CC BY
32
УДК 008:316.722
О. А. Стасевська, кандидат фшософських наук, доцент
МОДИФ1КАЦ1Я Ц1ННОСТЕЙ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО
СУСП1ЛЬСТВА
Стаття е продовженням наукового досл1дження автора щодо нових ц^нтсних смисл1в буття людини постсучасност1. Автор анал1зуе цттст основи розвитку шформацшного сустльства та доходить висновку про те, що в нових умовах в!д-буваеться не жорстке протистояння новоутворених та традищйних щнностей, а модификация останшх, наповнення Их новими смислами.
Ключовi слова: шформацшне сустльство, сустльство знання, ц1нност1, ц1нмс-т смисли, гнформацгя, знання.
Сучасне сустльство характеризуемся нечуваним динамiзмом: прискорен-ням темтв розвитку техтки, створенням нових штелектуальних продукпв, перетворенням шформацп та знання у найважливший глобальний ресурс людства, що дае тдставу дослщникам у рiзних галузях науки констатувати процес переходу глобально! цившзаци в яюсно новий стан - шформацшне сустльство.
У сучаснш науковш думц швидко розвиваються концепци нового соць ального порядку, що ютотно вiдрiзняеться за сво!ми характеристиками вщ попереднього. Своерiдним узагальненням осмислення процесу становлення нового етапу розвитку людства можна вважати працю Ф. Уебстера «Tеорiя шформацшного сустльства», в якш послiдовно i детально викладенi основн концепци сучасного суспiльства, що так чи шакше базуються на понятп «ш-форматя». Всi iснуючi теорп автор роздiлив на двi велик групи. В першу групу потрапили концепци, якi стверджували перехiд суспiльства до ново!, «шформацшно!» («постшдус^ально!») епохи, тобто теорп власне «шформацшного сустльства». Сюди вщнесено концепци постiндустрiалiзму (Д. Белл), гнучко'! спецiалiзацii (М. Пайор, Ч. Сейбл), шформацшного способу розвитку (М. Кастельс) та постмодертзму (Ж. Бодршяр, М. Постер, Ж.-Ф. Лютар, Дж. Ватпмо). До друго! групи були вiднесенi неомарксизм (Г. Шшлер), регуляцiйна теорiя (М. Альетт, А. Липиця) i теорiя гнучко! аку-муляци (Д. Харв^, теорiя рефлексивно! модершзаци (Е. Пдденс) i концепцiя публiчноi сфери (Ю. Хабермас). Теорп з друго! групи говорять про спадкоем-нiсть сучасного суспшьного устрою. Незважаючи на вс вiдмiнностi, для пере-важно! бшьшосп концепцiй характерним е вживання термшв «iнший», «не-
© Стасевська О. А., 2017
93
бувале суспшьство», «нова реальшсть», «нова сощокультурна ситуащя», «нова культура». Поряд i3 поняттям «шформацшне суспiльство» iснуe безлiч iнших визначень сучасного етапу суспiльного розвитку: «постбуржуазний» (Дж. Лiх-тайм), «посткапiталiстичний» (Р. Дарендорф), «постцившзацшний» (К. Бо-улдинг), «постекономiчний» (Г. Кан). Використання префшса «пост» активно використовуеться в сучасному науковому дискурс^ що свiдчить про певне ставлення до св^ово! юторп, про перегляд значення культурно! традицп, пе-реосмислення цiннiсних основ життя. Загалом треба вiдмiтити, що концепцп iнформацiйного суспiльства еволюцiонували протягом останшх декiлькох десятилiть: вiд iдей постiндустрiалiзму (Д. Белла, О. Тоффлера, А. Турена та ш.), де акцент робився на аналiзi економiчного стану нового суспшьства, далi до традицп французько! соцюлопчно! думки, де акцентувалися сощальш аспекти iнформацiйного суспiльства, далi до сучасних дослiджень Knowledge-based Society - суспшьства знання, яю мали сощально-гумаштарну спрямо-ванiсть.
Науковий ана^^з та осмислення проблеми щншсностей нового етапу розвитку суспшьства мютиться у працях вщомих фiлософiв кiнця XX -початку XXI ст.: захщноевропейських - Г. Лотце, Г. Ршкерта та В. Вшдель-банда, М. Шеллера, Г. Мюстенберга, М. Вебера; росiйських - Л. Столовича, М. Кагана, В. 1ль!на та ш.; укра!нських - С. Кримського, М. Поповича, В. Табачковського, Ф. Лазарева тощо. Питанням св^оглядно! та духовно! трансформацп суспiльства шформацшно! цившзацп особливу увагу було придшено в роботах Д. Белла, М. Кастельса, Н. Лумана, Т. Парсонса та ш. Проблема змш особистюних цiннiсних орiентирiв в iснуючiй сощокультур-нiй ситуацп, визначення сутнiсних рис людини постсучасностi розроблялась у працях Ф. Фукуями, Ж. Бодршяра, К. Хейлза, Дж. Хакош, Р. Еттшгер, Н. Вострома, Е. Тоффлера, й. Масуди та ш. До ще! проблематики активно звертаються представники в^чизняно! науково! думки О. Данiльян, В. Пе-трушенко, В. Петрушова, О. Прудникова, С. Куцепал, В. Лук'янець, Н. Лу-бенець, Н. Хам^ова, В. Табачковський та ш. Висв^лення аксiологiчних аспектiв розвитку суспiльства в умовах культурного релятивiзму мiстяться в роботах В. Андрущенка, О. Бшоруса, Ю. Кам'янсько!, П. Кравченка, В. Па-зенка та iн.
Осмислення ново! реальности демонструе множиннiсть пiдходiв, оцiнок, визначень основних понять становлення i розвитку iнформацiйного суспшь-ства, яю в бiльшостi сво!й зб^аються в головних моментах: сучаснi шформа-цiйнi технологи створили нову сощокультурну ситуацiю, яка, з одного боку ввдкривае перспективи та додатковi можливосп для прогресу, а з другого -породжуе суттевi свiтогляднi суперечливосп. Однiею з таких суперечливих
проблем ново! дшсносп е переосмислення цшностей людського буття, щншсних орiентирiв особистостi. Цiнностi вiдображають аксюлопчний аспект юнуючо! реальностi, вiдповiдають певному рiвню розвитку суспiльства. Без ч^кого наукового уявлення про сутнiсть i специфiчнi особливостi аксюлоггч-них основ, без визначення цiннiсного змiстостворюючого стрижня, немож-ливо прогнозувати подальший розвиток суспшьства. Безперечно, мислення сучасно! людини орiентоване на перебудову свiту на основi реалiй цивiлiзацГi iнформацiйного типу. Проте актуальним у наш час стае не просто потреба змшювати св^, а й потреба в осягненш його духовного простору на основi конкретних цiнностей та iдеалiв, що дозволять визначати свое ставлення до св^, до ново! реальности буття людини. Як справедливо зазначае О. Дзьобань, разом iз соцiально-економiчними та полiтичними трансформацiями шформа-цшного суспiльства вiдбуваеться процес переоцiнки духовних цшностей людства [3].
Актуальтсть визначено! автором проблеми зумовлена плюралiстичною широтою наукових поглядiв, позицiй щодо щншсних основ iнформацiйного суспiльства, невизначенiстю якосп сутнiсних змiн цiннiсних основ ново! реальность Наукова традицiя, зокрема культуролопчна, мае певнi напрацю-вання та висновки: з одного боку - реальна ситуащя демонструе плюралiзм у щншсних орiентацiях, який iнодi доведений до щншсно! анархи [15]; з другого - наявним е суттевий перегляд системи цшностей у цшому та перегляд змютовно-смислового наповнення звиклих, традицiйних цiнностей, внаслiдок чого посилюеться протистояння мiж традицiйними та шновацшними щннос-тями [2, с. 17].
Теза про таке протистояння цшностей показуе, що саме поняття «тради-цшш щнносп» е збiрним та умовним. Цiнностi людини завжди актуальш, вони покликанi орiентувати та скеровувати людину в сучасних ш реалiях, допомагати жити змiстовно, осмислено i вiдповiдально, а зовсiм не продуку-вати роздвоенiсть свiдомостi i поведiнки, коли внутрiшнiй свiт людини орга-нiзований вiдповiдно одним щнностям, а реальне функцiонування в суспшь-ствi - базуеться на шших. Така ситуацiя спричинюе конфлiкти, знижуе актив-нiсть життево! позицп.
Мета науковог статтi полягае у спробi окреслити цшшсш основи ш-формацшного суспiльства, осмислити сутнiсть взаемодп вже юнуючих та нових цiнностей.
Викладення основного матерiалу. Становлення щншсних сми^в «ш-формацiйного свгту» - досить складний процес, який переконливо демонструе щншсну анархiю в сучасному свт, яка для зручностi i виправдання iмену-еться плюралiзмом, але означае тшьки одне: сучасний свiт сто!ть перед пи-
танням визначення цшшсних основ свое! жштeдiяльностi. Деяю вчеш вва-жають, що ознакою часу е цшшсна прострацiя, цiннiсно-орiентацiйна роз-губленiсть людини, що спричинюе пасившсть життево! позицп, апатiю i сощальну фрустрацiю [15]. Позицiя iнших полягае у тому, що тривае фор-мування прийнятно! для всiх едино! системи щнностей, що сприятиме в май-бутньому духовному оновленню людини [8; 14]. Позищя останнiх вбачае вихщ iз ситуаци щннюно! невизначеносп у створеннi ушверсально! системи духовних, смисложиттевих цiнностей, оскiльки фактом культурно! глобалiза-ци е безпрецедентний за глибиною i масштабом обмiн локальними щнностя-ми, iдеалами, нормами, що по суп означае можливiсть створення ушверсально! системи цiнностей. Прибiчники рiзних точок зору збiгаються в таких висновках: вщсутшсть усталених цшшсних орiентирiв або цiннiсний нiгiлiзм призводить до духовно! дезорiентацii навiть зубожшня суспiльства та осо-бистостi, до масового маншулювання суспiльною та особистюною свщомю-тю; сьогоднi формуеться нова цшшсна система - технократична, яка вщбивае глобалiзацiйнi зсуви в практично^яльнюнш, науковiй, освiтянськiй та iнших сферах. На нашу думку, ствюнування двох систем щнностей, одна з яких мае витоки в традицшнш культур^ а iнша побудована навколо лiберальних i де-мократичних орiентацiй, буде неправильним штерпретувати як зiткнення, протистояння.
Сьогодш у свiтi iнформацiя стае стратепчним ресурсом суспiльства, але розвиток техшки у сферi обробки шформаци багато в чому перевищуе можливосп людини щодо !! засвоення. Також шформащя стае ключовим фактором виробництва, що перевершуе за значимiстю вс види матерiального виробництва, виробництва енергп та послуг (вiдкривае принципово новi можливостi для розвитку технiки i технологи, дозволяе забезпечити максимально ефективнi вiдносини технологи з суспшьством, людиною i природою). Вторгнення електронних комунiкативних систем в усi сфери життя викликае необхiднiсть нових форм оргашзаци людських стосункiв. Висока технология вимагае вiдповiдно високо! пiдготовленостi людини, його духовно! зршосп i вщповщальносп. Порушення балансу на користь технологи - випереджаль-ний розвиток технологи вщносно духовних ресурсiв суспiльства - е одшею з важливих причин такого явища, як дегуманiзацiя рiзних аспектiв життя. «Машина i техшка завдають страшно! поразки душевному життю людини, i, перш за все, життю емоцшному, людським почуттям. Душевно-емоцшна стихiя згасае в сучаснiй цивишзаци» - цi прогнози М. Бердяева абсолютно актуальш. Комп'ютери заповнюють особистюний простiр людини, прив'язують до себе з дитинства, замшюючи книги, театр, друзiв, знижують ступiнь активности людського спiлкування, вони створюють шшу реальнiсть, яка може
сприйматися бшьш серйозно, шж навколишнш свiт. Таким чином, людина втрачае потребу у зв'язку зi св^ом i людьми. Стають примарними або зовам рвуться зв'язки мiж поколшнями. Зменшуеться виховна роль ам'!. Ивелю-еться духовна цiннiсть звичшв, традицш, релт! - залишаеться переважно !х зовнiшня атрибутика, порожня оболонка ритуалу, звичка [10].
Реалп iнформацiйного суспшьства ставлять перед людиною новi виклики, перш за все - здатшсть i готовнiсть до змiни дiяльностi, мобiльностi, перена-вчання, що, в свою чергу, обумовлюе зростаючу роль освгти. Втiм, шформа-цiйне суспшьство зможе вiдповiдати свош назвi, коли вс сторони сощально! дiйсностi будуть активно i плiдно використовувати накопичеш знання у сфе-рi культури i досвiд (iнформацiйнi ресурси) з метою задоволення потреб суспiльства ^ в першу чергу, в економщ. Iнформатизацiя повинна полегшити працю, перевести п на iнтелектуальну i високотехнологiчну виробничу основу. Нарощування шформацшного потенцiалу - не самоцiль, а лише зааб до нових кроюв у розвитку всiх потенцiйних можливостей людства.
Новоутворене iнформацiйне середовище нацшюе на формування певних свiтоглядних i аксiологiчних прiоритетiв, вiдповiдно до яких змiнюються i вiдтворюються цiннiснi характеристики шформацшного суспшьства. На основi аналiзу дослiджень можна окреслити тенденцп формування системи цшностей постсучасностi: послаблюються колективютсью начала. Традицш-нi мiжособистiснi зв'язки порушеш, взаемодiя людей визначаеться викорис-танням складно! технiки i технологий, що призводить до анонiмностi i появи своерiдного псевдоколективiзму; змiнюються прюритети в системi духовних та матерiальних цiнностей на користь останнiх. Матерiальний критерiй пере-важае у визначенш статусу людини та поряд iз цим поглиблюеться сощально-майнова поляризащя суспiльства; утверджуеться значущiсть креативностi, яка замшюе традицiйну працелюбнiсть. Людина все бшьше перетворюеться iз професiонала на новатора, для якого головним е не творення продукту, а особистюна самореалiзацiя, при цьому виникае ч^кий розподш мiж понят-тями «творчють» i «креатив»; змiнюеться змiстовне наповнення свободи -у сучасному свт iдеал свободи заснований на множинносп, це свобода спо-живання нескшченного рiзноманiття культури. Свобода сприймаеться не як благо, а скорее як важкий тягар, оскшьки пiдвищуеться значущють вiдпо-вiдальностi, до чого людина виявляеться неспроможною. Така неможливють реалiзацii свободи веде людину до самотносп, iзольованостi, страху; у кон-тексп культури постсучасностi провiдне мiсце посщае толерантнiсть як ед-нальний фактор суспшьства. В^м, «розмитiсть» цього поняття через необiз-нанiсть людини iнодi перетворюеться на «всетерпимiсть» i навт у байду-жiсть; спостерiгаеться панування гнучко! iдентичностi, тобто iндивiд не
«належить», а «зараховуе» себе до безлiчi локальних спшьнот i ця причетнiсть до них шдивщуально обрана та мiнлива; поширюсться постутилiтаризм, отже, людина постсучасностi заглиблена у свш внутрiшнiй свiт, вона живе сього-денням i характеризуемся неперспективнiстю свiтобачення та св^овщчут-тя; спостертаеться новий виток iндивiдуалiзму, який призводить до самотност людини i виражаеться не стiльки в шдивщуальнш дiяльностi, скiльки в шди-вщуальносп споживання, а також в шдивщуальносп способу життя [15]; змь нюеться самоусвiдомлення людиною само! себе, що викликано поглибленою спецiалiзацiею, одностороннiстю, а не гармоншшстю розвитку особистостi. Роз'еднашсть людей призводить до внутрiшнього розладу само! особистосп, 11 розiрваностi, дисгармошчносп, вiдчуття втрати власного «Я» [16, с. 128]. У свою чергу дисгармошя само! особистостi, невпевненiсть у собi спричинюе певне агресивне ставлення людини до св^ [13].
Формування шформацшного суспiльства супроводжуеться утвердженням «шшо!» (у порiвняннi з попереднiм юторичним часом) картини свiту, змiною настанов життедiяльностi, сощально! свiтобудови, сприяе введенню в фшо-софський i культуролопчний дискурс понять «iнформацiя», «iнформацiйне суспшьство», «суспiльство знань». «Knowledge society» - суспшьство, засно-ване на знаннях, а це акцентуе, що шформащя перетворюеться не тiльки на зааб i мету, а й, головне, цшшсть соцiуму, поряд iз цим поширюеться принципово нове розумiння та використання знання.
Становлення «knowledge society» супроводжуеться новим осмисленням значущост для людини та суспшьства шформацп i знань. Поняття «шформа-цiя» i «знання» активно дослiджуються та висв^люються у зарубiжних i в^-чизняних джерелах, в яких учеш здшснюють спроби видiлити i розглянути !х основнi характеристики в нових умовах. Впм, на наш погляд, все ще не iснуе !х принципового розмежування, а головне - частота використання кон-цептiв «iнформацiя», «суспшьство, засноване на знаннях» супроводжуеться ввдсутшстю смислового !х наповнення, невизначеностi змюту понять. Напри-клад, Г. Р. Рейнш пише: «.. лнформащю можна розглядати як втшене, прояв-лене знання, а людину - як шструмент втшення» [12, с. 246]. Iншi автори, точку зору яких под^е автор, зазначають, що «.. .необхвдно розрiзняти знання i iнформацiю, що спрощено можна звести до формули: шформащя - це знання м^с людина... iнформацiйна модель знання (як вербалiзована, так i невер-балiзована в тексп) е лише натяком на представлене знання, за яким людина здатна творчо вщтворити саме знання» [11, с. 365].
Знання стае одним iз базових понять гносеологп та цшшстю ще в античность Його специфша полягае в тому, що воно е результатом осмисленого тзнавального процесу i вимагае вщ того, хто тзнае певного роду розумово!
(штелектуально!) активность Знання е ефективним шструментом для поро-дження нового знання, в цьому його принципова вщмшшсть вщ шформацп. Запорукою продукування нового знання е не тшьки наявнiсть у людини здат-ност до пiзнання в чистому вигляд^ але i здатностi до розумшня, осмислен-ня набутого. 1з безперервносп розумiння виникае така характеристика знання, як процесуальшсть. «Знання - це взаемозв'язок описання об'екпв в лопчнш послщовносп... Отже, знання не може бути вщокремлене вiд пiзнавального процесу. Знання i пiзнання iдентичнi» [7].
Знання е невщдшьними вiд само! людини як п особистiсне досягнення. Отже, принциповою вiдмiннiстю мiж знанням та шформащею е те, що знання - особистiсне та приватне, шформащя ж е публiчною та вiдкритою. З осо-бистюного характеру знання випливае така його характеристика - нацшенють. Володiння знаннями означае вмшня спiввiдносити сво! дп з поставленою метою. Мета надае певш орiентири штерпретацп шформацп, визначае п зна-чущiсть для людини i суспiльства, яка е значимою, а яка е фоновою тощо. I головне - найважлившою характеристикою знання е наявшсть цiннiсного компонента, тобто певних смиошв: захiдноевропейська фшософська традицiя ставиться до знання не тшьки як до знання описового, а як до знання цшнос-тей буття людини i суспшьства. З цього приводу iталiйський фшософ Е. Агац-ци зазначав, що сучасне суспшьство робить затребуваним не будь-яке знання, а, отже, пвдтримка гумаштарного i цiннiсного знання, яке не дае миттевого прибутку, залишаеться нагальним та невирiшеним завданням [1].
Значення iнформацii в сучасному свт обгрунтовуе М. Кастельс: для шфор-мацiйного суспiльства iнформацiя виявляеться одночасно ресурсом, предметом, результатом виробництва i стрижневою характеристикою епохи [9]. Е принци-повi властивостi - об'ектившсть, усезагальнiсть, структурованiсть, зручнiсть доступу i засвоення, лаконiчнiсть, несуперечливiсть, достовiрнiсть, специфiч-нiсть процедури обробки, демократичнiсть тощо. Втим, в сучасному суспiльствi формуеться викривлене судження: високий рiвень шформацп - розширено!, комплексно!, iмплiцитноi, сукупно! - трактуеться як знання. Сьогочасну техно-логiчну революцiю позначае не просто центральна роль знань i шформацп, але застосування набутих знань та шформацп до генерування нових знань - так зазначае у свош працi М. Кастельс [9]. На нашу думку, шформащю можна роз-глядати як цiннiсть у разi 11 «перетворення» на знання, коли цей процес «пере-творення» вiдбуваеться через особистiснi розумовi зусилля людини i супрово-джуеться наповненням одержувано! iнформацii культурними смислами.
Тшьки «наблизившись» до позначення вiдмiнностей мiж поняттями «iн-формацiя» i «знання», автор вважае, що сам факт наявносп рiзноманiтноi iнформацii не е гарантом того, що ми володiемо глибокими знаннями. Дана
обставина тдводить нас до висновку, що юнуюча реальнють мае шформацш-но-знанневi перспективи - переосмислення щнностГ знань i набуття шфор-мацiею цiннiсних смислiв.
Таким чином, на основi проведеного дослщження можна сформулювати де-якГ висновки. Викладений матерiал демонструе, по-перше, що серед основних, базових цiнностей ново! епохи домГнують цiнностi культури захщно! цившГзацГ!. I це вiдбуваеться незважаючи на зусилля свГтово! та нацюнальних спiльнот збе-регти багатоманiття культур. По-друге, трансформацГ! в iнформацiйному суспшь-ствi змiнили соцiокультурну ситуацiю в цшому та цiннiснi основи життя. За словами М. Кастельса, зароджуеться нова культура, «культура реально! вГртуаль-ностi», в якГй iнформацiйнi технологи та електроннi комп'ютернi мережi стануть формоутворюючим фактором само! культури, проте «культура реально! вГртуаль-ностi» не вщокремлюеться вiд традицiйних культур, а вона !х абсорбуе [9]. У такому контекст вбачаеться можливим визначати й тенденцГ! змiн щннюних основ iнформацiйного суспiльства. Автор вважае, що вони позначеш не кардинальним зламом системи цiнностей, навiть не чГтко вираженим протистоянням традицш-них та новоутворених цiнностей. На нашу думку, свГт переживае процес цшню-ного «зсуву», зрушення, коли звикш традицiйнi цГнностГ модифГкуються, пере-осмислюються та наповнюються новими смислами.
Л1ТЕРАТУРА
1. Агацци Э. Почему у науки есть этическое измерение? / Э. Агацци // Вопросы философии. - 2009. - № 10. - С. 93-104.
2. Данильян О. Г. 1нформацГйне суспшьство: морально-етичний дискурс / О. Г. Да-нильян, О. П. Дзьобань // 1нформацГя г право. - 2014. - № 1(10). - С. 16-25.
3. Дзьобань О. П. ФГлософГя ГнформацГйного права: свГтогляднГ й загальнотеоре-тичнГ засади : монографГя / О. П. Дзьобань. - Х. : Майдан, 2013. - 360 с.
4. Дзьобань О. П. Homo informaticus: до проблеми осмислення сутностГ / О. П. Дзьобань // ВГсн. Нац. ун-ту «Юридична академГя Укра!ни ГменГ Ярослава Мудрого». СерГя: ФГлософГя, фГлософГя права, полГтологГя, соцГологГя. - Х. : Право, 2014. -№ 1 (20). - С. 13-21.
5. Дзьобань О. П. 1нформацГйне суспГльство як новий спосГб соцГально! взаемодГ! / О. П. Дзьобань, С. Б. Жданенко // Прав. Гнформатика. - 2014. - № 1(41). - С. 3-11.
6. Зеленый М. Знание против информации [Електронний ресурс] / М. Зеленый. -Режим доступу: http://www.elitarium.ru/2007/11/29/znanie_informl.
7. Инглегарт Р. Культурный сдвиг в зрелом индустриальном обществе / Р. Инглегарт // Новая индустриальная волна на Западе. - М., 1999. - С. 249-260.
8. Казьмин А. К. Глобализация нравственности - эволюционный шаг к цивилизации / А. К. Казьмин // IV Российский философский конгресс «Философия и будущее цивилизации». - М., 2005. - Т. 3. - С. 268.
9. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс ; пер. с англ. под науч. ред. О. Каратана. - М. : ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
10. Мантатова Л. В. Стратегия развития: Ценности новой цивилизации / Л. В. Ман-татова. - Улан-Удэ : Изд-во ВСГТУ, 2004. - 242 с.
11. Микешина Л. А. Философия науки: Современная эпистемология. Научное знание в динамике культуры. Методология научного исследования : учеб. пособие / Л. А. Микешина. - М. : Прогресс-Традиция : МПСИ : Флинта, 2005. - 464 с.
12. Рейнин Г. Р. Знание и информация [Електронний ресурс] / Г. Р. Рейнин. - Режим доступу: www.humans.ru/humans/24313,2002.
13. Сведсен Л. Философия зла / Л. Сведсен. - М. : Прогресс-Традиция, 2008. - С. 43.
14. Середкина Е. В. Конфуцианские тенденции в современных дискуссиях о «глобальной этике» (global ethic) и правах человека в контексте проблемы межкультурных коммуникаций / Е. В. Середкина // Путь Востока. Традиции и современность : материалы V Молодеж. науч. конф. по проблемам философии, религии, культуры Востока. Серия «Symposium». - СПб. : С.-Петерб. филос. общество, 2003. - Вып. 28. - C. 55-59.
15. Стасевська О. А. Людина в пошуках цшшсних сми^в в контекст культури постсучасносп / О. А. Стасевська // Вюн. Нац. ун-ту «Юридична академiя Укра-!ни iменi Ярослава Мудрого». Серiя: Фiлософiя, фiлософiя права, пол^олопя, сощолопя. - 2016. - № 1(28). - С. 58-68.
16. Уманец О. ценностные ориентации и полилог культур в романе М. Зариньша «Фальшивый Фауст» / О. Уманец // International Scientific and Practical Conference «Baltic-Black Sea Region: History. Economy. Culture. Society». Volume 5: Riga. Latvia, Julay 4-5, 2106. Conference Proceeding. University of Latvia, Baltic Erlander Institute, Polotsk State University, Poltava National Technical Yury Kondratyuk University. - Riga : SIA «BalticErlander Institute», 2016. - P. 123-128.
17. Ясперс К. Духовная ситуация времени // Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс. - М. : Республика, 1999. - С. 287-418.
МОДИФИКАЦИЯ ЦЕННОСТЕЙ ИНФОРМАЦИОННОГО
ОБЩЕСТВА
Стасевская О. А.
Статья является продолжением научного исследования автора проблемы ценностных смыслов бытия человека постсовременности. Автор анализирует ценностные основы информационного общества и приходит к выводу о том, что в условиях его становления и развития происходит не жесткое противостояние новых и традиционных ценностей, а модификация последних, наполнение их новыми смыслами.
Ключевые слова: информационное общество, общество знаний, ценности, ценностные смыслы, информация, знания.
MODIFICATION OF THE VALUES OF THE INFORMATION SOCIETY
Stasevska O. A.
Understanding the new reality shows a plurality of approaches, assessments, definitions of basic concepts formation and development of the information society, most of which coincide main principles: modern information technologies have created new social and cultural situation that on the one hand opens up prospects and more opportunities for progress, on the other - generates substantial ideological contradictions. One such controversial issues new reality is rethinking the values of human life, of values personality. Undoubtedly, the modern man thinking focused on the restructuring of world civilization based on realities such information. However, relevant in our time is not just a need to change the world, but also the needfor the apprehension of spiritual space based on certain values and ideals that will determine its attitude to the world, to the new reality of being human.
Becoming value meaning «information world» rather complicated process. Some scientists believe that time is a sign of prostration values, value-orientation confusion person causing passive life position, social apathy and frustration. The position of the other insists on continuing formation for acceptable uniform system of values that promote spiritual renewal rights. The position of the latter sees a way out of value loss in a universal system of spiritual values Purport: Because the fact of cultural globalization is an unprecedented depth and scale of the local exchange values, ideals and standards which essentially means the possibility of a universal system of values. Supporters of different points of view coincide in the following conclusions: - lack ofvalues or defined value nihilism leads to disorientation and even spiritual impoverishment of society and the individual, the mass manipulation of public consciousness and personality; - today, a new value system - technocratic, reflecting shifts in globalization almost-activity, scientific, educational, and others. The analysis of studies can describe the characteristic features of the value system ofmodernity: - weakened collectivist principles; - changing priorities in the system ofspiritual and material values of the latter; - confirmed the importance of creativity, which replaces the traditional hard work; - changing the substance of freedom; - in the context of cultural modernity occupies a leading position tolerance as a factor uniting society; - there is a flexible rule identity, the individual is not «owned» and consider themselves to many local communities and this involvement are individually selected and variable; - apply postutylitaryzm; - a new round of individualism; - changing the consciousness of himself, which is caused by narrowness, not a harmonious development of personality.
Based on the study can formulate some conclusions - transformation in the Information Society changed the value basis of life. However, in our opinion there is no radical breakdown of values, while it is not a confrontation between traditional and newly created values. The author believes that society is experiencing a process of value «shift» changes when the customary values are modified, reinterpreted and filled with new meanings.
Key words: information society, knowledge society, values, value meanings, information, knowledge.
