CC BY
33
9. Вербицкий А.А., Юрасов В.А. Высшая школа в системе непрерывного образования // У зб.: Тенденции развития высшей и средней специальной школы. Сб. науч. трудов. — М.: НИИВШ, 1988. — С. 15-24.
10. Туроу Лестер. Будущее капитализма. — Новосибирск: 1999. — 124 с.
11. Тараненко I. Компетентшсть — вимога сучасност // Светло. Науково-методичний i шформацшно-пiзнавальний освiтнiй часопис. — 1996. — №1. — С.57-59.
12. Болотов В.А., Сериков В.В. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе // Педагогика. — 2003. — №10. — С.8-14.
Наталш ЯРЕМЧУК
ПОДГОТОВКА СТУДЕНТ1В КЛАСИЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
ДО ВИХОВНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ
У сучасних умовах поруч з фаховою освгтою педагога зростае роль психолого-педагопчних дисциплiн, як1 формують якосл не лише вчителя-предметника, а насамперед вихователя. З огляду на це поруч з удосконаленням предметного пiдходу до професшно! пiдготовки майбутнього педагога велике значення мае забезпечення його здатност до виховно! роботи у загальноосвгтшх навчальних закладах. Особливо гостро цього вимагае навчально-виховний процес тдготовки майбутшх вчител1в у класичних ушверситетах, де програми навчальних дисциплш та педагопчно! практики, змiст i методика викладання психолого-педагопчних дисциплш не дають можливосл повною мiрою сформувати необхiднi знання i вмiння у сферi виховно! даяльност! За узагальненими даними констатуючого експерименту у студенпв випускних курс1в класичних унiверситетiв тдготовлешсть до виховно! дальноси виявилася переважно низького (24%) та нижче середнього (36%) рiвнiв, тодi як у незначно! кшькосп з них вона виявилася на середньому (22%) рiвнi. Лише 18% випускниюв мають достатнiй (14%) та високий (4%) рiвень пiдготовленостi до виховно! дальноси у загальноосвiтнiх навчальних закладах.
Сучасна науково-педагопчна лiтература питания тдготовки студенив класичного унiверситету до професшно! дiяльностi вчителя висвiтлюе радше загально, часто не видiляючи окремих аспектiв цiе! пiдготовки (Т. Градусова, Г. Гунда, В. Сагарда, М. Кодзоев, В. Кан-Калик, I. Шемпрух). Водночас питання тдготовки до виховно! дiяльностi майбутнього вчителя розглядаються фактично лише в умовах педагопчних вищих навчальних заклад1в (В. Беспалько, В. Журавльов, I. Казанжи, Г. Троцко, О. Шквир), а в умовах класичного ушверситету увага акцентуеться на предметнш, навчальнiй, методичнiй дшльносл тощо. Огляд педагогiчно! лiтератури, вивчення навчальних планiв, програм актуалiзувало необхвдшсть внесення суттевих змiн у систему тдготовки майбутшх учителiв в умовах класичного ушверситету до виховно! дiяльностi.
Мета статтi — здшснити ощнку ефективносл запропоновано! моделi тдготовки студенпв класичного унiверситету до виховно! дiяльностi у загальноосвiтнiх навчальних закладах.
Розроблена нами модель тдготовки студенпв класичного ушверситету до виховно! дiяльностi мютить структуровану систему знань i вмшь, необхiдних !м для органiзацi! й проведения виховно! роботи зi школярами в сучасних умовах. У нш враховано особливосп навчання у класичному унiверситетi, профiль пiдготовки, тип навчального закладу, в якому може працювати майбутнiй вихователь, особливостi майбутньо! професшно! дiяльностi вихователя та структуру готовносп до виховно! дiяльностi. Визначено рiвнi готовностi до виховно! дiяльностi та вщповвдт критерi!' (постановка i виршення виховних завдань, вплив учителя на учня, умiння виявляти i враховувати рiвень вихованостi учнiв, спрямованiсть особистосп учня, рiвень громадянсько!, полiтично! сввдомосп, поведiнки тощо). В основу розробки етапiв пiдготовки студентiв класичного ушверситету до виховно! дiяльностi покладено чотирифазну модель монiторингу якост1 освiти.
Впровадження тако! моделi пiдготовки студентiв класичного ушверситету до виховно! дiяльностi у загальноосвишх навчальних закладах доцшьно реалiзовувати шляхом вивчення курсiв педагогiки i психологi!, у процесi педагогiчних практик, диференщацп професiйних намiрiв студент1в та надання студентам, як1 мають штерес та здiбностi до виховно! дiяльностi,
можливостi для повноцiнного отpимaння псиxолого-педaгогiчноï тa спецiaльноï пiдготовки до вжовнох' дiяльностi шляxом вивчення вapiaтивно-елективниx кypсiв, позaayдитоpноï тa дослiдноï pоботи, нa семiнapськиx зaняттяx, в yмовax гypткiв тощо. Ha окpемy yвaгy зaслyговye позaayдитоpнa pоботa (педaгогiчнi чигання, зyстpiчi з yчителями-виxовaтелями, гypтки, тpенiнги, волонтеpство, сaмостiйнa пошyковa дiяльнiсть). Вapiaтивно-елективний Rypc "В^овта дiяльнiсть педaгогa y зaгaльноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдax" побyдовaно зпдно з зaсaдaми Болонського пpоцесy, особливютю якого e можливiсть його зaстосyвaння нa кiлькоx piвняx, мaксимaльно вpaxовyючи дифеpенцiaцiю стyдентiв 3a здiбностями, iнтеpесaми тa мотивaми пpофесiйноï дiяльностi:
- пеpший вapiaнт пpогpaми (вiн же irnapiaffr) — мiнiмaльний (бaзовий piвень) — для ycix без винятку стyдентiв клaсичного yнiвеpситетy, незaлежно ввд ïx плaнiв нa мaйбyтнe як темaтичний модуль тpaдицiйного Rypcy педaгогiки;
- дpyгий вapiaнт пpогpaми — ^омгжний piвень (пpизнaчений для поглиблення бaзовиx знaнь: для стyдентiв клaсичниx yнiвеpситетiв як ознaйомчий пеpед педaгогiчними пpaктикaми);
- тpетiй вapiaнт пpогpaми — пpосyнyтий piвень (фaкyльтaтивний для студенпв, як1 плaнyють зaймaтися педaгогiчною дiяльнiстю);
- четвеpтий вapiaнт пpогpaми — спецiaлiзовaний piвень (фaкyльтaтивний Rypc для стyдентiв, як1 виявляють iнтеpес сaме до виxовноï дiяльностi).
Рiвень готовностi студенпв клaсичного yнiвеpситетy до вжовно1' дiяльностi визнaчaвся зa тaкими покaзникaми:
1) теоpетичнi знaння в гaлyзi виxовноï дiяльностi (у xодi вивчення Rypcy педaгогiки тa вapiaтивно-елективного ^ypcy, у нayково-дослiднiй pоботi);
2) вмшня оpгaнiзyвaти виxовнy дiяльнiсть у зaгaльноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдax (нa семiнapськиx тa пpaктичниx зaняттяx, у xодi педaгогiчниx пpaктик, в позaayдитоpнiй pоботi);
3) володшня методикaми оцiнювaння pезyльтaтивностi виxовноï дiяльностi у зaгaльноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдax.
Мaсовiсть дослiдження зaбезпечyвaлaся викошнням зaвдaнь yсiм контингентом студенпв (829 ошб); експеpиментом було оxоплено 30 aкaдемiчниx гpyп, з ниx 20 — у к^сичн^ yнiвеpситетax тa 10 (для поpiвняння) — у педaгогiчниx yнiвеpситетax.
Метою фоpмyвaльного експеpиментy було довести, що зaвдяки впливу обpaниx вapiaтивниx чинник1в можнa досягти покpaщення якосп пiдготовки студенпв клaсичниx yнiвеpситетiв до виxовноï д1яльност1. Ми встaновили, зaвдяки впливу якиx aктивниx чинник1в можнa досягти необидного pезyльтaтy, що полягaв у визнaченнi ефективносп aвтоpського спецкypсy "В^овта д1яльнЮть педaгогa у зaгaльноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдax", yдосконaленнi педaгогiчниx пpaктик тa aкцентyвaннi соцiaльно-знaчyщого aспектy виxовноï д1яльносп педaгогa.
З цього ^иводу ми пpовели тaкий експеpимент. Стyдентaм було зaпpопоновaно довести piзномaнiтнi виxовнi зaxоди. Оцiнкa зa ïx тдготовку фоpмyвaлaся у Ю^льнш шкaлi зa тpьомa кpитеpiями: 0-3 бaли — зa змют, 4-7 — зa оpгaнiзaцiю, 8-10 — зa pезyльтaтивнiсть. В експеpиментi бpaли yчaсть 390 стyдентiв.
Анaлiз pезyльтaтiв пiдтвеpджye гiпотезy пpо те, що студенти експеpиментaльниx гpyп мaють вищий piвень готовносп до пpоведення вжовного зaxодy, оск1льки вони отpимaли ввдповвдш знaння, умшня тa нaвички, a тaкож мaють вищу псиxолого-соцiaльнy aктивнiсть (остaннe було по61чним ефектом, одшк стшким).
Зayвaжимо, що контpоль соцiaльно-псиxологiчного aспектy e вaжливим, оск1льки студенти експеpиментaльниx гpyп зa ввдсутносп пpaвильниx цiннiсниx оpieнтaцiй можуть пpоявляти вияви aвтоpитapизмy i коpистyвaтися пpинципом "цшь випpaвдовye зaсоби". Вiдповiднa соцiaльнa оpieнтaцiя зaпобiгae штучнш покaзовостi виxовного зaxодy, пеpеоpieнтовye д1яльшсть з ефекту "зядля пташки" нa pозвиток внyтpiшнix цшностей виxовного зaxодy, його спpямyвaння да pозвиток дyxовниx якостей учшв i тдвищення пpофесiйноï виxовноï мaйстеpностi студенпв.
Одним з вaжливиx aспектiв тдготовки мaйбyтнього виxовaтеля e вивчення пpaвил офоpмлення дшово1" докyментaцiï виxовaтеля. Офоpмлення дшово1' докyментaцiï, необxiдноï виxовaтелю, вxодило до пеpвинноï пеpевipки ефективностi пpопоновaноï моделi. У xодi контpольного зpiзy знaнь у вигляд1 тестyвaння, що пеpедбaчaло ввдповвд нa 10 зaпитaнь
стосовно вимог оформлення, було опитано 428 студенпв. Результати опитування представ ленi на рис. 1, де за п'ятибальною шкалою показано середню шльшсть правильних вiдповiдей для експериментально! та контрольно! групи.
В Контрольна група □ Експериментальна група
5
4,5 - ___
5 ■ ~ ^^ I ^^ ^^ I ^^ ^^ I ^^ ^^ I ^^ ^^ ~1
Планування роботи Виховна робота на Позаурочна виховна Сощальна виховна Зв'язки виховно!
уроках робота робота роботи з шшими
видами педагопчно! д1яльносп
Рис. 1. Результати тестування з тематики оформлення документацИ
Для оцшки авторського спецкурсу "Виховна дiяльнiсть педагога у загальноосвишх навчальних закладах" було залучено 42 викладачш, а також 250 студентiв рiзних курсiв та факультетiв. При цьому !м також було продемонстровано уа варiанти варiативно-елективного курсу: вiд мшмального до максимального. Перед ними стояло завдання оцiнити традицiйний та запропонований курс за 10-бальною шкалою. Виставлеш учасниками опитування оцiнки були просумоваш, на пiдставi чого виведено середш значення.
Проведений аналiз свiдчить, що для того, аби студенти експериментальних груп краще орiентувалися у складнш системi виховно! роботи, володiли спещальними технологiями виховання, як1 дозволять оперувати аспектами об'ективного та суб'ективного характеру, доцшьно диференцшвати !хнi знання та вмшня у професiйнiй пiдготовцi до педагопчно! дiяльностi. Такий пiдсумок тдтверджуе гiпотезу про доцiльнiсть впровадження варiативно-елективного курсу, що дозволяе студентовi класичного унiверситету пiдготуватися до виховно! дiяльностi на рiвнi, зумовленому двома обставинами: мiнiмальним обсягом педагогiчно!' тдготовки, закладеним у дiючих навчальних програмах, та додатковим обсягом знань та умшь щодо виховно! дiяльностi у загальноосвишй школi, який студент може вибрати в межах варiативно-елективного курсу, виходячи зi сво!х iнтересiв та плашв на майбутне.
Складовою частиною формуючого експерименту також була перевiрка знань студентiв про виховну дiяльнiсть. Первинним показником якосл пiдготовки майбутнього вихователя до професшно! дiяльностi е рiвень узагальненостi знань, тобто використання теоретичних знань на практицi, вмшня використати !х для органiзацi!' виховно! роботи та перенесення з навчально! у трудову дiяльнiсть. Дослiдження проводилося пiд час семiнарських занять. Експериментом було охоплено 203 учшв (три експериментальш та три контрольнi групи). Оцшка виставлялася за тридцятибальною шкалою на таких рiвнях: 1 — неправильш вiдповiдi; 2 — частково правильш вiдповiдi; 3 — правильно-неповш вiдповiдi; 4 — правильно-повнi ввдповвд.
Як засвiдчили результати дослiдження, бшьша к1льк1сть студентiв експериментальних груп виявила творчий пiдхiд (четвертий рiвень) до використання теоретичних знань за нижчого результату у контрольних групах.
Наступним етапом була перевiрка сформованост професiйних знань студентiв класичних ушверситепв, як1 стосуються майбутньо! виховно! дiяльностi. Для цього, спираючись на класифшацш О. Шквир [5], ми видшили професiйнi знання про: 1 — державш та нормативнi документи про виховну дiяльнiсть у загальноосвiтнiх навчальних закладах; 2 — вiковi особливосп середнiх та старших школярiв; 3 — волонтерську дiяльнiсть та роботу у громадц 4 — едшсть виховно! роботи вихователя, класного керiвника, адмiнiстрацi! та громадськостi; 5 — змют, методи i форми оргашзаци виховно! роботи у загальноосвiтнiх навчальних закладах; 6 — юторико-педагопчш знання; 7 — напрями виховно! роботи; 8 — оргашзащю i виховання колективу школярiв; 9 — основи сощального виховання; 10 — ощнку ефективностi виховно!
дiяльностi; 11 — передовий педагопчний досвiд виховання; 12 — планування виховно! роботи; 13 — роботу з батьками учшв; 14 — суспшьна роботу з оргашзащями та об'еднаннями; 15 — сучасш концепци виховання школярiв.
Знання студенпв оцiнювалися у 10-бальнiй шкалi i були отриманi в результатi ствбесвд, на семiнарських та практичних заняттях, у ходi педагогiчних практик та позааудиторно! дiяльностi. Зауважимо, що найбшьша кiлькiсть даних була отримана саме в хода педагопчних практик при ощнюванш головних аспектiв дiяльностi студенпв. Основна рiзниця мiж контрольними та експериментальними групами полягала в тому, що студенти експериментальних груп вивчили спецкурс "Виховна дiяльнiсть педагога у загальноосвишх навчальних закладах" та брали активну участь у позааудиторнш роботi. Зауважимо, що на рис. 2 подано усереднеш данi експериментальних та контрольних груп загалом.
П Експериментальнi групи □ Контрольнi групи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Рис. 2. Оцтка сформованостг знань студентгв про виховну дгялътстъ (усереднет дат)
Дат, виходячи з наведених даних, ми представляемо результати диференцшного аналiзу, подшивши студенпв експериментально! групи на умовш пiдгрупи, оск1льки усередненi даш вiдображають динамiку пiдготовки до виховно! дiяльностi у загальних рисах за рахунок високого ступеня диференщацп студенпв, а саме: дуже висок1 показники одних студентiв перекриваються досить низькими iнших. Було здiйснено диференцiйований подш студентiв експериментальних груп на там умовш тдгрупи:
1) майбутнi вихователi з чiтко вираженими мотивами та бажанням працювати вихователями в майбутньому — число таких студенпв не перевищуе 15%, i саме за !х рахунок спостерiгаються найвищi показники (наприклад, згiдно з п. 3);
2) студенти, як1 не визначилися, але позитивно ставляться до виконання функцш вихователя у майбутньому, — число таких студенпв сягае 50%;
3) студенти, як не планують пов'язувати професшну дiяльнiсть з виховною роботою, однак володшть достатнiм рiвнем знань, щоб бути пiдготовленими до не! (б™ 35%).
На рiвнi перевiрки знань студентiв про виховну дiяльнiсть з формувального експерименту можна зробити такий важливий висновок: базовими знаниями володшть ус студенти, але завдяки вивченню спецкурсу, змiнам у педагопчнш практицi (передусiм щодо позаурочно! виховно! роботи з учнями) тощо, студенти досягнули задовiльного (35%), середнього (50%) та високого (15%) рiвнiв готовностi.
Порiвняльний аналiз студентiв контрольних груп показуе, що студенти набагато менше диференцшоваш за iнтересом до виховно! дiяльностi, !хнi знання е значно формальшшими i менше системними (наприклад, спостерпаються великi прогалини щодо сощально-значущо! виховно! роботи, низька актившсть позаурочно! роботи з учнями та нижчий рiвень креативностi у процес педагогiчних практик). 1ншими словами, якщо студентiв, як1 е вихователями за покликанням, видiлити в окрему групу (максимум до 5-7%), то картина у контрольних групах вiдрiзняеться вже на цьому етапi — когштивному. Насамперед студентам контрольних груп бракуе не лише спецiальних, а iнодi й елементарних знань. При цьому так студенти проводять уроки на високому рiвнi, !хнi знання з методики викладання предмета доволi висок1, але водночас знання про виховну дiяльнiсть низьш та часто суперечливг
Наступним етапом була перевiрка умшь студент1в органiзувати виховну дiяльнiсть. За умов використання авторсько! методики у студенпв легше вiдбуваеться перехiд вщ навчально! (лекцi!, практичнi, семiнари, позааудиторна робота) до позанавчально! дiяльностi (педагопчна практика, позаурочна робота з учнями). Для до^дження ефективност1 проведення виховного заходу
видiлялися чотири рiвнi його проведення за стандартними дидактичними шкалами: 1 — складання плану виховного заходу; 2 — формальне проведення виховного заходу; 3 — цшеспрямоване скерування заходу на розвиток конкретних якостей чи рис учнш; 4 — сощальна значущiсть виховного заходу.
Результати представлеш на рис. 3. У ввдсотках представлено частку студенпв, як1 досягли означеного рiвня.
□ Експериментальш групи
□ Контрольш групи
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
Рис. 3. Ефективтстъ проведення виховного заходу студентами
Зауважимо, що серед студенпв експериментальних груп, як правило, у кожнш груш вид1лялися декшька студенпв, показники яких були значно вищ1 ввд середнього р1вня. Тобто, видалялися п особи, котрi мають не лише здiбностi, але й бажання у майбутньому зайнятися саме виховною дiяльнiстю.
У процесi проходження студентами педагопчно! практики контролювалися правильнiсть та послвдовтсть виконання виховних функцiй. Студенти експериментальних груп краще пiдготовленi до виховно! дiяльностi, ефективно поеднують знання та переключають увагу, оцiнюючи об'ект чи явище рiзнобiчно. Найслабшою ланкою е виконання контрольних функцiй, на що необхвдно звернути бiльшу увагу тд час навчання.
Очевидно, що особливо щнуеться вихователь, здатний неординарно мислити, проявляти творчiсть i пропонувати новi ]де!. Для цього у процеа п1дготовки студенпв класичного утверситету до виховно! дiяльностi необхiдно формувати систему вмiнь, як1 супроводжують творчу дiяльнiсть. На пiдставi характеристик, яю отримали студенти-практиканти за результатами проходження практики, бесед з вихователями, класними керiвниками та керiвниками практик, ми розглянули три рiвнi пiдготовленостi студенпв до виховно! даяльносп:
I — репродуктивний, що характеризуеться ситуативним штересом до виховно! дiяльностi, низьким рiвнем сформованосп знань про виховну дiяльнiсть та умiнь !! органiзувати;
II — продуктивний, що характеризуються стшким iнтересом до виховно! дiяльностi, достатшм рiвнем сформованостi знань, умiнь i здiбностей;
III — креативний, що характеризуеться стшким штересом до оргашзацп виховно! дiяльностi, вiдповiдальнiстю та вимогливютю до себе i учнiв, правильним добором та використанням методiв i засобiв виховно! дiяльностi, соцiальною актившстю (рис. 4).
80 -|
70 -60 -н 50 -
О
"340 -РЗ
30 -20 -10 -0
1 Креативний
О Продуктивний
ШРепродуктивний
Експериментальна група
Контрольна група
Рис. 4. Розподы студентiв-практикантiв зарiвнем тдготовки до виховноI дiялъностi у загалъноосвттх навчалъних закладах
Розподiл студенпв-практиканпв за рiвнем пiдготовки до виховно! дiяльностi пiдтверджуе, що студенти експериментально! групи досягли кращих успiхiв у ходi тдготовки до проходження практики. В експериментальних групах, де використовувалася авторська методика, студенти краще засво!ли рiзнi види виховно! дiяльностi, у ходi педагогiчно! практики вони швидше адаптувалися до умов навчального середовища. Водночас експеримент показав, що пропоноваш нововведення найкраще впливають на студенпв, якi самостiйно вибрали педагопчну дiяльнiсть. Для студентiв, що не планують пов'язати свое майбутне з педагопчною дiяльнiстю, вплив експериментально! методики е значно нижчим.
Вiдповiдi на запитання студенпв про !хнi враження вiд проходження педагогiчно! практики теж дещо вiдрiзиялися. Якщо студенти експериментальних груп загалом були задоволеш !! результатами i бiльше, нiж до початку практики, були схильш до педагопчно! дiяльностi в майбутньому, то студенти контрольних груп практично не змшили свого ставлення до педагопчно! професп. Виняток становили тi студенти, як незалежно вiд спрямованосп навчання вирiшили присвятити свое життя педагопчнш дiяльностi.
Реалiзацiя експериментально! роботи ввдбувалася у позааудиторний час шляхом залучення студентiв до науково-дослiдно! та громадсько-педагопчно! дiяльностi. Зокрема, з цiею метою майбутш вчителi заохочувалися до учасп в робот наукового гуртка; розроблення власно! системи роботи в до^джуваному напрямку.
Найсуттевiшим результатом педагогiчного експерименту вважаемо зростання iнтересу студенпв до суспшьно-корисно! роботи, що зумовлено комплексним застосуванням диференцiйованого, особистiсно зорiентованого, гумашстичного та соцiоцентричного пiдходiв до тдготовки студентiв. Це максимально реалiзовано у ходi вивчення спецкурсу "Виховна дiяльнiсть педагога у загальноосвiтнiх навчальних закладах" та додатковою шформащею пiд час педагопчно! практики, оргатзацп науково-дослiдио! роботи, а також позааудиторно! дiяльностi студенпв.
По завершеннi дослiдно-експериментально!' роботи було проведено контрольний "зр!з" задля виявлення динамiки р1вня сформованостi готовносп до виховно! дiяльностi у студентiв контрольних та експериментальних груп (рис. 5).
Як свiдчить таблиця, в експериментальних групах ввдбулася позитивна динамiка рiвнево! характеристики готовносп до виховно! дiяльностi студенпв класичного унiверситету.
] Експериментальнi групи (початок) ] Експериментальнi групи (юнець)
□ Контрольн! групи (початок)
□ Контрольт групи (кiнець)
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
Высокий
Вище середнього
Середнш
Низький
Рис. 5. Динамжа рiвнiв сформованостi готовностi студентiв до виховноИ дiяльностi у загальноосвттх навчальних закладах
Таким чином, у ход! експериментально! роботи доведена ефектившсть пропоновано! моделi тдготовки студенпв класичного ушверситету до виховно! д!яльносп у загальноосвпшх навчальних закладах.
Яшсний i шльшсний аналiз результатiв педагогiчного експерименту дае тдстави стверджувати, що визначення основних напрямшв п!дготовки до виховно! д!яльносп i реалiзацiя цих функц!й забезпечуе пiдвищення р!вня професiйних ум!нь та навичок студенпв. Оскшьки на початку експерименту ви студенти перебували в однакових умовах, щ результати
можна розглядати як наслiдок використання запропоновано! моделi. На основi оцiнок викладачiв та характеристик професшно! дiяльностi з'ясовано значну залежнiсть мiж запропонованою у дослiдженнi моделлю i рiвнем готовностi до виховно! дiяльностi студенпв у класичних унiверситетах. Порiвняння отриманих результапв у контрольних та експериментальних групах дае можливють зробити висновок про позитивш якiснi ввдмшносп у знаниях, умiннях i навичках студентiв експериментальних груп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрущенко В. Модернiзацiя педагопчно! освгги Укра!ни в контекстi Болонського процесу // Вища освiта Укра!ни. — 2004. — № 1. — С. 5-9.
2. Градусова Т.К. Организационно-педагогические основы становления творческого учителя в условиях классического университета: Монография. — Кемерово: КемГУ, 2001. — 158 с.
3. Гунда Г.В., Сагарда В.В. Ыновацй у шдготовщ фахiвця в умовах класичного уншерситету. — Ужгород: УжДУ, 2000. — 183 с.
4. Кодзоев М.А., Кан-Калик В.А. Подготовка учителя в университете: необходимость педагогического контекста // Вестник высшей школы. — 1986. — №9. — С. 12-14.
5. Шквир О.Л. Шдготовка майбутшх учш^в початково! школи до класного керiвництва: Автореф. дис...канд. пед. наук: 13.00.04. — Житомир, 2004. — 20 с.
Наталш ГРИЦАЙ
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В ДО ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАКЛАСНО1 РОБОТИ З БЮЛОГИ В ШКОЛ1
На сучасному етапi розвитку освии вчитель бiологi! не може обмежитися лише поввдомленням бiологiчного матерiалу. Вш повинен навчити школярш творчо мислити, ознайомити !х iз методами бюлопчно! науки, розвивати потребу в пошуковш дiяльностi, сформувати дослiдницькi навички, виховувати дбайливе ставлення до природи тощо. Хоча основною формою органiзацi! навчання в загальноосвiтнiй школi залишаеться урок, лише обов'язковими заняттями неможливо розв'язати ва цi завдання. Для !х вирiшения необхiдно органiзовувати з учнями позакласну роботу з бiологi!, яка е неввд'емною частиною навчально-виховного процесу.
Позакласш заняття спрямованi на виховання тзнавальних iнтересiв школярiв i задоволення !хшх iндивiдуальних пiзнавальних потреб у тш або тiй галузi знань. Знання, отриманi учнями у процесi позакласно! роботи, можуть бути опорними для актуалiзацi! наявного в учнiв життевого досвiду, служити для збагачення i систематизацi! навчального матерiалу, який вивчався на уроках, стимулювати до здобування бшьш глибоких знань тощо. Шд час позакласно! роботи методи навчального тзнання бiльшою мiрою наближаються до наукових методiв, властивих бiологiчним наукам. Шзнання цих методiв i оволодшня ними е одним iз завдань позакласного навчання. Крiм того, позакласш заняття володiють потенцiалом реалiзацi! рiзних напрямк1в виховання: екологiчного, естетичного, трудового, патрютичного, морального та iн.
Отже, майбутнш учитель бiологi! повинен умии методично правильно проводити не тшьки урок, але й позакласну роботу.
Питання пiдготовки студентiв до проведення позакласно! роботи з бюлогп у школi розглядали чимало науковцш. Наприклад, М. Панкiна пропонуе пiд час читання курсiв бiологiчних дисциплiн використовувати запитання i завдання, рекомендованi для позакласно! роботи в школi [6]. Л. Смирнова звертае увагу на формування практичних умiнь i навичок студентiв самостiйно проводити бiологiчнi дослвди i спостереження, якi можна застосувати тд час позакласно! роботи в школг В. Луканк1на описуе значення польово! практики у пiдготовцi майбутшх учителiв бiологi! до проведення дослвдницько! роботи на навчально-дослiднiй дiлянцi. В. Гревцова вказуе на необхiднiсть вивчення передового педагогiчного досвiду вчителiв з позакласно! роботи [4] тощо.
Як бачимо, коло питань, пов'язаних iз удосконаленням тдготовки студентiв до проведення позакласно! роботи в школ^ доволi велике. Мета статтi — визначити шляхи вдосконалення методично! пiдготовки студенпв до проведення позакласно! роботи в школг
