CC BY
748
УДК 130.2
О. А. Стасевська, кандидат фшософських наук, доцент
СИСТЕМА Ц1ННОСТЕЙ ЯК ОСНОВА БУТТЯ СУЧАСНОГО УКРАШСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА
Присвячено осмисленню проблеми становления системи цгнностей в сучасному украгнсъкому сустльств!, яке характеризуется наявмстю цттсного тгы1зму, невизначемстю пр1оритетних ценностей, що е суттевою перепоною економ1чних, пол1тичних 7 духовних зрушенъ.
Ключовi слова: цттстъ, потреба, интерес, система ценностей, сучаснеукрагнсъке сустлъство.
Актуальтсть проблеми. Перюд бурхливого нацюнального вщродження, яке в котрий раз переживае Украша, ютотно супроводжуеться зростанням штересу до осмислення рол1 духовних щнностей в бутп народу. У науковш лiтературi неодноразово констатувався факт одержання у спадок вщ соцiалiстичного минулого культури, деформовано'1 iдеологiчними стереотипами i регламентащями, а також систематичним iгноруванням всього нацюнального.
Проте, незважаючи на тривалу юторш державно! незалежностi (бiльше двох десятилггь), ми не можемо говорити про юнування цшсно!' системи щнностей як основи суспшьства та його подальшого розвитку. Суспiльствознавчi науки тривалий час перебували тд впливом спрощеного пiдходу до тлумачення тези про визначальну роль полiтико-економiчноi сфери в житп суспiльства та другоряднiсть духовно!, яка в свою чергу повшстю залежить вщ матерiальноi. Людина сприймалася не активним творцем юторп, а жорстко детермшованим елементом iсторичного процесу. В XXi ст. науки, яю дослiджують проблеми юторп культури, орiентованi на людину. Саме це й зумовлюе зростання штересу у втизнянш фшософськш, культурологiчнiй, соцiологiчнiй, iсторичнiй думщ тощо до рiзностороннього осмислення духовносп народу, його споконвiчних цiнностей, оскшьки це е однiею iз можливостей вiдновити зв'язки iз минулим та визначити перспективи майбутнього. Отже, проблема формування системи щнностей е бшьш глибокою, шж може здатися на перший погляд.
Аналiз останнгх до^джень i публЫацш. Представники сучасно! украшськох фшософсько'1 думки (В. Шинкарук, С. Бистрицький, С. Пролеев, В. Горський, В. Малахов, I. Бичко) рiзнобiчно дослщжують феномен украшсько! духовно! культури. Вагомий внесок у розроблення теорп щнностей, п класифшацп зробили такi вiтчизнянi та зарубiжнi вченi, як С. Ашамов, В. Ан© Стасевська О. А., 2014
друщенко, М. Каган, О. Дробницький, А. Здравомислова та ш Аналiзу нащональних духовних цiнностей украшського народу присвячено науковi працi В. Васютинського, С. Кримського, М. Боришевського, Л. Миава, Г. Ситшка, Ю. Сурмiна та ш.
Мета до^дження. Потреба в подальшому вивченнi фiлософських проблем духовного життя украшського суспiльства спричинена необхщнютю вирiшення актуальних практичних завдань, з'ясування особливостей формування системи щнностей сучасного украшського суспшьства, визначення прiоритетних щннюних основ сощотворення незалежно'1 Украшсько'1 держави.
Виклад основного матерiалу. Украша переживае ще одне нащональне вiдродження, що являе собою тюну взаемодiю культури як щнносп життя, юторп i нацп. Культура в цьому ряду постае як трансформащя iсторичного досвщу народу в систему цiнностей життя, щеали суспiльства. У певному сена нащональна культура завжди втiлюе щншсно-смислову самобудову нацп як юторично!' особистосп народу. Буття людини, а отже, i людського
суспшьства завжди вiдчуваe потребу не тшьки в матерiальних основах iснування, а й в цшностях, якi б виражали сферу його щеальних сподiвань.
Розвиток юторп будь-якого народу, його культури забеспечуеться iснуванням стрижневих, центральних цшностей, якi не гинуть, а постшно збагачуються, вщроджуються в нових формах. Нацюнальна культура зберiгае життездатнють, поки п традицп, цiнностi, репрезентоваш у сферi суспшьно! свiдомостi, здатш бути i основою, i каталiзатором свiтогляду та практично'1' дiяльностi.
Подоланням кризи нацiональноi культури е встановлення вщповщносп 1! системи цiнностей життевим потребам людей. Якщо така трансформащя проходить успiшно, суспiльство переходить на новий, бшьш досконалий етап.
В юторп фшософсько'! думки iснуе певна кшьюсть концепцiй цiнностей: окрем1 положення фшософсько'! теорп цiнностей розроблялися в неоканпанста друго!' половини XiX ст. В. Вшдельбандом, Г. Рiккертом. Аксюлопя як окремий напрям фшософп XX ст. осмислювалася в працях шмецьких та американських фiлософiв М. Шеллера, Н. Гартмана, Р. Перрi та ш. Останнiми роками науковцi переважно розробляли окремi прикладнi аспекти теорп цiнностей, головним чином у межах етики.
Цшшсть завжди е чимось позитивним з точки зору задоволення позитивних, перш за все духовних, потреб людини i суспiльства в цшому, хоча в фiлософсько-етичнiй л^ератур1 iснуе поняття «негативна цшшсть». Цшносп як продукт духовного виробництва виявляються у формi провiдних соцiокультурних орiентирiв, вищих принципiв, ям виробляе суспшьство для забезпечення саморегуляцп в процес подальшого поступу. Кожному суспiльству притаманна специфiчна iерархiя цiнностей, проте важливу роль виконують базовi цiнностi, що постають у формi нацiонально-культурного щеалу.
У науковiй лiтературi iснуе понад чотириста визначень поняття цшностей, що як мають дуже широкий сенс, так i зводять це поняття до одного з явищ мотивацшного процесу. Цшшсть можна розглядати як споаб ввддзеркалення дiйсностi у свщомосп людини. У фшософп iснуе низка категорш для позначення цiннiсно-вищого: добро — морально-вище, краса — естетично-вище, iстина — вище у тзнанш
Можна виокремити декiлька пiдходiв до розумшня поняття «цшшсть». Згiдно з одним iз них акцент зроблено на здатносп речей, явищ, процеав поставати засобом задоволення потреб та штереав суспiльства, сприяти суспiльному прогресу i всебiчному розвитку особистостi. Другий тдхщ до розумiння цiнностей акцентуе на значущосп речей, явищ, процеав для життедiяльностi соцiуму та окремох особистостi.
Характерною особливiстю ще одного пщходу е розумiння цiнностi як специфiчного утворення суспiльноi та iндивiдуальноi свiдомостi — це iдеали, узагальнеш уявлення про блага, щось стабшьно значуще, яким вiддаеться перевага, а також вони е щеальними критерiями оцiнювання i орiентацiями особистостi та суспшьства.
Таким чином, духовш цшносп — одне iз фундаментальних понять, вироблене протягом юторп суспiльноi думки у зв'язку iз вивченням безпосередшх причин соцiальних дiй, у результат! яких вщбуваються змiни та перетворення в рiзних сферах життя суспшьства.
Будь-яка сощальна дiя розглядаеться як результат взаемодп потреб, iнтересiв, прагнень, цшнюних орiентирiв, без цього неможливо осягнути загальну спрямовашсть iсторичних змш i вiдповiдно глибоко осмислити сутшсть переходу суспiльства вiд одного стану до шшого. Цим продиктована необхщшсть розмежування категорiй «цiннiсть», «потреба» та «штерес».
Цiнностi е невiд'емним атрибутом внутршнього свiту особистостi, його шдивщуального буття, а також вони певною мiрою надiленi повторюванiстю, що 1 розкривае 1'х соцiальну природу. Цшносп поряд iз потребами та штересами е важливим зв'язуючим елементом мiж суспiльством та iндивiдом. Цiнностi — своерщш духовнi опори, якi впорядковують дшсшсть, привносять в неi певний смисл та оцшочш моменти. Треба враховувати, що цшносп, як i потреби, можуть бути матерiальними i духовними,
суспшьними i особистiсними, прiоритетними i другорядними. Ми акцентуемо на духовних щнностях.
Потреби та iнтереси здебiльшого пов'язаш iз матерiальною стороною життедiяльностi людини, проте вони так чи шакше проходять крiзь свiдомiсть iндивiда, впливаючи на його почуття, емоцп, сферу бажань та волевиявлення особистосп. Отже, встановлюеться необхiдний зв'язок мiж матерiальним i духовним. через потреби та штереси матерiальнi вiдносини проникають у сферу духовного i навпаки, ще'1" i цiнностi перетворюються на реальш дп людей.
Стимули i причини людсько'1' дiяльностi одержують подальший розвиток: потреби перетворюються на штереси, яю в свою чергу — на щнносп. Кожна така перебудова мютить певш якiснi моменти. Пiд час перетворення потреб на штереси на перший план виходить ставлення до сощальних шститупв. Ид час перетворення штереав на щнносп також змшюеться предмет ставлення. Змiст цiнностей спричинений культурними здобутками суспшьства. Свiт цшностей — це перш за все св^ духовного життя людини, п морально'1' свiдомостi — тих моральних оцiнювань, в яких виявлена мiра духовного багатства особистостi. Так виявляеться роль духовного життя i суспшьно'1' свiдомостi. 1нтереси впливають на потреби, розвиток соцiально-економiчних вiдносин. Саме цей аспект взаемодп мiж потребами, штересами та цiнностями виходить на перший план в сучасному украшському суспшьсга. Його теперiшнiй етап розвитку наочно демонструе сутшсть впливу тако'1' взаемодп на зростання ролi соцiальних факторiв, формування людини з принципово новим колом потреб, штереав та цшностей.
Упм слiд зазначити, що щнносп неприпустимо розглядати як просте продовження або вщдзеркалення iнтересiв. У свт цiнностей на перший план виходить не те, що е безумовно необхщним, без чого неможливо юнувати, що вигiдно з точки зору матерiальних умов буття (це завдання виршуеться на рiвнi iнтересiв), а те, що е належним i ввдповщае розумiнню про призначення людини та п достошств. Якщо дiяльнiсть людини вмотивована лише потребами, вона не може квалiфiкуватися як свободна. Тшьки духовнi цiнностi зумовлюють творчють як самоцiль. Таким чином, необхвдно сконцентрувати увагу на тому, що духовш цiнностi е компонентом духовного життя суспшьства.
Духовне життя складаеться iз трьох компонентiв. По-перше, це суспшьна свiдомiсть як вiдбиття суспшьного буття. Згiдно iз матерiалiстичним шдходом духовне життя мае вiдносну самостшшсть, зворотну дiю на першооснови. Саме поняття «вiдбиття» тлумачиться як досить складний процес, що мае значну кшькють рiзних явищ i вiдносин у суспiльнiй свiдомостi, передбачае 1'х вiддзеркалення в свiдомостi тд певним кутом зору, 1'х трансформащю тощо.
По-друге, визначення духовного життя виокремлюе духовне виробництво, тобто духовш щнносп, ще'1', поширенi в суспшьсга, певним чином створюються та вщтворюються. Зазвичай цей процес проходить стихшно, спираючись на традицii та шш1 усталенi механiзми духовно'1' дiяльностi. Однак у сучасному суспшьсга вiн все бшьше стае цiлеспрямованим, обмiркованим творенням певних умонастро'1'в вiдповiдно до конкретних умов життя.
По-трете, визначення духовного життя розглядае його в контексп культури як функщонуючо'1' системи цшностей, що передбачае спадкоемшсть культурних традицш.
Таким чином, iснуе наочний псний зв'язок мiж духовними цiнностями, штересами та потребами як важливими системоутворюючими елементами культури. Потреби демонструють дiалектичну взаемодiю необхвдних умов буття i способiв цшеполягання дiяльностi; iнтереси демонструють дiалектику суб'ективного i об'ективного; цiнностi демонструють дiалектику соцiального змiсту i певно'1' форми, що зумовлюе стимулюючу роль цшностей.
Цшносп та штереси передбачають взаемодоповнювашсть, а отже, i вiдмiнностi. За визначенням Гегеля, штерес постае як утвердження одиничного в будь-якш загальнш
справь Цшносп, таким чином, е утвердженням всезагальност у свiтi одиничного буття. Вони розкриваються через багатоманiтнiсть значень та ощнювань. Свiтоглядне, моральне або естетичне ощнювання пе! чи шшо! дп дозволяе бiльш повно виявити !! сутнiсть, оскiльки в таких ощнюваннях розкриваються не тiльки безпосередш результати дп, а й вщдалений смисл, який виявиться в переб^у подальших подiй.
Система цiнностей в широкому сена — це внутршнш стрижень культури, еднальна ланка вах галузей духовного виробництва, всiх форм сустльно! свiдомостi. Система цiнностей перебувае в уах витворах духовно! культури, однак у жодному з них не втшюеться повшстю. Цiннiсний змют переходить iз одше! сфери в шшу, привертаючи увагу сустльно! думки до найбшьш важливого з точки зору конкретного моменту життя. Вш приховуеться в глибинi твору до тих тр, доки життевi потреби не розкриють вае! його значущосп для сучасникiв. Тiльки твори культури, яю вiдповiдають невловимому духу часу, е дшсним, iстинним досягненням духовно'1 культури.
Система цiнностей, що характеризуе певну культуру, постае як результат пе! духовно! пращ, яка здшснюеться вам суспшьством, та в першу чергу «ел^ою». Система цiнностей — це дiевий бiк сустльно! свщомосп, що складаеться iз рiзних компоненпв: фiлософського, свiтоглядного, морального, естетичного тощо. Вона мае синкретичний характер.
Зв'язок мiж цiнностями, iнтересами та потребами е складним i багаторазово опосередкованим через те, що будь-який ютинний результат роботи людського духу мiстить не одне, а декшька значень, що розкриваються порiзному в перебiгу юторп духовного життя суспiльства. Цiннiсть постае як узагальнене поняття для таких явищ духовного життя, як щеал, моральна норма, художнш твiр. Вона пов'язана з штересами людей через систему розподшу працi, особистiснi зв'язки творщв духовних цiнностей, визнання або невизнання суспшьством значущосп пе! чи шшо! цiнностi, важелi впливу на внутршнш свiт творцiв цiнностей. Упм, найбiльш вагомою формою зв'язку мiж цiнностями та iнтересами е зв'язок мiж певними традицiями, напрямами, школами духовно!' творчост та полiтичними шститутами, якi визначають життя суспiльства в конкретний юторичний перiод. Поряд з цим щншсть апелюе не до повсякденних штереав, а до штереав бiльш високого порядку, отже, в такий споаб вона формуе щ самi iнтереси в тому сена, що надае !'м певно!' форми, цшеспрямованосп та спрямування.
Iсторико-фiлософський погляд на розвиток духовних щнностей дае змогу виявити найбшьш суш^ етапи цього процесу. На раншх етапах змют цiнностей як специфiчних продукпв людського духу спiввiдноситься з ютиною, добром та красою. Це класичний ряд щнностей, що виконують роль критерпв ощнювання як вчинюв людини, так i результат1в !! дiяльностi. Змiст дiалогiв Платона демонструе, наскшьки складним е процес виокремлення цих щнностей. Вiдтодi i до сьогодення склалося коло питань, до осмислення яких звертаеться фшософська думка у зв'язку iз проблемою цiнностей. Це питання про стввщношення загального, особливого та одиничного у змюп щнностей, !х внутрiшнiй змiст i форму втшення в конкретних речах, вщносшсть цiнностей i поряд з цим про наявнють певного абсолютного моменту. Вщокремлення цiнностей i перетворення !х у центри мотивацii — неминучий результат розвитку культури.
Проте неможливо абсолютизувати вщокремлення щнностей, оскшьки це призводить до !х iдеалiстичного розумшня, протиставлення !х iнтересам i потребам.
Тривалий час щнносп в основному осмислювалися в контекст! релт!: дiяльнiсна сторона ставлення людини до навколишнього свiту, нерозривно пов'язана iз штерпретащею ролi цiнностей, розглядалася головним чином у межах вдеалютично! традицii.
Кардинальш змiни в поглядах на щнносп вiдбулися в добу Вiдродження. Людина, особиспсть, !! внутрiшне багатство i досто!нство (гiднiсть) ставляться в один ряд iз iстиною, добром та красою. Сама людина в усьому своему багатомаштп стае центральним пунктом системи щнностей, !! правомiрним ноаем.
ДрУгий етап oсмислення дyxoвниx цiннoстей пoв'язаний iз прoгoлoшенням iдеалiв рiвнoстi, свoбoди oсoбистoстi, справедливoстi як неoбxiдниx кoмпoнентiв гiднoгo людськoгo iснyвання. Класичний ряд дyxoвниx цiннoстей дoпoвнюeться цiннoстями сoцiальнoгo пoрядкy. В центрi сyспiльнoï свiдoмoстi пoстають питання не тiльки спiввiднoшення мiж iстинoю, дoбрoм та крашю, а й взаeмoдiï матерiальниx пoтреб людини, сoцiальнo-пoлiтичниx yмoв ïï юнування та дyxoвнoгo багатства. На oснoвi oсмислення таш! прoблематики фoрмyються oснoвнi фiлoсoфськi напрями, а такoж традицп пoлiтичнoгo мислення.
Iстoрiя знае рiзнi приклади oрганiзацiï сyспiльниx вiднoсин: де oснoвним iнтегрyючим началoм е наука; де вищими цiннoстями прoгoлoшyються мистецтвo та краса; де вищoю цiннiстю noerae абo пoлiтична влада, абo система релшйних дoгматiв. У реальнoмy житп iснyють дoсить важливi «мехатзми» штеграцп всix цих цiннoстей.
Один iз таких «меxанiзмiв» — свiтoглядна стoрoна сyспiльнoï свiдoмoстi. Невипадкoвo ще Гегель визначав фiлoсoфiю як квiнтесенцiю дyxoвнoï культури кoнкретнoгo сyспiльства. Саме у фiлoсoфськoмy мисленнi, якщo вoнo не звoдиться дo тривiальнoстей, перерoбляються вс дoсягнення науки, мистецтва, oсмислюються гол^ичш вiднoсини. Свiтoгляд, фiлoсoфський рiвень сyспiльнoï свiдoмoстi е вираженням культури сустльства.
Якщo фiлoсoфська свiдoмiсть iнтегрye фoрми дyxoвнoгo життя на oснoвi теoретичнoгo, рацioнальнoгo аналiзy, тo мoраль як фoрма сyспiльнoï свiдoмoстi вирiшye ri ж самi питання шляxoм залучення кoжнoï oсoбистoстi дo системи мoральниx цiннoстей, щo склалися у певнoмy сyспiльствi.
В oб'eднаннi таких цiннoстей i пoлягаe фyнкцiя мoралi як зашбу регуляцп сyспiльниx вiднoсин. Хoча вивчення юторп мoральнoстi та юторп етичних учень мoже стати прoфесieю, oднак це не перетвoрюe фаxiвця в галyзi етики на твoрця мoральниx цiннoстей. Мoральнi цiннoстi мають таку специфшу — вoни прoсякають yсi сфери дiяльнoстi людей, прoпoнyючи вирoбленi та закрiпленi в дoсвiдi зразки регулювання людських вiднoсин.
Мoральнi уявлення, мoтиви, спoнyкання дiють i в сферi наyкoвoï твoрчoстi, i в мистецга, i в гол^ищ. через цi спoнyкання, в тому чист через yсвiдoмлення oсoбистиx i чужих штереав, прo припyстимiсть немoральниx засoбiв у дoсягненнi мoральниx цшей, справедливiсть i несправедливiсть yстрoю сустльства та через iншi елементи суто мoральнoгo змiстy здiйснюються самoрегyляцiя iндивiдyальнoï пoведiнки i регулювання спiльниx дш членiв тieï чи iншoï спiльнoти.
через д^' мoральниx регyлятoрiв специфiчнi мoтиви рiзниx видiв дiяль-нoстi набувають сyспiльнo значyщoгo сенсу. Отже, ^м iнтересiв, щo дiють у межах певнoгo виду дiяльнoстi, пoза oсoбистими та приватними iнтересами, щo забезпечують тимчасoвий yспix, iснyють бшьш «висoкi», бiльш значyщi спiльнi штереси, у свiтлi яких визнаються i змют, i результати md дiяльнoстi. Вiдсyтнiсть мoральниx регyлятoрiв абo ïx oслаблення викликають не тiльки вiдoкремлення iнтересiв, ïx замкнення у дуже вузьких межах, культиващю знання заради знання, мистецтва заради мистецтва, влади заради влади, а й деградащю суспшьних вiднoсин.
Мoральна свiдoмiсть пoeднye в сoбi вищi цiнoстi, яю були вирoбленi в юторп сустльства, — дoбрo, iстинy, любoв, свoбoдy, справедливiсть тoщo.
Такий пiдxiд дo спiввiднoшення цiннoстей дoзвoляe oсягнyти мoраль не тiльки як oднy iз фoрм сyспiльнoï свiдoмoстi, а i як ïï специфiчнy фoрмy, щo еднае результати iншиx спoсoбiв вщдзеркалення дiйснoстi та зв'язуе ïx iз свiтoм реальних життевих вiднoсин, реальних пoтреб та iнтересiв. Невипадкoвo мoраль i мoральнiсть аж нiяк не пoв'язанi з oсoбливoю фoрмoю дyxoв нoгo вирoбництва та специфiчнoю сферoю сyспiльниx вiднoсин.
Мoраль — це «oсoблива» фoрма сyспiльнoï свiдoмoстi, яка мютить зiткнення i бoрoтьбy реальних життевих штереав та вищi цiннoстi людськoгo буття. Саме через це мoральнi цiннoстi i нoрми е зoвсiм неoднoзначними: вoни мoжyть виявляти i прoгресивнi, i реакцiйнi пoтреби та iнтереси. Aпеляцiя дo мoралi не мoже бути кiнцевoю пiдвалинoю системи
цшностей в даному суспшьст, оскiльки у будь-якому конкретному суспшьста можуть ствюнувати декiлька систем цiнностей iз рiзною соцiальною природою.
Проте дуже важливим е не конкретний змiст моральних норм, а спосiб iснування само1 моралi як форми свiдомостi. Рiзнi iнтереси (економiчнi, полiтичнi, художнi тощо) не просто «вщбиваються» в мораль Лопка моралi полягае у тому, що iнтереси не просто виявляються, а певним чином оцiнюються, утверджуються або обмежуються залежно вiд того, як вони стввщносяться iз загальнолюдськими цiнностями.
Будь-який людський iнтерес, що виходить на «арену юторп», одержуе виправдання, набувае обгрунтування як «ютинний людський iнтерес», що вписуеться в систему культурних цшностей людства, тшьки через моральну свiдомiсть i систему моральних вщносин.
Загальновiдомо, що одшею iз суттевих характеристик моралi е те, що вона звеличуе людину, наповнюе 11 дiяльнiсть такими цшностями, як обов'язок, честь, совiсть, справедливють, щастя, що пiднiмають людину над св^ом повсякденно! буденностi, роблять 11 сильнiшою, досконалiшою, пробуджують в нiй особливi почуття та умонастро!. Людина завдяки моралi вiдчувае свою причетшсть до всього людства, через моральне почуття пдносп замислюеться над власним життевим покликанням, сенсом життя.
Третя особливють моралi полягае у тому, що моральш спонукання завжди здшснюються у складнiй боротьбi мотивiв. I свщомо, i пiдсвiдомо людина завжди зважуе вс «за» 1 «проти» в обраннi того чи шшого вчинку. В такий спосiб вщбуваеться робота морально! свiдомостi особистостi, що передбачае урахування 11 попереднього життевого досвiду. Рiзнi люди вчиняють порiзному в конкретнiй ситуацп. Такi вщмшносп пояснюються рiзницею в середовищi, вихованш, оточеннi, що зумовлюе моральну позищю особистостi, рiвень сощально1 вiдповiдальностi, мiру громадянсько1 зрiлостi.
Моральне життя людини — не просто засвоення певно'1 суми загальновщомих iстин, воно передбачае напруження духовних сил. Здшснення того чи шшого вибору не просто характеризуе особистють, а й е одночасно засобом 11 формування.
четверта особливють моралi полягае у тому, що самi моральнi вимоги до людини формуються на рiзних рiвнях спiльностi. Практична мораль, пiдсилена звичаями, не завжди зб^аеться iз моральними приписами. Отже, i вибiр, як правило, не постае у виглядi альтернативи доброго i злого вчинку. Вш набувае бiльш складно" форми, яка передбачае врахування значно1 кшькосп конкретних обставин. Головна форма, в якш розкриваеться моральнопроблемна ситуацiя, пов'язана iз настановою: вчинити так, як вс або як належне. В першому випадку забезпечуеться узгодженiсть iз думкою бiльшостi, у другому — можливий конфлшт iз думкою бшьшосп, можливi ускладнення вiдносин, боротьба.
Моральний вчинок обов'язково передбачае готовшсть вщстоювати сво'1 принципи, власну позицiю. Моральна зршсть особистостi спричиняе 11 готовшсть брати на себе вщповщальшсть, не виправдовувати власну пасившсть, не очшувати на розв'язання проблемное' ситуацii шшими.
Першою ознакою кризового стану системи цшностей, руйнацп едностi мiж потребами, штересами та цiнностями е втеча у сферу морально нейтрального. У такому разi результата науково1, мистецько1, полiтичноi дiяльностi тощо не вщповщають реальним потребам та iнтересам суспшьства. Складаеться ситуацiя, коли цiнностi людсько1 культури перетворюються на свою протилежнють — наукова iстина перетворюеться на суму практичних рекомендацiй, справжне мистецтво — на його тдроблення, авторитет влади — на корупщю i манiпулювання особистiстю та 11 iнтересами.
Гармонiйне еднання мiж цiнностями науково1, художньо1 та полiтичноi дiяльностi, поеднання iстини, краси та свободи можуть стати вагомим фактором суспшьного прогресу, сприятимуть подоланню застарших i формуванню нових цшностей.
Iсторiя людства доводить, що перюди розкв1ту духовно!' культури, зростання рол1 духовних цшностей не завжди прямо вщповщають перiодам пiдйому матерiального виробництва i полiтичного розквiту. Така вiдповiднiсть спостерiгаеться украй рiдко, що свiдчить про надзвичайну сладшсть та мiнливiсть зв'язку мiж економiкою, полiтикою та духовною культурою.
Рiзноманiтне духовне життя в умовах античного полюу багато в чому визначило форми подальшого розвитку европейсько'1 цившзацп. Iталiйське Вiдродження, яке супроводжувалося економiчним i полiтичним пiдйомом раннiх буржуазних республ1к, стало потужним iмпульсом розвитку нових iдей i напрямiв у фшософп, лiтературi, мистецтвi та шших сферах духовного життя.
Вiтчизняна iсторiя також дае нам подiбнi приклади: зокрема, перюд Кшвсько! Рус1 демонструе таку вщповщшсть.
Таким чином, розвиток духовних цшностей перебувае в неоднозначнш залежносп з розвитком матерiальних потреб та штереав суспiльства. Будь-яке важливе досягнення духовного життя з моменту свого виникнення продовжуе впливати на систему цшностей наступних поколшь. Такий вплив опосередкований економiчними i сощальними iнтересами, вiн е дуже своерщним в кожнiй конкретно-iсторичнiй ситуацп.
У сучаснш системi цiнностей зростае роль гуманютичного елемента, ще! миру та св1тового спiвробiтництва, свободного дiалогу рiзних соцiальнополiтичних та економiчних систем, поваги до способу життя та звича'в кожного народу.
З точки зору оцшювання сучасного перюду розвитку украшського суспiльства можна визнати, що настав принципово новий перюд в юторп Укра'ни, 11 народу та духовно'1 культури. Це потребуе нагального вир1шення завдання формування ново! системи цшностей: одш цiнностi одержують новi умови для свого поширення та утвердження, iншi — не знаходять сприятливого середовища для вщтворення, оскiльки пов'язаш з минулим iсторичним перiодом.
Проте потреби, штереси, цiнностi змiнюються не так швидко, як погляди i переконання. Мiж новими i старими цшшсними орiентацiями точиться боротьба. Пщвищення потреб, формування нових якостей особистосп передбачають зростання ролi системи цшностей.
Сощальна роль системи цiнностей полягае у тому, аби спрямовувати розвиток потреб та штереав. Як уже зазначалося, потреби та штереси виникають на основi економ1чно'1 дiяльностi суспшьства. Тут дiють двi групи факторiв: перша базуеться на змiнах у сфер1 суспiльного буття, друга — у сферах духовно!' культури та суспшьно!' свщомосп. Мiж ними можливi суперечностi.
Якщо зростання життевого рiвня суспiльства, розширення матерiальних потреб 1 споживання не супроводжуються створенням достатшх умов для виявлення соцiальних та духовних штереав, то це дае об'ективну основу для поширення споживацьких ор!ентацш. У такому разi матер!альш iнтереси розвиваються екстенсивно. Споживацькi ор!ентацп спричиняють негативнi тенденцГ!: коло потреб «вщриваються» в1д загальнолюдських цiнностей. Таке становище гальмуе прогресивний поступ суспшьства, унеможливлюе р!шуч! змши в найближчий перспектива
Поширення споживацьких орiентирiв виявляеться у тому, що зростання матер!ального добробуту, гонитва за речами, грошима перекривають доступ до Гстинних цшностей, реального багатства людських стосунк1в. Духовш потреби набувають викривленого вигляду, тдмшюються матерiальними iнтересами.
В основ1 таких перетворень лежить глибоко укоршена в сучасному сустльст думка про те, що тшьки матерiальне багатство дае людиш особисту свободу г мшне становище в соц1ум1.
Таким чином, можна зробити висновок про надзвичайну важливють цшшсних ор1ентац1й як особистосп, так Г сусп1льства в цшому. Основний зм1ст ц1нн1сних ор1ентац1й
визначаеться пол^ичними, св^оглядними, моральними переконаннями, ям у будь-якому суспiльствi е предметом виховання, цшеспрямованого впливу.
Цiннiснi орiентацii можуть не збiгатися iз структурою цшностей, якi функцiонують у суспшьнш свiдомостi. Тобто для окремо'' особистосп може бути важливим i значущим те, що не е таким з погляду суспшьних штереав i усталених норм суспiльства. через там обставини важливо розрiзняти цiннiснi орiентацii особистостi i орiентацii особистостi на цшносп, поширенi в даному суспшьсга. Орiентацiя на цiннiсть е певним ставленням особистостi до зовнiшнiх настанов, норм, звича'в.
На основi аналiзу поняття цiнностi спробуемо визначити сучасний етап розвитку украшсько' культури. Безумовно, укра'нську культуру необхiдно розглядати в контекст св^ово'' культури, виявляючи в нш загальнолюдськi цiнностi, однак це не зменшуе значення п нацюнальних особливостей.
Тривалий час у масовш свiдомостi домiнував стереотип сприйняття укртнсько' культури як перифершно'', другорядно'', що не вдалося повною мiрою подолати й сьогодш. Такий стереотип формувався через щеолопчш впливи, хоча був i вiддзеркаленням реальних процесiв (дшсно мае мiсце схожiсть по духу украшсько' i росшсько'' культур). Що стосуеться загальнолюдських цшностей, то треба зазначити на недостатне вщбиття у структурi украшсько' культури макрокосму св^ово'' культури через конкретнi iсторичнi причини. Це не означае вщсутносп взаемодп украшсько' культури з iншими культурами (зокрема захщноевропейською). II участь у св^овому культурному процесi визначаеться специфiчним явищем контамшаци — одночасним та прискореним засвоенням явищ, ям в захщноевропейських культурах створювали послiдовнi часовi ряди.
Сучасна хвиля нацiонального вщродження (таких в ютори украшсько' культури можна налiчити декiлька) вимагае певно' специфiки — зростання ролi украшсько' штелшенци, яка завжди вирiзнялася невщривним зв'язком iз народною культурою. через це виникали наршання в етнографiчностi украшсько' культури, хоча такий зв'язок обумовлював народнють нашо'' культури. Таким чином, сучасне вщродження потребуе поеднання народности i елiтарностi, що сприятиме подоланню нацiональноi замкненостi, виявленню загальнолюдського в нацюнальних цшностях.
Яким буде вщродження украшсько' культури XXi ст., залежить не тшьки вiд реально'' сошально'' ситуацii. Напрями, глибина, масштабшсть подальшого розвитку суспiльства та його культури залежать вщ того, ям цiнностi стануть орiентиром для суспшьства, будуть прiоритетними.
Сьогоднi очевидно: якщо культура визнае людську особистють як вищу цшшсть, то вона здатна утворити там культурш форми, ям задовольняють потреби людини, формують яскравi iндивiдуальностi, а саме '1х наявнють забезпечуе процес творення нових культурних цiнностей.
Укра'нська культура належить до захщного типу, в якому традицшно в тих чи iнших модифшашях вищою цiннiстю визначались особистiсть та й свобода. Орiентацiя на особиспсть в украiнськiй культурi е ютотною, мае глибоке iсторичне корiння. Дослщники iсторii украiнськоi культури протягом демлькох столiть вiдмiчали такi риси ментал^ету украiнцiв, як iндивiдуалiзм та неприйняття насильства влади.
Проте цiннiсними орiентирами культурного вiдродження мають стати i держава, i нацiя. Вiдсутнiсть мшно' державно'' влади пояснюе становище украИн^ко'' культури сьогодення, яка значну частину свох творчих сил повинна витрачати на збереження нацюнально'' самобутностi. Тшьки сильна, демократична, правова держава, яка е виразником волi всього народу Укра'ни, може забезпечити становлення сучасно'' системи цшностей шляхом узгодження загальнолюдського та нацюнального.
Створення в сучасному укра'нському суспшьсга системи цiнностей, в ямй прiоритетними е цiнностi духовш, — сладне завдання. Безпосередне його виршення залежить вiд державно'' пщтримки цього процесу. Втiм, не можна не враховувати, насмльки
ускладнюе процес утвердження прюритету духовних цшностей глобалiзацiя. В культурному життi украшського суспiльства внаслiдок глобалiзацiйних процесiв поширюються такi особистiснi риси, як его'1'зм, крайнiй iндивiдуалiзм, зневага до нацiональних особливостей, агресивнiсть, орieнтацiя на бездуховш цiнностi.
Визнання наци однieю з прюритетних цiнностей через сладну суспшьнопол^ичну ситуацiю в крш'ш iнодi призводить до викривлених явищ, зокрема етнонацiоналiзму, який заважае штеграци украшського суспшьства, формуванню неупереджено'1 суспшьно! свiдомостi. Етнонацiоналiзм спричиняе непорозумiння, дезорiентуе активну i позитивно налаштовану частину суспiльства та гальмуе процес становления ввдповщно'1 юторичному моменту системи духовних цiнностей. Подiбнi явища заважають усвiдомленню суспiльством того, що духовнi цiнностi е цшностями едино'1 украшсько'1 наци i утворюють стрижень нащонально'1 самосвiдомостi. Справжнi духовш цiнностi е нацiональними i не можуть протистояти загальнолюдським.
Висновки. В ус часи людство докладало значних зусиль задля виршення питання задоволення власних нагальних потреб. Сучасне суспшьство створило умови, в яких бшьшють потреб задовольняються. Проте разом iз цим прийшло розумшня того, що шляхом задоволення потреб неможливо пiзнати сенс життя.
1нтереси вiдiграють надзвичайно важливу роль у сощальному життi. Уся iсторiя людства — зггкнення iнтересiв, однак iсторiя знае багато прикладiв, коли каталiзатором дiй окремох людини, сощально'1 групи був не усввдомлений iнтерес, а щось бiльш високе, що тдшмало людську особистiсть над утилiтарною буденшстю.
Отже, тiльки цiнностi допомагають знайти ввдповвд на смисложиттевi питання. Саме вони е духовною опорою культури i суспшьства, а також здатш як об'еднувати, так i роз'еднувати суспшьство. Цшносп е трансситуативними, але й змшюються з плином часу. Процес змш довготривалий: переформатуеться iерархiя системи цiнностей, застарiлi цiнностi втрачають значення, але не вмирають, вони можуть ввдроджуватись i одержувати нове «прочитання». Головне — iз змшою системи цiнностей свiт, конкретна культура або суспшьство набувають нових рис.
Центральною проблемою украшського суспшьства перюду становлення (який, до реч^ затягнувся) ново'1 системи цiнностей е вщсутшсть консенсусу щодо визначення фундаментальних нащональних цiнностей, а також орiентирiв подальшого розвитку. Рiзновекторнiсть духовно-цiннiсних орiентирiв окремих частин украшського суспшьства створюе суспшьне напруження, яке в свою чергу породжуе рiзнi сощальш конфлiкти, зокрема цшшсноморальний.
З огляду на це нагальним завданням е формування тако'1 цшшсно'1 системи, яка була б прийнята бiльшiстю членiв суспiльства та стала основним шструментом суспiльних реформувань. Реалiзацiя цього може бути досягнута лише шляхом переорiентацii на нов1 цiнностi, переоцiнювання вже iснуючих i домiнуючих у свiдомостi людей цшностей. Ще Макс Вебер наголошував: цшносп е фундаментом мотивацii поведiнки людей, основою цшсносп соцiальноi системи. Суспшьство, в якому досягнуто консенсусу вщносно того, що вважати цшшстю, а що — ш, може розглядатися як стабшьна система, оскiльки лшвщуеться головне джерело суперечностей, якi породжують нестабшьшсть, катаклiзми, потрясiння.
Сучасне украшське суспiльство е прикладом кризи системи цшностей: чггко прописан1 орiентири та цшносп попереднього iсторичного перiоду ввдшшли в минуле, новi орiентири та цшносп не набули усталеносп, часто лише декларуються. Спостер^аються цiннiсний шгшзм бiльшостi суспiльства, кидання вiд одних цшностей до шших у владних колах.
Прiоритетними основами сучасного украшського суспшьства повинш стати цiнностi, ям б поеднали полiетнiчну спiльноту. Серед таких чшьне мiсце мають посюти: громадськ1 права i свободи, спшьшсть громадсько'1 позицii щодо стратегii i напряму розвитку держави i суспшьства, толерантшсть усiх частин суспiльства, повага до наци i рiвнiсть уах
нацюнальностей тощо. Органiзацiя життя всього сощуму, загальносуспiльний поступ е можливими лише за умов усвщомлення системи духовних цiнностей як основи нащонально'1 консолщацп, без чого унеможливлюються будь-якi поттичш, економiчнi, духовнi перебудови. Формування ново'1 системи цiнностей е перш за все справою держави, яка повинна зосередитися на визначенш державно'1 гумаштарно'1 полiтики, вибудовуванш нащонально'1 щеологп, нащонально'1 ще'1 з урахуванням потреб, штереав та цiнностей усiх соцiальних груп суспшьства.
Невирiшенiсть завдання створення вщповщно'1 сучасному iсторичному моменту системи щнностей не просто породжуе негативнi суспшьш явища (пристосувальнiсть, байдужiсть, маргiнальнiсть, пасившсть, споживацтво, агресивнiсть тощо) та сощальну нестабiльнiсть, а ставить пiд загрозу едшсть суспiльства, а отже, i сам факт iснування незалежно'1 Украшськох держави.
Л1ТЕРАТУРА
1. Анисимов С. Ф. Ценности реальные и мнимые / С. Ф. Анисимов. - М., 1970.
2. Анисимов С. Ф. Духовные ценности: производство и потребление / С. Ф. Анисимов. - М. : Прогресс, 1988.
3. Бургин М. С. Аксиологические аспекты научных теорий / М. С. Бургин, В. М. Кузнецов. - Киев, 1991.
4. Василенко В. А. Ценности и ценностные отношения / В. А. Василенко // Проблемы ценности в философии. - М., 1966.
5. Васютинський В. О. Цiннiсно-орiентацiйнi площини сучасного украшського суспшьства / В. О. Васютинський // Проблеми загально1' та педагопчно1' психологи : зб. наук. пр. 1н-ту психологи iм. Г. С. Костюка АПН Украши / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2006. - Т. 8, вип. 6.
6. Гребеньков Г. В. Становление личности и ее событийный мир / Г. В. Гребеньков // Вюн. Донец. ун-ту. Серiя Б, Гумаштарш науки. - 2000. - № 2.
7. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности / А. Г. Здравомыслов. - М., 1986.
8. Зуев В. До ренесансу через середньовiччя: проблеми нацюнального вщродження / В. Зуев // Вiче. - 1994. - № 6.
9. Каган М. С. Философская теория ценности / М. С. Каган. - СПб., 1997.
10. Крымский С. Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации / С. Б. Крымский // Вопр. философии. - 1992. - № 2.
11. Радченко О. В. Цшшсна система суспшьства як мехашзм демократичного державотворення : монографiя / Олександр Радченко - Х. : Вид-во ХарР1 НАДУ «Мапстр», 2009.
12. Риккерт Г. О системе ценностей / Г. Риккерт // Науки о природе и науки о культуре. - М., 1998.
13. Ручка А. О. Цшносп i смисли як компоненти соцюкультурно1' реальносп /
А. О. Ручка // Смислова морфолопя сощуму / за ред. Н. Костенко. - К., 2012. -
С. 91-123.
СИСТЕМА ЦЕННОСТЕЙ КАК ОСНОВА БЫТИЯ СОВРЕМЕННОГО
УКРАИНСКОГО ОБщЕСТВА
Стасевская О. А.
Статья посвящена осмыслению проблемы становления системы ценностей современного украинского общества, которое характеризуется ценностным нигилизмом, неопределенностью приоритетных ценностей, что является существенным препятствием экономических, политических и духовныхреформаций.
Ключевые слова: ценность, потребность, интерес, система ценностей, современное украинское общество.
SYSTEM OF vALUES AS LIFE BASIS MODERN UKRAINIAN SOCIETY
Stasevskaya O. A.
The article is devoted the comprehension of problem of becoming of the system of values of modern Ukrainian society, to what inherent the valued nihilizm, vagueness of priority values, that is the substantial obstacle of economic, political and spiritual reformations.
Key words: value, necessity, interest, system of values, modern Ukrainian society.
