CC BY
59
Орипнальш дослiдження / Original Researches
тюль,
СУСТАВЫ.
пОЗкОночн ИК
УДК616.8-009.7-02:616.728.3-002-082.4/.8-053
ПОВОРОЗНЮК В.В., ПРИЙМИЧ У.1.
ДУ«1нститут геронтологи тен! Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Кшв Укранський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Кшв
НЕЙРОПАТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ БОЛЮ В ПАЦ16НТ1В Р1ЗНОГО В1КУ З ОСТЕОАРТРОЗОМ КОЛ1ННИХ СУГЛОБ1В
Резюме. Мехашзми виникнення больового синдрому в пацi€нтiв з остеоартрозом за-лишаються маловивченими. Останш данi свiдчать, що, окрiм ноцицептивного мехашз-му, у хворих на остеоартроз можуть спостер^атися ознаки центрально! сенситизаци та нейропатичний компонент болю. Метою досл'дження було оцшити ктьккш та якiснi характеристики больового синдрому й визначити частоту ймовiрного нейропатично-го компонента болю в паф€нлв рiзного вiку з первинним остеоартрозом (ОА) колшних суглобiв за допомогою скринiнгових опитувальникiв, виявити найбiльш специфiчнi ознаки та симптоми нейропатичного болю (НБ) у дано! категори хворих. Матер'юли та методи. Обстежено 37 паф€нлв жшочо! статi втом вiд 47 до 85 ро^в з клшто-рентге-нологiчними проявами первинного ОА колшних суглобiв (II-III ст. за Kellgren-Lawrence, 1957) та тривалктю больового синдрому понад 1 мк. Пацi€нти згiдно з геронтологiчною класифтаф€ю були розподiленi на 3 вiковi категори: пацi€нти середнього (47-59 ро^в), лiтнього (60-74 роки) та старечого вку (75-89 рокiв). Для виявлення нейропатичного компонента болю використовували скринiнговi опитувальники (шкали) нейропатичного болю — painDETECT, LANSS, DN4. Додатково паф€нти заповнювали вiзуально-аналогову шкалу (ВАШ), опитувальник Мак-Плла, WOMAC (Western Ontario and McMaster Universities Osteoarthritis Index). Оцшку якостi життя визначали за допомогою EuroQol-5D. Для стати-стично! обробки результалв використовували регресiйно-кореляцiйний аналiз, ANOVA, хиквадрат (х2). Статистично вiрогiдними результати вважали при р < 0,05. Результати. За даними опитувальника painDETECT у паф€нлв з ОА колшних суглобiв (n = 37) малой-мовiрний нейропатичний бiль зустрiчався у 70,3 % (n = 26), можливий (невизначений) — у 24,3 % (n = 9), ймовiрний НБ — у 5,4 % (n = 2). Зпдно з даними шкали LANSS ймовiрний НБ знайдено у 29,7 % обстежених (n = 11), малоймовiрний — у 70,3 % (n = 26). За даними DN4 ймовiрний НБ виявили у 35,1 % (n = 13), малоймовiрний — у 64,9 % (n = 24). Вияв-лено тiснi кореляцшш зв'язки мiж шкалами нейропатичного болю painDETECT i LANSS (r = 0,76; p < 0,001) та painDETECT i DN4 (r = 0,86; p < 0,001). За допомогою кореляцшного аналiзу встановлено помiрнi кореляцшш зв'язки мiж показниками ВАШ та показниками вах скринiнгових опитувальни^в нейропатичного болю — painDETECT (r = 0,4; p < 0,05), LANSS (r = 0,4; p < 0,05), DN4 (r = 0,42; p < 0,05).
Ключовi слова: остеоартроз колшних суглобiв, нейропатичний компонент болю, центральна сенситиза^я, алодишя, скринiнговi опитувальники, вербальн дескриптори.
Результати проведеного дослщження були представлеш як усн1 допов1д1 на 6-му бвропейському конгрес1 з остеопорозу та остеоартрозу, що проводився 25—26.09.2015 року в м. Краков! (Польща), а також на XXII Св1товому невролопчному конгрес 31.10—05.11.2015 року у м. Сантьяго (Чил1) та як постерна доповщь на 9-му бвропейському конгрес з болю 2—5.09.2015 року в м. Вщш (Австр1я).
Адреса для листування з авторами: Приймич Уляна 1вашвна E-mail: pryjmycz@mail.ru
© Поворознюк В.В., Приймич У.1., 2015 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Вступ
Остеоартроз е однieю з частих причин хрошчно-го болю в населення лгтнього вiку в кра!нах бвропи [15]. У захiдних крашах рентгенолопчш ознаки ОА зустрiчаються в бтьшосп осiб вiком понад 65 роыв i приблизно у 80 % обстежених вiком понад 75 роыв. Близько 11 % ошб вiком понад 60 рокiв мають сим-птоматичний ОА колiнних суглобiв [1]. Традицш-но бiль при остеоартрозi вважаеться ноцицептив-ним, осыльки пов'язаний з локальним пошкоджен-ням тканин i супутнiм запаленням та е результатом стимуляцп больових рецепторiв [3, 11, 16]. Ноцицеп-тивш подразники сприймаються С-волокнами, що мютяться в усiх структурах суглоба, за винятком су-глобового хряща [3]. Часто невщповщшсть мiж вира-женютю рентгенологiчних змiн та iнтенсивнiстю бо-льового синдрому свiдчить про наявнють додатко-вих факторiв, що сприяють болю та не пов'язанi з па-тологieю самих суглобiв [14]. Бтьше того, у частини пащенпв больовий синдром не зменшуеться й шсля оперативних втручань, таких як ендопротезування суглоба [25]. Останнi даш свiдчать, що бiль у хворих з ОА може включати як ноцицептивш, так i нейро-патичш механiзми [2, 10, 11, 17, 18, 22]. Нейропатич-ний бть е результатом пошкодження нервiв чи дис-функци соматосенсорно! системи [16]. Захворюван-ня, для яких характерним е розвиток нейропатичного болю, — дiабетична нейропапя, радикулопатiя, ком-плексний регюнальний больовий синдром, оперiзую-чий лишай тощо [2].
Оскiльки субхондральна кiстка iннервуeться, '!! патологiя може бути причиною нейропатичного болю шсля деструкцп хондрально! структури на тз-нiх стадiях ОА [17]. Джерелом нейропатичного болю можуть бути нервовi волокна, рют яких акти-вуеться пiсля пошкодження структур суглоба. Хоча пошкодження нервiв не е характерним для розвит-ку остеоартрозу, можливо причиною такого болю е субкшшчне пошкодження нервових волокон, що ш-нервують суглоби. Пошкодження нервових волокон, що шнервують уражеш суглоби, не виключеш зi списку потенцшних причин болю при остеоартрозi. Дш-сно, за допомогою моделювання експериментально-го остеоартрозу у тварин було показано, що решнер-вацiя пошкоджених тканин мала схожi особливостi з моделями тварин з пошкодженими нервами, вклю-чаючи патологiчну морфологiю та надлишок нейро-пептидiв, якi беруть участь у передачi больово! ш-формаци [10].
Коморбiднi больовi синдроми, психолопчш факто-ри i/або субктшчш нейропати можуть додатково змь нювати центральний аналiз больових iмпульсiв та по-силювати бiль у пащенпв з остеоартрозом [10]. Про-те щ фактори часто залишаються нерозтзнаними, осыльки оцiнка нейропатичного компонента не е ча-стиною стандартного обстеження пащента з остеоар-трозом.
С. ЯоиЬШе, J.P. КаупаиЫ встановили, що наявнють екструзiй менiскiв у медiальному та латеральному ком-
партментах колiнних суглоб!в, розриви MeHicKiB у латеральному компартмента, пошкодження KiCTKOBoro мозку в дтянщ латерального плато великогомтково! ыстки, якi були виявленi за допомогою МРТ, вiрoгiднo пoв'язанi з шдвищенням результатiв за painDETECT [21].
Усе бтьше даних лгтератури вказують на те, що оперативш втручання на колшних суглобах, зокре-ма ендопротезування колшних суглoбiв, е предиктором виникнення нейропатичного болю [19, 23, 24]. Перенесене оперативне втручання на колшних суглобах (артроскотя, оперативне втручання на зв'язках, менюкектомгя) вiрoгiднo пов'язаш з ймoвiрним ней-ропатичним болем (ВШ = 6,86; 95% Д1 = 1,78-26,43; p < 0,05). У таких пашенпв вiрoгiднo частiше спо-стерiгаються пoгiршення якост життя, порушення сну, вищi показники iнтенсивнoстi больового синдрому, скутоста, обмеження щоденно! активнoстi за WOMAC (Western Ontario and McMaster Universities Osteoarthritis Index) [23]. Персистуюючий бть з ней-ропатичними ознаками був зареестрований в 1 % об-стежених пiсля ендопротезування кульшових сугло-бiв та в 6 % пашенпв пiсля ендопротезування колшних суглoбiв [24].
Як i при iнших хрoнiчних больових синдромах, центральна сенситизащя може посилювати больовий синдром при oстеoартрoзi внаслiдoк тривало! стимуляци нoцицептoрiв з наступною мoдифiкацiею центральних бтьтрансформуючих нейрoнiв. У пацiентiв з остеоартрозом та втбитим болем за допомогою функцю-нального магнiтнo-резoнанснoгo дослтження виявле-но пiдвищену активнiсть пер!акведуктально! шро! ре-човини пoрiвнянo з показниками контрольно! групи, величина яко! корелювала з симптомами нейропатичного болю [7]. Велика ыльысть дослтжень, що вико-ристовували метод QST (Quantitive Sensory Testing), за допомогою якого можна ощнити ознаки центрально! сенситизаци в пацiентiв з остеоартрозом, виявили р!з-нoманiтнi сoматoсенсoрнi аномал!! (зниження порогу больово! чутливост до тиску, тактильну та темпе-ратурну гiпестезiю), яы корелювали з наявнютю нейропатичного компонента болю та його штенсивнютю [10-12, 14, 22, 25].
Метою нашого дослтження було оцшити яысш та ыльысш характеристики больового синдрому та визначити частоту ймов!рного нейропатичного компонента болю в пащенпв з первинним остеоартрозом колшних суглоб!в р!зного вшу за допомогою скринш-гових опитувальниыв, виявити найбтьш специф!чш ознаки та симптоми нейропатичного болю в дано! ка-тегорп хворих.
Матерiали й методи
У втдш кшшчно! ф!зюлог!! та патолог!! опор-но-рухового апарату ДУ «1нститут геронтолог!! !меш Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни» обстежено 37 жь нок вшом вт 47 до 85 роыв з клштэ-рентгеноло-пчними проявами первинного ОА колшних сугло-б!в (II—III ст. за Kellgren-Lawrence, 1957) та тривалю-тю больового синдрому понад 1 мю. Середнш вш па-
Таблиця 1. Антропометричн та клiнiчнi характеристики обстеженихпацкнт'шз остеоартрозом кол'тних суглоб'в
Параметри Середш показники (M ± m)
BiK, роки 66,1 ± 1,5
Зрют, м 1,59 ± 0,01
Маса, кг 85,7 ± 2,7
1ндекс маси тша, ум.од. 34,1 ± 1,04
Biзуальна аналогова шкала, бали 6,4 ± 0,4
Тривалють захворювання, роки 7,2 ± 1,3
WOMACp, мм 46,0 ± 3,7
WOMAC,мм s' 51,1 ± 5,4
WOMACd, мм 54,3 ± 4,1
Примтки: М — середне арифметичне; m — стандартна похибка; тут i в табл. 2,3: WOMAC — показник больового синдрому за шкалою — показник
скутост'1 за шкалою WOMAC; WOMACd — показник щоденно)'активност'1 за шкалою WOMAC.
щенпв становив 66,1 ± 1,5 року. Пащенти i3 систем-ними захворюваннями сполучно'1 тканини, цукровим дiабетом, гшотиреозом, онколопчною патолопею, гострим порушенням мозкового кровообiгу в анам-незi, декомпенсованими захворюваннями внутрш-нiх органiв, ендопротезуванням та шшим перенесе-ним оперативним втручанням на колшних суглобах були виключет з дослщження. Демографiчнi, антро-пометричнi та клшчт показники пацiентiв поданi в табл. 1.
Пащенти зпдно з геронтолопчною класифшащею були розподiленi на 3 вiковi категори: I група — пащенти середнього вшу (47—59 роив), середнш вiк яких становив 58,0 ± 1,1 року (n = 18); II група — хворi лгг-нього вiку (60—74 роки), середнш вш — 71,3 ± 1,0 року (n = 13); III група — особи старечого вшу (75—89 ро-ыв), середнiй вiк — 79,5 ± 1,6 року (n = 6).
Для виявлення нейропатичного компонента болю в пащентав з остеоартрозом колшних суглобiв використовували скринiнговi опитувальники (шкали) нейропатичного болю — painDETECT, LANSS, DN4.
Алодинш ощнювали в пащенпв за наявностi не-приемних больових вiдчуттiв при погладжуванш не-врологiчним пензликом у дтянщ передньо!, передньо-медаально!, перодньолатерально! поверхш колiнного суглоба, а також у дтянщ вщбитого болю за його на-явностi. Гiпестезiю — при нездатност вщдиференщю-вати дотик пензлика. Ппер/гшоалгезш — при вщчут-ri неприемного болю або нездатностi вщдиференщю-вати гострий подразник у вщповщь на легке поколю-вання невролопчною голкою вищезазначених дтя-нок. Вербальш дескриптори та данi об'ективного огля-ду заносили до опитувальникiв виключно з одше! бо-льово! дтянки. При двосторонньому остеоартрозi па-щент заповнював опитувальник для колiнного суглоба з бтьш вираженим больовим синдромом на момент госпiталiзацil. У пащентав з ОА колiнних суглобiв ма-лоймовiрний нейропатичний компонент болю визна-
Таблиця 2. Антропометричн показники та результати анкетування в пацкнт'ш р'>зного вЫуз остеоартрозом колшних суглоб'ш
Показники 47-59 рок1в 60-74 роки 75-89 рок1в
Маса, кг 89,6 ± 3,8 87,0 ± 4,7 71,2 ± 3,4
Зрют, м 1,61 ± 0,02 1,56 ± 0,02 1,56 ± 0,03
1ндекс маси тiла, кг/м2 34,6 ± 1,6 35,7 ± 1,7 29,2 ± 1,2
Вiзуально-анало-гова шкала, см 6,00 ± 0,53 6,20 ± 0,71 7,8 ± 1,0
PainDETECT, бали 7,7 ± 1,2 9,5 ± 1,9 9,7 ± 3,3
LANSS, бали 7,1 ± 1,5 7,5 ± 2,0 9,3 ± 3,4
DN4, бали 2,3 ± 0,4 2,8 ± 0,8 3,2 ± 1,1
WOMACp, мм 45,4 ± 6,1 44,7 ± 5,2 52,7 ± 2,7
WOMAC,мм s' 48,1 ± 8,3 56,2 ± 8,3 47,3 ± 15,4
WOMACd, мм 51,3 ± 6,1 56,2 ± 6,8 62,5 ± 8,1
чали, якщо результати опитування становили 0—12 6^îb (з ймовiрнiстю нейропатичного болю < 10 %), можливий (невизначений) — 13—18, ймовiрний — 19— 38 балiв (з iмовiрнiстю нейропатичного болю > 90 %) за даними painDETECT. За опитувальником LANSS iмо-вiрний нейропатичний бшь визначали при > 12 балiв, DN4 — > 4 бали.
Додатково пацieнти заповнювали опитувальник Мак-Гшла, що характеризуе кiлькiснi та яысш характеристики больового синдрому, вiзуально-ана-логову шкалу (ВАШ), WOMAC, визначали альго-функцiональний iндекс Лекена. За шкалою WOMAC ощнювали таы кшшчш параметри, як бiль, скутють, обмеження щоденно'! активностi в пащенпв з остеоартрозом колiнних суглобiв. Пацieнтам проведено рентгенологiчне дослщження колшних суглобiв у прямiй та боковш проекцiях i встановлено рентгено-логiчну стадiю за класифiкацieю Kellgren-Lawrence. Оцiнку якостi життя визначали за допомогою опиту-вальника EuroQol-5D.
Для статистично! обробки результатiв використовували регресшно-кореляцшний аналiз, ANOVA, xi-ква-драт (%2). Як статистично вiрогiднi результати визначали при р < 0,05.
Результати
За даними опитувальника painDETECT, у пащентав з ОА колшних суглобiв (n = 37) малоймовiрний нейропатичний бшь зус^чався у 70,3 % (n = 26), можливий (невизначений) — у 24,3 % (n = 9), ймовiрний НБ — у 5,4 % (n = 2). Згщно з даними шкали LANSS iмовiр-ний НБ знайдено у 29,7 % обстежених (n = 11), мало-ймовiрний — у 70,3 % (n = 26). За даними DN4 ймовiр-ний НБ виявили у 35,1 % (n = 13), малоймовiрний — у 64,9 % хворих (n = 24).
При аналiзi отриманих результапв з вшом спо-стериали тенденцш до пщвищення штенсивносл больового синдрому в пащентав з остеоартрозом колшних суглобiв за даними ВАШ, а також зростання по-казниыв скриншгових шкал нейропатичного болю — painDETECT, LANSS, DN4, проте щ змши були не-вiрогiдними (табл. 2).
Рисунок 1. Взаемозв'язокм'ж показниками скриншгових шкал невропатичного болю в пацкнт'т з остеоартрозом колнних суглобв: а) painDETECTта LANSS; LANSS = 0,19 ± 0,86*painDETECT; r = 0,76; r2 = 0,6; p < 0,001; б) painDETECT та
DN4; DN4 = -0,23 ± 0,33* painDETECT; r = 0,85; r2 = 0,73; p < 0,001
Рисунок2. Взаемозв'язокм'жпоказниками скриннгових шкал нейропатичного болю painDETECT, LANSS, DN4 та показниками в'вуально-аналоговог шкали: а) painDETECT та ВАШ; painDETECT = 2,12 ± 1,02* ВАШ; r = 0,4; r2 = 0,2; p = 0,02; б) LANSS та ВАШ; LANSS = 1,05 ± 1,03* ВАШ; r = 0,4; r2 = 0,1; p = 0,04; в) DN4 та ВАШ; 0,84 ± 0,40* ВАШ; r = 0,42; r2 = 0,2;
p = 0,01
Виявлено тюш кореляцшш зв'язки мiж шкалами нейропатичного болю painDETECT i LANSS (r = 0,76; p < 0,001) та painDETECT i DN4 (r = 0,86; p < 0,001) (рис. 1).
За допомогою кореляцшного аналiзу встановлено по-MipHi кореляцшш зв'язки м1ж показниками ВАШ та показниками Bcix скриншгових опитувальниив нейропатичного болю — painDETECT (r = 0,4; p < 0,05), LANSS (r = 0,4; p < 0,05), DN4 (r = 0,42; p < 0,05) (рис. 2).
Встановлено кореляцшш зв'язки помiрноï вираже-ност мiж показниками анкетування за painDETECT, DN4 й шдексом дескрипторiв та шдексом ранпв, ви-рахуваних за опитувальником Мак-Плла (p < 0,05).
Вiрогiднi помiрнi кореляцшш зв'язки виявлено мiж показниками painDETECT, DN4 та показниками щоденно!' активност за WOMAC (r = 0,43 та r = 0,41; p < 0,05) (табл. 3). Показники стану здоров'я, визна-чеш за допомогою опитувальника EuroQol-5D, також корелювали з показниками painDETECT (r = 0,59; p < 0,01), проте не знайдено вiрогiдних кореляцшних зв'язив з шшими шкалами нейропатичного болю — LANSS та DN4.
Не було встановлено вiрогiдного зв'язку мiж три-валютю остеоартрозу колшних суглобiв та штенсивнютю больового синдрому (p = 0,72), а також мiж три-
валютю захворювання та результатами анкетування за painDETECT (p = 0,82), LANSS (p = 0,62), DN4 (p = 0,55). Також не було виявлено в1ропдного зв'язку м1ж показники альгофункцюнального шдексу Лекена та штенсивнютю больового синдрому, визначеною за ВАШ (р = 0,13), показниками скриншгових шкал нейропатичного болю — painDETECT (р = 0,10), LANSS (р = 0,17), DN4 (p = 0,40) та показниками опитувальника Мак-Плла (p = 0,22). Встановлеш в1ропдш силь-ш кореляцшш зв'язки м1ж результатами анкетування за альгофункцюнальним шдексом Лекена та якю-тю життя пащентав з остеоартрозом кол1нних суглоб1в,
Таблиця 3. Коефценти кореляцПм'ж скриннговими шкалами нейропатичного болю painDETECT, LANSS, DN4 та WOMAC у пацкнт 'ш з остеоартрозом колнних суглоб'в
WOMAC PainDETECT LANSS DN4
r p r p r p
WOMACp 0,25 0,21 0,14 0,47 0,3 0,13
WOMAC S 0,32 0,09 0,16 0,42 0,33 0,1
WOMACd 0,43 0,02 0,22 0,27 0,41 0,03
Прим '1тки: жирним шрифтом BudrneHÎ в '1рог'1дн '1 показники кореляцП.
Таблиця 4. Частота виявлених вербальнихдескриптор'ву пац'^нт'т з ОА колшних суглоб'вза результатами
скриншгових шкал нейропатичного болю (n = 37)
Вербальш дескриптори PainDETECT LANSS DN4
% n % n % n
Вщбитий бть 40,5 15 - - - -
Пекучий бть 37,8 14 40,5 15 32,4 12
Поколювання /пощипування 43,2 16 37,8 14 35,1 13
Бть вщ дотику 18,9 7 16,2 6 - -
Простртюючий, як удар струму 54,1 20 43,2 16 40,5 15
Бть вщ холоду/тепла 18,9 7 - - - -
ОшмЫня 27 10 - - 21,6 8
Бть вщ легкого тиску 64,9 24 - - - -
ЗмЫи шшри - - 29,7 11 - -
Бть вщ холоду - - - - 27 10
Свербiж - - - - 18,9 7
Алодишя (при дм пензлика) - - 16,2 6 16,2 6
Ппестез1я (при дм пензлика) - - - - 10,8 4
Ппоалгез1я (укол голкою) - - - - 37,8 14
Ппо-/ппералгез1я (укол голкою) - - 54,1 20 - -
визначену за допомогою опитувальника EuroQol-5D (r = 0,7; p < 0,05).
Кл'т'чн'! особливост'1 больового синдрому в пац'/ент'в з ОА колннихсуглоб'в_
Зпдно з отриманими результатами анкетування за допомогою скриншгових шкал встановлено част-ку вербальних дескрипторiв, що характеризують больовий синдром у всш вибiрцi пащенпв з ОА колшних суглобiв. Серед ушх пащенпв вщбитий бть зустрь чався в 40,5 % обстежених, при цьому вш iррадiював у верхню третину гом1лки або нижню третину стег-на. Пекучий б1ль виявили в 37,8 % за painDETECT, у
40.5 % — за LANSS, у 32,4 % хворих — за DN4. Втчуття поколювання, колючого болю, пощипування в дтян-щ колшних суглобiв вiдмiчали 42,3 % обстежених за painDETECT, 37,8 % — за LANSS. Опитувальник DN4 мютив окремi пункти-дескриптори — вiдчуття пощипування, повзання мурашок та поколювання (зпдно з росшською версiею перекладу), що були об'еднаш для полегшення статистично! обробки результатiв та порiвняння з шшими скриншговими шкалами. Ви-щезазначеш дескриптори за даними DN4 визначали в 35,1 % хворих. Бть вт легкого дотику (гiперестезiя, алодишя), за словами пацiентiв, спостерiгався у 18,9 % за painDETECT та в 16,2 % за шкалою LANSS. На рап-товий простртюючий бть, наче удар струмом, скар-жилися 54,1 % пацiентiв, обстежених за painDETECT, 43,2 % — за LANSS та 40,5 % — за DN4. Болкга втчуття як реакщя на тепло або холод виникали у 18,9 % опитаних за painDETECT, а бть лише на холод — у 21,6 % зпдно з DN4. Скарги на втчуття ошмшня пред'являли 27 % хворих, опитаних за painDETECT,
21.6 % — за DN4. У 64,9 % пащентав виявлено бть вт тиску, свербiж, втчуття сверблячого болю в колшних суглобах — у 18,9 % обстежених. Змши шири (гшере-
мш, набряк) виявляли у 29,7 %. При об'ективному об-стеженш невролопчним пензликом i голкою алодинш в дтянш колiнних суглобiв визначали в 16,2 % за даними LANSS i DN4, гшестезш — у 10,8 %, гшоалгезш — у 37,8 % за DN4, змши больового порогу у вщповщь на укол голкою (гшер- або гiпоалгезiя) — у 54,1 % хворих зпдно з опитувальником LANSS (табл. 4).
Шсля розподту пашенпв на групами з малоймо-вiрним та можливим/ймовiрним нейропатичним болем за результатами скриншгових шкал визначали частоту визначення вербальних дескрипторiв у па-Шенпв iз зазначених груп. Зпдно з опитуванням за
Рисунок3. Частота вербальнихдескриптор'в, що в'рог'дно частшезустр'малися в пац'кнт'ш з остеоартрозом колшнихсуглоб'в та ймов'рним iможливим нейропатичним компонентом пор'вняно з малоймов 'рним, визначеним за допомогою painDETECT Примтка: *—p < 0,05; ** — p < 0,01.
painDETECT, лише бшь вщ легкого дотику (гшере-стезiя, алодинiя), виявлений у 45,5 % хворих (p < 0,05), та вщчуття ошмшня, наявне в 72,7 % ошб (p < 0,01), вiрогiдно частiше зустр!чалися в пацieнтiв з можливим та ймовiрним нейропатичним компонентом пор!вня-но з групою пацieнтiв з малоймовiрним нейропатич-ним болем (рис. 3).
За даними LANSS, вiрогiдно частiше в пацieнтiв з ймовiрним НБ зустрiчалися дескриптори поколюван-ня та пощипування — у 100 % порiвняно з 11,5 % з ма-лоймовiрним болем (p < 0,01) та алодишя — у 45,5 % порiвняно з 11,5 % m^ern^m з малоймовiрним НБ (p < 0,05) (рис. 4).
При аналiзi результатiв обстеження за опитуваль-ником DN4 у пацieнтiв з ймовiрним нейропатичним болем вiрогiдно частiше виявлявся пекучий бшь — у 69,2 % (p < 0,05), бшь вщ холоду — у 53,8 % (p < 0,05), поколювання та пощипування — у 84,6 % (p < 0,01), ошмшня — у 46,2 % (p < 0,05) й алодишя — у 30,8 % (p < 0,05) порiвняно з групою пацieнтiв з малоймовiр-ним болем (рис. 5).
Для встановлення найбшьш специфiчних вербаль-них дескрипторiв у пацieнтiв з ОА колшних суглобiв i ймовiрним та невизначеним нейропатичним компонентом застосовували кореляцшний аналiз. Встанов-лено, що так! вербальш дескриптори, як поколювання та пощипування, мають в!рогщно сильш кореляцiйнi зв'язки з нейропатичним компонентом болю за результатами опитування за painDETECT (r = 0,7; p < 0,001), LANSS (r = 0,9; p < 0,001) та DN4 (r = 0,7; p < 0,001) у пацieнтiв з ОА колшних суглоб!в. Для пекучого болю з високою в!рогщнютю також виявлено сильш кореляцшш зв'язки з ймов!рним нейропатичним болем, про-те лише за даними скриншгових шкал painDETECT (r = 0,7; p < 0,001) та DN4 (r = 0,7; p < 0,001). Для про-стртюючого болю, вщчуття ошмшня — пом!рш коре-
ляцшш зв'язки зпдно з painDETECT (r = 0,6; p < 0,001 та r = 0,6; p < 0,001 вщповщно) та DN4 (r = 0,5; p < 0,01 та r = 0,5; p < 0,001 вщповщно). В!рогщш кореляцш-ш зв'язки знайдено для болю вщ легкого дотику за painDETECT (r = 0,43; p < 0,01) та LANSS (r = 0,7; p < 0,001), болю вщ легкого тиску за painDETECT (r = 0,52; p < 0,05), болю вщ холоду (r = 0,51; p < 0,01) зпдно з опитувальником DN4 та змш шыри навколо колшних суглоб!в (набряк, гшерем!я) за даними шкали LANSS. При об^ктивному обстеженш соматосен-сорно! системи встановлено, що алодишя, гшоалгез!я, змши порогу больово! чутливост у вщповщь на поколювання голкою (гшо-/гшералгез!я) у дшянш колшних суглоб!в мали в!рогщш зв'язки з вищими показниками оцшки нейропатичного компонента (p < 0,001). Ппестез!я корелювала з наявнютю нейропатичного компонента (p < 0,01).
Вивчали зв'язок м!ж штенсивнютю болю в колшних суглобах за даними ВАШ та окремими вербальними дескрипторами нейропатичного болю згщно з результатами опитування за скриншговими шкалами. Серед ушх вербальних дескриптор!в лише пекучий бшь, вщ-чуття поколювання та пощипування були пов'язаш з вищою штенсивнютю болю в колшних суглобах за результатами опитування за painDETECT, LANSS та DN4. Змши порогу больово! чутливост у вщповщь на поколювання голкою — гшестез!я або гшералгез!я — також корелювали з штенсивнютю болю (табл. 5). Кр!м того, наявнють пекучого болю в пацieнтiв з ОА колшних суглоб!в корелювала з штенсивнютю болю в колшних суглобах та обмеженням щоденно! активно-CTi за шкалою WOMAC (p < 0,05). Так! дан! отримаш згщно з опитуванням за вшма трьома скриншговими шкалами, а при опитуванш за painDETECT виявлеш
Рисунок4. Частота вербальнихдескриптор'в, що в'рог'дно частшезустр'малися в пацкнт'вз остеоартрозом колшнихсуглоб'в та ймов'рним
нейропатичним компонентом пор'вняноз малоймов'рним, визначеним за допомогою LANSS Примтки: *—p < 0,05; ** — p < 0,01.
Рисунок5. Частота вербальнихдескриптор'в, щов'рог'дно частшезустр'чалися впацкнт'вз остеоартрозом колшнихсуглоб'в та ймов'рним
нейропатичним компонентом пор'вняноз малоймов'рним, визначеним за допомогою DN4 Примтки: * — p < 0,05; **—p < 0,01.
кореляцiйнi зв'язки мiж наявнiстю пекучого болю, болю вщ легкого тиску та скутютю за даними WOMAC (p < 0,05). Вираженють скутосп в колiнних суглобах також корелювала зi змiною порогу больово! чутли-востi (p < 0,05). При аналiзi результатiв анкетування за опитувальником Мак-Плла встановлено, що так! дескриптори, як втчуття поколювання та пощипування, простртюючий бть, схожий на удар струму, втчуття ошмшня, бть вт легкого тиску та дотику, змша порогу больово! чутливосл у вщповщь на укол у дтянщ колшних сугло6!в в!ропдно корелювали з iндексом де-скриптор!в та шдексом ранпв. На яысть життя пащен-пв з остеоартрозом колшних суглоб1в, оцiнену за допомогою анкети EuroQol-5D, впливали наявнiсть вт-битого болю, болю вт легкого тиску, втчуття ошмшня (p < 0,05). Проте ш результати отримаш за допомогою painDETECT, при застосуванш шших скриншго-вих шкал — LANSS та DN4 — таких особливостей не було виявлено.
Обговорення
У лiтературi все частше зустрiчаються дослщжен-ня, присвячеш виявленню нейропатичного компонента больового синдрому в пащентав з остеоартрозом за допомогою скриншгових опитувальниыв. За-вдяки даному дослiдженню ми виявили, використо-вуючи painDETECT, що ймов1рний нейропатичний компонент зустрiчався в 5,4 % обстежених, у 29,7 % — за LANSS, у 35,1 % — за DN4. Проте дош юнуе велика варiабельнiсть отриманих результапв дослтжень на предмет виявлення нейропатичного компонента при остеоартрозi колшних сугло6!в. Так, за результатами
двох проведених дослтжень S. Othori, S. Orita, яы ви-користовували painDETECT при ви6!рш з 92 пашенпв, ймов!рний нейропатичний компонент було визначено в 5,4 %, можливий (невизначений) — у 15,2 % обстежених [17]. Даш другого дослтження при обстежен-ш 89 ошб виявили ймов1рний нейропатичний компонент у 6,7 %, можливий — у 17,8 % пашенпв [16]. Зпдно з результатами мультицентрового перехресного т-лотного дослтження C. Roubille, J.P. Raynauld, як! також використовували painDETECT з виб!ркою 50 ошб, у 32 % встановлено ймов!рний нейропатичний бть, у 18 % — можливий (невизначений), у 50 % — малоймо-в!рний. Результати цього дослтження також виявили позитивний зв'язок м!ж штенсивнютю болю за ВАШ та результатами анкетування за WOMAC — показни-ками болю, скутосп, щоденно! активносп й даними за painDETECT. Авторами було встановлено, що наявнють екструзш менюыв у мед!альному та латеральному компартментах колшних суглоб!в, розриви менюыв у латеральному компартмента, пошкодження ыстково-го мозку в латеральному плато великогомтково! ыст-ки, що були виявлеш за допомогою магнггно-резонан-сно! томограф!!, в!рог!дно пов'язаш з шдвищенням результат за painDETECT (p < 0,05). Не виявлено зв'язку м!ж наявнютю пошкоджень ысткового мозку в мед!альному компартменп колшного суглоба, потов-щенням синовiальноï мембрани, наявнютю синовiаль-ного випоту, товщиною хряща, стадiею остеоартро-зу за Kellgren-Lawrence та показниками painDETECT [21]. Даш дослтження B.J. Moreton, V. Tew виявили у 27 % пашенпв з 150 обстежених з ймов1рним нейро-патичним компонентом за painDETECT та в 30 % з
Таблиця 5. Взаемозв'язокм'ж нтенсивнстю болю за показниками в'1зуально-аналогово'1 шкали та окремими вербальними дескрипторами за даними скриннгових шкал нейропатичного болю в пац 'кнт 'ш з остеоартрозом
колшних суглоб'в
Вербальш дескриптори В1зуально-аналогова шкала
PainDETECT LANSS DN4
R P R р R P
Воображений бть 0,22 0,18 - - - -
Пекучий бть 0,42 0,009** 0,55 0,0005*** 0,50 0,002**
Поколювання/пощипування 0,39 0,02* 0,37 0,022* 0,41 0,01*
Бть вщ дотику 0,21 0,22 0,27 0,10
Простртюючий, як удар струму 0,19 0,25 0,13 0,42 0,212 0,21
Бть вщ холоду/тепла -0,03 0,84 - - - -
ОшмЫня 0,27 0,11 - - 0,12 0,50
Бть вщ легкого тиску 0,25 0,13 - - - -
ЗмЫи шшри - - 0,19 0,26 - -
Бть вщ холоду - - - - 0,038 0,824
Свербiж - - - - 0,22 0,20
Алодишя (при дм пензлика) - - -0,01 0,98 0,01 0,96
Гiпестезiя (при дм пензлика) - - - - 0,02 0,90
Гiпоалгезiя (укол голкою) - - - - 0,27 0,11
Гiпо-/гiпералгезiя (укол голкою) - - 0,33 0,047* - -
Примтки:жирним шрифтом вuдiленiвербальн дескриптори, що мають в'рог'дну кореляцюз показниками в'>зуально-аналоговоУшкали; в'рог'дшсть кореляцП: * — p < 0,05, **—p < 0,01, *** — p < 0,001.
162 ошб з остеоартрозом за допомогою опитувальни-ка S-LANSS. При цьому нижчий пори больово! чут-ливост до тиску корелював з вищими показниками painDETECT [14]. За даними модифшованого опиту-вальника (mod-painDETECT), у 57 пацieнтiв з остеоартрозом ймов!рний нейропатичний компонент ви-явлений в 11 % пацieнтiв, можливий — у 37 %, вищ! показники анкетування корелювали з ознаками центрально! сенситизацй', оцшено! методом QST [11]. У дослщженш A. Soni, використовуючи опитувальник painDETECT, у 6,7 % виявлили можливий нейропатичний бшь, у 1,9 % — ймов!рний нейропатичний бшь. Ознаки нейропатичного болю були знайдеш в бтьше шж 50 % обстежених з пом!рною штенсивнютю больового синдрому. Знижений больовий пори до теплових та мехашчних подразниыв в!рогщно корелював з ознаками нейропатичного болю [22]. У великий когорт! — 2776 пацieнтiв з остеоартрозом колшних суглоб!в — при використаннш DN4 у 29 % обстежених знайдено можливий нейропатичний компонент та вщм!чена позитивна корелящя м!ж штенсивнютю болю та струк-турними порушеннями [18].
Деякг автори вказують на виникнення нейропатичного болю як результат розвитку центрально! сенситизацй' у вщповщь на тривалють захворювання й больового синдрому [9]. Проте в нашому дослщженш не було виявлено зв'язку м1ж тривалютю клшчних ознак остео-артрозу та появою нейропатичного болю. Протягом останнього часу дан! лггератури вказують, що нейропатичний бшь, ознаки центрально! сенситизацй' пов'язаш з вираженютю больового синдрому, а не його тривалю-тю. Результати багатьох проведених дослщжень вказують на позитивний зв'язок м!ж наявнютю нейропатичного болю та штенсивнютю больового синдрому не тльки при захворюваннях, що безпосередньо пов'язаш з нейропатичним болем, але й у пацieнтiв з остеоартрозом колшних суглоб!в [12, 17, 18, 21]. Проте в досль дженш J.R. Hochman нейропатичний компонент корелював з ознаками центрально! сенситизацй', визначе-но! за QST, але не було виявлено зв'язку з штенсивнютю болю в колшних суглобах [11].
У нашому дослщженш також виявлеш в!рогщш по-м!рш кореляцшш зв'язки м!ж штенсивнютю болю в колшних суглобах та ймов!рним нейропатичним компонентом, оцшеним за вшма скриншговими опиту-вальниками — painDETECT, LANSS, DN4 (p < 0,05).
Також у проведеному дослщженш встановлено по-м!рш позитивш кореляцшш зв'язки м!ж результатами анкетування за painDETECT, DN4 та показника-ми шкали WOMAC (щоденна активнють). Вищ! показники, отримаш за painDETECT, корелювали з по-пршенням якост життя, визначено! за Euro-Qol 5D (p < 0,01). За даними дослщжень Seiji Ohtori, наявнють ймов!рного нейропатичного компонента корелювала з вираженютю скутосп за WOMAC [17]. Анал!з отрима-них результат C. Roubille, J.P. Raynauld виявив позитивний зв'язок м!ж штенсивнютю болю за ВАШ та результатами анкетування за WOMAC (показники болю, скутосп, обмеження щоденно! активноста) й даними, отриманими за painDETECT [21].
Останш дослщження вказують на важливють ви-вчення сенсорного профтю та больового синдрому пацieнтiв з остеоартрозом. Нами встановлено, що так! сенсорш аномалй' в пацieнтiв з остеоартрозом, як вщчуття поколювання та пощипування, ошмшня, алодишя, яи були виявлеш завдяки скриншговим шкалам, можуть в!рогщно вказувати на ознаки нейропатичного компонента болю. Так, !з використанням QST, методу, який допомагаe оцшити соматосенсор-ну функцш за допомогою нанесення подразниив р!з-них модальностей та виявити ознаки центрально! сенситизацй', встановлено, що в пацieнтiв з остеоартрозом колшних суглоб!в знижений пори больово! чут-ливост до поколювання та пори болю до тиску. При чому отримаш результати корелювали з штенсивнютю болю колшних суглоб!в [14, 20]. У 21 m^effra з 49 обстежених було виявлено ознаки центрально! сенситизацй', а саме появу болю в вщповщь на тиск, вщповщь на стимул волокнами von-Frey та поколювання [12]. За результами J. Hochman у 71 % обстежених виявлено понад 1 сенсорну аномалш (мехашчна гшерал-гез!я у вщповщь на тиск, тактильна i /або теплова ri-пестез!я). Хоча комбшашя симптом!в та сенсорних ознак не може пояснювати мехашзми виникнення болю, вона вказуe на розвиток центрально! сенситизацй' в певно! групи пацieнтiв з остеоартрозом. Оскшь-ки поeднання позитивних та негативних симптом!в вважаeться типовим для нейропатичного болю, то та-ы ознаки в частини пацieнтiв з остеоартрозом можуть вказувати на появу нейропатичного компонента болю [11]. У нашому дослщженш було виявлено, що так! ознаки нейропатичного болю, як пекучий бшь, вщчуття поколювання та пощипування, в!рогщно впливали на штенсивнють больового синдрому. Кр!м того, наявнють пекучого болю корелювала з болем, обмежен-ням щоденно! активноста, що визначеш за WOMAC, тод! як на скутють впливав бшь вщ легкого тиску та по-рушення порогу больово! чутливост у вщповщь на поколювання, у тому числ! й мехашчна гшалгез!я. За даними опитувальника painDETECT, так! симптоми, як вщбитий бшь, алодишя, ошмшня, в!рогщно порушу-вали якють життя.
Висновки
У пацieнтiв з остеоартрозом колшних суглоб!в можуть зустр!чатися ознаки нейропатичного компонента болю, що впливають на штенсивнють больово-го синдрому. Виявлення нейропатичного компонента в клшчнш практищ можливе за допомогою вико-ристання скриншгових шкал нейропатичного болю, що враховують клМчш ознаки та симптоми больового синдрому. Ймов!рний нейропатичний компонент впливаe на обмеження щоденно! активност та якють життя в пацieнтiв з остеоартрозом. Так! вербальш дескриптори, як вщчуття поколювання та пощипування, ошмшня, алодишя, в!рогщно вказують на ознаки нейропатичного компонента. Подальш! дослщження бу-дуть спрямоваш на розробку нових ефективних мето-д!в оцшки та л!кування больового синдрому в m^e^ пв з остеоартрозом колшних суглоб!в. ■
Список лiтертури
1. Поворознюк В.В. Остеоартроз: современные принципы лечения / Поворознюк В.В. // Новости медицины и фармации. — 2004. — № 4(144). — С. 10-13.
2. Поворознюк В.В. Нейропатичний компонент болю при захворюваннях шстково-м'язово'1 системи: огляд литерату-ри за результатами власних дослщжень / Поворознюк В.В., Шинкаренко Т.6., Приймич У.1. // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2014. — 4(16). — P. 5-13.
3. Arendt-Nielsen L. Basic aspects of musculoskeletal pain: from acute to chronic pain / Arendt-Nielsen L., Fernandez-de-las-Penas C., Graven-Nielsen T. // J. Man Manip. Ther. — 2011. — 19(4). — P. 186-193.
4. Bennet M. The LANSS Pain Scale: the Leeds assessment of neuropathic symptoms and signs / Bennet M. // Pain. — 2001. — 92. — P. 147-157.
5. Bennett M. Using screening tools to identify neuropathic pain / Bennett M., Attal N., Backonja M.M., Baron R., Bouhas-sira D. Freynhagen R. [et al.] // Pain. — 2007. — 127. — P. 199203.
6. Costigan M. Neuropathic Pain: A Maladaptive Response of the Nervous System to Damage / Costigan M., Scholz J., Woolf C. J. // Annu Rev Neurosci. — 2009. — 32. — P. 1-32.
7. Gwilym S.E. Psychophysical and functional imaging evidence supporting the presence of central sensitization in a cohort of osteoarthritis patients / Gwilym S.E., Keltner J.R., Warna-by C.E., Carr A.J. [et al.] // Arthritis Rheum. — 2009. — 61(9). — P. 1226-1234.
8. Haanpaa M. NeuPSIG guidelines on neuropathic pain assessment / Haanpaa M., Attal N., Backonja M., Baron R., Bennett M., Bouhassira D., Cruccu G. [et al.] // Pain. — 2011. -152. — P. 14-27.
9. Hochman J.R. The Nerve of Osteoarthritis Pain / Hoch-man J.R., French M.R. [et al.] // Arthritis Care & Research. — 2010. — 62(7). — P. 1019-1023
10. Hochman J.R. Neuropathic pain symptoms in a community knee OA cohort / Hochman J.R., Gagliese A.M., Davis A.M. [et al.] // Osteoarthritis and Cartilage. — 2011. — 19. — P. 647-654.
11. Hochman J.R. Neuropathic pain symptoms on the modified painDETECT correlate with signs of central sensitization in knee osteoarthritis / Hochman J.R., Davis A.M. // Osteoarthritis and Cartilage. — 2013. — 21. — P. 1236-1242.
12. Hoper J. The (un)doubtful neuropathic pain component in nonneuropathic pain disorders / Hoper J. // Divisio on Neurological Pain Research and Therapy, Department of Neurology, Kiel, Germany, Nice, 15 may 2015.
13. Jensena T.S., Baron R. Translation of symptoms and signs into mechanisms in neuropathic pain / Jensena T.S., Baron R. // Pain. — 2003. — 102. — P. 1-8.
14. Moreton B.J. Pain Phenotype in Patients With Knee Os-teoarthritis: Classification and Measurement Properties of pain-
DETECT and Self-Report Leeds Assessment of Neuropathic Symptoms and Signs Scale in a Cross-Sectional Study / Moreton B.J., Tew V. // Arthritis Care Res. (Hoboken). — 2015. — 67(4). — P. 519-528.
15. Neogi T. The epidemiology and impact of pain in osteoar-thritis / Neogi T. // Osteoarthritis Cartilage. — 2013. — 21(9). — P.1145-1153.
16. Ochiai N. Efficacy of Combination of Meloxicam and Pre-gabalin for Pain in Knee Osteoarthritis / Ochiai N., Ohtori S., Sasho T. [et al.] // Yonsei Med J. — 2013. — 54 (5). — P. 12531258.
17. Ohtori S. Existance of a Neuropathic Pain Component in Patients with Osteoarthritis of the Knee / Ohtori S., Orita S. [et al.] // Yonsei Med. J. — 2012. — 53 (4). — P. 801-805.
18. Oteo-Alvaro Â1. High Prevalence of Neuropathic Pain Features in Patients with Knee Osteoarthritis: A Cross-Sectional Stud / Oteo-Âlvaro Â1., Ruiz-Ibân M.A. [et al.] // Pain Pract. — 2015. — 15(7). — P. 618-626.
19. Phillips J.R. The natural history of pain and neuropathic pain after knee replacement: a prospective cohort study of the point prevalence of pain and neuropathic pain to a minimum three-year follow-up / Phillips J.R., Hopwood B., Arthur C., Stroud R. [et al.] // Bone Joint J. — 2014. — 96 B(9). — P. 1227-1233.
20. Rakel B. Mechanical hyperalgesia and reduced quality of life occur in people with mild knee osteoarthritis pain / Rakel B., Vance C., Zimmerman M.B. [et al.] // Clin. J. Pain. — 2015. — 31(4). — P. 315-322
21. Roubille C. The presence of meniscal lesions is a strong predictor of neuropathic pain in symptomatic knee osteoarthritis: a cross-sectional pilot study / Roubille C., Raynauld J.P. [et al.] // Arthritis Res. Ther. — 2014. — 16(6). — P. 507.
22. Soni A. Neuropathic Features of Joint Pain: a Community-Based Study / Soni A., Batra R.N.[et al.] // Published in final edited form as: Arthritis Rheum. — 2013. — 65(7). — P. 1942-1949.
23. Valdes A.M. History of knee surgery is associated with higher prevalence of neuropathic pain-like symptoms in patients with severe osteoarthritis of the knee / Valdes A.M., Suo-kas A.K., Doherty S.A., Jenkins W. [et al.] // Arthritis Rheum. — 2014. -43(5). — P. 1010-1016.
24. Wylde V. Persistent pain after joint replacement: prevalence, sensory qualities, and postoperative determinants / Wylde V., Hewlett S., Learmonth I.D. [et al.] // Pain. — 2011. -152(3). — P. 566-572.
25. Wylde V. Somatosensory abnormalities in knee OA / Wylde V., Palmer S., Ian D., Learmonth I.D., Dieppe P. // Rheumatology. — 2012. — 51. — P. 535-543.
26. Povoroznyuk V.V. Neuropathic pain component in patients of various age with knee osteoarthritis / Povoroznyuk V.V. [et al.] // 9th Congress of the European Pain Federation EFIC. — Vienna, 2015. — P. 396-397.
OTpUMQHO 25.10.15 ■
Поворознюк В.В., Приймич У.И.
ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев Украинский научно-медицинский центр проблем остеопороза, г. Киев
Нейропатический компонент боли у пациентов разного возраста с остеоартрозом коленных суставов
Резюме. Механизмы возникновения болевого синдрома у пациентов с остеоартрозом остаются малоизученными. Последние данные свидетельствуют, что, кроме но-цицептивного механизма, у больных остеоартрозом могут наблюдаться признаки центральной сенситизации и най-ропатический компонент боли. Целью исследования было оценить количественные и качественные характеристики болевого синдрома и определить частоту вероятного нейропатического компонента боли у пациентов разного возраста с первичным остеоартрозом (ОА) колен-
ных суставов при помощи скрининговых опросников, выявить наиболее специфические признаки и симптомы нейропатической боли (НБ) у данной категории больных. Материалы и методы. Обследовано 37 пациентов женского пола в возрасте от 47 до 85 лет с клинико-рентгено-логическими проявлениями первичного ОА коленных суставов (II—III ст. по Kellgren-Lawrence, 1957) и продолжительностью болевого синдрома больше 1 месяца. Пациенты в соответствии с геронтологической классификацией были распределены на 3 возрастные категории: пациенты
среднего (47—59 лет), пожилого (60—74 года) и старческого возраста (75—89 лет). Для выявления нейропатическо-го компонента боли использовали скрининговые опросники (шкалы) нейропатической боли — painDETECT, LANSS, DN4. Дополнительно пациенты заполняли визуально-аналоговую шкалу (ВАШ), опросник Мак-Гил-лана, WOMAC (Western Ontario and McMaster Universities Osteoarthritis Index). Оценку качества жизни определяли при помощи EuroQol-5D. Для статистической обработки результатов использовали регрессионно-корреляционный анализ, ANOVA, хи-квадрат (х2). Статистически достоверными результаты считали при р < 0,05. Результаты. По данным опросника painDETECT у пациентов с ОА коленных суставов (n = 37) маловероятная нейропатиче-ская боль встречалась у 70,3 % (n = 26), возможная (неопределенная) — у 24,3 % (n = 9), вероятная НБ — у 5,4 %
(n = 2). По данным шкалы LANSS вероятная НБ найдена у 29,7 % обследованных (n = 11), маловероятная — 70,3 % (n = 26). По данным DN4 вероятную НБ выявили у 35,1 % (n = 13), маловероятную — у 64,9 % (n = 24). Выявлены тесные корреляционные святи между шкалами нейропатической боли painDETECT и LANSS (r = 0,76; p < 0,001) и painDETECT и DN4 (r = 0,86; p < 0,001). При помощи корреляционного анализа установлены умеренные корреляционные святи между показателями ВАШ и всех скриниговых опросников нейропатической боли — painDETECT (r = 0,4; p < 0,05), LANSS (r = 0,4; p < 0,05), DN4 (r = 0,42; p < 0,05).
Ключевые слова: остеоартроз коленных суставов, ней-ропатический компонент боли, центральная сенситиза-ция, аллодиния, скрининговые опросники, вербальные дескрипторы.
Povoroznyuk V.V., Pryimych U.I.
State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine Ukrainian Scientific and Medical Center of Osteoporosis Problems, Kyiv, Ukraine
Neuropathic Pain Component in Patients of Different Age with Knee Osteoarthritis
Summary. Mechanisms of pain syndrome in patients with osteoarthritis (OA) remain poorly understood. Recent data indicate that, in addition to nociceptive mechanism, patients with osteoarthritis may experience signs of central sensitization and neuropathic pain (NP) component. The objective of the study was to assess the quantitative and qualitative characteristics of pain syndrome and to determine the prevalence of probable neuropathic pain component in patients of all ages with primary knee osteoarthritis using screening questionnaires, to identify the most specific signs and symptoms of neuropathic pain in these patients. Materials and methods. The study involved 37 female patients aged 47 to 85 years with clinical and radiographic evidence of primary knee OA (II— III degree by Kellgren-Lawrence, 1957) and duration of pain syndrome for more than 1 month. Patients were divided into three age groups according to gerontological classification: middle-aged (47—59 years), elderly (60—74 years) and senile (75—89 years) patients. To identify neuropathic pain component, we have used screening questionnaires (scales) of neuropathic pain — painDETECT, LANSS, DN4. In addition, patients completed a visual analog scale (VAS), the McGill questionnaire, WOMAC (Western Ontario and McMaster
Universities Osteoarthritis Index). Quality of life was assessed by means of EuroQol-5D. For statistical analysis of the results, we have used regression-correlation analysis, ANOVA, chi-square (x2). Results were considered statistically significant at p < 0.05. Results. According to painDETECT questionnaire, among patients with knee OA (n = 37), 70.3 % (n = 26) had unlikely neuropathic pain, 24.3 % (n = 9) — possible (indefinite), 5.4 % (n = 2) — probable NP. In accordance with the LANSS scale, probable NP was detected in 29.7 % of patients (n = 11), unlikely — in 70.3 % (n = 26). According to DN4, probable NP was found in 35.1 % (n = 13), unlikely — in 64.9 % (n = 24) patients. A close correlation was revealed between the scales of neuropathic pain painDETECT and LANSS (r = 0.76; p < 0.001), and painDETECT and DN4 (r = 0.86; p < 0.001). Using correlation analysis, we have found a moderate correlation between VAS values and indicators of all screening questionnaires of neuropathic pain — painDETECT (r = 0.4; p < 0.05), LANSS (r = 0.4; p < 0.05), DN4 (r = 0.42; p < 0.05).
Key words: knee osteoarthritis, neuropathic pain component, central sensitization, allodynia, screening questionnaires, verbal descriptors.
