Мораль та релігія як чинники впливу на структуризацію масової свідомості населення сучасного Приазовʼя Текст научной статьи по специальности «История и археология»

СОЦЮЛОГ1Я

УДК 94(477.6=12)" 178/191"

Б. В. Слющинський

МОРАЛЬ ТА РЕЛ1Г1Я ЯК ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА СТРУКТУРИЗАЦИЮ МАСОВО1 СВ1ДОМОСТ1 НАСЕЛЕННЯ СУЧАСНОГО ПРИАЗОВ'Я

У статт1 досл1джуються впливи етнокультур та етноконфест регюну на формування щнтсних ор1ентац1й та настанов населення сучасного украгнського Приазов 'я. Вже починаючи 1з XVIII ст. цей регюн став досить активно заселятись. На твденному заход1 Мар1упольського повту поряд з грецькими селами з'явилися болгарськ1. У Приазов'г поселилися грузини, як1 розмовляли татарською мовою. Компактт поселення мали албанщ, дисперсно були розселет в регют чехи, бшоруси, цигани, поляки, згодом тмщ. Серед Iноземних колон1ст1в були I еврег. У вс1х у них були свог в1роспов1дання, мова та традици, що не могло не вплинути на структуризац1ю масово'1 св1домост1 сучасного населення.

Клю^о^^ слова: цттст ор1ентаци, етнокультура, етноконфеЫя, нацюнальт культури, структуризащя масово'1 св1домост1.

DOI 10.34079/2226-2849-2019-9-18-99-107

Мораль та релшя речi взаемопов'язаш, адже рiвень моралi залежить i вщ вiросповiдання людини i вщ п щншсних орiентащй, яю людина отримуе вщ сво'х батьюв, сощального оточення, ладу дано'' кра'ни, географiчного розташування, впливу кра'н-сусвдв та багатьох шших чинникiв. Саме щ чинники не тiльки формують людину, але й впливають на п свiтогляд та свiтогляд п оточення, що не може не впливати на структуризащю масово'' свщомосп будь-яко'' спiльноти, а отже i населення сучасного Приазов'я. Сучаснiсть завжди починаеться з минулого, як кажуть, «... хочеш пiзнати себе - спробуй знайти свш початок». Тому спробуемо розглянути в юторичному порядку т чинники, якi вплинули на сучасне укра'нське Приазов'я.

Отже мета статп полягае у визначеннi чинниюв, що вплинули на структуризацiю масово'1 свiдомостi населення даного регiону, адже вщ структуризаци масово'1 свiдомостi населення залежить 11 сучасне i майбутне.

Розглядаючи цiннiснi орiентацii та настанови спшьнот, не можна не враховувати етнокультуру i етноконфесiйнi впливи. У дослщжуваному регiонi, а саме укра'нському Приазов'1, крiм православ'я, католицизму, юламу та iн., значну роль ввдграли старообрядцi (е вони i сьогодш). На територи Донецько'1 обл. старообрядцями з Курсько'1, Могильовсько'1 та Ворошзько! губернiй було засновано поселення Ольховатка (1720 р.). За даними Всеросшського перепису 1897 р. у Слов'яносербському, Марiупольському та Бахмутському повiтах налiчувалося 7370 душ старообрядцiв [1, с. 287-288]. На початок ХХ ст. iз 3 тис. населення Ольховки 2614 оаб було старовiрами. Крiм цього, на територп Катеринославсько'1 губернп дисперсно проживали представники iнших старообрядницьких течiй та течiй православного толку - безпотвщ (у 2-х селищах Марiупольського повiту 1'х мешкало 28), духовш християни (духобори, молокани, новоiзраiльтяни) [2, с. 213-239]. Враховуючи й те, що регюн укра'нського Приазов'я ще й багатонацiональний, що також впливае на формування

100

цiннiсних орieнтацiй та настанов, а ще й те, що Украша отримала Томос, на що дуже активно прореагувала УПЦ Кшвського патрiархату та РПЦ, то порушена проблематика е досить актуальною. Адже, поеднання етнокультур та етноконфесiй створюе особливi цiннiснi орiентащi та настанови спшьноти, якi регулюють соцiальнi вщносини у суспiльствi, визначаючи 1х загальну спрямовашсть та поведiнку.

Спробуемо дослщити чинники, що вплинули на формування щншсних орiентацiй та настанов населення сучасного украшського Приазов'я. Для цього:

1. дослщимо етнонацiональний та етноконфесшний склад населення украшського Приазов'я в юторичному аспектi;

2. виявимо зразки взаемодп людей рiзних нацiональностей та вiросповiдань у сучасному украшському Приазов'1', що впливають на формування щншсних орiентацiй та настанов населення регюну.

Слiд зазначити, що дану проблему дослщжувало багато вiдомих вчених, як зарубiжних, так i вiтчизняних. Серед них М. Араджюш, Д. Багалей, Ю. Габермас, А. Гедьо, А. Дингес, Ю. 1ванова, Р. 1нглехарт, Г. Клепалова, В. Наумко, М. Наумова, I. Пономарьова, А. Ручка, Я. Шашкевич, та ш. Вони вивчали як ютор^ заселення регюну, так i специфiку формування етнонащональних та етноконфесiйний вiдносин, доводячи, що даний репон формуе досить складний сощокультурний простiр, що вiдбиваеться на всьому: вщ буттевiсних вiдносин до професшно'1' орiентацii, вiд цiннiсних орiентацiй i настанов та соцiокультурних практик до управлшсько'1' культури.

Дослiджуючи ютор^ регiону, потрiбно зазначити, що з XVIII ст. цей край почав досить активно заселятись. На твденному заходi Марiупольського повiту поряд з грецькими селами з'явилися болгарськi. Всього до Приазов'я з Буджаку переселилося до 30 тис. болгар, якими тут було засновано 38 поселень [3, с. 21-23]. У ПриазовЧ' поселилися грузини, як розмовляли татарською мовою [4, с. 29]. Вони заснували в Марiупольському повт с. Георгпвку (Гнатiвна). Компактнi поселення мали албанщ (вихiдцi з с. Каракурт (Жовтневе) у Швденнш Бессараби) [5, с. 36]. Дисперсно були розселеш в регюш чехи, бiлоруси, цигани, поляки. Серед шоземних колонiстiв були i евре''. Характерним для еврейсько'' громади було збереження релiгiйних традицш та приписiв, спроби органiзувати нащональну освiту, аматорськi мистецькi центри, будiвництво культових споруд тощо.

Стосовно шмщв, то в Марiупольському повiтi було 17 шмецьких колонiй. У релЫйному планi нiмецькi переселенцi неоднорiднi: серед них були лютерани (на 1897 р. в Марiупольському повiтi з 19104 оаб, що говорили шмецькою мовою, 11720 були лютерани [6, с. 77], а також католики, кальвшюти, меношти (сьогоднi менонiтiв немае). Однак, слщ зауважити, що не вс менонiти були етнiчними шмцями: серед них були й фламанщ, й фризи, й нижнi саксонщ. Також слiд зауважити, що у 50-60-х роках XIX ст. у шмецьких колошях помiж менонiтських, кальвшютських, лютеранських громад пiд впливом европейського тетизму виникають так званi братства штундер, якi сприяли виникненню украшського штундизму. У 60-х рр. XIX ст. тд впливом проповiдей захщних мiсiонерiв серед менонiтiв й штундиспв, а також серед представникiв шших конфесiй починае поширюватися баптизм. У 60-70-х рр. баптистський рух виходить за межi шмецьких поселень, починае формуватися украшсько-росшський баптизм. Крiм цього, шмецью поселення стали базою для поширення на пiвденноукраiнських землях наприкшщ 80-х рр. XIX ст. адвентизму [7, с. 240-262].

Численну групу населення украшського Приазов'я складали татари кримсью та поволзью. Бшьшють татар належало до мусульманського вiросповiдання. Вiдомо, що на Донеччиш на початку XX ст. юнувало двi мечетi (у Макпвщ та у Луганську) i кшька

молитовних будинюв у роб^ничих селах. Кiлькiсть мусульман за даними Довщково!' книги Катеринославсько'1 епархп [8], мешкало 1272 мусульманина.

З вщмшою кршацтва у 1861 р. вщбуваеться черговий етап землероб^^ колошзацп украшського Приазов'я вихщцями як з украшських, так i з росiйських губернш. Слiд вiдмiтити масовий прилив населення з росшських регiонiв, викликаний iндустрiалiзацieю Приазов'я, що значною мiрою змшило етнокультурну картину регiону. Крiм того, масове переселення стало початком лшвщацп побутовоï iзоляцiï окремих етнiчних груп (мовно:1, психологично", конфесшно:!, сощально-економiчноï), що прискорило процеси мiжкультурного обмiну, вплинуло на змши у цiннiсних орieнтацiях та настановах. Цi процеси ще бiльше посилилися у радянську добу, коли внаслщок так званих оргнаборiв у промисловi центри iндустрiального Приазов'я, переселялися представники рiзних народiв, перш за все, роаяни. Це можна вважати початком перюду асимшяцп та пбридизацп.

Характерно, що «шдус^альш» переселенщ iз самого початку селилися розпорошено, що в умовах форсованоï iндустрiалiзацiï, швидкого зростання кiлькостi робiтникiв та мюького способу життя прискорювало 1хню асимiляцiю та гiбридизацiю, а значить - втрату нащональних ознак. У рядi випадкiв единим, що сприяло збереженню нацiональноï самосвiдомостi, була релшя, аматорськi колективи, певнi перiодичнi видання, але процеси атйзацп населення, лшвщащя перiодичних видань, що виходили нащональною мовою (арешт i розстрiл редакторiв), закриття, наприклад, грецького театру та арешт його учасниюв, що вщбувалися у радянськi часи, негативно вплинули й на цей фактор. Все це позначалося на формуванш щншсних орiентацiй та настанов населення украшського Приазов'я, бо в них вселявся з одного боку переляк, а з шшого - утруднений пошук своеï щентичносп. Адже вщразу ж тсля отримання Украшою незалежностi, почався процес повернення своеï нацiональностi (греки, евре") i масове створення етнонащональних об'еднань. Як показали результати глибинного штерв'ю, на перше мюце вони ставили збереження свое' нацiональноï культури.

Звичайно, економiчнi, соцiальнi та пол^ичш процеси формували «нову» людину з ïï сучасними цiннiсними орiентацiями та настановами. Вщбуваеться деяка втрата духовность Релшя вщходить на другий план, хоча кшьюсть культових споруд збшьшуеться. Сьогоднiшне молоде поколiння найголовнiшим вважае матерiальне. Вiдбуваеться, так би мовити «матерiалiзащя» у розумiннi матерiального забезпечення.

Сучасш студенти у сво'х анкетах виносять запитання щодо матерiального забезпечення на перший план. Планування д^ей у сво'х iснуючих чи майбутшх сiм'ях ставлять у залежнiсть вщ матерiального забезпечення. Дiйсно поколiння вщ поколiння вiдрiзняеться цiннiсними орiентацiями та настановами. А ще, вимоги часу виховують нове, дещо замкнене буття. Кожна група прагне самостiйностi, починаючи вiд маленького колективу, сiм'ï i закшчуючи бiльш великими угрупованнями. Але тут е суттева вiдмiннiсть «наших» мешканщв вiд «ïxHix» (захiдноевропейських). Свщомють «наших» мешканцiв, у першу чергу спрямована на задоволення сво"1х матерiальних благ, а «ïxHix» - на яюсть цих благ. Як стверджуе американський пол^олог i соцiолог Р. 1нглехарт, у суспiльнiй свiдомостi населення розвинених захiдних кра1н вiдбуваються повшьш (але незворотнi) зсуви в системi цiнностей вiд прiоритетiв, якi вщдаш традицiï, повазi до влади i матерiальному добробутовi у бiк щнностей незалежностi й емансипацiï особистостi, особистого задоволення, самоствердження. Це вщбуваеться завдяки певнш привабливосп, престижу, авторитету конкретних особистюних взiрцiв культурного споживання [9, с. 16-17]. На думку вченого, у суспшьсга змшюються цiннiснi прюритети, вiдбуваеться перехiд вiд прiоритету щнностей «Mamepiani3My» до прюритету цiнностей «nocmMamepiaRÎ3My». Пщ

цiнностями «матерiалiзму» вiн мае на увазi преференци стосовно фiзичноi i психолопчно!' безпеки та добробуту, а тд цiнностями «постматерiалiзму» -вияскравлення незалежносп до групи, самовияву та якост життя. Якщо ж iз ще!' позицп подивитись на сучасне життя переачного громадянина нашо'1 держави, то можна побачити, що у переважаючiй бiльшостi, саме зараз спшьнота пiдiйшла до «матерiалiстичного» циклу, хоча повшстю вiдкидати «постматерiалiстичний» не можна, бо вже молодь вщдае перевагу не тшьки матерiальному забезпеченню, але й якостi життя. Саме у молодi настав перiод радикально' змiни цiнностей та настанов. Це викликано процесами глобалiзащi, i перш за все, - культурно! Вщбуваеться, так би мовити, поява ново' «глобалiзащйноi сощалiзащi», яка поеднуе «сво'1» взiрцi культурного споживання з «1'хшми». Як показують данi дослiдження, сьогодш створюеться нова когорта населення, яка досить в короткий промiжок часу змшилася i змiнила сво'1 щншсш прiоритети. Вона «вiдiрвалася» вiд щншсних орiентацiй та настанов сво'1'х батьюв, але ще не «примкнула» до «постматерiалiстських», i знаходиться десь у «дорозЬ» Тут буде доречно використати результати аксюмошторингу, проведеного фiрмою «Сощс» спiльно з вiддiлом сощологл культури та масово'1' комушкацп 1нституту сощологп НАН Укра'ни у 1994, 1997 i 2000 рр., результати якого дали тдстави для висновкiв щодо найпоширенiших типiв серед громадян сучасного украшського суспiльства. Адже, пiд впливом сощетальних умов населення Укра'1'ни стае дедалi матерiалiстичнiшим у сво'1'х засадових сощальних установках. Це протилежне тим культурним зсувам, яю вiдбуваються у захщних суспiльствах [10, с. 188-189]. Кшьюсть громадян, зорiентованих суто матерiалiстично, збiльшилася з 92% у 1994 р. до 95% - 2000 р. (Розподш вщповщних цiннiсних титв у 1994-2000 рр. серед населення Укра'ни див. у табл. 1).

Таблиця 1

Зростання матерiалiстичних установок (%)

Цшнюш типи 1994 1997 2000

Чистий матерiалiстичний 79 68 76

Змiшаний матерiалiстичний 24 13 19

Змiшаний постматерiалiстичний 6 7 4

Чистий постматерiалiстичний 1 1 1

Як свщчать данi табл. 1, для населення Укра'ни першочерговою проблемою е проблема елементарного виживання.

Якщо данi наведених вище дослiджень порiвняти iз сьогоденням, то побачимо, що ця цифра значно зростае. Отримаш даш дозволяють констатувати, що сьогоднi з рiзних причин (гiбридна вiйна, вимушенi переселення населення, спроби щентифшуватися тощо) для бшьшосп населення мiста бiльш-менш ч^ко виражена орiентацiя на матерiалiстичнi щнносп, тобто на умови i можливосп елементарного виживання. Опитування в Марiуполi це пiдтверджують. У цьому плаш населення Донецька та Приазов'я суттево вiдрiзняються вiд населення кра'н Захщно! Свропи та США, в аксюлопчнш свiдомостi яких орiентацiя на матерiалiстичнi цiнностi зустрiчаються набагато рiдше. У той же час, при порiвняннi аксюлопчних характеристик мешканцiв Донецько'1 обласп з аналогiчними показниками населення Укра'ни в цiлому [10, с. 189], щншсна свiдомiсть перших виглядае бшьш креативною, оскiльки в нiй спостер^аеться менш виражена орiентацiя на щнносп постматерiалiстичнi.

Слiд вiдзначити й те, що емоцшно-ощнювальш ставлення носiiв постматерiалiстичних орiентацiй до системи соцiальних умов, яка склалася i до свого

мюця в них, характеризувалась бшьш високими позитивними оцiнками, шж у носпв матерiалiстичних орieнтацiй. Як показують результати дослiдження, у чистих постматерiалiстiв рiвень соцiального самопочуття дещо вищий, нiж у чистих матерiалiстiв. Цi вiдмiнностi у рiвнi сощального самопочуття визначались в основному, за рахунок того, що постматерiалiсти в щлому демонстрували бiльш високi ощнки заможностi у таких сферах сощального життя як професiйно-трудова, рекреацшно-культурна i особистiсна (табл. 2). У той же час, в них ч^ко проглядаеться i бiльш критичне ставлення до деяких органiв влади i суспiльних iнститутiв. За результатами дослщження Центру Разумкова на 2019 рш найчастiше громадяни Украши висловлюють довiру волонтерським органiзацiям (1'м довiряють 68% опитаних), Церквi (61%), Збройним Силам Украши (61%), Державнiй службi з надзвичайних ситуацiй (57%), добровольчим батальйонам (56%). До шституцш, яким довiра висловлюються частiше, нiж недовiра, вiдносяться також Державна прикордонна служба (ш довiряють 52% опитаних, не довiряють — 33%), Нацiональна гвардiя Украши (вiдповiдно 49% i 35%), ЗМК Украши (вiдповiдно 47% i 41%), громадськi оргашзацп (вiдповiдно 46% i 39%).

Недовiра найчастiше висловлюеться Верховнiй Радi Украши (82% ш не довiряють), державному апарату (чиновникам) (81%), ЗМ1 Росп (79%), пол^ичним партiям (76%), судовiй системi (75%), Уряду Украши (74%), комерцшним банкам (72%), Прокуратурi (71%), Президенту Украши (69%), Спещалiзованш антикорупцiйнiй прокуратурi (69%), Нащональному антикорупцiйному бюро Украши (НАБУ) (68%), Нащональному агентству з питань запоб^ання корупцп (НАЗК) (68%), Верховному Суду (67%), мюцевим судам (67%), Антикорупцшному суду (66%), Конституцiйному Суду (65%), Нащональному банку Украши (63%) [11].

Проаналiзуемо вщмшносп iндексiв заможност в окремих сферах соцiального життя мешканщв Донецького регiону (див. табл. 2).

Таблиця 2

Вщмшносп ¡ндекав заможност1 в окремих сферах соц1ального життя у дончан з рпними ц1нн1сними ор1ентац1ями

Сфери сощального життя Постматерiалiстичнi типи Матерiалiстичнi типи X • с ь ^ 1 & ще ^ о чй ае нт зс л § нн ен £ Рн « "и

Людина Середнш бал за шкалою 1-3 бала Стандартне вщхилення Людина Середнш бал за шкалою 1-3 бала Стандартне вщхилення

Професшно-трудова 82 2,09 0,56 491 1,96 0,55 0,047

Рекреацiйно-культурна 82 1,76 0,55 491 1,59 0,49 0,007

Особистiснi якосп 82 2,18 0,63 491 2,01 0,59 0,014

Щоб деталiзувати специфiку окремих типiв цiннiсних орiентацiй дончан, у даному дослщженш вони розглядаються через призму розгорнуто'1 батаре'1 щнностей. Попередньо слiд вiдзначити, що в системi аксiологiчних преференцiй населення Донецька в щлому домiнують вiтальнi щнносп, характернi для кризового i нестабшьного суспiльства: мiцне фiзичне i психiчне здоров'я (середнiй бал за шкалою 0-6 балiв - 4,91), благополуччя д^ей (4,89), мiцна сiм'я (4,82), матерiальна забезпеченiсть (4,73) i загальний хороший стан в крш'ш (4,60). Периферiя ще'1 системи

утворена такими демократичними щнностями, як можливiсть критики владних структур (3,48), пол^ичний суверенiтет республiки (3,39), прагнення до того, щоб щеали демократа стали важливiшими нiж грошi (3,34) i участь в громадсько-полiтичних об'еднаннях, партiях i оргашзащях (2,23). На периферп виявилась i можливють п^^темни^^ iнiцiативи (3,46). Таким чином, виявлена за щею методикою система щншсних орiентащй дончан практично не вiдрiзняeться вiд системи щншсних орiентащй Украши в цiлому.

Отже, використання ща методики дае можливють бiльш детально дослiдити цiннiснi орiентацiï в окремо взятому регiонi. Якщо отримаш данi порiвняти i3 вама проведеними ранiше дослiдженнями, то побачимо, що все пщтверджуеться i з впевнешстю можна говорити, що сьогодш вщбуваеться певна змша цiннiсних орiентацiй i настанов, а це впливае на зразки взаемодп людей у даному регюш. Зразки взаемодп вщповщають вiдповiдним культурним епохам, якi ïx i породжують. Тобто, вони мають соцiокультурний характер.

На думку А. Ручки [12, с. 196], кожна доба мае сво'1 домшантш особистюш взiрцi, яким так чи шакше наслiдують люди. Проте iснують також особистюш взiрцi, котрi притаманнi окремим сощокультурним середовищам, субкультурам, соцiальним групам i верствам, а також етнонащональним утворенням: мюьким, сiльським, елiтним, професшним, регiональним, маргiнальним тощо, саме вони впливають на формування цiннiсниx орiентацiй та настанов спiльноти. Привабливiсть чи престиж певних особистiсниx орiентацiй та настанов може згодом змшюватись пщ впливом рiзноманiтниx чинникiв: кардинально! змши умов економiчного життя, емграцп, контакпв з новими людьми, подорожей i т. ш. У нашому випадку пщ новими людьми слiд розум^и рiзнi етнонацiональнi групи, "ххню постшну змiннiсть. Звичайно, слiд сюди додати й те, що у молодi щншсш орiентацiï та настанови одш, у дорослих - iншi, а у людей похилого вшу - ще шшь Крiм цього, потрiбно зважити й на те, що щншсш орiентацiï та настанови у бшьш похилому вiцi - це перегуки iз своею молодiстю, - вони шби загальмовують деякий поступальний рух, який виникае у суспшьствь Звичайно, на них впливае щла низка iнститутiв виховання та осв^и, i на першому мiсцi - шститут сiм'ï, де закладаеться фундамент для вироблення особистюних цiннiсниx орiентацiй та настанов. Весь процес соцiалiзацiï людини - це постiйна змiна. Слiд зазначити, що структура населення, переважання тих чи шших видiв виробництва, наявнiсть навчальних закладiв рiзниx ступенiв акредитацiï, рельеф, густота населення, географiчне оточення i т. ш. впливае на формування щншсних орiентацiй та настанови людини. Крiм цього на формування цiннiсниx орiентацiй людини впливають рiзнi компоненти, таю як: пол^ичний, економiчний, правовий, релшйний, аналiтичний, управлiнський, мовний, етичний, техшчний, географiчний, iсторичний тощо. Вони передбачають наявшсть розумiння суттевостi i меxанiзмiв протiкання iсторичниx процесiв, здатностi аналiзувати в цьому контекстi подiй, що вщбуваються [13, с. 581 -583, 593].

Пщсумовуючи, можна сказати, що:

- щншсш орiентацiï та настанови мають свою специфшу;

- сучаснi глобалiзацiйнi процеси з одного боку, породжують риси однорщносп, а з шшого, - вони не тiльки не позбавляють спшьноту рiзноманiтниx умов життя, що склалися в регюш, а й призводять до артикуляцп специфiчниx рис локально-регiональниx спiльностей, до зростання значення культурних вщмшностей, до плюралiзацiï культурних форм i сегментацп соцiальниx структур, до появи нових полiтичниx, етнiчниx i органiзацiйниx розмежувань;

- сощальш перетворення, якi сьогодш вщбуваються у свт в щлому, i в Украïнi

зокрема, викликають неоднозначш вщносини у рiзниx регiонаx Украши, яю залежать вiд етнонацiонального складу населення, ■ix^x цiннiсниx орiентацiй та настанов. Одш з них розглядають сощальш змiни як загрозу для свого сощального «виживання» у данiй ч^косп, iншi, напроти, вбачають у суспшьних перемiнаx шанси укрiплення своïx сощальних позицiй чи набуття нового, бшьш високого статусу. Звщси соцiальна щентичшсть сама стае цiннiстю iндивiда i спшьностей, що вiдкривае новi можливосп для розумiння i пояснення ïxньоï поведiнки i дiй. Це означае, що певш моральнi, естетичнi, релiгiйнi, пiзнавальнi, прагматичнi та iншi щнносп можуть виступати генералiзованою основою легiтимноï поведiнки людей i в демократичному суспшьсга без урахування цього неможливо здiйснювати ефективне управлiння. Все це пов'язане iз процесом сучасноï структуризацп масовоï свiдомостi, яка вiдбуваеться зараз у суспшьсга.

Список використаноУ лггератури

1. Клепалова Г. Ю. З юторп старообрядництва в Донбасi / Г. Ю. Клепалова, I. Г. Луковенко // Iсторiя Украши. Маловiдомi iмена, поди, факти : зб. наук. ст. - 2001. -Вип. 18. - С. 286-289. ; Klepalova H. Yu. Z istorii staroobriadnytstva v Donbasi / H. Yu. Klepalova, I. H. Lukovenko // Istoriia Ukrainy. Malovidomi imena, podii, fakty : zb. nauk. st. - 2001. - Vyp. 18. - S. 286-289.

2. Мариупольский уезд. Благочинные 1 округа // Справочная книга о Екатеринославской епархии за 1913 г. - Екатеринослав : Типогр. С. И. Барановскаго, 1914. - 488 с. ; Mariupolskiy uezd. Blagochinnye 1 okruga // Spravochnaya kniga o Yekaterinoslavskoy eparkhii za 1913 g. - Yekaterinoslav : Tipogr. S. I. Baranovskago, 1914. - 488 s.

3. Наулко В. Формування сучасного етшчного складу населення Украши / В. Наулко // Етнонащональш процеси в Укршш: iсторiя та сучасшсть / ред.

B. I. Наулко - Кшв : Головна спецiалiзована ред. лт мовами нац. меншин Украши, 2001. - С.13-45. ; Naulko V. Formuvannia suchasnoho etnichnoho skladu naselennia Ukrainy / V. Naulko // Etnonatsionalni protsesy v Ukraini: istoriia ta suchasnist / red. V. I. Naulko -Kyiv : Holovna spetsializovana red. lit. movamy nats. menshyn Ukrainy, 2001. - S.13-45.

4. Калоеров С. А. Заселение Приазовья греками / С. А. Калоеров // Межэтнические культурные связи в Донбассе: история, этнография, культура : зб. наук. пр. - Донецк, 2000. - Вип. 67. - С. 14-36. ; Kaloerov S. A. Zaselenie Priazovya grekami / S. A. Kaloerov // Mezhetnicheskie kulturnye svyazi v Donbasse: istoriya, etnografiya, kultura : zb. nauk. pr. - Donetsk, 2000. - Vip. 67. - S. 14-36.

5. Культура i побут населення Украши : навч. поаб. / кер. авт. кол. В. I. Наулко. -Кшв : Либщь, 1991. - 232 с. ; Kultura i pobut naselennia Ukrainy : navch. posib. / ker. avt. kol. V. I. Naulko. - Kyiv : Lybid, 1991. - 232 s.

6. Иванова Ю. В. Особенности формирования хозяйственного комплекса многонационального района Приазовья / Ю. В. Иванова // Культурно-бытовые процессы на юге Украины. - Москва : Наука, 1979. - С. 74-91. ; Ivanova Yu. V. Osobennosti formirovaniya khozyaystvennogo kompleksa mnogonatsionalnogo rayona Priazovya / Yu. V. Ivanova // Kulturno-bytovye protsessy na yuge Ukrainy. - Moskva : Nauka, 1979. - S. 74-91.

7. Дынгес А. А. Римско-католическая церковь в Приазовье в начале ХХ в. / А. А. Дынгес // Летопись Донбасса : Краеведческий сб. - Донецк, 1994. - Вып. 2. -

C. 107-111. ; Dynges A. A. Rimsko-katolicheskaya tserkov v Priazove v nachale ХХ v. / A. A. Dynges // Letopis Donbassa : Kraevedcheskiy sb. - Donetsk, 1994. - Vyp. 2. -S. 107-111.

8. Справочная книга о Екатеринославской епархии за 1913 г. - Екатеринослав : Типогр. С. И. Барановскаго, 1914. - 488 с. ; Spravochnaya kniga o Yekaterinoslavskoy eparkhii za 1913 g. - Yekaterinoslav : Tipogr. S. I. Baranovskago, 1914. - 488 s.

9. Инглехарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности в изменяющемся обществе / Р. Инглехарт // Полис. - 1997. - № 4. - С. 6-32. .; Inglekhart R. Postmodern: menyayushchiesya tsennosti v izmenyayushchemsya obshchestve / R. Inglekhart // Polis. -1997. - № 4. - S. 6-32.

10. Наумова М. «Матерiалiзм» i «постматерiалiзм» як типи щншсних преференцш населення Украши / М. Наумова // Сощокультурш щентичносп та практики / за ред.

A. Ручки. - Ки'в : 1н-т сощологп НАН Украши, 2002. - С. 185-195. ; Naumova M. «Materializm» i «postmaterializm» yak typy tsinnisnykh preferentsii naselennia Ukrainy / M. Naumova // Sotsiokulturni identychnosti ta praktyky / za red. A. Ruchky. - Kyiv : In-t sotsiolohii NAN Ukrainy, 2002. - S. 185-195.

11. Рiвень довiри до суспшьних шститутсв та електоральнi орieнтащi громадян Украши [Електронний ресурс] // Разумков Центр. - 2019. - 27 березня. - Режим доступу : http://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/riven-doviry-do-suspilnykh-instytutiv-ta-elektoralni-oriientatsii-gromadian-ukrainy-2 ; Riven doviry do suspilnykh instytutiv ta elektoralni oriientatsii hromadian Ukrainy [Elektronnyi resurs] // Razumkov Tsentr. - 2019. - 27 bereznia. - Rezhym dostupu : http://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/riven-doviry-do-suspilnykh-instytutiv-ta-elektoralni-oriientatsii-gromadian-ukrainy-2

12. Ручка А. Динамша щншсних вщданостей населення Украши: 1991-2000 роки / А. Ручка // Сощокультурш щентичносп та практики / за ред. А. Ручки. - Кшв : 1н-т сощологи НАН Украши, 2002. - С. 181-185. ; Ruchka A. Dynamika tsinnisnykh viddanostei naselennia Ukrainy: 1991-2000 roky / A. Ruchka // Sotsiokulturni identychnosti ta praktyky / za red. A. Ruchky. - Kyiv : In-t sotsiolohii NAN Ukrainy, 2002. - S. 181-185.

13. Слющинський Б. В. 1нформацшна культура : загальний курс : пщруч. / Б. В. Слющинський. - Марiуполь : ТОВ «ППНС», 2016. - 646 с. ; Sliushchynskyi B. V. Informatsiina kultura : zahalnyi kurs : pidruch. / B. V. Sliushchynskyi. - Mariupol : TOV «PPNS», 2016. - 646 s.

Стаття надшшла до редакцп 02.11.2019

B. Sliushchinskyi

MORALITY AND RELIGION AS THE FACTORS OF THE IMPACT ON THE STRUCTURIZATION OF THE MASS-AWARENESS OF THE POPULATION OF

THE MODERN AZOV REGION

The article examines the influences of ethno cultures and ethno-denominations of the region on the formation of values and attitudes of the population of the modern Ukrainian Azov. Already from the XIII century. this region has become quite active. In the southwest of Mariupol county, Bulgarian villages appeared near the Greek villages. In the Azov region settled Georgians who spoke Tatar. Compact settlements were owned by Albanians, dispersed in the region were Czechs, Byelorussians, Gypsies, Poles, and later by Germans. Among the foreign colonists were Jews. All of them had their own religions, languages and traditions, which could not but affect the structuring of the mass consciousness of the modern population.

Morality and religion are interrelated, because the level of morality depends on the person's religious beliefs and values, from his or her parents, the social environment, the

ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print)

BICHHK MAPIYnOntCLKOrO ^EP^ABHOrO YHIBEPCHTETY

CEPLS: OLTOCOOM, KYHLTYPOnOn^, CO^OHOrLS, 2019, BHH. 18

country's image, geographical location, the influence of neighboring countries and many other factors. These factors not only shape a person, but also influence his or her worldview and the outlook of his or her environment, which cannot but affect the structuring of the mass consciousness of any community, and therefore the population of the modern Azov.

Modernity always begins with the past, as they say, "... you want to know yourself - try to find your beginning." Therefore, let us try to consider historically the factors that influenced the modern Ukrainian Azov.

Therefore, the purpose of the article is to determine the factors that influenced the structuring of the mass consciousness of the population of a given region, since it is present and future depends on the structuring of the mass consciousness of the population.

So, let's try to investigate the factors that influenced the formation of values and attitudes of the population of the modern Ukrainian Azov. For this:

1. to examine the ethno-national and ethno-confessional composition of the population of the Ukrainian Azov region in historical aspect;

2. identify patterns of interaction of people of different nationalities and religions in the modern Ukrainian Azov region, which influence the formation of values and attitudes of the population of the region.

It should be noted that this problem was investigated by many well-known scientists, both foreign and domestic. Among them are M. Aragioni, D. Bagalei, Y. Habermas, A. Gedio, A. Dinges, Y. Ivanova, R. Inglehart, G. Klepalova, V. Naumko, M. Naumova, I. Ponomareva, A. Ruchka, J. Shashkevich and others. They studied both the history of the settlement of the region and the specifics of the formation of ethno-national and ethno-denominational relations, proving that the region forms a rather complex socio-cultural space, which reflects on everything from the existence of social relations to professional orientation, from valuable cultural and cultural orientations.

Exploring the history of the region, it should be noted that from the eighteenth century. This region began to become quite active.Mass resettlement was the beginning of the elimination of domestic isolation of certain ethnic groups (linguistic, psychological, denominationaland socio-economic), which accelerated the processes of intercultural exchange, influenced the changes in value orientations and attitudes. These processes were further exacerbated in the Soviet era when, as a result of the so-called orgnabors, representatives of different peoples, primarily Russians, moved into the industrial centers of the industrial Azov region. This can be considered the beginning of the period of assimilation and hybridization.

In addition, the formation of human values are influenced by various components, such as: political, economic, legal, religious, analytical, managerial, linguistic, ethical, technical, geographical, historical, etc. They imply an understanding of the materiality and mechanisms of historical processes, the ability to analyze events in this context. All this is connected with the process of modern structuring of the mass consciousness, which is happening now in the society.

Key words: value orientations, ethno culture, ethno confession, national cultures, structuring of mass consciousness.