CC BY
16
pupils of boarding schools and their readiness for life. The survey also found that the teachers express their confidence that educational work with pupils and their further social adaptation and socialization are successful enough. But general agreement of the respondents for positive assessment of activities of boarding schools does not match with the answers on the specific questions about the key aspects of educational work. 35,6% of teachers accept the need to low the requirements for different types of tests because most of the pupils are unable to assimilate knowledge and skills. 22,3% of respondents consider that pupils of boarding schools make not completely objective assessment of their own possibilities and capacities for adult life after graduating. Only 48,2% of teachers express their confidence in pupils' abilities and intellectual development.
Based on the results of the sociological survey, teachers of boarding schools consider that the development of personal characteristics of their pupils do not fully correspond to their successful socialization and independence in the after-school life. The teachers claim that the lack of such personality traits as responsibility, self-confidence, self-dependence, insistence, initiative is the reason of difficult socialization of the boarding school graduates and leads to the formation of the external locus of control, paternalistic and consumer lifestyle. The purpose of educational work with pupils in the boarding schools is the development of mentioned positive personal qualities. And the priority of educational work should be given to practical-oriented methods instead of conversations and moralizing because practical training affords pupils the opportunity to have direct experience with problem solving. According to the teachers' opinion, there is a variety of positive characteristics and features of boarding schools. One of them is a strong sense of community and, as a consequence - communicability of pupils. Another positive feature of boarding schools is the possibility for teachers to monitor the life path of their pupils after graduating the educational establishment (47,4% - more than five years, 39,5% - up to five years). In addition, respondents express their hope that most of boarding schools graduates will get into the institutions of higher education instead of technical and vocational training schools.
Key words: boarding schools, boarding schools teachers, boarding schools pupils, boarding schools reform.
УДК 316.28:316.723
Б. В. Слющинський
ВПЛИВ ЕТНОНАЦЮНАЛЬНОГО СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ УКРАШСЬКОГО ПРИАЗОВ'Я НА ФОРМУВАННЯ Ц1НН1СНИХ ОР1СНТАЦШ
СП1ЛЬНОТИ СУЧАСНОГО РЕГ1ОНУ
У cmammi розглядаються етноструктура та етноконфестт угруповання, що утворилися на теренах украгнського Приазов'я. Автор до^джуе чинники, як вплинули на сьогодтшнт стан вiросnовiдання в регют, етнокультурт вiдносини, пошук iдентичностей i доводить, що в результатi зазначених впливiв вiдбуваються процеси структуризаци масовог свiдомостi сустльства.
Клю^о^^ слова: етнокультура, етноконфеси, цттст орiентацil, iдентичнiсть, структуризащя.
Розглядаючи щншсш opieffra^i та настанови спшьнот, не можна не враховувати етнокультуру i етноконфесшш впливи. В украшському Приазов% KpiM православ'я,
139
католицизму, iсламу та ш., значну роль вiдiграли старообрядцi (е вони i сьогоднi). На територп Донецько'1 областi старообрядцями з Курсько'1, Могильовсько'1 та Ворошзько'1 губернiй було засновано поселення Ольховатка (1720 р.). За даними Всеросшського перепису 1897 р. у Слов'яносербському, Марiупольському та Бахмутському пов^ах налiчувалося 7370 душ старообрядщв [1, с. 287-288]. На початок ХХ ст. iз 3 тис. населення Вiльхiвки 2614 оаб було старовiрами. Крiм того, на територп Катеринославсько'1 губернп дисперсно проживали представники шших старообрядницьких течiй та течш православного толку - безпотвщ (у 2-х селищах Марiупольського пов^у !х мешкало 28), духовнi християни (духобори, молокани, новоiзраiльтяни) [2, с. 213-239]. Враховуючи й те, що регiон украшського Приазов'я ще й багатонащональний, що також впливае на формування щншсних орiентацiй та настанов, то порушена проблематика е досить актуальною. Адже, поеднання етнокультур та етноконфесш створюе особливi цiннiснi орiентацii та настанови спiльноти, якi регулюють соцiальнi вiдносини у суспiльствi, визначаючи !х загальну спрямованiсть та поведшку.
Отже, метою чинно! статтi е дослщження впливу етнонацiонального складу населення репону, його етноконфесiйного спрямування на формування щншсних орiентацiй та настанов сучасного населення украшського Приазов'я.
Для досягнення вищезазначено! мети потрiбно виршити наступнi завдання:
1. дослiдити етнонащональний та етноконфесiйний склад населення украшського Приазов'я в юторичному аспектi;
2. виявити зразки взаемодп людей рiзних нацiональностей та вiросповiдань у сучасному украшському Приазов'!, що впливають на формування щншсних орiентацiй та настанов населення репону.
Слщ зазначити, що дану проблему дослщжувало багато вщомих вчених, як зарубiжних, так i вiтчизняних. Серед них М. Араджюш, Д. Багалей, Ю. Габермас, А. Гедьо, А. Дингес, Ю. 1ванова, Р. 1нглехарт, Г. Клепалова, В. Наумко, М. Наумова, I. Пономарьова, А. Ручка, Я. Шашкевич, та ш. Вони вивчали як юторш заселення репону, так i специфшу формування етнонацiональних та етноконфесiйний вщносин, доводячи, що даний регiон формуе досить складний сощокультурний простiр, що вщбиваеться на всьому: вiд буттевюних вiдносин до професшно! орiентацii, вщ цiннiсних орiентацiй, настанов та сощокультурних практик до управлiнськоi культури.
Дослщжуючи iсторiю регiону, потрiбно зазначити, що з XVIII ст. цей край почав досить активно заселятись. На твденному заходi Марiупольського повiту поряд з грецькими селами з'явилися болгарсью. Всього до Приазов'я з Буджаку переселилося до 30 тис. болгар, якими тут було засновано 38 поселень [3, с. 21-23]. У Приазов'1 поселилися грузини, яю розмовляли татарською мовою [4, с. 29]. Вони заснували в Марiупольському повт с. Георглвку (Гнативна). Компактнi поселення мали албанщ (вихiдцi з с. Каракурт (Жовтневе) у Швденнш Бессараби) [5, с. 36]. Дисперсно були розселеш в регiонi чехи, бшоруси, цигани, поляки. Серед iноземних колошспв були i евре'1. Характерним для еврейсько'1 громади було збереження релшйних традицiй та приписiв, спроби оргашзувати нацiональну освiту, аматорськi мистецькi центри, будiвництво культових споруд тощо.
Стосовно шмщв, то в Марiупольському повт було 17 шмецьких колонiй. У релЫйному планi нiмецькi переселенцi неоднорщш: серед них були лютерани (на 1897 р. в Марiупольському повт з 19 104 оаб, що стлкувалися нiмецькою мовою, 11 720 були лютерани [6, с. 77], а також католики, кальвшюти, меношти (сьогодш менонiтiв немае)). Однак, слщ зазначити, що не ва меношти були етшчними нiмцями: серед них були й фламанщ, фризи, нижш саксонцi. Також слiд зауважити, що у 50-60-х
рр. Х1Х ст. у шмецьких колонiях помiж менонiтських, кальвшютських, лютеранських громад пiд впливом европейського пieтизму виникають так званi братства штундер, якi сприяли виникненню украшського штундизму. У 60-х рр. Х1Х ст. пiд впливом проповiдей захщних мiсiонерiв серед менонiтiв й штундиспв, а також серед представникiв шших конфесiй починае поширюватися баптизм. У 60-70-х рр. баптистський рух виходить за межi шмецьких поселень, починае формуватися украшсько-росшський баптизм. Крiм цього, шмецью поселення стали базою для поширення на твденноукрашських землях наприкшщ 80-х рр. Х1Х ст. адвентизму [7, с. 240-262].
Численну групу населення украшського Приазов'я складали татари кримсью та поволзькi. Бшьшють татар належало до мусульманського вiросповiдання. Вiдомо, що на Донеччинi на початку ХХ ст. юнувало двi мечетi (у Макпвщ та у Луганську) i кiлька молитовних будинюв у робiтничих селах. Кiлькiсть мусульман за даними Довщково'1 книги Катеринославсько'1' епархи [8], мешкало 1 272 мусульманина.
З вщмшою крiпацтва у 1861 р. вщбуваеться черговий етап землеробсько'1' колошзаци украшського Приазов'я вихщцями як з украшських, так i з росiйських губернiй. Слiд вщм^ити масовий прилив населення з росшських регiонiв, викликаний iндустрiалiзацiею Приазов'я, що значною мiрою змiнило етнокультурну картину регюну. Крiм того, масове переселення стало початком лшвщацп побутово'1' iзоляцii окремих етнiчних груп (мовно'1', психологично:!, конфесшнох, соцiально-економiчноi), що пришвидшило процеси мiжкультурного обмiну, вплинуло на змши у цiннiсних орiентацiях та настановах. Ц процеси ще бiльше посилилися у радянську добу, коли внаслщок так званих оргнаборiв у промисловi центри iндустрiального Приазов'я, переселялися представники рiзних народiв, перш за все, роаяни. Це можна вважати початком перюду асимшяцп та пбридизацп.
Характерно, що «шдус^альш» переселенцi вже з самого початку селилися розпорошено, що в умовах форсовано'1 iндустрiалiзацii, швидкого зростання кiлькостi робiтникiв та мюького способу життя прискорювало 1хню асимшящю та гiбридизацiю, а значить - втрату нащональних ознак. У рядi випадкiв единим, що сприяло збереженню нацiональноi самосвiдомостi, була релiгiя, аматорсью колективи, певнi перiодичнi видання, але процеси ате'1'зацп населення, лiквiдацiя перюдичних видань, що виходили нацiональною мовою (арешт i розстрiл редакторiв), закриття, наприклад, грецького театру та арешт його учасниюв, що вiдбувалися у радянсью часи, негативно вплинули й на цей фактор. Все це позначалося на формуванш щншсних орiентацiй та настанов населення укра'1'нського Приазов'я, бо в них вселявся з одного боку переляк, а з шшого - утруднений пошук свое'1 щентичносп. Адже вiдразу ж тсля отримання Укра'1'ною незалежностi, почався процес повернення свое'1 нацiональностi (греки, евре'1') i масове створення етнонацiональних об'еднань. Як показали результати глибинного штерв'ю, на перше мюце вони ставили збереження своех нацiональноi культури.
Економiчнi, соцiальнi та полiтичнi процеси формували «нову» людину з И сучасними цшшсними орiентацiями та настановами. Вщбуваеться деяка втрата духовность Релiгiя вщходить на другий план, хоча кшькють культових споруд збiльшуеться. Сьогоднiшне молоде поколшня найголовнiшим вважае матерiальне. Вщбуваеться, так би мовити «матерiалiзацiя» у розумшш матерiального забезпечення.
Сучаснi студенти у сво'1'х анкетах виносять запитання щодо матерiального забезпечення на переднш план. Планування дiтей у сво'1'х iснуючих чи майбутнiх сiм'ях ставлять у залежшсть вiд матерiального забезпечення. Дшсно поколiння вiд поколiння вiдрiзняеться цiннiсними орiентацiями та настановами. А ще, вимоги часу виховують нове, дещо замкнене буття. Кожна група прагне самостiйностi, починаючи вiд
маленького колективу, ам'! i закiнчуючи бiльш великими угрупованнями. Але тут е суттева вщмшшсть «наших» мешканцiв вiд «ixnix» (захщноевропейських). Свiдомiсть «наших» мешканцiв, у першу чергу спрямована на задоволення сво!х матерiальних благ, а «гхтх» - на яюсть цих благ.
Як стверджуе американський пол^олог i сощолог Р. 1нглехарт, у суспiльнiй свщомосп населення розвинених захiдних краш вщбуваються повiльнi (але незворотнi) зсуви в системi цiнностей вiд прiоритетiв, яю вiдданi традицп, повазi до влади i матерiальному добробутовi у бш цiнностей незалежностi й емансипацп особистосп, особистого задоволення, самоствердження. Це вщбуваеться завдяки певнiй привабливосп, престижу, авторитету конкретних особистюних взiрцiв культурного споживання [9, с. 16-17]. На думку вченого, у сустльсга змшюються щннюш прiоритети, вiдбуваеться перехiд вiд прюритету цiнностей «матерiалiзму» до прiоритету щнностей «пост матерiалiзму». Пiд цiнностями «матерiалiзму» вiн мае на увазi преференцп стосовно фiзичноí i психолопчно! безпеки та добробуту, а тд щнностями «пост матерiалiзму» - вияскравлення незалежносп до групи, самовияву та якосп життя. Якщо ж iз ще! позици подивитись на сучасне життя пересiчного громадянина нашо! держави, то можна побачити, що у переважаючш бiльшостi, саме зараз спiльнота тдшшла до «матерiалiстичного» циклу, хоча повшстю вiдкидати «пост матерiалiстичний» не можна, бо вже молодь вщдае перевагу не тшьки матерiальному забезпеченню, але й якосп життя. Саме у молодi настав перюд радикально! змши цiнностей та настанов. Це викликано процесами глобалiзацií, i перш за все, -культурно!. Вщбуваеться, так би мовити, поява ново! «глобалiзащйноí сощалiзацп», яка поеднуе «сво!» взiрцi культурного споживання з «!хшми». Як показують данi дослiдження, сьогоднi створюеться нова когорта населення, яка досить в короткий промiжок часу змшилася i змiнила сво! цiннiснi прюритети. Вона «вiдiрвалася» вiд цiннiсних орiентацiй та настанов сво!х батькiв, але ще не «примкнула» до «пост матерiалiстських», i знаходиться десь у «дорозЬ» Тут буде доречно використати результати аксюмошторингу, проведеного фiрмою «Сощс» спiльно з вiддiлом сощологл культури та масово! комушкацп 1нституту сощологл НАН Укра!ни у 1994, 1997 i 2000 рр., результати якого дали пщстави для висновкiв щодо найпоширенiших типiв серед громадян сучасного украшського суспiльства. Адже, пiд впливом сощетальних умов населення Укра!ни стае дедалi матерiалiстичнiшим у сво!х засадових сощальних установках. Це протилежне тим культурним зсувам, яю вiдбуваються у захщних суспiльствах [10, с. 188-189]. Кшькють громадян, зорiентованих суто матерiалiстично, збiльшилася з 92% у 1994 р. до 95% - 2000 р. (Розподш вщповщних цiннiсних титв у 1994-2000 рр. серед населення Укра!ни див. у табл. 1).
Таблиця 1
Цшшсш типи 1994 1997 р. 2000 р.
Чистий матерiалiстичний 79 68 76
Змшаний матерiалiстичний 24 13 19
Змiшаний постматерiалiстичний 6 7 4
Чистий постматерiалiстичний 1 1 1
Як свщчать данi табл. 1, для населення Укра!ни першочерговою проблемою е проблема елементарного виживання.
Зробимо порiвняльний аналiз аналопчних дослiджень, проведених у Донецьку. Отримаш данi дозволяють констатувати, що сьогодш з рiзних причин для бшьшосп населення мiста бiльш-менш чiтко виражена орiентацiя на матерiалiстичнi цiнностi,
тобто на умови i можливостi елементарного виживання. Це ствпадае з даними по Укршш. Опитування в Марiуполi показують iдентичнi результати. У цьому плаш населення Донецька та Приазов'я суттево вiдрiзняються вщ населення краш Захщно'1' Свропи та США, в аксюлопчнш свiдомостi яких орiентацiя на матерiалiстичнi цiнностi зус^чаються набагато рiдше. У той же час, при порiвняннi аксiологiчних характеристик мешканщв Донецько'1' област з аналопчними показниками населення Украши в цшому [10, с. 189], цiннiсна свщомють перших виглядае бiльш креативною, оскшьки в нiй спостерiгаеться менш виражена орiентацiя на цiнностi постматерiалiстичнi.
Слщ вiдзначити й те, що емоцшно-ощнювальш ставлення носив постматерiалiстичних орiентацiй до системи сощальних умов, яка склалася i до свого мiсця в них, характеризувалась бшьш високими позитивними ощнками, нiж у носпв матерiалiстичних орiентацiй. Як показують результати дослщження, у чистих постматерiалiстiв рiвень сощального самопочуття дещо вищий, нiж у чистих матерiалiстiв. Цi вiдмiнностi у рiвнi соцiального самопочуття визначались в основному, за рахунок того, що постматерiалiстичнi в цшому демонстрували бшьш висою ощнки заможностi у таких сферах сощального життя як професшно-трудова, рекреацшно-культурна i особиспсна (табл. 1). У той же час, в них ч^ко проглядаеться i бшьш критичне ставлення до деяких оргашв влади i суспiльних шститутсв. Напр., 1'м у бiльшiй мiрi, нiж матерiалiстично орiентованiй частинi населення, притаманна недовiра до Кабiнету Мiнiстрiв (вiдповiдно, 52% проти 38%), до Верховно'1' Ради (70% проти 51%), до суду (61% проти 48%), до газет (33% проти 20%) i до телебачення (34% проти 19%).
Проаналiзуемо вщмшносп iндексiв заможносп в окремих сферах соцiального життя мешканщв Донеччини (табл. 2).
Таблиця 2
Вщмшносп шдекс1в заможност1 в окремих сферах соц1ального життя _у донеччан з р1зними ц1нн1сними ор1ентац1ями__
Постматерiалiстичнi Матерiалiстичнi X 'Й
типи типи д п ^
Сфери сощального життя Людина Середнш бал за шкалою 1-3 бала Стандартн е вщхилення Людина Середнш бал за шкалою 1-3 бала Стандартн е вщхилення Л . -н о есс и О 3 н Ьч я 35 ^ н чс й О нн со щ э "и
Професшно-трудова 82 2,09 0,56 491 1,96 0,55 0,047
Рекреацшно-культурна 82 1,76 0,55 491 1,59 0,49 0,007
Особиспсш якостi 82 2,18 0,63 491 2,01 0,59 0,014
Щоб деталiзувати специфiку окремих титв цiннiсних орiентацiй донеччан, у даному дослщженш вони розглядаються через призму розгорнуто'1' батаре'1' цiнностей. Попередньо слщ вщзначити, що в системi аксiологiчних преференцiй населення Донецька в цшому домшують вiтальнi цiнностi, характеры для кризового i нестабiльного суспшьства: мiцне фiзичне i психiчне здоров'я (середнш бал за шкалою 0-6 балiв - 4,91), благополуччя д^ей (4,89), мiцна сiм'я (4,82), матерiальна забезпеченiсть (4,73) i загальний хороший стан в крш'ш (4,60). Периферiя ще'1' системи утворена такими демократичними щнностями, як можливiсть критики владних структур (3,48), пол^ичний суверенiтет республши (3,39), прагнення до того, щоб
iдеали демократа стали важлившими нiж грошi (3,34) i участь в громадсько-полiтичних об'еднаннях, партиях i органiзацiях (2,23). На периферп виявилась i можливiсть пщприемницько'1 шщативи (3,46). Таким чином, виявлена за щею методикою система цiннiсних opiern^rn донеччан практично не вiдрiзняeться вщ системи цiннiсних opieнтацiй Украши в цшому.
Отже, використання ще'1 методики дае мoжливiсть бiльш детально дослщити цiннiснi opieнтащï в окремо взятому регюш. Якщо oтpиманi данi пopiвняти i3 всiма проведеними pанiше дослщженнями, то побачимо, що все пщтверджуеться i з впевненiстю можна говорити, що сьогодш вiдбуваeться певна змша цiннiсних opieнтацiй i настанов, а це впливае на зразки взаемодп людей у даному регюш. Зразки взаемоди вiдпoвiдають вiдпoвiдним культурним епохам, яю ïx i породжують. Тобто, вони мають сoцioкультуpний характер.
На думку А. Ручки [11, с. 196], кожна доба мае сво'1 домшантш особистюш взipцi, яким так чи шакше наслiдують люди. Проте юнують також oсoбистiснi взipцi, кoтpi пpитаманнi окремим сoцioкультуpним середовищам, субкультурам, сощальним групам i верствам, а також етнонащональним утворенням: мiським, сшьським, елiтним, пpoфесiйним, pегioнальним, маpгiнальним тощо, саме вони впливають на формування щншсних opieнтацiй та настанов спшьноти. Пpивабливiсть чи престиж певних особистюних opieнтацiй та настанов може згодом змшюватись пiд впливом piзнoманiтниx чинниюв: кардинально'1 змiни умов екoнoмiчнoгo життя, ем^рацп, кoнтактiв з новими людьми, подорожей i т. ш. У нашому випадку пiд новими людьми слщ poзумiти piзнi етнoнацioнальнi групи, 1хню пoстiйну змiннiсть. Звичайно, слщ сюди додати й те, що у мoлoдi цiннiснi opieнтацiï та настанови одш, у дорослих - шш^ а у людей похилого вшу - ще iншi. Кpiм цього, пoтpiбнo зважити й на те, що щннюш opieнтацiï та настанови у бшьш похилому вщ - це перегуки iз своею молодютю, - вони нiби загальмовують деякий поступальний рух, який виникае у суспшьствь Звичайно, на них впливае цша низка шститу^в виховання та oсвiти, i на першому мiсцi - iнститут сiм'ï, де закладаеться фундамент для вироблення особистюних цiннiсниx opieнтацiй та настанов. Весь процес сoцiалiзацiï людини - це постшна 1'х змiна. Слiд зазначити, що структура населення, переважання тих чи шших видiв виробництва, наявшсть навчальних закладiв piзниx ступенiв акредитацп, рельеф, густота населення, геoгpафiчне оточення i т. ш. впливае на формування щншсних opieнтацiй та настанови людини.
Пщсумовуючи, можна сказати, що:
- щншсш opieнтацiï та настанови мають свою специфшу;
- сучаснi глoбалiзацiйнi процеси з одного боку, породжують риси однорщносп, а з шшого, - вони не тiльки не позбавляють спшьноту piзнoманiтниx умов життя, що склалися в регюш, а й призводять до артикуляцп специфiчниx рис локально-pегioнальниx спiльнoстей, до зростання значення культурних вщмшностей, до плюpалiзацiï культурних форм i сегментацп сoцiальниx структур, до появи нових пoлiтичниx, етнiчниx i opганiзацiйниx розмежувань;
- сощальш перетворення, якi сьогодш вщбуваються у свт в цшому, i в Укрш'ш зокрема, викликають неоднозначш вiднoсини у piзниx регюнах Укра'1'ни, якi залежать вiд етнонащонального складу населення, ïxнix цiннiсниx opieнтацiй та настанов. Однi з них розглядають сощальш змши як загрозу для свого сощального «виживання» у данш чiткoстi, iншi, напроти, вбачають у суспшьних пеpемiнаx шанси укршлення сво'1'х сoцiальниx пoзицiй чи набуття нового, бiльш високого статусу. Звщси сoцiальна iдентичнiсть сама стае щннютю iндивiда i спiльнoстей, що вщкривае нoвi мoжливoстi для poзумiння i пояснення 1'хньо'1 пoведiнки i дш. Це означае, що певнi моральш,
естетичнi, релiгiйнi, пiзнавальнi, прагматичш та iншi цiнностi можуть виступати генералiзованою основою лептимно'' поведiнки людей i в демократичному суспшьста без урахування цього неможливо здiйснювати ефективне управлшня. Все це пов'язане Í3 процесом сучасно'' структуризацп масово'' свщомосп, яка вiдбуваeться зараз у суспшьста.
Список використано1 л1тератури
1. Клепалова. Ю. Г. З юторп старообрядництва в Донбас / Г. Ю. Клепалова, I. Г. Луковенко // Iсторiя Украши. Маловiдомi iмена, поди, факти : зб. ст. - Ки'в-Донецьк, 2001. - Вип. 18. - С. 287-288 ; Klepalova. Yu. H. Z istorii staroobriadnytstva v Donbasi / H. Yu. Klepalova, I. H. Lukovenko // Istoriia Ukrainy. Malovidomi imena, podii, fakty : zb. st. - Kyiv-Donetsk, 2001. - Vyp. 18. - S. 287-288
2. Справочная книга о Екатеринославской епархии за 1913 г. - Екатеринослав, 1914. - 488 с. ; Spravochnaya kniga o Yekaterinoslavskoy eparkhii za 1913 g. -Yekaterinoslav, 1914. - 488 s.
3. Наумко В. Формування сучасного етшчного складу населення Украши / В. Наумко // Етнонащональш процеси в Укрш'ш: iсторiя та сучаснють. - Ки'в : Головна спецiалiзована редакщя л^ератури мовами нащональних меншин Украши, 2001. - 424 с. ; Naumko V. Formuvannia suchasnoho etnichnoho skladu naselennia Ukrainy / V. Naumko // Etnonatsionalni protsesy v Ukraini: istoriia ta suchasnist. - Kyiv : Holovna spetsializovana redaktsiia literatury movamy natsionalnykh menshyn Ukrainy, 2001. - 424 s.
4. Калоеров С. А. Заселение Приазовья греками / С. А. Калоеров //Межэтнические культурные связи в Донбассе: история, этнография, культура :зб. наук. пр. - Донецк, 2000. - Вип. 67. - С. 14-36 ; Kaloerov S. A. Zaselenie Priazovya grekami / S. A. Kaloerov //Mezhetnicheskie kulturnye svyazi v Donbasse: istoriya, etnografiya, kultura :zb. nauk. pr. -Donetsk, 2000. - Vip. 67. - S. 14-36
5. Культура i побут населення Украши / кер. авт. кол. В. I. Наумко. - Ки'в : Либщь, 1991. - 232 с. ; Kultura i pobut naselennia Ukrainy / ker. avt. kol. V. I. Naumko. -Kyiv : Lybid, 1991. - 232 s.
6. Иванова Ю. В. Особенности формирования хозяйственного комплекса многонационального района Приазовья / Ю. В. Иванова // Культурно-бытовые процессы на юге Украины / под ред. Ю. В. Ивановой. - Москва : Наука, 1979. - С. 7491 ; Ivanova Yu. V. Osobennosti formirovaniya khozyaystvennogo kompleksa mnogonatsionalnogo rayona Priazovya / Yu. V. Ivanova // Kulturno-bytovye protsessy na yuge Ukrainy / pod red. Yu. V. Ivanovoy. - Moskva. : Nauka, 1979. - S. 74-91
7. Дынгес А. А. Римско-католическая церковь в Приазовье в начале ХХ в. / А. А. Дынгес // Летопись Донбасса : краеведческий сб. - Донецк, 1994. - Вып. 2. -С. 107-111 ; Dynges A. A. Rimsko-katolicheskaya tserkov v Priazove v nachale ХХ v. / A. A. Dynges // Letopis Donbassa : kraevedcheskiy sb. - Donetsk, 1994. - Vyp. 2. - S. 107111
8. Справочная книга о Екатеринославской епархии за 1913 г. - Екатеринослав, 1914. - 488 с.; Spravochnaja kniga o Ekaterinoslavskoj eparhiiza 1913 g. - Ekaterinoslav, 1914. - 488 s.
9. Инглехарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности в изменяющемся обществе / Р. Инглехарт // Полис. - 1997. - № 4. - С. 16-17 ; Inglekhart R. Postmodern: menyayushchiesya tsennosti v izmenyayushchemsya obshchestve / R. Inglekhart // Polis. -1997. - № 4. - S. 16-17
10. Наумова М. «Матерiалiзм» i «постматерiалiзм» як типи щншсних преференцш населення Украши / М. Наумова // Сощокультурш щентичносп та практики / за ред. А. Ручки. - Ки'в : 1н-т сощологл НАН Украши, 2002. - С. 185-195 ; Naumova M.
«Materializm» i «postmaterializm» yak typy tsinnisnykh preferentsii naselennia Ukrainy / M. Naumova // Sotsiokulturni identychnosti ta praktyky / za red. A. Ruchky. - Kyiv : In-t sotsiolohii NAN Ukrainy, 2002. - S. 185-195
11. Ручка А. Динамша щншсних вщданостей населення Украши: 1991-2000 роки / А. Ручка // Соцюкультурш щентичносп та практики / за ред. А. Ручки. - Кшв : 1н-т соцюлогл НАН Украши, 2002. - С. 181-185 ; Ruchka A. Dynamika tsinnisnykh viddanostei naselennia Ukrainy: 1991-2000 roky / A. Ruchka // Sotsiokulturni identychnosti ta praktyky / za red. A. Ruchky. - Kyiv : In-t sotsiolohii NAN Ukrainy, 2002. - S. 181-185Ukrayiny, 2002. - S. 181-185.
Стаття надшшла до редакцп 05.05.2017
B. Slyuschynskyy
INFLUENCE OF THE POPULATION ETHNIC-NATIONAL COMPOSITION
OF UKRAINIAN AZOV REGION ON THE FORMATION OF VALUABLE ORIENTATIONS OF THE MODERN REGION COMMUNITY
The article considers ethnic structure and ethnic-religious group formed on the territory of Ukrainian Azov. The author examines the factors that influenced the current state of religion in the region, ethno-cultural relations and search for identity. The author proves that as a result of these actions there takes place the process of structuring the mass consciousness of society.
In Ukrainian Azov, except Orthodoxy, Catholicism, Islam, believers played a significant role. In the Donetsk region old believers of Kursk, Voronezh and Mogilev provinces established Olkhovatka settlement in 1720. According to the National Census of 1897 in Slavyanoserbsky, Mariupol and Bahmutskiy regions there were 7370 believers. By the early 20th century of 3 thousand Vilhivky population 2614people were old believers. In addition, in the Ekaterinoslav province there lived representatives of other movements of orthodox persuasion - bespopovtsy (28 in 2 villages of the region of Mariupol), spiritual Christians (dukhobors, molokans, (new Israelites) novoizrayiltyany).
The aim is to study the influence of the ethnic composition of the region, its influence on the formation of ethnic values and attitudes of contemporary Ukrainian population of Azov. To achieve it you need to solve the following problems:
1. to study ethno-national and ethno-confessional composition of the Ukrainian Azov in historical perspective;
2. to identify patterns of interaction between people of different nationalities and religions in the modern Ukrainian Azov region, influencing the values and attitudes of the population of the region.
It can be argued that:
- the value orientation and guidance have their own specifics;
- modern globalization processes, on the one hand, generate features of homogeneity, and on the other - they not only deprive the community of different living conditions prevailing in the region, but lead to articulation of the specific features of local-regional communities;
- social transformation that is now taking place in the world in general and in Ukraine in particular means that certain moral, aesthetic, religious, educational, pragmatic and other values may make a generalized basis for legitimate behaviour in a democratic society without considering that it is impossible to carry out effective management. All this is connected with the process of structuring modern mass consciousness that is happening in society.
