CC BY
16
«kolodkuvannia» and the funeral of Yarilo or Kostrubonka on Green holiday - the most demonstrative ceremonies that preserved manifestations of anti-social behaviour. All this suggests that before its transformation the ceremony could include sexual relations, including collective ones that must have spectators and thus included the phenomenon of contemplation.
Among family rituals, the most characteristic one in terms of contemplation of sexual intercourse is the wedding ceremony of «pantry» in which a bride had to prove her chastity. No doubt that the ceremony is the transformation of an orgiastic part of totemic feast. Thus, in ancient time people contemplated sexual intercourse just as modern consumers do regarding porn and erotic movies. Therefore, works of any direction can expect popularity and success among the audience provided if the basis for both their form and content constitute natural, time-tested plots that reflect worldview tendencies developed at the dawn of the humanity formation. Not the fact of sexual intercourse contemplates itself but a compositionally built act does where its climactic part is the most important and consequently the most influencing with significant impact on the spectator. During the transformation in new conditions, totemic feast was the beginning of ritual actions and works of art. Sexual intercourse was substituted with the symbols, only composition remained unchanged. These requirements are stable for fertility cult, calendar and family rituals, works of art, forms of modern culture and mass culture. The results of the article can be used for the research of folk rites, works of art and modern forms of mass culture.
Key words: mass culture, rites, totemism.
УДК 94(477=14) "187/191"(045)
О. С. Манякша
ВПЛИВ ПРАВОСЛАВ'Я НА ЖИТТСДШЛЬШСТЬ ГРЕЦЬКО1 СП1ЛЬНОТИ ПШШЧНОГО ПРИАЗОВ'Я (1)
У cmammi досл1джуеться вплив православ'я на життед1яльн1сть грецьког стльноти Швшчного Приазов'я ктця XVIII - першш чвертi ХХ ст. Церкви були головними осередками общинного стлкування для грецьких переселенщв. Розглянуто роль духовенства в вiдкриттi шкш, училищ на Марiуnольщинi та намаганш зберегти грецьку мову, яку вивчали за духовними книжками. Визначено, що на формальному рiвнi парафiяльнi священики були реестраторами життевого циклу людини, вели метричш записи, проводили церемонп шлюбу, хрещення, поховання. Окреслено поеднання загально християнських традицт та календарних свят, як шанували греки Приазов 'я.
Клю^о^^ слова: Швшчне Приазов'я, релтя, православ'я, духовенство, грецька стльнота, освта, грецька мова.
РелЫя як сощокультурний феномен е важливим чинником, що позначае щентичнють сучасного украшця, його ставлення до цшого ряду юторичних, культурних, полгтичних явищ, а релЫйна спадщина минулого ще й дос вщчутно впливае на полгтичш та суспшьш процеси, що вщбуваються в Укра1ш.
Особливо виразно простежуеться зв'язок та переплетшня етшчно! та релЫйно'1 щентичносп у нащональних меншин. Для ввдрваних вщ основного етшчного ядра стльнот церква завжди слугувала важливим чинником сустльно! консолщаци i збереження культурно! самобутносп, часто саме вона була наочним проявом етнокультурно! вщмшносп. Це породжувало досить складну систему взаемовщносин у
трикутнику «держава - етноконфесшна бiльшiсть - етноконфесiйна меншють», особливо у регюнах з полiетнiчним складом населення. У цьому зв'язку актуальним е вивчення юторичного досвiду функщонування грецько'' спiльноти на територп Швшчного Приазов'я.
Метою дано'' розвiдки е висвплення ролi православ'я в життедiяльностi грецько' спiльноти Пiвнiчного Приазов'я кшця XVIII - першiй чвертi ХХ ст.
Переселення греюв до Швшчного Приазов'я 1'х соцiально-економiчне становище та церковний устрш на основi джерелознавчого аналiзу представлено А. Гедьо [2; 3]. Н. Бацак [1] та Л. Якубова [15] дослщили культурно-просвгтницью заклади та громадсью оргашзаци грекiв Марiупольщини. О. Тухватуллшо!' (Манякшо!) [14] в дисертацiйнiй роботi визначено духовно-релЫйний розвиток етнiчних громад Швшчного Приазов'я наприкiнцi XVIII - початку XX ст., зокрема грецько'1' спшьноти.
Для грецьких переселенщв церкви були головними осередками общинного спшкування, саме сюди люди приходили у дш свят, тут здiйснювалися обряди хрещення новонароджених, вiнчання, панахиди за померлими.
Парафiяльнi священики виконували цiлий ряд функцш, якi регулювали життя громади. Так, важливим обов'язком парафiяльних священиюв було ведення метричних книг. Метричш книги надають цiкавий матерiал щодо демографiчного та соцiального розвитку окремо'1 мiсцевостi. Цi джерела надають уявлення про особливост ведення метричних книг грецькими священиками та можливiсть ощнити ступiнь 1'хньо1' вiдповiдальностi i акуратносп у роботi з документацiею.
Формуляри метричних книг з Державного архiву Донецько'' областi свiдчать про те, що священики не завжди указували дати народження i хрещення немовляти, згадували тшьки iм'я дитини, прiзвище, iм'я i станову приналежнiсть батька i матерi, хрещених батькiв i iмена священикiв, якi проводили обряд хрещення [7-8; 5-6; 4]. У метричних книгах фактично вщсутш записи про свщюв [5, арк. 53-64; 6 арк. 42-52].
Священнослужшеш не тшьки вщправляли треби та заносили шформащю до метричних книг, а й були учасниками подш (батьками, хрещеними батьками, поручителями).
На законодавчому рiвнi в Росшськш iмперii не дозволялося християнам, залишати сво'х дiтей нехрещеними або, щоб православш батьки хрестили сво'х дiтей в iншу вiру. Законом точно не встановлювався вш до якого необхiдно охрестити дитину, проте, якщо дитина померла нехрещеною, то батьки за церковними правилами, пщлягали епитими. Також покаранню пщдавався навiть священик [11, с. 74]. За матерiалами метричних книг видно, що греки намагалися народжених немовлят охрестити протягом двох мюящв вщ дня народження.
«Дело по сообщению Мариупольского уездного казначейства Мариупольскому греческому суду о взимании с подведомых сему суду греков, значишихся по приложенному списку за небытие их исповеди и святого причастия в прошедшие 795 и других годов четыредесятницы штрафных денег. Апреля 4 дня 1796 г.» [10, арк. 59] свщчить проте, що виконання релЫйних настанов - вщвщування богослужшь, дотримання обрядiв, сповщей тощо було обов'язковим i жорстко контролювалося. Ця справа являе собою реестр запиав про штрафи за недотримання релЫйних обрядiв. У нiй наведена таблиця з iменами i прiзвищами порушниюв, вказанi стать, вiк, скiльки необхщно стягнути штрафних грошей та скшьки з грекiв не були на сповщ i причащаннi. За перше порушення стягували по 5 коп., за друге - 15 коп. Так сповщ i у бшьшосп причащанш не вiдвiдували чоловiки шж жiнки. Мабуть, це можна пояснити тим, що жшки були бшьш набожними, нiж представники чоловiчоi стать О^м цiеi iнформацii, у справi мiстяться рапорти наглядачiв селищ, виписки з журналiв засiдань
грецького суду тощо.
Штрафи за вiдсутнiсть на сповщ, а також за вщсутнють у цер^ в святковi i вихiднi днi не були виключно грецькою новащею. Вони були встановлеш ще Петром I [13, с. 7]. Щодо грекiв, то ухиляння вщ виконання церковних наказiв вщбувалося з рiзних причин. Скорiше за все, вщ сповiдi i причащання ухилялися греки, яю збиралися повертатися у Крим. Часто щорiчнi сповщ сприймалися населениям як примус, що йшов вщ держави, i переселенщ шукали можливостi вiд нього ухилитися. У 1801 р. штрафи за ухиляння вщ сповщ були скасоваш.
Зауважимо, що духовенство першим з посеред грецько' громади стало докладати зусиль до створення шкш та училищ на Марiупольщинi. В першi роки життя в Приазов'' греки не мали постшного освiтнього закладу. Навчанням !хшх дiтей опiкувалися мiсцевi писемнi священики, а також спещально запрошуванi громадами греки з-за кордону. Для навчання учш збирались у приватних або церковних примщеннях. Навчання мало пщготувати молодь до учасп в церковних службах. Грецька мова вивчалася за духовними книжками, закордонш видання яких були в розпорядженш грецьких парафш.
Лише у 1820 р. було вщкрите грецьке училище у м. Марiуполi, яке за сво'м типом було початковим «парафiяльним». Але, на вiдмiну вiд звичайних росiйських парафiяльних шкiл, тут викладалися також iсторiя i географiя. До середини XIX ст. мовою викладання була грецька [15, с. 35].
З 1825 р. в Приазов'' дiяло Марiупольське духовне училище. Воно було нижчою складовою частиною системи навчальних духовних установ i мало здшснювати пщготовку учшв до вступу в заклади бiльш високого рiвня.
Зважаючи на непересiчнi заслуги грецького духовенства у розбудовi шкiльництва, все ж таки зазначимо, що одшею з головних сво'х цiлей - прищеплення мюцевому молодому поколiнню грецько' (новогрецько') мови воно не досягло. Адже приазовськi греки розмовляли румейським або урумським дiалектами. Румейський дiалект був близький до новогрецько'' мови, але не тотожнш 'й. Освiченi греки називали його «викривленою» грецькою. Урумський дiалект е близьким до кримськотатарсько'' мови i мае тюркське походження.
За свщченням С. Серафiмова, справи з вивченням i поширенням грецько'' мови були доволi кепськими. Учнi духовного училища через вщсутнють професшних викладачiв та наставниюв погано говорили грецькою, а тсля вступу до семшарп взагалi «забывают говорить на том языке, сохранение которого в народе должно составлять предмет их будущей пастырской заботливости» [12, с. 42].
У парафiяльному училищi мюта Марiуполя рiвень викладання був низьким, викладачi не намагалися пояснити учням змют молитов, що 1'х дiти вчать грецькою.
З тако'' ситуацп природно виходило, що не тшьки в освгтнш справу а й навiть при використанш грецько'' у повсякденних богослужшнях, вона залишалася незрозумiлою парафiянам. При цьому, навпъ не розумiючи мови церкви, приазовсью греки вiдрiзнялися набожнютю та «преданы вере отцов" [12, с. 31].
Можливим пом'якшенням проблеми, С. Серафiмов бачив перехщ священиюв на мову народу, але «для сего священникам нужно иметь большой навык и победить все предубеждения» [12, с. 34]. Серед духовенства Приазов'я С. Серафiмов таких не бачив, що непрямим чином говорить про культурний розрив релЫйно! елгти з грецькою люднютю.
Пюля здiйснення земсько'' реформи з кшця 60-х - початку 70-х роюв XIX ст. основна маса грецького населення отримала реальнi можливосп набути освiту в земських школах - росшськомовних.
У нових культурно-освiтнiй умовах потенщал грецько! громади Швшчного Приазов'я реалiзувався у CTBopeHHi протягом друго! половини Х1Х ст. в грецьких поселеннях розгалужено! меpежi початкових (земських, приватних, зразкових Мшютерства народно! освгги, церковного вiдомства), а також середшх навчальних закладiв. На кiнець Х1Х ст. грецька молодь Маpiупольського повпу одержувала початкову освiту в 30 земських училищах, 21 навчальному закладi церковного пщпорядкування, мiському паpафiяльному училищу двох зразкових школах Мiнiстеpства освгти, чоловiчiй та жiночiй гiмназiях. 34 % населення Маpiупольщини (саме такою була частка греюв у складi жителiв повiту) давали бiльше половини - 51% -учшв початково! школи. У той час, коли в регюш майже кожна друга дитина шкшьного вiку (47,9 %) була позбавлена можливосп вiдвiдувати початковi навчальнi заклади через !хню недостатню кiлькiсть - серед пiвнiчнопpиазовських греюв частка не залучених до освгти дiтей становила лише 25 %. Як наслщок, piвень писемностi маpiупольських гpекiв
- 29,8 % - був одним iз найвищих серед украшських губеpнiй Росшсько! iмпеpii (переачно 19,8 %) [1, с. 23-26].
Всього в Маpiупольському повiтi в 1901 р. було 213 земських шкш. В с. Старий Керменчик перше однокласне церковно-приходське училище було вщкрите у 1873 р. в 1909 р. - земське однокласне училище, а наступш два роки вщкрито ще по одному такому ж самому навчальному закладу [9, с. 270]. В с. Константинополь син священика Олександра Дмитровича Барабаш в 1918 р. вщкрив приватну школу, а тзшше ii надали статус державного училища. Вчителi були вс пршжджь Сам Барабаш викладав лгтературу та тклувався про господарсью справи школи [9, с. 271].
Однак створена греками шкшьна мережа була позбавлена нацюнального змiсту. В уах iснуючих навчальних закладах (^м духовного училища i чоловiчоi пмнази, де вивчалася давньогрецька) викладання грецько'1 мови на середину 70-х рр. Х1Х ст. поступово припинилося, освгта остаточно стала pосiйськомовною.
Таким чином, релЫя пронизувала всi сторони повсякденного життя гpекiв Приазов'я. На формальному piвнi паpафiяльнi священики були реестраторами життевого циклу людини, вели метричш записи, проводили церемони шлюбу, хрещення, поховання. Саме духовенство першим з грецько'1 громади почало докладати зусиль в вщкритл шкш, училищ на Маpiупольщинi, усшяко намагаючись зберегти грецьку мову серед молодого поколшня.
Межi науково1 статтi не дали змогу окреслити вплив православно1 вipи на повсякденне життя греюв Пiвнiчного Приазов'я в означений хронолопчний пеpiод. Висвгтлення особливостей впливу pелiгii на обрядовють приазовських гpекiв продовжиться в наступному (№15) чист «Вiсника Маpiупольського державного ушверситету. Сеpiя: «Фiлософiя. Культуpологiя. Соцюлопя».
Список використано1 л1тератури
1. Бацак Н. I. Культурно-просвгтницью заклади та громадсью оpганiзацii гpекiв Пiвнiчного Приазов'я / Н. I. Бацак. - Ки!в : 1нститут iстоpii Украши НАН Укра1ни, 1999. - 53 с. ; Batsak N I. Kulturno-prosvitnytski zaklady ta hromadski orhanizatsii hrekiv Pivnichnoho Pryazovia / N. I. Batsak. - Kyiv : Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 1999. -53 s.
2. Гедьо А. Джерела з ютори гpекiв Швшчного Приазов'я (кшець XVIII - початок XX ст.) / А. Гедьо. - Кшв, 2001. - 245 с. ; Hedo A. Dzherela z istorii hrekiv Pivnichnoho Pryazovia (kinets XVIII - pochatok XX st.) / A. Hedo. - Kyiv, 2001. - 245 s.
3. Гедьо А. До питання про церковний устрш маpiупольських греюв (80 рр. XVIII
- XIX ст.) / А. Гедьо // Грецьке Православ'я в УкраЛш : зб. наук. ст. та матер. - Кшв : Пройм, 2001. - С. 79 - 82 ; Hedo A. Do pytannia pro tserkovnyi ustrii mariupolskykh hrekiv
(80 rr. XVIII - Х1Х st.) / A. Hedo // Hretske Pravoslavia v Ukraini : zb. nauk. st. ta mater. -Kyiv : Proim, 2001. - S. 79 - 82
4. Державний apxiB Донецько' обласп (ДАДО), ф. 213, оп.1., спр. 3. - 426 арк.; Derzhavnyi arkhiv Donetskoi oblasti (DADO), f. 213, op.1., spr. 3. - 426 ark.
5. ДАДО, ф. 214, оп.1., спр. 3. - 212 арк.; DADO, f. 214, op.1., spr. 3. - 212 ark.
6. ДАДО, ф. 214, оп.1., спр. 4. - 136 арк.; DADO, f. 214, op.1., spr. 4. - 136 ark.
7. дадо, ф. 420, оп.1., спр. 1. - 141 арк.; DADO, f. 420, op.1., spr. 1. - 14 ark.
8. дадо, ф. 420, оп.1., спр. 2. - 204 арк.; DADO, f. 420, op.1., spr. 2. - 204 ark.
9. Иванова Ю. В. Греки России и Украины / Ю. В. Иванова. - Санкт-Петербург : Алетейя, 2004. - 624 с. ; Ivanova Yu. V. Greki Rossii i Ukrainy / Yu. V. Ivanova. - Sankt-Peterburg : Aleteyya, 2004. - 624 s.
10. Марiупольський краезнавчий музей, фонди, спр. 3483-Д., 83 арк.; Mariupolskyi kraieznavchyi muzei, fondy, spr. 3483-D., 83 ark.
11. Певцов В. Г. Лекции по церковному праву / В. Г. Певцов. - Санкт-Петербур : Типолитография Санкт-Петербургской одиночной тюрьмы, 1914. - 242 с. ; Pevtsov V. G. Lektsii po tserkovnomu pravu / V. G. Pevtsov. - Sankt-Peterbur : Tipolitografiya Sankt-Peterburgskoy odinochnoy tyurmy, 1914. - 242 s.
12. Серафимов С. А. Крымские христиане (греки) на северных берегах Азовского моря / С. А. Серафимов. - Катеринослав : Тип. Братства св. Владимира, 1901. - 46 с. ; Serafimov S. A. Krymskie khristiane (greki) na severnykh beregakh Azovskogo morya / S. A. Serafimov. - Katerinoslav : Tip. Bratstva sv. Vladimira, 1901. - 46 s.
13. Слезин А. Л. Рождение Российской империи / А. Л. Слезин, К. В. Самохин, С. Н. Захарцев. - Тамбов : изд-во ТГТУ, 2005. - 96 с. ; Slezin A. L. Rozhdenie Rossiyskoy imperii / A. L. Slezin, K. V. Samokhin, S. N. Zakhartsev. - Tambov : izd-vo TGTU, 2005. -96 s.
14. Тухватуллша О. С. Духовно-релЫйний розвиток етшчних громад Швшчного Приазов'я наприкшщ XVIII - початку XX ст. : дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.01 / Олена Салава^вна Тухватуллша; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2012. - 245 с. ; Tukhvatullina O. S. Dukhovno-relihiinyi rozvytok etnichnykh hromad Pivnichnoho Pryazovia naprykintsi KhVIII - pochatku KhKh st. : dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.01 / Olena Salavativna Tukhvatullina; Donets. nats. un-t. - Donetsk, 2012. - 245 s.
15. Якубова Л. Д. Марiупольськi греки (етшчна iсторiя) : 1778 р. - початок 30-х роюв / Л. Д. Якубова. - Кшв : 1нститут ютори Украши НАН Украши, 1999 - 332 с. ; Yakubova L. D. Mariupolski hreky (etnichna istoriia) : 1778 r. - pochatok 30-kh rokiv / L. D. Yakubova. - Kyiv : Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 1999 - 332 s.
Стаття надшшла до редакци 30.09.2017
O. Manyakina
THE INFLUENCE OF ORTHODOXY ON THE LIFE OF THE GREEK COMMUNITY OF THE NORTH AZOV SEA REGION (1)
This article examines the influence of Orthodoxy on the life of the Greek community of the North Azov region in the late XVIII-th - first quarter of the XX-th century. Churches were the main centres of communication for the community of the Greek immigrants. They perform the ritual of baptism, newborn, wedding, memorial services for the dead. It is determined that at the formal level, the parish priests had been the recorders of the human life cycle; they led the parish register'; the ceremony of marriage, baptism, and burial were performed. The role
of the clergy was to open schools and colleges for Mariupolskiy and try to save the Greek language. They also studied spiritual books.
So in the first years of life in the region of the Sea of Azov, the Greeks had no permanent educational institutions. In 1820 a Greek school was opened in the city of Mariupol, which in type was tan original "parish". In 1825 in the region of the Sea of Azov, in Mariupol, there was operated a religious school, but the level of teaching was low, the teachers tried to explain the students the meaning of the prayers that their children learn Greek. This situation of course was so not only in educational work but also even if you used Greek in daily worship, it remained unclear to the parishioners.
It is stated in the article that after the implementation of the Zemstvo reform of the late 60's - early 70-ies of the XIX-th century, the bulk of the Greek population was able to acquire education in the rural schools of the Russian-speaking communities. In new cultural and educational conditions, the potential of the Greek community of the North Azov region was realized in the establishment of the branched network of primary (rural, private, and exemplary of the Ministry of Education or Church Ministry) as well as secondary schools during the second half of the XIX-th century in the Greek settlements.
As of 1901, in Mariupol uyezd there were 213 local schools. In 1873 in the village of Kermenchik Old the first single-class parish school was opened, and in 1909 - a rural single-class school. In 1918, in the village of Constantinople the son of a priest Alexander Barabash opened a private school, and later it was given the status of a state school. However, the creation of the Greek school network was devoid of national content.
In the second part of the paper the authors outline the influence of the Orthodox faith and the rites of Azov Greeks. The rites of the Greek Orthodox traditions were combined with pagan, reflecting the long development path of the interaction of ethnicity and its spiritual culture with the cultural traditions of other peoples. An important place in the religious rituals, being Greek, helds the feast of Panair with its important ethnocosmology function.
Key words: the clergy, education, the Greek community, the Greek language, the North Sea of Azov Region, Orthodoxy, religion.
УДК 007:304:654.19(477)
М. В. Нагорняк
ЯК1СШИЙ МЕД1АПРОДУКТ ЯК ГОЛОВША ПЕРЕДУМОВА Д1ЯЛЬШОСТ1 СУСШЛЬШОГО РАД1ОМОВЛЕШШЯ (ЗА МАТЕРИАЛАМИ УР-1, УР-2, УР-3)
У статтi подано основн результати монторингу програмних сток трьох загальнонацюнальних каналiв радю - УР-1, УР-2 та УР-3. До^дження провадилося у грудш 2016 р. на замовлення Громадського об'еднання «Детектор медiа». На основi аналiзу тформацтних i тематичних передач запропоновано дiевi шляхи тднесення якостi зм^ту, що е необхiдним в умовах перетворення державного радю на сустльне. При цьому використовувався метод вивчення емтричного матерiалу та узагальнення досвiду роботи редакцт новин i редакцт тематичних програм трьох каналiв Нацюнального радю, що уможливило здтснити глибоке й рiзноаспектне до^дження програмного продукту. Використання дескриптивного методу дозволило зосередитися на особливостях створення медiапродукту для рiзних сощальних груп вiдповiдно до специфти формату УР-1, УР-2 та УР-3. Завдяки порiвняльному методовi вдалося
