CC BY
7
педагогiчних дисциплiн, розумiння 1хньо1 значущостi. Проте варто також зауважити: бiльшiсть студентiв V курсу наголошуе на тому, що перебувае в кризовому сташ, пов'язуючи його з труднощами працевлаштування.
Отже, на формування педагопчно! спрямованосп майбутнього педагога впливають рiзнi чинники (сощальний статус вчителя у суспшьсга, рiвень престижностi педагопчно! професп, соцюкультурне середовище вищого навчального закладу i факультету, органiзацiя навчання студентiв тощо). Проте й не менш значущим е суб'ектний чинник (покликання, щншсш та цiльовi установки, задоволення вибраним фахом, захоплешсть ним, потреба в самореатзацп, творчий потенцiал, активна позищя майбутнього педагога).
Л1ТЕРАТУРА
1. Бернс Р. Я-концепция учителя / Развитие Я-концепции и воспитание. — М., 1986. — С. 302-333.
2. Варш М. Загальна психолопя. — К., 2007. — 968 с.
3. Гамезо М., Домашенко И. Атлас по психологии. — М., 2001. — 276 с.
4. Гончаренко С. Украшський педагопчний словник. — К., 1997.
5. Дьяченко М., Кандыбович Л. Психологический словарь-справочник. — М., 2001. — 576 с.
6. Зеер Э. Профессионально-педагогическая направленность как системообразующий фактор профессионального становления личности студента. — Свердловск, 1987. — 148 с.
7. Ковальчук Л. Основи педагопчно! майстерносп: Навч. поабник. — Льв1в, 2007. — 608 с.
8. Коджаспирова П., Коджаспиров А. Педагогический словарь. — М., 2000. — 176 с.
9. Кузьмина Н. Очерки психологии труда учителя. — Л., 1967. — 217 с.
10. Кулюткин Ю., Сухобская Г. Методы изучения профессиональной направленности учителя. — Л., 1979. — 115 с.
11. Ломов Б. Методологические и теоретические проблемы психологии. — М., 1999. — 350 с.
12. Маркова А. Психология труда учителя: Книга для учителя. — М., 1993. — 192 с.
13. Митина Л. Психология профессионального развития учителя. — М., 1998. — 208 с.
14. Немов Р. Психология: Учебник: В 3 кн. Кн. 1: Общие основы психологии. — М., 2001. — 688 с.
15. Павленко В. Формування професшних переконань у студенпв педагопчного вузу Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. — К., 1996. — 25 с.
16. Педагогика: Учеб. пособие / В. Сластенин, И. Исаев, А. Мищенко, Е. Шиянов. — М., 2000. — 512 с.
17. Педагопчна майстершсть / За ред. I. Зязюна. — К., 1997.
18. Психолопчна енциклопед1я /Автор-упоряд. О. Степанов. — К., 2006. — 424 с.
19. Рубинштейн С. Проблемы общей психологии. — М., 1946. — 623 с.
20. Сергеев И. Основы педагогической деятельности. — СПб., 2004.
21. Сластенин В. Педагогика: Учеб. пособие. — М., 2004. — 576 с.
22. Смирнов И. Человек — образование — профессия — личность: Монография. — М., 2002. — 420 с.
Борис МОК1Н, Наталш ЛЯХОВЧЕНКО
ВПЛИВ ДОВУЗ1ВСЬКО1 ПОДГОТОВКИ НА Р1ВЕНЬ УСШШНОСТ1 ПЕРШОКУРСНИК1В ТЕХН1ЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
У роботi доШджуеться вплив довузiвськоi пiдготовки на рiвень успiшностi студентiв I курсу технЫних ВНЗ та Их адаптацiю. Показано, що така пiдготовка зменшуе розрив мiж рiвнем знань, отриманих у школi, та рiвнем знань шкшьних дисциплiн, необхiдним для яюсного навчання у вищт школi, i прискорюе процес адаптацп до умов навчання у ВНЗ.
Питання адаптаци першокурсниюв до навчання у вищих навчальних закладах (ВНЗ) — одна iз багатогранних проблем вищо! школи. Ця проблема пов'язана з процесом «входження» вчорашнього учня в систему вузiвських вщносин, труднощами першого року навчання у ВНЗ i подальшим розвитком особистосп, вщ якого залежить професшне самовизначення, яюсть засвоення навчальних дисциплш, кар'ера та особистий розвиток майбутнього спещалюта. Адаптащя до навчального процесу у ВНЗ — багатоаспектне питання, що пов'язане зi знайомством з новим колективом, пристосуванням до нових умов i рiвня отримання знань, зi змшою методiв навчання, збшьшенням обсягу шформаци та кшькост дисциплш, яю не вивчалися у школ^ знайомством з викладачами ушверситету та 1х вимогами до засвоення
навчального матерiалу. Специфiка системи та оргашзацп навчання суттево вiдрiзняeться у вищiй та середнiй школах, тому першокурсникам доводиться переборювати психолопчний бар'ер i не завжди в результат отримувати той результат, на який вони розраховують.
Одним з основних показникiв адаптованосп першокурсниюв до навчання у техшчних ВНЗ е рiвень успiшностi у вивченнi фундаментальних дисциплiн. Тому в нашiй статп аналiзуеться рiвень успiшностi рiзних категорш студентiв у фундаментальних науках. Щц успiшнiстю ми розумiемо оцiнку, яка характеризуе кiлькiсть i якiсть знань та вмiнь вiдповiдно до встановлених навчальними програмами критерпв. Багаторiчнi дослщження рiвня успiшностi першокурсникiв показують, що практично в усiх них знижуеться рiвень успiшностi — як поточний, так i сесiйний.
Психологи та педагоги, яю дослiджують процес адаптацп першокурсникiв до умов ВНЗ, вщзначають [1], що адаптацiйнi процеси протшають менш болюче i легше у тих першокурсниюв, якi отримували додаткову довузiвську пiдготовку.
Головними завданнями довузiвського навчання е:
- пiдвищення рiвня навчально! пiдготовки слухачiв для вступу у ВНЗ;
- органiзацiя професшно! орiентацi!;
- поглиблене вивчення базових дисциплiн;
- усунення розриву мiж рiвнями вимог середньо! та вищо! шкiл;
- ознайомлення майбутнiх студенев з принципами навчання у ВНЗ [2].
Для виршення цих завдань у Вiнницькому нацiональному технiчному утверситет (ВНТУ) багато роив функцiонуе 1нститут довузiвсько! пщготовки (1нДП). Вiн мае таю пiцроздiли:
1) заочна фiзико-математична школа (ЗФМШ);
2) вечiрнi та заочш пiдготовчi курси (ПК);
3) тдготовче вiддiлення (ПВ).
Таким чином, учш випускних класiв старшо! школи та випускники минулих рокiв, яю не вступили на навчання одразу тсля закiнчення школи, отримують змогу поглибити сво! знання з профшьних дисциплiн, бiльш осмислено вирiшити проблему професшного самовизначення, познайомитися з викладачами та структурою ушверситету. Адже в 1нДП працюють переважно виклацачi ВНТУ, яю нацалi викладають дисциплiни на I курш, що створюе комфортш умови для навчання випускникiв шституту. Досвiд показуе, що 80% випускниюв 1нДП щорiчно вступають до ВНТУ за рiзними формами навчання.
У вересш поточного навчального року у ВНТУ щорiчно проводиться ректорський контроль перевiрки залишкових знань зi школи студенпв I курсу за результатами так звано! «нульово!» контрольно! роботи (НКР) з фундаментальних дисциплш (математика, фiзика) за варiантами завдань вступного юпиту. Результати тако! перевiрки дають можливють: по-перше, оцiнити загальний рiвень знань контингенту студентiв I курсу в шститутах ВНТУ; по-друге, тдтвердити якiсть !х залишкових знань зi школи; по-трете, зробити висновки щодо засвоення навчальних програм рiзними категорiями першокурсникiв. Пiд категорiями першокурсникiв ми розумiемо групи студентiв, якi умовно роздшеш за такими ознаками:
- т^ хто закiнчив ЗФМШ перед вступом;
- т^ хто закшчив ПВ перед вступом;
- т^ хто закiнчив ПК перед вступом i вступив за загальним конкурсом (ПК зк);
- т^ хто не отримував освiтнiх послуг при 1нДП i вступив за загальним конкурсом (не 1нДП зк); _
- тi, хто не отримував освiтнiх послуг при 1нДП i вступив на навчання на умовах контракту (не 1нДП кт) .
На вiдмiну вiд вступного юпиту за тестовими технологами, НКР проводилась у формi типового письмового юпиту з обгрунтуванням логiчних викладок i поясненням отриманих результатiв. Крiм того, на розв'язування завдань вiдводилось по 45 хвилин на кожну дисциптну. Оцiнювання результат1в НКР проводилось за такими крит^ями: правильне обгрунтування ходу розв'язання та правильна вiдповiдь — 4 бали; не до юнця наведено обгрунтування ходу розв'язання, але вiдповiдь правильна - 3 бали; вказана правильна вщповщь при вщсутносп обгрунтування ходу розв'язання — 2 бали; розв'язання завдання проводилось у правильному напрямку, але вiцповiць неправильна — 1 бал; вщсутт обгрунтування та вщповщь — 0 балiв.
Результати НКР аналiзувались для ушх вищезазначених категорiй i загально! кiлькостi студентiв I курсу (табл. 1). Осюльки в 2006 р. за вс правильнi вiдповiдi на вступному юпип можна було отримати 36 балiв, а в 2007 р. — 24 бали, то для приведення результат 2006-2007 роюв до единого оцiнного значення в таблиц у 2007 р. в загальному результат вступного iспиту врахована подвоена ощнка з математики.
Таблиця 1
Пор1вняльна таблиця середтх бал1в 7з документа про середню загальну осв1ту, середтх бал1в вступного ¡спиту та середшх бал1в НКР студент1в I курсу 2006-2007роюв
Категори студенлв Роки Б сер Б Аш т-г сер Б Аш сер БГш Б сер БГш Бсер Фш Б сер БФш Б;рмШ Буш т-г сер ба, б сер БАг сер БП БсГер сер БФ1 Б сер БФ1 Бсер1 сум БМ БА1 БА1 всГер Гк0 т^сер БГк0 Бсер "Фк0 трсер БФко Бсерк ПсумК 0 Бсерк °сумК 0
Ус1 студенти I курсу 2006 9,7 9,4 9,5 28,6 8,2 8,4 7,5 24,1 6,2 6,7 5,5 18, 4
2007 9,8 10 9,6 29,4 7,3 7,3 7,0 21,6 6,4 6,8 5,5 18,7
2007 10 10 10 30 8,2 8,2 7,9 24,3 6,5 7,1 5,8 19,4
ПК з/к 2006 10 9,9 9,9 29,8 10,1 10,2 9,4 29,7 7,3 8,0 6,6 21,9
2007 11 11 11 33 9,9 9,9 9,4 29,2 7,6 8,2 6,7 22,5
ЗФМШ 2006 10,6 10,5 10,2 31,3 9,8 9,8 8,5 28,1 8,3 8,9 6,6 23,8
2007 11 11 10 32 8,1 8,1 8,3 24,5 8,6 9,0 6,7 24,3
ПВ 2006 10,4 9, 7 9,9 30 8,4 9,6 8,7 26,7 6,9 7 6,4 20,3
2007 9,6 9,4 9,3 28,3 8,1 8,1 8,1 24,3 7,0 6,9 6,1 20
не 1нДП з/к 2006 10,3 10,1 10,1 30,5 9,8 9,8 8,3 27,9 6,7 7,5 5,5 19,7
2007 10 10 10 30 8,9 8,9 8,4 26,1 7,1 7,4 5,3 19,8
не 1нДП кт 2006 9 8,7 9,5 27,2 5,5 5,5 4,6 15,6 3,9 4,5 4,2 12,6
2007 9,2 9 9,1 28 6,1 6,1 5,7 17,9 4,3 4,8 3,9 13
б сер Бсер Бсер
де, Б Аш ' Гш ' Фш — середш ощнки з алгебри, геометри, фiзики з документа про повну загальну середню освггу;
Трсер
Бсумш — середня сумарна шюльна ощнка з трьох вищезазначених предметв;
Б сер Бсер Б сер
Аг ' Г > Фг — середнi оцiнки з алгебри, геометри, фiзики, отримаш абiтурiентами на вступному iспитi;
Бсер1
сум - середня сумарна оцiнка вступного iспиту;
т-г сер Б сер тр сер
БАк0, Гк0, БФк0 — середш ощнки з алгебри, геометри та фiзики, отриманi студентами I курсу за НКР;
сер
Бсумк0 — середня сумарна ощнка НКР.
Для наочносп подамо отримаш результати за НКР рiзних категорш студенев на дiаграмi (рис. 1).
Проаналiзувавши таблицю 1 та рисунок 1 можна зробити таю висновки:
- результати НКР ушх категорш студенев е пршими, нiж результати !х вступних iспитiв, незважаючи на збшьшений час для розв'язання завдань. Такий результат мае свое лопчне пояснення: по-перше, вiдсутнiй мотив — вони вже е студентами, по-друге, отримаш результати вступного юпиту не виключають вiрогiднiсть «вгадування», що не може бути при виршенш завдань творчого характеру;
- наведеш данi вказують на вiдмiнностi в рiвнi пiдготовки рiзних категорiй студенев. Найкращий результат показали випускники 1ДП. Такi результати пiдтвердили, що навчання в рiзних структурних пiдроздiлах iнституту дае змогу отримувати бiльш глибою i rрунтовнi знання з фундаментальних дисциплiн;
- найнижчу середню сумарну оцiнку за результатами НКР дютали особи, яи не отримували додаткових освiтнiх послуг у структурних тдроздшах 1нДП i були зарахованими за контрактом.
ЗФМШ ПК (з/к) ПВ не 1нДП не 1нДП
(з/к) (Кт)
Категорп абiтурieнтiв
Рис. 1. Пор1вняльна дгаграма середшх балгв НКР 2006-2007рокгв для ргзних категоргй
студент1в
Для шдтвердження тези щодо позитивного впливу довузiвськоl пiдготовки на рiвень знань першокурсникiв ми додатково дослщили результати першого року навчання рiзних категорiй студентiв (рис. 2).
4-1 3,5 3
2,521,5 1
0,5-1 0
^-■
У
Г
ЗФМШ ПК (з/к) ПВ
Категорп студентiв
не 1нДП (кт)
Рис. 2. Результати першого року навчання ргзних категорШ студентгв з математики у
2007 р.
Аналiз даних дiаграми свщчить, що лiдерство серед рiзних категорш студентiв I курсу зберiгають випускники ЗФМШ 1нДП, що, вiдповiдно, тдтверджуе необхiднiсть отримання довузiвськоl пiдготовки учнями випускних класiв старшо! школи для подальшого навчання та адаптаци першокурсниюв до навчання у ВНЗ.
Поpiвнюючи piвень ycпiшноcтi випуотниюв ПВ !нДП з piвнем ycпiшноcтi тиx, xто не закiнчyвав !нДП i навчаeтьcя за контpактом, бачимо, що i в цьому p^i маемо позитивний вплив довyзiвcькоï тдготовки, адже випycкники ПВ — це ri абiтypieнти, якi в минулому pоцi не пpойшли за конкypcом i не пiшли на контpакт лише тому, що не мали для цього коштiв.
За нашими пiдpаxyнками, найбiльша кiлькicть випycкникiв !нДП вcтyпають у ВHТУ до Iнcтитyтy iнфоpмацiйниx теxнологiй та комп'ютеpноï iнженеpiï (IнIТKI), найменша — до Ыституту машинобудування та тpанcпоpтy (IнMТ). ^^и^ад, кiлькicть випycкникiв !нДП у 2007 p., котpi вcтyпили на навчання до feITKI, cтановила 145 оciб, а до IнMТ — 88.
Отже, IнДП е тieю навчальною cтpyктypою, метою яко1' е зменшення pозpивy мiж piвнем знань, с^имант у школi, та piвнем знань шкiльниx диcциплiн, необxiдним для як^ного навчання у вищiй школi. Ця cтpyктypа пpиcкоpюe адаптацiю майбyтнix абiтypieнтiв до умов навчання у ВГО.
Довyзiвcька пiдготовка дае змогу майбутшм cтyдентам не лише поглибити знання з джциплш, базовиx для подальшо1' пiдготовки у ВHЗ, а й на бшьш pанньомy етапi ^офе^йного cамовизначення ознайомитиcя 1'м зi змютом обpаноï пpофеciï.
Л1ТЕРАТУРА
1. ^^pcpEra пpофеciйна оcвiта: фiлоcофiя, педагогiчнi паpадигми, пpогноз I В. П. Aндpющенко,
I. A. Зязюн, В. Г. Kpемень, С. Д. Mакcименко, H. Г. Hичкало, С. О. Синева, Я. В. Цеxмicтеp, О. В.
Чалий; За pед. В. Г. Kpеменя. — K.: Hаyк. думка, 2003. — 853 c.
2. Мошн Б. I., Заxаpченко С. М., Гоpячев Г. В., Ляxовченко H. В., Лвдeeв С. Г. ^о ефективнicть
piзниx фоpм тдготовки майбyтнix абiтypieнтiв 11Вища оcвiта Укpаïни. — 2007. — № 1. — С. 68-74.
Ярослав ОСТАФ1ЙЧУК
ВАЛЕОЛОГ1ЧНА КОРЕКЦ1Я ЗМ1СТУ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ У МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВ1ТИ
Ha nidcmaei cиcmeмного aнaлiзy нaвчaльниx пpогpaм з гyмaнimapниx i пpофeciйно-оpieнmовaниx дисциплт мeдичниx 3a^adie оcвimи II piвня aкpeдиmaцiï npовeдeнa ïx коpeкцiя до mmpe6 фоpмyвaння y мaйбymнix мeдичниx npaцiвникiв вaлeологiчноï кyльmypи i npофeciйноï комnemeнmноcmi.
Валеолопчна оcвiта дае важливу iнфоpмацiю, котpа вщповщае за багато актуальна питань cьогодення i головне — на те, якою повинна бути поведшка людини в yмоваx, що зумовлеш станом довкшля, побуту, ^офе^йно!' дiяльноcтi й дозвiлля.
С^ямування валеологiчноï оcвiти задаeтьcя виxiдним piвнем валеологiчниx знань i кyльтypи, котpа, на думку багатьоx автоpiв, е одним iз головниx компонентiв cyчаcного cтилю життя в цивiлiзованомy cвiтi i дае вiдповiдь заpади чого здiйcнюeтьcя валеологiчна дiяльнicть (cвiтогляднi знання). Отже, валеолопчна оcвiта — це iнфоpмацiйний заciб валеологiчноï кyльтypи.
Пpоблемi валеологiчноï оcвiти пpиcвячена певна кшькють наyковиx доcлiджень у гyманiтаpномy та ^^однотому напpямкаx [2; 4; 5]. ^йбшьш доcлiдженим е загальноекологiчний аотект пpоблеми, якому пpиcвяченi pоботи як вiтчизняниx, так i заpyбiжниx автоpiв [3, б]. У деякиx пyблiкацiяx cтвеpджyeтьcя, що доcлiдження валеологiчноï кyльтypи, яка базyeтьcя на вiдповiдниx знанняx, — це пеpедyciм виявлення цшнюного компоненту в паpадигмаx й алгоpитмаx пpиpодооxоpонноï дiяльноcтi, pеконcтpyкцiя головниx цшностей людcького життя, котpi пpоявляютьcя в pезyльтатаx валеологiчноï дiяльноcтi оcобиcтоcтi й cycпiльcтва [б].
Доведено [7], що cyчаcне cycпiльcтво мае необxiдний i достатнш «набip» умов для забезпечення здоpового (pацiонального) cпоcобy життя, об'ективно cпpямованого на оптимiзацiю життeдiяльноcтi людини i популяцп загалом (збеpеження здоpов'я; вiдновлення фiзичниx, дyxовниx i пот^чн^ cил, витpачениx у пpоцеci дiяльноcтi; cтвоpення умов для адекватниx можливостей людини для тpyдовоï дiяльноcтi; надання заcобiв, необxiдниx для життeдiяльноcтi, фоpмyвання кyльтypниx ноpм та iдеалiв життя; попеpедження cтpеcовиx cитyацiй в cyra^^ra; забезпечення pацiональним xаpчyванням й позитивного емоцшного cтанy тощо).
Як бачимо, тут заф^оваш не тiльки елементи здоpового cпоcобy життя, а й дiяльнicть, cпpямована на cоцiокyльтypне пеpетвоpення людини, ïï фiзичного i дyxовного cтанy. Однак
