CC BY
19
БОЛ к СУСТАВЫ.
нозвсн-юш шк
ПОВОРОЗНЮКВ.В., ОРЛИК Т.В., ГРИГОР'€ВА Н.Н.
ДУ «1нститут геронтологи НАМН Украни»
Укранський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Кив
ОСТЕОПОРОТИЧН1 ПЕРЕЛОМИ В УКРА1НСЬКИХ
_ _ _ ••
Ж1НОК: ЗВ'ЯЗОК 13 В1КОМ, СТАНОМ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ ТА ВЕРТЕБРАЛЬНИМ БОЛЬОВИМ
СИНДРОМОМ
Резюме. У статт наведет результати дослщження щодо частоти низькоенергетичних переломiв рiзно''' локалiзацN в украшських жiнок залежно вiд вту, стану кктково''' тканини та вираженост вертебрального больового синдрому. Встановлено, що низькоенергетичнi переломи виявляються в жшок у постменопаузальному перiодi в будь-якому вiцi та незалежно вiд стану мшерально''' щiльностi кктково''' тканини. 1з вiком частота остеопоротичних переломiв зростае з 18 % у 40-49 ро^в до 50-54 % у 70-80 ро^в. Низькоенергетичнi переломи виявлено в 71 % жшок з остеопорозом, у 43 % — з остеопешею, у 41 % — iз нормальними показниками кктково''' тканини.
Ключовi слова: низькоенергетичш переломи, частота, остеопороз, жшки в постменопаузЬ бiль у спинi.
На сьогодш остеопороз залишаеться однieю з основ-них проблем охорони здоров'я. За даними клшчних та епiдемiологiчних дослщжень, проведених у минулому десятирiччi, найбшьш актуальним стало питання цшьо-во! дiагностики переломiв хребцiв, оск1льки бшьшосп клiнiчних наслiдкiв переломiв дано! локалiзацii можна за-побiгти консервативно, без оперативного втручання. Не-зважаючи на те що переломи тш хребщв достатньо поши-ренi [1—3] та суттево впливають на зниження якосп жит-тя пацiентiв [4—6], вони часто залишаються недГагносто-ваними [6, 8].
За даними Нащонального фонду остеопорозу США, 30 млн американських жшок i 14 млн чоловтв стражда-ють вiд остеопени чи остеопорозу [8]. Щ категори па-цiентiв вщносять до груп пщвищеного ризику перело-мГв, а бшьшють Гз них уже мають низькоенергетичш переломи в анамнезГ [9]. У Сполучених Штатах довГчний ри-зик остеопоротичних переломГв мають 40 % бших жшок Г 13 % бших чоловтв [3, 8]. У пащенпв на тл остеопорозу зазвичай розвиваються переломи тш хребщв, прок-
симального вщдшу стегново! шстки, дистального вщдшу променево! шстки, проксимального вщдшу плечово! кустки або комбшац1я перелом1в р1зно! локал1заци; найпо-ширешшими з них е переломи тш хребщв [3, 8]. У США на 700 000 випадыв низькоенергетичних перелом1в що-року на переломи хребщв припадае майже половина вщ уск перелом1в, зумовлених остеопорозом, !х принаймш у два рази бшьше, шж перелом1в стегново! шстки [3]. Частота низькоенергетичних перелом1в акс1ального та пе-риферичного скелета, зумовлених зниженням мшерально! щшьносл шстково! тканини (МЩКТ), збшьшуеться з вжом. У Сполучених Штатах р1вень захворюваносл при наявносп симптоматичних перелом1в т1л хребщв у бших жшок вжом до 45 рошв становить 0,2 на 1000 людино-ро-шв пор1вняно з 1,2 на 1000 людино-рошв тсля 85 рошв [8]. Оск1льки велика к1льк1сть перелом1в хребщв перебь гае безсимптомно [10], щ показники суттево знещнюють масштаб проблеми, тим бшьше, що дуже важливо, переломи т1л хребтав зазвичай виникають у б1льш ранньому вшД, н1ж переломи стегново! шстки.
Зважаючи на те, що наявнiсть низькоенергетичних пе-реломiв в анамнезi суттево пiдвищуe ризик розвитку но-вих переломiв як периферичного, так i аксiального скелета, у всьому свт продовжуються масштабш дослщження щодо вивчення особливостей розвитку даних ускладнень остеопорозу. Разом iз застосуванням сучасних шструмен-тальних методiв дiагностики структурно-функцюнально-го стану кютково'! тканини та визначення груп ризику що-до розвитку остеопорозу та його ускладнень залишаеть-ся актуальним використання анамнестичного та рентге-нологiчного методiв дiагностики.
Мета дослщження — вивчити частоту низькоенергетичних переломiв рiзно'i локалiзацii в жшок у постмено-паузальному перiодi залежно вщ вiку, стану кютково! тканини та наявност вертебрального больового синдрому.
Об'скт дослiдження
Обстежеш 587 жiнок вiком 40—89 роыв. У дослщжен-ня включали пащенток iз первинною патологiею опор-но-рухового апарату (остеопороз, остеопенiя, остеохондроз) та без них. Критер1ями виключення з дослщжен-ня були наявнють супутньо! патологи з боку ендокрин-но! системи, що може впливати на стан кютково! тканини та розвиток Г! порушень, тяжка серцево-судинна пато-лог1я (iнфаркт мюкарда, порушення мозкового кровообь гу в гострш та пiдгострiй стади, субкомпенсована та де-компенсована серцева недостатнють та iн.), захворюван-ня сполучно! тканини (ревмато!дний артрит, системний червоний вовчак, системна склеродерм1я, анкщозуючий спондилiт та ш.), порушення метаболiзму сечово! кисло-ти, злоякiснi новоутворення в анамнез^ зловживання алкоголем та ш. У дослiдження не включали пащенпв iз ви-сокоенергетичними переломами та травмами будь-яко! локалiзацii незалежно вщ часу й обставин !х виникнення. Не включали також пацiенток, спошб життя або вид про-фесшно! дiяльностi яких могли б сприяти розвитку та по-силенню вираженост болю в спинi.
Методи дослщження
Використовували загальноприйнят методи: огляд, опитування, анкетування, ортопедичне та клiнiчне обсте-ження, лабораторнi та iнструментальнi дослщження. При
36opi анамнезу звертали увагу на скарги пащенпв, початок проявiв захворювань кютково-м'язово! системи, на-явнiсть у минулому переломiв, !х кiлькiсть та обстави-ни !х виникнення, з'ясовували наявнiсть можливих ек-зо- та ендогенних факторiв ризику захворювань кютко-во-м'язово! системи, зокрема порушень структурно-фун-кцiонального стану кютково'! тканини.
Аналiз частоти переломiв залежно вщ стану кютково! тканини проводили серед жшок, яш перебували в постменопаузальному перiодi. Мiнеральну щшьнють кiстково! тканини визначали з використанням двох-енергетичного рентгенiвського денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005). Вщповщ-но до критерии ВООЗ, у жшок у постменопаузальному пе-рюд^ у яких МЩКТ на рiвнi поперекового вщдшу хребта < —2,5 SD, дiагностували остеопороз; у пацiентiв, у яких рiвень МЩКТ < -1 SD i > -2,5 SD, — остеопенш. Бо-льовий синдром ощнювали окремо в грудному та попе-рековому вiддiлах хребта за допомогою вiзуально-анало-гово! шкали у балах вщ 0 (б1ль вiдсутнiй) до 10 (нестер-пний 6iль).
Статистичний аналiз проводили з визначенням пара-метричних та непараметричних критерив. При аналiзi використовували пакети програм Statistika 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. 1984-2001, Serial number 31415926535897. Вщ-мшносп показниыв вважали в1рогщними при р < 0,05.
Результати дослщження
При анал!з! частоти низькоенергетичних перелом!в у жшок р!зного в1ку встановлено, що переломи кюток периферичного та акшального скелета розвиваються в ушх вжо-вих групах. Так, загальна к1льк1сть переломiв 1з вжом збшь-шуеться: у 40-49 роыв — 18 %, 50-59 роыв — 29 %, 60-69 рок!в — 50 %, 70-79 роыв — 54 %, 49 % жшок мають низь-коенергетичнi переломи р!зно! локалiзацl! у 80-89 роыв. Установлено, що збшьшення частоти низькоенергетичних перелом!в у ж1нок вiд6уваеться за рахунок частки перело-м1в акшального скелета (вщ 10 % у вщ 50-59 рок!в до 2628 % у в1ц1 70-89 роыв) та ком6iновано! локалiзацi! (вщ 5 % у в1ц1 50-59 роыв до 10 % у вщ 80-89 рок!в). Однак у вжо-в1й груп1 40-49 роыв серед обстежених 18 % мали переломи, причому тшьки кюток периферичного скелета. З вжом
40-49 poKiB 50-59 poKiB 60-69 роюв 70-79 poKiB 80-89 poKiB
18 14 '^^^ 19 16 13
^ 8 • %d> %fT\
^---^82 % --^71 % 23 % 28 ^^--^46 % 26 —^51 %
U — переломи вщсуты | — переломи комбшовано! локал1зацм
— переломи ашального скелета ■ — переломи периферичного скелета
Рисунок 1. Частота низькоенергетичних перелом'ш акшального та периферичного скелета в жшок р'>зного вку
частота переломiв периферичного скелета змшюеться мало та залишаеться в межах 13—19 % (рис. 1).
Надат вивчено частоту низькоенергетичних переломiв у жiнок у постменопаузальному перiодi залежно вщ стану кютково! тканини. Установлено, що незалежно вщ по-казник1в МЩКТ у всгх групах постменопаузальних жiнок (остеопороз, остеопешя, норма) зустрiчаються низько-енергетичш переломи рiзноl локалiзацii. Так, 71 % жшок з остеопорозом мали низькоенергетичш переломи в анамнез^ з остеопенiею — 43 % та з показниками МЩКТ у ме-
жах bîkoboï норми — 31 % жшок. Причому частота розвит-ку низькоенергетичних переломiв периферичного скелета була майже однаковою в жшок з остеопорозом (17 %), остеопешею (17 %) та показниками МЩКТ у межах вшо-во'1 норми (15 %). Вщмшносп спостерталися за рахунок переломiв акшального скелета (остеопороз — 38 %, остеопешя — 20 % та вшова норма — 10 %) та комбшовано'1 ло-калiзацïi (остеопороз — 16 %, остеопен1я — 6 % та вшова норма — 6 %). Слщ вщзначити, що частота переломiв ком-бiнованоï локалiзацïi (аксiального та периферичного ске-
Рисунок 2. Частота низькоенергетичних перелом'в акаального та периферичного скелета залежно Bid стану к'ктковоУ
тканини
50-59 poKiB
60-69 poKiB
70-79 poKiB 22 % 22 %
19 %
80-89 poKiB 13 %. 0 %,
25 %
37 %
62 %
50-59 poKiB 15 % 2 % 8 %l
60-69 poKiB 25 %
75 %
4 % 15 %
70-79 poKiB
80-89 poKiB
56 %
50-59 poKiB
60-69 poKiB
70-79 poKiB
80-89 poKiB
33 %
0 %
64 % 17 %
50 %
Ц — переломи вщсуты I — переломи комбшованоТ локал1зацп
— переломи ашального скелета Щ— переломи периферичного скелета
Рисунок 3. Частота низькоенергетичних перелом'в у жнок у постменопаузальному перодi з остеопорозом (а),
остеопен'кю (б) та нормальною к'ктковою тканиною (в)
Немае болю
Слабкий бшь
16 %
5 %
9 %
17 %
8 %
17 %
70 %
Пом1рний бшь 17 %
Виражений бть
9 %
58 %
26 %
48 %
11 % 7 %
44 %
38 %
— переломи вщсуты | — переломи комбшовано!' локал1зацп
— переломи ашального скелета ■ — переломи периферичного скелета
Рисунок4. Частота перелом'взалежно Bidнаявност'1 вертебрального больовогосиндрому
лета) в трупах iз показниками МЩКТ, яш вiдповiдають остеопени та вiковiй нормi, однакова (рис. 2).
Установлено, що частота розвитку низькоенергетичних переломiв рiзноl локалiзацil в жшок у постменопаузальному перiодi змшюеться з вiком залежно вiд стану кютково! тка-нини. Так, 50 % жшок з остеопорозом вжом 50—59 рокш ма-ють переломи, 60—69 роыв — 80 %, 70—79 роыв — 78 % та вжом 80—89 рокiв — 38 %. Слщ вiдзначити, що в груш па-цiентiв вжом 80—89 рокiв не визначено наявносп переломiв комб1новано!' локалiзацil (рис. 3а). У жшок з остеопетею вжом 50—59 рокiв 25 % мають низькоенергетичнi переломи, 60-69 рокiв — 44 %, 70-79 роыв — 58 % та 80-89 роыв — 45 % (рис. 3б). У жшок iз показниками МЩКТ у межах вжо-во!' норми вжом 50-59 рокiв так само, як i в ж1нок з остеопетею, 25 % мають переломи, у 60-69 рокш — 29 %, у 70-79 роыв — 36 % та у 80-89 роыв — 50 % (рис. 3в).
За результатами вивчення особливостей вертебрально-го больового синдрому в жшок у постменопаузальному пе-рiодi залежно вщ наявносп низькоенергетичних перело-мiв установлено, що бть у спинi рееструеться в 70 % жшок без переломiв, 89 % жшок iз вертебральними переломами, 76 % жшок iз переломами периферичного скелета в анам-незi та 86 % пацiенток iз переломами комбшовано! локаль заци (акшальш та периферичнi).
Слiд вiдзначити, що серед пащентав iз переломами тшьки аксiального скелета 9 % не мають болю у спит, не-
Список лггератури
1. O'Neill T.W., Felsenberg D., Varlow J. et al. The prevalence of vertebral deformity in European men and women: the European Vertebral Osteoporosis Study // J. Bone Miner. Res. — 1996. — 11. — Р.1010-1018.
2. Jackson S.A., Tenenhouse A., Robertson L. et al. Vertebral fracture definition from population-based data: preliminary results from the Canadian Multicenter Osteoporosis Study (CaMos) // Osteoporos Int. — 2000. — 11. — Р. 680-687.
3. Cummings S.R., Melton L.J. Epidemiology and outcomes of osteoporotic fractures // Lancet. — 2002. — 359. — Р. 1761-1767.
4. Greendale G.A., DeAmicis T.A., Bucur A. et al. A prospective study of the effect of fracture on measured physical performance: results from the MacArthur Study-MAC // J. Am. Geriatr. Soc. — 2000. — 48. — Р. 546-549.
5. Fink H.A., Ensrud K.E., Nelson D.B. et al. Disability after clinical fracture in postmenopausal women with low bone density: The Fracture Intervention Trial (FIT) // Osteoporos Int. — 2003. — 14. — Р. 69-76.
зважаючи на !х наявнють, 17 % вщзначають слабкий бшь, 26 % — помiрний, а 44 % — виражений. Однак частка па-щеттв iз периферичними переломами та комбшовано! локалiзацil однакова в групах iз рiзною вираженютю болю в спит (рис. 4).
Висновки
Таким чином, у результата даного дослщження вста-новлено, що з вшом в укра!нських жшок зростае частота остеопоротичних переломiв з 18 % у 40-49 рошв до 50-54 % у 70-80 роыв. Зростання частоти переломiв вщ-буваеться за рахунок збшьшення частки переломiв ак-шального скелета та комбшовано! локалiзацii. У вшх вшо-вих групах наявшсть переломiв не обов'язково супро-воджувалась порушеннями структурно-функцюнально-го стану кютково! тканини, що свщчить про юнування iн-ших механiзмiв розвитку переломiв. Низькоенергетичнi переломи виявлено в 71 % жшок з остеопорозом, 43 % — з остеопешею, 41 % — з нормальними показниками кютково!' тканини. Аналiз структури вертебрального больового синдрому продемонстрував його наявнють у 70 % жшок без переломiв, 89 % жшок iз вертебральними переломами, 76 % жшок iз периферичними переломами в анамне-зь Усе вищезазначене потребуе диференцiйованого пiд-ходу до ведення та лiкування жiнок старших вжових груп з патологiею кютково-м'язово! системи.
6. Gold D.T. The nonskeletal consequences of osteoporotic fractures: psychologic and social outcomes // Rheum. Dis. Clin. North. Am. — 2001. — 27. — P. 255-262.
7. Gehlbach S.H., Fournier M., Bigelow C. et al. Recognition of osteoporosis by primary care physicians // Am. J. Public. Health. — 2002. — 92. — P. 271-273.
8. National Osteoporosis Foundation. America's bone health: the state of osteoporosis and low bone mass in our nation. Washington, DC: National Osteoporosis Foundation, 2002.
9. Nelson H.D., Morris C.D., Kraemer D.F. et al. Osteoporosis in postmenopausal women: diagnosis and monitoring-evidence report/technology assessment no. 28 Rockville, MD: Agency for Healthcare Research and Quality. January 2001, AHRQ publication no. 01-E032.
10. Ferrar L., Jiang G., Eastell R. et al. Visual identification of vertebral fractures in osteoporosis using morphometric X-ray absorptiometry // J. Bone Miner. Res. — 2003. — 18. — P. 933938.
OTpUMQHO 14.12.11 ■
Поворознюк В.В., Орлик Т.В., Григорьева Н.В. ГУ «Институт геронтологии НАМН Украины» Украинский научно-медицинский центр проблем остеопороза, г. Киев
Остеопоротические переломы у украинских женщин: связь с возрастом, состоянием костной ткани и вертебральным болевым синдромом
Резюме. В статье приведены результаты исследования частоты низкоэнергетических переломов различной локализации у украинских женщин в зависимости от возраста, состояния костной ткани и выраженности вертебрального болевого синдрома. Установлено, что низкоэнергетические переломы определяются у женщин в постменопаузальном периоде в любом возрасте и независимо от состояния минеральной плотности костной ткани. С возрастом частота остеопоро-тических переломов возрастает с 18 % в 40—49 лет до 50—54 % в 70—80 лет. Низкоэнергетические переломы выявлены у 71 % женщин с остеопорозом, у 43 % — с остеопенией, у 41 % — с нормальными показателями костной ткани.
Ключевые слова: низкоэнергетические переломы, частота, остеопороз, женщины в постменопаузе, боль в спине.
Povoroznyuk V.V., Orlyk T.V., Grygoryeva N.V. State Institution «Institute of Gerontology of National Academy of Medical Sciences», Ukrainian Scientific Medical Center of Osteoporosis Problems, Kyiv, Ukraine
Osteoporotic Fractures in Ukrainian Women: Dependence on Age, State of Bone Tissue and Vertebral Pain Syndrome
Summary. The article considers the results of study of incidence of low-energy fractures of different localization in Ukrainian women depending on age, state of bone tissue, and intensity of vertebral pain syndrome. It was defined that low-energy fractures occur in postmenopausal women of any age and regardless of state of bone mineral density. With age the incidence of osteoporotic fractures increase from 18 % in 40-49 years to 50-54 % in 70-80 years. Low-energy fractures were revealed in 71 % of women with osteoporosis, in 43 % — with osteopenia, in 41 % — with normal parameters of bone tissue.
Key words: low-energy fractures, incidence, osteoporosis, postmenopausal women, low back pain.
