CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Проблемы педагогики средней и высшей школы». Том 26 (65). 2013 г. № 1. С. 257-277.
УДК 376.353
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА Д1ЯЛЬН1СТЬ ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х ШК1Л АВТОНОМНО! РЕСПУБЛ1КИ КРИМ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я
СТАРШОКЛАСНИК1В
Гавриленко Ю.М.
Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, Симферополь, Украина
E-mail nauka61@mail.ru
Стаття присвячена дослвдженню проблеми виховання здорового способу життя у старшокласниюв в процес навчально-виховно! дiяльностi загальноосвiтнiх шкш Автономно! Республжи Крим. Розглянутi сучаснi науков1 тдходи до штерпретацп виховання здорового способу життя учшв старшого шкшьного вiку. Проаналiзована система дiагностики прояву ступет сформованоста здорового способу життя, розглянута особливост навчально-виховно! дiяльностi загальноосвгттх шкiл автономи по збереженню i змщненню здоров'я старшокласникiв.
Ключовi слова: здоров'я, здоровий споиб життя, оргашзацшно-педагопчш умови виховання здорового способу життя.
ВСТУП
У сучасних соцiальних умовах, коли вiдроджуeться культурно-юторичний досвiд та традицп нацiонального виховання надзвичайно активiзувалася проблема духовного i фiзичного розвитку молодого поколiння.
За даними 1нституту охорони здоров'я дтей та пiдлiткiв АМН Укра!ни вщ 75% до 90% дiтей маючи вiдхилення фiзичного й психiчного здоров'я; 30-35% дгтей, якi вступають до школи, вже мають хронiчнi захворювання. За роки навчання в школi до п'яти разiв зростае число порушень зору й осанки, у 4 рази психоневролопчш вiдхилення, у 3 рази порушення дiяльностi шлунково-кишкового тракту, дихально! й iмунноl систем. Прогресивно зростае кшьюсть наркозалежних i В1Л iнфiкованих серед молодi 15-17 роюв. Тому однiею з актуальних проблем, що постала перед сучасною педагопчною теорiею та практикою, е виховання здорового способу дтей рiзних вiкових груп.
Модернiзацiя осв^ньо! галуз^ що вiдбуваеться в державi, мае на мет створення умов для особистюного розвитку та самореатзацп кожного громадянина Укра!ни. Одним iз шляхiв досягнення ще! мети е виховання у старшокласниюв вщповщального ставлення до власного здоров'я та здоров'я шших людей як до найвищих шдивщуальних i суспiльних цiнностей, виховання через осв^у здорового способу життя.
Однак, на сьогодш поза увагою юнуючо! системи залишилася проблема виховання здорового способу життя в процес становлення особистосп старшокласника, виявлення чинникiв педагопчного й соцiального впливу на цей процес, !х взаемозв'язок, регiональнi особливосп.
1. ПЕДАГОПЧШ ДОСЛ1ДЖЕНЯ ПРОБЛЕМИ ЗДОРОВ'я Д1ТЕЙ
Останнiм часом проблема здоров'я людини набула нового осмислення. Якщо ранiше И вирiшення пов'язувалося переважно з медико-бiологiчними або саштарно-гiгieнiчними чинниками, то сьогоднi доведено, що здоров'я людини - це цшсне, системне явище, зумовлене як природними та сощальними зовнiшнiми чинниками, так i внутрiшнiми, такими, що визначають психологiчне ставлення людини до себе i до тих обставин, у яких вона реалiзуe власне життя [17].
У педагогiчних дослщженнях проблема здоров'я дiтей здебiльшого пов'язусться з ефективнiстю системи фiзичного виховання [10, 7]. Однак в кшщ ХХ столiття видiлився новий тдхщ до розумiння джерел та чинниюв проблеми здоров'я людини, що знайшов свое вiдображення в теори та практищ валеологiчного виховання [2, 4, 9, 19].
Уперше ще! валеолопчного виховання було обгрунтовано в працях 1.1.Брехмана. У сучасних умовах валеолопя як наука про здоров'я людини та валеолопчне виховання бiльшою мiрою знаходить свое вiдображення в системi освiти [5]. Виконано низку дослщжень у галузi валеолопчно! освiти й валеолопчного виховання школярiв i молодi [6, 16]. У багатьох дослщженнях вiдзначаеться, що виховання в дтей навичок культури здорового способу життя доцшьно починати з раннього дитинства [1, 20].
За результатами дослщження Л.Сущенко, вироблено дефiнiцiю фшософсько! категори "здоровий спосiб життя" людини, що стала закономiрним результатом штеграцп морфолопчного i структурно-функцiонального визначення саморозгортання сутност цього явища; побудовано евристичну модель життедiяльностi людини, яка спроможна, на думку автора, при вщповщному нормативному забезпеченш стати основою для створення стандартiв здорового способу життя, розрахованих на рiзнi категори населення краши [21].
В.Горащук здоровий спосiб життя розглядае як дiяльнiсть, спрямовану на формування, збереження, змiцнення й вщновлення здоров'я людей, як умови i передумови здiйснення, розвитку iнших сторш i аспектiв способу життя [13].
Вщповщним внеском у дослiдження проблеми здорового способу життя е роботи, що дозволяють виявити взаемозв'язок здорового способу життя з шшими аспектами життедiяльностi людини. Найбшьш значущими серед них автори визначають продуктившсть пращ, мораль, вщсутшсть шкiдливих звичок тощо. У розумiннi поняття " здоровий спошб життя" подекуди спостерiгаються двi крайностi, якi умовно називають "методом виключення" i "методом доповнення". У першому випадку, йдеться про усунення шкiдливих звичок, у другому - про "введення у спосiб життя" окремих видiв дiяльностi, пов'язаних з охороною здоров'я (зарядка, фiзкультура, регулярне вщвщування лiкаря та iн.). Саме це можна спостерiгати на прикладi аналiзу програм конференцiй та шших заходiв, у яких пiд назвою "здоровий спошб життя" розглядаються окремi елементи життедiяльностi людини, що, власне кажучи, самi по собi становлять елементи здорового способу життя, але перебувають у вщриш, а часом i в протирiччi з шшими його елементами, а в кращому випадку - дають лише мшмальний ефект. Наприклад, фiзкультурна активнiсть, що здшснюеться поза зв'язком iз
демографiчними, сощальними, психолопчними характеристиками чи з шшими сторонами життeдiяльностi, не завжди дае позитивнi результати для збереження здоров'я та продовження життя.
Людина - едина цiлiсна система, вщтак, вона не може вести водночас здоровий i нездоровий спосiб життя. Здоровий спошб життя - це не тшьки спецiальна усвiдомлена дiяльнiсть, спрямована на збереження, полiпшення свого здоров'я, але й органiзацiя вше1 життедiяльностi людини, органiзацiя нею свого способу життя, що забезпечуе збереження здоров'я.
Зпдно з проведеними науковими дослщженнями видiлено два основнi тдходи до змiсту поняття "здоровий спошб життя". Представники першого з них розглядають цей термiн глобально, тобто як форми людсько1 життедiяльностi (сощальш, фiзичнi, психiчнi), що приведенi у вщповщшсть iз гiгiенiчними вимогами [14, 23].
Вченi, що дотримуються ще1 думки, визначають здоровий спосiб як результат бюсощально1 дiяльностi людини, що безпосередньо змщнюе ïï здоров'я. Вони виходять з методологiчноï установки, що здоровий спошб життя не можна вщривати вiд його умов. яю вони розумiють як властивостi самого суб'екта, що по вщносно здорового способу життя виступають як зовшшш потенцiали життедiяльностi, що можуть бути реалiзованi в нiй. Пiд змютом здорового способу життя дослiдники розумдать як саму життедiяльнiсть, так i умови ïï функщонування.
Вщносно до другого пiдходому, здоровий спошб життя автори розглядають як вщносно окрему частину життя людини, на яку выводиться певний час [19]. Прихильники цього шдходу висловлюють протилежну думку щодо включення до структури здорового способу життя його умов, вважаючи, що вш е конкретною дiяльнiстю. Спшьною рисою у визначенш здорового способу життя е його спрямовашсть на формування здоровоï людини. Вш виступае як дiевий i надшний засiб збереження та змщнення здоров'я, е основою первинноï профшактики захворювань, однiею з найбiльш ефективних форм ï^ запобiгання.
Суттево, що здоровий спошб життя засвоюеться людиною протягом життя пiд впливом рiзних чинникiв. Процес [12] формування способу життя особистосп науковцi сьогоднi обмежують впливом чотирьох груп: мега-, макро-, мезо, мiкрофакторiв. Мегафактори — космос, планета, свщ що так чи шакше впливають на здоров'я вшх жителiв Землi. Макрофактори - краша, етнос, суспiльство, держава - це фактори, що визначають напрями соцiалiзацiï людей, яю живуть у певних крашах, за умови залучення до цього процесу i використання населенням засобiв масовоï iнформацiï. Мезофактори - умови соцiалiзацiï великих груп людей, яю розрiзняються за типом мюцевосп та поселення, де вони проживають (регiон, село, мiсто), за ïхньою належнiстю до тих чи шших субкультур. Мшрофактори - це чинники, що безпосередньо впливають на конкретних людей. Це шм'я, групи однол^юв, навчально-виховнi заклади, громадськi, державнi, релшйш органiзацiï, мiкросоцiум.
Таке структурування чинниюв, що, впливають на здоров'я та здоровий спошб життя людини, дозволяе узагальнити погляди свiтовоï спiльноти щодо
взаемозв'язок iндивiдуального i громадського здоров'я, нас^зну залежнiсть i взаемодетермшованють усiх його рiвнiв вияву.
Поняття "здоров'я" трансформувалося в ширше уявлення про людину, як iстоту, скорше соцiальну, нiж бiологiчну. Воно збагатилось таким поняттям, як "благополуччя", оскшьки в сучасному свiтi вже недостатньо не хвор^и, а треба бути ще й благополучним у багатьох вщношеннях. Розумшня поняття "благополуччя" стосусться всiх сторiн життя людини. Людина знаходиться в станi повного благополуччя, коли гармоншно поеднуються фiзичнi, сощальш, психiчнi, iнтелектуальнi, духовнi, емоцiйнi та iншi складовi И життя. Тому загальноприйнятим у свiтi сьогоднi е визначення здоров'я, представлене в преамбут Статуту Всесв^ньо1 Оргашзаци Охорони Здоров'я (1976 р.). Здоров'я -це стан повного фiзичного, духовного й сощального благополуччя, а не лише вщсутшсть хвороб або фiзичних вад [24].
На початку нового тисячолотя виникае й широко обговорюеться нова система цiлей освiти, вщроджуеться традицiя ставлення до особистостi як до найвищо! цiнностi, наголошуеться на необхвдносп повернення в навчально-виховний процес iдей природовiдповiдностi, культуровiдповiдностi виховання та шдивщуально-особистiсного розвитку. Цi тенденцй вказують на те, що одним iз основних методiв проектування систем осв^и та виховання стае щннюний пiдхiд, спрямований на взаемодiю з учнем як суб'ектом навчально-виховного процесу, суб'ектом, здатним до саморозвитку, самовдосконалення, власного життетворення на основi визначених цiннiсних орiентацiй.
Цiннiснi орiентацil як мехашзм сощально1 регуляци поведiнки особистосп дослiджуються вченими рiзних галузей гумаштарних наук.
Аналiз iсторичного аспекту дослщження питання цiннiсних орiентацiй пiдтверджуе складшсть проблеми, важливiсть визначення шляхiв !х формування. Ця проблема цiннiсних орiентацiй та шляхiв !х формування активно дослщжувалась у 70-80-тi роки ХХ столгття (О.Леонтьев, Т.Мальковська, А.Попов та ш.). Найсуттевiше полягае в тому, що за Б.Чижевським "щншсна орiентацiя служить своерiдним критерiем, доленосним фшьтром у визначеннi ставлення людини до матерiальних i духовних цiнностей, системи установок, вщстоюванш принципiв i переконань". Таким чином, цiннiснi орiентацil як мехашзм сощально! регуляци поведiнки особистосп дослiджуються соцiальними психологами; з точки зору формування - психологами та педагогами; залежшсть мiж цiннiсними орiентацiями та iнтересами особистостi - фшософами, соцiологами, психологами, педагогами.
Оскiльки щншсш орiентацil особистостi складаються на грунп цiннiсного ставлення до дiйсностi, то загальнокультурш цiнностi, включенi iндивiдом мимоволi або свiдомо до свое1 дiяльностi, рiвнi щншсно1 орiентацil являють собою етапи усвщомлення особистiстю зовшшньо1 системи щнностей i перетворюються пiд впливом низки чинниюв та в спещально органiзованих умовах на систему внутршньо1 особистюно1 соцiально щншсно1 орiентацil. Особливе мюце серед смислових утворень людини посщають особистiснi цiнностi, тобто усвщомлеш узагальненi самовартiснi смисловi утворення особистосп [3].
Отже, щншсш орiентацil - одна з найважливших характеристик особистост^
вони висв^люють актившсть людини, прагнення до самовдосконалення, рiвень И досягнень, сподiвань, тобто всi стосунки особистостi з навколишшм свiтом значною мiрою залежать вiд того, яким цiнностям вона вщдае перевагу: як ставиться до само! себе, тобто чи е власне "Я" людини щншстю для не1; чи щнуе вона шшу особистiсть; чи е цiннiсним И ставлення до держави, громадянином яко! вона е; до природи, що И оточуе; до им% яку вона мае створити; до професи, яка забезпечить !й успiх у життi.
2. ЧИННИКИ, ЯК1 ВПЛИВАЮТЬ НА ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ
В Укра1ш стан здоров'я населення, i молодi зокрема, викликае серйозну стурбованiсть. Лише 7-10% дтей народжуються здоровими. За даними Мшстерства охорони здоров'я близько 70% учшв державних шкiл вшом 7-15 рокiв мають низький рiвень фiзичного здоров'я. У 61% молодi вiком 16-19 рокiв виявлено рiвень здоров'я значно нижчий за нормальний [22]. У переважно1 бiльшостi молодих людей вщсутне свiдоме ставлення до здоров'я як до базовое' щнносп. Тому в сучасних умовах виникла об'ективна потреба збереження та полшшення здоров'я учшвсько1 молодi як одного з найважливших прiоритетiв наци.
Ураховуючи той факт, що серед чинниюв, яю впливають на формування здоров'я дтей, 20 % становлять умови осв^нього середовища, можна зробити висновок, що освгта в наш час е здоров'явитратною системою. Це зумовлюе необхщнють привести у вщповщшсть ус чинники, що складають освiтне середовище, гармошзувати 1'х з вiковими можливостями й особливостями старшокласниюв.
Серед чинниюв ризику здоров'я старшокласникiв, (генетичних, еколопчних i соцiальних) велика роль належить комплексу педагогiчних:
- стресова тактика;
- невщповщшсть методик i технологiй навчання;
- iнтенсифiкацiя навчального процесу;
- нерацiональна органiзацiя навчально1 дiяльностi;
- функцiональна неграмотнiсть педагога;
- вщсутнють системи роботи з формування поняття цiнностi здоров'я й здорового способу життя.
Група педагопчних чинниюв особливо видiляеться, тому що педагопчш впливи безперервнi, систематичнi й тривал^ а отже навiть наймiнiмальнiшi з них мають здатнiсть накопичуватися, дiючи щогодини й щодня протягом 10-11 роюв. Результат вивчення сукупного впливу чинниюв на розвиток i здоров'я учнiв засвiдчують, що найбшьш вагомий з них усiх - це стресова тактика педагопчного впливу.
Другий за значимiстю фактор ризику - невщповщшсть методик i технологш навчання вiковим i функцiональним можливостям учнiв. Фактично все, що стосуеться швидюсних характеристик дiяльностi (швидкiсть читання вголос, швидкiсть письма, швидкiсть вщтворення, тощо), i е виявом невщповщносп методики вiковим i функцiональним можливостям дитини.
Третш чинник ризику - штенсифшащя навчального процесу. До того ж вона шдвищуеться рiзними шляхами: найбшьш явний (вiдкритий) - збшьшення кiлькостi навчальних годин (урокiв, позаурочних занять, факультативiв тощо); прихований -реальне зменшення кiлькостi навчальних годин при збереженш або збiльшеннi обсягу навчального матерiалу, що неминуче веде до розширення обсягу домашнiх завдань, стомлення й перевтоми.
З позицш суспiльних наук поняття "croci6 життя" тлумачиться як дiяльнiсть людини взагат, що детермiнована умовами певно1 суспiльно-економiчноï формаци, рiвнем життя, сукупшстю суспiльно-iсторичних умов, властивих окремим iндивiдам i соцiальним групам.
Спосiб життя - це система взаемин людини iз самою собою та чинниками зовшшнього середовища; це сукупнiсть стшких форм життедiяльностi людини, що визначають ïï життевий шлях.
До основних показникiв способу життя належать:
1) яюсть життя (якiснi показники, наприклад, як людина харчуеться, вщпочивае, працюе тощо);
2) рiвень життя (кшьюсш показники, наприклад, скiльки коштуе ïï одяг, яка в не1' квартира - власне " щна" рiзних сторiн ïï життя);
3) стиль життя (взаемоузгоженють основних аспектов життя, наприклад, узгодженiсть одягу, поведшки, макiяжу тощо);
4) тривалiсть i наповнешсть життя.
Якщо всi форми життедiяльностi людини узгодженi мiж собою, людина мае гармошю життедiяльностi. Власне, можна говорити про те, що вона здорова. Здоров'я - це феномен гармонiйноï життедiяльностi людини.
Фiзичний компонент здоров'я людини визначають за такими показниками: шдивщуальш особливосп анатомiчноï будови тiла, фiзiологiчнi функцiï оргашзму в рiзних умовах спокою, руху, довкiлля, генетичноï спадковостi, рiвнi фiзичного розвитку органiв i систем оргашзму. Важливою ознакою фiзичноï складовоï здоров'я е здатшсть людини, зокрема, пристосовуватися до змiн довкiлля (температури повторя, вологостi, атмосферного тиску тощо), ефективно протцщяти хвороботворним чинникам (бактерiям, вiрусам, токсичним речовинам, iонiзуючiй радiацiï та тощо).
Психiчна складова здоров'я визначае розвиток людини як особистосп, забезпечуе ïï душевне благополуччя. Псиичне життя шдивща складаеться з потреб, штереив, мотивiв, стимулiв, установок, цiлей, уяви, почутпв тощо. Психiчне здоров'я розкриваеться через розвиток основних функцiй психши людини.
Умовою психiчного здоров'я е розвиток рiзноманiтних емоцiй та почутпв, умшня контролювати й керувати ними, набуття навичок зменшення шкiдливого впливу чинниюв, що спричиняють стрес. Психiчне здоров'я дае можливiсть людинi оптимально пристосуватися до змiн, якi вщбуваються в сiм'ï, у школi, на робот^ в суспiльствi загалом. Воно е основою того, що людина може тзнати себе, реатзувати власш потреби, а це необхiдно для самоутвердження ïï особистостi й досягнення психiчного благополуччя. Психiчна складова може сприяти або, навпаки, негативно впливати на фiзичне здоров'я i бути причиною рiзних тiлесних захворювань. З
шшого боку, бадьоре самопочуття, вiдсутнiсть захворювань сприяють веселому оптимiстичному настрою, прагненню до творчостi й самовдосконалення. Водночас за даними 1нституту соцiальних дослщжень переважна бiльшiсть молодих людей вшом 12-18 рокiв вiдзначаються емоцiйною нестабшьшстю, вербальною агресiею щодо дорослих та однолггюв, конфлiктнiстю у стосунках з ними, неадекватним ставленням до власно1' особистостг
Соцiальну складову здоров'я можна визначити як узгоджену взаемодiю людини з сощальним середовищем. Оцiнити таку взаемодiю можна через успiшне ототожнення особи з певними соцiальними групами (сiм'я, клас, громада, професiйна спшьнота тощо). Саме в цих людських групах вщбуваеться соцiалiзацiя особи, вибiр нею тих соцiальних ролей, яю вона зможе успiшно та з задоволенням виконувати протягом свого життя. О^м того, потрiбно враховувати мiжетнiчнi стосунки, рiзницю в прибутках рiзних соцiальних категорiй суспiльства, рiвень матерiального виробництва, технiки й технологiй, ix суперечливий вплив на здоров'я взагалi. Цi чинники i складовi створюють вщчуття соцiальноï заxищеностi ( або незахищеносп), що суттево впливае на здоров'я людини. У загальному виглядi соцiальне здоров'я детермiноване характером i рiвнем розвитку, що характерне головним сферам суспшьного життя в певному середовищi - економiчному, полiтичному, сощальному, духовному. Для успiшноï взаемоди людей потрiбне визначення спiльниx цiнностей. Вибiр особистiстю певноï пiдпорядкованостi, вартостi щнностей е ознакою ïï соцiального ототожнення. Формування спшьних цiнностей та визначення ïx вартостi людиною значною мiрою пiдпорядкованi або узгодженi з процесами виникнення, функцiонування i розвитку ам% школи, держави, церкви i т.п. Ефективна реалiзацiя соцiальноï функци людини, ïï потенцшних можливостей i творчих плашв значною мiрою залежать вщ ïï фiзичного, псиxiчного i духовного здоров'я. Вщповщний соцiальний статус людини дозволяе створити оптимальш умови для формування, збереження i змщнення здоров'я, суттево позначаеться на ïï емоцшному благополуччг
Духовна складова здоров'я залежить вiд духовного свiту особистостi, характеру його сприйняття складових дуxовноï культури людства - осв^и, науки, мистецтва, рел^н, моралi, етики. Свiдомiсть людини, ïï ментальнють, життева самоiдентифiкацiя, ставлення до сенсу життя, оцшка реалiзацiï особистих здiбностей i можливостей у контекст власних iдеалiв i свггогляду - усе це визначае стан духовного здоров'я шдивща [18].
Протягом усього життя людина прагне до духовного розвитку i самовдосконалення. А розкриваеться вона через поеднання:
- бачення прекрасного в довкiллi та в самш cобi;
- вироблення певних правил поведiнки щодо навколишнього свiту як за законами суспшьства, так i за внутршшм моральним кодексом;
- розумiння сутност навколишнього свiту, мiсця людини в природi й суспiльствi, ïï життевих цiнностей, вибору власного способу життя, вщповщальносп за свое здоров'я й життя та шших людей;
- набуття ушкально1' властивостi вiрити й вибору особисто вiри.
Кожна складова здоров'я - багатогранна, непроста. I лише за умови оргашчного поеднання вах означених компонентiв формуеться й розвиваеться здоров'я людини. Отже, визначень здоров'я шнуе багато, i 1'хня кшькють, очевидно, буде збiльшуватися.
Чинники ризику здоров'я мають негативний вплив на здоров'я людини й можуть навiть призвести до ïï смерти Урахування 1'хнього впливу на оргашзм дае змогу оцiнити ймовiрнiсть кожнох' конкретно1' людини набути якогось захворювання. 1снують об'ективнi чинники ризику, яю не залежать вiд людини i на яю впливати неможливо, наприклад, вж, раса (нацiональнiсть), спадковiсть.
G суб'ективш чинники ризику, що залежать вщ кожноï конкретноï людини, ïï звичок, поведшки, способу життя. Якщо щ чинники своечасно усунути, ризик захвор^и й померти зменшуеться в десятки i нав^ь сотнi разiв. Найпоширенiшими чинниками е гiподинамiя (недостатня рухова активнiсть), неправильне харчування i надлишкова маса тiла, тютюнопалiння, вживання алкогольних напо1в i наркотичних речовин, надмiрний вплив стресових ситуацiй. Природно, що чинники, якi впливають на соцiалiзацiю особистостi, можуть бути як чинниками ризику, так i захисту. Таким чином, робота з профшактики грунтуеться на зниженнi активностi чинниюв ризику та пiдвищеннi дiевостi захисних чинникiв.
Пiд чинниками ризику розумшть умови, обставини, причини, через яю виникають i розвиваються хвороби. Аналiз вiтчизняних i зарубiжних дослiджень дозволяе об'еднати ix у чотири основнi групи:
1) спосiб життя (вживання алкоголю та тютюну, неправильне харчування, ризикована статева поведшка, стреси, гiподинамiя, вживання наркотичних речовин, зловживання лшами, сiмейнi конфлiкти, самотнiсть тощо);
2) успадковаш чинники (сxильнiсть до успадкованих хвороб);
3) екологiя та сощальш умови життя (xiмiчне, радiацiйне забруднення повiтря, води, грунту, продуктiв харчування, умови пращ, рiвень культури, процеси урбанiзацiï, пiдвищення шумового фону, гелiокосмiчний, метеорологiчний та iншi впливи);
4) рiвень медичного обслуговування (недостатня ефектившсть профiлактичниx заxодiв, низька якiсть та несвоечасна медична допомога, слабка матерiально-теxнiчна база системи охорони здоров'я).
Серед проблем збереження та полшшення здоров'я вагоме мюце посщае питання про чинники здоров'я. Розглядаючи означене питання в загальному планi, слiд вщзначити, що здоров'я залежить як вщ стану навколишнього середовища (приблизно на 20%), так i вщ спадковост (майже на 20%), медичного обслуговування (близько 10%) та способу життя (бщьш, як на 50%). Сучасш науковi погляди на здоров'я представлеш декiлькома моделями (табл.1).
Таблиця 1
Сучасш моделi здоров'я
медична модель здоров'я базуеться на визначенш здоров'я лише за медичними ознаками й характеристиками здоров'я. Здоров'ям уважають вщсутшсть хвороб та ïx симптомiв.
бiомедична модель здоров'я розглядаеться як вщсутшсть у людини оргашчних порушень i суб'ективних вщчутпв нездоров'я. У цш моделi увага акцентуеться на природно-бюлопчнш сутностi людини, пiдкреслюеться домiнуюче значення бiологiчниx закономiрностей у життедiяльностi людини та ïï здоров'ï.
бюсощальна модель базуеться на розумшш здоров'я в його бюлопчних i сощальних ознаках, що розглядаються в едностг Однак соцiальним ознакам, при цьому, надаеться прюритетне значення.
соцiально-псиxологiчна модель здоров'я е цшшстю для людини, необхщною передумовою для повноцiнного життя, задоволення ïï матерiальниx i духовних потреб, участi у працi i сощальному життi, в економiчнiй, науковш, культурнiй та iншиx видах дiяльностi
Одшею з найважливших передумов i складових формування та полшшення здоров'я е система освгги, що функцiонуе в суспiльствi. Чим вищий осв^нш i загальнокультурний рiвень людини та ïï соцiального середовища, тим кращi показники здоров'я. Адже полшшення шдивщуального й громадського здоров'я неможливе без знання того, чому це необхщно i як це робити. Осв^у ж у даному контекст варто розумiти не лише як власне валеолопчну, а ширше — як загальну освiту в цшому. Це забезпечуе можливiсть формування в людей системного уявлення про здоров'я загалом, його складовi та мехашзми його забезпечення, збереження та змщнення. Освiту при цьому слщ розглядати комплексно: i як мережу потоюв отримання, переробки та передачi iнформацiï, i як школу здорового способу життя, тобто навчання його методам, прийомам та навичкам, i як складний виховний процес, спрямований на визнання прюритету цiнностей шдивщуального й громадського здоров' я.
Окремоï уваги заслуговуе вплив засобiв масовоï iнформацiï на формування та становлення особистостi.
Наслiдками впливу засобiв масовоï iнформацiï на шдивщуальному рiвнi щодо формування здорового способу життя е освоення певних знань та вмшь, пов'язаних зi здоров'ям людини. Завдяки засобам масовоï шформацн дитина мае можливiсть ознайомитися з ситуащями, якi торкаються проблеми здоров'я, його цшностей, знайомитися iз зразками поведшки i дiяльнiстю, що виявляють здоровий спошб життя, як цшний, соцiально схвалений.
Разом з тим, забезпечення необхщних передумов ще не гарантуе досягнення валеолопчних результата. Передумови можуть мати позитивний вплив лише за реатзацп державноï стратеги розвитку, нацiленоï на формування та змщнення здоров'я громадян.
Здоровий спошб життя - це сукупнють форм життедiяльностi людини, що забезпечуе ïï здоров'я та устшне життя; це спошб життедiяльностi людини, одним з основних цшностей якого е формування, збереження та змщнення здоров'я, у якому реатзуеться усвщомлене, активне ставлення до власного здоров'я, умшня акумулювати певш позитивнi та нейтралiзувати негативнi зовнiшнi чинники, що впливають на здоров' я.
Яюсть життя, його рiвень, стиль, тривалють i наповненiсть значною мiрою визначаються такими критерiями, як:
1) способом життя сiм'ï;
2) рiвнем культурного розвитку особистосп;
3) мiсцем здоров'я в iерарxiï ïï потреб i цшностей;
4) мотиващями збереження та змщнення здоров'я;
5) настановами на здорове життя;
6) навчання бути здоровим.
Здоров'я - обов'язковий атрибут людини. В ушх сощальних шститущях е одна спшьна мета — виховання людини. Проте виршуеться вона кожною з них по-рiзному, i роль ïx е нерiвнозначною. Основними функцiями iнституцiйного способу формування особистосп вважаються: залучення людини до культури суспшьства; створення умов для шдивщуального розвитку та дуxовно-цiннiсноï орiентацiï; автономiзацiя пiдростаючого поколiння вщ дорослих; диференцiацiя молодi у сшввщнесенш, вiдповiдно до ïxнix особистiсниx ресуршв, з реальною сощально-професiйною структурою суспшьства.
Друга група меxанiзмiв соцiалiзацiï е традицiйною - це засвоення дитиною цшностей, еталошв поведiнки, погщщв, що xарактернi для ïï оточення: сiм'ï, родичiв, близьких людей. Бувае й так, що оточення не повшстю або загалом не вщповщае прийнятим нормам спiльноти. Засвоення норм громадськоï поведiнки та вплив традицшних меxанiзмiв вiдбуваеться здебiльшого на шдсвщомому рiвнi за допомогою сприйняття домшуючих стереотипiв поведiнки. При цьому особливу роль вдаграе сiм'я у формуванш уявлення про способи життя дитини, вносить корекщю ïï здоров'я. Основними аспектами впливу сiм'ï е фiзичний (фiзичне здоров'я), розумовий розвиток дтоей (духовне здоров'я); емоцiйний, псиxологiчний стан (псиxiчне здоров'я); оволодiння соцiальними нормами; щншсш орiентацiï сiм'ï (соцiальне здоров'я).
За оптимальних умов сiмейне виховання е одним iз важливих чинниюв формування здорового способу життя, що здебшьшого залежить вiд традицiйниx складових цього впливу: стилю життя способу органiзацiï повсякденного
життя, характеру взаемостосунюв мiж подружжям, участi обох батьюв у виxованнi, вiд правильноï органiзацiï вiльного часу сiм'ï, ставлення самих батьюв до вживання алкоголю, палшня, застосування наркотичних речовин. Саме в сiм'ï дiти набувають навичок позитивного ставлення до свгту, iндивiдуального досвiду соцiальноï
поведшки. А позитивш взаемини з батьками та близькими дорослими - головна умова 1хнього фiзичного, псиxiчного, духовного й сощального розвитку.
Отже, спошб життя сiм'ï здебiльшого обумовлюе i спошб життя дiтей. Сiмейнi конфлшти мiж самими батьками, батьками i дггьми, застосування фiзичниx покарань, нерозумшня батьками дiтей, вiдсутнiсть батькiвськоï уваги, тдтримки дитини, - все це стае причиною того, що процес становлення особистосп дитини вiдбуваеться в атмосферi прояву кризових явищ.
Негативний вплив сiм'ï на спосiб життя дитини пов'язаний iз внутрiшньою кризою сiм'ï, сiмейною дезорганiзованiстю, яка призводить до того, що шм'я перестае виршувати навiть елементарнi проблеми утримання дитини; шмейними конфлiктами, якi е причиною рiзниx стресiв у дггей;виявом насилля (фiзичного, псиxiчного, сексуального); вщсутнютю почуття любовi та взаеморозумiння мiж членами сiм'ï; наявнiстю шкiдливиx звичок (алкоголiзм, наркоманiя тощо) серед члешв сiм'ï; вiдсутнiстю послiдовностi санкцiй щодо виявiв шкiдливиx для здоров'я звичок у дтей, слабкою дисциплiною в сiм'ï; нереалiзованим очiкуванням стосовно розвитку та успixiв дитини.
Сьогоднi вщбуваеться змiна стереотипiв у стосунках батьюв i пiдростаючого поколiння: авторитет батькiвськоï влади не спрацьовуе, на перше мюце виходить авторитет особистостi батьюв. Звичайно, традицiйний спосiб ще й дос найбiльше впливае на шдивщуальний рiвень здоров'я дитини й належить до групи мiкрофакторiв процесу ïï соцiалiзацiï як особистостi.
Друзi та однолики е впливовим джерелом шформацн дитини з питань органiзацiï здорового способу життя, а погляди тдлитав i однол^юв починають домiнувати серед джерел необxiдноï iнформацiï. З одного боку, це пов'язано з "набуттям досвщу" серед однолiткiв, з шшого - з "гостротою тематики", особливо, щодо алкоголю, наркотиюв та мiжстатевиx стосункiв. Крiм того, саме однолики е джерелом iнформацiï в умовах недостатнього розвитку шших шформацшних джерел [7, 11].
Отже, мiжособистiсний спошб соцiалiзацiï е меxанiзмом, що впливае на формування особистост в процес спiлкування iз суб'ективно значущими для неï особами. Ними можуть бути батьки, вчител^ просто доросла людина, однол^ок, артист тощо. Певний перюд однолiтки стають надзвичайно важливими для кожного шдивща. Групи однолiткiв мають як позитивний, так i негативний вплив на спошб життя дитини. Позитивний - залежить вщ спрямованост життевих iнтересiв групи однолiткiв.
Захисними iндивiдуальними чинниками здоров'я ученi вщзначають такi, що свiдчать про емоцшну стабiльнiсть дитини: наявнiсть почуття власноï гiдностi; комунiкативну взаемодiю; самостiйнiсть у розв'язанш рiзноманiтниx проблем; почуття гумору; цшеспрямовашсть i самодисциплiна.
Звичайно, це не повний перелш особистiсниx чинниюв, що дозволяють дитинi протистояти впливовi шкiдливиx звичок i цiлеспрямовано вести здоровий спошб життя. Доцiльно виокремити шдивщуальш характеристики, що виступають передумовою розвитку рiзноманiтниx асоцiальниx звичок i чинниюв ризику для здоров'я: нерозвинений самоконтроль, недостатня наполегливiсть; низька
самоповага та невпевнешсть у собц емоцшна i псиxiчна неврiвноваженiсть; життевi щнносп, якi допускають зловживання алкоголем i наркотиками; низька усшшшсть; вiдсутнiсть взаеморозумшня в сiм'ï, школi; вияв асоцiальноï поведiнки в ранньому вiцi (злодшство, агресивнiсть тощо).
Основнi складовi ознаки й чинники здоров'я вивчае валеолопя, яка здоров'я розглядае як цшсний i багатовимiрний феномен, що розкриваеться, перш за все, через:
- взаемозв'язок фiзичноï, псиxiчноï, соцiальноï та дуxовноï складових здоров'я;
- вiдповiднi показники здоров'я особи, рiзниx груп людей та суспшьства в цшому;
- ощнювання здоров'я не лише як стабшьного стану, а й як динамiчного процесу, знання закономiрностей якого дае можливють визначати його кiлькiсть та управляти ним.
3. ФОРМУВАННЯ ВIДПОВIДАЛЬНОÏ ПОВЕД1НК1
Здоров'я людини - це багатомiрний i водночас цiлiсний феномен гармонiйноï життедiяльностi людини. Воно знаходить свое вираження через взаемоузгоджеш стани, явища, процеси формування, змiцнення, збереження, споживання, вiдновлення, передачi фiзичниx, псиxiчниx, сощальних, духовних складових життедiяльностi людини, груп людей, суспшьства в цшому.
За даними 1нституту сощальних дослщжень, старшокласники (в переважнш бiльшостi) розумiють здоровий спошб життя як систему штучних заxодiв, спрямованих на подолання шкщливих звичок i позбавлення людини певних набутих хворобливих станiв, а не як природний спосiб життедiяльностi. Таким чином, здоровий спошб життя - це поведшка людини, яка вщображае життеву позицiю, спрямовану на збереження та змщнення здоров'я, i нацшена на виконання певних норм i правил.
Очевидно, що в процес життедiяльностi кожна людина формуе свш тип здорового способу життя на основi зазначених складових. Вщповщно до Оттавськоï харти 1986 року, "формування здорового способу життя - це процес надання людям можливостей самим контролювати й полшшувати свое здоров'я" [24]. Щоб досягти стану повного фiзичного, псиxiчного та сощального здоров'я, iндивiд або група iндивiдiв повиннi мати змогу визначати навколишне середовище й протистояти його негативному впливу. Таким чином, здоров'я розглядаеться як ресурс для повсякденного життя, а не як його мета. Здоров'я - це позитивна щея з акцентом на сощальш та особистюш ресурси й фiзичнi можливост iндивiда. Отже, процес формування здорового способу життя передбачае не лише виконання певних норм i правил для шдтримання здоров'я, а й рух у напрямi досягнення повного фiзичного, псиxологiчного та соцiального благополуччя.
Метою дослщження було аналiз дшсних педагогiчниx умов та педагогiчниx технологш виховання здорового способу життя старшокласниюв Автономноï Республiки Крим.
Для молодих людей формувати здоровий спошб життя означае брати участь у рiзниx видах повсякденноï дiяльностi, ушляко намагаючись забезпечувати здоровi умови життя та пращ. Суттево, що спошб життя може змшюватися протягом життя людини. Але, як свщчать дослщження псиxологiв, навички певного способу життя засвоюються людиною змалку i насамперед тд впливом тих зразкiв поведшки й дiяльностi, якi дитинi демонструють доросла Тобто навички здорового способу життя в дитини дошкшьного вшу набуваються як вщтворення зразкiв ставлення до свого здоров'я, пращ, шших людей, довкшля, яю вона щоденно бачить у поведшщ й дiяльностi батькiв, родичiв, виxователiв тощо. Отже, навички здорового способу життя в дитини складаються тд безпосередтм впливом навичок, що вiдтворюють спосiб шших людей, батьюв i виxователiв.
Показники фiзичного, псиxiчного та репродуктивного здоров'я старшокласниюв в Украïнi засвiдчують, що одшею з причин поширення негативних явищ у молодiжному середовищi е ризикована поведшка неповнолiтнix. Така поведшка зумовлена, в першу чергу, псиxофiзiологiчними особливостями учнiв випускних класiв, для яких характерш такi ознаки, як автономiзацiя вiд дорослих, потяг до групування, до самоствердження, задоволення щкавосп, бажання мати дорослий вигляд, потреба змшити псиxiчний стан за рахунок стресовоï ситуацп.
Ризикованi вчинки е нормою для старшокласниюв. За ними молодь визначае та розвивае свою шдивщуальнють, оскшьки розумний ризик е певним досвщом. Розумна ризикована поведшка, нерозбiрливе та безсистемне харчування, втеча з дому, крадiжки, супроводжуються ризиком для здоров'я (формування наркогенноï залежносп, бiльша ймовiрнiсть заразитися В1Л/СН1Дом, небажана вагiтнiсть), а в окремих випадках - це ризик i для життя старшокласниюв. Нерозумна ризикована поведшка може виявлятися як бунт або незадоволення, спрямоваш, перш за все, проти батьюв i близьких [8, 10]. До числа насторожуючих ознак небезпечноï ризикованоï поведiнки молодi належать таю психолопчш проблеми, як тривала депресiя, пiдвищена тривожнiсть, нетиповi для старшокласника швидю змiни настрою, проблеми в школi тощо.
Феномен ризикованоï поведiнки молодих людей зумовлений тим, що несформовашсть у них позитивних орiентирiв на здоров'я, як базову щншсть, звiльнення вiд обмежень, правил, декларованих батьками, вчителями та шшими людьми, призводить до того, що старшокласники нерщко розгубляються й не знають, як правильно розпорядитися свободою. Але зворотшм боком свободи е вщповщальнють, що нерозривно пов'язана зi свободою.
У педагопчнш лiтературi поняття вiдповiдальностi трактуеться неоднозначно. Вiдповiдальнiсть - це здатнють особистостi, що позитивно впливае на самоутвердження старшокласникiв, включае спортивш змагання, подорож1, шкiльнi шщативи, волонтерську дiяльнiсть тощо. У кожному з цих видiв дiяльностi юнуе ймовiрнiсть невдачi. Проте iснуе й негативна ризикована поведшка, яка може бути небезпечною для молодих людей. Це, в першу чергу, експериментування з тютюном, алкоголем, наркотиками. Початок раннього статевого життя, небезпечш сексуальш вчинки контролювати свою дiяльнiсть вщповщно до прийнятих у суспшьсга чи колективi сощальних, моральних i правових норм або як здатнють
особистосп розумтои вiдповiднiсть сво1х дiй передбачуваним результатам. Психологи зазначають, що вщповщальшсть - це специфiчна для особистосп форма саморегуляцп та самодетермiнацiï, що виражаеться усвiдомленням себе причиною вчинюв та ïx наслiдкiв, розумiнням та контролем своеï здатностi виступати джерелом змш у навколишньому середовищi та власному житп.
У контекстi здорового способу життя вщповщальну поведiнку можна характеризувати як поведшку, за якоï особистiсть усвiдомлюе свою поведiнку вщповщно до логiки подiй, передбачае ïxm наслiдки та вплив на власне здоров'я й здоров'я оточуючих, а також приймае ршення, що запобтають негативним для себе та шших вчинкам.
Такий шдхщ до визначення здоров'я та здорового способу життя дае можливють формувати, збертати та змщнювати всi його складовi, зокрема, через змши способу життя.
Створення цiлiсноï системи формування здорового способу життя учшв зумовлюе необxiднiсть взаемноï координацп дiяльностi рiзниx структурних шдроздшв: загальноосвiтнix шкiл, позашкiльниx закладiв, особливо екологiчноï i туристичноï спрямованостi, громадських органiзацiй, дiяльнiсть яких спрямована на виховання здорового способу життя, сiм'ï, сощальних служб i заклащв охорони здоров'я. О^м того, використовуються iншi меxанiзми реалiзацiï цього завдання -оргашзащя лiтнього й канiкулярного оздоровлення старшокласникiв, навчання батькiв i педагопв умiнню формувати в учнiв уявлення про здоровий спошб життя, створення системи псиxологiчноï допомоги неповнолiтнiм.
Виховна робота в закладах освгти автономн проводиться з урахуванням таких особливостей:
- автономiя в адмiнiстративнiй структурi Украши;
- геополiтичне перехрестя епох i народiв;
- прикордонна зона;
- багатонащональне та багатоконфесiональне населення;
- велика юторико-культурна спадщина;
- давш традици патрiотизму;
- унiкальна природа.
У закладах освтои Криму широко використовуеться варiативна частина шкiльноï програми, зокрема викладання валеологи та "Основ здоров'я", факультативш курси "Сприяння просвтоницькш роботi "рiвний-рiвному" серед молодi Украши щодо здорового способу життя", "Школа здоров'я", "Школа проти СН1Ду", шшь Обов'язковим елементом оцiнки дiяльностi класного керiвника е органiзацiя проведення класних годин, днiв здоров'я, позакласних заxодiв (КВЗ, конкурсiв малюнкiв, антиреклам "За здоровий спошб життя" тощо). У виховнш роботi вчителi висувають вимоги для залучення старшокласникiв до учшвського самоврядування, учнiвськиx конференцiй, дебатiв, круглих столiв, спортивних змагань та еколопчних проектiв, конкурсiв xудожньоï самодiяльностi, аптбригад, постановки сценiчниx вистав, заxодiв до Всесвгтнього дня боротьби зi СН1Дом, Дня пам'ятi жертв СН1Ду, Всесвтонього дня боротьби з курiнням тощо.
Позитивш результати дае спшьна робота заклащв осв^и й органiв охорони здоров'я. З урахуванням особливостей рiзниx райошв Криму розробляються програми, спрямованi на полшшення фiзичного, псиxiчного i сощального здоров'я дiтей. Прикладом реалiзацiï таких пiдxодiв стала програма фiзичноï реабштаци, що здiйснювалася спiльно лiкарською амбулаторiею, загальноосвiтньою школою та КСП "Батьювщина" в селi Лобаново Джанкойського району. Реалiзацiя програми "Кроки назустрiч" дозволяе щорiчно оздоровити 150-200 школярiв. Завдяки взаемоди школи й фельдшерсько-акушерського пункту здшснюеться ранне виявлення плоскостопостi та сколюзу в дiтей, профiлактика наркомана, токсикомани й алкоголiзму, вiдроджуються традици проведення народних свят, використовуються еколопчно чистi та бiологiчно нешкiдливi (гомеопатя, фiзiотерапiя, масаж, дiетичне харчування, рефлексотерашя, псиxотерапiя тощо.) способи ди.
Цшавим е досвид Ливадiйськоi санаторноï школи-штернату, яка е унiкальним медико-педагогiчним закладом у системi освiти Криму. Навчальний процес у нш здiйснюеться тд час оздоровлення i лiкування дггей i пiдлiткiв, хворих на неспецифiчнi захворювання легенiв, ускладнених алергiчною патолопею. Особлива увага в системi лшувально-оздоровчих заxодiв придiляеться використанню сприятливих природних чинникiв. Поеднання лiкувального гiрського й морського повпря дозволяе досягти значного полшшення стану здоров'я учшв. Клiматотерапiя е основним лiкувально-оздоровчим методом у реабштаци здоров'я учнiв. Передбачено перебування на повiтрi протягом 3,5 годин на добу (ранкова ппешчна пмнастика, що проводиться на вiдкритому пов^р^ велика перерва, суспшьно-корисна праця на територи iнтернату). Дотримання режиму дня контролюеться спшьно медичною й педагопчною службами з урахуванням навчальних навантажень, стану здоров'я та фiзiологiчниx можливостей дитячого органiзму.
Серйозна увага придшяеться складанню розкладу навчальних занять з урахуванням ранговоï шкали труднощiв. На пiдставi цього в понедшок до розкладу не включаються уроки, що мають вищi бали складность З метою збереження здоров'я дтей 3 рази на тиждень у кожному клас проводяться заняття з лiкувальноï фiзкультури. У суботу - нескладш, решта часу вiдводиться на ктматолшування.
З метою реабiлiтацiï здоров'я дтей школа дiйшла до необхщносп введення в початковiй ланцi модульноï системи навчання, заснованоï на закономiрностяx псиxiчниx процесiв молодших школярiв. Виходячи з того, що увага дтей молодшого шкiльного вiку вже до 25 хвилини уроку починае падати, "крива" працездатност рiзко йде вниз, одночасно iз зростанням стомлюваностi. Здвоеш 30-xвилиннi уроки з перервою швелюють цей процес. Досвiд роботи в цш системi протягом 3-х роюв дае значнi позитивнi результати, позитивно позначаеться на динамщ здоров'я дггей.
У навчально-виxовнiй дГяльностГ вчителями використовуються деяю елементи методики здоров'язберiгаючого навчання доктора медичних наук, професора В.Базарного (еколопчш панно, офтальмотренажер тощо).
Одшею з умов збереження здоров'я дитини шкшьного вГку е вщчуття комфортностГ у спiлкуваннi з однол^ками. Агресивнiсть, страх, гнГв, нерiшучiсть -
щ емоцшш вияви негативно впливають на стан здоров'я дтоей. Це тим бшьш актуально для таких навчальних закладiв, як школа-iнтернат.
Останнiм часом зростае вплив позашюльних закладiв на формування здорового способу життя серед дтоей i шдлгтюв. Система позашкiльноï роботи в Криму складалася не одне десятирiччя й мае певш традицп. В Автономнiй Республiцi Крим функщонують 82 позашкiльнi заклади, зокрема 29 центрiв i будинкiв дитячоï творчостi, 9 станцiй i центрiв юних екологiв, 9 центрiв i станцш теxнiчноï творчостi, 19 дитячо-юнацьких спортивних шкiл i центрiв фiзичноï культури i спорту, iншi заклади позашкiльноï освiти. У 3430 гуртках i творчих об'еднаннях позашкiльниx заклавдв займаються 72589 дiтей, у 2029 секщях дитячо-юнацьких спортивних шкiл i центрiв фiзкультури й спорту - 12607 школярiв.
Слiд вiдзначити дiяльнiсть Малоï академп наук школярiв Криму "Искатель", яка протягом 50 роюв е одним з ефективних напрямiв розвитку творчих i iнтелектуальниx здiбностей кримських школярiв. Останнiми роками особливо плщно працюють секцп екологп, психологи та медицини. Дгти, що працюють у цих секцiяx, займаються не тшьки теоретичним науковим пошуком, але й розробляють практичнi рекомендацп щодо збереження здоров'я школярiв. Одним з показниюв результативностi роботи е призовi мiсця кримських школярiв на мiжнародниx, державних i республiканськиx конкурсах.
У Криму склалася система роботи шкш заочного навчання. Сiльськi школярi, не мають можливост постiйно працювати в наукових бiблiотекаx, спiлкуватися з однолтоками, якi подiляють ïx захоплення i науковцями, що зумовило необхщшсть оргашзацп дистанцiйного навчання. Особливою популярнiстю користуеться очно-заочна школа валеологп.
У закладах освтои Криму велика увага придшяеться органiзацiï спортивних заxодiв. Вщновлюеться робота з органiзацiï масових спортивно-оздоровчих заxодiв, спрямованих як на досягнення високих результатiв, так i на масову спортивно-туристичну роботу з дтоьми. Це повинно сприяти фiзичному вдосконаленню школярiв. Спартакiади школярiв, змагання "Старти надiй", "Шкiряний м'яч", iншi масовi заходи дозволяють залучати все бшьше дiтей до спортивних змагань.
Значш можливостi щодо виховання здорового способу життя е оргашзащя лгтнього оздоровлення школярiв. Постiйне недофiнансування галузi примушуе використовувати звичнi форми оргашзацп оздоровлення, але й нетрадицшш тдходи реалiзацiï цього завдання, (палатковi табори, оргашзащя екскурсш, поxодiв).
Виховання здорового способу життя старшокласниюв передбачае велику роботу з батьками i педагогами, до того ж не тшьки педагогами, що викладають таю предмети як валеолопя, але й практичну роботу з учителями-предметниками. З щею метою Кримським республшанським центром здоров'я спшьно з Кримським республшанським шститутом пiслядипломноï педагогiчноï освiти розроблена тематика занять з питань охорони здоров'я, етично-статевого й гшешчного виховання дтоей i пiдлiткiв, яка передбачае врахування вiковиx, статевих особливостей дiтей, можливосп предмета, що вивчаеться, та мiжпредметнi зв'язки. Заняття за програмою етично-статевого виховання дтоей i пiдлiткiв проводять
педагоги, що пройшли курс "Психосексуальш особливосп розвитку дитячого оргашзму". Для батьюв розроблено анкети, вщповщГ на яю дають можливють шюльному лiкарю краще оцшити стан здоров'я дитини. Результати анкетування батькiв i педагогiв засвщчують, що рiвень ïx iнформованостi про наркотичш й токсичш речовини останшх ютотно нижче, шж рiвень шформованосп старшокласникiв. Для вчителiв i батьюв розроблено рекомендаций що дозволяють розтзнавати ознаки зловживання наркотиками, поради батькам дГтей, яю часто хворГють, шшГ рекомендацп.
Велика роль у вихованш здорового способу життя належить психолопчнш службГ школи. Шюльш психологи проводять групову роботу зГ старшокласниками в гуртках психолопчного профшю, надають психолопчну допомогу тим, хто ïï потребуе, консультують педагопв, учшв i батьюв.
Результати дослщження свщчать, що половина дГтей, яю мають проблеми з психГчним i фГзичним здоров'ям, схильш до негативних виявГв у поведшщ. Як результат, кожний п'ятий учень не вщчувае потягу до знань. Таю дГти в три рази частГше тддаються впливу наркотиюв. За оцшкою медиюв, практично здоровими заюнчують школу тшьки 5-7 % учшв.
Враховуючи зазначене вище, протягом останнього часу на територи автономн розпочинаються численш спроби сшвпращ з рГзними мГжнародними фондами, проектами та програмами щодо впровадження навичок формування здорового способу життя учнiвськоï молодг
Так, в межах програми Мшстерства освГти i науки Украïни та ПРООН/ЮНАЙДС "Сприяння просвГтницьюй робот "рГвний-рГвному" серед молодГ Украïни щодо здорового способу життя" шдготовлено 475 педагопв-тренерГв, яю проводять роботу з шдлГтками в регюнах. Визначено 248 опорних шюл i 5 позашюльних закладГв, у яких 447 шдлГтюв-шструкторГв самостшно ведуть треншги за програмою. Понад 3600 старшокласниюв пройшли навчання за програмою. З 2005 року на територи республки почалася реалГзащя програми "Школа проти СН1Ду" i "Корисш звички" Мшстерства освГти i науки Украши та МГжнародного Добродшного Фонду "МГжнародний Альянс по В1Л/СН1Ду в УкрашГ'. У даний час у закладах освГти автономiï продовжуеться реалГзащя Програми подолання йододефщиту, проекту "Подолання стигми i дискримшаци, пов'язаноï з В1Л-шфекщею i СН1Дом", програма Фонду Елтона Джона "Репродуктивне здоров'я хлопчиюв", проект TACIS "Вдосконалення багатогалузевого тдходу до профшактики В1Л/СН1Ду серед молодГ Украïни".
Сшвпраця з мГжнародними програмами й проектами ПРООН, Свропейською комГсГею СС-США, ЮНАЙДС, ЮН1СЕФ та шшими дозволило створити систему профiлактичноï роботи в бшьшосп навчальних закладГв автономп, осюльки, використання традицшних методГв ведення профiлактичноï роботи серед старшокласниюв не вщповщае потребам в шформаци учшв старшоï школи.
Останню чверть столГття проводяться численш дослщження проблеми виховання здорового способу життя представниюв рГзних сощальних груп, пропонуються рГзномаштш тдходи, засноваш на дослщженнях соцiальноï психологи, педагопки, медицини. Проте створення виховних програм з формування
здорового способу життя, полшшення ппешчних умов оргашзацп навчально-виxовноï дiяльностi освтошх закладiв далеко не завжди забезпечують змiцнення здоров'я дiтей.
Проведенi в захщних крашах дослiдження свiдчать, що найкращий результат використання шкшьних програм профiлактики, - це помiрна короткострокова затримка початку палшня у старшокласниюв. 1ншими словами, тi учнi, яю закурили б за вiдсутностi програми, все одно закурять, але в середньому на рш шзшше. В деяких крашах мае мiсце висока поширешсть курiння серед молодi, не дивлячись на широке використання шкшьних профшактичних програм. При уважному розглядi виявляеться, що багато традицiйниx програм профшактики палiння в школах, особливо, що мають лекцшну форму, приречено на невдачу.
Традицiйно шкiльнi превентивш програми орiентованi на масове навчання. Отже, впровадження в школi антитютюновоï програми, передбачае ïï вплив на вшх учнiв, зокрема й на тих, що вже почали палити або мають високу схильшсть до палшня.
О^м того, шкiльнi програми не враховують сощальних, культурних та шших вiдмiнностей учнiв i ставляться до них, як до гомогенноï групи. Одна з головних причин полягае в тому, що потреби малих груп не можуть бути задоволеш в загальному контексп занять в клась Групи учшв навтоь в межах одного класу представляють рiзнi субкультури й соцiальнi групи, мають рiзнi потреби та щнносп.
Загальнi програми ризикують надати протилежний вiд очiкуваного ефект, особливо якщо вони розроблеш дорослими, без урахування специфши окремих груп молодi. Наприклад, шформащя щодо ризику для здоров'я й наголошування на тому, що цигарки можуть купувати лише дорост, може зробити палiння привабливiшим для деяких груп молодих людей.
Реакци протесту, опозици, негативiзму, xарактернi для учшв старшого шюльного вiку, добре вiдомi педагогам. Проблема частково походить з фiзiологiчноï перебудови органiзму тдлитав, коли вони не встигають звикнути до змши свого тiла й приймати себе з новою зовшшнютю. Це викликае емоцшний дискомфорт i примушуе шукати його причини зовш. Цей вш виявляеться важким як для самого старшокласника, так i для навколишшх. Суперечливе нестшке сприйняття власного вiку та його сшввщношення з дiтьми й дорослими, примушуе старшокласника хворобливо реагувати на все, що стосуеться його дорослих прав. Шюльш програми профiлактики, якi бшьшою мiрою орiентованi на цiнностi дорослих i мало враховують особливосп психологи старшокласника, найчастше перетворюються на регламентований захщ. Ще однiею цiкавою та проблемною особливютю учнiв старшого шюльного вшу е орiентацiя на щнносп групи. Стереотипнi вiдзнаки (одяг, мова, музика, зовшшнш вигляд тощо.) вщдшяють старшокласникiв вiд дорослих. Те, що прийняте в групi, важливiше, шж власне майбутне, нiж здоровий глузд i шкiльнi уроки здоров'я. Невдачi в прямiй боротьбi проти палшня призвели до розробки пiдxоду, що випливае з того, що треба не боротися з негативним явищем палшня, а натомють пропагувати позитивне явище -не палшня.
Для тдвищення ефективносп шкiльниx програм необхщно визначити потреби групи, видiлити невелик гомогеннi цiльовi групи й передати реалiзацiю програми групi. 50% старшокласниюв у процесi опитування наголосили, що хочуть узяти участь у заходах проти палшня. Досвщ програм, яю планували i проводили учнi старшого шкшьного вiку, довiв, що вони користуються найбшьшим успixом. Потрiбно лише трохи шдтримати ïx i надати можливють жити вшьним вiд тютюну життям.
Система освiти мае ушкальну нагоду як меxанiзм впливу на моральш цiнностi, розвиток i поведшку молодi з раннього вiку. Пюля п'яти днiв тренiнгу вiдповiдi дгтей iстотно змiнилися, позiцii стали бшьш терпимими, толерантними, зваженими. Проте, можливост псиxологiчноï й педагогiчноï роботи в цьому напрямi використовуються не в повному обсязь
Реформування школи, у свою чергу, висувае новi вимоги до тдготовки вчителя щодо виховання здорового способу життя. Вивчення практики роботи вчителiв засвiдчуе, що вони вщчувають труднощi у професiйнiй дiяльностi з питань виховання здорового способу життя через недосконалють професiйноï тдготовки, особливостей викладання нових предметiв та необхщносп здiйснення особистюно-орiентованого навчання й виховання старшокласниюв.
ВИСНОВКИ
Проведення дослщження дозволило проаналiзувати стан роботи щодо виховання здорового способу життя в закладах освтои Автономноï Республши Крим i вiдзначити, що в регюш склалася система виxовноï роботи, спрямована на виховання здорового способу життя у старшокласниюв.
Традицiйнi стереотипи ставлення старшого поколшня до проблем здоров'я, недостатнш рiвень компетентностi в питаннях валеологи, вiковоï фiзiологiï, психологи, сощальних наук можуть вщбиватися на якост виxовноï роботи зi старшокласниками.
У зв'язку з тим, що запит на шформащю з виховання здорового способу життя старшокласниюв постшно росте, змшюються пiдxоди й вимоги до методiв, що використовуються педагогами при формуванш позитивноï мотивацй здорового способу життя у старшокласниюв.
Реальне тдвищення рiвня та якостi здоров'я старшокласниюв може бути досягнуто тiльки на основi розвитку сучасних освiтнix технологш забезпечення здоров'я i профiлактики захворювань засобами iнформацiйно-практичноï освiти (освiтнi цикли лекцш для дiтей, батькiв, учителiв, медичних працiвникiв, методичнi посiбники, вiдеоматерiали адаптованi для сприйняття з урахуванням вшу i стал учня, треншги тощо.).
Закладам освiти слiд розглядати щ види дiяльностi вiдносно до потреб i здiбностей учнiв для того, щоб визначити яю види дiяльностi найбiльше вiдповiдають кожному конкретному вшу й перюду розвитку.
Список лтоератури
1. Абрамова С. Г. Возрастная психология / С. Г. Абрамова. - М. : Изд. центр «Академия», 1999. -
672 с.
2. Апанасенко Г. Л. Валеологш як наука / Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова // Валеологш. - 1996. -№ 1. - С. 4-9.
3. Бех I. Д. Особистгсно зорГентоване виховання / I. Д. Бех. - К. : 1ЗМН, 1998. -204 с.
4. Бойченко Т. Е. Здоров'я як предмет валеологи, медицини та педагопки / Т. У. Бойченко //Бюлогш i х1м1я в школг - 1999. - № 2. - C. 6-9.
5. Брехман И. И. Валеология - наука о здоровье / И. И. Брехман. - М. : ФиС, 1990. - 206 с.
6. Булiч £. Г. Валеолопя: навчальний поибник / £. Г. БулГч, I. В. Муравов. - К. : УЗМН, 1997. -224 с.
7. Ворник Б. М. Модуль «Прояви турботу та обачливють»: навч.-метод. посiбник / Б. М. Ворник, О. А. Голоцван, В. П. КоломГець, К. О. Талалаев. - К. : Навчальна книга, 2002. - 152 с.
8. Вредные привычки и их профшактика; [сост. М. С. Гончаренко, Л. И. Рожкова, Н. В. Аринина]. -Харьков : Слово, 2004. - 120 с.
9. Гавриленко Ю. М. Формирование здорового образа жизни школьников в учреждениях образования Автономной Республики Крым: практический аспект / Ю. М. Гавриленко // Культура здоров'я як предмет освгш: зб. наукових праць. - Херсон : Олди, 2000. - С. 13-18.
10. Гавриленко Ю. М. Инновационные технологии формирования навыков здорового образа жизни у школьников в учреждениях образования Автономной Республики Крым / Ю. М. Гавриленко // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности. - Симферополь : Сонат, 2003. -С. 72-78.
11. Гавриленко Ю. М. Формування ново! фшософи здоров'я засобами освiти: наук.-метод. поаб. / Ю. М. Гавриленко, В. О. Гаврилюк, А. О. Мшенок, В. О. Коваль. - К. : Наук.-метод. центр вищог освгги, 2004. - 245 с.
12. Гончаренко М. С. Валеолiчний аспект гумашзацп освгти / М. С. Гончаренко, С. В. Кириленко // Формування, збереження i змщнення здоров'я тдростаючого поколшня як обов'язковий компонент системи нащональног освгш. -К. : 1ЗМН, 1997. - С. 60-65.
13. Горащук В. Сощально-педагоочний статус валеологчног науки / В. Горащук // Рщна школа. -1998. - № 1. - С. 70-71.
14. Дорогой А. П. Медичш та сощальш проблеми здоров'я населення Украши на сучасному етат / А. П. Дорогой, З. М. Парамонов, А. М. Скуратов // Здоров'я i освгта. - Львгв, 1993. - Ч.1. -С. 102-107.
15. Дубогай А. Д. Психолого-педагогические основы формирования здорового образа жизни школьников младших клас сов : автореф. дис. ...д-ра пед.наук / А. Д. Дубогай. - Киев, 1991. -43 с.
16. Кириленко С. В. Формування, збереження i змщнення здоров'я тдростаючого поколшня як обов'язковгй компонент системи нащональног освпи / С. В. Кириленко // Формування, збереження i змгцнення здоров'я тдростаючого поколшня як обов'язковгй компонент системи нащональног освгти. - К. :1ЗМН, 1997. - С. 6-13.
17. Лещук Н. О. Методика освгш «ргвний-рГвному»/ Н. О. Лещук, Н. В. ЗимГвец. -К. : Вища школа, 2002. - 132 с.
18. Оржеховська В. Валеолоочш знання - дгтям i молодГ / В. Оржеховська // Освгта Украгни. - 1999. - № 36. - С. 3-4.
19. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Ф. Райс; [пер. с англ.]. - СПб. : Изд-во «Питер», 2000. - 624 с.
20. Сущенко Л. П. Сощальш технологи культивування здорового способу життя людини / Л. П. Сущенко. - ЗапорГжжя : ЗапорГз. держ. ун-т, 1999. - 308 с.
21. Формування здорового способу життя молодГ проблеми i перспективи / О. Яременко, О. Балаюрева, О. Вакуленко та гн. - К. : Украгнський гн-т сощальних дослвджень, 2000. - 207 с.
22. Шмалей С. В. Модель формування напрямкгв валеолопчног освгш в навчальних закладах / С. В. Шмалей: матерГали Всеукрагнськог науково-практичног конференци. - Полтава: Друкарська майстерня, 2005. - С. 119-123.
23. Ottawa Charter for Htalth Promotion. First Internationaj Conference on Health Promotion, Ottawa, Canada, 17-21 November 1986. - 230 р.
Гавриленко Ю.М. Учебно-воспитательная деятельность общеобразовательных школ Автономной Республики Крым по сохранению здоровья старшеклассников / Ю.М. Гавриленко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Проблемы педагогики средней и высшей школы. - 2013. - Т.26 (65), №1 . - С. 257-277. Статья посвящена исследованию проблемы воспитания здорового образа жизни у старшеклассников Автономной Республики Крым в процессе учебно-воспитательной деятельности. Рассмотрены современные научные подходы к интерпретации воспитания здорового образа жизни учащихся старшего школьного возраста. Проанализирована система диагностики уровней сформированности здорового образа жизни, рассмотрены особенности учебно-воспитательной деятельности общеобразовательных школ автономии по сохранению и укреплению здоровья молодежи. Ключевые слова: здоровье, здоровый образ жизни, организационно-педагогические условия воспитания здорового образа жизни.
Gavrilenko Y.M. Training and educational activities in the Autonomous Republic of Crimea secondary schools' for the conservation of senior health / Y.M. Gavrilenko // Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Issues of Secondary and Higher School Education. - 2013. - Vol. 26 (65), No.1. - P. 257-277.
Educational and upbringing activities of the Autonomous Republic of Crimea schools to preserve the health of senior pupils. The article investigates the problem of healthy lifestyle's raising among school students in the educational activities of schools in the Autonomous Republic of Crimea. The modern scientific approaches to the interpretation of a healthy lifestyle education students high school age. In the article the diagnostic system displays the degree of formation of a healthy lifestyle, the features of educational activities of schools autonomy to preserve and improve the health of seniors.
Keywords: health, healthy way of life, organizational-pedagogical conditions for upbringing of healthy life style.
Поступила в редакцию 11.02.2013 г.
