CC BY
33
живого з антропоцентричного на бiоцентричний та визначаеться необхiднiсть подальшо1 поведшки кожно! з них на принципах бюетики для збереження життя на Земль
Програма пропонованого курсу дае право вчителю творчо реалiзовувати И змют. Враховуючи рiвень пiдготовки учшв, !х iнтереси та нахили, вчитель може запропонувати свою логiку вивчення матерiалу з методичним обгрунтуванням доцшьност внесених змiн. Реалiзацiя програми потребуе дiяльностi вчителя, спрямовано! на розвиток розумових здiбностей, органiзацiю шзнавально1 дiяльностi школярiв, формування емоцiйно-цiннiсного ставлення до живо! природи. Завдання для самостшно! та позаурочно! роботи мають бути диференцшованими, з урахуванням потреб та штерешв учнiв, сприяти творчiй навчально-пiзнавальнiй дiяльностi, формуванню бiоетичного свгтогляду.
За своею структурою курс "Етика життя — бюетика" е багатокомпонентною дисциплiною, що передбачае рiзнi форми оргашзаци навчально-шзнавально1 дiяльностi учнiв: урочш та позаурочнi заняття, екскурсп, конкурси, акцп, виконання самостшно1 та iндивiдуальноl роботи. Завдання, якi виконуватимуть учш, сприятимуть психолого-педагогiчнiй щентифшаци, емпатп, рефлексп у ставленнi людини до тварин та шших живих iстот. Вони спрямоваш на те, щоб показати самоцшшсть всiх живих iстот, довести, що все живе на Землi взаемопов'язане, обумовити в школярiв штерес i спiвчуття до тварин, формувати вщповщальне ставлення до всiх форм життя, почуття вiдповiдальностi за стан навколишнього середовища.
Отже, впровадження нового навчального курсу "Етика життя — бюетика" е одним iз важливих шляхiв реалiзацil завдань з гумашзаци бюлопчно1 освiти, оскiльки дозволяе значною мiрою забезпечити засвоення учнями важливо1 складово1 змiсту освiти — емоцшно-цшшсних ставлень. Останнi становлять основу поведшки людини i створюють можливiсть для застосування усiх видiв знань, отриманих школярами на уроках, у практичнш дiяльностi, повсякденному життi, спiлкуваннi з природою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антолопя бюетики / За ред. Ю. I. Кунд1ева. — Льв1в: Бак, 2003. — 592 с.
2. Гриньова М. В., Джурка Г. Ф., Кращенко Ю. П. Гумашзащя освгги у вим1рах бюетики // Глобальна бюетика: сучасш вимоги, проблеми, ршення / Матер1али III мгжнародного симпоз1уму з б1оетики. — К., 2004. — С. 45-49.
3. Кюреган А. Биоэтика в образовании за рубежом // Гуманитарный экологический журнал. — 2006. — Т. 8. — Вып. 2. — С. 75-85.
4. Павлова Т. Н. Биоэтика в высшей школе. — М., 1998. — 128 с.
5. Сухомлинський В. О. Вибраш твори в 5-ти томах. Т. 1: Проблеми виховання всеб1чно розвинено1 особистосп. Духовний свгг школяра. Методика виховання колективу. — К.: Радянська школа, 1976. — 654 с.
Ната^я САМАРУК
ПРОФЕС1ЙНА СПРЯМОВАШСТЬ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ МАЙБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В: РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГ1ЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
У статтi обтрунтовано i показано комплекс педагогiчних умов, що сприяе пiдвищенню рiвня профестно'1 спрямованостi навчання майбутнiх економiстiв у процес вивчення математичних дисциплт у ВНЗ.
Сучасна наука i виробництво ставлять висою вимоги до змюту вищо1 осв^и загалом та економiчноl освiти зокрема. Однак нинi формуеться випускник, який володiе сукупнiстю розрiзнених знань i понять, не може достатньою мiрою оцiнити економiчний факт з рiзних позицiй i всебiчно. Iснуе чимало суперечностей мiж знаннями, що набувае майбутнш фахiвець економiчного профiлю, та його вмiнням застосовувати щ знання у професiйнiй дiяльностi.
Одним iз шляхiв вирiшення тако1 проблеми, важливою умовою вдосконалення навчально-виховного процесу, формування у студентiв умшь самостiйно аналiзувати економiчнi явища та процеси е штегращя — послщовна i повна реалiзацiя органiчного взаемозв'язку рiзних навчальних предметiв, що грунтуеться на системному здiйсненнi мiжпредметних зв'язюв. Iнтеграцiя у навчаннi сприяе формуванню цшсних, комплексних
знань та умiнь. Iнтегрованi знання дозволяють майбутньому фахiвцевi розглядати певне явище з позицiй рiзних навчальних предмета, усвщомлювати глибиннi взаемозв'язки структурних компонентiв дослiджуваного явища чи процесу. Важливють формування iнтегрованих знань, умшь i навичок вiдзначали в сво!х дослiдженнях М. Берулава, О. Данилюк, Ю. Дiк, I. Козловська, А. Пшський, В. Сидоренко, В. Усова й ш.
Одним iз напрямюв впровадження штеграци у навчальний процес е встановлення взаeмозв'язкiв мiж навчальними предметами. Вони сприяють удосконаленню процесу формування комплексних знань, умiнь i навичок; усувають протирiччя, що юнують у багатопредметнiй системi викладання мiж розрiзненими знаннями з окремих предмета i необхiднiстю синтезу цих знань, !х комплексного застосування на практищ. Необхiднiсть враховувати зв'язки при вивченш рiзних дисциплiн доводять у сво!х працях I. Зверев, А. Срьомкш, Д. Кирюшкiн, П. Кулагiн, Н. Лошкарьова, В. Максимова, Е. М^енков, Л. Романишина, А. Усова, Г. Федорець, В. Федорова, В. Янцен та ш.
Досягнення високого рiвня професiоналiзму випускникiв економiчних ВНЗ можливе лише за умови вщповщно! математично! освiти. Математичнi дисциплiни е шдгрунтям вивчення таких спецiальних економiчних дисциплш, як "Економiчна статистика", "Економiчний аналiз", "Моделювання економши", "Проектний аналiз", "Статистичне моделювання i прогнозування". Сучаснi курси "Маркетинг", "Мшроекономша", "Макроекономiка", "Фiнанси" й iншi взагалi не уявляються без суттевого застосування математики. Глибоке засвоення цих куршв е основою для розумшня ринкових механiзмiв господарювання i вимагае полiпшення математично! пiдготовки майбутшх економiстiв.
Перспективним, на нашу думку, е штегративний пiдхiд до вивчення математики на основi мiжпредметних зв'язюв. Суть цього пiдходу полягае в тому, що встановлення зв'язюв мiж знаннями повинно реалiзовуватися через професшного спрямування вивчення курсу математичних дисциплш. Яюсне забезпечення прикладно! спрямованостi навчання е одним iз найважливiших шляхiв реформування освiти i вимагае системного тдходу та спецiального наукового дослщження.
Забезпечення професшно! спрямованостi вивчення математичних дисциплш буде ефективним, якщо реалiзувати комплекс педагогiчних умов. З'ясуемо змют понять "умова" i "педагогiчна умова". Як вважае I. Харичева, умови — це обставини, вщ яких залежить наявнiсть чи змiна чого-небудь, що зумовлено ними [1, 9]. Оскшьки реалiзацiя процесу професшно! спрямованост вiдбуваеться пiд час навчального процесу, то, враховуючи предмет нашого дослщження, серед вцщв умов ми обрали педагопчш.
Питання про визначення педагопчних умов висвiтлюеться у роботах багатьох дослщниюв. Так, Н. Срошина визначае педагопчш умови як сукупшсть сощально-педагопчних i дидактичних фактiв, якi впливають на навчальний процес, дозволяють керувати ним, вести цей процес рацюнально, вщповщно до предметного змiсту iз застосуванням ефективних форм, методiв i прийомiв [1, 9]. В. Манько педагопчш умови визначае як взаемозв'язану сукупшсть внутршшх параметрiв i зовшшшх характеристик функцiонування, що забезпечуе високу результатившсть навчального процесу i вщповщае психолого-педагогiчним критерiям оптимальностi [3, 173]. Беручи до уваги щ дефшщи, ми розумiемо пiд педагогiчними умовами сукупшсть обставин i фактiв дотримання яких ефективно впливае на навчально-виховний процес.
Аналiз науково-педагогiчноl та навчально-методично! лтератури показуе, що широке коло педагопчних умов, яю забезпечують професiйну спрямовашсть навчання, висвiтлили в сво!х працях В. Волкова, I. Сгорова, В. Корольова, О. Фомкша й iншi вчеш. Враховуючи досягнення сучасно! науки, ми виокремили основш, на нашу думку, педагопчш умови, що найбшьш ефективно впливають на процес забезпечення професшно! спрямованосп. Можемо стверджувати, що результатившсть впровадження мiжпредметних зв'язкiв шд час вивчення математичних дисциплiн забезпечуеться сукупшстю таких педагогiчних умов:
- удосконалення змiсту навчальних програм;
- модершзащя всiх форм навчально! дiяльностi;
- активiзацiя самостiйноl пiзнавальноl дiяльностi;
- застосування iнформацiйних технологiй у процесi штеграцп математичних та економiчних дисциплiн;
- використання задач професшного спрямування.
Потребуе подальшого дослiдження перевiрка ефективностi реалiзацi! комплексу педагогiчних умов. У зв'язку з цим метою нашо! статп е висвiтлення результата експериментально! перевiрки педагогiчних умов забезпечення професшно! спрямованостi навчання математики майбутшми економiстами.
У 2003-2006 рр. на базi Хмельницького нацiонального унiверситету та Хмельницького шституту економiки i шдприемництва ми провели формувальний експеримент, метою якого була реалiзацiя комплексу педагопчних умов. На початковому етапi цього експерименту був здшснений подiл на експериментальш та контрольнi групи на основi вхщно! контрольно! роботи за курс середньо! школи. Пiсля проведення експерименту для перевiрки ефективностi комплексу запропонованих умов розроблено критерi! та рiвнi сформованостi iнтегрованих економiчних знань, умшь i навичок; сплановано заходи, що дозволяють дiагностувати рiвнi сформованостей штегрованих фахових знань, умiнь та навичок на основi розроблених критерив; здiйснено аналiз ефективностi педагогiчних умов реалiзацi! професiйно! спрямованостi навчання математики. Математична обробка результатiв проводилась iз
використанням непараметричного ,^2-критерда Пiрсона, який дозволив виявити вщмшносп у навчанш математики i фахових дисциплiн в контрольних та експериментальних групах.
Для перевiрки ефективностi комплексу запропонованих умов ми визначили критерп та показники сформованост iнтегрованих фахових знань, умшь i навичок щодо використання математичного апарату.
Критерш — сформованiсть змютово! складово!. Показники: Наявнiсть системи професiйно-орiентованих знань. Усвiдомленiсть i мiцнiсть знань з фахових дисциплш (знання основних механiзмiв функцiонування економiки, пiдприемства). Знання основних математичних понять, закошв, методiв розв'язання економiчних задач. Наявнiсть знань про напрямки розвитку математичного моделювання в економщь Розумiння значення, мюця та ролi теоретичного математичного матерiалу у практицi роботи економiстiв. Знання фундаментальних, математичних основ протiкання економiчного процесу, явища. Вдосконалення професiйно! дiяльностi через самостiйне опанування математично! шформаци.
Критерiй — сформованiсть операцiйно! складово!. Показники: Полiфункцiональнiсть умiнь, автоматизованiсть навичок. Здатнють знаходити рiзнi способи виршення фахових завдань та обирати рацюнальний. Вмiння застосовувати набутий iнтегрований досвщ для вирiшення фахових навчальних завдань. Здатнють використовувати математичний апарат (формули, методи, прийоми, поняття, закони) у процес професiйно! дiяльностi (наприклад, при прогнозуванш економiчних явищ, аналiзi дiяльностi пiдприемства, розрахунку та обчисленнi рiзноманiтних економiчних показникiв). Вмiння здiйснювати моделювання, наявнють операцiйних навичок побудови моделей економiчних процесiв, явищ i ситуацш (знання основних принципiв побудови математично! модел^ здатнiсть до передбачення результата дiяльностi на основi математично! розробки плану ситуаци). Самостiйнiсть у застосуванш фахових умiнь в практичнiй виробничш дiяльностi.
Критерiй — сформованiсть професшно значущих якостей особистостi, що формуються у процес математично! пiдготовки. Показники: Розвиток аналггико-синтетичного мислення. Здатнiсть абстрагуватись вщ конкретного до загального, здатнють до лопчного та послiдовного обгрунтування власних думок i професiйних ршень. Вмiння узагальнювати, визначати головне. Вмшня планувати власну дiяльнiсть. Здатнiсть до самоконтролю.
Розроблено три рiвнi — високий, середнш, низький — сформованосп iнтегрованих професiйних знань, умiнь i навичок, якi пiдпорядкованi вказаним критерiям.
Для визначення динамiки змiни рiвнiв сформованостi професiйних знань ми опрацювали результати вiдповiдей студентiв на практичних заняттях з фахових дисциплiн, де використовуеться математичний апарат, i вщповщей при проведеннi фахових iспитiв. Динамша рiвнiв сформованостi змiстово! складово! професшно! тдготовки зображена на рис. 1.
□ Експериментальнi групи □ Контрольнi групи
% 50 40 30 20 10 0
3608
пег
41Ц
¡90-
А
33,63
22,35
Високий Середнм Низький
Рiвнi сформованост змютово! складово! фахов'| пiдготовки
Рис. 1. ДинамЫа рiвнiв сформованостi змттовог складовог профестног тдготовки.
Висунемо гшотезу Н0: експериментальнi та контрольнi групи суттево не вiдрiзняються за рiвнем сформованост змютово1 складово1 професшно1 пiдготовки. Обчислення х2-критерда наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Обчислення х2для визначення змти рiвня сформованостi змiстовог складовог профестног тдготовки
Рiвень Частота /експ. Частота /• -> контр. Ввдносна частота ( /*експ. %) Вщносна частота (/ контр. %) * (/ експ. — * / контр.) * (/ експ. — )2 J контр.) ((/ екс". — / контр.) ) / / * контр.
Високий 92 61 36,08 27,35 8,724171 76,11116 2,78242
Середнш 106 87 41,57 39,01 2,555175 6,52892 0,16735
Низький 57 75 22,35 33,63 -11,2793 127,22364 3,78278
Сума 255 223 100% 100% 0 6,733
В результат обчислення отримали експериментальне значення критерда х експ- = 6,733. Зпдно з таблицею х2-критерiю [4, 328] встановлюемо, що вiдповiдне 2-му ступеню вiльностi критичне
У2 = 2 = х2
значення становить л крит- 5,991. Знайдене нами х експ- = 6,733, що бшьше ^ крит., а тому нульова гiпотеза не приймаеться. Вiдповiдно до правил прийняття рiшень вiдкидаегься нульова гшотеза. Отже, результати в експериментальних i контрольних групах суттево в^^зняються [2, 288], що свiдчить про вплив запропонованих педагогiчних умов на рiвень сформованостi економiчних знань.
Для визначення рiвня сформованостi операцiйноl складово1 фахово1 пiдготовки проведено аналiз самостшних i контрольних робiт студентiв, у яких використовувався матерiал математичних дисциплш, оцiнювання розв'язування економiчних задач, що зводяться до математичних. Результати аналiзу наведенi в табл. 2.
Таблиця 2
Результати визначення рiвнiв сформованостi операцтног складовог профестног тдготовки
Групи Кiлькiсть студентiв Рiвнi
Високий Середнш Низький
Абс. % Абс. % Абс. %
Експериментальш групи 264 90 35,29 111 43,53 54 21,18
Контрольш групи 230 62 27,8 89 39,91 72 32,29
В результатi обчислення отримали експериментальне значення х2 експ. = 6,17. Оскшьки це значення бiльше вщ критичного, то вiдмiннiсть у навчанш контрольних та експериментальних груп юнуе, що обумовлено вiдповiдною професiйно-орieнтованою математичною пiдготовкою.
Для визначення змiни сформованосп професiйно значущих якостей особистостi, що утворюються в процесi математично! тдготовки, ми проаналiзували оцiнювання вiдповiдей студенев на iспитах i практичних заняттях з фахових дисциплiн та контрольних i курсових робiт, в яких використовуються математичнi закони й алгоритми. Результати обробки отриманих даних i динамiка змiни вiдображенi на рис. 2.
□ Експериментальн групи □ Контрольнi групи
% 50 А
40
30
20
10 0 А
26,22
Високий Середнiй Низький
Рiвнi сформованост професiйно значущих якостей особистостi
Рис. 2. ДинамЫа р1втв сформованост1 профестно значущих якостей особистост1, що формуються у процес математичног тдготовки.
2 =
В результат обчислення отримали експериментальне значення критерда х експ. = 6,086, що бiльше вщ критичного. Отже, в експериментальних та контрольних групах юнують вiдмiнностi, яю зумовленi пропедевтичною професiйно-орiентовною роботою у процеа викладання математичних дисциплiн. Обчислення експериментального значення х2 наведено у табл. 3.
Таблиця 3
Обчислення х2 для визначення зм1ни ргвня сформованостг профестно значущих якостей особистост1 в процес математичног тдготовки
Рiвень Частота Iексп. Частота ^контр. Вщносна частота ( /* експ. %) Ввдносна частота (/ контр. %) * (/ експ. — * / контр.) * (/ експ. — )2 J контр.) ((/ експ. — / контр.) ) / /■ * контр.
Високий 89 59 34,90 26,46 8,444562 71,31062 2,69530
Середнiй 99 81 38,82 36,32 2,500659 6,25330 0,17216
Низький 67 83 26,27 37,22 -10,9452 119,79787 3,21867
Сума 255 223 100,00 100,00 0 6,086
На тдсташ отриманих експериментальних даних i математичних результата !х обробки ми зробили висновок, що запропонований комплекс педагопчних умов сприяе шдвищенню рiвня професшно! пiдготовки. Педагопчний експеримент засвiдчив необхiднiсть модершзацп змюту навчання математичних дисциплiн в економiчних ВНЗ через профiлiзацiею математичного курсу.
Потребують подальшо! розробки методичнi рекомендаци щодо проведення лекцiйних i практичних занять, щ^р задач професiйного спрямування до кожно! теми математично! дисциплши, задач економiко-математичного характеру, яю можна розв'язати за допомогою комп'ютера.
1.
2.
3.
4.
Л1ТЕРАТУРА
Акимова О. В. Формування мотиваци творчого мислення майбутнього вчителя // Науков1 записки. Сер1я: Педагопка 1 Психолопя. Вшницький державний педагопчний ушверситет 1м. М. Коцюбинського. — 2003. — Вип. 8 — С. 19-23.
Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике. — Таллинн: Валгус, 1980. — 334 с. Манько В. М. Теоретичш та методичш основи ступеневого навчання майбутшх шженер!в-механшв сшьськогосподарського виробництва: Дис. ... д-ра пед. наук. — К., 2005. — 492 с. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. — СПб.: Речь, 2004. — 350 с.
