CC BY
22
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК 616.85-001.35-005.4 ОРЛИК т.в.
ДУ «1нститутгеронтологи¡м. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра/ни», м. Ки/в
ЕФЕКТИВНЮТЬ ТРАДИЦМНИХ НЕСТЕРОТДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАПВ У AiKYBAHHi XiHOK 3 БОЛЕМ В СПИHi ЗАЛЕЖНО В^Д СТАНУ MiHЕРAЛЬHOТ ЩiЛЬHOСТi KiCfKOBOT ТКАНИНИ
Резюме. У сmаmmi подан результати до^дження особливостей впливу на виражетсть болю в спит диклофенаку та комбiнованого препарату диклофенаку й ацетамнофену у складi комплексного лкування пащенток у постменопаузальному перiодi залежно вiд мiнеральноi щiльностi кктковог тканини (МЩКТ). Ефективтсть терапп оцнювалась окремо для кожно'1 групи пацiентiв з разним станом МЩКТ залежно вiд одержуваного препарату та порiвнювалась у групах з однаковим станом МЩКТ та р1зною тератею. Ключовг слова: бшь у спит, мнеральна щыьтсть кктковог тканини, диклофенак, жнки, в1зуально-аналогова шкала, питальник Мак-Тыла.
Вступ
Серед основних клшчних проявiв захворювань шстково-м'язово! системи найбшьш поширеними е больовi синдроми, зокрема бшь у спиш. Високий рiвень поширеност болю в спиш викликае занепо-коення [3]. Бшьше шж 80 % дорослого населення мають принаймш один етзод болю в спиш протягом року. Бшь у спиш —найчастша причина звернення до лiкарiв першо! ланки медично! допомоги. У частини пащенпв розвиваеться хрошчний бшь, що значно попршуе яшсть життя та призводить до втрати пра-цездатност та значних сошальних витрат [3].
Найчастiше бшь виникае при пошкодженш м'язiв, зв'язкового апарату, фасеткових суглобiв або мiжхреб-цевих дискiв з подальшим розвитком мюцево! запаль-но! реакцп. У бшьшосп випадкiв визначити субстрат болю в спиш не вдаеться. В ошб молодого вку частiше джерелом хрошчного болю в спинi е мiжхребцевi диски, в ошб старших вiкових груп — фасетковi суглоби та крижово-клубовi з'еднання, але в бiльшостi випад-кiв походження болю е комбшованим [3]. Симптоми пошкодження хрящово! тканини мiжхребцевих дисыв чи суглобових поверхонь подiбнi й не залежать вiд Генезу: виникають у результатi старiння, травми чи тривалого мехашчного перевантаження [6].
При остеопорозi пацiенти вiдчувають кiлька ви-дiв болю, у тому числк бiль у нижнiй частинi спини
(БНС), бол^ що виникають у результат зовнiшнього пошкодження цiлiсностi шсток скелета (травми, переломи), i болi вiд внутрiшнiх наслiдкiв остеопорозу (без травми), яы, як вщомо, становлять 89 % випадкiв болю в пащенпв з постменопаузальним остеопорозом [1, 7]. Точний мехашзм цього болю, як i ранiше, зали-шаеться невiдомим. У пацiентiв з остеопорозом бшь, що виникае в результат травми, як правило, гострий, у той час як нетравматичний бшь, як правило, набувае хрошчного переб^у. Саме такий бшь е предметом на-укового пошуку на сучасному еташ. Нетравматичний бшь без будь-яких переломiв або травм визначають як «бшь при остеопорозЬ» [7].
Зпдно з сучасними рекомендащями, препаратами першо! лшп при лшуванш хронiчного болю в спинi е ацетамшофен та нестеро!дш протизапальнi препарати (НПЗП), проте численш дослiдження вказують на нижчу ефективнiсть ацетамiнофену по-рiвняно з НПЗП [7]. На сьогодш НПЗП становлять рiзнорiдну групу препарапв iз такими загальними властивостями: знеболюючою, протизапальною та
Адреса для листування з автором: Орлик Тетяна Василiвна E-mail: [email protected]
© Орлик Т.В., 2015
© «Мжнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
жарознижуючою дieю [5]. НПЗП можуть бути класи-фiкованi за рiзними характеристиками, у тому чи^ за ЦОГ-селектившстю, хiмiчними та фармаколо-гiчними властивостями. У забезпеченш адекватно! аналгезп велике значення мають традицiйнi НПЗП, що справляють потужний вплив на циклооксигеназу [1]. Опублiкований у 2008 рощ метаанаиз 65 досль джень (загальна кiлькiсть хворих —11 237) показав, що НПЗП e ефективними для короткострокового полегшення симптомiв у хворих з гострим та хрошч-ним болем у спиш. НПЗП, як правило, мають високу бюдоступшсть пiсля перорального прийому, добре всмоктуються зi шлунково-кишкового тракту [4].
Мета — оцшити ефективнiсть застосування тради-цiйних НПЗП у зниженш вираженостi болю в спиш в жшок старших вшових груп залежно вiд мшерально! щшьносп ыстково! тканини (МЩКТ).
Матерiали та методи досл^дження
Проведено аналiз первинних даних двох орип-нальних дослщжень щодо вивчення ефективностi та безпечност застосування НПЗП (традицiйного та ком-бiнованого) у лiкуваннi болю в нижнш частинi спини.
Загальними критерiями включення у дослiдження були: наявшсть болю у нижнiй частинi спини тривалю-тю понад 2 тижш; рiвень болю на момент включення у дослщження 4 i бшьше бали за 10-бальною вiзуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Критерiями виключення для обох дослщжень слугували: прийом будь-яких препаратав, що можуть впливати на больовий синдром, будь-яю патологiчнi стани чи захворювання, що можуть вторинно впливати на переб^ больового синдрому, у тому чи^ компресiйно-корiнцевий синдром, тяжка супутня патолопя в стади суб- та декомпенсацй' з боку будь-яких оргашв та систем, виразкова хвороба шлунка в перiодi ремiсi! менше вiд 12 мiсяцiв.
Протягом дослщжень усi пацieнти перебували на стацюнарному лiкуваннi та приймали курс стандартно! базисно! терапп БНС (мюрелаксанти, судиннi препарати, лiкувальна фiзкультура, масаж), до складу яко! включався дослiджуваний лiкарський засiб. До-слщжуваш препарати призначалися в режимах та дозах, дозволених фiрмою-виробником та прописаних в шструкщях до застосування.
Ушм пацieнтам в умовах стащонару проводили стандартне комплексне клiнiко-iнструментальне обстеження, що включало визначення мшерально! щтьносп кiстково! тканини методом двохенергетич-но! рентгенiвсько! абсорбцiометрi! (ДРА) за допомо-гою денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005). В оригшальних дослщженнях результати ДРА не враховувались, тому що не були передбачеш протоколами.
Мшеральну щшьшсть кiстково! тканини визна-чали на рiвнi поперекового вщдшу хребта (МЩКТ L1-L4) з використанням двохенергетичного рентге-
швського денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005). Розподш на групи залежно вщ показниыв МЩКТ проводили вщповщно до критерий ВООЗ: норма (Т-критерш > —1,0 SD), остео-пенiя (—1,0 SD < Т-критерiй > —2,5 SD), остеопороз (Т-критерш < —2,5 SD). Залежно вщ стану МЩКТ усiх обстежених було розподшено на групи. Основну групу становили пашентки з остеопешею та остеопорозом (зниженi показники МЩКТ), хворi з нормальною МЩКТ увшшли у групу порiвняння. Слiд вщзначити, що наявнiсть остеопорозу та вертебральних переломiв в оригiнальних дослiдженнях не входила до критерив виключення. Проведено додатковий аналiз наявностi вертебральних переломiв. Серед усie! когорти обстежених 2 пашентки мали деформацГ! тш хребцiв iз тривалiстю постпереломного перюду понад два роки, у зв'язку iз чим !х данi були залишеш в дослiдженнi.
Для проведення даного аналiзу з усie! когорти обстежених та пролшованих були вилучеш особи чоловiчо! статi та жшки в репродуктивному перiодi, а також ri особи, якi не мали з тих чи шших причин результапв денситометрГ!. Отже, з результапв обстеження та лiкування 65 ошб вiдiбрано до аналiзу даш 44 пацieнток у постменопаузальному перiодi вiком 46—77 рокiв.
Досл 'джуваш препарати та режими Тх застосування
Диклофенак натрш призначали по 75 мг per os шсля i^i двiчi на день протягом 21 дня (3 тижш).
Комбшований препарат диклофенаку (50 мг) та ацетамiнофену (500 мг) призначали по 1 таблетш двiчi на день per os шсля ш! протягом 21 дня (3 тижш).
Залежно вщ призначено! терапй' та стану МЩКТ були сформоваш двi групи.
I основна група — хворi з остеопенieю/остеопо-розом, якi приймали:
— шдгрупа I (ДК) — диклофенак натрш (n = 9; середнiй вш — 59,1 ± 7,0 року, середнш зрiст — 159,3 ± 3,1 см, середня маса тiла — 79,0 ± 12,9 кг);
— шдгрупа I (ДК + АцФ) — комбшований препарат диклофенаку та ацетамшофену (n = 13; середнш вш — 58,9 ± 7,3 року, середнш зрют — 161,5 ± 4,0 см, середня маса тiла — 73,2 ± 16,9 кг);
II група порiвняння — хворi з нормальною МЩКТ, яы приймали:
— шдгрупа II (ДК) — диклофенак натрш (n = 13; середнш вш — 59,8 ± 10,3 року, середнiй зрiст — 164,2 ± 6,1 см, середня маса тiла — 89,9 ± 14,7 кг);
— шдгрупа II (ДК + АцФ) — комбшований препарат диклофенаку та ацетамшофену (n = 9; середнш вш — 59,1 ± 9,3 року, середнш зрют — 162,8 ± 6,2 см, середня маса тша — 86,6 ± 17,9 кг).
На початку аналiзу за основними характеристиками, зокрема вшом, вираженiстю болю за питальником Мак-Гiлла та ВАШ, показниками МЩКТ групи зна-
чимо не вiдрiзнялись, OKpiM вiрогiдних вiдмiнностей за зростом мiж показниками хворих основно! групи та групи порiвняння, якi приймали диклофенак. Отримаш вiдмiнностi не мають впливу на подальший результат аналiзу.
Наявнiсть та штенсившсть больового синдрому оцiнювали за допомогою 4-складово! вiзуально-аналогово! шкали у балах вiд 0 до 10 та питальника Мак-Гшла. 4-складова ВАШ включала чотири шкали: ВАШ-1 — рiвень болю на момент опитування, ВАШ-2 — середнiй (типовий) рiвень болю, ВАШ-3 — мшмальний (у найкращi перiоди хвороби) та ВАШ-4 — максимальний рiвень болю (у найгiршi перiоди хвороби). За питальником Мак-Гiлла визначали шдекси рангiв, дескрипторiв та болю. Обстеження проводили до лшування, через 1, 2 та 3 тижш вщ початку терапй.
Статистичний аналiз проводили з використан-ням пакепв програм Statist^a 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. 1984-2001, Serial number 31415926535897. Ви-користовували параметричш та непараметричш методи. Результати поданi у виглядi М ± SD та Me [LQ; UQ].
Вивчення впливу окремих лшарських засобiв аналiзували, виходячи з абсолютних даних та кри-терш ефективностi (%). Порiвняльну оцiнку ефек-тивностi мiж групами проводили, використовуючи критерiй ефективностi (%), який обчислювали за формулою:
А показник (%) = [(показник тсля — показник до)/показник до] • 100.
К1льк1сну ощнку впливу терапй' на результати лку-вання оцiнювали за показником величини ефекту (effect size, ES), який обчислювали за формулою:
ES = M групи лкування — M групи mpiemHm/SD групи mpiemHm,
де М — середне значення показника, SD — стандартне вщхилення.
Зпдно з J. Cohen (1988), якщо показник величини ефекту не перевищуе 0,2, то говорять про слабкий ефект терапй', якщо вш виявляеться рiвним 0,5, кажуть про ефект середньо'1' сили, i якщо вш перевищуе 0,8, то говорять про великий ефекп дй' препарату.
Для штерпретащ! отриманих результапв розрахо-вували 95% довiрчi iнтервали (Д1). Критичним рiвнем значущостi при перевiрцi статистичних гшотез вважали р < 0,05.
Результати досл^ження
Ефективнiсть терапй' ощнювалась окремо для кожно! пiдгрупи пащенпв iз рiзним станом МЩКТ залежно вiд одержуваного препарату, а також порiв-нювалась у пiдгрупах з однаковим станом МЩКТ та рiзною терашею.
За результатами дисперсшного аналiзу встановлено, що у хворих, яы приймали диклофенак, вiрогiдне змен-шення вираженостi болю в спинi спостер^алося вже через 7 днiв лкування у пацieнтiв як основно! групи, так i групи порiвняння. Причому у хворих основно! групи вiрогiдно зменшувався рiвень болю на момент опитування (ВАШ-1; Ъ = 2,02; р = 0,04), у найкращi перюди (мiнiмальний, ВАШ-3; Ъ = 2,03; р = 0,04) та в найгiршi перiоди хвороби (максимальний, ВАШ-4; Ъ = 2,03; р = 0,04). У пащенпв групи порiвняння вiрогiдне по-кращання стану через 7 днiв встановлено за показниками Мак-Ггмвського питальника — шдексом рангiв (! = 2,52; р = 0,03), шдексом болю (Ъ = 2,14; р = 0,03) та за ВАШ-1 ^вень болю на момент опитування; Ъ = 2,25; р = 0,02).
Через 14 дшв лшування у пащенпв основно! групи, яы приймали диклофенак, позитивна динамша вста-новлена за щдексом болю (Ъ = 2,37; р = 0,02), ВАШ-1 (Ъ = 2,37; р = 0,02) та ВАШ-4 (Ъ = 2,20; р = 0,03), а в груш порiвняння — за ушма показниками питальника Мак-Плла (о^м шдексу дескрипторiв) та ВАШ (о^м мшмального рiвня болю), р < 0,05.
Через 21 день терапй вiрогiдний ефект встановлено в основнш груш за шдексами дескрипторiв ^ = 2,82; р = 0,05) та ранпв (t = 3,99; р = 0,01), а також зберь галось вiрогiдне зменшення рiвня болю на момент опитування (ВАШ-1; Ъ = 2,02; р = 0,04). У груш по-рiвняння визначено вiрогiдне зменшення больового синдрому за шдексом дескрипторiв ^ = 2,47; р = 0,04) та збер^алося за iндексом ранпв, шдексом болю та ВАШ-1 (р < 0,05) (табл. 1).
За результатами порiвняльного аналiзу динамши показниыв питальника Мак-Гiлла та ВАШ мiж основною та групою порiвняння вiрогiдних вiдмiнностей не встановлено. У цшому на тлi комплексного л^ван-ня iз застосуванням диклофенаку натрш вираженiсть болю на момент опитування за ВАШ-1 зменшилась у пащенпв основно! групи на 37,1 %, а у хворих групи порiвняння — на 37,9 %. Вiрогiдних вщмшностей мiж групами в ефективност тераш! диклофенаком не виявлено.
На тлi лшування комбiнованим препаратом диклофенаку та ацетамшофену в пацieнтiв основно! групи встановлено вiрогiдне зменшення вираженос-т больового синдрому в спинi за уама показниками питальника Мак-Гiлла та ВАШ (окрiм мiнiмального рiвня болю за ВАШ-3) вже через 7 дшв лшування. Вiрогiдна позитивна динамша показникiв утриму-валась протягом усього курсу терапй (р < 0,05). У пащенпв групи порiвняння вiрогiдне зменшення вираженостi болю встановлено тшьки через 14 днiв за показниками питальника Мак-Плла (шдекси дескрипторiв, ранпв, болю; р < 0,05), а через 21 день залишалася вiрогiдною тшьки за шдексами ранпв ^ = 3,54; р = 0,02) та дескрипторiв ^ = 3,37; р = 0,03) (табл. 2).
За результатами порiвняльного анатзу вiрогiдних вщмшностей мiж показниками питальника Мак-Гiлла та ВАШ протягом лшування пацiентiв обох груп не виявлено. Виражешсть болю у спиш на момент опиту-вання за ВАШ-1 на xni комплексного лiкування з ви-користанням комбшованого препарату диклофенаку та
ацетамiнофену зменшилася в основнш групi на 46,2 %, у груш порiвняння — на 44,8 %. Однак виявлено вiрогiдно бтьше зменшення середнього (типового) рiвня болю за ВАШ-2 (t = 2,20; р = 0,04) та максимального за ВАШ-4 (t = 2,48; р = 0,02) через 14 дшв лкування у пацiентiв основно! групи (рис. 1).
Таблиця 1. Динам1ка показниюв вертебрального больового синдрому на тл'1 лкування диклофенаком натрю в ж1нок у постменопаузальному перюд1 залежно вд стану мнерально/' щшьносл
юстково! тканини, бали
Показники До л^ування 7 дшв 14 дшв 21 день
Основна група
Дескриптори 16,6 ± 7,2 11,2 ± 5,5 11,4 ± 5,0 11,8 ± 4,0*
Ранги 27,1 ± 13,1 21,9 ± 13,1 23,0 ± 11,9 16,8 ± 5,4*
1ндекс болю 5,0 [5,0; 6,0] 4,0 [4,0; 5,0] 4,0 [3,0; 4,0]* 4,0 [3,0; 4,0]
ВАШ-1 5,0 [5,0; 7,0] 5,0 [4,0; 5,0]* 4,0 [3,0; 4,0]* 3,0 [2,0; 3,0]*
ВАШ-2 5,0 [5,0; 7,0] 5,0 [4,0; 5,0] 5,0 [3,0; 5,0] 4,0 [3,0; 5,0]
ВАШ-3 4,0 [3,0; 5,0] 3,0 [2,0; 3,0]* 3,0 [2,0; 3,0] 2,0 [2,0; 3,0]
ВАШ-4 9,0 [6,0; 9,0] 7,0 [5,0; 8,0]* 7,0 [6,0; 8,0]* 5,0 [5,0; 6,0]
Група порiвняння
Дескриптори 14,9 ± 6,0 11,2 ± 6,2 10,0 ± 6,2 10,2 ± 5,2*
Ранги 28,5 ± 13,8 22,0 ± 14,5* 22,0 ± 14,5* 22,0 ± 14,5*
1ндекс болю 6,0 [5,0; 6,0] 4,0 [4,0; 5,0]* 4,0 [4,0; 5,0]* 4,0 [4,0; 5,0]*
ВАШ-1 6,0 [5,0; 7,0] 5,0 [4,0; 7,0]* 4,0 [3,0; 5,0]* 3,0 [2,0; 5,0]*
ВАШ-2 6,0 [5,0; 7,0] 6,0 [4,0; 6,0] 5,0 [4,0; 5,0]* 4,0 [2,0; 7,0]
ВАШ-3 4,0 [3,0; 5,0] 3,0 [2,0; 4,0] 3,0 [2,0; 3,0] 3,0 [2,0; 4,0]
ВАШ-4 8,0 [7,0; 10,0] 7,0 [6,0; 8,0] 7,0 [7,0; 8,0]* 7,0 [6,0; 8,0]
Прим1тка: * — в1рогщн1 вщм1нност1 пор1вняно з показником до л^вання, р < 0,05.
Таблиця 2. Динамка показниюв вертебрального больового синдрому на тлiл1кування комб'тованим препаратом диклофенаку натрiю та ацетам'тофену в жiнок у постменопаузальному перiодi залежно в'щ стану мнеральноi щшьносл юстковоi тканини, бали
Показники До л^ування 7 дшв 14 дшв 21 день
Основна група
Дескриптори 11,3 ± 5,3 7,9 ± 4,8* 6,7 ± 5,6* 6,3 ± 5,1*
Ранги 26,5 ± 16,9 17,9 ± 17,3* 13,5 ± 15,1* 11,7 ± 13,0*
1ндекс болю 5,0 [4,0; 6,0] 4,0 [4,0; 5,0]* 4,0 [2,0; 4,0]* 4,0 [2,0; 4,0]*
ВАШ-1 5,0 [5,0; 7,0] 4,0 [3,0; 6,0]* 2,0 [1,0; 5,0]* 2,0 [2,0; 4,0]*
ВАШ-2 7,0 [5,0; 8,0] 6,0 [3,0; 7,0]* 3,0 [1,0; 5,0]* 2,0 [2,0; 4,0]*
ВАШ-3 4,0 [2,0; 5,0] 4,0 [1,0; 5,0] 2,0 [1,0; 3,0]* 2,0 [1,0; 3,0]
ВАШ-4 9,0 [7,0; 10,0] 8,0 [7,0; 8,0]* 7,0 [6,0; 8,0]* 5,0 [5,0; 8,0]*
Група порiвняння
Дескриптори 9,3 ± 2,8 7,3 ± 3,5 5,4 ± 4,0* 4,0 ± 1,2*
Ранги 18,5 ± 9,2 14,3 ± 8,1 10,4 ± 7,5* 6,2 ± 3,6*
1ндекс болю 4,0 [4,0; 7,0] 4,0 [4,0; 5,0] 4,0 [1,0; 4,0]* 4,0 [2,0; 4,0]
ВАШ-1 5,0 [5,0; 7,0] 5,0 [4,0; 6,0] 5,0 [3,0; 6,0] 3,0 [1,0; 4,0]
ВАШ-2 5,0 [5,0; 7,0] 5,0 [5,0; 6,0] 5,0 [4,0; 5,0] 4,0 [3,0; 4,0]
ВАШ-3 3,0 [2,0; 6,0] 4,0 [2,0; 5,0] 4,0 [2,0; 5,0] 2,0 [1,0; 3,0]
ВАШ-4 7,0 [7,0; 9,0] 7,0 [6,0; 8,0] 7,0 [6,0; 9,0] 7,0 [5,0; 7,0]
Примтка: * — вiрогiднi вщмнносл порiвняно з показником до л '1кування, р < 0,05.
На наступному еташ дослiдження проведено по-рiвняльний аналiз ефективностi рiзних НПЗП у хворих з низькими показниками МЩКТ (остеопороз/остео-пенiя) та нормою за МЩКТ (БНС) залежно вщ одер-жувано! терапи. Критери ефективностi комплексного лiкування iз застосуванням комбшованого препарату порiвнювалися з вщповщними критергями ефективностi диклофенаку як золотого стандарту знеболюючо! терапи.
Згiдно з розрахунком критерив ефективностi змен-шення вираженостi больового синдрому спостерiгалося за вшма показниками питальника Мак-Гiлла та ВАШ у вшх групах (табл. 3).
Проте в пащенпв основно! групи вiрогiднi вiдмiнностi критерiю ефективност спостер^а-лися через 14 дшв лiкування за iндексом ран-пв, що вiрогiдно бiльше зменшився у шдгруш пацieнтiв, якi приймали комбшований препарат диклофенаку та ацетамшофену (t = 2,64; р = 0,02), порiвняно з пiдгрупою диклофенаку (рис. 2).
У пащенпв групи порiвняння протягом усього перь оду дослiдження не виявлено вiрогiдних вiдмiнностей за критерieм ефективностi залежно вiд одержувано! терапи.
%
10,0 0,0 -10,0 -20,0 -30,0 -40,0 -50,0 А
7 дшв
14 дшв
21 день
В
I Основна трупа □ Група псрвняння
-30,0
-40,0
7 дшв
14 дшв
0,0 п-_-—
-10,0
-20,0--^Н-
21 день
I Основна група □ Група псрвняння
Рисунок 1. Критерй ефективност терапи за ВАШ-2 (А) та ВАШ-4 (Б) на тл'1 лкування комбнованим препаратом диклофенаку та ацетамнофену жнок у постменопаузальному перюд1 залежно в'щ м1нерально/ щльност юстково/ тканини (А, %) Примтка: * — в1рогщн1 вщмнносл м'ж групами, р < 0,05.
Таблиця 3. Критери ефективносп терапп р1зних НПЗП у лкуванш хворих з вертебральним больовим синдромом залежно в'щ мнеральноi щшьност юстково/ тканини, А (%)
Показники 7 дшв 14 дшв 21 день
ДК ДК+АцФ ДК ДК+АцФ ДК ДК+АцФ
Основна група
Дескриптори -25,5 -30,1 -24,4 -43,7 -26,1 -40,4
Ранги 2,5 -35,0 -3,4 -49,2 -45,0 -48,0
1ндекс болю -16,0 -20,3 -28,8 -47,1 -19,2 -36,2
ВАШ-1 -15,0 -23,0 -37,6 -47,7 -37,1 -46,2
ВАШ-2 -15,5 -21,8 -21,3 -43,0 -23,3 -46,1
ВАШ-3 -21,7 -11,7 -17,0 -23,8 -35,7 -24,7
ВАШ-4 -12,7 -16,4 -11,9 -21,4 -17,5 -33,9
Група пор/вняння
Дескриптори -11,3 -20,6 -16,8 -44,1 -30,3 -50,3
Ранги -24,4 -18,6 -27,5 -45,9 -43,0 -61,5
1ндекс болю -21,8 -16,5 -37,1 -50,8 -38,2 -41,1
ВАШ-1 -16,5 -7,6 -30,9 -12,2 -37,9 -44,8
ВАШ-2 -8,1 5,4 -13,4 0,4 -10,1 -23,2
ВАШ-3 -7,6 11,0 -13,9 19,7 -6,8 -26,7
ВАШ-4 -9,2 -6,7 -9,3 -2,4 -8,1 -10,2
Примтки: ДК — диклофенак; ДК + АцФ — комбнований препарат диклофенаку та ацетамшофену.
© < +
э
ES = 1,12
-120 -100 -80 -60 —40
-20
20
40
60
D = Р-ГМО-14 дн. F (1; 20) = 6,9831; р = 0,0156; KW-H (1; 22) = 5,623; р = 0,0177
■ Median | 25-75%
Рисунок 2. КритерП' ефективност та величина ефекту за ¡ндексом ранпв на тлi л1кування р1зними НПЗП хворих ¡з вертебральним больовим синдромом та зниженими показниками м1нерально1 щльност кстково'1 тканини
Висновок
Отже, застосування диклофенаку натрш у складi комплексного л^вання однаково ефективне в знижен-ш больового синдрому в спиш у жшок у постменопау-зальному перiодi з рiзним станом МЩКТ. Застосування комбiнованого препарату диклофенаку та ацетамшофе-ну у склад! комплексного лiкування вiрогiдно ефективш-
ше в зниженнi середнього (типового) та максимального pÍBHH болю спиш у жшок у постменопаузальному перюда з низькими показниками МЩКТ
Список дператури
1. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Болевой синдром при остеопорозе и методы его коррекции // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2011. — № 1. — С. 41-45.
2. Conaghan P. A turbulent decade for NSAIDs: update on current concepts of classification, epidemiology, comparative efficacy, and toxicity//Rheumatol. Int. — 2012. — Vol. 32(6). — P. 1491-1502.
3. Depalma M., Gasper J. Cellular supplementation technologies for painful spine disorders// Pm. R. — 2015. — Apr. 7(4 Suppl.). — P. 19-25.
4. Kuijpers T., van Middelkoop M., Rubinstein S. et al. A systematic review on the effectiveness of pharmacological interventions for chronic non-specific low-back pain // Eur. Spine J. — 2011. — Vol. 20 (1). — P. 40-50.
5. Mathew S., Devi G., Prasanth V. Efficacy and Safety ofCOX-2 Inhibitors in the Clinical Management of Arthritis: Mini Review // ISRN Pharmacol. — 2011.
6. Omoigui S. The biochemical origin of pain: The origin of all pain is inflammation and the inflammatory response. PART 2 of 3 — Inflammatory profile of pain syndromes // Med. Hypotheses. 2007. — Vol. 69 (6). — P. 1169-1178.
7. Orita S., Ohtori S., Inoue G., Takahashi K. Osteoporotic Pain //Osteoporosis. — 2012. — P. 541-554.
8. Salzberg L., Manusov E. Management options for patients with chronic back pain without an etiology // Health Serv. Insights. — 2013. — Vol. 6. — P. 33-38.
Отримано 09.07.15 U
Орлик Т.В.
ГУ «Институт геронтологии им. Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины », г. Киев
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ТРАДИЦИОННЫХ НЕСТЕРОИДНЫХ ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ПРЕПАРАТОВ В ЛЕЧЕНИИ ЖЕНЩИН С БОЛЬЮ В СПИНЕ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СОСТОЯНИЯ МИНЕРАЛЬНОЙ ПЛОТНОСТИ КОСТНОЙ ТКАНИ
Резюме. В статье представлены результаты исследования особенностей влияния на выраженность боли в спине диклофенака и комбинированного препарата диклофенака и ацетаминофена в составе комплексного лечения пациенток в постменопаузаль-ном периоде в зависимости от минеральной плотности костной ткани (МПКТ). Эффективность терапии оценивалась отдельно для каждой группы пациентов с различным состоянием МПКТ в зависимости от получаемого препарата и сравнивалась в группах с одинаковым состоянием МПКТ и различной терапией.
Ключевые слова: боль в спине, минеральная плотность костной ткани, диклофенак, женщины, визуально-аналоговая шкала, опросник Мак-Гилла.
Orlyk T.V.
State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
EFFECTIVENESS OF TRADITIONAL NSAIDS IN THE TREATMENT OF WOMEN WITH BACK PAIN DEPENDING ON THE STATE OF BONE MINERAL DENSITY
Summary. The article presents the results of studies on the features of the impact on the severity ofback pain of diclofenac and combined drug of diclofenac and acetaminophen as part of an integrated treatment of postmenopausal patients, depending on the bone mineral density (BMD). Treatment efficacy was assessed separately for each group of patients with different state of BMD, depending on the drug, and was compared in groups with the same state of BMD and different therapy.
Key words: back pain, bone mineral density, diclofenac, women, visual analog scale, McGill questionnaire.
