CC BY
51
Injj
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL I
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.857-07 DOI: 10.22141/2224-0713.2.104.2019.161634
Романенко Ю.1.1, Григорова I.A.2, Романенко 1.В.1, Романенко 1Ю.3 1ДЗ «Луганський державний медичний университет», м. Руб1жне, УкраЫа 2Харювсыкий державний медичний университет, м. Харк1в, Украна
3Укра1нсыкий науково-практичний центр ендокринноi мрургЦ трансплантацИ' ендокринних орган!в i тканин МОЗ Украни, м. Ки\в, УкраЫа
Особливост больового синдрому у па^енлв з ешзодичним i хрошчним головним болем напруження
Резюме. Актуальтсть. Головний бшь напруження (ГБН) — найбыьш поширений у популяци тип головного болю (ГБ). Деяк до^дження показали, що м'язове напруження значно зростае 1з збшьшенням частоти ГБН, болючсть м ^в може зростати тд час нападiв ГБ, м 'язове напруження значно зростае 1з збшьшенням частоти ГБН. Висловлено припущення, що безперервний ноцицептивний внесок перифе-ричних мшфасщальних структур може викликати центральну сенсибш1защю i, можливо, хронхзацт головного болю. Метою до^дження було вивчення особливостей больового синдрому в пацiентiв з ешзодичним i хронiчним головним болем напруження. Матерiали та методи. Було обстежено 108 пацiентiв (55 чоловшв, 53 жнки) з дiагнозами «частий етзодичний головний бшь напруження» (ЕГБН) (група I, п = 64) та «хротчний головний бшь напруження» (ХГБН) (група II, п = 44). Проводилося кл-нiко-неврологiчне обстеження, пальпащя перикранiальних i шийних м^в з обох бо^в з вирахуванням числа болючостi перикратальних м'язiв (ЧБПМ) i числа болючостi м^в шиХ (ЧБМШ) для кожного патента та Хх середне значення в груш. Для ощнки суб'ективноХ вираженостi болю використовувався метод вХзуальноХ аналоговойшкали (ВАШ), для яксноХхарактеристики болю — больовий опитувальник Мак-Гшла. Результати. Пащенти обстежених груп за ттенсившстю ГБ за ВАШсуттево не вiдрiз-нялися, показник був у межах помiрного з тенденщею до бшьш вираженого в груш II. В обох групах при пальпаци перикрашальних i шийних м'язiв з обох бо^в болючсть при пальпацГХ переважно була в межах вiд слабкоХдо помiрноi, крiм трапецiеподiбного таремiнного м^в голови, де болючсть мала характер вiд помiрноi до вираженоХ. У грут I порiвняно з групою II выявлено вiрогiдне перевищення показни^в ЧБПМ та ЧБМШзлiва, ЧБПМ справа i не вiдзначено вiдмiнностей мiж ЧБМШ групи I i II справа. У пацiентiв з ЕГБН виражетсть м'язовоХ болючостi знижувалася з вком, були вищими показники, що описують сенсорш та психоемоцiйнiхарактеристики болю, виявлено позитивний кореляцшний зв'язок мiж болючктю перикрашальнихм^в та ттенсившстю й частотою ГБ на мсяць. У пацiентiв 1з ХГБН виявлено кореляцiйнi зв'язки мiж щтенсивнктю, середньою тривалктю ГБ за мсяць i сенсорними та психоемоцтними характеристиками болю, що може свiдчити про залучення центральних i периферич-них ноцицептивнихмеханiзмiву патогенезхротчного ГБН. Висновки. Наявтстьм'язовоХболючостi, сенсорн та психоемоцшнi характеристики болю необхiдно враховувати при плануваннi лкувальних i реабшiтацшних стратегт, що буде перешкоджати прогресуванню та хротзаци ГБ i сприяти шдви-щенню якостi життя пацiентiв.
Ключовi слова: етзодичний головний бшь напруження; хротчний головний бшь напруження; болючсть перикрашальних м'язв; болючсть шийнихм'язв; вiзуальна аналогова шкала; больовий опитувальник Мак-Плла
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Романенко Юрм 1горович, Луганський державний медичний ушверситет, вул. Будiвельникiв, 32, м. Рубскне ЛуганськоТ обласп, УкраТна, е-mail: [email protected], контактний тел.: +38 (095) 053-66-56.
For correspondence: Yuriy Romanenko, Department of Neurology, Psychiatry and Narcology, Lugansk State Medical University, Budivelnykh st., 32, Rubizhne, Lugansk region, Ukraine, е-mail: [email protected], phone: +38 (095) 053-66-56.
Вступ
Головний бть (ГБ) — це одна з найбтьш актуальних проблем сучасного суспiльства [1]. Поодинои етзоди короткочасного головного болю вiдчуваe практично кожна людина, а у 46 % дорослого населення вш ви-никае систематично. Первинний головний бть зустрь чаеться значно частiше i становить 95—98 % усiх форм цефалгш. Головний бiль напруження (ГБН) — найбтьш поширений у популяци тип ГБ, що проявляеться це-фалгiчними епiзодами тривалiстю вiд дектькох хвилин до дектькох дiб, i становить понад 70 % ушх ГБ [2—5]. Недавнiй аналiз тягаря рiзних форм ГБ показав, що стушнь дезадаптаци i соцiально-економiчних збитыв, пов'язаних з ГБН, бiльший, шж при мiгренi. ГБН зу-сщчаеться частiше за мiгрень [5].
У походженш ГБН вiдiграють роль периферичш та центральнi ноцицептивнi механiзми. Найбтьш обгово-рюваними е психiчнi фактори (псимчне напруження, гострий або хрошчний стрес), зниження рiвня больо-вого порога, насамперед активаци ноцицепторiв м'язiв i фасцiй, а також дефщит функцiонування низхiдних антиноцицептивних систем на рiзних рiвнях. Це осно-вш механiзми, що призводять до напруження перикра-нiальних м'язiв i власне головного болю [5—7].
Феномен м'язового напруження викликае форму-вання м'язово-тошчного синдрому — болiсного напруження м'язiв голови i ши! [8]. Причиною може бути позове напруження, тобто стан, пов'язаний iз тривалим або вимушеним незручним положенням ши! або голови тд час тривало! роботи за комп'ютером, при водшш ав-томобiля та iн. Деяы дослiдження показали, що болю-чють може зростати пiд час нападiв ГБ [9]. Вивчалися рiзнi м'язовi групи з метою визначення специфiчностi яко!-небудь з них для ГБН, однозначних вщповщей не отримано [10]. Однак юнуе точка зору про провщну роль трапецieподiбного, скроневого м'яза i задньо! групи шийних м'язiв у розвитку ГБН у зв'язку з наявнiстю в них тригерних точок. Було виявлено, що м'язове напруження значно зростае iз збтьшенням частоти ГБН [11—14]. Висловлено припущення, що чутливiсть пе-рикранiальних м'язiв може вiдображати не аномалп в м'язовiй тканинi, а скорше сенсибiлiзацiю периферич-них ноцицепторiв, нейронiв другого порядку або дис-функцiю в системах супраспiнального контролю болю бтьш високого порядку. Безперервний ноцицептивний внесок периферичних мiофасцiальних структур може викликати центральну сенсибiлiзацiю ^ можливо, хро-нiзацiю головного болю [15, 16].
Мета дослщження: вивчити особливост больового синдрому в пащенпв з епiзодичним i хронiчним голо-вним болем напруження.
Матерiали та методи
Було обстежено 108 пащенпв (55 чоловтв, 53 жш-ки) з дiагнозами «частий епiзодичний головний бть напруження» (ЕГБН) (група I, п = 64) та «хрошчний головний бть напруження» (ХГБН) (група II, п = 44). Медiана вшу (Ме) становила 39,5 (31,00-
49,00) та 41,00 (30,50-50,75) року втповтно. Критерь
ями включення були добровiльна iнформована згода, наявшсть головного болю напруження, що втповтае критерiям Мiжнародноi' класифiкацií головного болю, втсутнють тяжко! соматично! патологii, зловживання медикаментами.
Клiнiко-неврологiчне обстеження проводилося за класичною схемою iсторií хвороби i включало збiр скарг та анамнезу, з уточненням локалiзацii та характеру болю, його тривалосп, наявностi провокуючих i полегшуючих бiль факторiв, результапв попереднього лiкування та оцiнки ступеня його усшшносп, а також вивчалась можливiсть зв'язку ГБ iз зловживанням лшарськими засобами. Дослiдження неврологiчного статусу виконувалось за стандартною методикою для виявлення наявност симптомiв ураження центрально! нервово! системи, якi могли б свщчити про вторин-ний характер ГБ (проводилися магнiтно-резонансна та комп'ютерна томографiя, електроенцефалографiя за показаннями).
Для об'eктивiзацii ступеня вираженост больового синдрому була використана мануальна пальпащя, що дозволяе визначити стушнь болючоста окремих м'язiв. Проводилась пальпашя перикранiальних (жувальних, скроневих) i шийних (ремшного м'яза голови та ши!, переднього, середнього, заднього сходового, груднино-ключично-соскоподiбного, трапецieподiбного) м'язiв з обох сторш. Обстеження всiх пацieнтiв виконував один дослтник. Пальпацiя здiйснювалася круговими руха-ми другого i третього пальцiв руки дослiдника з легким натисканням, а також штенсивною пресурою м'язiв до зблiднення нiгтьовоi' фаланги дослтника протягом 20 секунд. Болючють при пальпацГ! вiдзначалася в кожному мющ вiд 0 до 3 балiв, де 0 втповтав вiдсутностi болючостi та дискомфорту, 1 — дискомфорту та слабый болючосп без видимо! мiмiчноi' реакцii', 2 — помiрнiй болючостi з видимою мiмiчною реакцieю та 3 — вира-женому ступеню болючостi з вираженою мiмiчною ре-акцieю [17]. Бали болючоста перикранiальних i шийних м'язiв були пiдсумованi окремо. Сумарну ктьысть ба-лiв було розподтено на кiлькiсть обстежених дiлянок. Таким чином було вирахувано число болючосп пери-кранiальних м'язiв (ЧБПМ) i число болючостi м'язiв ши! (ЧБМШ) для кожного пацieнта i !х середне зна-чення в груш.
Використовувався метод вiзуальноi' аналогово! шка-ли (ВАШ), який дозволяе оцшити суб'ективну вираже-нiсть болю, вказавши Г! стушнь на прямш лши довжи-ною 10 см, юнщ яко! вiдповiдають крайнiм ступеням штенсивноста болю («вiдсутнiсть болю» на одному ин-цi, «нестерпний бiль» — на шшому) [18].
Для яысно! характеристики болю використовувався больовий опитувальник Мак-Гiлла, який складаеться iз 78 прикметниыв (дескрипторiв), що розбитi на 3 класи. Перший клас (13 пункпв) дае можливiсть оцiнити сен-сорну характеристику болю. Другий клас (6 пункпв) ха-рактеризуе бть на психоемоцшному рiвнi. Третiй клас (1 пункт) являе собою вербальну шкалу характеру болю. При заповненш опитувальника пацieнт вибирае слова, що втповтають його вiдчуттям на даний момент, у
будь-якому з 20 шдклашв (не обов'язково в кожному). Кожне вибране слово мае числовий показник, що в!д-повщае порядковому номеру слова в шдклаш. Шдраху-нок зводиться до визначення двох показниыв:
1) шдекс числа вибраних дескрипторiв (1ЧВД), який являе собою кшькють (суму) вибраних ств;
2) ранговий iндекс болю (Р1Б) — сума порядкових номерiв дескрипторiв у пiдкласах. Обидва показники були розраховаш для сенсорно! та афективно! шкал окремо.
Евалюативна шкала за своею суттю — вербальна шкала рейтинпв, в якiй вибране слово вщповщае пев-ному рiвню [19].
Статистична обробка даних проводилася з вико-ристанням програми SPSS 17.0 та Microsoft Excel for Windows (2013). Оцшювалися вiрогiднi вщмшносп за допомогою непараметричного критерiю Манна — У!тш для незалежних груп, проводився аналiз рангових коре-ляцiй за Стрменом. Данi подавалися у вигляд Me (Q1-Q3), де Me — медiана, Q1 — 25-й квартиль, Q3 — 75-й квартиль. Критичний рiвень значущост при перевiрцi статистичних гiпотез приймали рiвним 0,05.
Результати та обговорення
Iнтенсивнiсть ГБ на момент обстеження за ВАШ становила Ме (Q1-Q3) 5,00 (4,00-6,00) у груш I i 6,00 (4,00-7,50) — у груш II. Середня тривалють ГБ за мь сяць у груш I становила Ме (Q1-Q3) 9,50 (6,25-12,00), у груш II — 20,00 (18,00-20,75) дня, мшмальний показник — 1 i 15 дшв, максимальний — 15 i 27 дшв вщпо-вщно. Медiана середньо! тривалост ГБ за рiк дорiвню-вала 100,00 (50,00-123,00) i 210,00 (200,00-230,00) дня вщповщно, мiнiмальний показник становив 5 i 85 дшв, максимальний — 120 i 260 дшв вщповщно (табл. 1).
При пальпаци перикрашальних i шийних м'язiв з обох боыв виявлено, що в груш I болючють при пальпаци в межах вщ слабко'! до помiрно!' вiдзначена в жу-вальному, сходовому, груднино-ключично-соскопо-дiбному м'язах злiва та справа, а також у скроневому м'язi справа; болючють у межах вщ помiрно!' до вираже-но! — у ремшному голови, ремiнному ши!, трапешепо-дiбному м'язах злiва та справа й у скроневому м'язi зль ва. У груш II болючють у межах вщ слабко! до помiрноl зафшсована в жувальному, сходовому, груднино-клю-чично-соскоподiбному м'язах злiва та справа, а також у скроневому та ремшному ши! м'язах справа, болючють у межах вщ помiрно! до виражено! — у ремiнному голови, трапецieподiбному м'язах злiва й справа й у скроневому та ремшному ши! м'язах злiва (табл. 2).
У результат мануального дослщження скелетних м'язiв голови та ши! пашенпв нами було встановлено число болючост перикранiальних м'язiв i число болю-чостi м'язiв ши! (табл. 3).
1з табл. 3 видно, що ЧБПМ в груш I злiва та справа було в межах слабко! — помiрноl хворобливосп, Ме (Q1—Q3) становила вщповщно 1,50 (0,63-2,00) i 1,00 (0,50-1,50); у груш II даний показник також був у межах вщ слабкого до помiрного i Ме (Q1—Q3) дорiвнювала 1,50 (0,50—2,00) i 1,50 (0,50—1,50) вщповщно. ЧБМШ в групi I злiва та справа було в межах вщ помiрного до ви-раженого, Ме ^^3) — 1,60 (1,25—2,20) i 1,60 (1,05— 2,20) бала вщповщно; у групi II даний показник спо-стерiгався в аналопчних межах i становив 1,40 (1,00— 2,20) i 1,60 (1,20—2,00) бала вiдповiдно. Мiжгрупове порiвняння груп за значеннями вищезазначених показниыв здiйснювалося за допомогою тесту Манна — У!тш; вiдмiнностi виявленi мiж ЧБПМ груп I i II злiва (р = 0,0001), мiж ЧБМШ груп I i II злiва (р = 0,001),
Таблиця 1. Характеристика групи пац1ент1в, Ме (Q1-Q3)
Показник Група I (n = 64) Група II (n = 44)
1нтенсивнють ГБ за ВАШ, бали 5,00 (4,00-6,00) 6,00 (4,00-7,50)
Середня тривалють ГБ в мюяць, дн 9,50 (6,25-12,00) 20,00 (18,00-20,75)
Середня тривалiсть ГБ за рк, днi 100,00 (50,00-123,00) 210,00 (200,00-230,00)
М'яз ГрупаI [n = 64) Група II (n = 44)
Злiва Справа Злiва Справа
Жувальний 1,00 (0,25-2,00) 1,00 (0,00-1,00) 1,00 (0,25-2,00) 1,00 (1,00-2,00)
Скроневий 2,00 (1,00-2,75) 1,00 (1,00-1,75) 2,00 (1,00-3,00) 2,00 (0,25-2,00)
Ремшний голови 2,00 (2,00-3,00) 2,00 (2,00-3,00) 2,00 (2,00-3,00) 2,00 (2,00-3,00)
Ремшний ши! 2,00 (2,00-2,75) 2,00 (1,00-3,00) 2,00 (2,00-3,00) 2,00 (1,25-2,00)
Сходовий 1,00 (1,00-1,75) 1,00 (0,00-2,00) 1,00 (0,00-2,00) 1,00 (0,00-2,00)
Груднино-ключично-соскоподiбний 1,00 (0,25-1,75) 1,00 (0,00-2,00) 1,00 (0,00-1,75) 1,00 (0,00-1,75)
Трапецieподiбний 2,00 (1,00-2,75) 2,00 (2,00-2,75) 2,00 (1,00-3,00) 2,00 (1,00-2,75)
Таблиця 2. Показники болючост перикран1альнихм'яз'в iм'яз'в ши/ в обстеженихгрупах (бали),
Ме (Q1-Q3)
незначш вiдмiнностi спостерiгалися мiж ЧБПМ груп I i II справа (р = 0,048) i не вщзначено вiдмiнностей мiж ЧБМШ груп I i II справа (р = 0,622).
За даними больового опитувальника Мак-Плла, у па-цieнтiв I i II групи часто зустрiчались так! дескриптори ГБ: стискаючий — у 15 (23,44 %) i 10 (22,73 %), тягнучий — у 18 (28,13 %) i 12 (27,27 %), давлячий — у 12 (18,75 %) i 7 (15,91 %), викручуючий — у 12 (18,75 %) i 16 (36,36 %), пронизуючий — у 13 (20,31 %) i 8 (18,18 %), стомлю-ючий — у 30 (46,88 %) i 19 (43,18 %), вимотуючий — у 21 (32,81 %) i 15 (34,09 %) вiдповiдно. ГБ викликав триво-гу у 22 (34,38 %) i 23 (52,27 %), страх — в 11 (17,19 %) i 7 (15,91 %), пригшчував — 11 (17,19 %) i 9 (20,45 %), дра-тував — 12 (18,75 %) i 12 (27,27 %), злив — 20 (31,25 %) i 9 (20,45 %), знесилював — 26 (40,63 %) i 16 (36,36 %), доводив до вщчаю — 9 (14,06 %) i 3 (6,82 %) ошб вщповщно. Бiль як перешкоду сприймали 20 (31,25 %) i 13 (29,55 %), як досаду — 13 (20,31 %) i 6 (13,64 %), як страждання — 13 (20,31 %) i 15 (34,09 %), як мучення — 10 (15,63 %) i 6 (13,64 %) пащентав вщповщно.
У табл. 4 наведено результати тестування пащенпв за опитувальником Мак-Плла. 1ндекс числа обраних дескрипторiв для сенсорно! шкали становив Ме ^1-Q3) 6,00 (5,00-9,00) у групi I i 5,00 (3,00-7,00) — у гру-пi II, для афективно! шкали — 4,00 (3,00-5,00) i 4,50 (4,00-5,75) вiдповiдно. Ранговий шдекс болю для сенсорно! шкали становив Ме ^1^3) 14,00 (9,25-20,25) i 10,50 (6,00-15,75), для афективно! — 8,00 (7,00-10,75) i 6,50 (5,00-8,00) вiдповiдно. Оцiнка iнтенсивностi болю за евалюативною шкалою — 3,00 (2,00-3,00) i 2,50 (2,00-3,00) вщповщно. Виявлено перевищення в групi I, за даними мiжгрупового порiвняння за допо-могою тесту Манна — У!тш, показникiв 1ЧВД для сенсорно! шкали (р = 0,028), 1ЧВД для афективно! шкали (р = 0,043), Р1Б для сенсорно! шкали (р = 0,02), Р1Б для афективно! шкали (р = 0,001), штенсивносп болю за евалюативною шкалою (р = 0,048).
У груш I був виявлений статистично значущий кореляцшний зв'язок за Сшрменом мiж показником ВАШ та вшом пащентав (г = 0,543, р = 0,002), мiж ш-
тенсивнютю болю за евалюативною шкалою та серед-ньою тривалiстю ГБ за мюяць (г = 0,263, р = 0,036), мiж ЧБПМ злiва та ЧБПМ справа (г = 0,429, р = 0,0001), м1ж ЧБПМ злiва та ЧБМШ справа (г = 0,271, р = 0,03), мiж ЧБМШ злiва та ЧБПМ справа (г = 0,579, р = 0,0001), м1ж ЧБМШ злiва та ЧБМШ справа (г = 0,399, р = 0,00l), мiж показником ВАШ та ЧБМШ справа (г = 0,464, р = 0,011), а також негативний кореляцшний зв'язок мiж вшом та ЧБМШ справа (г = -0,467, р = 0,0001).
У груш II статистично значущий кореляцшний зв'язок за Сшрменом був виявлений мiж ЧБМШ злiва та втэм пащентав (г = 0,327, р = 0,03), мiж середньою тривалютю ГБ за мюяць та 1ЧВД для сенсорно! шкали (г = 0,382, р = 0,011), мiж середньою тривалютю ГБ за мюяць та Р1Б для сенсорно! шкали (г = 0,390, р = 0,009), мж ЧБМШ злiва та ЧБМШ справа (г = 0,669, р = 0,001), мiж ЧБМШ справа та ЧБПМ злiва (г = 0,472, р = 0,001), мiж показником ВАШ та Р1Б для сенсорно! шкали (г = 0,406, р = 0,044).
Таким чином, кишко-невролоичне обстеження та вивчення суб'ективно! больово! симптоматики в об-стежених пащентав з частим ЕГБН та ХГБН показало, що пашенти обстежених груп за штенсивнютю ГБ на момент обстеження за ВАШ суттево не вiдрiзнялися, показник був у межах помiрного з тенденщею до бтьш вираженого в груш II. В обох групах при пальпаци пе-рикрашальних i шийних м'язiв з обох бокiв болючiсть при пальпаци переважно була в межах вщ слабко! до помiрно!, ^м м'язiв трапецiеподiбного та ремiнного голови, де болючють мала характер вщ помiрно! до ви-ражено!, що частково збиаеться з даними С. Alonso-Blanco iз спiвавт. [11]. У груш I порiвняно з групою II виявлено вiрогiдне перевищення показника ЧБПМ та ЧБМШ злiва, ЧБПМ справа i не вщзначено вщмшнос-тей мiж ЧБМШ груп I i II справа.
Ми виявили тенденцш до бтьшо! м'язово! болю-чостi на сторонi ГБ, що узгоджуеться з даними Kíereti Aaseth та спiвавт. [20]. Хоча вищезазначеш автори не виявили суттевих зв'язкiв мiж болючiстю перикраш-альних м'язiв та iнтенсивнiстю й частотою ГБ за мь
Таблиця 3. Наявнсть ЧБПМ i ЧБМШ в обстежених групах (бали), Ме (Q1-Q3)
Показник ГрупаI (n = 64) Група II (n = 44)
Злiва Справа Злiва Справа
ЧБПМ 1,50 (0,63-2,00)* 1,00 (0,50-1,50)** 1,50 (0,50-2,00) 1,50 (0,50-1,50)
ЧБМШ 1,60 (1,25-2,20)* 1,60 (1,05-2,20) 1,40 (1,00-2,20) 1,60 (1,20-2,00)
Група Показник
1ндекс числа обраних дескрипторiв Ранговий шдекс болю Евалюативна шкала
Сенсорний Афективний Сенсорний Афективний
I 6,00 (5,00-9,00) 5,00 (4,00-5,00) 14,00 (9,25-20,25) 8,00 (7,00-10,75) 3,00 (2,00-3,00)
II 5,00 (3,00-7,00) 4,00 (3,00-5,00) 10,50 (6,00-15,75) 6,50 (5,00-8,00) 2,50 (2,00-3,00)
Примтки: рiвень стотност вщмшност р < 0,01 при порiвняннi пац1ент1в в'щпов'щних груп: * — при порiвняннi пац1ент1в групи I i II злiвa; ** — при порiвняннi пац1ент1в групи I i II справа.
Таблиця 4. Результати тестування за опитувальником Мак-Плла, Ме (Q1-Q3)
сяць, вщповщно до наших даних, в rpyni з ЕГБН такий зв'язок наявний, що збiгаeться з даними дослщження Ching-I Hung i3 спiвавт. [21]. У rpyni з ЕГБН вираженють м'язово! болючостi знижувалася з вжом, i ми ви-явили статистично значущий негативний коpеляцiйний зв'язок мiж вiком пацieнтiв i ЧБМШ справа. У той же час у пащенпв з ХГБН нами було зафшсовано зворотну тенденцiю: позитивний кореляцшний зв'язок мiж вь ком i ЧБМШ злiва.
За даними больового опитувальника Мак-Гшла, пацieнти обох груп використовували piзноманiтнi де-скриптори ГБ. Для сенсорно! характеристики болю майже половина пашенпв використовувала шють i бiльше дескpиптоpiв (iз 13 можливих) — 35 (54,69 %) пашенпв групи I та 19 (43,18 %) — групи II; майже кожний п'ятий хворий застосовував десять та бшьше дескpиптоpiв — 11 (17,19 %) i 10 (22,73 %) ошб вщпо-вщно. Для характеристики болю на психоемоцшному piвнi (за даними афективно! шкали) чотири i бiльше дескpиптоpiв ф 6 можливих) використовували бiльше половини обстежених групи I — 39 (60,94 %) оаб та двi третини групи II — 32 (72,73 %) особи, максимально можливе число дескpиптоpiв застосовував майже кожний п'ятий хворий — 11 (17,19 %) i 8 (18,18 %) ошб вщповщно. За евалюативною шкалою штенсивнють болю вiд слабко! до помipно! була наявна у 27 (42,19%) пащенпв групи I та у 15 (34,1 %) — групи II, бшьше половини обстежених описували бшь вщ сильного до нестерпного — 37 (57,81 %) i 29 (65,9 %) ошб вщ-повiдно. Пацieнти з ЕГБН бшьш емоцiйно описують суб'ективш больовi вiдчyття, в них виявлено статистично значуще перевищення показнишв 1ЧВД для сенсорно! та афективно! шкали, Р1Б для сенсорно! та афективно! шкали, штенсивносп болю за евалюативною шкалою поpiвняно з групою II.
Ми виявили в груш II, на вщмшу вщ даних групи I, коpеляцiйнi зв'язки мiж iнтенсивнiстю, середньою три-валютю ГБ за мiсяць i сенсорними та психоемоцшними характеристиками болю, що може свщчити про залу-чення центральних i периферичних ноцицептивних механiзмiв у патогенез хpонiчного ГБН.
Майбутш дослiдження повиннi бути спpямованi на виявлення джерел периферично! ноцицепци, вивчення взаемозв'язку сенсорних, психоемоцшних характеристик ГБ та болючосп перикрашальних i шийних м'язiв, що буде сприяти розробщ патогенетично обумовленого лiкyвання та реабштаци.
Висновки
В обстежених групах вираженють м'язово! болю-чостi коливалась вiд слабко! до виражено!, у пащенпв з ЕГБН виявлено вipогiдне перевищення всiх показни-кiв, ^м ЧБМШ справа. У rpyпi з ЕГБН вираженють м'язово! болючостi знижувалася з втэм, були вищими показники, що описують сенсорш та психоемоцшш характеристики болю, виявлено позитивний кореляцшний зв'язок мiж болючютю перикрашальних м'язiв та iнтенсивнiстю й частотою ГБ на мюяць. У пащенпв з ХГБН виявлено коpеляцiйнi зв'язки мiж iнтенсивнiс-
тю, середньою тривалiстю ГБ в мюяць i сенсорними та психоемоцшними характеристиками болю. Наявнють м'язово! болючосп, сенсорш та психоемоцшш характеристики болю необхщно враховувати при плануваннi л^вальних i реабiлiтацiйних стратегiй, що буде пере-шкоджати прогресуванню та хрошзащ! ГБ та сприяти пiдвищенню якосп життя пацieнтiв.
Конфлiкт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лператури
1. Lyngberg A.C., Rasmussen B.K., Jorgensen T., Jensen R. Has the prevalence of migraine and tension-type headache changed over a 12-year period? A Danish population survey // Eur. J. Epidemiol. — 2005. — 20(3). — P. 243-249. doi: 10.1007/s10654-004-6519-2.
2. Russell M.B., Levi N, Saltyte-Benth J., Fenger K. Tensiontype headache in adolescents and adults: a population based study of 33,764 twins // Eur. J. Epidemiol. — 2006. — 21(2). — P. 153-160. doi: 10.1007/s10654-005-6031-3.
3. Yu S, Han X. Update of chronic tension-type headache // Curr. Pain Headache Rep. — 2015 Jan. — 19(1). — 469. doi: 10.1007/ s11916-014-0469-5.
4. Bigal M.E., Lipton R.B. Tension-type headache: classification and diagnosis // Curr. Pain Headache Rep. — 2005 Dec. — 9(6). — P. 423-9.
5. Fuensalida-Novo S., Palacios-Ceña M, Fernández-Muñoz, J.J., Castaldo M, Wang K, Catena A., Arendt-Nielsen L, Fernández-de-Las-Peñas C. The burden of headache is associated to pain interference, depression and headache duration in chronic tension type headache: a 1-year longitudinal study // J. Headache Pain. — 2017. — 18(1). — 119. doi: 10.1186/s10194-017-0829-8.
6. Probyn K, Bowers H, Caldwell F, Mistry D, Underwood M, Matharu M, Pincus T.; CHESS Team. Prognostic factors for chronic headache: A systematic review // Neurology. — 2017. — 89(3). — P. 291-301. doi: 10.1212/WNL.0000000000004112.
7. Wei C.B, Jia J.P, Wang F, Zhou A.H., Zuo X.M, Chu C.B. Overlap between Headache, Depression, and Anxiety in General Neurological Clinics: A Cross-sectional Study// Chin. Med. J. (Engl.). — 2016. — 129(12). — P. 1394-9. doi: 10.4103/0366-6999.183410.
8. Bendtsen L, Fernández-de-la-Peñas C. The role of muscles in tension-type headache// Curr. Pain Headache Rep. — 2011 Dec. — 15(6). — P. 451-8. doi: 10.1007/s11916-011-0216-0.
9. Fernandez-de-las-Penas C., Cuadrado M.L., ArendtNielsen L, Ge H.Y., Pareja J.A. Increased pericranial tenderness, decreased pressure pain threshold, and headache clinical parameters in chronic tension-type headache patients // Clin. J. Pain. — 2007. — 23(4). — P. 346-352. doi: 10.1097/AJP.0b013e31803b3770.
10. Madsen B.K., S0gaard K, Andersen L.L., Skotte J., Tornoe B, Jensen R.H. Neck/shoulder function in tension-type headache patients and the effect of strength training// J. Pain Res. — 2018 Feb. — 11. — P. 445-454. doi: 10.2147/JPR..S146050.
11. Alonso-Blanco C, Fernández-de-las-Peñas C., Fernández,-Mayoralas D.M., de-la-Llave-Rincón A.I., Pareja J.A., Svens-son P. Prevalence and anatomical localization of muscle referred pain from active trigger points in head and neck musculature in adults and children with chronic tension-type headache // Pain Med. — 2011 Oct. — 12(10). — P. 1453-63. doi: 10.1111/j.1526-4637.2011.01204.x.
12. Ashina S, Bendtsen L, Lyngberg A.C., Lipton R.B., Haji-yeva N, Jensen R. Prevalence of neck pain in migraine and tensiontype headache: a population study // Cephalalgia. — 2015 Mar. — 35(3). — P. 211-9. doi: 10.1177/0333102414535110.
13. Abboud J., MarchandA.A., Sorra K, Descarreaux M. Musculoskeletal physical outcome measures in individuals with tension-type headache: a scoping review// Cephalalgia. — 2013 Dec. — 33(16). — P. 1319-36. doi: 10.1177/0333102413492913.
14. Ashina S, Bendtsen L, Buse D.C., Lyngberg A.C., Lip-ton R.B., Jensen R. Neuroticism, depression and pain perception in migraine and tension-type headache//Acta Neurol. Scand. — 2017 Nov. — 136(5). — P. 470-476. doi: 10.1111/ane.12751.
15. Bendtsen L. Central sensitization in tension-type headache-possible pathophysiological mechanisms // Cephalalgia. — 2000. — 20(5). — P. 486-508. doi: 10.1046/j.1468-2982.2000.00070.x.
16. Bezov D., Ashina S., Jensen R., Bendtsen L. Pain perception studies in tension-type headache // Headache. — 2011 Feb. — 51(2). — P. 262-71. doi: 10.1111/j.1526-4610.2010.01768.x.
17. Данилов А.Б. Диагностика и лечение фибромиалгии // Лечащий врач. — 2012. — 5. — С. 30-34.
18. Breivik H., Borchgrevink C., Allen S.M. et al. Assessment of pain // Br. J. Anaesth. - 2008. - 101(1). - P. 17-24. doi: https:// doi.org/10.1093/bja/aen103.
19. Hawker G., Mian H, Kendzerska T., French M. Measures of adult pain: Visual Analog Scale for Pain (VAS Pain), Numeric Rating Scale for Pain (NRS Pain), McGill Pain Questionnaire (MPQ), Short-Form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ), Chronic Pain Grade Scale (CPGS), Short Form-36 Bodily Pain Scale (SF-36 BPS), and Measure of Intermittent and Constant Osteoarthritis Pain (ICOAP) // Arthritis Care Res. (Hoboken). - 2011 Nov. - 63(Suppl. 11). - P. S240-52. doi: 10.1002/acr.20543.
20. Kjersti Aaseth, Ragnhild Berling Grande, Christofer Lun-dqvist, Michael Bjorn Russell. Pericranial tenderness in chronic tension-type headache: the Akershus population-based study of chronic headache // J. Headache Pain. - 2014 Feb. - 15(1). - 58. doi: 10.1186/1129-2377-15-58.
21. Ching-IHung, Chia-Yih Liu, Ching-Hui Yang, Shuu-Jiun Wang. Headache: an important factor associated with muscle soreness/ pain at the two-year follow-up point among patients with major depressive disorder// J. Headache Pain. - 2016. - 17. - 57. https://doi. org/10.1186/s10194-016-0648-3.
OTpuMaHO 21.12.2018 ■
Романенко Ю.И.1, Григорова И.А.2, Романенко И.В.1, Романенко ИЮ.3
1ГУ «Луганский государственный медицинский университет», г. Рубежное, Украина
2Харьковский государственный медицинский университет, г. Харьков, Украина
3Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев, Украина
Особенности болевого синдрома у пациентов с эпизодической и хронической головной болью напряжения
Резюме. Актуальность. Головная боль напряжения (ГБН) — наиболее распространенный в популяции тип головной боли (ГБ). Некоторые исследования показали, что мышечное напряжение значительно возрастает с увеличением частоты ГБН, болезненность мышц может расти во время приступов ГБ. Высказано предположение, что непрерывный ноцицептивный вклад периферических миофасциальных структур может вызвать центральную сенсибилизации и, возможно, хронизацию ГБ. Целью исследования было изучение особенностей болевого синдрома у пациентов с эпизодической и хронической головной болью напряжения. Материалы и методы. Было обследовано 108 пациентов (55 мужчин, 53 женщины) с диагнозами «частая эпизодическая головная боль напряжения» (ЭГБН) (группа I, n = 64) и «хроническая головная боль напряжения» (ХГБН) (группа II, n = 44). Проводилось клинико-неврологическое обследование, пальпация пери-краниальных и шейных мышц с обеих сторон с подсчетом числа болезненности перикраниальных мышц (ЧБПМ) и числа болезненности мышц шеи (ЧБМШ) для каждого пациента и их среднее значение в группе. Для оценки субъективной выраженности боли использовался метод визуальной аналоговой шкалы (ВАШ), для качественной характеристики боли — болевой опросник Мак-Гилла. Результаты. Пациенты обследованных групп по интенсивности ГБ по ВАШ существенно не отличались, показатель был в пределах умеренного с тенденцией к более выраженному в группе II. В обеих группах при пальпации перикраниальных и шейных мышц с обеих сторон болез-
ненность при пальпации в основном была в пределах от слабой до умеренной, кроме трапециевидной и ременной мышц головы, где болезненность носила характер от умеренной до выраженной. В группе I по сравнению с группой II выявлено достоверное превышение показателя ЧБПМ и ЧБМШ слева, ЧБПМ справа и не отмечено различий между ЧБМШ групп I и II справа. У пациентов с ЭГБН выраженность мышечной болезненности снижалась с возрастом, были выше показатели, описывающие сенсорные и психоэмоциональные характеристики боли, выявлена положительная корреляционная связь между болезненностью перикраниальных мышц и интенсивностью и частотой ГБ в месяц. У пациентов с ХГБН обнаружены корреляционные связи между интенсивностью, средней продолжительностью ГБ в месяц и сенсорными и психоэмоциональными характеристиками боли, что может свидетельствовать о вовлечении центральных и периферических ноцицептивных механизмов в патогенез хронической ГБН. Выводы. Наличие мышечной болезненности, сенсорные и психоэмоциональные характеристики ГБ необходимо учитывать при планировании лечебных и реабилитационных стратегий, что будет препятствовать прогрессированию и хронизации ГБ и способствовать повышению качества жизни пациентов. Ключевые слова: эпизодическая головная боль напряжения; хроническая головная боль напряжения; болезненность перикраниальных мышц; болезненность шейных мышц; визуальная аналоговая шкала; болевой опросник Мак-Гилла
Yu.I. Romanenko1, I.A. Grigorova2, I.V. Romanenko1, I.Yu. Romanenko3 1SI "Lugansk State Medical University", Rubizhne, Ukraine 2Kharkiv State Medical University, Kharkiv, Ukraine
3Ukrainian Research and Practical Centre of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Features of pain syndrome in patients with episodic and chronic tension-type headache
Abstract. Background. Tension-type headache (TTH) is the most common type of headache. Some studies have shown that muscle tension increases significantly with an increase in the frequency of TTH, muscle tenderness may increase during attacks of headache. It has been suggested that the continuous nociceptive contribution of peripheral myofascial structures can cause central sensitization and, possibly, chronic headache. The aim of this work was to study the peculiarities of pain syndrome in patients with episodic and chronic TTH. Materials and methods. A total of 108 patients (55 men, 53 women) diagnosed with frequent episodic tension-type headache (group I, n = 64) and chronic tension-type headache (group II, n = 44) were examined. Clinical neurological examination, palpation of the pericranial and neck muscles on both sides were carried out, with counting the number of tender pericranial muscles (NTPM) and tender neck muscles (NTNM) for each patient and their average number in the group. The subjective severity of pain was determined using visual analogue scale, McGill pain questionnaire was used to characterize the headache. Results. Data of visual analogue scale in both groups did not differ significantly, pain was moderate with a tendency to be more severe in group II. In both groups, the palpation tenderness of the pericranial and neck muscles on both sides was mainly in the range from mild to moderate, except for
the trapezoid and splenius muscle of the head, where the pain was moderate to severe. In group I compared with group II, there was a significant increase in the number of NTPM and NTNM on the left side, NTPM on the right side, and no differences between NTNM in groups I and II were noted. In patients with episodic TTH, the severity of muscle tenderness decreased with age; indicators describing sensory and psycho-emotional characteristics of pain were higher, a positive correlation was found between the pericranial muscle tenderness and the severity and frequency of headaches per month. In patients with chronic TTH, a correlation was found between the severity, the average duration of headache per month, the sensory and psycho-emotional characteristics of pain, which may indicate the involvement of central and peripheral nocicep-tive mechanisms in the pathogenesis of chronic TTH. Conclusions. The presence of muscle tenderness, sensory and psychoemotional characteristics of pain must be taken into account when planning treatment and rehabilitation strategies that will prevent the progression and chronicity of headache, and contribute to improvement in the quality of life of patients.
Keywords: episodic tension-type headache; chronic tension-type headache; pericranial muscle tenderness; neck muscle tenderness; visual analog scale; McGill pain questionnaire
