CC BY
124
МЕТОДИКА Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ЗАГАЛЬНООСВГГШЙ ШКОЛ1
Дмитро СОЛОПЧУК
ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦИ ШКОЛЯР1В ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
Подаються результати до^дження з проблем мотивацИ здорового способу життя i шляхiв його пропаганди серед студентiв тд час занять у ф1зкультурно-оздоровчих клубах.
У системi щнностей будь-яко! цившзовано! наци особливе мiсце посiдаe здоров'я людей. Занепокоення нинi викликае тдвищена хворобливiсть дiтей в Украш. Один iз шляхiв вирiшення ще! проблеми — вдосконалення системи фiзичного виховання, яка повинна будуватися на принципах гумашстично! педагогiки. Найважливiшими з них е посилення уваги до iндивiдуальностi кожно! дитини, як вищо! сощально! цiнностi; перетворення учня з об'екта сощально-педагопчного впливу педагога в суб'ект активно! творчо! дiяльностi; розвиток внутршшх мотивiв до самовдосконалення; формування у школярiв мотиваци до занять фiзичною культурою.
Особливе мiсце в системi шкiльного навчання займае пiдлiтковий вш, тому що у ньому дуже штенсивно формуються iнтереси, потреби дггей i розвиваються 1хш пiзнавальнi здiбностi, активно формуеться iндивiдуальний спосiб життя. Це пов'язано iз розвитком у тдлитав таких важливих психiчних новоутворень, як самоконтроль, внутршнш план дш, абстрактно-логiчне мислення, самосвiдомiсть, самооцiнка. Ц якостi обумовлюють важливу для молодших пiдлiткiв можливiсть самим визначати свш спосiб життя. Отже, на цьому етат дорослiшання важливо спонукати тдлитав до формування мотивiв збереження i змiцнення свого здоров'я, навчити !х управляти своею поведiнкою i таким чином актуалiзувати суб'ективнiсть у веденш здорового способу життя.
Метою статт1 е вивчення мотивiв та формування мотиваци молодших пiдлiткiв до здорового способу життя у позашкшьнш фiзкультурно-спортивнiй роботi.
Методи дослiдження — аналiз i узагальнення науково-методично! лiтератури, анкетування, педагопчний експеримент.
Дослiдження проводилися у загальноосвпшх навчальних закладах мiста Кам'янця-Подiльського.
У процесi констатувального експерименту нами вивчались особливоси ставлення учшв 5-7 класiв до збереження власного здоров'я, рiвень сформованостi в них мотиваци щодо його змiцнення. У дослщженнях брали участь 397 молодших тдлитав.
На етапi формувального експерименту теоретично обгрунтовувалися та експериментально перевiрялися змiст, засоби i методи формування мотиваци до здорового способу життя в молодших тдлитав у процес позашкшьно! роботи. У експериментi взяв участь 121 учень. В експериментальних групах були молодшi пiдлiтки, котрi вiдвiдували спортивно-оздоровчi клуби (61 учень, з них 30 хлопчиюв та 31 дiвчинка). У контрольних групах були учш, для яких единою формою занять фiзичними вправами був урок фiзичноl культури (всього 60 учшв, з них 31 хлопчик i 29 дiвчаток).
Рiвень сформованоси мотиваци до здорового способу життя визначався за допомогою мотивацiйного компоненту, що виявлявся у стiйкому штереш, мотиваци до дотримання правил здорового способу життя, наполегливост у виконанш його вимог.
Показниками мотивацiйного критерда були широта, сила i стшюсть мотиваци молодших пiдлiткiв. Для оцшювання широти мотиваци визначалося, якi мотиви ведення здорового
способу життя спостерiгалися в учшв. Сила мотиваци характеризувалася тим, чи з штересом займаеться пiдлiток фiзичними вправами, а стiйкiсть мотиваци — чи зникае у школяра штерес до здорового способу життя залежно вiд несприятливо1 ситуаци та близького оточення.
Аналiз результатiв констатувального експерименту показав, що мотивацiя збереження здоров'я у молодших пiдлiткiв пов'язана iз:
- небажанням бути слабким i хворобливим (67,7%);
- досягненням життевих успiхiв (45,2%);
- бажанням бути сильним (47,4%);
- бажанням бути гарним (43,6%);
У багатьох тдлишв ч^ко виражена мотивацiя пiклування про здоров'я, пов'язана зi значними життевими цiнностями. У бiльшостi школярiв вона зумовлена бажанням запоб^ти хворобi, а не мотивам саморозвитку i самореатзацп.
Отриманi в процесi масових опитувань даш свiдчать, що, незважаючи на защкавлене ставлення до власного здоров'я, молодшi пiдлiтки бiльшу частину свого вшьного вiд навчальних занять часу хочуть проводити перед екраном телевiзора або за комп'ютером (69,4%). Тшьки 11,6% учнiв 5-7 класiв займаються у спортивних секцiях, 9,4% тренуються самостiйно i лише 17,4% регулярно виконують ранкову гiмнастику.
Для порiвняння наведемо данi дослiджень, якi були проведеш в рамках мiжнародного проекту «Здоров'я i поведiнка дiтей шкшьного вшу» пiд егiдою Свропейського регюнального бюро ВООЗ. Дослiдження з цього проекту спрямоваш на вирiшення таких завдань: регулярний мошторинг здоров'я дтей i !х поведiнка, пов'язана зi здоров'ям; виявлення взаемозв'язкiв мiж впливом школи, им'1 та iнших шститу^в i способом життя учнiв; сприяння розвитку соцiальних програм i здшснення полiтики змiцнення здоров'я пiдростаючого поколшня. Дослiдженням були охопленi школярi 10-15 роюв Свропи, Ившчно1 Америки i Ази.
Згiдно з отриманими даними, в крашах Захщно1 Свропи оргашзованими формами фiзичноl активностi займаються вщ 65 до 90% пiдлiткiв, у Схщнш Gвропi — вiд 60 до 75% .
В оргашзацп педагопчного процесу з формування мотиваци здорового способу життя в позашкшьнш роботi ми виходили з таких положень: стимулювання учнiв до занять фiзичними вправами; застосування методiв, як спричиняють в учнiв радiсть вщ занять i спортивних досягнень; змщнення здоров'я молодших пiдлiткiв; виховання звички до здорового способу життя; адаптащя учнiв до здорового способу життя в суспшьствц формування загально1 культури й оргашзащя змiстовного дозвiлля; навчання самоанатзу особистих оздоровчих занять i спортивних досягнень за певний перюд часу; впровадження нових форм контролю i пiдходiв до оцiнювання рiвня сформованостi здорового способу життя.
Багаторiчнi спостереження за молодшими пiдлiтками, вивчення 1хшх особливостей показали, що сформувати у них звичку вести здоровий спошб життя можна тшьки за умов сформованосп позитивное' мотиваци. Такою мотиващею для бiльшостi пiдлiткiв е стшке прагнення бути здоровим, сильним, наростити м'язову систему, шдготуватися до майбутнього дорослого життя. Важливим мотивом е защкавлешсть проведенням дозвшля, оргашзащею вiльного часу тощо.
Зважаючи на це, концептуальною основою дiяльностi спортивно-оздоровчих клубiв стало створення умов для розвитку мотивацшно-цшшсного ставлення школярiв до шзнання, творчостi, рухово1 активностi у процеш занять фiзичними вправами, здорового способу життя. Це вимагало виршення таких завдань:
1. Створення оптимального психолого-педагопчного, адаптацшно-розвиваючого оточення, що забезпечуе фiзичне i моральне здоров'я, духовний розвиток молодших пiдлiткiв.
2. Включення молодших шдл^юв у особистiсно-мотивацiйну дiяльнiсть спортивного-оздоровчого клубу за штересами з урахуванням статево-вiкових особливостей.
3. Забезпечення вимог гендерно1 соцiалiзацil особистосп у процесi занять фiзичними вправами.
4. Удосконалення системи фiзичного виховання школярiв у рамках iнтеграцil дiяльностi загальноосв^ньо1 школи i спортивно-оздоровчого клубу.
5. Створення гармоншно! рiвноправноl участ молодших пiдлiткiв у рiзних видах фiзкультурно-оздоровчоl, спортивно1 дiяльностi у зв'язку з 1'х iнтересами i схильшстю як умови виховання i розвитку особистосп.
Заняття в спортивно-оздоровчому клубi мало такi переваги перед шшими формами спортивно-масово1 i фiзкультурно-оздоровчоl роботи: заняття в клубi проводилися тшьки на добровiльнiй основi; клуб — це звичне мiсце для молодших тдлишв, якi живуть в одному мшрорайош, знають один одного i мають спiльнi iнтереси; заняття недалеко вщ дому створювали значну економда часу для навчання i виконання домашнiх завдань; створювалася можливiсть дотримання безперервностi в реатзацп вимог добового рухового режиму; вщвщування занять у клубi сприяло вiдриву молодших тдлитав вiд несприятливого впливу вулицi; шд час занять молодшi пiдлiтки перебували пiд контролем досвiдчених тренерiв; спортивно-оздоровчий клуб став джерелом позитивних емоцш, утвердження здорового способу життя i вирiшення завдань особистiсного змiсту.
Особистiсно-зорiентований пiдхiд дозволив нацiлити молодших тдлитав на формування здорового способу життя в процес фiзкультурно-оздоровчих занять, визначити найважливiшi складовi фiзкультурно-оздоровчоl дiяльностi. У цьому виявляеться практична значущiсть оргашзаци та функцiонування спортивно-оздоровчих клубiв. На заняттях у клубi хлопчики i дiвчатка брали участь у рiзних видах дiяльностi, насичених виховними ситуащями: фiзкультурно-спортивних конкурсах, святах, бесiдах, диспутах, днях здоров'я, конференщях, зустрiчах з видатними спортсменами, лiкарями, танцювальними i спортивними колективами, дослiднiй, оздоровчiй дiяльностi, пропагуваннi роботи клубiв i здорового способу життя.
Сформовашсть мотивацiйного компонента здорового способу життя молодших тдлитав вщображена в таблицi 1. Анатз И показникiв свiдчить про те, що на початку експерименту бшьшють хлопчикiв i дiвчаток експериментальних i контрольних груп характеризувалися нестiйкою мотиващею до здорового способу життя.
Таблиця 1
Сформовашсть у хлопчиюв г дгвчаток експериментальних та контрольних груп мотиващйного компоненту здорового способу життя (% учмв)
№ п/п Рiвнi Контрольш групи Експериментальш групи
Хлопчики Дiвчатка Хлопчики Дiвчатка
На початку року В шнщ року На початку року В шнщ року На початку року В шнщ року На початку року В шнщ року
1 Високий 6,4 6,4 3,4 3,4 3,3 59,9 3,2 60,8
2 Середнш 19,2 16,0 23,8 17,0 23,1 40,1 19,2 39,2
3 Низький 74,4 77,6 72,8 79,6 73,6 0 77,6 0
Розподш учтв за рiвнями мотивацп проводився за допомогою 4-бально! системи: 5 балiв — високий; 4-3 бали — середнш; 2 бали — низький рiвень. Результати обстежень, проведених наприкiнцi експерименту, показали, що в хлопчиюв i дiвчаток експериментальних груп збереглася позитивна динамша розвитку мотивацiйного компонента сформованост здорового способу життя. Так, кшьюсть молодших пiдлiткiв, якi мали високий рiвень, збiльшилася до 59,9% у хлопчиюв та 60,8% у дiвчаток. Середнiй рiвень мали вiдповiдно 40,1% хлопчиюв та 39,2% дiвчаток.
У хлопчиюв i дiвчаток контрольних груп не спостер^алося динамiки розвитку мотивацшного компоненту формування здорового способу життя, навт навпаки, зменшилася кiлькiсть хлопчиюв i дiвчаток iз середнiм рiвнем i збiльшилася кiлькiсть молодших шдл^юв (з 74,4% до 77,6% у хлопчиюв та з 72,8% до 79,6% у дiвчаток) з низьким рiвнем.
Отримуючи на тренувальних заняттях у спортивно-оздоровчих клубах додаткову iнформацiю про новi системи фiзичних вправ, 1'х органiзацiю та методику проведення, молодшi пiдлiтки стали ч^ко уявляти значення занять для 1'х життедiяльностi в майбутньому.
Так, у вiдповiдях на питання: "Чому ви почали займатися в спортивно-оздоровчому клубi?" — домiнуючим мотивом хлопчики i дiвчатка на початку року назвали "формування гарно! статури" (30,2% у хлопчикiв i 32,8% у дiвчаток). На друге мюце вони поставили вiдповiдь — "розвага i спiлкування" (вiдповiдно 23,6% та 22,4%).
У кшщ року в учшв значно зростае мотив вщвщування занять з метою "змiцнення i збереження здоров'я" (з 13,2% до 36,8% у хлопчиюв i з 9,6 % до 38,4 % у дiвчаток). Це вказуе на те, що названий мотив стае одним iз прiоритетних критерi!в вщвщування занять у спортивно-оздоровчих клубах. Мотив "полшшення функцiонального стану" на початку року визначили 6,6% хлопчиюв i 3,2% дiвчаток. У кiнцi року показники дещо змiнились — 13,4% i 16,8% вiдповiдно.
Отже, молодшi пiдлiтки, отримавши вiдповiднi знання з формування здорового способу життя та практичш навички виконання фiзичних вправ, а також результати !х впливу на свш органiзм, стали виявляти зацiкавленiсть до органiзацi! самостiйних занять фiзичними вправами за мiсцем проживання.
Реалiзацiя мотивацiйного компонента формування здорового способу життя виявляеться i в показниках ставлення молодших пiдлiткiв до регламентованих форм занять фiзичними вправами (уроку фiзично! культури) (табл. 2).
У процес дослiдження було виявлено, що зниження iнтересу молодших шдлпюв, якi не вiдвiдують заняття в спортивно-оздоровчих клубах або спортивних секщях, зумовлено значною мiрою iндиферентним ставленням до уроюв фiзично! культури.
Таблиця 2
Ставлення хлопчиюв г дгвчаток експериментальних г контрольних груп до обов'язкових занять ф1зичною культурою (% учшв)
№ Показники Експериментальш групи (п=61) Контрольш групи (п=60)
1 Люблю та з задоволенням займаюсь 88,8 40
2 Ввдввдую, але ставлюсь до них байдуже 6,4 43,2
3 Ввдввдую за необхвдшстю, р1дко 4,8 16,8
4 Звшьнений за станом здоров'я 0 0
Висновки. Проведет дослщження дозволили виявити певш чинники, що визначають ефективнiсть процесу формування мотивацi! до здорового способу життя у позаурочнш фiзкультурно-спортивнiй роботi:
1) поеднання шкшьного i клубного виховання на основi особистiсного зорiентованого пiдходу мае "дозвшьний" характер дiяльностi дiтей i тодi воно наповнюеться iнтересами особистiсного !х розвитку;
2) дiтям пропонуеться (немае суворо! регламентацi!) цiлi, змiст, форма дiяльностi i надаеться можливiсть вибору, змши занять свого "Я" у рiзних ролях;
3) створюються умови для творчосп, самодiяльностi, становлення широких сощальних зв'язкiв з однолiтками i дорослими. Змiцнення здоров'я, забезпечення морального i фiзичного вдосконалення особистостi — головний напрямок роботи спортивно-оздоровчих клубiв. Тут дни набувають досвiду самовизначення, самоствердження, самооргашзаци, самореабiлiтацi!. Вони вчаться тзнавати себе, соцiальне середовище, проводити самоаналiз, планування та органiзацiю дiяльностi i досягнення поставлених цiлей, зютавляти власнi бажання з iнтересами шших.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дубогай О. Д. Розвиток творчо!' особистосп школяра засобами ф1зично! культури // Нива знань. — 1999. — Спец. випуск. — С .52-54.
2. Комков А. Г. Социально-педагогические основы формирования физической активности детей школьного возраста: Автореф. ... дис. д-ра. пед. наук. — СПб., 2000. — 48 с.
3. Харитонов В. И., Баженова М. В., Исаева А. П., Мишаров Н. З., Кбицкий С. И. Валеологические подходы в формировании здоровья учащихся. — Челябинск, 1999.
