CC BY
47
УДК 008:130.123.4
О. А. Стасевська, кандидат фшософських наук, доцент
ДУХОВН1 Ц1ННОСТ1 I СОЦЮКУЛЬТУРНА 1ДЕНТИЧН1СТЬ: ПРОБЛЕМА ВЗАСМООБУМОВЛЕНОСТ1
Статтю присвячено осмисленню питания, як пов'язам м1ж собою 7 наскшъки перетинаютъся духовно-цттсна криза та криза социокультурно! ¡дентичност1 в постсучасному св1т1, а також з'ясуванню питання про те, яким чином це про-ектуетъся на укра!нсъке сустлъство XXI ст.
Ключовi слова: соц^окулътурна ¡дентичтстъ, духовш ц1нност1, моралъм цшнос-тг, духовна криза, криза ¡дентичност1, укра!нсъке сучасне сустлъство.
Актуальтсть до^дження зумовлена необхщшстю осмислення загаль-но! кризи сощокультурно! щентичносп людини в глобальному свт. Одна iз причин нашого штересу до обрано! теми пов'язана з тим, що сучасне укра!н-ське суспшьство перебувае в ситуацп максимального загострення ще! кризи, а також у ситуацп нагально! необхщносп збереження iсторично обумовлено! iдентичностi у межах свпового культурного простору, ушфшащя якого формуе новий тип «глобалiзованоi» людини.
Мета до^дження полягае у виявленш якiсних змiн цiннiсних орiентирiв i у з'ясуваннi питання впливу духовних, зокрема моральних, щнностей на розв'язання проблеми кризи сощокультурно! щентичносп в укра!нському суспiльствi.
До^дження теми. Представники сучасно! укра!нсько! фшософсько! думки - В. Шинкарук, С. Бистрицький, С. Пролеев, В. Горський, В. Малахов, I. Бичко - рiзносторонньо дослщжують феномен укра!нсько! духовно! куль-тури та специфiку !! буття в сучасному свiтi. Аналiз моральних щнностей сучасного укра!нського суспiльства здшснено в наукових працях С. Крим-ського, В. Васютинського, М. Боришевського, О. Балаюрево'!, Л. Мисiва, А. Ручки, Г. Ситшка, Ю. Сурмша та iн. Рiзнi ракурси проблеми сощокультурно! щентичносп е предметом уваги захщних i вiтчизняних дослщниюв. Серед захiдних учених варто виокремити найбшьш розробленi концепщ! щентичносп в межах постсучасного свiту Ю. Габермаса, Е. Ерiксона, А. Етщош, М. Кастельса, С. Гантiнгтона, В. Хесле, К. Хюбнера та ш. Для вiтчизняного наукового товариства проблема щентичносп стала актуальною у зв'язку iз осмисленням питання буття сучасного укра!нського соцiуму в умовах сущль-но! трансформацп. Проблема нащонально! щентичносп сьогоднi активно
© Стасевська О. А., 2016
113
розроблясться такими дослщниками, як С. Бистрицький, М. Головатий, С. Гло-ваха, О. Забужко, В. Степаненко, В. Кремень, В. Ткаченко, М. Вiвчарик, Ю. Римаренко, А. Пономарьова, М. Попович, М. Степико, М. Шульга, Т. Ящук та ш. Висвггленням проблем культурно! i нащонально! щентичносп украшщв на сучасному етапi присвяченi роботи таких втизняних вчених, як О. Гнатюк, О. Гринiв, В. Кремень, М. Розумний, М. Рябчук, М. Шепелев, С. Шергш та ш. В численних зарубiжних та вiтчизняних дослщженнях (фiлософських, культурологiчних, соцiологiчних) переоцiнку духовних цiнностей, заповнення моральних пустот новими щнностями пов'язують iз перехiдним станом су-часного соцiуму. Втiм, нам видаеться недостатньо розробленою проблема взаемозв'язку духовних, зокрема моральних, щнностей i сощокультурно! iдентичностi людини.
Виклад основного материалу. В сучасних умовах складшсть морально-щншсно! щентифшацп особистостi обумовлюеться формуванням специфiч-но! шформащйно! свщомосп глобального свiту, яка змiнюе традицшш морально-цiннiснi орiентири, а також двоХспстю сучасно! ситуацп: з одного боку, шформацшне суспiльство вимагае вщ людини розкриття 11 творчо-го потенщалу, свободи самовизначення щодо норм, способу поведшки, традицiй, цiннiсних орiентирiв тощо; з другого - доступшсть та обсяг ш-формацп спричинюе певну вiртуальнiсть свободи, внутрiшньо-особистiснi щншсш конфлiкти.
Пiдвищення iнтересу до проблеми вивчення й аналiзу цiнностей завжди вщбуваеться в перiод духовних криз, ламання сформовано! щншсно! системи, пошуку нових культурних пiдвалин суспiльства i орiентацiй iснування людини. В умовах культурно! глобалiзацii особливо значущим е осмислення того, що становить духовну сутнiсть в^чизняно! культури, 11 цiннiсть. Важливiсть питання полягае в тому, що вивчення специфши щнностей i норм сучасного украХнського суспшьства необхiдно пiдняти на належний рiвень вiдповiдно до вимог сучасного життя.
Саме система духовних, зокрема моральних, щнностей ввдграе значну роль в адаптацп особистостi в умовах сощокультурно! трансформацп суспшь-ства, спрямовуе, сприяе або перешкоджае подальшому розвитку сощуму. Моральнi цiнностi вiдповiдають певному рiвню розвитку суспiльства, вщ-бивають аксюлопчний аспект юнуючо! реальностi. Без 1х вивчення аналiз сучасного стану та перспектив адаптаци особистостi в умовах сощокультур-но! трансформацп не уявляеться можливим. Моральнi цiнностi забезпечують штегращю суспiльства, допомагаючи iндивiдам здiйснювати сощально схва-люваний вибiр свое! поведшки в життево значущих ситуацiях. В ус часи актуальнiсть дослiдження щншсних орiентирiв визначаеться тим, що без
чпкого наукового уявлення про сутнють i специфiчнi особливостi, мiсце i роль аксiологiчних основ, визначення щншсного смислоутворюючого стрижня, неможливо прогнозувати подальший розвиток суспiльства. Вироблення духов-них основ життя i орiентацiя на щнносп морально! культури вiдiграють кон-солiдуючу роль у забезпеченнi мiжнацiональноi злагоди i громадянського миру, виконують функцiю формування самосвiдомостi народу i функцiю збереження самобутньо! культури в епоху трансформацп i глобалiзацii сус-пiльства. Тiльки осягнувши цiннiснi основи власно! культури, створивши умови для !х реалiзацii, можна знайти свш власний шлях розвитку.
Для осмислення сучасно! сощокультурно! ситуацп необхiдно враховувати три групи факторiв: фактори внутршнього порядку (соцiальна динамiка, економiчна модель розвитку, змши в полiтичному режим^ державний устрiй i т. п.); юторичш чинники (нацiональнi особливостi культури, в контекст яких проходило становлення нишшшх поколiнь); вплив глобальних процеав. Со-цiокультурна ситуацiя постсучасностi характеризуемся вiдчуженням людини вiд моральних щнностей, норм, смислiв, що стало предметом наукового об-говорення останнiх десятил^ь i позначаеться як «культурна деградащя» (Ю. Лотман).
Переосмислення духовних щнностей, прюритепв, поява нових, якi б вщ-повiдали запитам сьогодення, адаптувалися до звичних цiнностей та проходили певне випробування - складний, тривалий, а головне, об'ективний i неминучий процес, який школи в юторп не проходив так швидко, як в сучасно-му свш. Людський свiт XXI ст. живе iлюзiями кардинально! замiни вшових цiнностей новими. Втiм, iсторичний досвщ демонструе перманентний тривалий процес вщмови вiд традицiйних цiнностей i повернення до них як тво-рення нових. Проголошений плюралiзм щнностей не компенсуе дефщит бiльш-менш стшко! системи взаемостосункiв, якi б сприяли росту духовного потенщалу людей. Тому знову стають актуальними «абсолютнi» та фунда-ментальнi цiнностi - добро, ютина, краса, родина, робота, добробут, благо-получчя дiтей тощо, незважаючи на !х амбiвалентний характер. На рiвнi суспiльства, соцiальноi групи, окремо! особистостi вони виконують роль «арх^ектора» соцiокультурного простору, оскiльки мають об'ективний характер, хоча в основi сво!й е суб'ективними.
Система щнностей культури постсучасносп характеризуеться такими ознаками:
- вщбуваеться трансформацiя статусу традицiйних щнностей: послаблю-ються колективiстськi начала; працелюбшсть пiдмiнюеться креативнiстю; космополiтизм доповнюеться мюцевим патрiотизмом; громадський патрiотизм замiнюеться нащональним;
- змшюеться змютовне наповнення окремих щнностей: свобода як авто-номiя особистосп перетворюеться у свободу вибору самих моральних щнностей; автономна особиспсть з усталеними моральними переконаннями замшюеться шдивщом iз гнучкою моральнiстю; змiнюються прiоритети в системi цiнностей на користь споживацького, утил^арного;
- у контекстi культури постсучасностi провiдне мiсце посiдае толерант-нiсть, як еднальний фактор моральность
Цшшсний «дефщит» укра!нського суспiльства е вщдзеркаленням св^ово! духовно! кризи, який активно компенсуеться щнностями, що визначаються захщним менталiтетом - iндивiдуалiзм, прагматизм, активiзм, технiцизм, але вони не ствпадають iз характеристиками власного ментал^ету укра!нського народу. Представнику укра!нського сощуму серед названих е близьким лише iндивiдуалiзм, який мае чiтку емощйну (а не рацiональну, як у захщно-евро-пейському менталiтетi) забарвленiсть.
Слщ визнати, що укра!нське суспiльство продовжуе перебувати в ситуацп «розмитосп» щншсних орiентирiв та вiдсутностi твердих переконань щодо iдеалiв, моральних цiнностей, про що свщчать численнi опитування, яю проводить Укра!нський iнститут сощолопчних дослiджень. Репрезентованi щн-ностi залишаються малорозвиненими, формально заявленi, вони не стають загальноприйнятими, що призводить до розколотосп суспшьства.
Суспiльна свiдомiсть базуеться на принаймш двох типах систем щнностей: шноващйнш, модернiй (людська особистють, гiднiсть, самореалiзацiя, певний гедошзм тощо) та традицiйнiй (консерватизм, родинш цiнностi тощо), остання за висновками дослщниюв все ж таки залишаеться визна-чальною. Вiдсутнiсть загальновизнано! системи моральних щнностей в ус часи призводить до втрати морального здоров'я народу, сощуму, спричиняе дезорiентацiю i певну небезпеку в сена духовно! цшсносп. Анaлiз числен-них сощолопчних дослщжень дае можливiсть назвати основш цiннiснi прiоритети укра!нського суспiльствa - справедливють, стaбiльнiсть, добро-бут, права людини, правопорядок, рiвнiсть усiх перед законом, духовшсть, пaтрiотизм, взaеморозумiння та взаемодопомога. Таю щнносп можна сьо-годнi визначити як систему нащональних цiнностей, що утворюють мораль-ну основу подальшого iснувaння укра!нсько! нащ! i держави та постають як концептуальний консолщуючий чинник ефективного розвитку нашого суспiльствa. Формування й усвщомлення певно! системи цiнностей е прин-ципово важливою для будь-якого суспшьства, оскшьки тiльки це е фундаментом для його ефективного та гармоншного розвитку, смислоутворюючим компонентом сощокультурно! щентичносп як окремо! особистостi, так i соцiуму в цiлому.
В юторп людства проблема щентичносп набула значущосп вiдносно не-щодавно. На раннiх етапах розвитку людства не стояла проблема самощен-тифшацп, пiзнiше, на кожному культурно-iсторичному етат розвитку сус-пiльства були сформован чiткi картини свiту, якi забезпечували людиш !! iдентичнiсть: iснувало розумшня обов'язкiв, життевого призначення людини. В Новий час проблема щентичносп актуалiзуеться через елементарне усклад-нення суспшьного життя i на сьогоднi вона вже постае як одна iз ключових для гумаштарного знання. Наприкшщ XX ст. виникла тенденцiя розглядати щентичшсть у соцiокультурному ракурсi. Сощокультурна iдентичнiсть мае персональний, iндивiдуальний рiвень (ототожнення себе з певним набором якостей, що утворюе iндивiдуальну ушкальшсть людини) i соцiальний, гру-повий (ототожнення себе з певними щнностями оточуючого сощального се-редовища). В залежносп вiд базово! основи щентичносп виокремлюють цивiлiзацiйну, регiональну, полiтичну, громадянську, етшчну, нацiональну та iн. Кожна iз цих модифiкацiй не тшьки i не стiльки е «внутршшм класи-фiкатором», а скорiше регулятором поведшки людини, вiд якого залежить прийняття або заперечення норм та щнностей, принципiв та настанов, iдеалiв та iнтересiв.
Сутнiсть сощокультурно! щентичносп полягае в тому, що вона, як фундаментальна основа для проекци людини в культурному комушкативному простор^ поеднуе всi модифшацп та елементи iдентичностi.
Вiдцентровi тенденцп постсучасного свiту посилили прагнення людини отримати надшний засiб адаптацп до «розщеплено! та розколото!» культури, добути або зберегти свою iдентичнiсть. Загальною ознакою XXI ст. е процес руйнацп сощальних зв'язкiв, змiни сощально! структури суспiльства. «Масо-вiзацiя», стандартизащя, спрощенство суттево впливають на процес констру-ювання iдентичностi, «розмивають» ч^ку окресленiсть !! меж i наповнешсть. Класи, страти, прошарки та iншi соцiальнi групи швидко мiняють свш склад i власнi кордони, динамша та змiст життя сучасного суспшьства визначають-ся складною взаемодiею !х iнтересiв. Проте спостерiгаеться значне посла-блення зв'язку окремо! людини з кожною iз означених груп, тобто поглиблю-еться iндивiдуалiзацiя, а також пришвидшення переходу iз групи в групу, що й ускладнюе процес щентифшацп людини.
Криза соцiокультурноi щентичносп безумовно е явищем свiтового масштабу, а для Укра!ни вона набула специфiчних рис та особливо! гостроти через культурно-юторичну та сощально-пол^ичну своерiднiсть розвитку кра!ни. Головною !! причиною безумовно е культурна глобалiзацiя, однак поряд з цим юнують i внутрiшнi фактори кризи щентичносп в укра!нському суспiльствi: розгубленiсть людини щодо ототожнення себе з певними щнностями i ви-
бору моральних орiентирiв. Для Укра!ни це виявилося в розривi спадкоем-ностi, коли попередня зруйнована щентичшсть мае бути замшена новою.
Сощокультурна iдентичнiсть, на думку вщомого дослiдникa С. Гантшгто-на, е ключовим моментом глобального свпу: сьогодш основнi вiдмiнностi людей полягають не в полпичнш чи економiчнiй площинi, а в культурнiй. За його висновками морально-етичне е тим «геном», який визначае культурну належшсть людини; вщсутшсть усталено! системи моральних цшностей при-зводить до порушення безпечного функцiонувaння суспiльствa, до дезоргань зацп i нaвiть до нащонально! катастрофи внaслiдок руйнаци структуротворчих духовних засад.
Втрата сощокультурно! iдентичностi (через постшну мiнливiсть цiнностей, соцiaльних ролей, стилiв життя) частково компенсуеться злетом нащональних почуттiв, посиленням нaцiонaльного або етшчного «ми». Етнощентиф^ю-чими ознаками е мова, мiфи, символи, народна традищя, народний характер, релiгiя, юторична пам'ять. Втiм, некоректно ототожнювати етшчну щентич-нiсть iз нaцiонaльною, оскшьки еднiсть суспiльствa може iснувaти i на над-етнiчнiй основi. Безумовно, у порiвняннi iз рiзними елементами сощокультурно! щентичносп нaцiонaльнa е бшьш мiцною, тривкою i значно глибше вкорiнюеться у свiдомiсть. Нащональна iдентичнiсть не спiвпaдaе з офщшною об'ективною етнiчнiстю - це результат когштивно-емоцшного процесу усвi-домлення себе як частини певного народу, нацп та вщокремлення себе вiд шших.
На вiтчизняному rрунтi розв'язання проблеми сощокультурно'! щентичносп ускладнено низкою специфiчних обставин: полiетнiчнiсть та полшуль-турнiсть суспiльствa; соцiaльнa розшaровaнiсть укра!нського суспiльствa, яка спричинюе роз'еднaнiсть щодо цившзацшно! та культурно-iсторичноi орiен-таци Укра!ни в сучасному свiтi. У такш ситуaцii вагомим засобом протисто-яння культурно-глобальному безумовно е нащональне. Отже, необхiдною умовою нормального юнування укра!нського суспiльствa е розв'язання проблеми збереження нащонально! щентичносп, запоб^ання aсимiляцii в культурному просторi постсучaсностi на основi духовних цшностей, яю б спiв-вiдносились iз специфiкою укра!нського ментaлiтету.
Сдиного пщходу до визначення критерiiв соцiокультурноi щентичносп на сьогодшшнш день не юнуе через мультикультурaлiзм, aсинхроннiсть розвитку св^. Ознакою часу е активне формування подвiйноi (в Свропi - нащональна та европейська), гибридно!, множинно! щентичносп (нащональна, региональна, цiвiлiзaцiйнa), коли людина у самовизначенш використовуе абсолютно рiзнi, iнодi неоднопорядковi, критерii, а також моза!чно! iдентичностi, коли людина змшюе критерii самовизначення у зв'язку iз змiною конкретно! жит-
тево! ситуаци. За висновками дослщника означено! проблеми С. Головахи, ця тенденщя наочно виявляеться у сучаснш Укра!ш. На його думку, складшсть сощокультурно! щентифшацп в укра!нському суспшьста носить «носталь-гiчний» характер: попередня радянська щентичшсть залишаеться ще досить привабливою через властивосп емоцшно! пам'ят (позитивне «мiтиться» краще, нiж негативне).
Сутшсть сощокультурно! iдентичностi полягае у свщомому, вiльному, не примусовому прийнятп людиною, соцiумом вiдповiдних норм та зразюв, цiннiсних орiентацiй. Втiм, поряд iз конструюванням iдентичностi шляхом визрiвання в межах самого суспiльства юнуе й iнший шлях: конструювання щентичносп сугестивним шляхом. Такий варiант е припустимим, оскiльки науково доведено, що не вс особистостi здатнi самостшно самовизначитись. У такому разi зразком для представниюв соцiуму стае ел^а як носiй щентич-ностi. «Штучне» конструювання iдентичностi здiйснюеться державою, по-лiтичними силами.
Основт висновки авторського дослщження. Перше - ознакою постсучас-ного свiту е цiннiсна криза, яка викликана активними «потугами» створити сукупшсть «генералiзованих» глобальних людських щнностей; водночас фактом е також проблема сощокультурно! iдентичностi, яка в основi зумов-лена глобалiзацiйними процесами. На нашу думку, щ двi кризи абсолютно перетинаються, оскшьки iснують в единому культурному просторi i вщокрем-лено не можуть бути виршеш. Така двоедина криза повною мiрою проекту-еться на сучасне укра!нське суспiльство i мае спiльнi наслщки: позитивнi -у виглядi розширення адаптивних можливостей людини постсучасностi; не-гативнi - у виглядi ескатзму, неперспективностi свiтобачення, невмiннi зосередитись на стратепчних завданнях i цiлях, орiентованiсть на поточних проблемах буття, самотшсть тощо.
Друге - сучасна криза щентичносп супроводжуеться трансформацiею факторiв щентифшацп, посиленням аксiологiчного компонента. Пошук ви-ходу з глобально! кризи щентичносп здшснюеться в декiлькох напрямах: конструювання ново! щентичносп на основi загально-моральних щнностей, культурних ушверсалш i повернення до традицшних форм iдентичностi. 1с-нування флуктуюючо! iдентичностi як у свт, так i в укра!нському суспiльствi зумовлюе висування на перший план своерщного набору духовних (зокрема, моральних), перевiрених часом цiнностей: добро, свобода, сенс життя, спра-ведливють, совiсть, взаемоповага, людська гiднiсть, доброчиннють, людянiсть, а також родиннi щнносп. Традицiйнi духовнi цiнностi укра!нського суспшь-ства е перепоною для маншулящй та рiзного роду нав'язування щодо соцюкультурно'! щентифшацп, для творення так звано! «глобально! щентичносп».
Людство в цшому мае певш ствпадшня духовних цшностей, рiзниця полягае в ïx iepapxiï, у встановленнi прiоритетiв. Проблема щентичносп для украш-ського суспiльства на перший погляд е занадто абстрактною, затеоретизова-ною. Однак iсторично притаманна украшському народу амбiвалентнiсть абсолютно актуалiзуe проблему самовизначення в контекст змiни векторiв розвитку Украши XXI ст.
Третш висновок: конструювання сощокультурно'1 iдентичностi i завдання розбудови держави Украши - взаемозалежш процеси, ефектившсть яких за-лежить вiд спроможностей елпи суспiльства. Проблема полягае у вщсутнос-тi консолщацп украшсько'1 елпи, у перевазi тимчасового полiтичного ште-ресу над духовними цiнностями; вщсутшсть чпко'1 системи цiнностей, моральних настанов, ерозiя моральностi - все це безпосередньо впливае на рiвень конфл^носп в суспiльствi. Втрата моральних iмперативiв у рiзниx сферах сустльного життя - економiцi, полiтицi, сферi управлiння тощо - за-гострюе питання дегумашзацп, десоцiалiзацiï, ускладнюе конструювання едино'1 моделi сощокультурно'1 iдентичностi для украшського соцiуму. А це i е головний критерш життевого потенщалу народу та його держави, здатнос-тi виявляти i долати внутршш та зовнiшнi виклики, зберiгаючи власну само-бутнiсть, забезпечуючи iсторичнi перспективи.
л1тература
1. Балаюрева О. Цшносп освгги i пращ як передумова сталого розвитку украшського сустльства / О. Балаюрева, Р. Левш, А. Ноур // Укр. сощум. - 2012. -№ 3(42). - С. 7-30.
2. Беляева Е. В. Динамика индивидуального и коллективного субъекта морали в условиях глобализации / Е. В. Беляева // Философия. Глобализация. Интеграция. - Минск, 2006. - С. 106-117.
3. Гусейнов А. А. Еще раз о возможности глобального этоса / А. А. Гусейнов // Век глобализации. - 2009. - № 1. - С. 16-27.
4. Кастельс M. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кас-тельс. - М., 2000.
5. Крымский С. Б. Ценностно-смысловой универсум как предметное поле философии / С. Б. Крымский // Фшос. думка. - 1996. - № 3-4. - С. 102-116.
6. Кримський С. Б. Архетипи украшсько1' ментальност / С. Б. Кримський // Про-блеми теорп ментальносп. - К., 2006. - С. 273-299.
7. Малахов В. Етос i мораль у сучасному свт / В. Малахов. - К., 2004. - С. 109-127.
8. Пелагеша Н. С. Украшська нащональна щентичшсть: шляхи европе1'зацп / Н. С. Пелагеша // Стратег. прюритети. - 2008. - № 3(8). - С. 60-67.
9. Ручка А. О. Цшносл i смисли як компоненти сощокультурно! реальности / А. О. Ручка // Смислова морфолопя соцiуму / за ред. Н. Костенко. - К., 2012. -С.91-123.
10. Степико М. Т. Укра1нська щентичшсть: феномен i засади формування : моно-графiя / М. Т. Степико. - К., 2011.
11. Шерпн С. Геопол^ична щентичшсть Укра!ни в умовах глобалiзащi / С. Шерпн // УНЖ : Освгга регiону. - 2013. - № 1. - С. 130-138.
12. Хантингтон С. Стокновение цивилизаций / С. Хантингтон. - М., 2003.
13. Этциони А. Новое золотое правило. Сообщество и нравственность в демократическом обществе / А. Этциони // Новая постиндустриальная волна на Западе. - М., 1999.
духовные ценности и социокультурная
идентичность: проблема взаимообусловленности
Стасевская О. А.
Статья посвящена осмыслению вопроса взаимосвязи духовно-ценностного кризиса и кризиса социокультурной идентичности в постсовременном мире, степени пересечения поля системы духовных ценностей и поля идентичности, а также вопросу о том, каким образом это проецируется на современное украинское общество.
Ключевые слова: социокультурная идентичность, духовные ценности, нравственные ценности, духовный кризис, кризис идентичности, украинское современное общество.
spiritual values and socio-cultural identity: the problem of interdependence
Stasevska O. A.
Update spiritual values, priorities, and new that meet the needs of our time, adapted to the usual values and pass certain tests - a complex, long, and the main objective and inevitable process that never in history has passed so quickly as in today's world. The human world of the XXI century living illusions fundamental values of the new age replacements. But practice shows the long process ofpermanent abandonment of traditional values and return them as creating new ones. Proclaimed values of pluralism does not compensate for the deficit more or less stable system of relations that would promote the growth of the spiritual potential ofpeople. So once again become relevant «absolute» and fundamental values - goodness, truth, beauty, family, work, welfare, child welfare, etc., despite their ambivalent character. At the level of society, social group, individual, they
serve as the «architect» of socio-cultural space, because there are objective in nature, although fundamentally subjective.
Sign postmodern world is a crisis of values, which is caused by active «powers» to create a set of «generalized» global human values; while the fact is also the problem of socio-cultural identity, which is based on them caused by globalization processes. In our opinion, these two crises completely overlap, as there are in the same cultural space and isolation can not be resolved. This dual crisis fully projectedfor modern Ukrainian society and has general effects: positive - as human adaptive capacity expansion modernity; negative - as escapism, unpromising outlook, inability to focus on strategic tasks, focus on current problems of being so lonely.
The existence of fluctuating identity as the world and in the Ukrainian society makes Highlighting peculiar set of spiritual (including moral), time-tested values: goodness, freedom, the meaning of life, justice, conscience, mutual respect, human dignity, charity, kindness, and traditional family values. The traditional spiritual value of Ukrainian society prevents manipulation and various socio-cultural impositions on identifying, for the creation of so-called «global identity». Humanity as a whole has a certain resemblance to spiritual values, the difference lies in their hierarchy, to establish priorities. The problem of identity Ukrainian society seemingly too abstract. However, historically inherent ambivalence Ukrainian people totally actualizes the problem of self-determination in the context of changing vectors of Ukraine XXI century.
Lack of a clear system of values, morals, ethics erosion directly affects the level of conflict in society. The loss of moral imperatives in various spheres of social - economics, politics, management, etc. - make the question of dehumanization, difficult to construct one model of socio-cultural identity for Ukrainian society. And this is the main criterion for the life and potential of the people and of the state, the ability to identify and overcome internal and external challenges, while maintaining their own identity, providing a historical perspective.
Key words: socio-cultural identity, spiritual values, moral values, spiritual crisis, identity crisis, Ukrainian modern society.
