CC BY
44
С1МЕЙНИЙ СТАН ЯК СОЦ1АЛЬНА ДЕТЕРМ1НАНТА РИЗИКУ РОЗВИТКУ ВЕРТЕБРАЛЬНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ТА ПОРУШЕННЯ ЯКОСТ1 ЖИТТЯ В Ж1НОК У ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1
Поворознюк В.В.,
д. мед. н., професор, заслужений дгяч науки i технжи Украти, кергвник в1дд1лу клШчног фгзюлогИ та патологИ опорно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологи iM. Д.Ф. Чеботарьова» НАМН Украти,
директор Укратського науково-медичного центру проблем остеопорозу, Кигв
Орлик Т.В.,
к. мед. н., ст. н. сп., завiдуюча вiддiленням вiкових змт опорно-рухового апарату ДУ «1нститут
геронтологи ш. Д.Ф. Чеботарьова» НАМН Украти, Кигв
Григор'ева Н.В.,
д. мед. н., гол. н. сп. вiддiлу клШчног фЫологи та патологи опорно-рухового апарату ДУ «1нститут
геронтологи т. Д.Ф. Чеботарьова» НАМН Украти, Кигв
М'ястков В.П.,
завiдуючий перинатальним центром II рiвня Бершадськог окружног лтарш iнтенсивного лкування,
Втницька область Мельник В.М.
завiдуючий терапевтичним вiддiленням Жидачiвськоi центрально! лтарм, Львiвська область
MARITAL STATUS AS SOCIAL DETERMINANTS RISK OF VERTEBRAL PAIN AND DISTURBANCE OF QUALITY OF LIFE INPOSTMENOPA USAL WOMEN
Povoroznyuk V. V.
Dr. of medicine, professor, honored worker of science of Ukraine, head of physiology and pathology of the musculoskeletal system SI "Institute of Gerontology them D.F. Chebotarev NAMS of Ukraine", director of Ukrainian scientific medical center of osteoporosis, Kyiv
Orlyk T.V.
kandidat of medicine, senior research fellow, head of the department of aging changes musculoskeletal SI "Institute of Gerontology them D.F. Chebotarev NAMS of Ukraine", Kyiv
Grigorieva N.V.
Dr. of medicine, chief researcher of department of physiology and pathology of the musculoskeletal system SI "Institute of Gerontology them D.F. Chebotarev NAMS of Ukraine", Kyiv
Myasnikov V.P.
head of perinatal center level II Bershad hospital intensive care, Vinnytsia region
Melnik V.M.
head of therapeutic department of the Zhydachiv central hospital, Lviv region
Резюме. З метою вивчення ролi сiмейного статусу, як соцiальноi детермiнанти ризику розвитку больового синдрому в спин та порушення життeдiяльностi, пов'язаного iз ним, проведено аналгз опитувальниюв 148 жток 50-69 рр. у постменопаузальному перiодi.
Респондентки були подтеш на групи залежно вiд амейного статусу: проживае у повнш родит, удвох з чоловком, одинока. За результатами вивчення частоти та вираженостi ВБС у грудному та поперековому вiддiлах хребта не виявлено вiрогiдних вiдмiнностей мiж групами.
Встановлено достовiрнi вiдмiнностi за рiвнем порушення повсякденноi активностi, частотою непрацездатностi у домаштх справах, зверненням за медичною допомогою та юльюстю госпiталiзацii з приводу болю в спит. Виявлено статистично значимi кореляцтн зв'язки (р<0,05) мiж амейним статусом та частотою порушення стану здоров'я, пов'язаного з болем у спин (r = 0,23), психологiчного стану (r = 0,32), загальноi активностi (r = 0,27), щоденноi непрацездатностi у професштй дiяльностi (r = 0,24) та звернення за медичною допомогою з приводу болю в спин (r = 0,40) й госпталгзацт (r = 0,71).
Таким чином, амейний статус, як соцiальна детермтанта ризику болю в спит, у жток 50-69 рр. у постменопаузальному перiодi не мае безпосереднього впливу на розвиток ВБС, однак сприяе порушенню життeдiяльностi.
Ключовi слова: бшь в спит, соцiальнi детермтанти, жтки, амейний статус, яюсть життя.
Summary. To study the role of family status as social determinants of risk of back pain and violation of life associated with it, analyzed questionnaires 148 women postmenopausal 50-69 years.
Respondents were divided into groups depending on marital status, living fully in family, together with her husband alone. As a result of the study the frequency and severity of vertebral pain in the thoracic and lumbar spine were found probable differences between groups.
Established significant differences in terms of violation of activities of daily living, disability rate in domestic cases applying for medical assistance and the number of hospitalizations for back pain. A statistically significant correlation (p <0.05) between marital status and frequency of violations of health associated with back pain (r = 0,23), psychological state (r = 0,32), total activity (r = 0,27), disability in daily professional activity (r = 0,24) and seeking medical advice on back pain (r = 0,40) and hospital admissions (r = 0,71).
Thus, family status, as a social determinant of risk of back pain in women 50-69 years. Postmenopausal has no direct influence on the development of vertebral pain, but contributes to the disruption of life. Key words: back pain, social determinants of women, family status, quality of life.
Актуальтсть проблеми. Бшь у спин (вертебральний больовий синдром, ВБС) е серйозною проблемою охорони здоров'я, що стосуеться вах вшових груп. Високий рiвень поширеносл його викликае заклопоташсть у всьому свт [12, 18, 21]. Було щдраховано, що поширешсть болю в спинi протягом життя, протягом 1 року, 6-ти мюящв i 3-х мiсяцiв сягае ввдповвдно 11-84 %, 22-65 %, 40-64,6 % i 26,4 % [1, 4, 12, 22]. Бшьшють людей ввдчувають один або бiльше епiзодiв БНС у своему життi. Це зумовлюе висок1 медичнi витрати, небажання працювати та збiльшення iнвалiдностi. В людей з болем у спиш суттево попршуеться як1сть життя [22]. Комплекс факторiв може пояснювати, чому бiль в спинi розвиваеться при вщсутносп морфологiчного субстрату, такого як об'ективш ознаки патологи хребта.
Близько 20 рошв тому в наукових дослщженнях були зробленi висновки щодо комплексного впливу на переб^ ВБС психолопчних та соцiальних факторiв [24]. Проте тшьки в останнi роки цим твердженням почали придiляти достатню увагу. На сьогоднiшнiй день у якосп засобу для бiльш повного розумшня, оцiнки та управлiння хронiчним болем в спиш запропоноване застосування бюпсихосощальних моделей [25]. Цi моделi спираються на широке розумiння бiологiчних i психосоцiальних впливiв на виникнення i перебiг больового синдрому та, пов'язаних з ним непрацездатностi та iнвалiдностi. Такий пiдхiд не ввдкидае пошук значимо! патологи, а змiщуе акцент в бгк iнших компонент проблеми [6]. Навиъ при тому, що болi в спинi можуть бути фiзичною або бiологiчною проблемою, люди з болями в спиш i лшар^ як1 працюють з ними, часто розглядають фiзичний симптом через серш психологiчних i соцiальних фiльтрiв [23].
Бюпсихосощальний пiдхiд вiдображае концепцiю, що швалщшсть, пов'язану з хронiчним ВБС, слщ розглядати як проблему, що виникла в результата взаемоди мiж фiзичними/бiологiчними (наприклад, вiк, стать, фiзичне навантаження), психологiчними (тобто самопiзнання i поведiнка) та соцiальними чинниками (тобто, сощальш та культурнi контексти) [15]. Принцип бюпсихосощально! концепци покладений в основу МКХ [13]. МКХ забезпечуе рамки, в яких пошкодження тканин може бути вщносно невеликим компонентом проблеми опорно-рухового апарату i визнае, що психолопчш, соцiальнi та культурш контексти сприяють порушенням здоров'я, в тому числi професiйнiй дiяльностi та громадському життi [21].
Анализ публгкацт. В контексп хронiчного болю в спиш, психолопчш та сощальш фактори, як вважають, настiльки ж важливi, як бюмедичш або фiзичнi [15, 27]. Попередш дослiдження з використанням канадських даних визначили зазначенi чинники факторами ризику для вперше виявленого
болю в спиш [27], встановили зв'язок мiж хронiчним болем в спинi i самооцiнкою здоров'я та звернення за медичною допомогою в осiб з та без хрошчного болю в спиш [16]. Проте, бшьшють популяцшних дослiджень щодо вертебрального больового синдрому зосереджуються на поширеностi болю в спиш [26], або на вузькому наборi бiопсихосоцiальних факторiв, таких як вж, стать, депресiя, професiйнi фактори ризику [8, 9, 20].
За ощнками Канадського спiвтовариства охорони здоров'я у 2009-2010 рр. 20,2 % дорослих канадцiв мали проблеми з хребтом тривалiстю протягом 6 мюящв i бiльше. Серед оаб з болем у спиш переважали жителi сiльських або вщдалених мiсцевостей, корiннi канадцi, колишнi або нишшш курцi, особи з надмiрною масою тiла та так1, що мають iншi хронiчнi захворювання, велик! обмеження в повсякденнiй д!яльносп, бшьш високий рiвень стресу та поганий рiвень псих!чного здоров'я. Одинок! або школи не одруженi, особи шших нацiональностей мали меншу частоту болю в спин! [14]. Жшки мали бшьш високу поширешсть болю в спин!, шж чолов!ки в цшому, але сшвввдношення ввдр!знялись у р!зних вжових групах. Поширешсть болю в спин! серед була найвища у середньому вщ (50-64 рок1в) ! зменшувалась з вшом [15]. У жшок частота болю зб!льшувалась у вод 50-64 роки та залишалася високою у вжових групах 65 рошв та старше
На основ! анал!зу даних опитування 3488 працюючих оаб вшом 18-69 у Шмеччиш визначено, що надм!рна вага, амейний стан, доходи, освгга ! профеая вщграють вагому роль як етюлопчш чинники болю в спин! серед жшок, у той час як у чоловшв дан! фактори не справляють суттевого впливу [20].
Burman B. et э1. знайшли докази того, що амейний стан, задоволення ! взаемод1я амейних пар пов'язаш з хрошчними захворюваннями, такими як хрошчш бол! та серцево-судинн захворювання [5]. Kieco1t-G1aser J. et э1. вказують на психолопчн ефекти амейного життя, як1 впливають на здоров'я, у тому числ! - бшь у спин! [14].
£ цший ряд еколопчних, особист! чинники, ! способу життя, як1 потенцшно можуть вплинути на виникнення та перебж болю в спин!. Зворотна залежшсть м!ж сощальним статусом ! р!внем освгги з виникненням болю в спин! були добре задокументоваш в попередшх дослщженнях [10].
Проте шш! дослщження вказують на високу поширешсть болю в спин! та низьку самоощнку здоров'я серед людей старших вшэвих груп, особливо тих, що проживають у будинках престарших [6].
Така неоднозначшсть даних у першу чергу пов'язана з впливом безл!ч! екзо- та ендогенних чинник1в на машфестащю ! переби- ВБС. Питання про гетерогеншсть ВБС являеться важливим фактором при розгляд! питань його д!агностики, профшактики та лшування [6, 7, 11]. На сьогодшшнш день, у
зв'язку iз розвитком соцiально-демографiчних процесiв, як-то урбанiзацiя, широка механiзацiя виробництва та альського господарства, зменшення та вузьке спрямування застосування важко! фiзичноi пращ, перерозподш у сiмейному статусi населения, все бшьше уваги придшяеться сощальним детермiнантам розвитку захворювань органiв та систем, зокрема патологи опорно-рухового апарату, що супроводжуеться ВБС [4].
Мета — вивчити роль сiмейного статусу, як сощально! детермiнаити ризику розвитку больового синдрому в спинi та порушення життедiяльностi, пов'язаного iз ним, у жшок у постменопаузальному перюда.
Об'ект та методи дослiдження. Дослвдження таких соцiально-демографiчних детермiнант, як мюце мешкання, сiмейний статус, спосiб життя та iнш., як факторiв ризику ВБС вимагають застосування особливих сощально-медичних та сощально-демографiчних пiдходiв, як-то опитування певних верств населення iз використанням спецiально розроблених цiльових опитувальнишв [3]. За останне десятирiччя даний напрямок досл1джень у вивченнi ВБС набув особливого значення. У даному дослiдженнi використовували спецiально розробленi в Украшському науково-медичному центрi проблем остеопорозу опитувальники. При складаннi опитувальника та проведенш дослвдження враховували рекомендацп з оргашзаци збирання медико-сощолопчно! шформацп [3]. Щоб уникнути систематично! помилки ввдбору, анкетування проводили поза медичних оргашзацш (переважне аикетуваиия «випадкових» осiб). Таким чином, дотримувалися умови однаково! можливосп потрапляния у вибiрку як здорових, так i хворих людей.
У рамках дослвдження опитано 385 жшок. До аиалiзу включено 148 анкет жшок у постменопаузальному перiодi вжом 50-69 рр. До аиалiзу не включали анкети оаб iз наявшстю супутньо! патологi! або iнших вторинних сташв з боку оргаиiв та систем, що могли б вплинути на наявшсть та вираженiсть больового синдрому, у тому чи^ будь-як суб- та декомпенсованi стани, ревматичш захворювания, цукровий дiабет I типу, тривалий прийом препаратiв, як1 могли б вплинути на стан шстково! тканини, перебж ВБС та яшсть життя, високоенергетичнi травми та переломи, у тому числ1 будь-як1 переломи твд хребцiв, важка фiзична праця, недiездатнiсть.
Вивчали наявнiсть (частоту) та виражешсть (рiвень, iнтенсивнiсть) болю на момент опитування у грудному та поперековому ввддшах, перiодичних бол1в у спиш протягом останнiх 6 мюящв та епiзодiв болю тривал1стю б№ше 2-х тижиiв за даними вiзуально-аналогово! шкали (ВАШ).
За 10-бальною шкалою визначали вплив болю на повсякденну актившсть та працездатнiсть, настрiй, ввдносини з iншими людьми, здатнiсть пересуватися, брати участь у суспвдьних та амейних справах за остаинi 6 мюящв (0 бал1в — «не вплинув», 10 бал1в — «через бвдь дiяльнiсть неможлива»).
Оцiнювали загальний стан здоров'я на момент опитування за дескрипторами: «добре», «задовшьне» чи «погане».
Фiзичний стан, пов'язаний i3 болем у спинi, оцiнювали за 4-х бальною шкалою: 0 балiв — «нормальна активнiсть»; 1 бал — «б№ е, але загальний стан ближчий до нормального»; 2 бали — «бiльшiсть часу проводите активно, але через бвдь вимушеш лягати ввдпочивати протягом дня»; 3 бали — «вимушеш перебувати у лiжку бшьше половини дня», 4 бали — «не здатш себе обслуговувати, перебуваете весь час у л1жку».
Вплив больового синдрому на психолопчний стан визначали методом вибору респондентами вiдповiдного дескриптора, що найб№ш точно характеризуе стан: «погiршення настрою», «тривога», «депресiя», «байдуж1сть».
Визначали приблизну кiлькiсть днiв непрацездатностi за останш 6 мiсяцiв, коли через бвдь у спиш жшки не могли займатися щоденними справами (професiйна дiяльнiсть, домашнi справи), а також кшьшсть звернень до лiкаря за медичною допомогою та госпiталiзацiï з приводу больового синдрому у спиш.
Дане дослвдження мало ряд обмежень, а саме, з аналiзу були виключеш анкети оаб, яш визначали рiвень свого щоденного навантаження як «помiрна та/чи тяжка фiзична праця» та були у вщ на момент опитування поза межами 50-69 рр., що дало можливють вивчити особливосп ВБС та загального й психолопчного стану, пов'язаних iз болем у спиш, залежно вiд сiмейного статусу з мiнiмiзацiею впливу фiзичного навантаження та вшзвих змiн опорно-рухового апарату як факторiв ризику ВБС. Крiм того, респондентки не давали ввдповщ на запитання анкети, яш ïx на даний момент не стосувалися, наприклад, непрацюючi не ввдповвдали на запитання про вплив болю у спиш на професшну д1яльшсть тощо.
Статистичний аналiз проводили з використанням пакетiв програм «Statistika 6.0» Copyright© StatSoft, Inc. 1984-2001, Serial number 31415926535897. Частоту показник1в вивчали методом кростабуляци на основi таблиць спорвдненосп за критерiем х2. Порiвняння дослвджуваних змiнниx у двох незалежних групах проводили за допомогою тесту Манна-Уггш. Результати представленi у виглядi Me [LQ; UQ]. Кореляцiйнi зв'язки визначали за допомогою непараметричного рангового коефщента Спiрмена (r). Вiднисний ризик (ВР) та ввдношення шансiв (ВШ) обчислювали на основi таблиць кростабуляцiï за формулами: ВР=(а/А)/(с/В) та ВШ=(a*d)/(b*с). Для кожного з цих показнишв окремо визначався довiрчий iнтервал (Д1 95 %). Ввдмшносп вважалися достовiрними при р<0,05.
Результати дослiдження.
Респондентки були подшеш на групи залежно ввд сiмейного статусу: проживае у повнш родинi, удвох з чоловiком, одинока.
За результатами вивчення частоти ВБС на момент опитування (у грудному та поперековому ввддшах), а також перюдичного болю у спиш
протягом останшх 6 мiсяцiв та епiзодiв болю показники у ж1нок 50-69 рр. залежно ввд сiмейного тривалютю понад 2-а тижнi, встановлено, що данi статусу вiрогiдно не вiдрiзнялися (табл. 1)_
Таблиця 1. Частота ВБС в жшок у постменопаузальному перiодi залежно вiд сiмейного статусу, % (пЛЧ)_
Показники З родиною З чоловшом Одинока
Бiль на момент опитування у грудному ввддш 37,2 % (16/43) 38,1 % (16/42) 42,3 % (11/26)
Бiль на момент опитування у поперековому ввддш 62,8 % (27/43) 64,3 % (27/42) 57,7 % (15/26)
Перiодичний бiль протягом останшх 6 мю. 64,4 % (29/44) 76,7 % (33/43) 60,0 % (15/25)
Епiзоди болю тривалютю понад 2-а тижнi 53,5 % (23/43) 63,4 % (26/41) 57,7 % (15/26)
Також не виявлено вiрогiдних вiдмiнностей грудному та поперековому вiддiлах хребта в жшок мiж рiвнем (вираженiстю, iнтенсивнiстю) болю у залежно вщ сiмейного статусу (табл. 2).
Таблиця 2. Рiвень болю у грудному та поперековому ввддшах хребта за ВАШ в жшок у
Пок З З Оди
азники родиною чоловшом нока
Грудний ввддш
ВА 0,0 0,0 0,0
Ш-1 [0,0; 2,0] [0,0; 3,0] [0,0; 3,0]
ВА 0,0 0,0 0,0
Ш-2 [0,0; 1,0] [0,0; 2,0] [0,0; 2,0]
ВА 0,0 0,0 0,0
Ш-3 [0,0; 1,0] [0,0; 2,0] [0,0; 2,0]
ВА 0,0 0,0 0,0
Ш-4 [0,0; 2,0] [0,0; 4,0] [0,0; 2,0]
Поперековий вщдш
ВА 2,0 2,5 2,0
Ш-1 [0,0; 4,0] [0,0; 4,0] [0,0; 5,0]
ВА 1,5 1,0 2,0
Ш-2 [0,0; 4,0] [0,0; 4,0] [0,0; 4,0]
ВА 1,0 0,0 1,0
Ш-3 [0,0; 2,0] [0,0; 3,0] [0,0; 3,0]
ВА 2,0 3,0 2,0
Ш-4 [0,0; 4,0] [0,0; 5,0] [0,0; 5,0]
)
Проте встановлено достовiрно бшьший (р = 0,02) рiвень порушення повсякденно! активностi через бшь у спинi серед одиноких жшок порiвняно iз тими, хто проживае у повнш родшп (рис. 1), що може бути
обумовлено необхвднютю самотньо! ж1нки виконувати всi обов'язки та роботи самостiйно без сторонньо! допомоги.
Рис. 1 Вираженiсть порушення повсякденно! активносп через бiль у спиш серед ж1нок 50-69 рр. залежно ввд сiмейного статусу. Примггка. * - достовiрнi вiдмiнностi м1ж групами, р<0,05.
Одинок жшки мали достов1рно меншу (р<0,05) частоту порушення працездатносп, пов'язаного 1з болем у спиш, у виконанш домашшх справ пор1вняно з тими, хто проживае удвох з чоловжом. Отриманий
результат може бути обумовлений тим, що одинока
ж1нка у будь-який момент може ввдкласти домашш справи та зробити тимчасову перерву для ввдпочинку, що опосередковано сприяе зменшенню больових вщчутпв (рис. 2).
Рис. 2 Частота порушення працездатносл, пов'язаного з болем у спиш, у виконанш домашшх справ серед жшок 50-69 рр. залежно в1д с1мейного статусу. Примгтка. * - достов1рш вщмшносп м1ж групами, р<0,05.
Одинок1 ж1нки достов1рно частше (р<0,05) зокрема, мали госттал1заци 1з приводу болю у спиш зверталися за медичною допомогою взагал1 й, (рис. 3).
А.
Рис. 3 Частота звернення за медичною допомогою (А) та госштал1зацш (Б) з приводу болю в спиш серед жшок 50-69 рр. залежно в1д амейного статусу. Примгтка. * - достов1рш вщмшносп м1ж групами, р<0,05.
За результатами рангового кореляцшного анал1зу встановлено статистично значим1 кореляцшш зв'язки (р<0,05) м1ж с1мейним статусом опитаних жшок та частотою порушення стану здоров'я, пов'язаного з болем у спиш (г = 0,23), психолопчного
стану (г = 0,32), загально! активносп (г = 0,27), щоденно! непрацездатносп у професшнш д1яльносп (г = 0,24) та звернення за медичною допомогою з приводу болю в спиш (г = 0,40) й госштал1зацш (г = 0,71) (рис. 4).
Рис. 4 Кореляцшш зв'язки м1ж амейним статусом та частотою порушення р1зних сфер життед1яльносл.
Отримаш факти можна пояснити тим, що жшки, хто проживае у родиш, частiше зайнятi господарськими справами, яш вимагають регулярного та безперервного ïx виконання, що не дае можливосп женкам придiляти достатньо уваги порушенням стану здоров'я, якщо цi порушення (зокрема бiль в спинi) не е вираженими та суттево не впливають на повсякденну активнiсть.
Висновок. За результатами нашого дослiдження амейний статус, як соцiальна детермiнанта болю в спиш, у жшок 50-69 рр. у постменопаузальному перiодi не мае безпосереднього впливу на розвиток ВБС, однак сприяе порушенню житгедiяльностi. У одиноких ж1нок рiвень порушення повсякденноï активностi достовiрно вищий, хоча частота непрацездатносп у домашнix справах достовiрно нижча порiвняно iз амейними женками. Одинок! ж1нки достовiрно часпше звертаються за медичною допомогою та мають госпiталiзацiï з приводу болю в спиш. Так як у даний блок дослвдження не включалися особи з важкою фiзичною працею, з одного боку, та, з шшого, враховуючи вiдсутнiсть достовiрниx ввдмшностей та кореляцiйниx зв'язк1в частоти та рiвня болю залежно ввд амейного статусу, опосередковано можна стверджувати, що на прояви ВБС мають вплив не амейний статус, а iншi фактори (наприклад, рiвень фiзичного навантаження, можливють робити перерви у дiяльностi для ввдпочинку та iнш. [2, 4]).
Список лггератури:
1. Боженко Н.Л. Досввд лiкування больового синдрому в спиш // Новости медицины и фармации. - 2007. - 17 (224).
2. Поворознюк В.В. Захворювання шстково-м'язовоï системи в людей рiзного вiку (вибранi лекцiï, огляди, статп). У 4-х томах. - К., 2014.
3. Решетников А.В. Социология медицины (введение в научную дисциплину): Руководство.
- М.: Медицина, 2002. — 862 с.
4. Bath B., Trask C., McCrosky J., Lawson J. A biopsychosocial profile of adult Canadians with and without chronic back disorders: a population-based analysis of the 2009-2010. Canadian Community Health Surveys // Biomed Res Int. — 2014. — doi: 10.1155/2014/919621.
5. Burman B., Margolin G. Analysis of the association between marital relationships and health problems: an interactional perspective // Psychol Bull.. - 1992.
- 112. - Р. 39-63.
6. Carroll L.J., Cassidy J.D., Côté P. Depression as a risk factor for onset of an episode of troublesome neck and low back pain // Pain. - 2004. - 107 (1-2).
- Р. 134-139.
7. Chou R., Huffman L.H. American college of physicians medications for acute and chronic low back pain: a review of the evidence for an American Pain Society // Ann Int Med. - 2007. - 147 (7). - Р. 505-514.
8. Currie S.R., Wang J. Chronic back pain and major depression in the general Canadian population // Pain. - 2004. - 107 (1-2). - P. 54-60.
9. Hoy D., Bain C., Williams G. et al. A systematic review of the global prevalence of low back pain // Arthritis & Rheumatism. - 2012. - 64 (6). - P. 2028-2037.
10. Hoy D., Brooks P., Blyth F., Buchbinder R. The Epidemiology of low back pain // Best Practice and Research: Clinical Rheumatology. - 2010. - 24 (6). - P. 769-781.
11. Hestbaek L., Leboeuf-Yde C., Manniche C. Is low back pain part of a general health pattern or is it a separate and distinctive entity? A critical literature review of comorbidity with low back pain // Journal of Manipulative and Physiological Therapeutics. -
2003. - 26 (4). - P. 243-252.
12. Ihlebaek C., Hansson T.H., Laerum E. et al. Prevalence of low back pain and sickness absence: a "borderline" study in Norway and Sweden // Scand J Public Health. - 2006. - 34. - P. 555-558.
13. Jelsma J. Use of the international classification of functioning, disability and health: a literature survey // Journal of Rehabilitation Medicine. - 2009. - 41 (1). - P. 1-12.
14. Kiecolt-Glaser J., Newton T. Marriage and health: his and hers // Psychol Bull. - 2001. - 127. - P. 472-503.
15. Kopec J.A., Sayre E.C., Esdaile J.M. Predictors of back pain in a general population cohort // Spine. -
2004. - 29 (1). - P. 70-77.
16. Lim K-L., Jacobs P., Klarenbach S. A population-based analysis of healthcare utilization of persons with back disorders: results from the Canadian Community Health Survey 2000-2001 // Spine. -2006. - 31 (2). - P. 212-218.
17. Linton S.J. A review of psychological risk factors in back and neck pain // Spine. - 2000. - 25 (9). - P. 1148-1156.
18. Nagasu M., Sakai K., Ito A. et al. Prevalence and risk factors for low back pain among professional cooks working in school services // BMC Public Health. - 2007. - 7. - P. 171.
19. Ringe J.D., Body J.-J. A review of bone pain relief with ibandronate and other bisphosphonates in disorders of increased bone turnover // Clin Exp Rheumatol. - 2007. - 25. - P. 766-774.
20. Schneider S., Lipinski S., Schiltenwolf M. Eur Spine J. Jun 2006; 15(6): 821-833. Published online Jan 24, 2006. doi: 10.1007/s00586-005-1015-2.
21. Seminowicz D.A., Wideman T.H., Naso L. et al. Effective treatment of chronic low back pain in humans reverses abnormal brain anatomy and function // J Neurosci. - 2011. - 31. - P. 7540-7550.
22. Suda M., Yoshida K. Low back pain deprives the Japanese adult population of their quality of life: a questionnaire survey at five healthcare facilities in
Japan // Environ Health Prev Med. - 2008. - 13. - P. 109-115.
23. Waddell G. The biopsychosocial model. The back pain revolution. 2nd edition. / Toronto, Canada: Churchill Livingstone, 2004.
24. Walker B.F., Muller R., Grant W.D. Low back pain in Australian adults. Prevalence and associated disability // Journal of manipulative and physiological therapeutics. - 2004. - 27 (4). - P. 238-244.
25. Wessels T., van Tulder M., Sigl T. et al. What predicts outcome in non-operative treatments of
chronic low back pain? A systematic review // European Spine Journal. - 2006. - 15 (11). - P. 1633-1644.
26. WHO. International classification of functioning, disability and health (ICF) Geneva, Switzerland: World Health Organization, 2001.
27. Wu Q., Magnus J.H., Liu J. et al. Depression and low bone mineral density: a meta-analysis of epidemiologic studies // Osteoporos Int. - 2009. - 20 (8). - P. 1309-1320.
КЛИНИКО-АНАМНЕСТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РАЗНЫХ ФОРМ ЦЕЛИАКИИ В ДЕТЕЙ
Сорокман Т.В.
Д.мед.н., профессор Буковинский государственный медицинский университет
Шлык О.Г. Студентка 6 курса Буковинский государственный медицинский университет
ŒINICAL AND MEDICAL HISTORY FEATURES OF DIFFERENT FORMS OF CHILD CELIAC DISEASE Sorokman T.V.
doctor of medicine, professor, Bukovinian State Medical University Shlyk O.G. Student 6 courses
Bukovinian State Medical University
Аннотация. Проанализированы клинические и анамнестические особенности течения целиакии в детском возрасте.
Ключевые слова: дети, целиакия, клинико-анамнестические особенности.
Abstract. Analyzed the clinical and medical history features of the course of celiac in childhood.
Key words: children, celiac, clinical and medical history features.
Постановка проблемы. Популяционные скрининговые исследования, проведенные в последние годы, показали, что частота этого заболевания достигает 1% [1, 11], причем у большинства пациентов оно протекает бессимптомно либо имеет неяркие или нетипичные (внекишечные) клинические проявления, в связи с чем долгое время остается недиагностированным [2, 5, 7].
Анализ последних исследований и публикаций. Наличие целиакии сопряжено с повышением риска развития аутоиммунной патологии (до 20%) и некоторых онкологических лимфом желудочно-кишечного тракта [9]), причем имеются данные, что своевременное назначение аглютеновой диеты позволяет не только снизить тяжесть проявлений самой целиакии, но и предотвратить развитие ассоциированных с ней заболеваний [3, 4, 6, 8]. Таким образом, диагностика целиакии — актуальная проблема современной клинической медицины. В Европе на каждый случай установленного диагноза целиакии приходится 5—13 невыявленных случаев [10].Однако, исследования, изучающие распространенность целиакии в Украине, до сих пор не проводились, имеются лишь разрозненные данные по отдельным регионам.
Цель исследования: изучить клинико-анамнестические особенности течения целиакии в детском возрасте.
Изложение основного материала. Обследовано 18 детей больных целиакией, находившихся на стационарном лечении в гастроэнтерологическом отделении Черновицкой областной детской клинической больницы и 148 родственников, из них родственников 1 поколения -72 человека, 2-го поколения - 76 человек. Контрольную группу составили 18 практически здоровых детей в возрасте от 6 до 16 лет и 18 семей без отягощенной наследственности по целиакии.
Исследование включало следующие методы: клинический, морфологический, иммуноферментный, генетический, эпидемиологический. Клинический метод основывался на обследовании пробанда с целиакией и родственников 1 степени родства с использованием скрининговых методов исследования. Морфологический метод исследования включал выполнение фиброгастродуоденоскопии для получения фрагментов слизистой оболочки из разных участков дистального отдела двенадцатиперстной кишки с последующим проведением морфометрии. Генетический метод был основан на анализе родословных; изучении наследуемости
