CC BY
148
УДК 616.833.2 - 002.1 - 071 Ковтун 1.1.
КЛ1Н1КО - ПАРАКЛ1Н1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАЦ16НТ1В 13 ГОСТРИМ БОЛЬОВИМ СИНДРОМОМ, ОБУМОВЛЕНИМ ДИСКОГЕННОЮ РАДИКУЛОПАТ16Ю L5, S1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Проведено комплексне досл'дження ^iHiKO-napa^iHi4Hux особливостей перебгу гострого больового синдрому, обумовленого дискогенною радикулопат'ею L5, S1. Було обстежено 100 хворих працездатного вку в'д 27 до 55 рок'т за спецально розробленою нами картою хворого з болем у нижнiй частин спини з використанням унфкованих шкал. Результати проведеного клiнiко-психометричного досл'дження дають пдставу рекомендувати залучення анкс'юл'тичних препарат'т та психотерапевтичних метод'т лкування в комплекснiй терапи дано)' групи пацiентiв з метою попередження хрошзацИ больового синдрому.
Ключов1 слова: ¡нтенсивнють больового синдрому, ужфковаж шкали, дискогенна радикулопа™
Робота виконана в рамках НДР ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматологiчна академiя»: «Комплексне дослiдження генетично обумовлених особливостей NF-kB-опосередкованоГ сигнальноГ трансдукцц, що визначае розвиток хронiчного системного запалення, у хворих на метаболiчний синдром та цукровий дiабет 2 типу» (0111U001774)
Бть у спит в рiзний перюд життя в^^чають 80-100% жителiв планети, при цьому 70% з них щонайменше однократно з ^еТ причини втрачають працездатнють [1]. Больовий синдром е одним i3 основних невролопчних проявiв остеохондрозу поперекового-крижового вщдту хребта, при цьому важливими патогенетичними факторами його формування е: компресшш мехаызми та рефлекторы впливи, як супроводжуються запальним процесом, мiкроциркуляторними порушеннями, та Тх поеднанням. На тепершнш час вщомо, що формування больового вщчуття опосередковуеться структурами ноцицептивноТ системи [2,3,4]. Дегенеративн змши в хребт можуть сприяти активацп ноцицепторiв в умовах перевантаження, однак сприйняття та оцшка болю будуть залежати вщ центральних механiзмiв, як здшснюють регуляцш больовоТ чутливостi. Ноцицептори стимулюються та активуються у вщповщь на мехаычне розтягнення або компресiю корiнця, у вщповщь на хiмiчне подразнення простогландинами та шшими медiаторами запалення [5]. Вщ ноцицепторiв аферентний сигнал по тонких мiелiнiзованих А-волокнах та немiелiнiзованих С-волокнах передаеться на ноцицептивнi нейрони спинного та головного мозку, де формуеться больове вщчуття [6,7,8].
Ус больовi синдроми залежно вщ етюпатогенезу можна умовно подiлити на три основы групи: ноцицептивш, невропатичнi та психогенн [2,9,10].
У реальному житт цi патофiзiологiчнi варiанти больових синдромiв часто спiвiснують.
Мета
Метою проведеного дослщження стало вивчення клiнiко-параклiнiчних особливостей переб^у гострого больового синдрому, обумовленого дискогенною радикулопа^ею L5, S1.
Матерiали та методи
В умовах стацюнару було обстежено 100 хворих (54 жшки, 46 чоловiкiв) працездатного вку вiд 27 до 55 рош, середнiй вiк склав 43,87±0,7 рокiв. Обстеження пацiентiв проводилась за спе^ально розробленою нами картою хворого з болем у нижнш частин спини, яка включала данi анамнезу, скарги, невролопчний статус, данi додаткових методiв обстеження. У всiх па^ен^в був дiагностований гострий корiнцевий больовий синдром, пов'язаний iз компресiею L5 та S1 корiнцiв на фон протрузiй та гриж мiжхребцевих дисш. Хворi були оглянутi нейрохiрургом i на момент лiкування не потребували нейрохiрургiчноТ допомоги.
Для об'ективiзацiТ больового синдрому, вираженост болю, оцiнки об'ему активних рухiв у поперековому вщд^ хребта, наявностi депресiТ, рiвня тривоги хворого, визначення особистюних особливостей патента порушення його життедiяльностi було використано ушфковаш шкали: вiзуальна аналогова шкала болю (ВАШ), опитувальник болю Мак-Пла, тести Томайера та Шобера, тест Сшлбергера-Ханша, шкала депресiТ Бека, опитувальник Роланда-Морюа.
Отриманi у процесi обстеження па^етчв кiлькiснi показники обробляли методами математичноТ статистики з розрахунком середых вибiркових значень (М) та помилок середшх значень (m) у групах обстежених оаб. Для аналiзу взаемозв'язш кiлькiсних параметрiв, якi вивчалися, визначали коефiцiент парноТ кореляци r ^рсона. Коефiцiент кореляцiТ вважали статистично значимими у разi iмовiрностi помилки р<0,05, яка визначалась шляхом спiвставлення iз критичним значенням за таблицею залежност розмiрiв дослiдноТ' групи, коефiцiентiв кореляци та iмовiрностi помилок. Для визначення взаемозв'язш напiвкiлькiсних та якiсних показниш та Тх зв'язкiв з ктькюними показниками також розраховували непараметричний критерш кореляци т Кендала.
Обчислення проводили на персональному комп'ютерi iз використанням програм "Microsoft Excel 2007", "NCSS 2004" та "SPSS for Windows. Release 13.0".
Результати та 1х обговорення
У па^енпв перюд вiд першого епiзоду болю у нижнш частинi спини до больового синдрому на момент обстеження тривав вщ 1 мюяця до 10 рош у середньому 59,34±3,9 мiс. Перiод вiд загострення до моменту госшталiзацN - вiд 1 до 10 дшв, у середньому 3,59±0,2 днi. Провокуючими факторами загострення больового синдрому 36% па^етчв вважали переохолодження, 37% -фiзичне перевантаження, 27% хворих називали iншi причини (психо-емоцшний стрес, тривале перебування у незручному положены, рiзкий рух). У 68% хворих професiйна дiяльнiсть була пов'язана з фiзичними навантаженнями.
У загальнш когортi хворих переважали па^енти з середньою професiйною освiтою (46%), зi шкiдливими звичками (54%), 90% па^етчв мали супутнi захворювання у стади ремiсil на момент обстеження (вегетативно-судинна дистошя, виразкова хвороба 12 перстноТ кишки, хронiчний панкреатит), 54% па^етчв перенесли оперативнi втручання на внутршых органах (тонзiлектомiя, апендектомiя, холецистектомiя).
Клiнiчнi прояви компресiйного синдрому супроводжувались компресiею L5 (41% пацiентiв) та S1 (59%) корiнцiв.
Пацiенти пред'являли скарги на бть у спит (100% хворих), обмеження рухiв у попереково -крижовому вщд^ хребта (100%), затерпання нижньоТ кiнцiвки (6б%), тривогу (80%), порушення сну (61%), дра^вливють (38%).
Основним клiнiчним симптомом у вах пацiентiв був бть у попереково - крижовому вщд^ хребта з iррадiацiею у нижню кiнцiвку, при цьому у 100% випадш виявили статико - локомоторн розлади: протибольовий сколiоз (78% хворих), згладженють поперекового лордозу (83% хворих), поперековий юфоз (17% хворих). Додатково розлади динамiчноТ функцiТ хребта оцшювали за тестами Шобера та Томайера пор1вняно з групою здорових патенте (рис. 3.1).
6.1.
35 30 25 20 1.5 1.0
.33,3
1 ее р Шо(.х.!)..1,.:| здоров ^......■'. .т.у> I м:
тес г Томайера
и. здоров! П' ПаЦ1С1! (И
Рис.3.1 Статико-локомоторна функц1я хребта за тестами Шобера та Томайера у пац1ент1в ¡з больовими синдромами остеохондрозу попереково-крижового в1ддту хребта (см)
За даними, представленими на рис.3.1 радикулопа™ L5, S1вiдчутно порушуе статико-динамiчну функцш хребта.
У 100% хворих було дiагностовано м'язово-тонiчний синдром у виглядi напруження довгих м'язiв спини (25% помiрно виражений, 47% виражений, 28% рiзко виражений).
Компресiйнi симптоми радикулопатш L5, S1 були представленi зниженням (42% хворих) або вщсутнютю (17%) ахтового рефлексу, гiпестезiю (66%), пперестезш (14%) за корiнцевим типом, ппотошею м'язiв (77%), вираженим симптомом натягу Ласега у середньому 32,0±0,8°.
Виявлена висока частота вегетативних розладiв (57% пацiентiв), якi були представленi шюрною гiпотермiею у 28%, мармуровiстю шфи нижньоТ кiнцiвки у 35%.
Згщно проведеного обстеження за ВАШ у 39% па^етчв до лiкування бть оцшювався як помiрний, у 51% сильний та в 10% дуже сильний i в середньому становив 7,18±0,1 бали (сильний бть).
Проведено психометричне обстеження, були застосован тест Сптберга-Ханша для оцiнки реактивноТ (ситуацшно'О та особистюноТ' (базовоТ) тривожносп, шкала депреси Бека та опитувальник Мак-Пла, який дае якiсну характеристику болю.
У середньому особистюна тривожнють у хворих вiдповiдала помiрному рiвню тривоги, реактивна тривожнiсть - високому рiвню тривоги (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1
Характеристика тривожност1 у груп пац1ент1в, бали (М±т)
Тест Сптберга-Ханша
реактивна тривожнють
45,87±0,5
(n=100)
особистюна тривожнють
38,45±0,8*
Прим1тка. * - достов1рн1 в1дм1нност1 м'ж показниками реактивно! та особистюноГ тривожност1
За даними, представленими у таблиц 3.1 рiвень реактивноТ тривожност у па^етчв з гострим больовим синдромом, обумовленним дискогенною радикулопатiею L5, S1, достовiрно вищий (р<0,005) особистюноТ тривожностi, що говорить про значну реакцш па^ен^в на захворювання i на ситуацю Мiж значеннями реактивноТ та особистюноТ тривожностi виявлений статистично достовiрний позитивний кореляцшний взаемозв'язок (г=0,29, р<0,0001), що вказуе на необхщнють корекцiТ тривожносп, яка являеться фактором ризику хрошзацп больового синдрому [9].
За шкалою депреси Бека у середньому в па^ен^в було виявлено м'яку депресш (11,84±0,1 балiв). Виявлений статистично достовiрний позитивний кореляцiйний взаемозв'язок мiж значеннями особистюноТ та реактивноТ тривожностi хворих за тестом Сптберга-Ханша та депреси за шкалою Бека (вщповщно г=0,58 р<0,001 та г=0,16 р<0,003). Вираженють депресiТ та тривоги не мали кореляцшного взаемозв'язку з iнтенсивнiстю больового синдрому за ВАШ.
Аналiзуючи результати опитувальника Мак-Пла, виявлено, що для описання своТх вiдчуттiв пацiенти iз гострим больовим синдромом, обумовленним дискогенною радикулопатю L5, S1 частiше пщбирали дескриптори з сенсорноТ складовоТ больового синдрому (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2
Характеристика больового синдрому в грут пащент'т, бали (M±m)
1ндекси Шкали опитувальника
сенсорна афективна
(n=100) (n=100)
шдекс числа вибраних дескриптс^в (1ЧВД) 3,93±0,04 3,05±0,06*
ранговий шдекс болю (Р1Б) 28,88±0,13 23,96±0,17*
npuMimKa. * - показник достовiрностi вiдмiнностей м'ж показниками сенсорно!та афективно! шкал
За даними таблиц 3.2 piBeHb сенсорного сприйняття болю (величини Р1Б та 1ЧВД) у rpyni па^енпв достовiрно (р<0,05) вищий у порiвняннi з афективним (емоцiйним) рiвнем. Для опису своТх вiдчуттiв пацieнти вибирали бтьшу кiлbкiстb слiв (1ЧВД) та бтьш значимi дескриптори (Р1Б) в рамках сенсорноТ шкали.
Середнi значення штенсивносп больового синдрому за ВАШ та евалюативноТ шкали за опитувальником Мак-Пла вщповщали сильному.
Аналiзуючи кшькюну (ВАШ) та якiсну складову больового синдрому (опитувальник Мак - Пла), виявлен деякi кореляцiйнi взаемозв'язки. Мiж значеннями ВАШ та 1ЧВД афективноТ шкали не визначено статистично значимоТ кореляцiТ, тобто зростання iнтенсивностi больового синдрому у груш па^енпв не залежало вщ емоцшноТ складовоТ больового сприйняття. Мiж значеннями ВАШ та рангами сенсорноТ, афективноТ та евалюативноТ шкал опитувальника Мак-Пла виявлена статистично значима позитивна кореля^я Кендела (вщповщно т=0,76, т=0,2 та т=0,95), що свщчить про спiвдружнe зростання рiвня соматичноТ перцепцii, емоцiйно-афективного сприйняття болю та ТТ iнтенсивностi, тобто при зростаннi iнтенсивностi больового синдрому (кшькюна складова) збiлbшуeтbся значимiстb вiдповiдного дескриптора (якюна складова).
Больовий синдром у груш па^енпв супроводжувався вираженим порушенням життeдiялbностi хворих, кiлbкiстb балiв за даними опитувальника Роланда-Морюа коливалась вщ 8 до 17 балiв та становила у середньому 11,5 ± 0,25 балiв. Мiж кiлbкiстю балiв за ВАШ та кiлbкiстю балiв за опитувальником Роданда-Морiса виявлений статистично значимий позитивний кореляцшний зв'язок (т =0,8, р<0,001).
Висновки
1. У хворих з гострим болем, обумовленим дискогенною радикулопа^ею L5, S1, переважали па^енти з середньою професiйною освтою, шкiдливими звичками (палiнням), праця яких була пов'язана з постшними фiзичними навантаженнями.
2. Виникнення гострого болю в нижнш частинi спини супроводжувалося значними статико-локомоторними порушеннями, компресшними симптомами, вегетативними розладами та значним порушенням рiвня життедiялbностi хворих (11,5 ± 0,25 балiв за шкалою Роланда-Морюа).
3. У хворих з гострим больовим синдромом у нижнш частит спини виявлено високий рiвень реактивноТ тривожност (45,87±0,5 балiв) та помiрний рiвенb особистюноТ тривожностi (38,45±0,8 бали) за тестом Спiлберга-Ханiна, депреаю м'якого ступеню (11,84±0,1 балiв) за шкалою Бека. При цьому, за опитувальником Мак-Пла, сенсорна складова больового синдрому була достовiрно вищою за афективну (емоцшну) складову.
4. Зростання штенсивносп больового синдрому за ВАШ не залежало вщ емоцшноТ складовоТ больового сприйняття.
5. Результати проведеного клшко-психометричного дослщження дають пщставу рекомендувати використання анксюл^ичних препаратiв та психотерапевтичних методiв лiкування у комплекснiй терапи даноТ групи пацiентiв з метою попередження хроызаци больового синдрому.
Лтература
1. Соколова А.М. Боль в шее: цервикалгия или цервикальная дорсопатия?/ А.М. Соколова, Е.А. Салина, О.К. Колоколов [и др.] // МКжнародний невролопчний журнал. - 2013. - N7 (61). - C.117-122.
2. Болевые синдромы в неврологической практике / Под. ред. В.Л. Голубева. — М. : МЕДпресс-информ, 2010. — 330 с.
3. Данилов А.Б. Нейропатическая боль / А.Б. Данилов, О.С. Давыдов. — М. : Боргес, 2007. — 192 с.
4. Ван Роенн Дж.Х. Диагностика и лечения боли / Дж.Х. Ван Роенн, Дж.А. Пейс, М.И. Преодерю. - М. : Бином, 2012. - 494 с.
5. Грицай Н.М. Застосування препарату таалуд у лкуванш хворих is вертеброгенним больовим синдромом / Н.М. Грицай, Н.В. Литвиненко, Г.Я. Силенко [та ш.] // Теорiя та практика ЫмейноТ медицини - 2011. - №2. - С.76-78.
6. Treede R.D. Neuropathic pain: redefinition and a grading system for clinical and research diagnostic purposes / R.D. Treede, T.S. Jensen, G.N. Campbell [et al.] // Neurology. — 2008. — V.70. — P.3680-3685.
7. Яхно Н.Н. Боль: руководство для врачей и студентов / Яхно Н.Н. - М. : МЕДпрсс-информ, 2010. - 304 с.
8. Грачев Ю.В. Вертебральная поясничная боль: клинические формы; методы диагностики и лечения. Краткое практическое руководство для неврологов, терапевтов и врачей общей практики / Ю.В. Грачев, Ф.М. Фарбер. - М., 2009. - 36 с.
9. Зозуля 1.С Бть та знеболення / 1.С. Зозуля., А.1. Зозуля // Матерiали наукового симпозiуму : «Сучасш проблеми медицини невщкпадних сташв», 21-22 травня 2009. - С.73-75.
10. Van Tulder M. European guidelines for the management of acute nonspecific low back pain in primary care / M.Van Tulder, A. Becker, T. Bekkering [et al.] // Eur Spine J. - 2006. - 15(Suppl.2). - Р.169-191.
Реферат
КЛИНИКО - ПАРАКЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАЦИЕНТОВ С ОСТРЫМ БОЛЕВЫМ СИНДРОМОМ, ОБУСЛОВЛЕННЫМ ДИСКОГЕННОЙ РАДИКУЛОПАТИЕЙ L5, S1 Ковтун И.И.
Ключевые слова: интенсивность болевого синдрома, унифицированные шкалы, дискогенная радикулопатия.
Проведено комплексное исследование клинико-параклинических особенностей течения острого болевого сидрома, обусловленного дискогенной радикулопатией L5, S1. Было обследовано 100 больных трудоспособного возраста от 27 до 55 лет по специально разработанной нами карте больного с болью в нижней части спины с использованием унифицированных шкал. На основании результатов проведенного клинико-психометрического обследования можно рекомендовать использование анксиолитических и психотерапевтических методов лечения с целью предупреждения хронизации болевого синдрома.
Summary
FINICAL AND PARACLINICAL CHARACTERISTICS OF PATIENTS WITH ACUTE PAIN SYNDROME CAUSED BY DISKOGENIC RADICULOPATHY L5, S1 Kovtun I.I.
Keywords: pain intensity, uniform scales, diskogenic radiculopathy.
This research is devoted to the study of clinical and paraclinical features of the course of acute pain syndrome caused by diskogenic radiculopathy L5, S1.100 hospital patients (54 females and 46 males) of employable age from 27 to 55 years (mean age was 43.87 ± 0.7 years) were examined by using a specially designed card of a patient with pain in the lower back, which included medical history, present complaints, neurological status, findings obtained by additional investigations. The results of the clinical and psychometric studies enable us to recommend anxiolytics and psychotherapy as an important part of the treatment for patients to prevent the pain syndrome to become chronic.
