CC BY
76
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 617.547-031.22-009.7-036.12-07-08:616.8
РОМАНЕНКО В.1.1, РОМАНЕНКО 1.В.2, РОМАНЕНКО Ю.1.3 ''На^ональний медичний ун'!верситет iM. О.О. Богомольця, м. Ки/в, Укра/на 2ДЗ «Луганський державний медичний унверситет», м. Руб'жне, Укра/на 3Ки1вська обласна клiнiчна лiкарня, м. Ки/в, Укра/на
KAiHiHHi nPOOiAi nAUieHTiB ¡3 XPOHiHHMMM БОАЬОВИМИ СИНДРОМАМИ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВО1 AOKAAi3AUil
Резюме. Мета дослдження: визначити клiнiчнi профiлi патент iз болем у нижнй частин спини вдповдно до груп за класифка^ею захворювань хребта Квебексько! спе^ально! комiсif (КЗХКСК). Матерiали та методи. Було обстежено 103 па^енти iз хронiчними попереково-крижовими больовими синдромами. Досл^кення включало шнко-невролопчне обстеження з детальним сенсорним тестуванням, яюсною та юльюсною о^нкою болю за допомогою больового опитувальника Мак-Плла та взуально! аналоговое шкали (ВАШ). З метою визначення рухливост поперекового в^лу хребта проводилися пальце-пдлогова проба (ППП) i модифкований тест Шобера. Ва па^енти були розподлен на 4 групи вдповдно до КЗХКСК. Результат. Па^енти групи I мали достовiрно менший вiк порiвняно з ншими групами, а iнтенсивнiсть болю за ВАШ була достовiрно вищою у групi IV. Показники модифкованого тесту Шобера були достовiрно нижчими у груп IV порiвняно з групою I, тодi як значення ППП були достовiрно меншими у груп I порiвняно з групою IV. У груп IV сенсорний дефцит був представлений у 90 % випадюв; частше зустрiчався бль, подбний удару струмом (85,4 %), пекучий (70,7 %), гарячий (34,1 %), палючий (31,7 %) i колючий (22,0 %) бль. Виснов-ки. 1. Па^енти з хронiчними больовими синдромами попереково-крижово! лока^заци мають певнi клiнiчнi особливоск що чтко видляються при розподл патент на групи вдповдно до КЗХКСК. 2. Лкарям рiзних спе^альностей доцльно використовувати у сво!й клiнiчнiй практиц КЗХКСК з метою оцнки провдного мехаИзму болю, прогнозу захворювання та вибору механiзм-орiентованоí терапИ
Ключом слова: бль у нижнй частинi спини, клiнiчнi профл патент, ВАШ, больовий опитувальник Мак-Плла.
Вступ
Бть у спиш е одшею з найбтьш частих скарг, з якою пащенти звертаються до лшаря. За даними Deyo i Weinstein, ктьысть амбулаторних Bi3miB 3i скаргою на бть у нижнш частиш спини (БНЧС) у загальнш картиш звернень постае друге мюце, поступаючись лише ресшраторним захворюванням [1]. Було показано, що в розвинутих крашах вщ 60 до 90 % населення втчували БНЧС мМмум раз у житп, а щорiчний при-рют цього показника становить 5 % [2]. Дiагностика та лшування БНЧС часто е складним завданням, що пов'язано з етюлопчною неоднорщшстю захворювання.
Бтьшють випадтв БНЧС мають доброяысний характер i м'язово-скелетне походження. Такий БНЧС називаеться неспецифiчним i на втмшу вщ специ-фiчного обумовлений шдтвердженою первинною па-толопею (шфекщя, пухлина, деформащя, остеопоро-тичний або травматичний перелом хребця, запальний процес, радикулярний синдром, стеноз хребетного каналу та ш.). Незважаючи на те, що немае точних даних
про сшввтношення специфiчного i неспецифiчного БНЧС, загальноприйнято вважати, що 95 % випадюв припадае на неспецифiчний БНЧС [3, 4].
Сьогодш очевидним е той факт, що вираженють больового синдрому не завжди корелюе з розмiрами гри-жi диска i ступенем компреси нервового коршця [5—7]. Кпiнiцисти добре знайомi з ситуащею, коли у хворого з штенсивними болями при проведеннi МРТ виявля-ються негрубi змiни i, навпаки, у пацiента з помiрним больовим синдромом або без больових втчутв може бути виявлена грижа диска великих розмiрiв. Локаль защя клiнiчних симптомiв також не завжди втповтае локалiзацii грижi мiжхребцевого диска. Тому важливо визначати провiдний мехашзм розвитку болю, щоб iз самого початку правильно вибрати л^вальну страте-гiю та мiнiмiзувати ризик хрошзаци болю або його по-вторення. 1987 року у Квебеку спещальна робоча група
© Романенко В.1., Романенко 1.В., Романенко Ю.1., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
запропонувала дiагностичнi критери для кпасифiкацii захворювань хребта з метою допомоги у прийнятл кль шчного рiшення, оцшки якостi медично1 допомоги, оцiнки прогнозу та проведення дослщжень.
Мета дослщження — визначити клiнiчнi профiлi пащентав iз болем у нижнiй частиш спини вiдповiдно до груп за класифшащею захворювань хребта Квебек-сько1 спещально1 комiсii (КЗХКСК).
Матер1али та методи
У доcлiдження було включено 103 пащенти з хрошч-ними попереково-крижовими больовими синдромами (даагнози: люмбалпя та люмбоiшiалгiя).
Обстеження починалося з клшшо-невролопчного огляду, за результатами якого проводився вiдбiр пащ-ентiв зпдно з критерiями включення та виключення.
Критери включення:
— Вiк понад 18 i менше 60 роив.
— Бть у попереково-крижовiй дтянщ з iррадiацiею в ногу або без такоь
— Iнтенcивнicть болю за ВАШ — 4 бали i бiльше.
— Тривалicть болю — 3 мюящ та бтьше.
— Для жшок фертильного вшу — вщсутшсть вапт-ноcтi та прийому оральних контрацептивiв.
— Пдписання шформовано1 згоди на участь у до-cлiдженнi.
Критери виключення:
— Наявнють тяжко! соматично! патологи.
— Синдром кшського хвоста.
— Перелом хребта.
— Вроджеш аномали розвитку хребта.
— Пухлина хребта.
— Активний iнфекцiйний процес.
З метою оцшки рухливост поперекового вiддiлу хребта проводили пальце-шдлогову пробу (ППП) i мо-дифiкований тест Шобера.
ППП проводиться при прямих колшах. Пащента просять дотягнутися пальцями рук до тдлоги i вимь рюють цю вiдcтань. У нормi вона повинна становити вщ 0 до 10 см (рис. 1).
Модифшований тест Шобера (рис. 2) проводиться у вертикальному положенш пащента. Спочатку паль-паторно визначають задш верхнi клубовi оcтi та на cерединi вщсташ мiж ними наносять вiдмiтку. Попм за допомогою вимiрювально! cтрiчки наносять другу (на 5 см нижче) i третю (на 10 см вище) мггки. Пащ-ента просять не згинати колша й дотягнутися пальцями рук до пальщв ни. У цей час вимiрюють вiдcтань мiж верхньою i нижньою позначками i визначають ii збтьшення щодо вихiдного значення. У нормi вона повинна становити 5 см i бiльше. Значення менше 5 см свщчить про обмеження рухливост поперекового вщщлу хребта.
З метою об'ективiзацil наявноcтi ураження коршця чи iнших структур проводився аналiз МРТ i рентгено-грам попереково-крижового вщщлу хребта.
Оцiнка больового синдрому проводилася за допомогою вiзуальноl аналогово! шкали (ВАШ) та больового опитувальника Мак-Гiлла. При використанш
ВАШ пацieнту пропонували вiдобразити суб'ективне вiдчуття болю. Шкала проградуйована вщ 0 до 10, де 0 — вщсутшсть болю, 10 — максимально сильний бть, який коли-небудь доводилося вщчувати пацieнту.
Аналiз за больовим опитувальником Мак-Гiлла дае яысну характеристику болю. Опитувальник складаеться з шмдесяти восьми прикметникiв (де-скрипторiв), що описують бiль [8]. Дескрипто-ри болю розподiленi за класами щодо наростання смислового значення. Перший клас (1—13-й пунк-ти) дае характеристику болю на сенсорному, другий клас (14—18-й) — на психоемоцшному рiвнi, третш клас (20-й) являе собою вербальну шкалу штенсив-ност болю. Пацieнту пропонують вiдзначити одне слово, що найбтьш точно вiдображаe його больовi вщчуття в будь-якому (не обов'язково в кожному) з клашв. Нами використовувався варiант перекладу опитувальника, шдготовлений спiвробiтниками Росiйського державного медичного ушверситету, Московського державного унiверситету iм. М.В. Ломоносова та Центрального шституту травматологи i ортопед!!' iм. М.М. Прюрова [9].
Рисунок 1. Методика проведення ППП
Рисунок 2. Методика проведення модифкованого тесту Шобера
Статистична обробка матерiалу проводилася за до-помогою комп'ютерно! програми SPSS 17. Для вшх статистичних обчислень була встановлена помилка першого роду на рiвнi 5 %. Кiлькicнi змшш описува-лися cереднiм значенням i стандартним вiдхиленням, для !х визначення використовувалася програма опи-сово! статистики. Яысш змiннi описувалися частотою i процентом предcтавленоcтi. Доcтовiрнicть групових вщмшностей для сукупностей, що пщпорядковують-ся нормальному розподту, оцiнювали за допомогою критерш Стьюдента (T). У випадку, коли вибiрки не пiдкорялиcя нормальному розподту, а також для ана-лiзу якicних параметрiв застосовувався U-критерш Вiлкокcона — Манна — Yrrai та точний метод Фше-ра. Для порiвняння трьох i бтьше груп застосовувався диcперciйний аналiз (ANOVA).
Bci пацiенти були розподiленi на групи, вщповщ-но до класифшацп захворювань хребта Квебексько! спещально'х' комюи, що подiляе вci захворювання хребта на 11 груп, Грунтуючись на даних кшшчного обстеження, локалiзацil болю, результатах паракль нiчних доcлiджень та ефективносп лiкування [10, 11] (табл. 1).
Таблиця 1. Класиф '1кац'1я захворювань хребта КвебекськоУ спе^альноУ ком!сИ
1 Бть у нижнм частин спини без ippaAia^i нижче вщ сщнично)' складки, невролопчний дефщит вщсутнм
2 Бiль у нижнм частинi спини з ippaAia^eio до piBHq колiна, неврологiчний дефщит вщсутнм
3 Бiль у нижнiй частин спини з iррадiацieo нижче вщ колiна, неврологiчний дефiцит вiдсутнiй
4 Бть у нижнм частинi спини з ippaAia^eo в ногу, наявний невролопчний дефщит
5 Bipor^a компресiя нервового коршця, пщ-тверджена paдioгpaфiчним дoслiдженням (на-приклад, переломи хpебцiв, спiнaльнa неста-бiльнiсть)
6 Дoстoвipнa кoмпpесiя нервового коршця, пщ-тверджена нейpoвiзуaлiзaцiйним дослщжен-ням (наприклад, МРТ або КТ)
7 Стеноз спинномозкового каналу, пщтвердже-ний радюлопчним дoслiдженням
8 Стан пiсля oпеpaцií на хребп, < 6 мiс. тсля oпеpaцií
9 Стан пiсля oпеpaцií на хребп, > 6 мiс. тсля oпеpaцií (асимптомний пеpебiг або наявнють симптoмiв)
10 Хpoнiчний больовий синдром, наявнють шших хвороб, якi можна л^вати, виключена
11 1нший дiaгнoз (наприклад, метастаз, захворювання внутршых opгaнiв, компресшний перелом, спoндилiт)
У нашш робота ми провели розподт пащенпв на 4 групи за КЗХКСК згвдно з даними клшчного обстеження. До першо! групи були зараховаш пацiенти з БНЧС без iррадiащ! в ногу (перша група за КЗХКСК). До друго! групи — пащенти з БНЧС, iррадiацiею болю
в ногу до рiвня колiна i вiдсутнiстю неврологiчного дефщиту (нормальнi рефлекси, вiдсутнiсть сенсорного або моторного дефщиту (друга група за КЗХКСК)). До третьо! групи — пащенти з БНЧС, iррадiацieю болю в ногу нижче вщ рiвня колша i вiдсутнiстю невролопчного дефiциту (нормальнi рефлекси, вiдсутнiсть сенсорного або моторного дефщиту (тре-тя група за КЗХКСК)). До четверто! групи — пащенти з БНЧС, iррадiацieю болю в ногу за дтянками дерматомiв i наявнiстю невролопчного дефщиту в цих дтянках (м'язова слабюсть, атрофи м'язiв, зниження або вщсутшсть рефлексiв, сенсорнi порушення), що вщповщае картинi класично! радикулопати (четверта група за КЗХКСК)). Розподт пащенпв на групи по-даний у табл. 2.
Резудьтати
Було обстежено 103 пащенти (37 чоловшв, 66 жшок, середнiй вiк 41,22 ± 10,92 року) з дiагнозами «люмбалпя» (п = 23) та «люмбош1алпя» (п = 80). 1нтенсившсть болю на момент обстеження за ВАШ становила 5,2 ± 1,15, у чоловтв — 5,24 ± 1,04, у жшок — 5,18 ± 1,21. Середня тривалiсть захворювання — 19,60 ± 23,95 мiс., у чоловiкiв — 16,85 ± 22,03 року, у жшок — 21,15 ± 24,98 року, мшмальний показник — 3 мюящ, максимальний — 10 рокiв. Середнш вiк по-яви перших симптомiв захворювання — 41,83 ± 11,38 року, у чоловшв — 42,05 ± 10,81 року, у жiнок — 41,71 ± 11,77 року. Характеристика групи пащенпв наведена в табл. 3.
У скаргах пащенпв найбтьш часто зус^чались таы дескриптори болю: тягнучий, викручуючий, подiбний до удару струму, пекучий, колючий, подiбний до елек-тричного розряду та iншi. Характеристика дескрипторiв болю та !х поширенiсть зазначеш у табл. 4.
Пекучi, гарячi та палючi болi зустрiчались у 41 (39,8 %) пащента. Стрiляючi, подiбнi до удару струмом, електричного розряду болi зустрiчались у 54 (52,4 %) пащенпв. Вони мали короткочасний характер (вщ декiлькох секунд до 1—2 хвилин), глибоку локалiзацiю i високу iнтенсивнiсть, частiше виникали при русi або мимовiльно. Тягнучi болi зустрiчались у 82 (79,6 %) пащенпв, викручукш — у 63 (61,2 %).
При дослщженш чутливо! сфери у пацieнтiв iз БНЧС були виявлеш як позитивнi, так i негативнi сенсорнi феномени.
До негативних феномешв, що були виявленi в груш, належали: знижене або вщсутне вщчуття дотику ватною паличкою, проведення щпочкою, уколу голкою, дотику пробiркою з гарячою або холодною водою.
Так, вщсутшсть вщчуття дотику ватною паличкою у найбтьш дистальнш дтянщ поширення болю порiвняно зi здоровою стороною було виявлено у 23 (22,3 %) пащенпв, зниження — у 33 (32,0 %). Вщсутшсть вщчуття при проведенш щиочкою у найбтьш дистальнш дтянщ поширення болю порiвняно зi здоровою юнщвкою було визначено у 6 (5,8 %) пащенпв, зниження — у 19 (18,4 %) пащенпв, пщвищення — у
1 (1,0 %) пaцieнтa. Вiдсутнiсть втчуття при уколi гол-кою в найбтьш дистальнш дiлянцi поширення болю порiвняно зi здоровою кiнцiвкою було зареестровано у 3 (2,9 %) пащентав, зниження — у 33 (32,0 %) пащенпв, гiпералгезiя спостер^алась у 11 (10,7 %) пацieнтiв. Зниження чутливост дотику пробiркою з теплою водою порiвняно зi здоровою юнщвкою було виявлено у 3 (2,9 %) пащенпв, iз холодною водою — у 7 (6,8 %) пащентав.
Таблиця 3. Характеристика групи па^ен^в
Таблиця 4. Дескриптори болю та ¡х поширешсть
До позитивних сенсорних феномешв, що були виявлеш в груш, належали парестези та алодишя. Парестези були виявлеш у 47 (45,6 %) пащентав. Локалiзацiя парестезш подана в табл. 5.
У 14 (13,6 %) пащенпв був виявлений феномен алодини, що частше за все був представлений мехашчною динамiчною алодишею — 9 (8,7 %) пащенпв. Детальна характеристика виявлених видiв алодини наведена в табл. 6.
Таблиця 2. Розподл пац1ент1в на групи вщповщно до КЗХКСК
Група Середнiй вiк, роки Кшькють пацieнтiв Кшькють чоловЫв Кшькють жшок
1-ша 35,74 ± 11,21 23 12 11
2-га 39,89 ± 10,65 18 2 16
3-тя 39,86 ± 8,54 21 6 15
4-та 45,59 ± 10,57 41 17 24
Загалом 41,22 ± 10,92 103 37 66
Показник Значення
Кiлькiсть осiб 103
Кшькють чоловшв 37
Кiлькiсть жiнок 66
Середнiй вк, роки 41,22 ± 10,92
lнтенсивнiсть болю за ВАШ 5,20 ± 1,15
Тривалють болю, мiс. 19,60 ± 23,95
Дескриптор болю Поширенiсть, п (%)
Тягнучий 82 (79,6)
Викручуючий 63 (61,2)
Подiбний до удару струмом 54 (52,4)
Пекучий 41 (39,8)
Колючий 26 (25,2)
Гострий 21 (20,4)
Буравлячий 20 (19,4)
Стискаючий 15 (14,6)
Такий, що зводить 16 (15,5)
Гарячий 18 (17,5)
Палючий 19 (18,4)
Свердлячий 17 (16,5)
Розтягуючий 19 (18,4)
Таблиця 5. Локал1зац1я парестез!й
Локалiзацiя Поширенють, п (%)
Поперековий рiвень 27 (57,4)
Рiвень стегна 16 (34,0)
Рiвень гомiлки 25 (53,2)
Феномен алодини зустрiчався у рiзних дтянках тiла, але частiше на рiвнi гомiлки (п = 9) — 64,3 %, шж на рiвнi стегна (п = 7) — 50,0 %.
Знижеш або вщсугш рефлекси були виявленi у 23 (22,3 %) пащенпв. Серед них у 4 (3,9 %) пащентав вщзна-чалося зниження колiнних рефлекшв, у 19 (18,4 %) — ахь лових. Ахiлiв рефлекс не визначався у 6 (5,8 %) пащентав. Даш про змши рефлекшв подаш в табл. 7.
У 9 (8,7 %) ошб виявлено слабюсть м'язiв нижньо! кiнцiвки, а саме у 5 (88,8 %) пащентав вщзначалося утруд-нення тильного згинання стопи, у 4 (3,9 %) — утруднен-ня пщошовного згинання стопи. Крiм того, у 3 (2,9 %) пащентав мала мюце атрофiя м'язiв гомтки. У 33 (32,0 %) пащентав визначався позитивний симптом Ласега.
При проведенш модифiкованого тесту Шобера було виявлено зниження його показниюв щодо норма-
тивних. Так, середне значення модифшованого тесту Шобера в rpyni пащенпв становило 19,65 ± 2,02 см. Середне значення, отримане при проведенш ППП у rpyni пащентав, доpiвнювало 22,18 ± 10,11 см.
Зпдно з КЗХКСК, пацiенти були розподтеш на чотири групи. Значних вщмшностей мiж група-ми за тривалютю болю i спiввiдношенням чоловiкiв i жшок не спостериалося. Пацiенти групи I мали достовipно менший вк: поpiвняно з iншими групами. 1нтенсивнють болю за ВАШ була достовipно вищою у rpyпi IV поpiвняно з iншими групами. Показники модифшованого тесту Шобера були достовipно ниж-чими у rpyпi IV поpiвняно з групою I, тодi як значення ППП були достовipно меншими у rpyпi I поpiвняно з групою IV. Характеристика груп пацiентiв подана в табл. 8.
Таблиця 6. Типи алодинй та ix поширешсть
Тип алодини Поширешсть, n (%)
Мехаычна динамiчна 9 (64,3)
Мехаычна статична 3(21,4)
Холодова 3(21,4)
Теплова 1 (7,1)
Таблиця 7. Зм1ни рефлекс/в 1з нижн!х к!нц!вок
Рефлекс n (%)
Колшний знижений 4(3,9)
AxrniB знижений 19 (18,4)
AxrniB вщсутнм 6(5,8)
Показник Група I (n = 23) Група II (n = 18) Група III (n = 21) Група IV(n = 41)
Кшькють чоловшв 12 2 6 17
Кiлькiсть жшок 11 16 15 24
BiK, роки 35,74 ± 11,21 39,89 ± 10,65 39,86 ± 10,57 45,59 ± 10,57*
lнтенсивнiсть болю за ВАШ, бали 4,61 ± 0,89 4,89 ± 1,08 5,24 ± 1,01 5,66 ± 1,11*
Тривалiсть болю, Mic. 12,04 ± 16,20 27,06 ± 24,96 19,38 ± 24,37 20,68 ± 26,41
3-6 мicяцiв, n (%) 18 (78,3) 7 (38,9) 13 (61,9) 21 (51,2)
7-12 мюящв, n (%) - 1 (5,6) - 7 (17,1)
13 мюящв — 3 роки, n (%) 4 (17,4) 6 (33,3) 5 (23,8) 4(9,8)
> 3 роюв, n (%) 1 (4,3) 4 (22,2) 3 (14,3) 9 (22,0)
Модифiкований тест Шобера, см 20,74 ± 2,18 20,33 ± 1,91 19,38 ± 1,91 18,88 ± 1,69*
ППП, см 16,35 ± 11,05 19,39 ± 7,53 23,62 ± 10,77 25,95 ± 8,52*
Сенсорний дефiцит, n (%) - 6 (33,3) 12 (57,1) 37 (90,2)*
Моторний дефщит, n (%) - - - 10 (24,4)*
Алодиыя, n (%) - - - 14 (34,1)*
Зниження/вiдcутнicть рефлекciв, n (%) - - - 20 (48,8)*
Атрофiя, n (%) - - - 3(7,3)*
Примтка: * — P < 0,05 м!ж чотирма групами пац1ент1в.
Таблиця 8. Характеристика груп пац1ент1в
Таблиця 9. Вар'анти подразник'в i ступнь розлад'в чутливост у rpyni IV, n (%)
——^^^^ Чутливють Подразник —-— Вщсутня Знижена Пщвищена
Ватна паличка 11 (26,8) 26 (63,4) -
Щ^ка 6 (14,6) 17 (41,5) 1 (2,4)
Голка 3(7,3) 33 (80,5) -
npo6ipra з теплою водою - 3(7,3) -
npo6ipra з холодною водою - 7 (17,1) -
Таблиця 10. Характеристика титв алодинп та ïïлокал'зацп у rpyni IV, n (%)
——^^^^ Локалiзацiя Тип алодинГГ ———^^ Стегно Гомшка Стопа
Статична 2 (14,3) 2 (14,3) -
Динамична 4 (28,6) 7 (50,0) 2 (14,3)
Теплова 1 (7,1) - -
Холодова 1 (7,1) 2 (14,3) -
Шють пащенпв i3 групи II мали сенсорний дефщит у найбтьш дистальнш дтянщ поширення болю у виглядi знижено! (n = 4) та вщсутньо! (n = 2) чутливосп на дотик ватною паличкою (малий тактильний дефiцит), в одного пащента вiдзначалося зниження чугливостi при проведенш пензлем з натурально! ще-тини (великий тактильний дефiцит).
BiciM пацiентiв групи III мали сенсорш порушення у найбiльш дистальнiй дтянщ поширення болю у витвд знижено! (n = 2) та вщсутньо! (n = 10) чутливосп на дотик ватною паличкою.
У груш IV сенсорний дефщит виявлено у 90 % випадтв. В 11 пащенпв вщзначалася вщсутшсть чутливосп на дотик ватною паличкою, у 26 — зниження чутливосп; у 17 — була знижена чутливють на про-ведення пензлем, у 6 — вщсутня, в 1 — пщвищена; 33 пащенти вщзначали зниження чутливосп при дотику голкою; 3 пацiенти не вщчували дотику; в 11 пацiентiв виявлена гшералгез1я; 3 пацiенти гiрше розрiзняли тепловий стимул порiвняно зi здоровою кшщвкою, 7 — холодовий. Розладiв вiбрацiйноï чутливостi в групi не спостерналося. Детальна характеристика розладiв чутливосп подана в табл. 9.
У 14 пащенпв групи IV спостернався феномен алодинй', що був представлений статичною (n = 3) i динамiчною (n = 11) алодишею, алодишею у вiдповiдь на дотик холодним (n = 3) та гарячим (n = 1) предметами. У 2 пащенпв мала мюце динамiчна алодишя у дтянках гомтки i стопи одночасно, в одного — у дтянках стегна i гомтки одночасно. Детальна характеристика тишв алодинй', il локал1защ! та частоти наведена в табл. 10.
У груш IV також спостериались змiни в рефлекторнш сферi, зниження сили м'язiв та атрофiя м'язiв. Зниження сили м'язiв у нижнiх кшщвках виявилось у 10 (24,4 %) пащенпв i було представлено легким (n = 7) i помiрним (n = 3) ступенем моторного дефщиту. У 3
(7,3 %) пащенпв спостерналась атрофiя м'язiв гомтки. У 20 (48,8 %) пащенпв були наявш змши сухожил-кових рефлекшв iз нiг, а саме зниження колшного рефлексу — 4 (9,8 %) особи, зниження ахтового рефлексу — 10 (24,4 %) ошб та вщсутш ахiловi рефлекси — 6 (14,6 %) пащенпв.
Обговорення
Внаслiдок роботи було визначено, що група I за КЗХКСК характеризуеться достовiрно меншим вшом i меншою iнтенсивнiстю болю за ВАШ. У переважно! кiлькостi пащенпв ще! групи тривалють болю станови-ла вiд 3 до 6 мюящв, що було значно меншим порiвняно з iншими групами. Перша група пащенпв за КЗХКСК також мала достовiрно найбiльшi показники тесту Шо-бера та найменшi показники ППП порiвняно з iншими групами. Це свщчить про найменшу стутнь обмежен-ня рухливостi в поперековому вщдш хребта порiвняно з шшими групами. Протилежнi данi були отримаш при визначеннi характерних клiнiчних особливостей пащенпв у груш II за КЗХКСК.
Було визначено, що група IV за КЗХКСК характеризуеться достовiрно (p < 0,05) бтьшим вшом (45,59 ± 10,57 року) та бтьшою iнтенсивнiстю болю за ВАШ (5,66 ± 1,11 бала). В цiй групi частiше зустрiчався бть, подiбний до удару струмом (85,4 %), пекучий (70,7 %), гарячий (34,1 %), палючий (31,7 %) та колючий (22,0 %) бть. Щ дескриптори е специфiчними для невропатичного компоненту болю [12—14]. Статистич-но значущо частiше в груш IV за КЗХКСК вщзначались таы сенсорнi феномени, як гшалгез1я (63,4 %), парестезiя (70,7 %), алодишя (34,1 %) та гшералгез1я (2,4 %); часпше також зус^чався позитивний симптом Ласега (58,5 %). Майже у 30 % пащенпв ще! групи тривалють болю становила понад 3 роки, що було значно бтьшим порiвняно з шшими групами. Четвер-та група пащенпв за КЗХКСК також мала достовiрно
найменшi показники тесту Шобера (18,88 ± 1,89 см) та найбiльшi показники ППП (25,95 ± 8,52 см) пор1вняно з iншими групами. Це свiдчить про найбiльший стутнь обмеження рухливостi в поперековому вщдш хребта порiвняно з iншими групами.
Отже, за даними клшшэ-невролопчно! характеристики групи пацieнтiв визначено, що всi вони мають як певш спiльнi риси (тривалiсть болю, дескрипто-ри болю, наявнiсть сенсорного дефщиту та iн.), так i певш особливоста, що добре видiляються при розподш групи пацieнтiв на 4 шдгрупи за КЗХКСК (значення тесту Шобера, ППП, наявшсть алодинй', зниження рефлекшв, м'язово! сили, наявнiсть атрофй' м'язiв).
Висновки
1. Пацieнти з хрошчними больовими синдромами попереково-крижово! локатзаци мають певнi кпiнiчнi особливостi, що чггко видiляються при розподiлi пашентав на групи вiдповiдно до КЗХКСК.
2. Лшарям рiзних спецiальностей дощльно викори-стовувати у свош клшчнш практицi КЗХКСК iз метою ощнки провiдного механiзму болю, прогнозу захворю-вання та вибору механiзм-орieнтованоl терапй'.
Список л1тератури
1. Deyo R.A. Low back pain / R.A. Deyo, J.N. Weinstein //
N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 363-370.
2. Andersson G.B.J. The epidemiology of spinal disorders //
JWF, ed. The adult spine:principles and practice, 2nd ed. — New York: Raven Press. — 1997. — Р. 93-14.
3. Croft P. Back pain / P. Croft, H. Raspe // Baillieres Clin.
Rheumatol. — 1995. — Vol. 9. — P. 565-583.
4. Henschke N. Prevalence of and screening for serious spinal
pathology in patients presenting to primary care settings with acute low back pain / C.G. Maher, K.M. Refshauge, R.D. Herbert, R.G. Cumming, J. Bleasel, J. York, A. Das, J.H. McAuley // Arthritis and Rheumatism. — 2009. — Vol. 60. — P. 3072-3080.
5. Suri P. Longitudinal associations between incident lumbar
spine MRI findings and chronic low back pain or radicular symptoms: retrospective analysis of data from
the longitudinal assessment of imaging and disability of the back (LAIDBACK) / P. Suri, E.J. Boyko, J. Goldberg et al. // BMC Musculoskeletal Disorders. — 2014. — Vol. 15. — P. 52.
6. Jensen M.C. Magnetic resonance imaging of the lumbar spine
in people without back pain / M.C. Jensen, M.N. Brant-Zawadzki, N. Obuchowski et al. // N. Engl. J. Med. — 1994. — Vol. 331(2). — P. 69-73.
7. Jensen M.C. Magnetic resonance imaging of the lumbar spine
in people without back pain / M.C. Jensen, M.N. Brant-Zawadzki, N. Obuchowski et al. // New England Journal of Medicine. — 1994. — № 331. — P. 69-73.
8. Melzack R. The McGill Pain Questionnaire: major properties
and scoring methods / R. Melzack // Pain. — 1975. — Vol. 1(3). — P. 277-299.
9. Кузьменко В.В. Психологические методы количествен-
ной оценки боли/В.В. Кузьменко, В.А. Фокин, Е.Л. Соков // Сов. мед. — 1986. — № 10. — С. 44-48.
10. Atlas S.J. The Quebec Task Force classification for Spinal
Disorders and the severity, treatment, and outcomes of sciatica and lumbar spinal stenosis / S.J. Atlas, R.A. Deyo, D.L. Patrick et al. //Spine. — 1996. — Vol. 21. — P. 28852892.
11. Report of the Quebec Task Force on Spinal Disorders. Scientific approach to the assessment and management of activity-related spinal disorders. A monograph for clinicians. — Phyladelphia: Spine. — 1987. — P. 1-59.
12. Lewis R.A. Tackling neuropathic pain: different perspectives
of clinicians and investigators / R.A. Lewis, G. Said // Neurology. — 2008. — Vol. 70(18). — P. 1582-1583.
13. Smart K.M. Clinical indicators of «nociceptive», «peripheral
neuropathic» and «central» mechanisms of musculoskeletal pain. A Delphi survey of expert clinicians / K.M. Smart, C. Blake, A. Staines et al. // Man. Ther. — 2009. — Vol. 1. — P. 80-87.
14. Treede R.D. Neuropathic pain: redefinition and a grading system for clinical and research purposes / R.D. Treede, T.S. Jensen, J.N. Campbell et al. //Neurology. — 2008. — Vol. 70(18). — P. 1630-1635.
Отримано 26.02.16 ■
Романенко В.И.1, Романенко И.В.2, Романенко Ю.И.3
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
2ГУ «Луганский государственный медицинский университет», г. Рубежное, Украина
3Киевская областная клиническая больница, г. Киев, Украина
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОФИЛИ ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМИ БОЛЕВЫМИ СИНДРОМАМИ ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ
Резюме. Цель исследования: определить клинические профили пациентов с болью в нижней части спины в группах в соответствии с классификацией заболеваний позвоночника Квебекской специальной комиссии (КЗПКСК). Материалы и методы. Обследованы 103 пациента с хроническими пояснично-крестцовыми болевыми синдромами. Исследование включало клинико-неврологическое обследование с подробным сенсорным тестированием, качественной и количественной оценкой боли при помощи болевого опросника Мак-Гилла и визуальной аналоговой шкалы (ВАШ).
С целью определения подвижности поясничного отдела позвоночника проводились пальце-напольная проба (ППП) и модифицированный тест Шобера. Все пациенты были распределены на 4 группы согласно КЗПКСК. Результаты. Пациенты группы I имели достоверно меньший возраст по сравнению с другими группами, а интенсивность боли по ВАШ была достоверно выше в группе IV. Показатели модифицированного теста Шобера были достоверно ниже в группе IV по сравнению с группой I, тогда как значения ППП были достоверно меньшими в группе I по сравнению с груп-
пой IV. В группе IV сенсорный дефицит был представлен в 90 % случаев, чаще встречалась боль, подобная удару током (85,4 %), жгучая (70,7 %), горячая (34,1 %), палящая (31,7 %) и колющая (22,0 %). Выводы. 1. Пациенты с хроническими болевыми синдромами пояснично-крестцовой локализации имеют определенные клинические особенности, которые четко выделяются при распределении пациентов на группы
в соответствии с КЗПКСК. 2. Врачам различных специальностей целесообразно использовать в своей клинической практике КЗПКСК с целью оценки ведущего механизма боли, прогноза заболевания и выбора механизм-ориентированной терапии.
Ключевые слова: боль в нижней части спины, клинические профили пациентов, ВАШ, болевой опросник Мак-Гилла.
Romanenko V.I.1, Romanenko I.V.2, Romanenko Yu.I.3
1National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
2State Institution «Luhansk State Medical University», Rubizhne, Ukraine
3Kyiv Regional Clinical Hospital, Kyiv, Ukraine
CLINICAL PROFILES OF PATIENTS WITH CHRONIC PAIN SYNDROMES OF LUMBOSACRAL LOCALIZATION
Summary. Objective of the study: to examine the clinical profiles of patients with low back pain according to The Quebec Task Force Classification for Spinal Disorders (QTFCSD). Materials and methods. 103 patients with chronic lumbosacral pain syndromes were examined. The study included clinical and neurological examination with a detailed sensory testing, qualitative and quantitative evaluation of pain by means of McGill pain questionnaire and visual analog scale (VAS). Finger-floor distance (FFD) and modified Schober's test were estimated in order to determine flexibility in lumbar spine. All patients were divided into 4 groups according to QTFCSD. Results. Patients of group I were significantly younger compared to other groups, and pain intensity according to VAS was significantly higher in the group IV. Results of modified Schober's
test were significantly lower in group IV compared to group I, whereas the values of the FFD were significantly lower in group I compared to group IV. In group IV sensory deficit was present in 90 % of cases, electric shock-like (85.4 %), burning (70.7 %), hot (34.1 %), searing (31.7 %) and pricking (22.0 %) pain was more frequent. Conclusions. 1. Patients with chronic pain syndromes of lumbosacral localization have certain clinical features that are clear if patients are allocated into groups according to QTFCSD. 2. Doctors of different specialties should use QTFCSD in their clinical practice to assess the leading mechanism of pain, to make disease prognosis and to choose mechanism-oriented therapy.
Key words: low back pain, clinical profiles of patients, visual analog scale, McGill pain questionnaire.
