CC BY
59
передових систем освiти, можна стверджувати, що чинниками, KOTpi визначають яшсть процесу професшно! пiдготовки у ВНЗ, е сфоpмованi пpофесiйнi знания, вмшня i навички та якосл у студенпв [5].
Отже, професшна пiдготовка iнженеpно-педагогiчних кадpiв з проектування одягу згiдно з сучасними потребами суспшьства, зростаючими обсягами науково! i техшчно! шформацп повинна полягати в оволодшт методами самостiйного пошуку, аналiзу i синтезу пpоцесiв та суспшьних явищ. Удосконалення професшно! пiдготовки iнженеpiв-педагогiв дозволить знайти оптимальнi способи виршення iснуючих суперечностей мiж стpiмким розвитком суспшьства, змшами, що вiдбуваються в держав^ та piвнем пiдготовки фахiвцiв iнженеpно-педагогiчного пpофiлю у вiтчизияних ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Концепцiя розвитку шженерно-педагопчно! освiти в Украш / за ред. О. Е. Коваленко. - Х.: У1ПА, 2004. - 22 с.
2. Зеер Э. Ф. Профессионально-образовательное пространство личности: [монография] / Э. Ф. Зеер. -Екатеринбург: Рос. гос. проф.-пед. ун-т; Нижнетагил. гос. проф. колледж им. Н. А. Демидова, 2002. - 126 с.
3. Пеpмiнова А. Особливост методики професшного навчання майбутшх iнженеpiв-педагогiв швейного профшю / А. Пермшова // Гумашзащя навчально-виховного процесу: зб. наук. праць. -Вип. XLVIII. - Слов'янськ: СДПУ, 2009. - 67-71 с.
4. Шкворець О. В. Шдготовка майбутнiх учителiв трудового навчання до моделювання i проектування одягу: автореф. дис. канд. пед. наук. - Чершпв, 2011. - 24 с.
5. Кулешова В. В. Особливост професшно! тдготовки майбутшх iнженеpiв-педагогiв у вищому навчальному закладi / В. В. Кулешева, В. В. Мальована. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pipo/2010_26-27/10kvvdme.pdf
УДК 378.147.157
А. О. АВ6РШИН, Т. В. ЯКОВЕНКО
ЗАСТОСУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПЕДАГОГ1ЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ПРОЦЕС1 МЕТОДИЧНО! П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В
Висвтлено результати методики застосування iHHoea^moi nedaaoaiHHo'i технологи в процеЫ тдготовки майбутшх iнженерiв-педагогiв до дидактичного проектування. Обгрунтовано доцтьтсть обраноi модульноi технологи навчання на основi модулiв професiйно'i компетентностi (МПК-технологiя). Визначено компоненти методики застосування тновацшних технологш в методичнш тдготовц тженера-педагога: концеп^я застосування iнновацiйноi технологи, компоненти органiзацiйно-змiстовий, технологiчний та оргатзацшно-дидактичний.
Ключовi слова: модульна технологiя, професшна компетенттсть, тженер-педагог.
А. А. АВЕРШИН, Т. В. ЯКОВЕНКО
ПРИМЕНЕНИЕ ИННОВАЦИОННЫХ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПРОЦЕССЕ МЕТОДИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ
Отражены результаты методики применения инновационной педагогической технологии в процесс подготовки будущих инженеров-педагогов к дидактичному проектированию. Обосновано целесообразность принятой модульной технологии обучения на основе модулей профессиональной компетентности (МПК = технология). Определенны компоненты методики применения инновационных технологий в методической подготовке инженера-педагога: концепция применения инновационной
технологии, компоненты организационно-смысловой, технологический и организационно-дидактический.
Ключевые слова: модульная технология, профессиональная компетентность, инженер-педагог
A. О. AVERSHIN, T. V. JAKOVENKO
APPLICATION OF INNOVATING EDUCATIONAL TECHNOLOGIES IN THE METHODICAL TRAINING OF FUTURE ENGINEERS-TEACHERS
The article reflects the results of innovative methods use of educational technology in the process of preparing future engineers and educators to design didactically. Expedience adopted modular technology-based learning modules of professional competence (MPC - the technology). Certain components of innovative technologies application in the methodical preparation of engineer-teacher are: the concept of using innovative technology, organizational, semantic, technological, organizational and didactic components.
Keywords: modular technology, professional competence, engineer-teacher.
Актуальшсть дослвдження зумовлена концептуальними засадами модершзацп освии Укра!ни загалом та iнженерно-педагогiчно! зокрема. Останшм часом велика увага з боку укра!нського уряду придметься програмам реформування системи осв^и. Держава визнае одну з найважливших умов модершзацп шженерно-педагопчно! освии - тдготовку i професiйне вдосконалення педагогiчних кадрiв.
До основних напрямiв тдвищення ефективностi тдготовки iнженерiв-педагогiв в Укршш вiднесено: оновлення змiсту освiти; лiквiдацiя розриву мiж змiстом педагопчно! освiти i досягненнями педагопчно! науки та практики; здшснення наукового супроводу iнновацiйних технологiй; визначення реальних заходiв, спрямованих на тдготовку педагопчного персоналу для системи професшно! освiти ХХ1 ст.
Проведене анкетування показало, що педагоги, усвiдомлюючи дощльшсть використання iнновацiйних пiдходiв у професшнш школi, приймаючи змiни в !хнш дiялъностi, пов'язанi з упровадженням концепцп безперервно! освiти, використовують, проте, традицшш методи i форми навчання (88% опитаних); лише 12% респонденлв застосовують шновацшш технологи, зокрема, модулънi технологи як найбшьш успiшнi для системи безперервно! освии.
Впровадження iнновацiйних педагопчних технологiй потребуе ввдповвдно! методики, що й зумовило вибiр теми нашого дослiдження.
Окремi аспекти методично! тдготовки студенпв в iнженерно-педагогiчних навчальних закладах ввдображеш в роботах В. С. Безрукаво! [1], Н. О. Брюханово! [2], Е. Ф. Зеер [3], Г. О. Карпово! [4], О. Е. Коваленко [5], £. В. Шматкова [6] та iн. Разом iз цим у педагогiчнiй теори та практицi недостатньо розроблено проблему методики застосування iнновацiйних технологiй навчання майбутшх iнженерiв-педагогiв методичнiй дiялъностi, яка б враховувала сучасш тенденци розвитку професiйно-технiчно! освiти.
Метою статп е розкриття основних положень методики застосування шновацшно! педагопчно! технологи в процеа пiдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв до дидактичного проектування.
Для застосування iнновацiйних технологш в професiйно-педагогiчну пiдготовку майбутнiх iнженерiв-педагогiв було розроблено методику, що забезпечуе комплексне вирiшення проблеми професiйно-педагогiчно! тдготовки iнженера-педагога.
Методика застосування iнновацiйних технологш в професшно-педагопчнш пiдготовцi iнженера-педагога, зокрема дидактичному проектуванню, представлена як система науково-методичного забезпечення, до яко! входять концепцiя застосування iнновацiйних технологш, оргашзацшно-змютовий, технологiчний та органiзацiйно-дидактичний компоненти. У концепци застосування iнновацiйних технологш обгрунтовано сукупнiстъ методологiчних положень, що становлять !! основу, виявлено проввдш тенденци, принципи i перспективи реалiзацi! iнновацiйних технологiй навчання. За основу обрана модульна технологiя навчання, що базуеться на модулях професшно! компетентност (МПК-технолопя) як визнана на
державному рiвнi iнновацiйна технолопя. Вона була спрямована на оновлення навчально-виховного процесу у вузах за рахунок проектування модульного дидактичного процесу, створення модулiв, акцентування поглядiв на iндивiдуально-орieнтований пiдхiд до навчально-тзнавально! дiяльностi студентiв. Ця технолопя гарантуе прогнозований к1нцевий результат i завершенiсть процесу навчання.
Органiзацiйно-змiстовнi одинищ модульного навчання, згiдно з МПК-технолопею [7, с. 17], це:
• модуль професшно! компетентностi дидактичного проектування, який охоплюе весь навчальний матерiал модульно! програми, що вiдповiдае певному виду методично! дiяльностi педагога професшного навчання;
• модульний блок, який е самостшною частиною змiсту модульно! програми й навчальним матерiалом, що включае необхiдний для формування знань i вмiнь змiст, потрiбний для виконання конкретного завдання - дидактичного проектування вивчення теоретично! дисциплiни або виробничого навчання;
• навчальний елемент, який е основним ношем навчального матерiалу, що вiдображае який-небудь аспект виршення завдань дидактичного проектування.
Ввдтак, узагальнюючи положення щодо модульно! технологи, нами було запропоновано втiлити положення МПК-концепцп в процес професiйно-педагогiчно! тдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв з метою формування навичок методичного проектування на прикладi дидактичного проектування.
Оновлення професiйно-педагогiчно! пiдготовки майбутнiх шженерш-педагопв вiдбувалось на основi створення умов для формування нового свиобачення та умов для самодостатнього розвитку особистосп. З цiею метою, з одного боку, була розроблена модульна програма курсу «Методика професiйного навчання: дидактичне проектування» з трьох модульних блоков (МБ): МБ 1 «Теоретичш засади дидактичного проектування», МБ 2 «Технолопчш засади дидактичного проектування», МБ 3 «Оргатзацшно-змютовт засади дидактичного проектування», як разом становлять модуль професшно! компетентносп дидактичному проектуванню дисциплiн професiйного навчання. З шшого боку, на основi цього курсу були створенi змютов^ технологiчнi i контрольнi компоненти для реалiзацi! умов щодо формування вмшь та навичок дидактичного проектування у майбутшх iнженерiв-педагогiв.
Забезпечення поеднання запропонованих умов з метою становлення педагопчного професiоналiзму майбутнiх iнженерiв-педагогiв стало можливим завдяки органiзацi! вiдповiдного дидактичного процесу, який отримав назву модульний.
Оргашзацшна структура будь-яко! модульно! технологi! навчання мютить у собi три складов^ вхiдний контроль i складання програм навчання; процес модульного навчання, контролю й корекцп; атестацiйнi випробування. Розглянемо послвдовно цi складовi на приклад! оргашзацшно! структури модульно! технологi! навчання дидактичному проектуванню.
Вхщний контроль складаеться з двох частин: iнварiантно! (для вих студентiв) i варiативно! (для бажаючих).
Iнварiантна частина передбачае, по-перше, проведення педагогiчного тесту для виявлення р1вня пiдготовки студентiв з питань професшно! педагопки, зокрема розумiння понять «освиа», «навчання», «виховання», «структура педагопчного процесу», «принципи професiйного навчання», «методи навчання» тощо. Тест складаеться з 30 тестових завдань ввдкритого й закритого типу. За результатами тестування студенпв видаються письмовi висновки, яш мiстять рекомендацi! iз заповнення несформованих знань, якщо тестовi завдання були виконаш неправильно. По-друге, передбачаеться проведення сшвбесщи, яка мае за мету ознайомлення студентiв з модульною методолопею, основними поняттями, змiстом i структурою модульно! програми. У ходi сшвбесвди студент може проявити наявнi у нього знання i вмiння щодо матерiалу навчальних елементiв, як1 входять у модульну програму. Назви цих навчальних елеменпв вiн повинен перелiчити, заповнюючи запропоновану форму заяви. У заявi викладаеться прохання про проходження додаткового тестування з матерiалу зазначених навчальних елеменпв i виключеннi !х з iндивiдуально! програми навчання (при позитивних результатах тестування).
Варiативну частину вхiдного контролю проходять тi студенти, що подали заяву про додаткове тестування. Кожному з них видаються тестовi завдання iз зазначених навчальних
елеменпв. Результати тестування заноситься до певного протоколу. За результатами додаткового тестування складаються iндивiдуальнi програми для кожного студента на основi базово!. Якщо студент не заявив або не тдтвердив знання матерiалу навчальних елеменпв базово! програми, йому видаеться примiрник те! програми повного змiсту.
Оргашзащя процесу модульного навчання припускае систему взаемодп органiзацiйно змiстовних одиниць, що функцюнуе вiдповiдно до принципiв цього виду навчання.
Модульне навчання будуеться вiд часткового до загального, тому для оволодшня модулем професшно! компетентносп необхiдно послiдовно осво!ти модульнi блоки. Для засвоення матерiалу окремого модульного блоку по^бне послiдовне вивчення навчальних елеменпв, що входять у його структуру. Ввдповвдно до принципiв сталост зворотного зв'язку, поетапност контролю й нагромадження результатiв у системi оргатзацн модульного навчання передбачаеться систематичний контроль. Шсля вивчення кожного навчального елемента по^бен поточний контроль. Тести й завдання поточного контролю розробляються як складова кожного навчального елемента. У процес навчання студент одержуе навчальний елемент спочатку без тестово! частини, що залишаеться у викладача. Шсля того, як навчальний елемент вивчений, тестова частина пред'являеться студентовi. Якщо результати поточного тестування ввдповвдають вимогам рiвня засвоення навчального матерiалу, студент переходить до вивчення наступного навчального елемента, а якщо ш, то вш вертаеться до повторного вивчення освоюваного навчального елемента.
Шсля устшного вивчення всiх навчальних елеменпв, що входять у модульний блок, потрiбен промiжний контроль з матерiалу модульного блоку загалом. Як правило, змютом промiжного контролю е ршення професiйно значимого завдання, адекватного змюту модульного блоку.
У модульнш технологи навчання дидактичному проектуванню змютом промiжного контролю засвоення першого модульного блоку е завдання продемонструвати системний шдхвд при аналiзi заданого предмета або явища з дисциплiни.
Змютом другого промiжного контролю е практичне завдання зi складання функцюнально! структури дiяльностi та зведено-тематичного плану професшно! тдготовки майбутнього робпника, програми теоретичного та практичного навчання.
Промiжний контроль з третього модульного блоку стосуеться визначення оперативних цiлей навчання ввдповвдно до задано! теми, складання карти мiжтемних зв'язк1в та визначення способiв аналiзу базових вмiнь учнiв та розробки логiчно! структури навчального матерiалу, плану та конспекту з теми.
Наприкiнцi вивчення модульних блоков програми й проходження промiжного контролю проводяться атестацiйнi випробування. За розглянутою технолопею атестацiйним випробуванням е захист дидактичного проекту (функцюнально! структури даяльносп, зведено-тематичного плану професшно! тдготовки майбутнього робпника, програми теоретичного та практичного навчання, оперативних цшей навчання ввдповвдно до задано! теми, карти мiжтемних зв'язкш, лопчно! структури навчального матерiалу, план та конспекту з теми). У ходi захисту студент робить доповвдь про виконану роботу й ввдповвдае на поставленi питання.
В умовах традицшно! форми заочного навчання дидактичному проектуванню оргашзацшна структура модульно! технологi! спiввiдноситься з органiзацiйною структурою зазначено! форми навчання.
На настановнш сесi! студенти заочного вiддiлення проходять вхiдний контроль, вiдповiдно до результапв якого одержують iндивiдуальну програму i контрольне завдання. Контрольне завдання включае двi практичнi роботи з розробки функцюнально! структури професшно! даяльносп робпника за профеиею та формування змюту професшно! тдготовки спеталюта. Назва дисциплши й професiя вибираються студентом. Використовуеться методика вхвдного контролю, формування шдив^ально! програми й контрольного завдання, розглянута ранiше.
Метою настановно! лекцi! е формування в студенпв орiентовно! основи дш з використання пропоновано! модульно! технологи навчання. На лекцп пояснюеться сутнiсть модульного навчання, структура оргатзацп модульного навчання на заочному ввддшент, методика роботи з матерiалом у мiжсесiйний перiод.
Таким чином, пiсля завершения настановно! сесi! кожний студент одержуе iндивiдуальний методичний пакет, що включае iндивiдуальну програму МПК-навчання, навчальнi елементи (робочий зошит), висновок за результатами вхвдного тестування, письмову формулювання контрольного завдання. Вiдповiдно до цього до зашнчення настановно! сесi! студент повинен самостшно розробити комплект навчально-програмно! документацп за обраною робочою професiею. Комплект повинен мютити: функцiональну структуру дiяльностi робiтника за обраною робочою профеаею, зведено-тематичний план п1дготовки, робочi програми з дисциплiни «Виробниче навчання» i однiе! з теоретичних технiчних дисциплш, а також розробки таких дидактичних матерiалiв, як логiко-семантична структура навчального матерiалу теми, план та конспект з теми.
У мiжсесiйний перюд студентам варто самостiйно послiдовно вивчати матерiал навчальних елементiв, що ввшшли в iндивiдуальну програму. При вивченш елеменпв категорi! 02 виконуються практичш роботи, якi е частинами контрольного завдання. Виконаш практичнi завдання компонуються в папку, що пред'являеться в ввддш заочного вiддiления; пiсля реестрацп !! вмiст перевiряеться провiдним викладачем. Перевiрка виконаних завдань проводиться до початку занять екзаменацшно! сесi!.
На екзаменацшнш сесi! студент проходить тестування на засвоення матерiалу кожного навчального елемента в модульних блоках. При незадовшьних результатах проходження поточного тестування студента адресують до матерiалу ввдповвдного навчального елемента i процедура тестування повторюеться. Результати тестування з кожного навчального елемента заносяться у робочi вщомосп. Шсля проходження всiх теспв модульного блоку розглядаються результати перевiрки першо! практично! роботи, що становить одну частину контрольного завдання. Якщо робота виконана правильно, студент переходить до процедури поточного тестування з засвоення матерiалу наступного модульного блоку, а якщо в робой допущеш помилки, то вiн спочатку займаеться !! коректуванням, звертаючись за консультащями до викладача. До наступного етапу тестування викладач допускае студента лише шсля виправлення всiх помилок. Така ж процедура повторюеться при другому модульному блощ й другому практичному завданш i т. д.
Досягши позитивних результатiв тестування й оцшки обох частин контрольно! роботи, студент переходить до етапу атестацп за програмою.
Особливiстю дистанцiйно! форми заочного навчання е взаемодая викладача й студента через засоби комп'ютерного зв'язку. З урахуванням цiе! особливостi розроблена оргашзацшна структура дистанцiйно! форми модульного навчання дидактичному проектуванню.
Змiстовнi структурш одиницi настановного етапу при дистанцшному навчаннi аналогiчнi вiдповiдним структурним одиницям настановно! сесi! для студентiв традицшно! форми заочного навчання. Вiдмiнною рисою е те, що процедура вхвдного тестування, пред'явлення iндивiдуально! програми й змюту контрольного завдання студентом ввдбуваеться з використанням засобiв комп'ютерного зв'язку.
Для проходження етапу навчання й контролю студентовi висилаеться пакет модульно! документацi! за допомогою 1нтернет-сайта, що мютить цей пакет i працюе в режимi он-лайн.
На етат навчання й контролю студент вивчае навчальнi елементи в модульних блоках, керуючись змютом iндивiдуально! модульно! програми.
Процес навчання й контролю будуеться таким чином. Шсля вивчення кожного навчального елемента проводиться поточне тестування, здшснюване за допомогою комп'ютерного зв'язку. Шсля позитивного результату тестування студент переходить до вивчення наступного навчального елемента. При вивченш навчальних елеменпв категорп 02 студент передае для перевiрки (як поточний контроль) окремi частини виконано! практично! роботи, що ввдповвдають матерiалу конкретного навчального елемента. Закончивши вивчення модульного блоку, студент передае за допомогою засобiв комп'ютерного зв'язку виконану практичну роботу 1 для перевiрки й приступае до вивчення навчальних елеменпв наступного модульного блоку. Результатом вивчення модульного блоку е друга практична робота, що також передаеться за допомогою засобiв комп'ютерного зв'язку для перевiрки. Шсля перевiрки, якщо потрiбно, студент виконуе коректування виконано! роботи. Маючи позитивш результати поточного тестування й перевiрки практичних робiт, студент виходить на атестацш.
Таким чином, запропонована методика забезпечуе комплексне виршення проблеми особистiсно-орiентовано! професiйно-педагогiчно! тдготовки iнженера-педагога за схемою: оновлення цшей тдготовки, !! змiсту, структури, а також технологш навчання та управлшня.
Анатз результатiв дослiдження пiдтвердив доцшьшсть функцiонування модульного дидактичного процесу, що характеризуеться тдвищенням середнього балу до 4,2 та переважною шльшстю високих оцiнок (77,6%). Результати засвiдчили також вплив на ефективнiсть навчально-пiзнавального процесу таких факторiв, як iндивiдуалiзацiя навчання, здшснення оперативного зворотного зв'язку, активiзацiя процесу навчання.
Проведене нами до^дження не вичерпуе всiх питань проблеми. Перспективу до^дження ми вбачаемо у впровадженш в навчальний процес креативних технологiй, що сприятиме вдосконаленню тдготовки майбуттх iнженерiв-педагогiв. Л1ТЕРАТУРА
1. Безрукова В. С. Педагогика профессионально-технического образования. Проектирование педагогического процесса в профтехучилище / В. С. Безрукова. - Свердловск: СИПИ, 1990. - 171 с.
2. Брюханова Н. А. Методика обучения будущих преподавателей технических дисциплин проектированию дидактического материала: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Наталья Александровна Брюханова. - Харьков, 2002. - 472 с.
3. Зеер Э. Ф. Профессиональное образование ремесленников-предпринимателей: в помощь преподавателю / Э. Ф. Зеер. - Челябинск: ЮУНОЦ РАО; ЧГУ, 2001. - 36 с.
4. Карпова Г. А. Функции инженера-педагога как источник формирования его подготовки / Г. А. Карпова // Содержание подготовки инженеров-педагогов: сб. науч. Трудов - Свердловск: СИПИ, 1987. - С. 42-52.
5. Коваленко О. Е. Методичш основи технологи навчання: теоретико-методичний та практичний аспект викладання дисциплш електроенергетичного циклу: монографiя / О. Е. Коваленко. -Харюв: Основа, 1996. - 184 с.
6. Шматков Е. В. Методика професшного навчання: навч. поЫбник / С. В. Шматков. - Харюв: У1ПА,
2000. - 111 с.
7. Плохий В. С. Инновационный подход к модернизации модульной системы профессионального обучения на основе концепции компетентности / В. С. Плохий // Проблеми розробки та впровадження модульно! системи професшного навчання: зб. наук. праць. - К.: Науковий свгг,
2001. - С. 16-28.
8. Бородина Н. В. Подготовка педагогов профессионального обучения к перспективно-тематическому планированию: модульный подход: учеб. пособие / Н. В. Бородина, М. В. Горонович, М. И. Фейгина. - Екатеринбург: Изд-во РГППУ, 2002. - 260 с.
9. Яковенко Т. В. Методика навчання майбуттх iнженерiв-педагогiв проектуванню навчально-методичного забезпечення модульно! технологи: монографiя / Т. В. Яковенко. - Горлiвка: ПП «Видавництво Лiхтар», 2009. - 132 с.
УДК 378.147
Р. М. ГОРБАТЮК, В. С. ФЕДОРЕЙКО
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОМПОНЕНТ1В ПРОФЕС1ЙНО1 ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТШХ 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОФ1ЛЮ
Висвтлено результати експериментального дослiдження мотивацшного, когштивного, операцшного i технолопчного компонентiв готовностi майбуттх iнженерiв-педагогiв комп 'ютерного профтю до профестноЧ дiяльностi у професшно-техтчних навчальних закладах (ПТНЗ). Встановлено, що застосування системи профестноЧ тдготовки студентiв на основi ттеграци профестно-орieнтованих дисциплт засобами тформа^йних технологш дае змогу сформувати квалiфiкованого фахiвця комп 'ютерного профтю, спроможного фахово виконувати своЧ функщональт компетенци у ПТНЗ i на виробництвi.
Ключовi слова: профеЫйна готовтсть, компоненти, компетенттстний пiдхiд, тженер-педагог.
