CC BY
69
можна розглядати як наслвдок використання запропоновано1 моделi. На ochobî оцiнок викладачiв та характеристик професшно1 дiяльностi з'ясовано значну залежнiсть мiж запропонованою у дослiдженнi моделлю i рiвнем готовностi до виховно1 дiяльностi студенлв у класичних унiверситетах. Порiвняння отриманих результалв у контрольних та експериментальних групах дае можливiсть зробити висновок про позитивш якiснi ввдмшносп у знаниях, умiннях i навичках студентiв експериментальних груп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрущенко В. Модернiзацiя педагогiчноï освгги Украши в контекстi Болонського процесу // Вища освiта Украïни. — 2004. — № 1. — С. 5-9.
2. Градусова Т.К. Организационно-педагогические основы становления творческого учителя в условиях классического университета: Монография. — Кемерово: КемГУ, 2001. — 158 с.
3. Гунда Г.В., Сагарда В.В. 1нноваци у шдготовщ фахiвця в умовах класичного уншерситету. — Ужгород: УжДУ, 2000. — 183 с.
4. Кодзоев М.А., Кан-Калик В.А. Подготовка учителя в университете: необходимость педагогического контекста // Вестник высшей школы. — 1986. — №9. — С. 12-14.
5. Шквир О.Л. Подготовка майбутшх учш^в початковоï школи до класного керiвництва: Автореф. дис...канд. пед. наук: 13.00.04. — Житомир, 2004. — 20 с.
Наталш ГРИЦАЙ
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В ДО ПРОВЕДЕННЯ n03AKAACH0Ï РОБОТИ З БIОЛОГIÏ В ШКОЛ1
На сучасному етапi розвитку освии вчитель бiологiï' не може обмежитися лише поввдомленням бiологiчного матерiалу. Вш повинен навчити школярш творчо мислити, ознайомити ïx iз методами бiологiчноï' науки, розвивати потребу в пошуковш дiяльностi, сформувати дослiдницькi навички, виховувати дбайливе ставлення до природи тощо. Хоча основною формою органiзацiï навчання в загальноосвiтнiй школi залишаеться урок, лише обов'язковими заняттями неможливо розв'язати ва цi завдання. Для ïx вирiшения необхiдно органiзовувати з учнями позакласну роботу з бiологiï, яка е неввд'емною частиною навчально-виховного процесу.
Позакласш заняття спрямованi на виховання тзнавальних iнтересiв школярiв i задоволення ïxmx iндивiдуальниx пiзнавальниx потреб у тш або тiй галузi знань. Знання, отриманi учнями у процесi позакласно1 роботи, можуть бути опорними для актуалiзацiï наявного в учнiв життевого досвiду, служити для збагачення i систематизацп навчального матерiалу, який вивчався на уроках, стимулювати до здобування бшьш глибоких знань тощо. Шд час позакласноï роботи методи навчального тзнання бiльшою мiрою наближаються до наукових методiв, властивих бiологiчним наукам. Шзнання цих методiв i оволодшня ними е одним iз завдань позакласного навчання. Крiм того, позакласш заняття володiють потенцiалом реалiзацiï рiзниx напрямк1в виховання: екологiчного, естетичного, трудового, патрютичного, морального та iн.
Отже, майбутнш учитель бiологiï повинен умии методично правильно проводити не тшьки урок, але й позакласну роботу.
Питання пiдготовки студентiв до проведення позакласноï роботи з бiологiï у школi розглядали чимало науковщв. Наприклад, М. Панкiна пропонуе пiд час читання курсiв бiологiчниx дисциплiн використовувати запитання i завдання, рекомендованi для позакласноï роботи в школi [6]. Л. Смирнова звертае увагу на формування практичних умiнь i навичок студентiв самостiйно проводити бiологiчнi дослвди i спостереження, якi можна застосувати тд час позакласноï роботи в школг В. Луканк1на описуе значення польовоï практики у пiдготовцi майбутшх учителiв бiологiï до проведення дослвдниць^' роботи на навчально-дослiднiй дiлянцi. В. Гревцова вказуе на необxiднiсть вивчення передового педагогiчного досвiду вчителiв з позакласноï роботи [4] тощо.
Як бачимо, коло питань, пов'язаних iз удосконаленням пiдготовки студентiв до проведення позакласноï роботи в школi, доволi велике. Мета cmammi — визначити шляхи вдосконалення методичноï пiдготовки студенпв до проведення позакласноï роботи в школг
Дослiдження передбачае виконання таких завдань: проаналiзувати стан пiдготовки студенпв до проведения позакласно! роботи з бюлоги; обгрунтувати доцiльнiсть уведення курсу "Методика позакласно! роботи з бюлоп!", охарактеризувати тематику i змiст лекцшних i практичних занять; проаналiзувати ефектившсть курсу, поради i пропозици студенпв щодо його вдосконалення; визначити значення педагопчно! практики щодо вдосконалення знань студенпв iз методики проведення позакласно! роботи з бюлоги.
Ус основш проблеми сучасно! школи удосконалювання методiв навчання, пiдвищення наукового рiвня знань учшв, активiзацiя !х шзнавально! дiяльностi, формування наукового свiтогляду, вироблення активно! життево! позицi!, розвиток iнтересiв i здiбностей школярiв — тiсно пов'язаш з пiдготовкою вчителя, його науковою i методичною квалiфiкацiею. Тому майбутньому педагоговi необхiдно не тiльки вшьно володiти основними знаннями всiх найголовшших роздiлiв бiологi! i мати уявлення про методи наукових дослiджень, але й опанувати методичнi знання, умшня i навички в проведеннi позакласно! роботи.
Практика показуе, що майбутш вчителi бiологi! мають значнi труднощi пiд час органiзацi! позакласно! роботи зi свого предмета. Про це свiдчать i результати проведеного нами анкетування, в якому взяли участь студенти Мiжнародного економiко-гуманiтарного унiверситету iменi академiка Степана Дем'янчука (МЕГУ, м. Рiвне), Рiвненського державного гуманiтарного ушверситету, Нацiонального педагогiчного унiверситету iменi М.П. Драгоманова та Тернопшьського державного педагопчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка. Нами було опитано 186 студенпв. Наприклад, на просте запитання "Що ви розумiете пiд позакласною роботою?" дали правильне визначення лише 6,5% респонденпв, частково правильне визначення — 38,7%, неправильне — 54,8%. Це й не дивно, адже, наприклад, у навчальнш програмi спецiальностi "Початкове навчання, бюлог1я" Мiжнародного економiко-гуманiтарного унiверситету з 88 аудиторних годин з курсу "Методика викладання бюлоп!" на позакласну роботу вiдводиться лише 2 години лекцшних занять i жодно! — практичних. Аналiз iнших навчальних програм [3; 5] пiдтверджуе, що на вивчення методики позакласно! роботи з бюлоги выводиться тiльки одне заняття. I як результат, тiльки 36,6% опитаних студенпв заявили, що вмшть оргашзовувати позакласну роботу з бюлоги; 48,4% — не вмшть; 12,4% — не впевнеш, що вмшть; 2,7% студенпв не ввдповши.
Одшею з причин таких вщповвдей е те, що майбутш вчителi тд час навчання у вищiй школi не одержують достатньо! анi теоретично!, аш практично! пiдготовки до проведення позакласно! роботи з бюлоги.
Як ведомо, теоретичну тдготовку студенти отримують на лекцiях i шляхом самостшного опрацювання матерiалу. Питання методики позакласно! роботи з бюлоги розглядаються тд час вивчення ввдповедного роздiлу навчально! програми з дисциплiни "Методика викладання бюлоп!" ("Шшльний курс бiологi! з методикою викладання"). В оглядовш лекци висвiтлюються питання про мiсце i значення позакласно! роботи в навчально-виховному процесi школи, особливостi позакласно! роботи в школi на сучасному етат, взаемозв'язок !! з обов'язковими заняттями тощо. Проте за такий обмежений час викладачi практично не встигають охопити ус форми й види позакласних занять, якi проводяться вчителями шил. Тому виникае необхiднiсть шукати iншi форми навчально-виховно! роботи, за допомогою яких буде удосконалюватися система тдготовки студентiв.
Одним iз шлямв удосконалення методично! пiдготовки студенпв е впровадження курсу "Методика позакласно! роботи з бюлоп!". Цей курс читався у 7 семес^ студентам спещальносп "Початкове навчання, бюлопя" 1нституту педагопчно! освiти МЕГУ упродовж 2001-2006 роюв.
Пiд час лекцiйних занять (14 год.) передбачаеться вивчення таких тем [1; 2]: 1. Вступ. Значення позакласно! роботи з бюлоги. Форми i види позакласно! роботи з бюлоги. 2. Учшвський гурток натуралюпв як одна iз форм позакласно! роботи з бюлоги. 3. Види масово! позакласно! роботи з бюлоги та особливосп и проведення. 4. Оргашзащя шдив^ально! позакласно! роботи з бюлоги. 5. Дослвдницька робота учшв з бюлоги в позакласнш робоп. 6. Екскурсi! i походи в природу. 7. Оргашзащя еколого-натуралютично! i природоохоронно! роботи з учнями.
Таким чином, теоретичний матерiал лекцшного курсу дае можливiсть студентам ч^ко усвiдомити завдання, органiзацiю i змют позакласно! роботи з бiологi!, !! форми i види,
розкривае методику проведения гуртково! роботи, масових заходiв та iндивiдуальних занять, екскурсiй i походiв у природу, розглядае основнi напрямки еколого-натуралютично! i природоохоронно! роботи з учнями тощо. Але одше! теоретично! тдготовки студентам недостатньо для проведення позакласно! роботи з бюлоги, тому в них необхвдно сформувати практичнi знання та вмiння. Така пiдготовка здшснюеться на практичних заняттях i тд час педагопчно! практики.
Практичнi заняття е логiчним продовженням курсу лекцш. Якщо на лекцiях студенти знайомляться з теоретичними основами оргашзацп i проведення позакласних занять iз бюлоги, то на практичних заняттях вiдпрацьовують цi питання з окремих тем. Пропонуемо тематику i короткий змют практичних занять [2].
Практичне заняття 1. Планування роботи гурткiв вщповщно до вiкових груп. На цьому занятт у студенпв формуеться дуже важливе вмiния — складати план роботи гуртка. Це завдання е одним iз найскладтших для майбутшх учителiв. Спочатку студенти ознайомлюються з особливостями планування роботи гуртк1в, веденням журналу облiку гурткових занять. Оскшьки единого плану гуртково! роботи в школах немае, то гуртки працюють за рiзною тематикою: залежно в1д природних умов, що оточують школу, в1д пiзнавальних iнтересiв гурткiвцiв i вiд захоплень самого вчителя. Ознайомившись iз програмами для гуртк1в рiзних напрямкiв, iз принципами складання плану роботи гуртка, студенти розробляють свш варiант плану роботи для учнш рiзних вiкових груп (6-7, 8-9, 10-11 класи).
Практичне заняття 2. Рiзш форми роботи на заняттях гуртка. Студенти продовжують працювати з планами роботи гуртка та тдбирають форми й види роботи (в тому числ1 й нестандартш) до кожно! з тем занять. Кожен самостшно плануе одне заняття, представляе його фрагмент, а iншi студенти обговорюють i аналiзують.
Практичне заняття 3. Складання та написання сценарiю масового позакласного заходу з бюлоги. На цьому занятл майбутн вчител1 ознайомлюються iз зразками сценарив позакласних заходв, анал1зують !х, а поим представляють власний сценарiй позакласного заходу з бюлоги. Можна запропонувати скласти плани таких захода, як "Свято квтв", "Свято врожаю", "Свято зустрiчi птах1в", наукового бiологiчного вечора чи конференци та iн. У процеа самостшного виконання цих завдань студенти в позааудиторний час тдбирають литературу, консультуються у викладача ! складають моделi позакласних занять. На занятп студенти зв1тують про виконання завдань щодо складання планв ! конспектов позакласних заходiв. Здiйсиюеться анал!з проробленого. Студенти обов'язково "програють" декшька заходов на заияттi.
Практичне заняття 4. Бюлопчш iгри. Тема заняття е дуже щкавою для студенпв. На заияттi розглядаеться методика проведення бюлопчних в1кторин, аукцiонiБ, естафет, використання кросворд!в, чайиБордiв, шарад, головоломок, ребуав, лото в позакласнiй ро6от1 з бюлоги тощо. Кр!м того, студенти отримують творче завдання — розробити власну бюлопчну гру i апробувати !! в груп1.
Практичне заняття 5. 1ндивщуальна робота учнiв з науково-популярною лiтературою. Ознайомлення з методичною та науково-популярною лтаратурою для позакласного читання е дуже важливим для студенпв. Пропонуемо дати таке завдання студентам: ознайомитися з1 зм1стом одше! з рекомендованих книг i виступити з !! анотацiею на занятп. Анотуючи книги, студенти мають ввдзначити: короткий зм1ст книги; п1д час вивчення яких проблем !! можна використовувати в позакласнш ро6от1; виховне значення книги. У результатi студенти ознайомляться з багатьма книгами, складуть картотеку лиератури для позакласного читання ! проаналiзують методику !! використання. На занятп виконуються ще й шш1 завдання: обговорення тем реферапв (доповiдей) з антинаркогенно! пропаганди; ознайомлення з планом написання реферату; розробка пам'ятки для учн1в "Правила написання реферату"; складання плашв проведення читацьких та науково-практичних конференцiй, диспут1в та дискусш.
Практичне заняття 6. Проведення фенолопчних спостережень. Таке питання — вкрай важливе та актуальне. На жаль, йому не прид1ляють достатньо! уваги п1д час вивчення методики викладання 61олог1!. Необхiдно знайомити студенпв 1з особливостями проведення фенологiчних спостережень, розглянути в1дм1нност1 м1ж фенологiчними спостереженнями в позаурочнiй та позакласнiй робот! Багато студентiв самi не вмшть проводити фенологiчнi
спостереження в природi, тому вони мають виконати певш спостереження в природi, скласти завдання для весняних (лигах, осiннiх, зимових) фенолопчних спостережень. Користуючись додатковою лiтературою (наприклад, книгою Д. Трайтака "Як зробити щкавою позакласну роботу з бюлопею"), студенти знайомляться з рiзними способами проведення фенолопчних спостережень i фшсащею !х результатiв (складання схеми циклу життя рослин i тварин, побудова фенолопчного спектру, спостереження за ходом весни, лпа, осенi тощо).
Практичне занятая 7. Оргашзащя та проведення екскурсш у природу. На занятп майбутнi учителi розглядають методику проведення екскурси, ознайомлюються iз готовими розробками екскурсiй, пропонують тематику екскурсiй у позакласнш робот! Цiкавою роботою для студенпв е складання шструктивних карток для виконання iндивiдуальних завдань тд час екскурси.
Пiд час практичних занять використовуеться фронтальна, групова та шдив^альна форма роботи. Постiйно проводиться аналiз передового педагогiчного досвiду вчител1в iз питань проведення позакласно! роботи з бюлоги. Студенти складають власну "методичну скарбничку", в яку збирають розробки позакласних заходiв, плани гурткових занять, екскурсiй, завдання для фенолопчних спостережень, ^и, кросворди, ребуси тощо.
Шсля вивчення курсу проводилося анкетування студентiв. Наведемо перелiк пропонованих запитань анкети:
1. Як вплинув курс "Методика позакласно! роботи з бюлоп!" на Вашi знання з методики викладання бюлоги?
2. Чи ввдповвдае змют курсу потребам студентiв?
3. Чи достатньо повно було висвплено теоретичний матерiал?
4. Якi питання були для Вас найбшьш актуальними?
5. Якi питання були найскладшшими?
6. Якi теми для розгляду на лекцiйних i практичних заняттях Ви можете запропонувати?
7. Яш питання, на Вашу думку, потребують глибшого висвiтлення пiд час викладання?
8. Яш практичнi завдання доцшьно впровадити пiд час вивчення курсу?
9. Як Ви гадаете, чи е курс "Методика позакласно! роботи з бюлоп!" необхвдним для тдготовки майбутнього вчителя бюлоги?
10. Вашi поради i пропозици щодо викладання курсу.
На перше запитання (про вплив курсу на знання студенпв) вiдповiдi були такими: у 78,6% студенпв вш значно поглибив знання з методики викладання бюлоги, зокрема щодо проведення гуртково!, шдив^ально! та масово! позакласно! роботи; 21,43% студенпв ввдповши, що курс частково допомт здобути знання з методики оргатзацп позакласно! роботи в школi.
На думку майбутшх учителiв бiологi!, курс "Методика позакласно! роботи з бюлоп!" ввдповвдае потребам студенпв. Причому, 92,9% респонденпв зазначили повну вiдповiднiсть i лише 7,1% — часткову.
Щодо третього питання, то вс опитанi були одностайнi: теоретичний матерiал пiд час читання курсу було висвплено достатньо повнiстю (100%).
Найбшьш актуальними були таи питання: методика проведення екскурсш (25%), методика, форми i види позакласно! роботи з бюлоги (17,9%), проведення гуртково! роботи (17,9%), планування тижшв i декад бюлоги (14,3%), планування роботи гуртив (14,3%), оргашзащя природоохоронно! роботи (7,2%), шдив^альних занять (3,4%) тощо.
Ввдповвдаючи на п'яте запитання, 21,4% студенпв зазначили, що тд час вивчення курсу складних питань для них не було, а 14,3% — зовем не ввдповши. Найскладшшими питаннями для шших були: планування роботи гуртка (32,1%), планування тижнiв i декад бiологi! (17,9%), методика проведення гуртково! роботи (10,7%), методика проведення екскурсш (3,6%).
Для розгляду на лекцшних i практичних заняттях студенти пропонують таи теми: оргашзащя екскурсш i походiв (28,6%), методика роботи учшвських гуртив (10,7%), новпга форми й види проведення позакласно! роботи (10,7%), аналiз досвщу роботи вчител1в бюлоги (7,1%), методика проведення вшторин (7,1%), диспутв i конференцiй (3,6%), еколопчних стежок (3,6%), ознайомлення з науково-популярною лiтературою (3,6%). 25% не змогли ввдповюти.
Пiд час викладання курсу студенти радять глибше розглянути так1 питання: методику проведення гуртково! роботи (10,7%), форми та види позакласно! роботи (7,1%), методику проведення еколопчно! стежки (7,1%), тижшв бюлоги (7,1%), шдив^ально! роботи з учнями
(7,1%), позакласного читання (3,6%), диспупв (3,6%), бiологiчних свят (3,6%), дослщш у куточку живо! природи (3,6%), оформления rep6apiÏB i композицш (3,6%), форми та методи еколопчного виховання (3,6%). Решта студентiв не ввдповши (39,3%).
Пiд час практичних занять студенти вважають доцшьними там завдання: складання плану гуртка на рш (25%), складання плану тижня чи декади бiологiï (25%), проведення екскурси (14,3%), масових заходiв (10,7%), робота з мшроскопом (7,1%), проведення бюлопчних шор (3,6%), органiзацiя аптбригад (3,6%), виготовлення гербарiïв i композицш (3,6%). Не вадповши 10,7%.
Ввдповвдаючи на дев'яте запитання, 92,8% студенпв вказали, що курс "Методика позакласно! роботи з бюлогй" е необхвдним для пiдготовки майбутнього вчителя бюлоги. 3,6% вважають, що достатньо 1-2 оглядових лекцш, i стшьки ж (3,6%) — не визначилися.
Висловлюючи сво! поради i пропозицп щодо викладання курсу (запитання 10), майбутш вчителi зазначили таке:
- пропонувати бiльше практичних завдань для студенпв (25 %);
- видiляти бшьшу к1льк1сть годин на лекцiï i практичш заняття (17,9%);
- видати бшьше навчально-методично! лiтератури з питань методики позакласно! роботи з бюлоги (7,1%);
- ознайомлювати студентiв iз перспективним педагогiчним досвiдом проведення позакласно! роботи учителями бюлоги (7,1%);
- детальшше розглядати методику проведення позакласних заходiв (7,1%);
- використовувати на заняттях рольовi iгри (3,6%);
- доступшше подавати теоретичний матерiал (3,6%).
28,6 % респонденпв не ввдповши на це запитання.
Як видно з результапв дослiджения, уведення курсу "Методика позакласно! роботи з бюлоп!" е досить ефективним для вдосконалення пiдготовки студентiв до здiйснения позакласно! роботи з бюлоги в школ!
Проте чи не найважлившою ланкою в системi методично! тдготовки майбутшх учителiв бюлоги е педагопчна практика. Студент приходить на педагопчну практику вже з певною теоретичною тдготовкою i практичними знаннями для оргашзацп позакласно! роботи з бюлоги. Вимоги, що висуваються перед ним тд час практики, зобов'язують не тшьки проводити уроки з предмета, але й оргашзовувати позакласну роботу. Для виконання цих завдань заздалепдь було домовлено iз адмiнiстрацiею i вчителями бюлоги шил, в яких студенти проходитимуть практику, про надання можливосп проведення позакласно! роботи. Деяк1 школи (ЗОШ №5, №11 м. Рiвного) навiть узгодили графiк проведення тижня бюлоги з перюдом, пiд час якого студенти перебуватимуть на практиц!
Проведення роботи планувалося упродовж двох рок1в (IV-V курс навчання). Перший етап — ознайомлення з учнями класiв, у яких передбачалося проведення позакласно! роботи. Другий етап — складання плану роботи з учнями класу. Третш етап — проведення позакласно! роботи з учнями. Четвертий етап — тдведення тдсумшв щодо проведено! позакласно! роботи в школ!
Крiм того, в перюд педагопчно! практики студентам IV курсу рекомендували спробувати сво! сили й у проведенш деяких дослiджень з методики позакласно! роботи з бюлоги, як попм використовувалися пiд час написання курсових i дипломних робiт. Самостшна розробка студентами дослiдницьких тем методичного характеру сприяе розширенню !хнього педагопчного кругозору, розвитковi методичного мислення.
Досвщ роботи щодо проведення позакласно! роботи в школi дае пiдставу вважати, що такий вид дiяльностi студенпв розширюе i поглиблюе !х знання, активiзуе пiзнавальну дiяльнiсть, викликае прагнення до найбiльш повного самовираження, самовиявлення особистостi, виховуе працьовитiсть, учить творчост!
Висновки. Всебiчний розвиток особистостi вчителя бюлоги неможливий без вивчення студентами педагопчних вузiв всiх форм навчально-виховно! роботи зi школярами, в тому чи^ позакласно! роботи. Удосконалення методично! тдготовки студенпв до проведення позакласно! роботи в школi вимагае насамперед систематизацп вих напрямк1в цiе! тдготовки: на лекщях, практичних заняттях, тд час педагогiчно! практики, написання наукових робп. Для
реалiзацi! ще! мети ми пропонуемо: поглибити та розширити знання й умшня студенпв з оргашзацп позакласно! роботи з бюлогп у школi шляхом введения курсу "Методика позакласно! роботи з бюлоп!"; тд час педагопчно! практики нацiлити студенпв на проведення рiзноманiтних позакласних заходiв, гурткових та iндивiдyальних занять; розвивати у стyдентiв iнтерес до науково! розробки питань методики позакласно! роботи з бюлогп пiд час педагогiчно! практики в школi.
Послiдовнiсть i настyпнiсть у постановцi методичних питань перед студентами зумовлюють резyльтативнiсть професшно! пiдготовки стyдентiв до керiвництва позакласною роботою yчнiв школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Грицай Н.Б. Методика позакласно! роботи з бюлогп: Курс лекцш. — Ршне: МЕГУ, 2005. — 108 с.
2. Грицай Н.Б. Методика позакласно! роботи з бюлогп: Програма курсу. — Рiвне: МЕГУ, 2005. — 23 с.
3. Методика навчання бюлогп. Програма навчального курсу для студенпв вищих педагогiчних закладш освiти / Автори-yкладачi: 1.В. Мороз, А.В. Степанюк, Н.Й. М!щук, Г.Я. Жирська, Л.С. Барна, О. Д. Гончар. — К., 2004. — 35 с.
4. Методическая подготовка молодых учителей-биологов к проведению внеклассной работы в школе. Сборник трудов. — М.: МГПИ, 1976. — 110 с.
5. Програми педагопчних вузш. Шкшьний курс бюлогп та методика його викладання: Для студ. природн. i природн.-геогр. фак. пед. вyзiв / Уклад. В.1. Шулдик. — К.: Наук. свгг, 2000. — 23 с.
6. Панкина М.Н. Подготовка студентов к решению учебно-воспитательных задач во внеклассной работе по биологии. // Вопросы воспитания школьников в обучении биологии. Межвузовский сборник научных трудов. — Ленинград, 1985. — С. 108-113.
Галина ШМИГЕР
ПОДГОТОВКА СТУДЕНТ1В НЕПРОФ1ЛЬНИХ СПЕЩАЛЬНОСТЕЙ ДО ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОФЕСШНШ ПЕДАГОГ1ЧН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Одтею з особливостей нашого часу е перехiд розвинутих кра!н свiтy вiд постiндyстрiального до шформацшного сyспiльства, що зумовлюе необхвдтсть вжиття неввдкладних заходав iз впровадження iнформацiйних та комyнiкацiйних технологiй у сферi освiти i науки.
Завдання освiти в умовах iнформацiйного суспшьства полягае в тому, щоб навчити користуватися iнформацiйними технологiями та навчатися, використовуючи щ технологи. Вiд устшного вирiшення цього завдання визначальною мiрою залежить розвиток кра!ни i l! мiсце у свiтовiй спiльнотi [1].
Як ведомо, введений академшом В. Глушком термiн "iнформацiйнi технолоп!" спочатку трактувався як технологi! та процеси, пов'язанi з обробкою iнформацi!. При розгляд цього ключового питання в робот була запропонована точка зору, що будь-яка методика чи технология навчання е шформацшною технологiею, оскшьки будь-яке навчання у всi часи — це передача шформаци ввд педагога до студента. I "головним для педагога е пошук шляхiв опрацювання i передачi iнформацi!, яка була би найкращим чином засвоена студентами" [2].
При всш розма!тосп i глибинi окремих дослiджень вироблення однозначного трактування поняття computerized teaching technology перебувае ще в процес розвитку. Вiдповiдно, найбiльш комплексно представлена структуризация iнформацiйних технологiй у робоп [3], графiчний вираз яко! наведено на рис. 1:
Рис. 1. Структуризащя тформацшних технологш
У свою чергу, структура компоненпв представлена на рис. 2:
