CC BY
72
15. Основы противодействия коррупции / под ред. И. И. Рогова, К. А. Мами, С. Ф. Бычковой. - Алматы : ОФ «Транспаренси Казахстан» : ОФППИ «Интер-лигал» в Казахстане, 2004. - 328 с.
О. А. Стасевська, кандидат фшософських наук, доцент
ТРАНСФОРМАЦ1Я МОРАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ СУЧАСНОГО УКРАШСЬКОГО СОЦ1УМУ
Концептуальною основою морально-культурного простору сощуму, що за-безпечуе його функцiонування в будь-яких умовах, е базовi цiнностi, градацiя яких потребуе уточнення й доповнення. Морально-цшшсний простiр мiстить у собi як суспшьну мораль, так i суб'ективш моральнi цiнностi, норми, iдеали. Актуальнють дослiдження аксiологiчних основ полягае в тому, що без усвщом-лення морально-цiннiсного смислоутворюючого стрижня суспiльства унемож-ливлюеться прогнозування його подальшого розвитку. Трансформацiя морально-культурного простору в умовах глобалiзацii характеризуеться змiною прю-ритетiв у системi цiнностей: вони перем^уються iз духовно'1 сфери в гедонютичну, прагматичну та утилiтарну; особистють орiентована не на до-сягнення морального iдеалу, а на отримання задоволення, конкретного результату, корисп. Цiнностями виражений спосiб iснування i це мае прямий зв'язок з iерархiею цiнностей: людина здатна жертвувати одними цшностями заради iнших, варшвати порядок 1'х життево'1 реалiзацii. Предмети i явища навколиш-ньо'1 дшсносп для рiзних представникiв соцiуму набувають неоднаково'1 зна-чимостi, так само як i в рiзнi часи для одше'1 i ж особи щншсш орiентацii виявляються рiзними. Цiнностi iндивiда утворюють систему його життево'1 орiентацii, мають для не'1 особливе значення, обумовлюють особистiснi пове-дiнковi реакцii. Системою цiннiсних орiентацiй визначаеться змiстовна сторона спрямованосп iндивiда i складаеться свiтоглядна основа. Сила i значущiсть сучасно'1 людини полягае в конструюванш як свого цiннiсного свiту, так i буття в ньому. Змiну «цiннiсних настанов» людини постсучасностi визначае iнтенси-фшащя дiловитостi, прагматичностi, орiентацiя на досвщ i комунiкацiю, що суттево впливае на моральне життя. Актуальним у наш час стае факт, що по-трiбно i змiнювати, i розумiти цей свiт, а щеали в суспiльствi потрiбнi для того, щоб визначати свое ставлення до св^. Настанови i цiнностi, змшюючись разом iз особистiстю, певним чином «зафарбовують» духовний простiр, у якому пере-бувае людина, а духовний проспр, у свою чергу, впливае на звича'1 i поведiнку
Вкник Нацюналтого ^верситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 2 (29) 2016
особистосп. Уйм при всш свош мiнливостi вони е досить стiйкими i не тд-даються кардинальним трансформацiям.
Проблема буття моральних цiнностей, 1'х переощнки на сучасному етапi суспiльного розвитку зумовлена тим, що украшський сощум перебувае в транзитивному сташ. Для бiльшостi ця проблема виявляеться як бажання розiбра-тися у власному життевому шляху, вiдповiсти на глибинш питання людського буття: про сенс життя, про добро i зло, любов i смерть, про власне мюце в сус-пшьста i свiтi в цiлому. Одшею з характерних ознак сьогодення стала спроба морального переосмислення минулого. Людина знову i знову повертаеться до сторшок юторп, вибудовуе зв'язок минулого i сьогодення, вiдшукуючи мораль-ний «компас», певнi орiентири, за якими можна було б звiряти власний шлях i вчитися правильно бачити i розумiти реальнiсть, морально ощнювати сво'1 ди. Об'ективнi реали свщчать про те, що практично в уах сферах сучасного укра-шського суспiльства спостерiгаються аксiологiчнi новаци, а також суперечнос-тi у розумшш моральних цiнностей, що визначають людський вимiр духовного простору. Особливого значення набувае творення нових полiцiнностей, функ-цiонування яких необхiдне сучаснiй людиш в духовному просторi. Для осмис-лення ново'1 парадигми людського буття в духовному просторi потрiбна щлюна концепцiя всiх iснуючих цiнностей, в 1'х взаемозв'язку, едностi, а також вияв-лення впливу на них псевдо-, квазi-, антицiнностей.
Сьогоднi украшське суспiльство в сво'1'х «моральних пошуках» як нiколи потребуе адекватних знань про себе, про свое мюце в сучасност i шляхи в май-бутньому, в необхiдностi обгрунтування того, що iстинна культура як основа життедiяльностi соцiуму i людини е «найвища цiннiсть», яка здатна злитися з життям i утворити з нею едине щле. Необхщшсть переоцiнки моральних цiнностей сучасного украшського суспiльства визначаеться кризовими моментами у ствюнуванш нових або оновлених цiнностей з iснуючими традищйни-ми щнностями i нормами, якi тсею чи iншою мiрою вичерпали себе. Без оптимального здшснення системно'1' переоцiнки цiнностей i створення адекватних моральних щнностей успiшний i ефективний розвиток суспiльства неможливий. Пiд переощнкою розумiеться одночасно два завдання: з одного боку, науковий аналiз юнуючого стану i вироблення тенденцiй i напрямiв можливих змiн. З другого боку, практична реалiзацiя системи моральних щнностей. До цього ж завдання входить i тдготовка суспiльства до творення ново'1' системи i активного включення в реалiзацiю зазначено! системи.
Серед найбiльш значущих моральних щнностей можна виокремити кшь-ка основних груп: 1) вiтальнi щнносп, щастя i нещастя, ставлення до родини; 2) св^оглядш цiнностi: уявлення про цш i сенс особистюного буття, вiра в Бога; 3) демократичш цiнностi: права людини, свобода слова, совють, пд-
шсть; 4) громадсью цшносп: патрiотизм, почуття обов'язку, соцiальна спра-ведливiсть, громадське визнання, положення в суспшьста; 5) корпоративнi цiнностi: колективiзм, умiння «працювати в командi», прихильшсть до кор-поративних традицiй; 6) цшносп мiжособистiсного спiлкування: любов, дружба, чесшсть, поряднiсть, доброзичливiсть, скромнiсть, ствчуття до iнших людей; 7) прагматичш цiнностi: компетентнiсть i професiоналiзм, здоровий кар'еризм, матерiальний добробут.
На нашу думку, толерантнють е тiею базовою морально'1 цiннiстю, на осно-вi яко'1 можна подолати конфлiктнiсть i гармонiзувати суспiльне життя. Але толерантшсть не може бути безмежною, не може виявлятися до негативних явищ бшьше нiж до позитивних. У процес вивчення настанов толерантностi велике значення мае аналiз 11 функцш. Важливiшими аспектами функцюну-вання толерантно! свiдомостi в суспiльствi е: терпимють до «iнших» до тих тр, поки 1х дп не суперечать загальнолюдським нормам i принципам (тобто загальнолюдсью цiнностi понад усе); терпимють до «iнших» думок i поглядiв за винятком тих, якi можуть викликати принциповий конфлшт.
Слiд визнати, що людство шукае новi щншсш вимiри через призму людя-носп i новий аттрактор як щеальний кiнцевий стан, до якого прагне. Ним може стати «новий гумашзм» як альтернатива технократизму i дегумашзацп постсучасностi, в якому «духовна револющя», культурна iдентичнiсть, мо-ральнi цшносп знову висуваються на перший план. Гумашстичш iдеали, повагу до особиспсно'х гiдностi, до прав людини, до п свободи не можна привнести в суспiльне життя ззовш. Процес суспiльного розвитку, по суп свош, повинен бути процесом зростання i визрiвання цих начал - в шшому випадку не мають шякого сенсу все мiркування про сощальний прогрес, про пiдви-щення духовностi i якiснi змiни духовного простору украшського соцiуму.
Гуманiстичне мислення як вимiрювання соцiальноi реальностi мае пер-спективи посилити свiй вплив на украшське суспiльство через одну iз зна-чущих галузей духовного життя - систему освiти, яка здатна знайти страте-гiчнi ршення головних проблем людства. Основою просв^ницько'х та освi-тянсько! дiяльностi мае стати поширення поваги до свободи i гiдностi людини, спрямованiсть не тшьки на його розум, а й на моральш почуття. Реформащя системи освiти й виховання в Укрш'ш мае запобiгати згубним на-слiдкам надмiрноi спецiалiзацii, що призводить до стереотитзацп, духовного зубожiння та штелектуально'х обмеженостi, нездатностi до перспективного св^обачення, тяж1ння до емпiричного, принципово атеоретичного знання.
Сучасна система осв^и мае зосередити зусилля на подоланш проблеми формування свiтогляду молодого поколшня, елементи якого «розiрванi», фрагментарнi, не пов'язаш в систему знань. Упм загальновизнаним е той факт, що невелике, але систематизоване знання володiе реальною силою i може
BicHUK Нацюнального yHieepcumemy «Юридична академiя Украши iMeHi Ярослава Мудрого» № 2 (29) 2016
служити стрижнем особистосп. В iepapxiï щнностей першi мюця посщають шформащя i пов'язанi i3 нею вiртуалiзацiя та симулякризацiя: на жаль, шфор-мацiя, а не знання, стала важливим засобом управлшня духовним життям людини, унiверсальним засобом впливу на ïï поведiнку.
Отже, сучасному украшському суспiльству необхiдно розвиватися в на-прямку зростаючо'1' значущост iнтелектуалiзацiï. Уже останнi десятилiття повною мiрою довели велику залежнiсть цившзаци вiд тих здiбностей i якос-тей особистостi, якi закладаються в освт. Якщо сьогоднi ми говоримо про кризу системи освгги, то маемо на увазi зниження якост знань i наростання розриву мiж освiтою i культурою, зменшення долi мiжособистiсноï комушка-цп, «вщчуження учня i учителя». Виявляеться криза освгги також у масовому вщтоку талановито'1' молодi за кордон; у дисбаланс розумного стввщношен-ня мiж штересами i потребами суспiльства в освт; у формалiзацiï навчання, в поширенш тестування замiсть пiдвищення активностi тзнавально'1 дiяль-ностi; у втратi власних освганських традицiй i надмiрному запозиченш «чужого» досвiду. Дiагноз сучасно'1 укра'1нсько'1 системи освiти - «недоосв^а», причина яко'1 мiститься (також) у сферi моральнiй.
На основi викладеного можна зробити висновок, що один iз варiантiв онов-лення духовного простору сучасно'1 Украши мае вщбуватися шляхом переощн-ки системи моральних щнностей, а також за допомогою вщмови вiд минулих цiнностей, настанов i життевих стратегiй. Переоцiнка щнностей забезпечить формування «образу майбутнього», духовний проспр укршнського соцiуму змiниться як структурно, так i змютовно. Але виршення проблеми оновлення духовного простору, досягнення нового яюсного стану неможливе без пщви-щення загального культурного рiвня людини. Сьогоднi як школи ранiше укра-шське суспiльство залежить вщ моральних якостей людини, ïï моральних пере-конань, настанов i звичок, морально! зршосп i вщповщальносп. Визначення моральних основ життя може стати консолщуючим фактором у забезпеченш нацiональноï згоди, сприяти конструюванню особистiсноï та колективноï щен-тичностi, забезпечити збереження культурноï самобутностi.
Л. Я. Угрин, кандидат пол^ичних наук, доцент
ВЗАеМОКОНСТРУЮВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОÏ КУЛЬТУРИ I ГРОМАДЯНСЬ^ 1ДЕНТИЧНОСТ1
Принципи демократичноï полiтики, яю зароджуються у сучаснiй Укршш, зможуть забезпечити ïï ефективнiсть i стабшьшсть лише коли будуть тдтри-
