CC BY
49
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
УДК: 378.14+372+378.14.04
В. В. НЕСТЕРЕНКО
МОДЕЛЬ ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В ДОШК1ЛЬНО1 ОСВ1ТИ В СИСТЕМ1 ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ
Розглядаеться експериментальна модель профестног тдготовки майбуттх педагогiв дошюльноi oceimu до дiяльностi в системi заочного навчання. Описано складовi щег тдготовки та етапи peani3a^i компоненmiв моделi. Визначено комплекс умов, що забезпечують ефективтсть процесу профестног тдготовки майбуттх фaхiвцiв дошюльног освти в сисmемi заочного навчання.
Ключовi слова: модель, тдготовка майбуттх педaгогiв дошктьног освти, компоненти моделi, етапи моделi, система заочного навчання.
В. В. НЕСТЕРЕНКО
МОДЕЛЬ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ПЕДАГОГОВ ДОШКОЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В СИСТЕМЕ ЗАОЧНОГО ОБУЧЕНИЯ
Рассматривается экспериментальная модель профессиональной подготовки будущих педагогов дошкольного образования к деятельности в системе заочного обучения. Описаны составляющие указанной подготовки и этапы реализации компонентов модели. Определён комплекс условий, обеспечивающий эффективность процесса профессиональной подготовки будущих специалистов дошкольного образования в системе заочного обучения.
Ключевые слова: модель, подготовка будущих педагогов дошкольного образования, компоненты модели, этапы модели, система заочного обучения.
V. V. NESTERENKO
MODEL OF FUTURE PRESCHOOL PEDAGOGUES' PROFESSIONAL TRAINING WITHIN THE SYSTEM OF PART-TIME EDUCATION
The article deals with the experimental model offuture preschool pedagogues' training in professional activity within the system of part-time education. The constituents of the professional training as well as the realization stages of the model components are described. The complex of conditions ensuring effectiveness of the training process intended for the future specialists in the field of preschool education within the system of part-time education is specified.
Keywords: model, future preschool pedagogues' training, model components, model stages, system of part-time education.
Прюритетним завданням вичизняно! вищо! освии ниш е покращення 11 якост та наближення до виршення практичних завдань суспшьства. Воно актуалiзуеться за умов штеграцп Укра!ни з мiжнародним ствтовариством, що зумовлюе модершзащю багатьох складових украшсько! вищо! школи з урахуванням прюритету нащональних штереив, збереження науково-осв^нього надбання, розвитку штелектуального потенщалу наци.
У цьому контекст доцшьним стало впровадження неперервно! освiти. Однак найчастiше воно розглядаеться як застосування освiти дистанцшно!. Разом з тим, як свiдчить практика, в Укра1ш бiльш традицiйною та ефективною у фаховiй пiдготовцi майбуттх педагопв, у т. ч. дошшльно! освiти, е заочна форма навчання, що зумовлюе необхвдшсть 11 розвитку та вдосконалення у вiтчизняних вищих навчальних закладах (ВНЗ).
Мета статтi - обгрунтування моделi фахово! пiдготовки майбутнiх педагопв-дошкшьнишв в системi заочного навчання побудовано! на основi iндивiдуального тдходу, окреслення И складових та етатв реалiзацп основних компонентiв.
У розробщ моделi пiдготовки майбутнiх педагогiв-дошкiльникiв в системi заочного навчання ми спиралися на сучаснi пiдходи, що утвердились в сучаснш педагогiчнiй науцi i е прiоритетними в здiйсненнi професшного та особистiсного розвитку студенлв-заочнишв:
• особиспсно орiентований пiдхiд, що дае змогу розглядати особистiсть як суб'ект життедiяльностi, де и активнiсть спрямована на змiну реально! педагопчно! практики i власних видiв дiяльностi, а творчють е вищим показником результапв дiяльностi особистостi i проявлено! здатносп до самореалiзацi!; в цьому контексп педагогiчна дiяльнiсть розумiеться як умова професшно! та особистiсно! самореалiзацi! (С. В. Бондаревська, В. В. Краевський, М. К. Сергеев, В. Т. Фоменко й ш.);
• системний шдхвд, що дозволяе встановлювати рiзноманiтний характер взаемозв'язк1в (об'ект-об'ектних, суб'ект-суб'ектних, змютовно-технолопчних, змiстовно-цiльових, змiстовно-регулюючих й iн.) в процес пiдготовки педагогiчних кадрiв. Системний шдхвд е науковим принципом проникнення в рiзнi сфери знань i вiдкриття його нових смислiв; забезпечуе, з одного боку, певну стабшьшсть, рiвновагу, стшшсть, цiлiснiсть в освиньому просторi, а з iншого - зумовлюе певну взаемодш суб'екпв i об'ектiв керовано! системи по горизонтально-вертикальних зв'язках, що створюе певну матрицю навчального процесу, на яку накладаеться модель навчально-методичного забезпечення i самооргашзаци дiяльностi студентiв i викладачiв (А. Б. Венгеров, А. А. Греков, Л. В. Затна, Г. I. Рузавш,
B. М. Садовський, С. Г. Юдша та iн.);
• синергетичний пiдхiд, який розумiеться як сукуптсть перехресних комбiнацiй компоненпв, що розрiзняються структуротворними категорiями i просторово-часовими закономiрностями, системоутворюючими факторами, якiсно-кiлькiсними характеристиками, ритшчшстю i домiрнiстю всiх складових елеменпв. Вiн зумовлюе способи аналiзу, iнтерпретацi! педагогiчно! iнформацi! та закономiрностi педагогiчного процесу, що забезпечуе можливосп проектування нових шляхiв досягнення яшсно! iнформацi!; е умовою подолання роздробленосп педагогiчного знання i створення цшсно! навчально! картини педагогiчного процесу, що забезпечуе розвиток особистостц передбачае циктчне чергування режимiв поведiнки в сощальних групах, де створюються передумови для активного розвитку особистосп та самооргашзаци, самоввдтворення, результатiв дiяльностi, типiв поведанки, свiтогляду тощо (В. В. Васшькова, В. М. Срмолаев, О. М. Князева, М. В. Кузьмш,
C. П. Курдюмов, Л. Н. Родюнова й iн.);
• культуродощльний шдхвд, який розкривае творчiсть як результат самореалiзацi! особистостi та цiннiснi сенси змюту освiти та особистостi. Щнносп культури е орiентирами педагогiчно! дальности що визначають особистiсний розвиток i поведiнку людини; процес дiяльностi розглядаеться як шлях шдивщуально! самозмiни й саморозвитку особистостi в активнiй самостшнш дiяльностi (М. М. Бахтiн, С. В. Бондаревська, В. В. Розов, Р. М. Чумiчьова та ш.);
• персоналiзований пiдхiд, який дае змогу педагоговi вибудовувати освiтнiй процес для кожного студента з урахуванням його особиспсних особливостей;
• фасилиативний пiдхiд, що включае певнi рольовi позицi!: помiчник, прихильник, посередник. Метою цих функцш е надання допомоги в стимулюванш та забезпеченнi зв'язюв усерединi i мiж системами, посиленш iнтегрування систем, подоланнi апатi! i дезорганiзацi!, наданнi допомоги системам у мобшзацп внутрiшнiх ресурсiв i забезпеченш зовнiшнiми ресурсами. Такий пiдхiд спрямований на допомогу у створеннi i побудовi нових систем. Дiяльнiсть студента-заочника при цьому спрямована на вiдбiр шформацп та думок, фасилiтацiю висловлюваних почутпв, iнтерпретацiю поведiнки, обговорення альтернативних напрямк1в дiяльностi i дiй, пояснення ситуацiй, пiдбадьорювання i запевнення, поведшку логiчного обгрунтування, залучення нових члешв i прихильник^в. Вона, зазвичай, здшснюеться у контекстi в1дносин спiвробiтництва або угоди.
Шд моделлю в лопщ i методологИ науки розум1ють аналог (схему, структуру, знакову систему) фрагмента певно! сощально! реальностi, породження людсько! культури, концептуально-теоретичного утворення та ш. Цей аналог служить для збертання i розширення
знання (шформаци) про оригшал, конструювання оригiналу, перетворення або управлшня ним. З гносеолопчно! точки зору, модель - це «представник», «заступник» орипналу в пiзнаннi i практищ. Результати розроблення та дослiдження моделi поширюються на оригiнал [5, с. 382].
Н. С. Касаткша дае такий опис методу моделювання, що застосовуеться у виховно-освiтньому процес ВНЗ: «Моделювання виховально-навчального процесу передбачае побудову системи, що функцюнуе аналопчно дослiджуваному процесу. Наявнiсть вiдносини частково! подiбностi дозволяе використовувати модель як замшник або представник до^джувано! системи. Створення спрощено! моделi системи - дiевий засiб перевiрки iстинностi та повноти теоретичних уявлень» [2, с. 65].
Розроблена нами педагопчна модель професшно! пiдготовки майбутнiх педагогiв дошшльно! освiти в системi заочного навчання грунтуеться на таких вихiдних положениях:
- тдготовка студенпв-заочнишв до майбутньо! професшно! дiяльностi повинна вiдбуватись упродовж усього перiоду !х навчання з одночасним розвитком у них тзнавально! самостшностц
- гуманiстична спрямованiсть процесу тдготовки студенпв-заочников до майбутньо! професшно! дiяльностi е необхiдною передумовою !х особистiсного та професiйного розвитку;
- використання розвиваючого i проблемного навчання розглядаеться як одна з найважливших умов розвитку творчосп, шщативносп та самостiйностi студентiв-заочникiв, необхiдних для майбутньо! професшно! дiяльностi;
- засвоення повного обсягу гуманiтарних i спещальних знань, пiдкрiплених сучасною науковою штерпретащею, оволодiния новiтнiми методами пiзнання повинш стати необхiдними умовами для розвитку в майбуттх педагопв здатносп швидко й адекватно реагувати на змши в сучасному суспiльствi загалом та освпнш галузi зокрема;
- поступове зближення науково! i практично! сфер дiяльностi студентiв-заочникiв е характерною тенденщею !х пiдготовки до майбутньо! професшно! дiяльностi;
- пiдставою для проектування змiсту фахово! пiдготовки студентiв-заочникiв е !хня майбутня професiйна дiяльнiсть як певна цшсшсть.
Для досягнення позитивного ефекту психiчного та етичного розвитку студента-заочника педагопчного ВНЗ потрiбна не лише грамотно спланована освиня дiяльнiсть педагога, а й спецiально оргашзована виховна дiяльнiсть, особливостями яко! е сввдома постановка цiлей розвитку особистосп студента i пiдбiр вiдповiдних засобiв досягнення цих цiлей. Необхiднi також штерес i активнiсть студента в процес його пiдготовки до майбутньо! професшно! дiяльностi, залучення в цю дiяльнiсть, здiйснения управлiння процесом навчання через контроль з боку викладача i самоконтроль студента.
У розробщ педагогiчно! моделi професiйно! пiдготовки майбуттх педагопв дошшльно! освии в системi заочного навчання нами враховувалися особливосп студентського вiку, специфiка дисциплiн, що вивчаеться у ВНЗ, особливоси тдготовки студенпв-заочников до майбутньо! професшно! даяльносп та iншi важливi моменти. З щею метою було вивчено роботи сучасних педагогiв i психолопв (С. I. Архангельський, В. I. Байденко, Т. М. Буякас, К. В. Пейдж та ш.), а також використано дат, отримат в хода до^дження.
Вiк студента-заочника (18 - 25 - 50 роив) за юнуючою в педагопщ класифiкацiею визначаеться як тзня юнiсть або рання зршсть i власне зрiлiсть. Це вш фiзично! досконалост1 людини. Як правило, саме в студентському вiцi досягають максимального розвитку не тшьки фiзичнi, а й психологiчнi властивостi, а також вищi психiчнi функцi!: сприйняття, пам'ять, мислення, мовлення, емоцi! i почуття. Переважне значення в тзнавальнш дiяльностi починае набувати абстрактне мислення, формуеться узагальнена картина свiту, встановлюються глибиннi взаемозв'язки мiж рiзними галузями дослiджувано! реальностi. У цей час, на думку С. О. Клiмова, ввдбуваеться також формування iндивiдуального стилю дiяльностi.
Для набуття студентами-заочниками необхвдних знань на шляху до майбутньо! профеийно! дiяльностi в сучасному свт iснують т1льки двi можливост1: збшьшення тривалост1 навчання чи iнтенсифiкацiя навчання. Цшком очевидно, що перший шлях в умовах заочного навчання сучасно! вищо! школи неприйнятний. Отже, залишаеться т1льки другий шлях - штенсифщувати процес навчання у ВНЗ, тобто за видалений на пiдготовку термш або й менший за нього засво!ти бiльше як1сних знань, умшь i досвiду для майбутньо! профеайно! дiяльностi. Готуючись до тако!
д1яльност1 та органiзовуючи !!, студент-заочник проявляе активне ставлення до змюту навчальних дисципл1н та оволодшня основами спецiальностi, розвивае у себе необмдт професiйнi якост1.
В. П. Шуман зазначае: «Як тде процес розвитку псих!чних якостей, як1 якосп i до якого р1вня будуть розвинут1, залежить в1д того, як будуть органiзованi рiзноманiтнi види д1яльност1, як ц1л1 будуть поставленi як самою людиною, так i Г! вихователем. Треба ввдзначити, що участь у д1яльност1 не обов'язково веде до позитивного ефекту в розвитку людини. Щоб досягти цього ефекту, ц1л1, пов'язанi з розвитком особистосп, необхiдно планувати» [6, с. 20]. Ми под!ляемо точку зору С. С. Полат, що самостшне здобуття й особливо застосування отриманих знань стають прюритетними, а не мехашчне засвоення й вiдтворення без змш отримано! iнформацi!. Для розвитку особистосп мають значения сп1льн1 роздуми, дискуси, дослiдження [3, с. 18]. Тому розвитку тзнавально! самостiйностi студентiв-заочникiв педагогам необхвдно прид1ляти особливу увагу.
Розроблена нами педагопчна модель передбачае, що особиспсть студента перебувае в центр! уваги педагога, тзнавальна д1яльн1сть, а не викладання, е пров1дною у взаемозв'язку «викладач - студент», а вся система виховання й осв1ти спрямована на розвиток осо6истост1 студента, !! iндивiдуальностi i своерiдностi. Тому особиспсно орiентований п1дх1д, що передбачае постановку й виршення в педагопчнш д1яльност1 специфiчних цiлей, визначення змюту i технологИ навчання, спрямованих на розвиток i саморозвиток власне особислсних i професшних властивостей iндивiда, мае стати одним 1з головних у шдготовщ студентiв ВНЗ до майбутньо! професшно! д1яльност1. В. В. Сершов в зв'язку з цим вказуе: «Особиспсно орiентована технологiя повинна ввдповвдати таким вимогам: мати ц1льову установку на розвиток особистосп; проектувати зм1ст осв1ти 1зоморфно майбутнiй професiйнiй д1яльност1; мотивацiйно забезпечувати навчання, грунтуючись на реалiзацi! осо6ист1сних функц1й студентiв у цьому процесц будуватися на суб'ект-суб'ектнш взаемоди педагога i учн1в; спиратися на суб'ективний досв1д учн1в; подавати навчальний матерiал у вигляд1 системи тзнавальних i практичних завдань, задач i вправ» [4, с. 5].
Розроблена нами модель (рис. 1) тдготовки майбутшх педагогiв дошк1льно! осв1ти в системi заочного навчання включае п'ять основоположних компонентiв: дагностувальний, прогнозувальний, зм1стовно-д1яльн1сний, технологiчний i результативний. У кожному з них необхвдно виконати конкретш завдання.
Дiагностувальний компонент спрямований на виконання завдань 1з констатаци р1вн1в п!дготовки майбутнiх педагогiв дошильно! осв1ти до профе^йно! д1яльност1 в системi заочного навчання. Виконання поставлених завдань здiйснюеться за допомогою анкетування, тестування, методiв включеного спостереження та аналiзу профе^йно! д1яльност1 студентiв-заочникiв.
Прогнозувальний компонент спрямований на визначення шдив^альних осв1тн1х траекторiй навчання студентiв з урахуванням осо6ист1сних особливостей i перспектив професшного зростання, на систему варiативних форм психолого-педагопчно! та консультативно-методично! тдтримки студентiв, що забезпечуе ефективнiсть процесу подальшого розвитку профе^йно-творчо! активностi майбутшх фахiвцiв.
Зм1стовно-д1яльн1сний компонент спрямований на реалiзацiю комплексу варiативно-диференцiйованих i персоналiзованих зм1стовних модул1в профе^йно! тдготовки педагога дошшльного проф1лю.
Технологiчний компонент спрямований на застосування cyKynHOCTi технологiй оргашзаци i супроводу самостшно! навчально-тзнавально! дiяльностi студенпв -заочников у процесi професшно! тдготовки та im
Результативний компонент орieнroваний на професiйнy пiдготовкy компетентного фахiвця дошшльно! освiти в системi заочного навчання.
Основними принципами iндивiдyалiзацi! освпнього процесу ВНЗ, спрямованого на тдготовку стyдентiв-заочникiв до професшно! дiяльностi, е:
- принцип динамiчностi та варiативностi;
- принцип сyб'ектностi студента;
- принцип тдтримки iндивiдyальностi та розвитку автономностц
- принцип взаемозв'язку довшьносп i саморегуляци;
- принцип позитивно! перспективи i самоврядування;
- принцип саморозвитку та самореалiзацi! [1, с. 154].
Вказаш принципи взаемозв'язанi i доповнюють один одного та вщображають стратегiю iндивiдyалiзацi! пiдготовки майбутнього педагога у ВНЗ на основi персоналiзованого походу.
Реалiзацiя всiх компонентiв моделi проходить три етапи.
Перший етап, що збтаеться з навчанням студенпв -заочников на I кyрсi, мае за мету !хнш розвиток як суб'екпв професiйного самовизначення. Досягнення ще! мети насамперед забезпечуеться: адаптацieю студенпв-заочнишв до умов життя у ВНЗ; адаптащею до вимог та умов iндивiдyальноi i колективно! навчально! дiяльностi у вищiй школi; yсвiдомленням i прийняттям норм поведiнки i дiяльностi в статyсi студента.
Другий етап у професшнш пiдготовцi стyдентiв-заочникiв збижеться з навчанням на II-III курсах i мае за мету поступову i послiдовнy самоiдентифiкацiю студенпв як суб'екпв профеайно! дiяльностi. На цьому етат головна увага придiляeться оволодшню студентами нормами i вимогами професи вихователя, yсвiдомленню власних можливостей i вад стосовно обрано! професiйно! дiяльностi, осмисленню i створенню програми особистого зростання.
Третш етап, що зб^аеться з навчанням на IV кури, забезпечуе самоактyалiзацiю студенпв як суб'екпв та особистостей у професшнш дiяльностi. Здшснюеться зiставлення вимог професi! з рiвнем власно! пiдготовленостi до !! виконання iз подальшою корекцieю програми особиспсного i професiйного вдосконалення.
Комплекс умов, що забезпечують ефективнiсть процесу професшно! тдготовки майбуттх фахiвцiв дошшльно! освпи в системi заочного навчання, включае в себе такi групи:
• оргашзацшно-адмшстративш умови: розроблення дieвого механiзмy вивчення потреб i вимог роботодавщв у питаннях пiдготовки педагопв дошшльно! ирофшю;
• проведения поетапного мошторингу професiйно-особистiсного зростання майбутнього спещалюта i трудово! дiяльностi випускнишв ВНЗ;
• дидактико-технолопчш умови: визначення структурно-лопчних мiжпредметних зв'язк1в навчальних дисциплiн, курив за вибором стосовно вивчення студентами рiзних аспекпв професiйно-особистiсного розвитку фахiвця дошкольного профiлю; змiстовне наповнення навчальних дисциплш спецiалiзацi!, що дозволяють враховувати специф^ професiйно! дiяльностi фахiвцiв дошкольного профiлю, актyальнi та перспективнi потреби ринку пращ, запити роботодавщв та щдивщуальт особливосп стyдентiв; реалiзацiя в освпньому процесi ВНЗ методично! системи розвитку креативного мислення стyдентiв через систему навчально-пiзнавально! i практико-орieнтованоi дiяльностi мiждисциплiнарного характеру;
• сощально-педагопчш умови: реалiзацiя викладачами ВНЗ та методистами практики технологш тьюторства, фасилпаторсько! дiяльностi; залучення студенпв в активну дiяльнiсть щодо реалiзацi! !хнiх професшно-педагопчних iнiцiатив у спiвпрацi з фахiвцями-практиками дошк1льних установ i вченими, як здiйснюють експертизу студентських знань i yмiнь; систематичний педагогiчний монiторинг динамiки формування професiйно-творчо! активностi та професшно! шдив^альносп майбутнього педагога дошк1льно! освгги.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Бурлакова Т. В. Индивидуализация профессиональной подготовки студентов в педагогическом
вузе: концептуальные основы / Т. В. Бурлакова. - Шуя: Изд-во ГОУ ВПО «ШГТГУ», 2008. - 179 с.
2. Захаров Ю. А. Теория и практика формирования профессионального самоопределения молодежи в условиях непрерывного образования / Ю. А. Захаров, Н. Э. Касаткина, Б. П. Невзоров, Т. М. Чурекова. - Кемерово: Кузбас-вузиздат, 1996. - 160 с.
3. Полат Е. С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб. пособие для пед. вузов / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, В. М. Моисеева, А. Е. Петров. - М.: Академия, 2001. - 224 с.
4. Сериков В. В. Образование и личность: теория и практика проектирования педагогических систем / В. В. Сериков. - М.: Логос, 1999. - 272 с.
5. Философский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1983. - 836 с.
6. Шуман В. П. Актуальные вопросы обучения / В. П. Шуман // Образование в современной школе. -2002. - № 1. - С. 20-22.
УДК 378 + 373.3
З. М. ОНИШК1В
СТАН ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ДО РОБОТИ В С1ЛЬСЬК1Й
ПОЧАТКОВ1Й ШКОЛ1
Розкрито 3Micm поняття «готовтсть до педагогiчноi дiяльностi». Дано визначення поняття «готовтсть майбуттх y4umenie до роботи в сшьськш початковш школi». Наведено програму вивчення краезнавчого аспекту дослiджуваноi проблеми, готовностi майбуттх учителiв до роботи в умовах crnbcb^i початковоi школи, ix ставлення до розробки питань, пов'язаних з роботою в такт школi. Проаналiзованорезультати констатувального дослiдження.
Ключовi слова: готовтсть до nедагогiчноi дiяльностi, готовтсть до роботи в сшьськш початковш школi.
З. М. ОНЫШКИВ
СОСТОЯНИЕ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К РАБОТЕ В СЕЛЬСКОЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЕ
Раскрыто содержание понятия «готовность к педагогической деятельности». Дано определение понятия «готовность будущих учителей к роботе в сельской начальной школе». Приведена программа изучения краеведческого аспекта готовности будущих учителей к работе в условиях сельской начальной школе, их отношения к разработке вопросов, связанных с работой в такой школе. Проанализированы результаты констатирующего исследования.
Ключевые слова: готовность к педагогической деятельности, готовность к роботе в сельской начальной школе.
Z. M. ONYSHKIV
ANALYSIS OF THE LEVEL OF FUTURE TEACHERS' READINESS TO WORK AT
RURAL PRIMARY SCHOOLS
The article reveals the concept of «readiness for teaching activity». It provides the definition to «teachers' readiness to work at rural primary schools". An application of the study of the regional aspects of the problem, willingness of teachers to work in a rural primary school, their attitude to the development issues associated with working at rural primary schools are given. The results of the primary research is analyzed and the proper conclusions are formulated.
Keywords: readiness for teaching activities, readiness to work at rural primary schools.
Поняття готовносп до професшно! педагопчно! дiяльностi до^джували К. М. Дурай-Новакова, М. I. Дьяченко, Л. А. Кандибович, А. Ф. Линенко, Л. В. Кондрашова тощо, ан^з структурних компоненпв i показнишв готовност до педагопчно! дiяльностi здшснено в працях Г. О. Балла, О. О. Деркача, В. А. Семиченко, В. О. Сластьонша та ш.
