CC BY
38
УДК 616.833.24-002:611.835.3]-009.7-008.6-036.11-085.276-036 ЛИТВИНЕНКО Н.В., КОВТУН 1.1.
ВДНЗУ «Укра/нська медична стоматолопчна академ/я», м. Полтава
КЛУЧНИЙ ПЕРЕБ1Г ГОСТРОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ, ОБУМОВЛЕНОГО ДИСКОГЕННОЮ
ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВОЮ РАДИКУЛОПАПвЮ, ■ ■ ■■
НА ФОН1 Л1КУВАННЯ НЕСТЕРО1ДНИМИ ПРОТИЗАПАЛЬНИМИ
ПРЕПАРАТАМИ
Резюме. Проведено комплексне доЫдження 51 пащента вжом вiд 29 до 55 ро^в 1з гострим больовим синдромом (ГБС), обумовленим дискогенною попереково-крижовою радикулоnатiею (ПКР), на фонi лкування диклофенаком та лорноксикамом (Ксефокамом). Проводили кыькюну та яксну оцтку ГБС та особисткних особливостей nацiентiв за ушфшованими шкалами, визначали в сироватц кровi маркери ноцицептивног системи (субстанщю Р). Анализ результатiв до^дження виявив, що застосування лорноксикаму (Ксефокаму) у комплекснш терапи ГБС, обумовленого ПКР, показало бшьшу ефективтсть щодо покращення статико-локомоторних функцш хребта, зменшення iнтенсивностi больового синдрому за визуальною аналоговою шкалою (з вираженог до легког) та яккних характеристик больового синдрому за рахунок сенсорног та афективног складових за опитувальником Мак-ГШа, зменшення рiвня депреси, значного зниження концентраци субстанцп Р у сироватц кровi хворих. Ключовг слова: больовий синдром, нестеро'дт протизапальт препарати, радикулопат1я.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Бть у спиш займае друге мюце за частотою серед ушх випадюв тимчасово! непрацездатност та п'яте мю-це серед випадюв шсшт^защ! в Укра!ш [1]. Л^вання гострого больового синдрому (ГБС) повинно почина-тися в максимально ранш строки з метою повернення пащента до активного способу життя, запоб^ання повторним загостренням та хрошзаци больового синдрому [2—4]. Згдно з лггературними даними, у 10—20 % хворих працездатного вшу гостра дорсалпя транс-формуеться у хрошчну [5]. Хрошзашя провокуеться перебудовою периферично! та центрально! нервово! систем, що перевантажуються больовими iмпульсами вщ запальних м'язiв, зв'язок, фасеткових суглобiв та шших структур. Найтяжчим варiантом вертеброгенних больових синдромiв е попереково-крижова радикуло-папя. У бшьшосл випадюв бiль у спинi минае через деюлька днiв або 2—4 тижш, при радикулопатп бiль тривае тижш або мюяш та в частиш випадкiв хрошзу-еться i тривае роки [3, 6]. Хрошчному переб^у болю в спинi сприяе неадекватне лшування гострого болю та iншi причини (тривалий лiжковий режим, надмiрне
обмеження фiзичних навантажень, «больовий» тип осо-бистостi, понижений фон настрою, у частиш випадыв зашкавлешсть пашента в тривалiй непрацездатностi, агравацiя симптс^в та рентне ставлення до хвороби) [7]. Золотим стандартом для лшування гострого болю у спиш е нестеро!дш протизапальш препарати (НПЗП). Мехашзм ди НПЗП полягае в iнгiбуваннi циклоокси-генази — ключового ферменту в каскадi метаболiзму арахщоново! кислоти, що е попередником проста-гландинiв, простациклiнiв та тромбоксанiв. Внаслщок зменшення синтезу простагландинiв знижуеться про-дукцiя медiаторiв набряку та запалення, зменшуеться чутливiсть нервових структур до брадиюншу, гiстамiну,
Адреса для листування з авторами:
Литвиненко Наталя Володимиргвна
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
ВДНЗУ «Украгнська медична стоматолопчна академш»,
mededition@rambler.ru
© Литвиненко Н.В., Ковтун I.I., 2014 © «М1жнародний невролог1чний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
оксиду азоту, що утворюються в тканинах при запа-ленш [8, 9]. НПЗП подтяють на 4 групи залежно вiд аналгезуючо! активностi та перюду напiввиведення. До групи з високою аналгезуючою активнiстю та коротким перюдом напiввиведення зараховують диклофенак, iндометацин, лорноксикам (Ксефокам) та кетопрофен [10]. Препарати саме ще! групи використовують для лкування гострого больового синдрому.
Мета — комплексне порiвняння клiнiчного переб^у ГБС, обумовленого дискогенною радикулопатiею L5, 81, на фонi лiкування рiзними групами НПЗП — натрiевою стлю диклофенаку та лорноксикамом.
Матерiали та методи
Проведено обстеження 51 пащента (27 чоловь кiв, 24 жшки) вiком вiд 29 до 55 рошв (у середньому 43,10 ± 0,80 року) iз ГБС, обумовленим попереково-крижовою радикулопатiею (ПКР). До групи здорових увшшли 20 практично здорових оаб (8 жiнок, 12 чоловшв), середнiй вiк яких становив 43,0 ± 1,8 року. Обстеження пацiентiв проводилось за спецiально розробленою нами картою пащента з болем у нижнш частиш спини, що включала даш анамнезу та скарг, невролопчного статусу, параклiнiчних методiв обстеження, зокрема магштно-резонансно! томографп попереково-крижового вщдшу хребта. У всiх хворих був дiагностований ГБС, пов'язаний iз компресiею L5 (17 хворих — 33,33 %) або 81 (34 хворi — 66,67 %) коршщв на фош протрузiй та гриж мiжхребцевих дискiв. Пацiенти були оглянут нейрохiрургом i на момент лшування не потребували нейрохiрурriчноl допомоги. Для об'ективiзацil больового синдрому, оцiнки обсягу активних рухiв у поперековому вщдш хребта, наявностi депресп, рiвня тривожност хворого, порушення його життедiяльностi та контролю за ефективнiстю застосовувано! терапи було викорис-тано ушфшоваш шкали: вiзуальну аналогову шкалу болю (ВАШ), опитувальник болю Мак-Гiлла, тести Томайера та Шобера, шкала депресп Бека, тест Спш-бергера — Ханша, опитувальник Роланда — Моррюа.
ВАШ являе собою вiдрiзок довжиною 10 см. Хворий в!д^чав знаком цифру (бал), що вщповща-ла штенсивносп болю на вiдрiзку, початок якого (0 балiв) вiдповiдав вщсутносп больового вiдчуття, 1—3 бали — болю слабко! iнтенсивностi, 4—6 балiв — серед-ньо! iнтенсивностi болю, 7—9 балiв — сильному болю, а кшець (10 балiв) — дуже сильному (нестерпному) болю. Опитувальник болю Мак-Гшла дае яысну характеристику вимiрювання болю. Сiмдесят вiсiм слiв, що характеризували бiль, були розподтеш на двадцять класiв (субшкал) i утворили 3 головнi класи (шкали). Перший клас (з 1-1 по 13-ту субшкалу) давав характеристику болю на сенсорному рiвнi, другий клас (з 14-1 по 18-ту субшкалу) — на емоцшному рiвнi, третiй клас (з 19-го по 20-й) допомагав визначити штенсив-шсть болю. Хворий вибирав т чи iншi дескриптори
з будь-яких 20 субшкал, але лише один дескриптор у вiдповiднiй шкалi. Вираховувався ранговий шдекс болю (Р1Б) — сума порядкових номерiв дескрипторiв у вах субшкалах та iндекс числа вибраних дескрипторiв (1ЧВД). Шкала Мак-Гiлла дозволяе вимiряти сен-сорну, емоцiйну та кшьысну (евалюативну) складовi больового вщчуття. Оцiнка ступеня депресивних роз-ладiв проводилась за допомогою тесту Бека. Результат 10—15 балiв вказував на наявшсть м'яко! депресп, 16—19 балiв — на помiрно виражену депресш, понад 19 балiв — на значний стушнь депресивних розладiв. Рiвень тривожностi проводився за допомогою тесту Сптбергера —Ханiна (визначення особистюно! та реактивно! тривожносп). Результат до 30 балiв вiдбивав низький рiвень тривожностi, 31—45 балiв — середнш, 46 балiв i бiльше — високий рiвень тривожностi. Об-меження рухово! активностi ощнювали за опитуваль-ником Роланда — Моррiса, що включав 18 питань, яы визначали життедiяльнiсть у зв'язку з болем у спиш. Порушення життедiяльностi констатували в тому разi, якщо пащент вiдмiчав 7 пунктiв. Порушення вважали вираженими (8—12 пункпв) або значно вираженими (13—18 пункпв).
Пащентам, а також груш здорових оаб визначали в сироватш кровi рiвень субстанцп Р. Пацiенти були розподшеш на двi групи. Контрольну групу становили 26 пащенпв, якi отримували лшуван-ня: НПЗП (натрiева сшь диклофенаку в дозi 75 мг внутршньом'язово щоденно 7 днiв), мюрелаксант (толперизон 100 мг внутрiшньом'язово щоденно 14 дшв), вiтамiннi препарати (памшу гiдрохлорид 100 мг, пiридоксину пдрохлорид 100 мг, щанокоба-ламiн 1 мг внутршньом'язово через день 5 ш'екцш). Основну групу становили 25 пащенпв, яким була призначена терашя за вищенаведеною схемою, при цьому натрiеву сiль диклофенаку було замшено на Ксефокам 16 мг внутршньом'язово щодня 7 днiв. Курс лшування тривав 14 днiв, всiм пащентам проведено комплексне обстеження на 1-й та 14-й день спостереження.
Результати та Тх обговорення
Основними клшчними симптомами у пащентав обох груп були бiль у попереково-крижовому вщдш хребта з iррадiацiею в нижню кшщвку (100 %), протибольовий сколюз (39 хворих — 76,47 %), напруження м'язiв спини (100 %), зниження або зникнення ахiллового рефлексу (67 %); гшест^я (38 хворих — 74,5 %), гшерест^я (13 хворих — 25,5 %), гшотошя м'язiв (7 хворих — 13,7 %) у дтянщ ураженого коршця. Вираженими були симптом натягу Ласега (у середньому становив 32,2 ± 1,6 градуса), функцiональнi порушення стану хребта (за тестами Шобера та Томайера вщповщно 2,60 ± 0,16 см та 34,40 ± 1,48 см). Згiдно з проведеним обстеженням, за ВАШ у груш хворих до л^вання бiль оцшювався як помiрний у 18 пащенпв (35,3 %), як сильний — у
27 пацieнтiв (52,9 %), як дуже сильний — у 6 пащенпв (11,88 %) i в середньому становив 7,60 ± 0,27 бала (вщпо-вiдав сильному). Загалом за вiком, статтю, штенсивнютю больового синдрому та об'ективною невролопчною симптоматикою обидвi групи були однорщними.
Пiсля проведено! терапи в обох групах хворих вщмь чено зменшення вираженостi клiнiчно! симптоматики ГБС (табл. 1).
Зпдно з даними, наведеними в табл. 1, терашя НПЗП приводила до значного зменшення кшшчних проявiв ГБС, обумовленого дискогенною ПКР, в обох групах. В основнш груш пащенпв iз застосуванням лорноксикаму в комплекснш терапи була виявлена бшьш виражена позитивна динамiка таких пара-метрiв, як анталгiчний сколюз, напруження м'язiв спини, iнтенсивнiсть больового синдрому. Поряд iз зменшенням проявiв больового синдрому в пацieнтiв обох груп шсля лiкування виявлено покращення ста-тико-локомоторних функцiй, пов'язаних з алпчним та м'язово-тонiчним компонентом. Так, у контрольнш та основнiй групах спостерпали зростання кута роз-гинання випрямлено! нижньо! кiнцiвки в кульшовому суглобi при перевiрцi симптому Ласега (в основнш
rpyni 32,40 ± 1,39° до лiкування, 73,00 ± 1,29° шсля лшування, p < 0,05; у контрольнш rpyni 32,10 ± 1,82°до лiкyвання, 61,00 ± 1,54° шсля лшування, p < 0,05); зростання вщсташ вiд L5 хребця при максимальному Haxrai вперед за пробою Шобера (в основнш груш 2,70 ± 0,15 см до лшування, 4,40 ± 0,08 см шсля лшу-вання, p < 0,05; у контрольнш груш 2,70 ± 0,17 см до лшування, 4,10 ± 0,11 см шсля лшування, p < 0,05); зменшення вщсташ вiд III пальця витягнутих рук до шдлоги при максимальному rnxrai вперед при пере-вipцi проби Томайера (в основнiй груш 36,00 ± 1,31 см до лiкyвaння, 14,90 ± 0,77 см шсля лшування, p < 0,05; у контрольнш груш 35,90 ± 1,64 см до лiкyвaння, 19,20 ± 0,99 см пiсля лiкyвaння, p < 0,05).
Невiд'eмною складовою клiнiчноi картини ГБС, обумовленого дискогенною ПКР, у 100 % пащентав були тривожш та депpесивнi прояви, виявлеш за допомогою тесту Сптбергера — Хaнiнa та шкали Бека. Динамша piвнiв тpивожностi та депреси у пaцieнтiв контpольноi та основно] груп наведена в табл. 2.
За даними, наведеними у табл. 2, шсля лшування лорноксикамом та диклофенаком у пащенпв вipо-пдно зменшився piвень реактивно']' тpивожностi (з
Таблиця 1. Динам1ка кл1н1чних параметр1в гострого больового синдрому, обумовленого попереково-крижовою радикулопат1ею, на фон' л1кування (%)
Параметри Контрольна група,n = 26 Основна група, n = 25
До лшування Пюля л^ування До л^вання Пiсля лiкування
Анталпчний сколюз 77 46 76 28
Напруження м'язiв спини: — вщсутне — легке — помiрне — виражене 0 0 26 73 0 20 73 7 0 0 24 76 24 48 23 5
Змша чутливост за коршцевим типом: — гiпестезiя — гiперестезiя — анестезiя 70 20 10 60 18 8 72 18 10 60 12 8
Ппотоыя 15 13 12 7
lнтенсивнiсть болю за ВАШ: — вщсутнм — легкий — помiрний — виражений — нестерпний 0 0 38 50 12 0 15 81 4 0 0 0 32 56 12 0 84 16 0 0
Таблиця 2. Динамка показниюв тривожност та депреси у пац1ент1в контрольно/ та основно/ груп за тестом Сп'шбергера — Ханша, шкалою Бека, бали (М ± т)
Показники Контрольна група, n = 26 Основна група, n = 25
До лшування Пiсля лiкування До лшування Пюля л^ування
Тест Сптбергера — ХанЫа: — реактивна тривожнють — особистюна тривожнють 45,10 ± 1,23 39,40 ± 1,68 39,80 ± 1,21* 38,50 ± 1,78 45,20 ± 0,77 36,50 ± 1,63 35,90 ± 0,94* 35,60 ± 1,63
Шкала Бека 11,80 ± 0,97 10,20 ± 0,90 10,90 ± 0,57 8,70 ± 0,42*
Примтка: * — статистично в1рогщн1 вщм1нност1 до та псля л1кування.
Таблиця 3. Динам1ка показниюв больового синдрому в пац1ент1в контрольноi та основно/ груп
за опитувальником Мак-Плла, бали (M ± m)
Показники Контрольна група,n = 26 Основна група, n = 26
До лкування Пюля лкування До лкування Пюля лкування
1ндекс числа вибраних дескрипторiв: — Сенсорна шкала — Афективна шкала 3,90 ± 0,10 3,20 ± 0,12 2,80 ± 0,12* 3,00 ± 0,14 3,90 ± 0,09 3,00 ± 0,13 1,90 ± 0,08* 1,90 ± 0,14*
Ранговий шдекс болю: — Сенсорна шкала — Афективна шкала 29,30 ± 0,31 24,70 ± 0,25 24,80 ± 0,26* 24,90 ± 0,32 28,70 ± 0,24 25,90 ± 0,33 22,70 ± 0,18* 23,64 ± 0,23*
Сумарний 1ЧВД 7,10 ± 0,17 5,70 ± 0,23* 7,00 ± 0,17 3,80 ± 0,16*
Сумарний Р1Б 55,50 ± 0,57 49,70 ± 0,49* 54,60 ± 0,47 46,32 ± 0,33*
— статистично в1рогщн1 в'щм'1нност'1 до та псля лкування.
Примтка: *
високого до помiрного). Потрiбно шдкреслити, що тшьки в основнш групi (лкування лорноксикамом) зменшився рiвень депресГ! (з легкого рiвня до повно! вГдсутносп депресГ!).
Якiсну характеристику больового синдрому до та шсля лiкування оцшювали за опитувальником Мак-Гiлла (табл. 3).
Як видно з даних, наведених у табл. 3, на фош лкування в обох групах хворих вiрогiдно зменшу-валося сумарне число видшених слiв (iндекс числа видшених дескрипторiв, якими пацieнт описував сво! больовi вiдчуття, а також значимють цих ^в-дескрипторiв (ранговий шдекс болю)). Пiсля лку-вання диклофенаком сумарний Р1Б та сумарний 1ЧВД зменшилися виключно за рахунок сенсорно! шкали. Зменшення сумарних 1ЧВД та Р1Б на фонi лкування лорноксикамом вiдбувалося за рахунок сенсорно! та афективно! шкал, що говорить про можлив^ть впливу дано! терапГ! на сенсорну та афективну (емоцшну) складовi больового вiдчуття.
Рiвень концентрацГ! субстанцГ! Р (маркера ноци-цептивно! системи) у сироватцi кровi хворих обох груп до лкування шдвищився порiвняно з групою здорових ошб у 370 разiв у контрольны групi та у 390 разiв в основнiй групi. Пiд впливом лкування у контрольнiй та основнш групах позитивна динамка клiнiчних па-раметрiв була об'eктивiзована змiнами концентрацп субстанцГ! Р в сироватщ кровь Так, у контрольнш групi концентрацГя субстанцГ! Р до та шсля лкування становила 18,80 ± 2,96 мг/мл та 12,92 ± 3,14 мг/мл вiдповiдно, р < 0,05; в основнш груш — вГдповГдно 19,70 ± 1,80 мг/мл та 9,10 ± 1,58 мг/мл, р < 0,05. При цьому рiзниця значень субстанцГ! Р до та шсля лкування в контрольнш груш становила 5,90 ± 0,28 мг/мл, в основнш — 10,60 ± 0,64 мг/мл, р < 0,05.
ГБС до лкування у групах супроводжувався зна-чним порушенням життедГяльносл пащенпв, про що свГдчила наявнiсть обмежень, пов'язаних iз болем за даними опитувальника Роланда — Моррюа: у конт-рольнiй груш — 11,70 ± 0,54 бала, в основнiй — 11,90 ± ± 0,45 бала. Пiсля лiкування спостерiгали пiдвищення
житгeдiяльностi пацieнтiв у контрольнш rpyni на 33,3 % (7,80 ± 0,40 бала, р < 0,05), в основнiй rpyni — 60,5 % (4,70 ± 0,26 бала, р < 0,05).
Висновки
Застосування НПЗП у комплексному лкуванш ГБС, обумовленого попереково-крижовою радикулопапею, призводило до зменшення виpаженостi клшчних про-явiв больового синдрому, piвня реактивно! тpивожностi, iнтенсивностi больового вГдчуття та його якiсних характеристик, зниження piвня концентрацГ! субстанцГ! Р у сироватщ кровГ хворих та покращення рГвня життеда-яльностГ пашен™.
Застосування лорноксикаму (Ксефокаму) у комп-лекснiй терапГ! ГБС, обумовленого ПКР, показало бГльшу ефективнiсть щодо покращення статико-локо-моторних ФункцГй хребта, зменшення штенсивносл больового синдрому за ВАШ (Гз виражено! до легко!), яысних характеристик больового синдрому за рахунок сенсорно! та афективно! складових за опитувальником Мак-Гшла, зменшення рГвня депресГ!, значного зниження рГвня концентрацГ! субстанцГ! Р у сироватщ кровГ хворих, покращення рГвня життедГяльностГ пащенпв.
Список лiтератури
1. Морозова О.Г. Острая боль в спине: подходы к терапии// Здоров'я Украши. — 2007. — № 6/1. — С. 22-23.
2. ИвановаМ.Ф.,Евтушенко С.К. Дорсалгия, обусловленная дегенеративно-дистрофической патологией позвоночника // Новости медицины и фармации. — 2010. — № 15(33). — С. 16-17.
3. Van Tulder M, Becker A., Bekkering T. [et al.] European guidelines for the management of acute nonspecific low back pain in primary care // Eur. Spine J. — 2006. — 15(Suppl. 2). — P. 169-191.
4. Литвиненко Н.В. Динамка маркерiв ноцицептивног' системи та больового синдрому в процеá лкування болю у нижнш частит спини, обумовленого дискогенною радикулопатieю / Н.В. Литвиненко, I.I. Ковтун//Актуальнi проблеми сучасног' медицини: Всник Украгнськог медичног стоматологiчноí ака-деми. — 2013. — Т. 13, № 3(43). — С. 151-153.
5. Боль (практическое руководство для врачей) / Под ред. Н.Н. Яхно, М.Л. Кукушкина. — М.: Издательств РАМН, 2011. — 512 с.
6. Товажнянская Е.Л. Болевые синдромы в области спины: современные направления рациональной фармакотерапии // Международный неврологический журнал. — 2013. — № 2(56). — С. 149-154.
7. Glombiewski J.A., Hartwich-Tersek J. [et al.]. Attrition in Cognitive-behavioral Treatment of Chronic Back Pain //The Clinical Journal ofPain. — 2010. — 26 (7). — P. 137-144.
8. Wilkes J.M., ClarkL.E., Herrera J.L. Acetaminophen overdose in pregnancy // South Med. J. — 2005. — 98(11). — P. 1118-1122.
9. Насонов Е.Л., Лазебник Л.Б., Беленков Ю.Н. [и др.]. Применение нестероидных противовоспалительных препаратов/ Клинические рекомендации. — Москва: Алмаз, 2006. — 88 с.
10. Курушина О.В., Барулин А.Е. Современные аспекты лечения болей в спине // Международный неврологический журнал. — 2012. — № 4(50). — С. 105-110.
Отримано 17.04.14 Ш XEFO-PUB-062014-029
Аитвиненко Н.В., Ковтун И.И.
ВГУЗУ «Укрансыка медична стоматолопчна академ!я», м. Полтава
КЛИНИЧЕСКОЕ ТЕЧЕНИЕ ОСТРОГО БОЛЕВОГО СИНДРОМА, ОБУСЛОВЛЕННОГО ДИСКОГЕННОЙ ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВОЙ РАДИКУЛОПАТИЕЙ,
НА ФОНЕ ЛЕЧЕНИЯ НЕСТЕРОИДНЫМИ ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ПРЕПАРАТАМИ
Резюме. Проведено комплексное обследование 51 пациента в возрасте от 29 до 55 лет с острым болевым синдромом (ОБС), обусловленным дискогенной пояснично-крестцовой радикуло-патией (ПКР), на фоне лечения диклофенаком и лорноксикамом (Ксефокамом). Проводили количественную и качественную оценку ОБС и личностных особенностей пациентов по унифицированным шкалам, определяли в сыворотке крови маркеры ноцицептивной системы (субстанцию Р). Анализ результатов исследования выявил, что использование лорноксикама (Ксе-фокама) в комплексной терапии ОБС, обусловленного ПКР, показало большую эффективность в отношении улучшения статико-локомоторных функций позвоночника, уменьшения интенсивности болевого синдрома по визуальной аналоговой шкале (с выраженной до легкой) и качественных характеристик болевого синдрома за счет сенсорной и аффективной составляющих по опроснику Мак-Гилла, уменьшения уровня депрессии, значительного снижения концентрации субстанции Р в сыворотке крови больных, улучшения уровня жизнедеятельности пациентов.
Ключевые слова: болевой синдром, нестероидные противовоспалительные препараты, радикулопатия.
Lytvynenko N.V., Kovtun I.I.
Higher State Educational Institution of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava, Ukraine THE CLINICAL COURSE OF ACUTE PAIN SYNDROME CAUSED BY DISCOGENIC LUMBOSACRAL RADICULOPATHY, ON THE BACKGROUND OF TREATMENT WITH NON-STEROIDAL ANTIINFLAMMATORY DRUGS
Summary. Comprehensive examination has been carried out in 51 patients aged 29 to 55 years with acute pain syndrome (APS), caused by discogenic lumbosacral radiculopathy (DLR) on the background of treatment with diclofenac and lornoxicam (Xefocam). We have carried out a quantitative and qualitative assessment of APS and personality characteristics ofpatients on standardized scales, determined markers of nociceptive system (substance P) in the blood serum. Analysis of the findings revealed that the use oflornoxicam (Xefocam) in complex therapy for APS caused by DLR showed greater efficacy in terms of improving static-locomotor functions of the spine, reducing pain syndrome severity by VAS (form severe to mild) and qualitative characteristics ofpain syndrome due to sensory and affective components by McGill questionnaire, reduced level of depression, a significant reduction ofsubstance P concentration in the blood serum ofpatients, improving the level of patients' vital activity.
Key words: pain syndrome, non-steroidal antiinflammatory drugs, radiculopathy.
