CC BY
17
Тому органiзацiя та проведения тьюторiалiв в коледжах вимагае ввд викладачiв серйозно1 науково-методично1 пiдготовки, а ввд керiвництва навчального закладу — И спещально1 оргашзаци.
Особливi вимоги ставляться до тьютора-консультанта [5, 15], серед яких росшсьш вченi видаляють вимоги до:
- загальнокультурног тдготовки викладача (толерантшсть, здатнiсть до емпатп, вмiння аналiзувати та корегувати власну педагогiчну дiяльнiсть, навички самопрезентацп тощо);
- психолого-педагогiчно'i тдготовки викладача (вмшня добирати та розробляти навчально-методичнi матерiали, оцiнювати !х якiсть з точки зору сучасних вимог; вмшня використовувати в навчальному процес сучаснi педагопчш технологи; вмiння здiйснювати допомогу та тдтримку тих, хто навчаеться; створювати мотиващю; розв'язувати конфлiкти; спiвпрацювати та ш.);
- тдготовки в областi сучасних тформацшних технологш (вмшня застосовувати сучасш шформацшш технологи для оргашзаци взаемоди учасникiв навчального процесу).
Висновки. Викладач як учасник КМСОНП, повинен бути консультантом з предмету, тьютором, який оргашзовуе навчальний процес, фасилиатором студентам в межах навчально-дослвдницько! дiяльностi на усiх l'i етапах. Це новий напрямок дiяльностi викладача, що ставить до педагога новi професiйнi вимоги, потребуе його спещально! пiдготовки.
Функци тьютора при оргашзаци самостшно1 роботи студентiв по виконанню 1НДЗ реалiзуються через впровадження в навчальний процес системи шдив^альних та групових тьюторiалiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вища освiта Укра'ни i Болонський процес / Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубiнко В.В., Бабин I.I. — К.: Освiта, 2004. — 384 с.
2. Кайдалова Л.Г. Педагопчш технологи формування професшних умiнь i навичок студентiв вищого фармацевтичного закладу: Дис... канд.. пед. наук: 13.00.04. — Х., 2003. — 207 с.
3. Койчева Т.Г. Шдготовка майбутшх учителiв гуманiтарних спецiальностей як тьюторiв для системи дистанцiйноl освiти: Автореф. дис... канд.. пед. наук: 13.00.04./ Швденноукр. Держ. пед. ун-т. — Одеса, 2004. — 20 с.
4. Попович О.В. Педагопчш умови впровадження модульно-тьюторсько! технологи навчання: Автореф. дис. канд.. пед. наук:13.00.01./ Ки'вський Нац. ун-т. — К., 2001. — 23 с.
5. Скок Г.Б. Компетентностный подход при внедрении кредитной системы. // Проблемы высшего технического образования. Внедрение системы зачетных единиц в учебный процесс: Межвуз. сб. науч. тр. / Под ред. А.С. Вострикова. — Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2004. — Вып. 2(27). — С. 13-17.
6. Смалько Л. С. Iндивiдуалiзоване навчання в системi тдготовки майбутнього педагога у США: Автореф. дис. канд..пед.наук: 13.00.09./ Ки'вський Нац. ун-т. — К., 2000. — 20 с.
Зоряна ФАЛИНСЬКА
МОДЕЛЬ НЕПЕРЕРВНО1 ПРАКТИЧНО! ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х СОЦ1АЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В: РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ
Змши, як ввдбулися у нашому суспiльствi упродовж останнього десятирiччя, зумовили загострення старих i виникнення нових суспшьних проблем. Вони пов'язанi з життедiяльнiстю людини, потребують нагального вирiшення у сферi соцiального захисту, психолого-педагопчно! пiдтримки особистостi, шм'1, рiзноманiтних груп населення. Саме тому виниклу потребу тдготовки сощальних педагогiв високого р1вня квалiфiкацil задовольнити можна лише за умови опташзаци стратеги сощально1 осв^и, ll спецiалiзацil i технолопзаци.
На сьогодш науковцями частково розроблено базовi положення iнтегративного пiдходу до змюту практично1 пiдготовки соцiального педагога, обгрунтовано важливе значення психолого-педагопчно1 пiдготовки до практично1 дiяльностi, проведено дослiдження юторичних передумов виникнення i розвитку шституту соцiальних педагогiв, проаналiзовано досвiд тдготовки сощальних педагопв за кордоном. У працях С.Архипово1 [1], I. Беха [2], А. Капсько1 [3], О. Кузьменка [4], I. Миговича [5], В. Оржеховсько1 [6] виявлено суперечносп сощально1 дiйсностi, позначенi проблемами сучасного сощуму, та з'ясовано окремi аспекти !х
вирiшення соцiальними педагогами i сощальними працiвниками. Метою cmammi е визначення результативностi впровадження моделi неперервно! пiдготовки соцiальних педагогiв у вищих навчальних закладах.
У процесi дослвдно-експериментально! роботи тд час обгрунтування видiв практик, 3MicTy i технологiй !х оргашзаци та проведения ми врахували там чинники: державш нормативнi документи, державний стандарт тдготовки фахiвцiв 3i спецiальностi "Сощальна педагопка", змiст i сфера професшно! дiяльностi соцiального педагога, головнi функщ! соцiального педагога, концепцп пiдготовки спещалюта у конкретному вищому навчальному заклада Зважаючи на невiдкладнiсть виправлення ситуацп, що склалася, завдання неперервно! практично! тдготовки майбутшх соцiальних педагогiв набувае ваги i стае одним i3 найактуальшших для кожного вищого навчального закладу в межах встановлених прав i повноважень. Тому у нашш модел^ розробленш i запровадженiй на психолого-педагопчному факультетi Тернопiльського нацiонального педагопчного унiверситету iменi В. Гнатюка, значно модифшовано змiст, органiзацiйнi форми практик, аудиторних i самостiйних, групових практичних занять, що дае змогу частково виправити становище iз практичним компонентом професшно! тдготовки майбутшх сощальних педагопв.
У розробленiй моделi практична тдготовка соцiальних педагогiв до майбутньо! професшно! дiяльностi розпочиналася з першого семестру навчання. Саме в цей перюд, на наш погляд, закладаються основи практичних умшь i навичок, професшних якостей особистостi i ставлення до професп. Практика першокурсник1в тривае 108 годин i подшяеться на ознайомлювальну, що виконуеться в першому семестр^ i благодiйну (волонтерську) — у другому.
Основною метою ознайомлювально! практики е формування початкових знань про сощальш проблеми i форми учасп держави у !х виршенш, ознайомлення з дiяльнiстю соцiальних служб рiзно! вiдомчо! приналежностi (з державними, релтйними i громадськими); засвоення навичок сощального спостереження, спiлкувания, впливу i надання допомоги клiентам. У кожному iз вiдвiданих соцiальних закладiв студенти повиннi ознайомитись iз його структурою, змютом i формами дiяльностi, контингентом користувачiв соцiальних послуг.
З метою оргашзаци практики i контролю за ефектившстю !! проведення кафедра призначае кершника. Координатор практики вiд факультету за тиждень до початку узгоджуе графiк !! проведення з керiвниками соцiальних служб. За спецiально розробленим графшом студенти групами у шлькосп 5-8 чоловiк вiдвiдували усi передбачеш програмою соцiальнi служби i заклади. Пiсля завершення практики на пiдставi написаного звiту, записiв у щоденнику i обов'язкового вiдвiдувания усiх сощальних служб студентам виставляеться недиференцшований залш. Звiт студента пiсля проходження цього виду практики, поруч iз розмiрковуваннями й аналiзом дiяльностi вiдвiданих сощальних служб, включав аналiз двох установ за такою схемою:
- iсторiя та передумови виникнення сощально! служби (агентства, закладу, органiзацi!);
- характеристика вертикально! та горизонтально! структури закладу;
- мета i завдання дiяльностi конкретно! соцiально! служби;
- головш форми i методи сощально! роботи цього закладу;
- характеристика клiентiв (користувачiв соцiальних послуг);
- завдання i умшня, потрiбнi спещалютам цiе! установи для успiшного виконання професiйних обов'язк1в;
- роздуми, враження, побажання студента щодо дiяльностi конкретно! сощально! служби чи закладу.
У кшщ зв^ студенти обов'язково аргументували, в як1й соцiальнiй службi i з якою категорiею клiентiв вони хотши б працювати у наступному семестрi пiд час волонтерсько! практики.
Головною метою волонтерсько! практики е залучення студенпв до безпосередньо! роботи, надання ними посильно! практично! допомоги ктентам сощальних служб та людям, котрi !! потребують. Саме пiд час ще! практики у студентiв формуються i закрiплюються так1 професiйно значущi якостi, як милосердя, доброзичливiсть, здатшсть сп1вчувати та спiвпереживати i надавати посильну допомогу конкретнiй людинi. Мюцем проходження
благодiйноi практики студенти найчастше обирають дитячi сиротинцi, кримiнальну мшщю у справах неповнолiтнiх, молодiжну бiржу працi, вiддiл у справах ciM'i та молодi, центр соцiальних служб для молодь Кожна з вище названих установ мае свою специфшу роботи. Наприклад, робота у будинку для дiтей-сирiт, де перебувають дии вiд 4 до 14 рошв, за змiстом i формами волонтерсько! допомоги вiдрiзняеться вiд роботи у кримшальнш мiлiцii у справах неповнолишх. Якщо у будинку для дией-сир^ волонтерська робота полягае в турбоп, допомозi в навчаннi, опiцi, тестуванш, прогулянках, то в кримiнальнiй мшци в справах неповнолiтнiх це, передовам, профiлактична робота з правопорушниками у школах, училищах, конкретна робота з диьми, як вступили у конфлшт iз навколишнiми чи законом.
Саме цей вид практики, за свiдченням студенпв, дае !м змогу визначитись iз професiйною придатнiстю та майбутньою спецiалiзацiею. Виконана пiд час практики робота фшсуеться студентами у педагопчному щоденнику, а результати ii обговорюються як iз керiвником практики, так i пiд час промiжноi i звiтноi конференцiй. У своему звт студенти описували шiсть актуальних ситуацш надання ними конкретноi волонтерськоi допомоги, аналiзували проблеми, з якими вони зикнулися пiд час виконання певних завдань i використанi ними способи !х розв'язання. Окрiм цього, студенти виконували творче завдання на одну iз запропонованих тем (за профшем служби, що виступила грунтом для конкретное' практики).
На другому кури студенти проходять органiзацiйно-вiдпочинкову практику. Головним ii завданням е ознайомлення студенпв iз найпоширенiшими формами, методами роботи органiзаторiв дозвiлля з рiзними категорiями населения, особливо з неповнолiтнiми у клубах за мюцем проживання та лигах таборах працi i ввдпочинку, безпосередня участь у роботi з дпьми пiд час канiкул. Теоретичною основою тдготовки студенпв до цiеi практики е так1 дисциплiни сощально-педагопчного циклу, як "Сощальна педагопка", "Правовi основи захисту дитинства", "Молодiжний i дитячий рух в Укршш", "Основи самовиховання та саморозвитку", "Основи педагогiчноi творчосп", "Органiзацiя дозвiллевоi дiяльностi", "Вшова психолопя". Завершуеться практика поданням письмового зв^ про виконану роботу, детальним аналiзом двох виховних заходiв, яш готував i проводив студент (ввд етапу планування, пiдготовки, безпосереднього проведення — до аналiзу результативностi). Груповий керiвник практики подае характеристику на роботу кожного студента-практиканта.
Упродовж третього року навчання студенти згiдно з навчальними планами проходять профшактичну сощально-педагопчну практику. У ходi цiеi практики вони ввдпрацьовують методи i прийоми профiлактичноi роботи з рiзними категорiями населення. Теоретичною основою цiеi практики виступають курси "Соцiальна педагопка", "Теорiя i практика соцiальноi роботи", "Технологи соцiальноi роботи" та iн. Програми цих курив передбачають ознайомлення студенпв зi змютом, формами, методами i технологiями як iндивiдуальноi, так i групово! соцiальноi роботи. 1ншими словами, навчання соцiальноi роботи ведеться на мшро- та макрорiвнях.
Для студенпв експериментальних груп четвертого курсу навчальним планом передбачено реабштацшну соцiально-педагогiчну практику. Остання проходила у медико-реабштацшних, кризових центрах, кримiнальнiй мiлiцii у справах неповнолпшх, а також у виховно-трудових колонiях для неповнолiтнiх. Головною метою цiеi практики було формування умiнь надавати професiйну допомогу особам, яш вчинили правопорушення чи злочин, допомогу сощальним службам i установам, яш займаються проблемами реабiлiтацii та адаптаци, вивченням i застосуванням на практищ прийомiв роботи з особами, схильними до девiантноi поведiнки.
На завершальному етапi навчання згiдно з майбутньою спецiалiзацiею, проводилася переддипломна квалiфiкацiйна практика в регiональних структурах сощального захисту, обласних, районних, мiських сощальних службах. Переважно ця практика проходила в тих оргашзащях, де передбачалося працевлаштування випускник1в. Завершенном цiлiсного процесу пiдготовки майбутнiх фахiвцiв е виконання i захист дипломно! роботи чи складання комплексного квалiфiкацiйного екзамену. Тому у ходi дослiдно-експериментальноi роботи практична тдготовка майбутнього соцiального педагога здшснювалася на пiдставi диференцiйовано-варiативного пiдходу до вщбору ii змiсту та оргашзаци. Наводимо структуру моделi змiсту професшного навчання та практичноi пiдготовки сощальних педагопв (рис.1).
Мета: всебiчний розвиток людини як особистостi та найвищо! щнност суспшьства; фундаментальна гуманiтарна та Грунтовна теоретична тдготовка, загальний рiвень освiченостi та культури, потенцiал для широкого вибору конкретних напрямкiв практично! тдготовки сощальних педагога у ВНЗ.
Оволодшня основами наук про людину, природу, суспшьство, свiтову культуру, суспiльну свщомкть, формування свiтогляду високоосвiченоl людини, знання iноземноl мови комп'ютерно!
Базовi знання, основи професшно! освiти, можливiсть вибору певних напрям1в професп соцiального педагога.
Можливють швидше
адаптуватись, ефективно реалiзувати
знання i творчi здiбностi социального педагога
Гумаштарш Фундамен- Професшно- Спецiальнi Практика
дисциплiни тальш орieнтованi дисциплiни навчальна,
ютор1я Укра'ни, дисциплiни дисциплiни сощальна педагопчна,
укра'нська та за- математика, основи сощологи, психолопя, виробнича,
руб1жна культу- шформатика та диференщальна загальна педагопчна з
ра, фшософ1я, комп'ютерна психолопя, педагопка, система додатково!
основи психо- техшка, експериментальна служб сощально! квал!фжащ!,
логи, педагопка, менеджмент, психолопя, роботи, теор1я 1 ознайомлювальна,
релтезнавство, математична психолопчна практика психолопчно-
сощолопя, статистика, корекщя, сощально! роботи, педагопчна в
пол1толопя, основи педагопчна . технолопя закладах осв1ти,
основи права, шформатики 1 психолопя, сощально! роботи, д1агностична,
основи програмування, патопсихолопя, сощально благодшна,
конститущйного основи психод1агностика психолопчщ оргашзащйно-
права, шоземна економ1чно! основи вщпочинкова,
мова, основи теори волонтерсько! профшактична,
екологи, безпека д1яльност1 реабттащйна,
життед1яльност1 волонтерська, психолого-корекщйна, фахова, переддипломна
Матерiально-технiчне забезпечення
Прик1нцевий пiдсумок результатiв практично! тдготовки
Рис. 1. Структура моделi змкту професшного навчання та практичноI тдготовки сощального педагога
У таблиц 1 подаш завдання i змiст усiх видiв практики, ям ми використовували пiд час практично!' тдготовки сощальних иедагопв
Таблиця 1
Основт завдання i 3Micm ргзних eudie соцiально-педагогiчнuх практик (на npumadi Тернотльського нащонального педагогiчного умверситету iM. В. Гнатюка, спещальтсть 7.010105 — "Сощальна педагогжа")
Види практики Змкт i основш завдання практики
Ознайомлювальна (перший семестр, два тижш) Ознайомлення з дiяльнiстю сощальних служб (оргашзацш, установ); виявлення специфжи !х соцiально-педагогiчноï роботи; вивчення правових норм захисту iнтересiв клiентiв; ознайомлення з документащею, кабiнетами i !х обладнанням
Благодшна (другий семестр, два тижнi) Вiдпрацювання професiйних умiнь i навичок сощального педагога, оргашзащя i надання соцiотерапевтичноï допомоги клiентам; надання допомоги пiдлiткам i молодi в перюд !хнього соцiального визначення, посильна допомога службам (установам, оргашзащям) у реалiзацiï поставлених завдань
Оргашзащйно-ввд-починкова (четвер-тий семестр, чотири тижнi) Виявлення специфжи соцiально-педагогiчноï дiяльностi у перiод кашкул, вiдпочинку; з'ясування специфiки планування сощально-педагопчно! роботи в тимчасовому колективi; вивчення сучасних технологiй виховно! роботи i ввдповщних методик.
Профiлактична (шостий семестр, два тижш) 1нформування неповнолiтнiх з питань !х прав, навчання, дозвшля та вiдпочинку, надання (у мiру можливостей) соцiальноï допомоги клiентам; спшьно з органами освiти, внутрiшнiх справ, сощального захисту населення, соцiальними службами для молодi та за участю громадськосп виявлення неповнолiтнiх, якi залишилися без батьк1в, неповнолiтнiх, якi мають батьк1в (усиновителiв) або опiкуна (тклувальника), а також сiмей, якi не забезпечують належних умов проживання, навчання та виховання дiтей; неповнолiтнiх, яю потребують допомоги у працевлаштуваннi; проведення спiльноï з органами освiти роботи з правового виховання, попередження правопорушень тощо; допомога у здiйсненнi контролю за дотриманням законодавства про працю неповнолiтнiх; вивчення умов утримання i виховання неповнолггшх у спецiальних установах, оргашзаци виховно! роботи у навчально-виховних i позашкшьних закладах за мкцем проживання; формування громадсько! думки про державну жштику з питань сощального та правового захисту неповнолпшх, боротьби з антигромадськими проявами у !х середовищi; спостереження за охороною здоров'я дней i органiзацiею оздоровчих заходiв, створення безпечних умов для !х навчання i працi; участь у правовому вихованш неповнолiтнiх.
Для визначення ефективносп впровадження моделi неперервно! практично! тдготовки у навчальний процес майбутшх сощальних педагопв, ми провели експеримент, результати якого визначалися за показниками рiвнiв сформованосп професшних цшшсних орiентацш у майбутнiх фахiвцiв, зацiкавленостi студентiв у вивченнi фахових дисциплiн, професiйноï придатностi студентiв до розв'язування практичних завдань.
Експериментом було охоплено 687 студенпв. Дослiдження тдтверджуе, що студенти молодших курсiв бшьше, нiж старшокурсники, виявляють зацiкавлення новою профеиею, надieю на добре працевлаштування пiсля зак1нчення вищого навчального закладу, упевнешсть у сво!х силах. Професшно важливою характеристикою цих студентiв е професiйна компетентнiсть та iнтелектуальнiсть. Студенти 5 курсу бшьше замислюються над потребою вироблення таких якостей, як толерантшсть, наполегливють, iнiцiативнiсть. Результати експерименту (втрата упевненост в собi) спонукали викладацький склад до удосконалення системи тдготовки майбутшх сощальних педагопв (тд час розроблення теоретичних курсiв лектори враховують перелш умiнь, потрiбних сощальному педагогу; тематика лабораторних, практичних, контрольних, курсових, дипломних робiт псно пов'язуеться з практикою; залучення студентiв до активно! громадсько! роботи, участi у рiзних конференцiях сощально-педагогiчноï тематики). Порiвняльний аналiз показник1в 1-го i 5-го курив поидае чiльне мюце в системi органiзацiï навчальних практик. У до^дженш залежностi рiвня защкавлення студентiв у вивченнi фахових дисциплш вiд ступеня залучення !х до практично! даяльносп брали участь експериментальш групи, в яких теоретичне навчання проводилось паралельно iз
практикою (починаючи з 1-го курсу), i контрольнi групи, що навчались за традицiйною системою (практика розпочиналась з Ш-го курсу).
Визначали високий, середнiй, низький i мшмальний рiвнi сформованостi професiйних умiнь i навичок у студенпв експериментальних i контрольних груп. В експериментальних групах було отримано кращi результати, не зважаючи на майже однаковi вихвдт показники (у студенпв з'являеться краща мотивацiя до засвоення нових знань, стимул до поглибленого вивчення навчальних дисциплiн). Практична пiдготовка спецiалiстiв стала яшсшшою, розширилася змога надання квалiфiкованоl сощально-педагопчно! допомоги, що сприяе тдвищенню професшно! готовност студентiв до майбутньо! практично! дiяльностi. З метою вивчення ршня готовност майбутнiх сощальних педагопв до виконання практичних завдань було здшснено дослiдження (через iнтерв'ю, бесщи, анкетування та практичнi завдання). Ми визначали динам^ р1вшв сформованостi ставлення студентiв до навчальних дисциплш психолого-педагопчного циклу, оск1льки вважаемо, що практична тдготовка студенпв мае починатися з !х защкавленосп у пiдвищеннi рiвня знань саме з цих дисциплш У тiй частинi експериментального дослщження брали участь студенти експериментальних груп, в яких теоретичне навчання проводилось починаючи з 1 курсу, паралельно iз практикою, та контрольт групи, що навчались за традищйним навчальним планом (практика була передбачена починаючи з третього року навчання). Результати до^дження подано у таблицi 2.
За мшмальний р1вень ми брали пасивно-негативне ставлення до знань з фундаментальних дисциплiн психолого-педагогiчного циклу (у студенпв вiдсутня система психолого-педагогiчних знань ^ як наслвдок, вiдсутня готовшсть дiяти на !х основi; педагопчт завдання виконуються на шту!тивному рiвнi).
Таблиця 2
Рiвнi сформованосmi у студентiв ставлення до знань iз дисциплш психолого-педагогiчного циклу (у %)
Р1вш Групи
Експериментальш Контрольш
До експерим. Пкля експерим. До експерим. Шсля експерим.
Мiнiмальний 5 - - -
Низький 27 22 25 20
Середнiй 47 43 56 58
Високий 21 35 19 22
Низький рiвень можемо назвати ще й ситуативним, оскшьки для студенпв з таким рiвнем характерними е розрiзненi, несистематизованi знания, що використовуються лише через зовшшню орiентацiю.
Для середнього рiвия (пасивно-позитивного) характерними е бшьш систематизованi знання, якi студенти автоматично застосовують на практищ. Негативною для цього рiвия е низька творча актившсть.
Високим (активно-позитивний) ми вважаемо рiвень, при якому студенти систематично одержують новi знання, котрi використовуються творчо.
У групах, де здшснювався експеримент, були отриманi кращi результати. Це можна пояснити тим, що у студенпв експериментальних груп з'являеться краща мотиващя для засвоення нових знань, стимул до поглибленого вивчення навчальних дисциплш. Таким чином, професшна тдготовка спещалюпв стала яшсшшою за рахунок уведення удосконалених програм з модифшованим змiстом матерiалу та розширення можливостей надання квалiфiковано! сощально-педагопчно! допомоги.
Виходячи зi ставлення студенпв до знань iз базових дисциплш психолого-педагопчного циклу, можемо говорити про !хню готовшсть виконувати професiйнi обов'язки. Звичайно, професiйна готовнiсть спецiалiста визначаеться не стшьки ставленням до знань, скшьки !х наявнiстю, а також умшням застосовувати набутi знання у практичнш дiяльностi.
Одночасно визначали динамшу рiвнiв професiйно! готовностi соцiальних педагопв до практично! дiяльностi. Пiд професшною готовнiстю ми розумiемо спрямованiсть особистосп,
яка Грунтуеться на потребах, переконаннях, поглядах, вольових та штелектуальних якостях, знаннях i вмiннях. Це е складником загально! готовностi, яка передбачае наявшсть як професiйно важливих особистiсних якостей, так i розвиток таких умшь та навичок, як оргашзацшш, гностичнi, комунiкативнi, конструктивнi.
Для визначення рiвня професiйноï готовностi майбутшх сощальних педагопв до виконання практичних завдань ми провели дослщження через використання анкетування та тестування серед студенлв передвипускного та випускного курив. Результати проведеного дослiдження зафiксовано в таблиц 3.
Експериментальна група студенпв проходила сощально-педагопчш практики упродовж усього перюду навчання; студенти контрольних груп проходили практику традицшно — на передвипускному та випускному курсах.
Для дуже високого рiвня готовностi фахiвця характерним е володiння мiцними знаниями, умшня успiшно використовувати !х у практичнш дiяльностi, наявнiсть вираженого наукового потенщалу для розробки власного наукового тдходу до вирiшення конкретно! професшно! проблеми. Про високий рiвень ще мова, коли майбутньому спецiалiсту притаманна здатшсть вирiшувати складнi завдання, що з'являються у практичнш дiяльностi, а також здшснювати корекцiйну та консультативну роботу.
ТаблицяЗ
Piem професшног гоmовносmi майбутнiх сощальних педагогiв до практичноï дiяльностi (у %)
PiBeHb ГРУ пи
Експериментальш Контрольш
До експерим. Пкля експер. До експерим. Шсля експер.
Дуже високий 3 10 3 5
Високий 10 20 8 10
Достатнш 44 50 37 40
Середнш 37 20 45 42
Низький 6 - 7 3
Достатнш рiвень свiдчить про здатнiсть майбутнього фахiвця самостiйно органiзовувати свою дiяльнiсть, успiшно проводити психолого-педагогiчне дiагностування. Студентам iз середнiм рiвнем готовностi властивий недостатнiй запас знань i умшь, практична даяльшсть здiйснюeться за керiвництва методиста. Студентам iз низьким рiвнем готовностi, внаслiдок досить низького рiвня знань та професiйних умiнь i навичок, взагалi не рекомендуеться працювати у соцiально-педагогiчнiй сферi.
На вих рiвнях за професiйною готовнiстю на початковому етапi дослiджень спостерiгалися однаковi значения у студентiв контрольних i експериментальних груп. Пiсля зак1нчення експерименту у 2 рази збiльшився вщсоток студенпв на високому рiвнi в експериментальних групах та зменшився !х вiдсоток на середньому рiвнi в 1,8 разiв. У контрольних групах суттевих змiн не спостерiгалося.
Таким чином, порiвияльний аналiз результатiв до^дження дав змогу зробити висновки про ефектившсть запропоновано! моделi неперервно! тдготовки майбутшх сощальних педагопв та оргашзацшно-педагопчних умов, яш забезпечують дiевiсть ще! системи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Архипова С. П., Майборода Г. Я. Сощальна педагопка: Навчально-методичний посiбиик. — Черкаси — Ужгород: "Мистецька лшя", 2002. — 268 с.
2. Бех I. Д. Концепщя виховання особистост // Радянська школа. — 1989. — № 5. — С. 40-46.
3. Капська А. Й. Професшна тдготовка студента педвузiв до виховно! роботи. Монографiя. — К.: 1ЗМН, 1996. — 120 с.
4. Кузьменко О. А. Сощально-педагопчш умови становлення особистосл у мжросередовищь Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. — К., 1997. — 186 с.
5. Мигович I. I. Основи сощологп. — Ужгород: УДУ, 1996. — 190 с.
6. Оржеховська В. М., Хшько Т. В., Кириленко О. В. Поабник з самовиховання. — К.: 1ЗМН, 1996. — 192 с.
