CC BY
25
T. Petrushyna, B. Slyushchynskiy
VALUED PRIORITIES AND REAL CHARACTERISTICS OF LABOUR LIFE OF THE POPULATION OF UKRAINE
In this article the authors analyze the valued descriptions of social practices of people that are inalienable part of the research of the institutional mechanism of forming social behaviour. It is accepted to talk about the valued-normative systems of coordinates; all social co-operations come true within the framework of that. As authors assert, the word connection "valued-normative" underlines close connection of values and norms as the base regulators of behaviour (originally, a functional setting and a form a display). In real life man, as a rule, is oriented on values and norms simultaneously, in the "divisibly mixed" form. Comparative descriptions of satisfaction of population of Ukraine are conducted in the article, by executable work, money rewards and the desire of career advancement.
As a result of the research the authors determine the following:
- the most important values for the Ukrainian citizens during the choice of work are a high income (salary) and reliability of work. The least important value is "the possibility of initiative display ";
- the values of today's and the pay for work are expressed more poorly in Ukraine than in most European countries. Thus the value of an abstract pay for work among the Ukrainian citizens under 70 has some greater meaningfulness than the value of concrete work;
- indexes of satisfaction by work and pleasure correlating to the time expended in work and other parts of life in Ukraine. The index of satisfaction by basic work is higher than the index of satisfaction in correlations of time (6.6 and 5.8 with an 11-pointl scale);
- on the whole, in motivation of population of Ukraine there is certain side-shifting pragmatism in comparing to social motivation of labour activity;
- real descriptions of labour practices.
Key words: base regulators of behaviour, labour life, social practices, valued priorities, vital functions.
УДК 316.752:314.1(477)
Б. В. Слющинський
РОЛЬ ЕТНОКУЛЬТУРНИХ ТА ЕТНОКОНФЕС1ЙНИХ ЧИННИК1В У ФОРМУВАНН1 Ц1НН1СНИХ ОР1еНТАЦ1Й НАСЕЛЕННЯ УКРАШСЬКОГО
ПРИАЗОВ'Я
У статт1 проанал1зована роль етнокультурних та етноконфестних чинник1в у формуванн цтшсних ор1ентацт населення сучасного украгнського Приазов 'я. Розглянут1 етнонацюнальт угрупування регюну, ¡сторичт, економ1чн1 та полтичт обставини, що сприяли гх створенню I формуванню сучасно норм поведтки та цтшсних ор1ентацт, тобто сучасного ргвня культури стльноти. Автор, на тдстав1 проведених досл1джень, приходить висновку, що: сощальш перетворення, як1 сьогодш в1дбуваються у свт в цшому, I в Украш1 зокрема, викликають неоднозначн в1дносини у р1зних регюнах Украгни, як залежать в1д етнонацюнального складу населення, гхн1х цтшсних ор1ентацт та настанов.
Клю^о^^ слова: етнокультура, етноконфеси, цттсн1 ор1ентаци, норми поведтки, сощалью перетворення, глобал1защя.
Розглядаючи цiннiснi орiентащi та настанови спшьнот, не можна не враховувати етнокультуру i етноконфесiйнi впливи. У дослщжуваному регiонi, а саме украшському ПриазовЧ, крiм православ'я, католицизму, юламу та iн., значну роль ввдграли старообрядцi (е вони i сьогоднi). На територи Донецько'х обл. старообрядцями з Курськох, Могильовсько'х та Ворошзько'х губернiй було засновано поселення Ольховатка (1720 р.). За даними Всеросшського перепису 1897 р. у Слов'яносербському, Марiупольському та Бахмутському повггах налiчувалося 7370 душ старообрядцiв [1, с. 287-288]. На початок ХХ ст. iз 3 тис. населення Ольховки 2614 оаб було старовiрами. Крiм того, на територи Катеринославсько! губерни дисперсно проживали представники шших старообрядницьких течiй та течiй православного толку - безпотвщ (у 2-х селищах Марiупольського повiту 1х мешкало 28), духовш християни (духобори, молокани, новоiзраiльтяни) [2, с. 213-239]. Враховуючи й те, що регiон украшського Приазов'я ще й багатонацiональний, що також впливае на формування щннюних орiентацiй та настанов, то порушена проблематика е досить актуальною. Адже, поеднання етнокультур та етноконфесш створюе особливi цiннiснi орiентацii та настанови спшьноти, якi регулюють соцiальнi вщносини у суспiльствi, визначаючи 1х загальну спрямованють та поведiнку.
Отже, мета - дослщження чинникiв, що вплинули на формування щннюних орiентацiй та настанов населення сучасного украшського Приазов'я. Для досягнення ще'1 мети потрiбно вирiшити наступнi завдання:
1. дослщити етнонацiональний та етноконфесiйний склад населення украшського Приазов'я в юторичному аспекту
2. виявити зразки взаемоди людей рiзних нацiональностей та вiросповiдань у сучасному украшському ПриазовЧ, що впливають на формування цiннiсних орiентацiй та настанов населення регiону.
Слщ зазначити, що дану проблему дослщжувало багато вiдомих вчених, як зарубiжних, так i вiтчизняних. Серед них М. Араджюш, Д. Багалей, Ю. Габермас, А. Гедьо, А. Дингес, Ю. 1ванова, Р. 1нглехарт, Г. Клепалова, В. Наумко, М. Наумова, I. Пономарьова, А. Ручка, Я. Шашкевич, та ш. Вони вивчали як юторш заселення регюну, так i специфiку формування етнонацiональних та етноконфесшний вiдносин, доводячи, що даний регюн формуе досить складний сощокультурний простiр, що вiдбиваеться на всьому: вщ буттевiсних вiдносин до професшно'1 орiентацii, вiд цiннiсних орiентацiй i настанов та соцiокультурних практик до управлшсько'1 культури.
Дослiджуючи iсторiю регюну, потрiбно зазначити, що з XVIII ст. цей край почав досить активно заселятись. На твденному заходi Марiупольського повiту поряд з грецькими селами з'явилися болгарсью. Всього до Приазов'я з Буджаку переселилося до 30 тис. болгар, якими тут було засновано 38 поселень [3, с. 21-23]. У Приазов'1 поселилися грузини, яю розмовляли татарською мовою [4, с. 29]. Вони заснували в Марiупольському повт с. Георгивку (Гна^вна). Компактнi поселення мали албанщ (вихiдцi з с. Каракурт (Жовтневе) у Швденнш Бессарабii) [5, с. 36]. Дисперсно були розселеш в регюш чехи, бiлоруси, цигани, поляки. Серед шоземних колонiстiв були i евре'х. Характерним для еврейсько'х громади було збереження релЫйних традицiй та припиав, спроби органiзувати нацiональну освгту, аматорськi мистецькi центри, будiвництво культових споруд тощо.
Стосовно шмщв, то в Марiупольському повiтi було 17 шмецьких колонiй. У релiгiйному плаш нiмецькi переселенцi неоднорiднi: серед них були лютерани (на 1897 р. в Марiупольському повiтi з 19104 оаб, що говорили нiмецькою мовою, 11720 були лютерани [6, с. 77], а також католики, кальвшюти, меношти (сьогодш менонiтiв
немае)). Однак, слiд зауважити, що не Bei менонiти були етшчними нiмцями: серед них були й фламанщ, й фризи, й нижш саксонцi. Також слiд зауважити, що у 50-60-х рр. Х1Х ст. у шмецьких колонiях помiж менонiтських, кальвiнiстських, лютеранських громад пщ впливом европейського пiетизму виникають так зваш братства штундер, якi сприяли виникненню украшського штундизму. У 60-х рр. Х1Х ст. пiд впливом проповщей захiдних мiсiонерiв серед менонтв й штундистiв, а також серед представниюв iнших конфесiй починае поширюватися баптизм. У 60-70-х рр. баптистський рух виходить за межi шмецьких поселень, починае формуватися украшсько-росшський баптизм. Крiм цього, нiмецькi поселення стали базою для поширення на твденноукрашських землях наприкiнцi 80-х рр. Х1Х ст. адвентизму [7, с. 240-262].
Численну групу населення украшського Приазов'я складали татари кримсью та поволзькГ Бiльшiсть татар належало до мусульманського вiросповiдання. Вщомо, що на Донеччинi на початку ХХ ст. юнувало двi мечет (у Макпвщ та у Луганську) i кiлька молитовних будинкiв у робГтничих селах. Кiлькiсть мусульман за даними Довiдковоï книги ^тери^с^в^^ епархи [8], мешкало 1272 мусульманина.
З вщмшою крiпацтва у 1861 р. вщбуваеться черговий етап землероб^^ колошзаци украшського Приазов'я вихiдцями як з украшських, так i з росшських губернiй. Слiд вiдмiтити масовий прилив населення з росшських регюшв, викликаний iндустрiалiзацiею Приазов'я, що значною мiрою змiнило етнокультурну картину регiону. Крiм того, масове переселення стало початком лшвщаци побутовоï Гзоляцп окремих етшчних груп (мовш^ психологiчноï, конфесiйноï, сощально-економГчноГ), що прискорило процеси мiжкультурного обмiну, вплинуло на змiни у щннюних орiентацiях та настановах. Ц процеси ще бiльше посилилися у радянську добу, коли внаслщок так званих оргнаборiв у промисловi центри шдустрГального Приазов'я, переселялися представники рiзних народiв, перш за все, роаяни. Це можна вважати початком перюду асимiляцГï та пбридизацп.
Характерно, що «iндустрiальнi» переселенцi Гз самого початку селилися розпорошено, що в умовах форсованоï iндустрiалiзацГï, швидкого зростання кшькосп робГтникГв та мГського способу життя прискорювало ^хню асимГляцГю та пбридизащю, а значить - втрату нащональних ознак. У рядГ випадкГв единим, що сприяло збереженню нацГонально'1' самосвщомосп, була релГгГя, аматорськГ колективи, певш перГодичнГ видання, але процеси атйзацп населення, лГквГдацГя перГодичних видань, що виходили нацГональною мовою (арешт i розстрш редакторГв), закриття, напр., грецького театру та арешт його учасникГв, що вщбувалися у радянськГ часи, негативно вплинули й на цей фактор. Все це позначалося на формуванш щннюних орГентацш та настанов населення украшського Приазов'я, бо в них вселявся з одного боку переляк, а з шшого - утруднений пошук свое'1' щентичносп. Адже вщразу ж пГсля отримання Украшою незалежностГ, почався процес повернення свое'1' нащональносп (греки, евре'1') i масове створення етнонащональних об'еднань. Як показали результати глибинного штерв'ю, на перше мюце вони ставили збереження свое! нащонально! культури.
Звичайно, економГчнГ, сощальш та полГтичнГ процеси формували «нову» людину з ïï сучасними цшнюними орГентацГями та настановами. ВГдбуваеться деяка втрата духовность РелГгГя вГдходить на другий план, хоча кшькють культових споруд збГльшуеться. СьогоднГшне молоде поколшня найголовнГшим вважае матерГальне. ВГдбуваеться, так би мовити «матерГалГзащя» у розумшш матерГального забезпечення.
СучаснГ студенти у своïх анкетах виносять питання щодо матерГального забезпечення на перший план. Планування дГтей у своïх юнуючих чи майбутнГх сГм'ях ставлять у залежнють вГд матерГального забезпечення. Дшсно поколГння вГд поколГння
вiдрiзняeться цiннiсними орieнтацiями та настановами. А ще, вимоги часу виховують нове, дещо замкнене буття. Кожна група прагне самостiйностi, починаючи вiд маленького колективу, ам'! i закiнчуючи бiльш великими угрупованнями. Але тут е суттева вiдмiннiсть «наших» мешканщв вiд «ixnix» (захiдноевропейських). Свщомють «наших» мешканцiв, у першу чергу спрямована на задоволення сво!х матерiальних благ, а «ixrnx» - на якють цих благ. Як стверджуе американський полГтолог i соцiолог Р. 1нглехарт, у суспiльнiй свiдомостi населення розвинених захщних краш вiдбуваються повшьш (але незворотнi) зсуви в системi цiнностей вiд прiоритетiв, якi вщдаш традици, повазi до влади i матерiальному добробутовi у бiк щнностей незалежностi й емансипацГ! особистостi, особистого задоволення, самоствердження. Це вщбуваеться завдяки певнш привабливостi, престижу, авторитету конкретних особистюних взГрцГв культурного споживання [9, с. 16-17]. На думку вченого, у сустльсга змшюються цГннГснГ прюритети, вiдбуваеться перехiд вГд прiоритету щнностей «Mamepiani3My» до прюритету цiнностей «nocmMamepiani3My». Ид цГнностями «матерГалГзму» вГн мае на увазi преференцГ! стосовно фГзично! i психолопчно! безпеки та добробуту, а тд цГнностями «постматерГалГзму» -вияскравлення незалежност до групи, самовияву та якост життя. Якщо ж Гз ще! позицп подивитись на сучасне життя пересГчного громадянина нашо! держави, то можна побачити, що у переважаючГй бГльшостГ, саме зараз спГльнота пГдГйшла до «матерГалютичного» циклу, хоча повнютю вГдкидати «постматерГалютичний» не можна, бо вже молодь вщдае перевагу не тГльки матерГальному забезпеченню, але й якостГ життя. Саме у молодГ настав перГод радикально! змши цГнностей та настанов. Це викликано процесами глобалГзаци, i перш за все, - культурно!. Вщбуваеться, так би мовити, поява ново! «глобалГзащйно! сощалГзаци», яка поеднуе «сво!» взГрщ культурного споживання з «1хшми». Як показують данГ дослГдження, сьогодш створюеться нова когорта населення, яка досить в короткий промГжок часу змшилася i змГнила сво! щннюш прГоритети. Вона «вГдГрвалася» вГд щннюних орГентацГй та настанов сво!х батькГв, але ще не «примкнула» до «постматерГалютських», i знаходиться десь у «дорозЬ» Тут буде доречно використати результати аксюмошторингу, проведеного фГрмою «Сощс» спГльно з вГддГлом сощологи культури та масово! комушкацп 1нституту сощологи НАН Украши у 1994, 1997 i 2000 рр., результати якого дали пщстави для висновюв щодо найпоширенГших типГв серед громадян сучасного украшського суспГльства. Адже, пГд впливом сощетальних умов населення Украши стае дедалГ матерГалГстичнГшим у сво!х засадових сощальних установках. Це протилежне тим культурним зсувам, як вГдбуваються у захщних суспшьствах [10, с. 188-189]. Кшькють громадян, зорГентованих суто матерГалютично, збГльшилася з 92% у 1994 р. до 95% - 2000 р. (РозподГл вщповщних цГннГсних титв у 1994-2000 рр. серед населення Украши див. у табл. 1).
Таблиця 1
_Зростання матерiалiстичних установок (%)_
Цшшсш типи 1994 р. 1997 р. 2000 р.
Чистий матер1ал1стичний 79 68 76
ЗмГшаний матерГалГстичний 24 13 19
ЗмГшаний постматерГалГстичний 6 7 4
Чистий постматерГалГстичний 1 1 1
Як свщчать данГ табл. 1, для населення Украши першочерговою проблемою е проблема елементарного виживання.
Зробимо порГвняльний аналГз аналогГчних дослГджень, проведених у Донецьку. ОтриманГ даш дозволяють констатувати, що сьогоднГ з рГзних причин для бГльшостГ населення мюта бГльш-менш чГтко виражена орГентащя на матерГалГстичнГ цГнностГ,
тобто на умови i можливостi елементарного виживання. Це ствпадае з даними по Укра'шь Опитування в Марiуполi показують iдентичнi результати. У цьому плаш населення Донецька та Приазов'я суттево вiдрiзняються вщ населення краш Захщно'1' Свропи та США, в аксюлопчнш свiдомостi яких орiентацiя на матерiалiстичнi цiнностi зус^чаються набагато рiдше. У той же час, при порiвняннi аксiологiчних характеристик мешканщв Донецько'1' областi з аналопчними показниками населення Украши в цшому [10, с. 189], цiннiсна свщомють перших виглядае бiльш креативною, оскшьки в нiй спостерiгаеться менш виражена орiентацiя на цiнностi постматерiалiстичнi.
Слщ вiдзначити й те, що емоцшно-ощнювальш ставлення носив постматерiалiстичних орiентацiй до системи сощальних умов, яка склалася i до свого мiсця в них, характеризувалась бшьш високими позитивними ощнками, нiж у носив матерiалiстичних орiентацiй. Як показують результати дослщження, у чистих постматерiалiстiв рiвень сощального самопочуття дещо вищий, нiж у чистих матерiалiстiв. Цi вiдмiнностi у рiвнi соцiального самопочуття визначались в основному, за рахунок того, що постматерiалiсти в цшому демонстрували бшьш висок ощнки заможностi у таких сферах сощального життя як професшно-трудова, рекреацшно-культурна i особиспсна (табл. 1). У той же час, в них чггко проглядаеться i бшьш критичне ставлення до деяких оргашв влади i суспiльних шститутв. Напр., 1'м у бiльшiй мiрi, нiж матерiалiстично орiентованiй частинi населення, притаманна недовiра до Кабiнету МЫс^в (вiдповiдно, 52% проти 38%), до Верховно'1' Ради (70% проти 51%), до суду (61% проти 48%), до газет (33% проти 20%) i до телебачення (34% проти 19%).
Проаналiзуемо вщмшносп шдекав заможносл в окремих сферах соцiального життя мешканщв Донеччини (див. табл. 2).
Таблиця 2
Вщмшносп ¡ндекав заможност1 в окремих сферах соц1ального життя _у дончан з рпними ц1нн1сними ор1ентац1ями__
Сфери сощального життя Постматер1ал1стичш типи Матер1ал1стичш типи а и 5 ® ае нт зс * 2 нн ен £ Рч Ч
Людина Середнш бал за шкалою 1-3 бала Стандартне вщхилення Людина Середнш бал за шкалою 1-3 бала Стандартне вщхилення
Професшно-трудова 82 2,09 0,56 491 1,96 0,55 0,047
Рекреацшно-культурна 82 1,76 0,55 491 1,59 0,49 0,007
Особиспсш якосп 82 2,18 0,63 491 2,01 0,59 0,014
Щоб деталiзувати специфжу окремих типiв цiннiсних орiентацiй дончан, у даному дослщженш вони розглядаються через призму розгорнуто'1' батаре'1' щнностей. Попередньо слiд вiдзначити, що в системi аксiологiчних преференцiй населення Донецька в цшому домшують вiтальнi щнносп, характернi для кризового i нестабильного суспiльства: мiцне фiзичне i психiчне здоров'я (середнiй бал за шкалою 0-6 балiв - 4,91), благополуччя дгтей (4,89), мiцна сiм'я (4,82), матерiальна забезпеченiсть (4,73) i загальний хороший стан в кран (4,60). Периферiя ще'1' системи утворена такими демократичними щнностями, як можливiсть критики владних структур (3,48), полiтичний суверенитет республiки (3,39), прагнення до того, щоб щеали демократи стали важлившими нiж грошi (3,34) i участь в громадсько-
полГтичних об'еднаннях, партiях i оргашзащях (2,23). На перифери виявилась i можливють шдприемницько!.' гнгцгативи (3,46). Таким чином, виявлена за щею методикою система щннюних оргентацш дончан практично не вщргзняеться вгд системи щннюних оргентацш Украши в цглому.
Отже, використання цге'1 методики дае можливють бгльш детально дослгдити щннюш оргентацг1 в окремо взятому регюнг Якщо отриманг данг поргвняти гз всгма проведеними рангше дослщженнями, то побачимо, що все пщтверджуеться г з впевненютю можна говорити, що сьогодш вщбуваеться певна змгна щннюних оргентацш г настанов, а це впливае на зразки взаемоди людей у даному реггонг. Зразки взаемоди вщповщають вщповщним культурним епохам, якг ïx г породжують. Тобто, вони мають соцгокультурний характер.
На думку украшського сощолога А. Ручки [11, с. 196], кожна доба мае сво!.' домгнантнг особистгснг взгрцг, яким так чи гнакше наслгдують люди. Проте гснують також особистгснг взгрцг, котрг притаманнг окремим соцгокультурним середовищам, субкультурам, соцгальним групам г верствам, а також етнонацгональним утворенням: мгським, сгльським, елгтним, професгйним, реггональним, марггнальним тощо, саме вони впливають на формування цгннгсних оргентацгй та настанов спгльноти. Привабливгсть чи престиж певних особистгсних оргентацгй та настанов може згодом змшюватись пгд впливом ргзномангтних чинникгв: кардинально!.' змши умов економгчного життя, емГграци, контактгв з новими людьми, подорожей г т. гн. У нашому випадку тд новими людьми слГд розумгти рГзш етнонацгональнг групи, 1_'хню постгйну змшнють. Звичайно, слГд сюди додати й те, що у молодг щннюш орГентацп та настанови однГ, у дорослих - шшг а у людей похилого вшу - ще шшг КрГм цього, потрГбно зважити й на те, що щннюш орГентаци та настанови у бгльш похилому вщ -це перегуки Гз своею молодГстю, - вони шби загальмовують деякий поступальний рух, який виникае у суспшьствг Звичайно, на них впливае щла низка шститулв виховання та освГти, i на першому мГсцГ - шститут сГм% де закладаеться фундамент для вироблення особистюних щннюних орГентащй та настанов. Весь процес сощалГзаци людини - це постшна ïx змша. СлГд зазначити, що структура населення, переважання тих чи Гнших видГв виробництва, наявнГсть навчальних закладГв рГзних ступенГв акредитаци, рельеф, густота населення, географГчне оточення i т. Гн. впливае на формування цгннгсних оргентацгй та настанови людини.
Пщсумовуючи, можна сказати, що:
- щннюш орГентацп та настанови мають свою специфГку;
- сучасш глобалГзацГйнГ процеси з одного боку, породжують риси однорвдностг, а з шшого, - вони не тгльки не позбавляють спГльноту рГзномаштних умов життя, що склалися в реггонг а й призводять до артикуляци специфГчних рис локально-реггональних спгльностей, до зростання значення культурних вгдмгнностей, до плюралГзаци культурних форм i сегментаци сощальних структур, до появи нових полгтичних, етнгчних г органгзацгйних розмежувань;
- сощальш перетворення, якГ сьогоднГ вщбуваються у свГтГ в цГлому, i в УкрашГ зокрема, викликають неоднозначш вГдносини у рГзних регГонах Украши, якГ залежать вГд етнонацГонального складу населення, 1_'хшх цГннГсних орГентацГй та настанов. ОднГ з них розглядають сощальш змши як загрозу для свого сощального «виживання» у данш чГткостГ, ГншГ, напроти, вбачають у суспшьних перемГнах шанси укрГплення сво!.'х соцГальних позицГй чи набуття нового, бгльш високого статусу. ЗвГдси сощальна гдентичнгсть сама стае цгннгстю гндивгда г спгльностей, що вгдкривае новг можливостг для розумГння i пояснення 1_'хньо1.' поведГнки i дГй. Це означае, що певш моральнГ, естетичнГ, релшшш, пГзнавальнГ, прагматичнГ та ГншГ щнносп можуть виступати
генералiзованою основою легггимно'1' поведшки людей i в демократичному суспшьсга без урахування цього неможливо здшснювати ефективне управлiння. Все це пов'язане Í3 процесом сучасно'1' структуризацп масово'1' свiдомостi, яка вiдбуваeться зараз у суспшьствг
Список використано1 л1тератури
1. Клепалова Г. Ю. З юторп старообрядництва в Донбасi / Г. Ю. Клепалова, I. Г. Луковенко // Iсторiя Украши. Маловiдомi iмена, поди, факти : зб. ст. - Кшв-Донецьк, 2001. - Вип. 18. - С. 286-289 ; Klepalova H. Yu. Z istorii staroobriadnytstva v Donbasi / H. Yu. Klepalova, I. H. Lukovenko // Istoriia Ukrainy. Malovidomi imena, podii, fakty : zb. st. - Kyiv-Donetsk, 2001. - Vyp. 18. - S. 286-289.
2. Справочная книга Екатеринославской епархии за 1913 г. - Екатеринослав, 1914.
- 488 с. ; Spravochnaya kniga Yekaterinoslavskoy eparkhii za 1913 g. - Yekaterinoslav, 1914. - 488 s.
3. Наулко В. Формування сучасного етшчного складу населення Украши / В. Наулко // Етнонацюнальш процеси в Украшк iсторiя та сучаснють / ред.
B. I. Наулко. - Кшв : Головна спецiалiз. ред. лгг. мовами нац. меншин Украши, 2001. -
C. 13-45 с. ; Naulko V. Formuvannia suchasnoho etnichnoho skladu naselennia Ukrainy / V. Naulko // Etnonatsionalni protsesy v Ukraini: istoriia ta suchasnist / red. V. I. Naulko. -Kyiv : Holovna spetsializ. red. lit. movamy nats. menshyn Ukrainy, 2001. - S. 13-45 s.
4. Калоеров С. А. Заселение Приазовья греками / С. А. Калоеров // Межэтнические культурные связи в Донбассе: история, этнография, культура : зб. науч. тр. - Донецк, 2000. - С. 14-36 ; Kaloerov S. A. Zaselenie Priazovya grekami / S. A. Kaloerov // Mezhetnicheskie kulturnye svyazi v Donbasse: istoriya, etnografiya, kultura : zb. nauch. tr. - Donetsk, 2000. - S. 14-36.
5. Культура i побут населення Украши / авт. В. I. Наумко (кер.) та ш. - Кшв : Либщь, 1991. - 230 с. ; Kultura i pobut naselennia Ukrainy / avt. V. I. Naumko (ker.) ta in. -Kyiv : Lybid, 1991. - 230 s.
6. Иванова Ю. В. Особенности формирования хозяйственного комплекса многонационального района Приазовья / Ю. В. Иванова // Культурно-бытовые процессы на юге Украины. - Москва : Наука, 1979. - С. 74-91 ; Ivanova Yu. V. Osobennosti formirovaniya khozyaystvennogo kompleksa mnogonatsionalnogo rayona Priazovya / Yu. V. Ivanova // Kulturno-bytovye protsessy na yuge Ukrainy. - Moskva : Nauka, 1979. - S. 74-91.
7. Дынгес А. А. Римско-католическая церковь в Приазовье в начале ХХ в. / А. А. Дынгес // Летопись Донбасса : краеведч. сб. - Донецк, 1994. - Вып. 2. - С. 107111 ; Dynges A. A. Rimsko-katolicheskaya tserkov v Priazove v nachale ХХ v. / A. A. Dynges // Letopis Donbassa : kraevedch. sb. - Donetsk, 1994. - Vyp. 2. - S. 107-111.
8. Справочная книга Екатеринославской епархии за 1913 г. - Екатеринослав, 1914.
- 488 с. ; Spravochnaya kniga Yekaterinoslavskoy eparkhii za 1913 g. - Yekaterinoslav, 1914. - 488 s.
9. Инглехарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности в изменяющемся обществе / Р. Инглехарт // Полис. - 1997. - № 4. - С. 6-32 ; Inglekhart R. Postmodern: menyayushchiesya tsennosti v izmenyayushchemsya obshchestve / R. Inglekhart // Polis. -1997. - № 4. - S. 6-32
10. Наумова М. «Матерiалiзм» i «постматерiалiзм» як типи цшнюних преференцш населення Украши / М. Наумова // Соцюкультурш щентичносл та практики / за ред. А. Ручки. - Кшв : 1н-т соцюлогп НАН Украши, 2002. - С. 185-195 ; Naumova M. «Materializm» i «postmaterializm» yak typy tsinnisnykh preferentsii naselennia Ukrainy / M. Naumova // Sotsiokulturni identychnosti ta praktyky / za red. A. Ruchky. - Kyiv : In-t
sotsiolohii NAN Ukrainy, 2002. - S. 185-195.
11. Ручка А. Динамжа цiннiсних вiдданостей населення Украши: 1991-2000 роки / А. Ручка // Сощокультурш щентичносп та практики / за ред. А. Ручки. - Кшв : 1н-т сощологи НАН Украши, 2002. - С. 181-185 ; Ruchka A. Dynamika tsinnisnykh viddanostei naselennia Ukrainy: 1991-2000 roky / A. Ruchka // Sotsiokulturni identychnosti ta praktyky / za red. A. Ruchky. - Kyiv : In-t sotsiolohii NAN Ukrainy, 2002. - S. 181-185.
Стаття надшшла до редакци 29.04.2018
B. Sliushchinskiy
THE ROLE OF ETHNO - CULTURAL AND ETHNO - CONFESSIONAL FACTORS IN THE FORMATION OF THE VALUED ORIENTATIONS OF THE POPULATION OF UKRAINIAN AZOV REGION
In the article the author analyzes the role of ethno - cultural and ethno - confessional factors in forming the valued orientations of the population of modern Ukrainian Azov region. The author considers the ethnos of national group mends of the region, historical, economic and political circumstances that assisted their creation and forming of modern codes of conduct and allied orientations, modern level of culture of association.
From the point of view of the author, economic, social and political processes formed a "new " man with his modern valued orientations and discipline. Some loss of spirituality took place in the total. Religion stepped back to the second plan, though the number of cult buildings increased. The article considers today's young generation as the most important. There is "materialization" in understanding: in the questionnaires modern students take away a question in relation to the material of the first plan. A generation differs from a generation in the valued orientations and discipline. Yet, the requirements of time bring up a new, something there served existence. Every group wants independence, beginning from a little group, a family and ending with greater group mends. However, here, the author considers, is a substantial difference of "our" habitants from "theirs" (West-European). Consciousness of "our" habitants, in the first turn, sends to satisfaction of the material welfares, and "theirs" -to the quality of this blessing. As the American political scientist and sociologist R. Inglehart asserts, in public consciousness of the population of the developed western countries slow (but irreversible) changes in the system of values from priorities take place; that concerns traditions, respect to power and material welfare towards the values of independence and emancipation of personality, personal pleasure, and self-affirmation. It takes place due to certain attractiveness, prestige, authority of concrete personality standards of cultural consumption. The valued priorities change in society; the transition originates from the priority of values of "materialism" to the priority of values of "post-materialism". Under the values of "materialism», he means the preferences in relation to physical and psychological safety and welfare and under the values of "post-materialism" there are independences to the group, and quality of life. The period of the radical change of values and discipline came exactly for young people. It is caused by the processes of globalization, and first of all, by cultural processes. There is, so to say, the appearance of new "socialization of globalization", that combines the standards of cultural consumption with "theirs". As the researches show, the new cohort of population that changed sufficiently in the short interval of time and changed the valued priorities is created today. It appeared from the valued orientations and discipline of the parents, but did not yet "join" the "postmodern", and is somewhere on the "way".
The author, on the basis of undertaken studies, comes to the conclusion, that social transformations that take place in the world on the whole today and in Ukraine in particular, cause ambiguous relations in different regions of Ukraine; they depend on ethnos of national
composition of the population, their valued orientations and discipline.
Key words: codes of conduct, ethnoconfession, ethnoculture, social transformations and globalization, valued orientations.
