CC BY
46
5. Sihayeva, L. Ye. (2010). Osvita doroslykh v Ukrayini (druha polovyna XX st. - pochatok XXI st. Kyiv: TOV VD «EKMO», 420.
6. Oliynyk, V. V., Synenko, T. N. (2001). Tendentsiyi rozvytku pislyadyplomnoyi osvity pedahohiv u yevropeys'kykh krayinakh. Shlyakh osvity, 3, 17-20.
7. Edelfelt, R. (1983). Staff Development for School Improvement. London: National Center on Teaching and Learning, 296.
8. Cochran-Smith, M. (2001). The outcomes question in teacher education. Teaching and Teacher Education, 17 (5), 527-546. doi: 10.1016/s0742-051x(01)00012-9
9. Land, W. G., Hellis, E. V. (1991). Survey of state legislation relating to higher education. Washington.
10. Stratehiya «Yevropa 2020» (2010). Yevrobyuleten', 4, 16. Available at: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/ documents/eurobulletin/eurobulet_04_2010_uk.pdf
Рекомендовано до публжаци д-р пед. наук Марусинець М. М.
Дата надходження рукопису 19.10.2015
Палько Тетяна Васитвна, кандидат психолопчних наук, старший викладач, кафедра педагопки та психологи, Закарпатський шститут шслядипломно! педагопчно! освгги, вул. Волошина, 35, м. Ужгород, Украша, 88000
E-mail: tanya0106.1967@ukr.net
УДК 37.091.12:159-051 УДК DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54901
ОСОБИСТ1СТЬ ВЧИТЕЛЯ ТА ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ОБРАЗУ СВ1ТУ П1ДЛ1ТК1В
© В. I. Очка
У статтг представлено аналгз результатгв дослгдження психологгчних особливостей образу свгту, роз-крито особливостi свгтосприймання та цттсних ор1ентацш у дгтей пгдлгткового в1ку ргзних сощальних груп, а саме: розумтня сенсу життя, позитивного та негативного в життг, осмислення цгнностей су-часного свгту. Шд час аналгзу результатгв дослгдження були видшет основнг категорИ вгзуалгзаци образу «символ життя»
Ключовi слова: сприйняття, образ свту, пгдлтковий вж, повнг та неповнг сгм'г, самосвгдомкть, вгзуа-лгзаця, цгннгст оргентаци
The article analyzes the results of the study ofpsychological features of the image of the world, and the features of worldview and value orientations of teenagers of different social groups , namely: understanding of the meaning of life, positive and negative in life, understanding the values of the modern world . When analyzing the results of the study the main categories of visualization of the image "symbol of life " were selected Keywords: perception, worldview, adolescence, two-parent and single-parent families, self-consciousness, visualization, valuable orientations
1. Вступ
Основними шститутами соцiалiзацil молодi найчастше виступають ам'я i школа. Соцiалiзацiя за сво1м змютом е процесом становлення особистосп, який розпочинаеться з перших хвилин життя люди-ни. Виокремлюють три сфери, в яких, передуам, вщбуваеться становлення особистостг дiяльнiсть, спшкування, самосввдомють. Загальною характеристикою цих сфер е процес примноження сощальних зв'язшв шдиввда iз зовшшшм свггом, який полягае у засвоенш стереотишв поведшки, чинних сощальних норм, звича1в, iнтересiв, цiннiсних орiентацiй. У ам'1 дитина здобувае першi навички взаемоди i спшку-вання, освоюе першi соцiальнi ролi, осмислюе першi норми i цiнностi. Тип поведшки батьшв впливае на формування у дитини „Я-образу". Школа ж забезпе-чуе учневi системну освпу, яка сама по собi е важли-вим елементом сощалшци. О^м того, школа спри-яе пвдготовщ людини до життя в суспiльствi i в
ширшому розумiннi. Вона задае первиннi уявлення людини як громадянина, внаслвдок чого сприяе входженню учня в доросле, самостiйне життя або ж ускладнюе його.
Роль i мюце вчителя i школи завжди були неоднозначно Так, iз сощально! позици, функцiя школи i вчителя полягае у ввдтворенш продуктивних сил, сприянш розвитку iнтелектуального i духовно-морального потенщалу суспiльства. Тобто, школа е сощальним iнститутом, пов'язаним iз станом i перспективами розвитку суспшьства.
В iдеалi роль учителя в суспшьств^ на нашу думку, полягае в тому, що вiн е ноаем загально-людських i державницьких цшностей. Основним психологiчним механiзмом формування певних психосощальних цiнностей у дией i пiдлiткiв та !х сввдомосп в цiлому е так звана персошфшащя. Для дитини морально-психiчнi щншсш орiентацil, як правило, персонiфiкованi в образах батьшв i вчи-
телiв. Саме вiд них вони довiдуються, як личить триматися в рiзних ситуацiях, копiюють з них мо-делi сощально! поведiнки. Однак, стушнь i глиби-на засвоення зразкiв поведiнки, морально-цш-нiсних настановлень значно залежить вщ ставлен-ня дитини до конкретних оаб - носив певних цшшсних орiентацiй. При позитивному емоцшно-му ставленнi до батьшв, а пiзнiше й до вчителiв, дитина засвоюе не тшьки конкретний змiст про-цесу спшкування, але i !хне ставлення до пред-метiв, явищ, !х споиб мислення, свiтогляд, а також звички, смаки, риси тощо. При цьому, природно, вiдбуваеться засвоення, переймання i тих мораль-них цiнностей, ноаем яких е та чи шша людина (мати, батько, вчитель).
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Вш того, як молоде поколшня сприймае свiт, залежить майбутне суспiльства. Особливо важливим е вивчення образу свiту молодi сьогоднi, коли у свт вiдбуваються процеси, яш не можуть не призвести до змш у свiдомостi молодого поколшня, до змши !х свiтосприймання. Вивчення картини свиу як одше! з актуальних проблем психолопчно! науки сьогодш необхiдно розглядати в контекстi конкретно! людини i свiту в цшому. Розробка проблеми «образу свиу» мае велике значения не тшьки для теоретично! психологи, але i для виршення багатьох практичних завдань. Виходячи з цього, метою дослвдження е ви-явлення особливостей сприйняття картини свiту у школярiв пвдлггкового вiку, зокрема, у падлишв з повних i неповних сiмей та штернапв.
В дослвдженнях багатьох дослшнишв образ свiту розглядаеться як складне утворення психiки, що не лише визначае окремий акт шзнання навколишнь-о! дiйсностi, а й зумовлюе змiст, побудову i протiкания дiяльностi суб'екта в цiлому.
Образ свиу визначався О. М. Леонтьевим як складне багаторiвневе утворення, що володiе системою значень i полем сенсу. Основна його функщя -самовшображення свiту. Змiстовне наповнення образу свиу в процесi розвитку особистостi та !! само-свшомоси опосередковано единим механiзмом шен-тифшацп i виокремлення. Уявлення про свп фор-муеться в контекстi певно! культури, в якiй народи-лася i виросла людина [1, 2].
Особиспсть - це завжди носш певно! картини свiту. Виходячи з сощально! ситуацi! розвитку, у кожно! людини складаеться свое вдеальне уявлення про свп. Звертаючись до особистосп, до свiдомостi людини, О. М. Леонтьев вводить поняття про п'ятий квазiвимiр, у якому вiдкриваеться людиш об'ектив-ний свiт. Це - смислове поле, система значень. Автор доводить, що особиспсть будуе не «Свп», а «Образ», активно «вичерпуючи» його з об'ективно! реальностi. Процес сприйняття i е процес, зааб цього «вичер-пання», причому головне полягае не в тому, як, за допомогою яких засобiв протiкае цей процес, а в тому, що виходить в результата цього процесу. Людина
дивиться на свп не пльки крiзь призму свого iндивiдуального досвщу, але, перш за все, ^зь призму суспiльного досввду.
З аналiзу лiтератури видно, що у формуванш картини свiту беруть участь уи сторони психiчно! дiяльностi людини, починаючи з вiдчуттiв, сприй-мань, уявлень i зак1нчуючи вищими формами мислення i самосвiдомостi людини. Образ свиу виникае в рiзних актах свповшчування, свiтовiдчуття, свпо-сприймання, свггоуявлення, свiтооцiнки, свiтоз'я-сування, в таких переживаннях свиу як цшсшсть, в актах свiтодi! [3]. Необхшно зазначити, що до найiстотнiших властивостей картини свиу ввдно-ситься властивють наочностi, вiзуалiзацi!. Виходячи з цього, ми бачимо, що саме поняття «картина свиу», «образ свиу», «свпобачення» за своею природою нерозривно пов'язаш з «баченням», спо-гляданням, вiзуалiзацiею, наочними формами мислення [4].
Ввдомо, що образiв свиу юнуе стiльки, ск1льки !х носив, i кожна людина е автором власного свиу. Образ свиу е цшсною конструкщею свiту з видше-них свiдомiстю елементiв, актуально значимих, цшшсних i в1дносно несуперечливих для окремо! людсько! особи.
Суб'ективний образ свiту мае базову, ш-варiантну частину, загальну для всiх !! носi!в, i варiа-тивну - таку, що ввдображае унiкальний життевий досвiд суб'екта. Iнварiантна частина формуеться в контекси культури, в1дображаючи !! систему значень i сенсiв. Мiнливiсть !! визначаеться пею соцiокуль-турною реальнiстю, в яку занурена людина. Проблема специфiчностi образу «свого» свiту в певного поколшня i певного вшу - постшно змiнна реальшсть. Кожне нове поколiння «створюе» такий образ свiту, який дозволяе йому адекватно адаптуватися в свiтi i адекватно впливати на цей свп. Саме «свш» образ свiту, що включае усвiдомлюваний i неусв1домлюва-ний рiвень, безпосередньо впливае на регуляцш всiе! життедiяльностi людини i грае визначальну роль в розвитку особистосп [2].
Формування i змiстовне наповнення образу свиу бере свш початок у ранш роки життя. Уявлення про навколишнш свiт залежать вщ комплексу соцiальних умов: соцiального оточення, сiм'! або до-рослих, що замшили ам'ю; нацiональних традицiй найближчого оточення; нацiонально! культури, мiсця проживання та iнше.
У пiдлiтковому вщ, коли, згiдно поглядiв Ж. Шаже, остаточно формуеться особистiсть, будуеться програма життя. Для створення ж програми життя необх1дний розвиток формального мислення. Вибу-довуючи план (проект) свого майбутнього життя, шдлиок приписуе собi суттеву роль у порятунку людства й органiзуе свiй план життя залежно вiд подiбно! мети. З такими планами й проектами падлики вступають у суспiльство дорослих, бажаючи перетворити його. Зiткнувшись iз перешкодами з боку суспшьства i залишаючись залежними вiд ньо-го, падлики поступово соцiалiзуються [5].
Необхщно зазначити, що у свош науковш концепцй' Л. С. Виготський акцентував увагу на про-блем1 штереав у перехщному вщ, називаючи ïï «ключем до вс1е1 проблеми психолопчного розвитку пвдлпта» [6].
У шдлгтковому вщ, тдкреслюе Л. С. Виготський, мае мюце два перюди: перюд руйнування i вщмирання старих iнтересiв та перiод дозрiвання новоï бiологiчноï основи, на якш згодом розвивають-ся новi штереси. Найважливiший психологiчний процес юнацького в^ - становлення самосвiдомостi i стшкого образу «Я», ввдкриття свого внутршнього свiту, самооцiнки та саморегуляцй' [6].
В силу сво1х вiкових особливостей шдлгтки набагато частiше iнших вжових груп можуть стати дезадаптованими в результат внутрiшньоï або зовнiшньоï (iнодi комплексной дезгармонiзацiï взаемодiï особистостi iз самим собою або оточен-ням, що проявляеться у внутршньому дискомфорт^ порушеннях взаемин, поведiнцi й дiяльностi. Самi по собi вiковi особливосп не розвивають дезадапта-цiю, але якщо з'являються провокуючi фактори, вона, як правило, виникае, й попм ïï дуже важко перебороти.
У шдликовому вiцi ввдбуваеться достеменна перебудова Я-концепцп у зв'язку з формуванням Я-iдентичностi, тому самооцiнка пiдлiткiв у цей перюд мае дуже важливе значення. Вона може бути нестабшьною, суперечливою, такою, що залежить ввд найменших зовнiшнiх впливiв. На формування самооцшки в пiдлiтковому вiцi впливае багато чин-ник1в, серед яких, у першу чергу, слiд зазначити таш: реальнi досягнення в навчанш та позашкiльнiй дiяльностi (здiбностi дитини до мистецтва, спорту чи певних наук); статус дитини серед однолитав (адаптащя в колектив^ кiлькiсть та впливовють друзiв); сiм'я (умови життя в родиш, ставлення батькiв до штереав дитини); мотивацiйно -смислова сфера особистосп (цiлi, потреби, iнтереси); зовшшш данi (привабливiсть, фiзичний розвиток) [1]. Можна впевнено говорити, що школа i педагог впливають на формування самооцшки школяра, процеси його самовдентифжацп, самошзнання, са-мореалiзацiï', становлення вщносин з однолiтками й дорослими, вибiр професп, вироблення життевих поглядiв, плашв, змiстiв, формування системи зна-чень, цшностей i норм сощуму на основi загально-людських цiнностей i менталитету украïнського народу. Формування щннюних орiентацiй пiддiтка свiдчитиме про стабшьнють його свiтоглядноï i життевоï позицiй. З психо-педагогiчноï позицiï школа i вчитель впливають на розвиток i становлен-ня особистосп конкретноï дитини в едносп штелек-туальних, свiтоглядних, емоцiйно-вольових якостей на засадах професiйноï' компетентностi, авторитету, права, розумного примусу.
Як вщомо, у психолопчнш науцi вважаеться загальновизнаною значимiсть позитивноï' самооцiнки для здорового розвитку особистосп. Вчинки i дiяль-нiсть людини багато в чому визначаються тим, якою
вона себе сприймае. Позитивна самоощнка пов'язуе-ться з упевненютю в собi, самокритичнютю, наполег-ливiстю, суспiльною активнiстю, усшшнютю, висо-ким соцiальним статусом. Щдлгтки з позитивною самооцiнкою ви-являють бшьш рiзноплановi iнтереси, захоплюються рiзними сферами дiяльностi, гх м1жосо-бистiснi стосунки базуються на бажаннi пiзнавати себе й iнших, е бiльш щирими i глибокими [7].
Суперечлива самоощнка проявляеться в неадекватно високих або неадекватно низьких очшу-ваннях ввд себе. Щiдлiтки з такою самооцшкою часто уникають нових видiв дiяльностi, намагаються об-межувати свое спшкування або стлкуються тiльки на формальному поверхневому рiвнi. Для таких дггей характерна пiдвищена тривожнiсть, страх перед широкими сощальними контактами, егоцентризм, невмiння знаходити вихiд iз складно! ситуаци. 1м частiше притаманна агресивна або пасивно-захисна поведiнка [8].
3. Цшь та задачi дослщження.
Розкриття особливостей змiстовного напов-нення образу свiту, картини свiту дае можливють краще зрозумiти внутрiшнiй свгт пiдлiтка у взае-мозв'язку з реал1ями буття.
Для проведення дослщжень психологiчних особливостей сприйняття картини свиу в шдлико-вому вiцi як психолопчно! реальностi в контекстi буття пвдлпка в свiтi дуже важливо враховувати об-говоренi вище шдходи до ще! проблеми.
Метою нашого емпiричного дослiдження е ви-явлення та порiвняння особливостей сприйняття картини свиу у школярiв-пiдлiткiв з повних i неповних сiмей та штернапв.
У дослiдженi приймали участь 110 дослвджу-ваних, як1 вщпочивали в Украшському дитячому центрi «Молода Гвардiя». Всi пiдлiтки були у вщ вiд 13 до 15 рошв, серед них 55 школярiв з неповних сiмей та штернапв (1 група) та 55 пвдлптав - з повних амей (2 група), що дае можливють нам не пльки проаналiзувати отримаш данi, а й порiвняти особли-востi сприйняття образу свiту та щнносп пiдлiткiв iз рiзних сощальних груп.
Методи досл1дження: емпiричнi - спостережен-ня, психодiагностичне тестування, яке включае конк-ретнi невербальнi методики: проективну методику: «Символ» (Л. А. Сшгур, у модифшаци С. М. Си-моненко), методи-ку «Диагностика системи цiннiсних орiентацiй особистостi» (Е. Б. Фонтаново! у модифь каци Л. С. Колмогоровой Д. В. Каширського), методику «Визначення сформованосп цiннiсних орiента-цiй» (Б. С. Круглова).
Для виявлення особливостей сприйняття картини свиу у щдлп'ковому вiцi ми використали методику «Символ» (Л. А. Сшгур, у модифшацп С. М. Си-моненко). Застосування ще! методики дае можливють виявлення особистюних особливостей людини, засноване на принципi проекци, тобто на винесенш зовнi сво!х переживань, уявлень, прагнень i т.п. Ма-люючи той чи шший об'ект, людина мимовол1, а iнодi i
сввдомо передае свое ставлення до нього. Навряд чи вона забуде намалювати те, що здаеться ш найб1льш важливим i значущим; а от те, що людина вважае другорядним, буде придшено набагато менше уваги. Якщо якась тема особливо хвилюе людину, то при ïï зображеннi проявляться ознаки тривоги. Малюнок -це завжди певне поввдомлення, зашифроване в образах. Метою використання означеноï методики е вивчення особливостей сприйняття картини свиу, образу свiту за допомогою аналiзу ïx вiзуальних образiв. Дослвджуваним було запропоновано коробку коль-орових олiвцiв та простий олiвець, а також аркуш паперу (А4), який було подшено на 5 квадрапв. У середньому центральному квадратi треба було намалювати «символ свого життя», розфарбувати та назвати його. У верхньому центральному квадрап намалювати те, що вважають «значним та важливим» по вщношенню до символу свого життя i назвати його. У нижньому центральному квадрап намалювати те, що вважають «менш значним» по вщношенню до символу життя i назвати його. У середньому лiво-му квадратi намалювати те, що мае «негативне» вiдношення до символу життя i назвати його. У правому середньому квадрап намалювати те, що вважають «позитивним» по вщношенню до символу життя i назвати його.
4. Виклад основного MaTepiaiy дослщження
Аналiз результапв дослiдження дав змогу порь вняти отриманi данi, виявити особливостi сприйняття картини свиу пiдлiтками рiзниx сощальних груп.
Аналiзуючи результати дослвдження вiзуалiза-цiï образу «символ життя» в обох групах, ми можемо зазначити, що пiдлiтки 1 групи (Н.С.) обрали 11 кате-горiй, а шдлгтки 2 групи (П.С.) - 12. Кшькють зазна-чених категорш майже однакова, але вони в^^зня-ються. Пiдлiтки 1 групи видшили так1 категорй, як1 вiдсутнi у тдлитав 2 групи: «кохання», «впевненють», «вогонь для всix». I навпаки, пiдлiтки 2 групи видши-ли так1 категорй', як1 вiдсутнi у щцлптав 1 групи: «наша планета», «музика», «мир та злагода», «воля».
Аналiзуючи отриманi результати, ми можемо зазначити, що юнують як спшьт риси, так i вщмш-ностi у вiзуалiзацiï символу життя у падлитав з пов-них амей i неповних родин та штернапв.
У пiцлiткiв з 1 групи (Н.С.), тобто з неповних родин та штернапв, на першому мiсцi - «здоров'я»; на другому - «кохання»; на третьому - «родина» та «спорт»; на четвертому - «серце», «щастя»; «рацiсть» -на п'ятому мiсцi.
Необxiдно зазначити, що у падлитав 2 групи (П.С.), тобто з повних родин, на першому мющ -«родина»; на другому - «здоров'я»; на третьому -«природа»; «серце» - на четвертому; «наша планета», «музика» - на п'ятому мюш.
Падлики з 2 групи категорш «родина» вважають значимою, тому вона на першому мюш, а для пвдлитав 1 групи ця категорiя менш значима, тому посщае трете мюце, разом з категорiею «спорт».
Для шдлитав 1 групи категорiя «здоров'я» е значимою, тому вона - на першому мюш, а для падлитав 2 групи ця категорiя посвдае друге мюце. На другому мюш пвдлики 1 групи визначають категорш «кохання», у шдлитав 2 групи вона вщсутня взагал^ проте на третьому мюш у шдлитав 2 групи категорiя «природа», яка вщсутня у падлитав 1 групи.
На четвертому мющ у пiцлiткiв з 1 групи кате-горiя «щастя» разом з категорiею «серце», у пвдлитав з 2 групи категорiя «серце» також на четвертому мюш. Падлики 1 групи на п'ятому мюш видiлили категорiю «рацiсть», а падлики 2 групи категорй' «наша планета» та «музика».
Аналiзуючи результати дослiдження вiзуалiза-цй' образу загальне i важливе, вiдносно «символу життя» в обох групах, ми можемо зазначити, що шд-лики 1 групи обрали 10 категорш, а пвдлики 2 групи обрали 11 категорш.
Кшькють зазначених категорш майже однакова, але вони вiдрiзняються. В 1 груш е категорiя «вщданють», але ввдсутш категорй «мир та злагода» i «xлiб на столЬ», а в 2 груш - навпаки.
Аналiзуючи отримаш результати, ми можемо зазначити, що у шдлитав 1 групи (Н.С.), як бшьш важливе по вшношенню до символу життя на першому мюш - «родина»; на другому - «кохання»; на третьому - «здоров'я»; на четвертому - «взаеморо-зумшня»; «радють» - на п'ятому мющ.
У пвдлитав 2 групи (п.р), на першому мющ -«здоров'я»; на другому - «мир та злагода»; на тре-тьому - «родина»; «кохання» - на четвертому; «взае-морозумшня» i «дружба» - на п'ятому мющ.
У падлитав 1 групи «родина» - на першому мющ, а у пвдлитав 2 групи ця категорiя поадае трете мюце. Навпаки, у шдлитав 2 групи «здоров'я» - на першому мющ, а у шдлитав 1 групи вона посвдае трете мюце.
На другому мющ падлики 1 групи визначають категорш «кохання», у пвдлитав з 2 групи вона на четвертому мющ У шдлитав з 2 групи на другому мющ розташована категорiя «мир та злагода», а у падлитав 1 групи вона ввдсутня взагал^
Результати вiзуалiзацiï образу «менш значне», вшносно «Символу життя», падлики 1-ï та 2-ï груп
При аналiзi результапв дослщження вiзуалiза-ци образу менш значне, вшносно «символу життя» в обох групах, ми можемо зазначити, що падлики 1 групи обрали 6 категорш. Шдлики 2 групи обрали 10 категорш. Юлькють зазначених категорш значно вiдрiзняеться.
Ми можемо зазначити, що у падлитав з обох груп на першому мющ -категорiя «грошЬ» На другому мющ у пвдлитав з 1 групи - «влада» та «розча-рування», на третьому - «досягнення», на четвертому - «кар'ера», на п'ятому мющ - «шкiдливi звички». У падлитав з 2 групи, на другому мющ - «досягнення», на третьому - «полпика», «влада» та «розча-рування», «рiвень життя» на четвертому, «шкiдливi звички» та «зовшшнють» - на п'ятому мющ. Резуль-
тати вiзуалiзацiï образу «негативне», ввдносно «символу життя», у пвдлитав 1-ï та 2-ï груп.
Проаналiзувавши результати дослiдження вiзуалiзацiï образу «негативне» ввдносно «символу життя» в обох групах ми можемо зазначити, що пвдлики 1 групи обрали 10 категорш, а пвдлики 2 групи - 12 категорш. Кшькють зазначених категорш майже однакова, але вони вiдрiзняються. В
1 груш е категорй' «розлучення» та «стрес», але ввд-сутня категорiя «вшна», «брехня» та «думка оточую-чих», а в 2 групi - навпаки.
Ми можемо також зазначити, що у пвдлитав з
2 групи на першому мющ категорiя - «вшна», а у пвдлитав з 1 групи тако1' категорй' немае, в них на першому мющ категорiя «шкiдливi звички».
На другому мющ у пвдлитав 1 групи - «сварки», а у пвдлитав 2 групи - «шкiдливi звички», на третьому мющ у пвдлитав з 1 групи - «розчарування», а у пвдлитав 2 групи на третьому мющ - «брехня».
Результати вiзуалiзацiï образу «позитивне», ввдносно «символу життя», пвдлики 1-ï та 2-ï груп
Аналiз результапв дослвдження вiзуалiзацiï' образу «позитивного», ввдносно «символу життя» показав, що шдлпки з обох груп обрали по 13 категорш.
Кшькють зазначених категорш однакова, але вони вiдрiзняються. В 1 груш е категорiя «освиа», але ввдсутня категорiя «чеснють», а в 2 груш - навпаки. Виявлено, що у пвдлитав 2 групи на першому мющ -категорiя «здоров'я»; а у пвдлитав 1 групи - категорiя «спорт». На другому мющ у пвдлитав 1 групи - «позитив»; а у пвдлитав 2 групи - «родина». На третьому мющ у пвдлитав 1 групи - категорiя «родина»; а у пвдлитав 2 групи - категорiя «кохання». На четвертому мющ у пвдлитав 1 групи - «кохання»; а у пвдлитав 2 групи - «взаеморозумшня». На п'ятому мющ у пвдлитав 1 групи - «здоров'я» та «взаеморозумшня»; у пвдлитав 2 групи - «спорт», «щастя», «доброта».
5. Висновки
Виходячи з результапв дослвдження, можна зробити висновок про те, що цшносп у пвдлитав рiз-них сощальних груп дещо сxожi (за категорiальним аналiзом). Однак, е i певш ввдмшноси: у 1 груш пвдлики визначають серед значущих цшностей ак-тивне, дiяльне життя, але е невпевненють у соб^ у своï'x силах. Навпаки, у пвдлитав 2 групи (повш ро-дини) спостерйаеться б№ш виражена впевненють у соб^ свобода ввд внутршшх протирiч, а також ак-тивний пошук себе в рiзниx ролях.
Отже, пвдлики iз повних амей е бшьш впевне-ними у соб^ а пвдлики з неповних амей та штернаттв - бшьш активт в дiяльностi. Все це знайшло ввдобра-ження у вiзуалiзованому образi свiту пiдлiткiв.
Ми вважаемо, що регулятором, зразком i чи не головним агентом соцiалiзацiï, соцюкультурним i виховним центром, для молод^ яка навчаеться в умо-вах трансформацшних тенденцiй, може виступити школа i вчитель. Ц агенти соцiалiзацiï' спроможнi забезпечити пiдлiтковi вiдносно стабшьну систему
уявлень, норм, цiнностей, формувати особистiсть, долати кризовi явища у сферi картини свиу тощо. Для цього вчителю важливо виступити зразком для наслвдування, який пiдлягаe безумовному копшван-ню учнем не стшьки в навчальному процесi, ск1льки у ставленш до життя. Причому, особистий приклад наставника, якого поважають, переконуе в iстинностi моральних норм та вдей, якi ним декларуються шби мимоволi, автоматично, що не потребуе якогось чисто вербального оформления. Визначивши основнi цiнностi дiтей пвдликового вiку ми розумiемо що буде доречно проанал1зувати основнi цiнностi вчител1в.
6. Перспективи подальших розвщок у цьому мамрямп
Сьогоднi вкрай необхiдно працювати над формуванням вчителя з оновленим мисленням i свiтосприйияттям, здатного супроводжувати дiтей на шляху до складного життя. Усввдомлення осо-бистюно! i сощально! значущостi свое! професи, во-лодiння цiлiсним уявленням про основнi сощально-психологiчнi цiнностi, яш мае формувати школа, вмiния створити нащональну соцiокультурну атмосферу в школ1 - все це необхвдно для збагачення цiннiсних орiентацiй.
Результати дослвдження можуть бути викори-сташ для роботи практичних психологiв з пвдликами для оптимiзацil процесiв самооцшки та формування гхтх цiннiсних орiентацiй.
Л1тература
1. Божович, Л. И. Проблемы формирования ли -чности [Текст] / Л. И. Божович. - М.: Просвещение, 1995. - 352 с.
2. Обухов, А. А. Исторически обусловленные модификации образа мира [Текст] / А. А. Обухов // Развитие личности. - 2003. - № 4. - C. 51-68.
3. Роль человеческого фактора в языке; Язык и картина мира [Текст] / под ред. Б. А. Серебрянникова, Е. С. Кубрякова и др. - М: Наука, 1988. - 216 с.
4. Симоненко, С. М. Аналiз категорй «Образу свпу» та «Картина свпу» у контекста дослщження вiзуальио-мисленних стратегш [Текст] / С. М. Симоненко // Наука i освиа. - 2007. - № 3. - С. 47-52.
5. Мухина, В. С. Картина мира: индивидуальные различия [Текст] / В. С. Мухина. - Феноменология развития и бытия личности. Избранные психологич. труды. -Москва - Воронеж, 1999. - 236 с.
6. Выготский, Л. С. Динамика и структура личности подростка. Т. 4 [Текст] / Л. С. Выготский. - М., 1984. - 433 с.
7. Леонтьев, А. Н. Образ мира [Текст] / А. Н. Леонтьев. - Избр. психолог. Произведения. - М.: Педагогика, 1983. - С. 251-261.
8. Петухов, В. В. Образ мира и психологическое изучение мышления [Текст] / В. В. Петухов // Вестник Московского Университета. Серия 14: Психология. - 1984. -№ 4. - С. 15.
References
1. Bozhovich, L. I. (1995). Problemy formirovaniya lichnosti [Problems of personality formation]. Moscow: Pros-veschenie, 352.
2. Obuhov, A. A. (2003). Istoiicheski obuslovlennyie mod-ifikatsii obraza mira [Historically conditioned worldview modifications]. Razvitie lichnosti - Development of personality, 4, 51-68.
3. Serebryannikov, B. A., Kubryakova, E. S. (Eds). (1988). Rol chelovecheskogo faktora v yazyike; Yazyik i kartina mira [The role of human factor in a language: Language and worldview]. Moscow: Nauka, 316.
4. Simonenko, S. M. (2007). Analiz kategorii «Obrazu svitu» ta «Kartyna svitu» u konteksti doslidzhennya vizualno-myslennykh stratehii [Analysis of the category Worldview and World image in terms of study of visual and cognition strategies]. Nauka i osvita - Science and education, 3, 47-52.
5. Mukhina, V. S. (1999). Kartina mira: individual-nyie razlichiya [Worldview: individual differences]. Fe-
nomenologiya razvitiya i byitiya lichnosti. Izbrannyie psi-hologich. Trudy - Phenomenology of human's life and development. Collected psychological works. Moscow - Voronezh, 236.
6. Vyigotskiy, L. S. (1984). Dinamika i struktura lichnosti podrostka [Dynamics and structure of adolescent's personality] Vol. 4. Moscow, 433.
7. Leontev, A. N. (1983). Obraz mira [Worldview]. Izbr. psiholog. Proizvedeniya - Collected psychological works. Moscow: Pedagogika, 251-261.
8. Petuhov, V. V. (1984). Obraz mira i psiholog-icheskoe izuchenie myishleniya [Worldview and psychological study of thinking]. Vestnik Moskovskogo Universiteta -Bulletin of Moscow university, Series 14: Pedagogy, 4, 15.
Рекомендовано до публтацп д-р пед. наук Симоненко С. М.
Дата надходження рукопису 15.10.2015
Очка Biкторiя 1вашвна, методист, Центр практично! психологи, сощально! роботи та корекцшно! освь ти, Закарпатський шститут тслядипломно! педагопчно! освии, вул. Волошина, 35, м. Ужгород, Укра!на, 88000
E-mail: vikasichka@ukr.net
УДК 371.134
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54642
ПРОФЕС1ЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ © Е. Т. Соломка
В cmammi розглядаються деяю аспекти професшно'1' пiдготовленостi молодих учителiв до профестно-педагогiчноï дiяльностi.
Здшснено психологiчний анал1з професiйно-педагогiчноï дiяльностi молодих учителiв. Продуктивним способом розвитку умтня розв'язувати педагогiчнi задачi може бути рефлексивне на-вчання молодих учителiв, при якому забезпечуеться до^дження ними основ конструювання конкретних педагогiчних рШень; орган1зовуеться активна взаемодiя початювщв у процеd пошуку продуктивних пе-дагогiчних ршень
Ключовi слова: адаптащя, профестне самовизначення, профестне становлення, професшна пiдготов-ленiсть, професiйно-педагогiчна дiяльнiсть
The article discusses some aspects of professional training of young teachers for vocational and educational activities.
The psychological analysis of professional and educational activities of young teachers is conducted. Productive way of developing the ability to solve educational problems can be reflexive training of young teachers, which ensures them study the basics of designing specific educational decisions and organizes active interaction of beginners in the search of productive pedagogical decisions
Keywords: adaptation, professional self-determination, professional development, professional training, professional and educational activities
1. Вступ
Сучасш проблеми реформування освггаього простору держави значною мiрою зумовлеш яшстю подготовки i професшно! дгяльносп вчителiв як одш-е! з найважливших ланок у лопчному ланцюгу на-вчально-виховного процесу.
Складшсть i суперечливють процеав розвитку нашого суспшьства загалом породжуе низку проблем педагогiчно! дiяльностi. Зокрема, проблему творчого потенщалу педагога i можливостей подолання ним педагопчних стереотитв, проблему професюнатзму педагога, його психолопчно! подготовки тощо.
Протягом останшх десятилль активно ведеть-ся пошук внутршшх детермшант професiоналiзацi! загалом i професшно! адаптаци як неввд'емно! скла-дово! цього процесу. Сучасш заклади освети гостро потребують молодих педагопв, яш здатш адекватно реагувати на змшу осветньо! ситуаци, специфшу педагопчних систем, новi умови професшно! дiяльностi.
Початок трудово! дiяльностi - найб№ш ввдпо-вiдальний i важливий крок у професшному станов-леннi педагога. Не випадково досввдчеш колеги вва-жають першi кроки педагогiчно! дiяльностi головною школою особистiсно-професiйного виховання.
