективне вiдчуття болю. Шкала проградуйована вiд 0 до 10, де 0 — вщсутшсть болю, 10 — максимально сильний бiль, що коли-небудь до-водилося вiдчувати пащенту [16].
Аналiз за больовим опитувальником Мак-Гшла дае якiсну характеристику болю. Опитувальник складаеться з амдесяти восьми прикметнишв (де-скрипторiв), що описують бiль [17]. Дескриптори болю розподшеш за класами за наростанням смис-лового значення. Перший клас (1 — 13-й пункти) дае характеристику болю на сенсорному, другий клас (14— 18-й) — на психоемоцшному рiвнi, третш клас (20-й) становить вербальну шкалу штенсивносп болю. Пащенту пропонують вщзначити одне слово, що найбшьш точно вщображае його/ïï больовi вiдчуття, в будь-якому (не обов'язково в кожному) з клаав.
Статистична обробка матерiалу проводилася за допомогою комп'ютерно!' програми Microsoft Office Excel 2010 з пакетом надбудов для статистичного аналiзу. Кшьысш змшш описувалися середнiм зна-ченням та стандартним вщхиленням. Якiснi змшш описувалися частотою та вщсотком представленость Визначення кореляцй' проводилось шляхом вираху-вання коефiцiента рангово!' кореляцй' Сшрмена. Bi-рогiднiсть групових вiдмiнностей для сукупностей, яы пiдпорядковуються нормальному розподшу, ощ-нювали за допомогою критерш Стьюдента (T). У разi коли вибiрки не пiдкорялися нормальному розподшу, а також для аналiзу якюних параметрiв застосовував-ся U-критерiй Вшкоксона — Манна — Уiтнi та точ-ний метод Фiшера.
Результати
Iнтенсивнiсть болю на момент обстеження за ВАШ становила 5,03 ± 1,25, вiрогiдноï вiдмiнностi даного показника мiж чоловiками та женками в обох групах виявлено не було. Середня тривалють захворювання становила 23,24 ± 14,58 мю., у жшок першо1 групи — 23,05 ± 6,12 року, у чоловiкiв — 26,50 ± 12,93; у пащ-ентiв iз БНЧС даний показник становив вшповщно 17,64 ± 23,02 та 35,50 ± 35,57 року, мМмальний показник — 3 мюящ, максимальний — 6 роыв. Середнiй вiк появи перших симптомiв захворювання становив 46,44 ± 12,30 року. Характеристика груп хворих наведена в табл. 2.
За допомогою опитувальниыв, специфiчних до хро-нiчного тазового болю, визначали суб'ективну болю-нiсть у пащенпв та вiдгук на недугу. У першш дослiднiй групi здiйснено порiвняння вираженостi симптоматики за гендерною ознакою (табл. 3).
Таблиця 3. Суб'ектив'зована симптоматика iнтерстицiйного циститу в пац1ент1в першоI дослщно/ групи за опитувальниками
Опитувальник Група А, n = 44 Гендерний розподш Р
Жiнки, n = 38 Чоловiки, n = 6
Шкала GUPI, бали 25,66 ± 4,26 25,71 ± 4,54 25,33 ± 1,86 0,726
— бть + сечовипускання 17,77 ± 3,71 17,58 ± 3,94 19,00 ± 1,26 0,096
— бть 12,02 ± 3,17 12,00 ± 3,39 12,17 ± 1,17 0,821
— сечовипускання 5,75 ± 1,73 5,58 ± 1,75 6,83 ± 1,17 0,050
— якють життя 7,89 ± 2,19 8,13 ± 2,22 6,33 ± 1,21 0,013
Шкала O'Leary-Sant, бали 24,73 ± 4,23 25,39 ± 3,99 20,50 ± 3,33 0,013
— Ыдекс симптоммв 13,16 ± 3,01 13,53 ± 2,92 10,83 ± 2,71 0,061
— Ыдекс проблематичностi 11,57 ± 2,37 11,87 ± 2,40 9,67 ± 0,82 0,000
Шкала PUF, бали 18,84 ± 5,14 20,00 ± 4,29 11,50 ± 4,04 0,002
— симптоматика 10,93 ± 4,09 11,50 ± 3,83 7,33 ± 4,23 0,061
— клопп 8,32 ± 1,99 8,50 ± 2,00 7,17 ± 1,60 0,107
Як видно з табл. 3, чико прослщковуеться вщмш-ний вплив симптоматики на яысть життя пацiентiв рiзноl статi, в жiнок виявили значшшу схильнiсть до болiсностi, що пщтверджувалося також i переважанням отриманих ктьысних даних у жiнок за шкалою симптоматики та пов'язано! проблемност iнтерстицiйного циститу.
У скаргах пацiентiв першо! групи найчастше зустрь чались так! дескриптори болю: ниючий, тягнучий, роз-тягуючий, пронизуючий, тупий; у груш Б картина дещо вiдрiзнялась: тягнучий, викручуючий, гострий, пеку-чий, стискаючий та iншi. Характеристики дескрипторiв болю та !х представленiсть наведенi в табл. 4.
При цьому характеристики вщчутпв, пов'язаних iз хронiчним болем, у пащенпв порiвнюваних груп практично не вiдрiзнялися, за единим винятком — дескриптором дратуючого болю, частота обирання якого пащентами помино превалювала в груш Б (табл. 5).
Порiвняльну характеристику поширеност обраних дескрипторiв хронiчного больового синдрому мiж гру-пами обстежених хворих зображено в графiчному ви-глядi на рис. 1.
Обговорення
У результат роботи було визначено, що група 1Ц/СБС характеризувалася вiрогiдно бтьшим вiком початку симптомiв та дещо вищою (однак без статистично! вiрогiдностi) штенсивнютю болю за ВАШ. У переважно! кiлькостi пацieнтiв ще! групи тривалють болю становила близько 2 роив, тодi як в групi БНЧС даний показник був значно варiабельнiшим, становлячи вщ 3 мiсяцiв до 5 роив. Помiчено також, що в груш 1Ц/СБС у чоловшв переважали симптоми сечовипускання, однак вiрогiдно бiльшу проблемнiсть/болiснiсть та порушення якост життя спостер^али в пацieнтiв жшочо! статi.
У дослщжуваних групах виявлено сильний кореляцш-ний зв'язок (г = 0,71) м1ж частотою обирання респонден-
Таблиця 4. Найпоширен1ш1 дескриптори болю, обрат респондентами обох груп, у порядку спадання
Група А (1Ц/СБС), n = 44 Група Б (БНЧС), n = 15
Дескриптор Поширенють, n (%) Дескриптор Поширенють, n (%)
Ниючий 41 (93,2) Тягнучий 15 (100,0)
Тягнучий 34 (77,3) Викручуючий 10 (66,7)
Розтягуючий 19 (43,2) Гострий 4 (26,7)
Пронизуючий 15 (34,1) Пекучий 4 (26,7)
Тупий 14 (31,8) Стискаючий 3 (20,0)
Пекучий 12 (27,3) Палючий 3 (20,0)
Стискаючий 11 (25,0) Розтягуючий 3 (20,0)
Палючий 10 (22,7) Проникаючий 3 (20,0)
Викручуючий 8 (18,2) Пронизуючий 3 (20,0)
Проникаючий 8 (18,2) Нападоподiбний 2 (13,3)
Таблиця 5. Найпоширен1ш1 дескриптори пов'язаного з болем в'щчуття, обрат респондентами обох груп, у порядку спадання
Група А (1Ц/СБС), n = 44 Група Б (БНЧС), n = 15
Дескриптор Поширенють, n (%) Дескриптор Поширенють, n (%)
Перешкода 38 (86,4) Перешкода 12 (80,0)
Стомлюе 31 (70,5) Дратуе 11 (73,3)
Пригннуе 27 (61,4) Стомлюе 10 (66,7)
Дратуе 15 (34,1) Пригычуе 8 (53,3)
Прикрють 11 (25,0) Злить 6 (40)
100%
■ Трупа А (СПС/1 Ц), п = 44 Трупа Б (БНЧС), п = 15
Рисунок 1. Спввщношення питомо1 ваги найпоширенших дескриптор'т болю, обраних респондентами обох дослдних груп
тами найпоширенших дескриштс^в болю та пов'язаних з останшм вщчутлв у вщсотковому вщношенш до юлькос-Т учасниюв вщповщно! груши пащенпв. Останне могло свщчити про ймовiрну шодiбнiсть розвитку та шерсистен-цй хронiчного болю, не виключена наявнють i сшiльних шатофiзiологiчних механiзмiв.
Шд час лiтературного пошуку не виявлено добре методично оргашзованих шодiбних дослщжень, якi б мали на мета шорiвняння гетеротошiчних хронiчних бо-льових синдромiв, зокрема 1Ц/СБС та БНЧС. З огляду на це для кращого розумшня шатофiзiологií хронiчного болю виявлеш в роботi закономiрностi та висловлеш припущення потребують додаткового вивчення, в тому числi й на шрикладi iнших контингентiв хворих, шеред-бачаючи варiацiю як локалiзацiй хронiчного больового синдрому, так i вiкового дiашазону дослiджуваних, зва-жаючи на тривалють шатологiчного стану i, що немаловажно, тяжысть шеребiгу та характеристики зворотносп шерiодiв ремiсiй та загострень захворювання.
Висновки
1. Виявлено сштьш ознаки хронiчного больового синдрому в пащенпв iз хронiчним тазовим болем/штерстищй-ним циститом та в невролопчних хворих iз болем у нижшй часгинi сшини, що шолягали у виборi подабних дескришгорiв за шкалою Мак-Гшла, iз сильним корелящйним зв'язком (г = 0,71) м1ж грушами серед найшоширен1ших характеристик болю. При цьому середнi значения загально'1 ылькосп балiв за вищенаведеною шкалою практично не в]дазнялась м1ж грушами хворих (вщшовщно 12,18 ± 5,81 шроти 10,73 ± 5,11; р = 0,368).
2. Вiдмiнностi мiж обстеженими контингентами полягали у вищш iнтенсивностi больових вiдчуттiв у пащенпв першо! групи за ВАШ (вщповщно 5,30 ± 1,13 проти 4,73 ± 0,88 бала; p = 0,058). При цьому серед-шй BiK початку симптомiв у пащенпв першо! групи був бiльшим на понад 10 роыв (вiдповiдно 49,20 ± 10,41 проти 38,33 ± 14,14 року, р = 0,013).
3. З метою диференщацп тазового болю лшарям рiзних спецiальностей у кшшчнш практицi доцiльно користуватися опитувальниками ВАШ, Мак-Гiлла, Genitourinary Pain Index, O'Leary-Sant, Pelvic Pain and Urgency/Frequency Patient Symptom Scale, що дозволить ощнити провщний механiзм болю, прогноз за-хворювання та вибрати оптимальний патогенетичний лшувальний пiдхiд.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
1нформащя про фшансування. Дослiдження здiй-снювалося власним коштом.
Подяки: проф. 1.В. Романенку — професору кафе-дри неврологи, психiатрil та наркологи ДЗ «Луганський державний медичний ушверситет», президенту Укра!н-сько! асощаци з вивчення болю, за щнш поради щодо планування i методологи дослiдження; проф. О.С. Фе-доруку — завщувачу кафедри урологи та нейрохiрургil ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний ушверситет», заслуженому лiкарю Укра!ни, за щнш поради при обстеженш пащенпв
1нформашя про внесок кожного автора: М.С. Сте-панченко — збирання й обробка матерiалiв, аналiз да-них, написання тексту; В.1. Романенко — концепщя до-слiдження, збирання й обробка матерiалiв.
Список лператури
1. Merskey H. Classification of Chronic Pain / H. Merskey, N. Bogduk. — Seattle: IASP Press, 1994. — 222p.
2. Berry S.H. Development, validation, and testing of an epidemiological case definition of interstitial cystitis/painful bladder syndrome / S.H. Berry, L.M. Bogart, C. Pham et al. // J. Urol. — 2010. — Vol. 183. — P. 1848-1852.
3. Parsons C. L. Prevalence of interstitial cystitis in young women / C. L. Parsons, V. Tatsis// Urology. — 2004. — Vol. 64. — P. 866-870.
4. Temml C. Prevalence and correlates for interstitial cystitis symptoms in women participating in a health screening project / C. Temml, C. Wehrberger, C. Riedl, A. Ponholzer, M. Marszalek, S. Maders-bacher//Eur. Urol. — 2007. — Vol. 51. — P. 803-808.
5. Онопко В. Ф. Интерстициальный цистит или синдром болезненного мочевого пузыря: современный взгляд на проблему / В.Ф. Онопко, Е.А. Кириленко, Е.О. Баранова, В.С. Голубева // Бюллетень Восточно-Сибирского научного центра Сибирского отделения Российской академии медицинских наук. — 2016. — № 1(107). — С. 65-69.
6. Barry M.J. Overlap of different urological symptom complexes in a racially and ethnically diverse, community-based population of men and women / M.J. Barry, C.L. Link, M.F. McNaughton-Collins, J.B. McKinlay//BJUInt. — 2008. — Vol. 101. — P. 45-51.
7. Peeker R. Toward a precise definition of interstitial cystitis: further evidence of differences in classic and non-ulcer disease / R. Peeker, M. Fall// J. Urol. — 2002. — Vol. 167. — P. 2470-2472.
8. Mattox T.F. Interstitial cystitis in adolescents and children: a review / T.F. Mattox // J. Pediatr. Adolesc. Gynecol. — 2004. — Vol. 17. — Р. 7-11.
9. Deyo R.A. Low back pain / R.A. Deyo, J.N. Weinstein // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — Р. 363-370.
10. Andersson G.B.J. The epidemiology of spinal disorders // The adult spine: principles and practice. — 2nd ed. — New York: Raven Press, 1997. — P. 93-141.
11. Suri P. Longitudinal associations between incident lumbar spine MRI findings and chronic low back pain or radicular symptoms: retrospective analysis of data from the longitudinal assessment of imaging and disability of the back (LAIDBACK) / P. Suri, E.J. Boyko, J. Goldberg, C.W. Forsberg, J.G. Jarvik // BMC Musculoskeletal Disorders. — 2014. — Vol. 15. — Р. 152.
12. Atlas S.J. The Quebec Task Force classification for Spinal Disorders and the severity, treatment, and outcomes of sciatica and lumbar spinal stenosis / S.J. Atlas, R.A. Deyo, D.L. Patrick et al. // Spine. - 1996. - Vol. 21. - P. 2885-2892.
13. Clemens J.Q. Validation of a modified National Institutes of Health chronic prostatitis symptom index to assess genitourinary pain in both men and women/ J.Q. Clemens, E.A. Calhoun, M.S. Litwin et al. // Urology. - 2009. - Vol. 74 (5). - P. 983-987.
14. Lubeck D.P. Psychometric validation of the O'leary-Sant interstitial cystitis symptom index in a clinical trial of pentosan polysulfate sodium / D.P. Lubeck, K. Whitmore, G.R. Sant, S. Alvarez-Horine, C. Lai //Urology. - 2001. - Vol. 57. - P. 62-66.
15. Parsons C.L. Increased prevalence of interstitial cystitis: previously unrecognized urologic and gynecologic cases identified using a new symptom questionnaire and intravesical potassium sensitivity / C.L. Parsons, J. Dell, E.J. Stanford et al. // Urology. - 2002. -Vol. 60. - P. 573-578.
16. Gerlinger C. Defining a minimal clinically important difference for endometriosis-associatedpelvic pain measured on a visual analog scale: analyses of two placebo-controlled, randomized trials / C. Gerlinger, U. Schumacher, T. Faustmann, A. Colligs, H. Schmitz, C. Seitz // Health Qual Life Outcomes. - 2010. -Vol. 8. - P. 138.
17. The McGill Pain Questionnaire: major properties and scoring methods / R. Melzack // Pain. - 1975. - Vol. 1(3). -P. 277-299.
OTpuMaHO 08.10.2018 ■
Степанченко М.С.1, Романенко В.И.2
1Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы, Украина 2Институт семейной медицины, г. Киев, Украина
Сравнение признаков хронического болевого синдрома при интерстициальном цистите и люмбалгии
Резюме. Актуальность. Интерстициальный цистит до сих пор является малоизученным заболеванием и одной из наиболее частых причин хронической тазовой боли. Поскольку люмбалгия, согласно литературным данным, является одной из самых частых жалоб при обращении к врачу, сравнение особенностей хронического болевого синдрома в гетерогенных (разнородных) контингентов больных представляет клинический и научный интерес, реализуя потенциальное продвижение в понимании универсальных патофизиологических механизмов хронизации болевого синдрома у пациентов различного профиля. Цель исследования: определить общие и отличительные признаки хронического болевого синдрома у пациентов с хронической тазовой болью/интерстициальным циститом и у неврологических больных с болью в нижней части спины. Материалы и методы. Обследованы 59 амбулаторных пациентов, из которых 44 — с диагнозом «интерстициальный цистит», 15 — «люмбалгия». Для оценки соматических проявлений и влияния симптомов на качество жизни пациентов первой группы использовали опросники: Genitourinary Pain Index, O'Leary-Sant и Pelvic Pain and Urgency/Frequency Patient Symptom Scale. Оценка болевого синдрома в обеих группах проводилась с помощью визуально-аналоговой шкалы и болевого опросника Мак-Гилла. Результаты. Интенсивность боли на момент обследования по визуально-аналоговой шкале составила 5,30 ± 1,13 в первой группе, а у пациентов
с люмбалгией — 4,73 ± 0,88 (р = 0,058), достоверного различия данного показателя между мужчинами и женщинами в обеих группах выявлено не было. Средний возраст начала симптомов у пациентов первой группы был больше более чем на 10 лет (соответственно 49,20 ± 10,41 против 38,33 ± ± 14,14 года, р = 0,013). По количеству избранных дескрипторов опросника Мак-Гилла наблюдалась значительная вариабельность, однако средние величины практически не отличались между группами пациентов (12,18 ± 5,81 против 10,73 ± 5,11, р = 0,368). Чаще всего избранными дескрипторами в первой группе были: ноющий (93,2 %) и тянущий (77,3 %), среди пациентов с люмбалгией — соответственно тянущий (100,0 %) и выкручивающий (66,7 %). Обнаружена сильная корреляционная связь (г = 0,71) между группами по частоте выбора самых распространенных характеристик боли. Выводы. Общие признаки хронического болевого синдрома у обследованных контингентов заключались в выборе подобных дескрипторов по шкале Мак-Гилла, однако в первой группе интенсивность боли незначительно преобладала, несмотря на больший стаж заболевания у пациентов с люмбалгией, что, безусловно, требует дополнительного изучения на основе гомогенизации сравниваемых групп по продолжительности симптоматики. Ключевые слова: интерстициальный цистит; люмбалгия; хроническая тазовая боль; хронический болевой синдром
M.S. Stepanchenko1, V.I. Romanenko2
1Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
institute of Family Medicine, Kyiv, Ukraine
Comparison of chronic pain signs caused by interstitial cystitis versus lumbalgia
Abstract. Background. Interstitial cystitis is still a poorly-diagnosed disease and one of the most common causes of chronic pelvic pain. Since pain in the back is one of the most common complaints during a visit to a doctor, comparing the features of chronic pain in heterogeneous (dissimilar) groups of patients may constitute clinical and scientific interest due to better understanding of the universal patho-physiological mechanisms of chronic pain syndrome in patients of different profile. Materials and methods. The study was conducted in outpatient setting with a total of 59 patients: 44 were diagnosed with interstitial cystitis, 15 had lumbalgia. For assessment of symptoms and impact on quality of life, patients of the first group were questioned using: Genitourinary Pain Index, O'Leary-Sant Questionnaire and Pelvic Pain and Urgency/Frequency Patient Symptom Scale. Pain evaluation in both groups was performed by Visual Analog Scale and McGill Questionnaire. Results. The intensity of pain in the first group (Visual Analog Scale) was 5.30 ± 1.13, whereas in patients with lumbalgia — 4.73 ± 0.88 (p = 0.058), no sex-dependent difference was found in both groups. The mean age of symptoms
onset in patients of the first group predominated by more than 10 years (49.20 ± 10.41 years versus 38.33 ± 14.14 years, respectively, p = 0.013). The number of selected McGill questionnaire pain descriptors showed significant variability, but the average values did not differ significantly between groups (12.18 ± 5.81 versus 10.73 ± 5.11, p = 0.368). Most frequently selected descriptors in the first group were: aching (93.2 %) and pulling (77.3 %); in patients with lumbalgia — pulling (100.0 %) and twisting (66.7 %). A strong correlation relationship (r = 0.71) was found between the groups by the frequency of the most common pain characteristics selection. Conclusions. The revealed common features of chronic pain syndrome between groups included the choice of similar McGill grade pain descriptors. However, the intensity of pain in the first group was slightly prevailing, despite the increased duration of disease in patients with lumbalgia. This consequently requires additional study of the comparable groups with homogenized duration of symptoms.
Keywords: interstitial cystitis; lumbalgia; chronic pelvic pain; chronic pain syndrome
