CC BY
12
УДК 338.48
вплив ДЕК0МУН1ЗАЦ11 НА ТУРИСТИЧНУ ПРИВАБЛИВ1СТЬ РЕГ1ОН1В
© 2017 ГАПОНЕНКО Г. I., КУЧЕЧУК Л. В.
УДК 338.48
Гапоненко Г. I., Кучечук Л. В. Вплив декомужзацм на туристичну привабливкть регюшв
Метою cmammiедослдження впливудекомун1зацПна туристичну привабливктьрегошв. Авторами запропоновано додати до перел'шуосновних фактор'в формування туристичноi привабливостi (наявнсть туристичних ресурав, еколог/чно чистого навколишнього середовища, сучасноi iнфраструктури та позитивного /м/джу) ще й проведення заход'в у рамках полтики декомуызацП. Вплив цього чинника розглянуто на прикладi втчизняних регюшв. Окреслено основш проблеми розвитку туристичноi шдустри Украни на сучасному етат. Виявлено, що процес декомунiзацií значно зб'шьшуе туристичну привабливкть регкшв завдяки створенню парт та музев радянського минулого, набуття нового iмiджу мст та селищ тсля змши 1х назв. На сьогодт вплив фактора декомунiзацiíна туристичну привабливкть Украни поступово зб'шьшуеться, але необхiдним чинником розвитку ваа сфери туризму та подорожей повинна стати державна пдтримка та ефективне управл'тня галуззю. Ключов'! слова: туристична привабливкть, декомушза^я, регон, сфера туризму. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 12.
Гапоненко Ганна IzopiBHa - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри туристичного б'знесу та кранознавства, Хармвський нацо-нальний ушверситет iм. В. Н. Каразма (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: rud_anechka@mail.ru
Кучечук Лариса Володимирiвна - кандидат економ'мних наук, доцент кафедри туристичного б'внесу та кранознавства, Хармвський нацональ-ний ушверситет iм. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: l.malakhova@karazin.ua
УДК 338.48
Гапоненко А. И., Кучечук Л. В. Влияние декоммунизации на туристическую привлекательность регионов
Целью статьи является исследование влияния декоммунизации на туристическую привлекательность регионов. Авторами предложено добавить в перечень основных факторов формирования туристической привлекательности (наличие туристических ресурсов, экологически чистой окружающей среды, современной инфраструктуры и положительного имиджа) еще и проведение мероприятий в рамках политики декоммунизации. Влияние этого фактора рассмотрено на примере отечественных регионов. Очерчены основные проблемы развития туристической индустрии Украины на современном этапе. Выявлено, что процесс декоммунизации значительно увеличивает туристическую привлекательность регионов за счет создания парков и музеев советского прошлого, приобретения нового имиджа городов и поселков после изменения их названий. На сегодняшнем этапе влияние фактора декоммунизации на туристическую привлекательность Украины постепенно увеличивается, но необходимым условием развития всей сферы туризма и путешествий должна стать государственная поддержка и эффективное управление отраслью. Ключевые слова: туристическая привлекательность, декоммуниза-ция, регион, сфера туризма. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 12.
Гапоненко Анна Игоревна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры туристического бизнеса и страноведения, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: rud_anechka@mail.ru
Кучечук Лариса Владимировна - кандидат экономических наук, доцент кафедры туристического бизнеса и страноведения, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: l.malakhova@karazin.ua
UDC 338.48
Haponenko A. I., Kuchechuk L. V. The Influence of Decommunization on the Tourism Attractiveness of Regions
The article is aimed at studying the influence of decommunization on the tourism attractiveness of regions. The authors have proposed to add to the list of the main factors of developing the tourism attractiveness (presence of tourism resources, ecologically balanced environment, modern infrastructure, and a positive image) implementing the activities within terms of the policy of decommunization. The influence of this factor has been considered on the example of domestic regions. The basic problems of development of tourism industry of Ukraine at the present stage have been outlined. It has been found that the decommunization process greatly increases the tourism attractiveness of regions through the creation of parks and museums of the Soviet past, acquiring the new image by cities and towns after changing their names. At the present time stage, influence of the factor of decommunization on the tourism attractiveness of Ukraine is gradually increasing, but a necessary condition for development of tourism and travel should be the State support and efficient management of this sector. Keywords: tourism attractiveness, decommunization, region, tourism. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 12.
Haponenko Anna I. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Tourism and Country Studies, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: rud_anechka@mail.ru
Kuchechuk Larysa V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Tourism and Country Studies, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: l.malakhova@karazin.ua
Актуальшсть дано! стати обумовлена тим, що туризм - одна з найбкьш перспективних галузей свиово! економжи. В умовах глобалiзащ! туризм сприяе економiчному розвитку держави, створенню нових робочих мкць, валютним надходженням у структуру ВВП кра!ни та ктотному припливу швестицш в нацюнальну економжу. Саме тому, на наш погляд, шд-вищення туристично! привабливост регюшв в умовах
тотальних змш у нашш державi е одним з найбкьш перспективних напрямюв наукових дотджень.
Дослцженням проблеми визначення туристично! привабливост територи займались таю вчеш: Г. Алей-шкова, Г. Бакурова, О. Бобарикша, М. Борущак, С. Вдо-вш, В. Кифяк, С. Кузик, О. В. Мельник, О. Музиченко-Козловська, Г. Ковалевський, М. Омуш, Д. Очеретш, В. Славш, Е. Ушакова, М. Школа та шш1 Проте вищезаз-
начеш автори у сво!х працях розглядали цю категорiю лише з точки зору наявност необхiдних ресурсiв, шфра-структури та позитивного iмiджу територи, не врахову-ючи вплив процесу декомушзаци, що характерний для сучасних пострадянських кра'1н.
Розглянемо основнi науковi пiдходи до визначен-ня поняття «туристична привабливiсть», якi наведено в табл. 1.
де мкький житель, вцпочиваючи серед незаймано'1 при-роди, стае и шанувальником i безпосереднiм учасником традицiйних свят, обрядовостi тощо. Вагомим чинни-ком, який впливае на привабливкть територи, залиша-еться полн^чна стабiльнiсть. Вона може посилювати або послаблювати загальний iмiдж регюну i, внаслiдок цього, впливати на економiчну привабливiсть конкретно! територи [6].
Таблиця 1
Науковi пiдходи до визначення поняття «туристична привабливкть»
Автор(-и), джерело Визначення
Кузик С. П. [7] Туристична привабливiсть - це наявшсть такого туристичного потен^алу територи, за умо-ви експлуатацп якого забезпечуеться оптимальне туристично-рекреацшне навантаження, повне збереження туристичних ресурав та можливiсть отримання вiдповiдного со^ально-економiчного ефекту без порушення еколопчноТ рiвноваги довкiлля
Музиченко-Козловська О. В. [8] Туристично приваблива теритсря - це територiя, яка мае потен^ал туристичних ресурсiв, сучасну розвинену матерiально-технiчну базу туризму та доступну i достатню для туриста шформа^ю про неТ, якi б вщповщали потребам туристiв i забезпечували досягнення максимального соцiально-економiчного ефекту вщ розвитку в ТТ межах туристичноТ шдустри
Славш В. В. [11] Туристична привабливiсть регiону - це сукупшсть його об'ективних i суб'ективних характеристик, матерiальних i нематерiальних факторiв, що впливають на результати туристичноТ дiяльностi та визначають положення регiону для туристiв i суб'£ктiв туристичноТ дiяльностi, що включае в себе ресурсно-iнфраструктурний потенцiал туристичноТ дiяльностi та соцiально-iнституцiйнi ризики ТТ здiйснення на цiй територГТ
Ушакова Е. О., Вдовш С. А. [12] Туристична привабливiсть регiону - це сукупшсть природно-шматичних, iсторико-культурних i соцiально-економiчних об'£ктiв i умов, необхiдних для оргашзацп обслугову-вання туристiв у регюш, створення i просування конкурентоспроможного туристичного продукту, здатного забезпечити значний внесок у соцiально-економiчний розвиток регюну (краТни)
Омуш М. О. [10] Туристично приваблива теритсря - це теритсря, яка мае потен^ал для розвитку туризму, сукупшсть економiчних i психологiчних характеристик регюнальних туристичних комплексiв, що вiдповiдають попиту, потребам туриспв, вимогам iнвесторiв i забезпечують досягнення передбачуваного соцiально-економiчного ефекту
Джерело: складено за [7; 8; 10-12].
Тобто, провiвши аналiз вищезазначених визначень рiзних авторiв, можна зробити висновок, що туристична привабливкть являе собою сукупшсть факторiв розви-тку певно'1 територи, до яких можна вцнести всi рiзно-види туристичних ресурсiв, екологiчне чисте довкiлля, сучасну инфраструктуру, позитивний iмiдж i, як насль док, конкурентоспроможний туристичний продукт. На нашу думку, про ощнщ туристично'1 привабливостi не-обхiдно враховувати уа фактори комплексно.
Cлiд зазначити, що дуже важливою складовою туристично'1 привабливост в сучасних умовах постае яккть довккля (рiвень екологiчного за-бруднення, санiтарно-гiгiенiчний стан водойм, повпря, грунтш). Неврахування цiе1 обставини може спричини-ти вiдчутнi економiчнi втрати та зниження конкуренто-спроможностi територи на ринку туристичних послуг. До актуальних заходiв, спрямованих на охорону природного довккля та шдвищення привабливостi туристичних територiй, належить створення мережi заповц-никiв i нацiональних паркiв, де виробнича дшльнкть обмежуеться або забороняеться. Прикладом еколоично безпечного використання територiй та шдвищення и привабливостi е розвиток скьського зеленого туризму,
Чинники формування туристично'1 привабливос-тi територи можна згрупувати за такими рiвнями, якi представлен на рис. 1.
Як видно з рис. 1, до звичних факторiв формування туристично'1 привабливост ми додали заходи в рамках полггики декомушзаци. Такий фактор е актуальним лише для кра'1н колишнього комунiстичного табору. На наш погляд, у сучасних умовах декомушзацш мае пря-мий вплив на туристичну привабливiсть регiонiв. За-вдяки цьому процесу туристична привабливкть ктотно збкьшуеться.
Розглянемо зазначений процес на прикладi Укра'1-ни, яка пойдае одне з провiдних мiсць в бврош за рiвнем забезпеченостi природними та кторико-культурними ресурсами. Так, курортш та рекреацiйнi територи на-шо'1 кра'1ни становлять близько 9,1 млн га (близько 15% в1д усш! територи). На державному облiку перебувае понад 130 тис. пам'яток, з яких 57206 - пам'ятки археологи, 51364 - пам'ятки ктори, 5926 - пам'ятки монументального мистецтва, 16293 - пам'ятки архиекту-ри та мктобудування. Також в УкраМ функцюнуе 61 кторико-культурний заповедник, а експлуатацiйнi запаси мшеральних вод дають змогу використовувати '1х в обсязi понад 64 тис. куб. м на добу. У туристичнш галузi
Загальний ¡мщж регюну (розвиток суммних ¡з туризмом галузей матер^льного виробництва, пол™чна стаб¡льн¡сть, економ¡чна приваблив¡сть)
Заходи в рамках пол1тики декомушзацм (створення паркт та музеТ'в радянського
минулого та ¡н.)
Рис. 1. Чинники формування туристичноТ привабливостi
Джерело: складено за [12].
Украши на постiйнiй ochobí працюе понад 200 тис. oci6 i близько 1 млн oci6 сезонно [5].
Однак, за даними Свгтового економiчного форуму, Укра'на наразi використовуе менше третини вiд наявно-го туристичного та рекреацiйного потенцгалу. Причина цього, перш за все, полягае в тому, що до останнього часу розвиток туризму розглядався в Украшг як друго-рядний, а дГ1 влади щодо його оргашзащйно-економгчно! пiдтримки були безсистемними. У реггонах Укра'1ни роз-вивався переважно ви'зний туризм (що сприяло розви-тку гноземних туристичних компангй), частково - «зе-лений», рекреацгйний та культурно-гсторичний туризм. За експертними оцгнками, при повноцгнному розкриттг укра1нського туристичного потенцгалу надходження до бюджетгв усгх ргвнгв можуть становити приблизно стгльки ж (близько 10 млрд дол. США на ргк), скгльки отримують кра1ни, згставнг з Укра1ною за туристично-рекреацгйним потенцгалом [5].
Дгяльнгсть туристично'1 та рекреацгйно! сфери в нашгй крашг визначаеться Державною стратеггею ре-ггонального розвитку до 2020 року, Законом Укра1ни «Про туризм» [1] та Законом Украши «Про курорти» [2], у яких реггональну специфгку функцгонування сфе-ри туризму внормовано недостатньою мгрою. У 2012 р. на розгляд Верховно'1 Ради було внесено проект Закону Украши «Про землг рекреацгйного призначення», в яко-му реггонам придглено дещо бгльшу увагу, але його так i не затвердили.
Щоб досягти високого ргвня туристично'1 при-вабливостг та отримати максимальний соцгально-економгчний ефект, туристичний центр повинен мати сучасну розвинену матергально-технгчну базу туризму та туристичну гнфраструктуру. Адже якими б багатими та унгкальними не були природнг ресурси та гсторико-культурна спадщина кра1ни чи реггону, без матергально-
технгчно1 бази та гнфраструктури туризму, якг б вгдпо-вгдали мгжнародним стандартам, не слгд очгкувати, що туристична гндустргя в межах певно1 територг1 буде отримувати високг прибутки.
С
+
+
+
+
+
истемними проблемами розвитку туристично1 та рекреацгйно1 сфери в Укра1нг, на нашу думку, можна назвати такг: проведення на територг' Донецько'1 та Луган-сько1 областей антитерористично1 операцг1 (АТО) та тимчасова окупацгя Кримського пгв-острову. Цг подг1 завдають шкоди розвитку туризму не тгльки на вказаних територгях, а й вза-галг в''1зному туризму Укра'1ни. Зокрема, за експертними даними, на початок 2015 р., внаслгдок проведення АТО, кглькгсть гноземних туристгв зменшилася вгд 30 до 60% залежно вгд регюну; неналежна охорона гсторико-культурних пам'я-ток кра1ни та нерацгональне використання до-вкглля внаслгдок недостатньо1 культури як мгс-цевого населення, так г туристгв; вгдсутнгсть Концепцг' Державно'1 цгльово'1 про-грами розвитку туризму, оскгльки схвалена у 2013 р. була визнана такою, що втратила чин-нгсть внаслгдок багатьох причин, головна з яких - економгя бюджетних коштгв; неодноразова трансформацгя центрального органу виконавчо1 влади у сферг туризму; невиконання глави 16 «Туризм» Плану заходгв з гмплементацг1 Угоди про асоцгацгю мгж Укра1ною та бвропейським Союзом на 2014-2017 рр.; недостатня кглькгсть та якгсть масових заходгв, з якими безпосередньо пов'язаний розвиток туризму. Так, за даними Кабгнету Мгнгстргв Укра'1-ни, заходи з бвро-2012 вгдвгдало приблизно 1,8
млн шоземних туристш, що дозволило УкраМ заробити на туризмi приблизно 1,5 млрд дол. США. Однак iншi подiбнi заходи лишаються недостатньо прорекламованими та занадто дорогими для вiдвiдувачiв, а тому й вiдносно малочисельними. Наприклад, у 2014 р. «Окто-берфест» у м. Ки!в вГдвГдало менше 10 тис. осiб, бГльшють з яких були киянами; + вiдсутнiсть ефективно! державно! пiдтримки ма-лих i середнГх пiдприeмцiв, яю працюють у ту-ристичнiй та рекреацшнш сферах як на загаль-нодержавному, так i на регюнальному рiвнях; + недостатня реклама вГтчизняного туристично-го продукту як усередиш кра!ни, так i за кордоном;
+ вiдсутнiсть соцiального туризму, що при низь-кому рiвнi доходiв значно! частини населення унеможливлюе для них такий спосГб вiдпочин-ку [5].
УсГ вищеперелiченi проблеми негативно вплива-ють на потiк шоземних туристГв у нашiй кра!нi, вГдбуло-ся значне скорочення долi туризму в структур валового внутрiшнього продукту. В уявi потенцiйних туристiв у нашш кра!нi ведуться повномасштабнi бойовi дГ!, а вГд-сутнiсть яюсних маркетингових заходiв у свГтовому шформацшному просторГ лише посилюе негативнi уяв-лення про Укра!ну [9, с. 176].
У таких вкрай несприятливих для туристично! галузГ умовах було ухвалено Закон про декомунГзацГю Укра!ни [3]. Йдеться не просто про змшу ГдеологГчних символГв колишньо! держави з тоталГтарним режимом, а, передусГм, - про наповнення новим змГстом тих змГн, якГ вГдбуваються в нашому суспкьствЬ ПГсля ухвалення Закону кра!ною пройшла хвиля звернень та обурення вГд рГзних громадських Г суспГльних органГзацГй щодо демонтажу пам'ятниюв та пам'ятних знакГв радянсько! епохи. На !х думку, деякГ з цих об'ектГв мають високу ю-торичну та культурну вартГсть. Саме тому вони не мо-жуть вважатися звичайними атрибутами пропаганди комушзму. Але, на думку багатьох вчених-юториюв, цей факт не вГдповГдае дшсносй.
Почнемо огляд результатГв декомунГзацГ! з одного з найбГльш туристичного мГста нашо! кра-!ни. Звичайно, мова йде про ЛьвГв. ПотрГбно вГдмГтити, що в мГстГ можна лише зрГдка натрапити на будинки з комушстичною символГкою радянсько! доби. Багато !х було лГквГдовано одразу ж шсля проголошення Укра!ни незалежною державою. Для прикладу вГзьмемо вулищ Городоцьку, Гнатюка та Ярослава Мудрого. На фасадГ одного з будинюв першо! згадано! нами вулицГ й досГ можемо спостерГгати п'ятикутну зГрку. Але вона не пГдпадае шд заборону. ОкрГм цГе! незначно! деталГ, будинок е однГею з найновших пам'яток архГтектури Львова, оскГльки збудований в стилГ «сталГнський кла-сицизм». Щодо вулицГ Гнатюка, зацГкавлену особистГсть може здивувати наявнГсть на одному з будинюв серпа Г молота. Але архитекторам вГдомо, що шсля мехашчного усунення цГе! символГки виникне необхГдшсть наймати майстрГв для реставрацГ!. А це вже витрати бюджетних
коштГв. ВзагалГ мГсцевГ чиновники ще не оголосили на-вГть остаточний список вулиць, що шдлягають перейме-нуванню. ДостовГрно вГдомо, що це будуть вулицГ Генерала Карбишева, Козланюка, Комарова та Петровсько-го, який був одним з основних оргашзаторГв Голодомору 30-х роюв ХХ ст.
Перенесемо свою увагу Гз заходу кра!ни на пГвдень, у м. ЗапорГжжя. Список перейменованих вулиць Г площ, що перемогли на громадських слуханнях, вже е. НовГ на-зви також отримають цш райони мГста, озеро, дамба Г навГть острови - загалом 117 об'ектГв. А ось щодо головного проспекту, який носив Гм'я Ленша, бкьшютю голосГв перемогу отримав «Козацький», що, на нашу думку, дуже символГчно, знаючи ГсторГю славного мГста ЗапорГжжя. Однак не все так швидко Г легко складаеться вГдносно всГх об'ектГв. Наприклад, у Леншському районГ мГста мешканцГ запропонували одну з вулиць перейме-нувати на честь укра!нського гумориста П. Ребра. Але спещально зГбрана комю1я вважае, що така назва вулицГ повинна бути саме в центрГ ЗапорГжжя. Також райони мГста не можуть визначитися, в якому з них мае бути ву-лиця, названа на честь Богдана Ступки [4].
Розглянемо також приклад м. Дншро. Тут одразу ж було складено список об'ектГв та вулиць, що шд-падають шд дш Закону «Про декомунГзацГю». До таких вГднесено меморГальш дошки, монументи, обелиски та стели, бронеплатформа, зведена за часГв Гро-мадянсько! вшни 18-20-х рокГв минулого столГття. На вГдмшу вГд досвГду багатьох мГст кра!ни, де демонтованГ об'екти не становлять щкавост анГ населенню, аш владГ, у ДнГпрГ пам'ятники радянського перюду встановлять на однГй територГ! та вГдкриють тематичний парк-музей. Туристична привабливГсть мГста, на думку владних ор-ганГв, пГдвищиться завдяки регулярному проведенню в мкт фестивалГв та багатьох шших знакових заходГв. Наприклад, нещодавно вГдбулися «Interpipe TechFest», «Самар-Дншро-Фест» Г «Джаз на ДнГпрГ». Усе вищепе-релГчене, на нашу думку, будуе основу для ново! туристично! моделГ мГста, яка зробить його ще бГльш прива-бливим як для гостей з шших мГст та областей, так Г для шоземних туриспв.
У рамках побудування ново! концепцГ! розвитку туризму наразГ в розробщ знаходиться два проекти. Перший - це реконструкц1я Богородицько! фортецГ. I! залишки розташоваш в Самарському районГ мГста. У результат ця фортеця мае перетворитися в масштабний етнопарк Г стати Гсторичним центром Дншра. На територГ! заплановано розмГстити арт-галере!, музе!, ресто-рани в укра!нському стилГ, готельний комплекс, вГдбу-дувати кторичш будови ХУН-ХУШ столГть. Ще одшею атракцГею фортецГ мае стати комфортно обладнана зона доступу до археолопчних розкопок. На думку авторГв проекту, для реалГзацГ! проекту знадобиться щонаймен-ше к!лька рокГв.
Другий проект - це згадуваний нами вище парк радянського перюду. Об'ект заплановано розмГстити в Парку Дружби. Для бкьшо! зацкавленосй туристГв тут планують зГбрати не т!льки демонтованГ пам'ятники, але й ретро-авто, вГдкрити сувенГрнГ лавки, майданчик для
шкшка та спортивну зону i навгть створити реконструк-цiю табору ГУЛАГ.
Ид декомушзацш в Харковi потрапляе близько 200 топонiмiв. З деякими з них не виникло проблем -вулицям виршили повернути нейтральш назви. Вулиця Ленiна стане Шатилiвською (по неофiцiйнiй назвi мЬ-крорайону), Комсомольське шосе - Григоровським (по-руч Григорiвський бор). Дещо ншково вийшло з нобе-лiвським лауреатом з економжи, який на початку 1900-х навчався i жив у ХарковЬ Вулицю Ревкомiвську жителi центрального Дзержинського району не захотки пере-йменувати у вулицю Саймона Кузнеця.
ВГдповГдальний секретар топошмГчно! комки мкькради запропонував перейменувати Дзержинський район на ... Дзержинський. Ткьки, мовляв, називатися вш пiсля декомуншаци буде на честь рГдного брата «за-лiзного Фелiкса», невролога Владислава Едмундовича Дзержинського. Та ж шторы з Фрунзенським районом - його перейменовано на честь сина радянського военачальника - Тимура Михайловича, Героя Радянського Союзу, льотчика-винищувача, який народився в Харко-в1 Жовтневий район стане Жовтневим, осккьки саме в жовтш Украшу звкьнили вГд нiмецьких загарбниив. Але деякi варiанти не таю однозначш з точки зору к-торГ1 мiста. Так, провулок Спартакiвський в центрi мiста пропонують назвати Покровським. Виявилося, г туди дотяглася комушстична рука, оскГльки «Спартак» - це група, зародок майбутньо'1 Комушстично! партГ1 Шмеч-чини, до не'1 входила Г Роза Люксембург [4].
Що стосуеться так широко та часто обговорювано-го в ЗМ1 населеного пункту ГорГшнГ ПлавнГ на Полтав-щинГ, то блогери у соцмережах пропонують зробити '1х такою собГ Меккою для нацГонально-патрГотичного туризму. МГсто 1ллГчГвськ пГсля довгих дебатГв вирГшено перейменувати. Городянам запропонували безлГч варГ-антГв, серед яких е Г Чорноморськ, Г Порто-Франко, Г Ге-лГос, Г навгть Саус Парк. Усе ж таки було пГдтримано гео-графГчно виправдану назву Чорноморськ. У нашГй краМ це ще одна перлина бГля моря, легенда - завдяки без-смертному твору «Золоте теля» 1льфа Г Петрова. Отже, туристично привабливих мГсць у нашш кра'1нГ завдяки декомушзацГ! лише побГльшало, що не може не втшати.
ВИСНОВКИ
Ситуацш, що склалася наразГ в нашш державГ, по-требуе рГшучих кроив з виршення проблем туристич-но'1 галузГ, а насамперед - визначення державно'1 полГти-ки у сферГ туризму. Розвиток прГоритетних для Украши в''1зного та внутрГшнього туризму можливий лише за умови податкового Г фшансового стимулювання екс-порту туристичних послуг та вГтчизняних туроперато-рГв, якГ провадять цГ види дшльност1 Об'еднання зусиль органГв державно'1 влади, представниив туристичного бГзнесу та шституцш громадянського суспГльства стане основою для популяризацГ! Укра'1ни у свГтГ.
Обравши сво'1м стратегГчним курсом ГнтеграцГю до структур бвропейського Союзу, Укра'1на мае вико-нати ряд умов, серед яких не останне значення займае забезпечення стабкьного розвитку регГонГв. Це е одним
ш принципГв ДекларацГ! щодо регГоналГзму, ухвалено'1 Асамблеею бвропейських регГонГв у 1996 р. [6], де вка-зано, що регюни мають взяти на себе вГдповГдальшсть у галузях економГки, культури й туризму. Таке положення вГдтворене також у бвропейсьий хартГ1 мГсцевого само-врядування. Отже, наша держава повинна привести ш-ституцГйнГ механГзми розвитку туризму у вГдповГдшсть до тих, що використовуються у кра'нах 6С.
Заходи щодо пГдвищення туристично'1 привабли-востГ регГонГв нашо'1 кра'1ни повинш формуватися за такими напрямами:
+ розробка нових туристичних маршрутГв та вдо-
сконалення вже Гснуючих; ^ пошук Г впровадження нових технологш в ту-
ристичну галузь; ^ гарантування туристам високо'1 якостГ обслуго-
вування та сервГсу; + бережливе використання природних ресурсГв та Гсторико-культурних пам'яток Г пГдвищення 1х туристично'1 привабливостГ; ^ реконструкцГя матерГально-техшчно! бази та
модернГзацГя об'ектГв туризму; + створення сучасно'1 розгалужено'1 Гнфраструк-
тури туризму; ^ забезпечення туризму якГсною рекламою не ткьки на нацГональному, але й на мГжнародно-му рГвнях;
^ якГсне ГнформацГйне забезпечення туристично'1 галузГ;
+ сприяння Гнтенсивному розвитку сфери розваг
як сумГжно'1 з туризмом галузГ; + пГдготовка силами провГдних вищих навчаль-них закладГв висококвалГфГкованих кадрГв для галузГ.
що
о стосуеться впливу декомунгзаци на тури-стичну привабливГсть адмГнГстративно-тери-.торГальних одиниць нашо'1 кра'1ни, то вш, на наш погляд, стае вГдчутним поступово, але з позитивного боку. Це пов'язано, перш за все, зГ створенням у багатьох мГстах парив та музе'1в радянського минулого, що надзвичайно приваблюе шоземних туристГв. Також позитивним впливом е розвиток внутрГшнього туризму в таи декомушзоваш мГста та мГстечка, як Горшш ПлавнГ на Полтавщиш, що мають давню козацьку Гсторш, а також новостворений Чорноморськ 1льфа та Петрова.
На прикладГ мГста ДнГпро бачимо активний розвиток туристично'1 шфраструктури, який став наслГдком Г полГтичних перетворень у краМ. Зокрема, плануеться за-початкування деккькох фестивалГв, вГдкриття нових му-зе'1в та паркГв, у тому числГ радянського минулого. Отже, можемо зробити висновок, що декомушзац1я позитивно впливае на туризм у нашш краМ, оскГльки приваблюе до новостворених артоб'ектГв та перейменованих мГст Г селищ як внутршнГх, так Г зовшшнк туристГв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон УкраТни «Про туризм» № 324/95-ВР вiд 15 верес-ня 1995 р. 11В1_: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр
2. Закон Укра'ши «Про курорти» № 2026-III вiд 05 жовтня 2000 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2026-14
3. Закон Укра'ши «Про засудження комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв в УкраТы та заборону пропаганди 'ХньоТ символiки» № 317-19 вiд 08.08.2015 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/317-19
4. ДекомушзацГя: радянськ назви отримали новий сенс. URL: https://ukr.media/politics/247492/
5. Економiка регiонiв у 2015 роцi: новi реалп i можливос-тi в умовах започаткованих реформ. Аналогична доповiдь. URL: http://www.niss.gov.ua/public/File/2015_nauk_an_rozrobku/ ekon_reg.pdf
6. European Charter for Sustainable Tourism in Protected Areas. URL: http://www.europarc.org/nature/european-charter-sustainable-tourism/
7. Кузик С. П. Географiя туризму: навч. поаб. Ки'Тв: Зна-ння, 2011. 271 с.
8. Музиченко-Козловська О. В. ЕкономГчне оцiнювання та регулювання туристичноТ привабливостi територГ'': автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.02.03. львгв, 2007. 21 с.
9. Малахова Л. В. Прюритетш шляхи забезпечення кон-курентоспроможност туристично''' сфери Укра'ши. Всник ХНУ ш. В. Н. Каразлна. Сер.: Мiжнароднi вщносини. ЕкономГка. Кра'-нознавство. Туризм. 2014. № 1144, Т. 1. С. 175-179.
10. Омуш М. О. Стратепя диверсифГкованого розвитку туристського комплексу в регюнальнш економiцi на прикла-дг ЙорданГ'': автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.10.03. Харш, 2003. 19 с.
11. Славин В. В. Туристическая привлекательность региона: понятие, содержание, основные принципы формирования. Вопросы управления. 2013. Вып. 22. URL: http://vestnik.uapa. ru/ru/issue/2013/01/14/
12. Ушакова Е. О., Вдовин С. А. Определение туристкой привлекательности региона по величине потенциала ресурсов развития туризма. Современные проблемы науки и образования. 2014. № 1. URL: www.science-education.ru/115-12214
REFERENCES
"Dekomunizatsiia: radianski nazvy otrymaly novyi sens" [Decommunization: the Soviet name got a new meaning]. https:// ukr.media/politics/247492/
"Ekonomika rehioniv u 2015 rotsi: novi realii i mozhlyvosti v umovakh zapochatkovanykh reform. Analitychna dopovid" [The regional economy in 2015: new realities and opportunities in the conditions of the initiated reforms. Analytical report]. http://www. niss.gov.ua/public/File/2015_nauk_an_rozrobku/ekon_reg.pdf
"European Charter for Sustainable Tourism in Protected Areas". http://www.europarc.org/nature/european-charter-sustain-able-tourism/
Kuzyk, S. P. Heohrafiia turyzmu [The geography of tourism]. Kyiv: Znannia, 2011.
[Legal Act of Ukraine] (2000). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2026-14
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/317-19
[Legal Act of Ukraine] (1995). http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/324/95-Bp
Muzychenko-Kozlovska, O. V. "Ekonomichne otsiniuvannia ta rehuliuvannia turystychnoi pryvablyvosti terytorii" [Economic evaluation and regulation of tourist attractiveness of the territory]. Avtoref. dys. ... kand. ekon. nauk: 08.02.03, 2007.
Malakhova, L. V. "Priorytetni shliakhy zabezpechennia kon-kurentospromozhnosti turystychnoi sfery Ukrainy" [The priority ways of ensuring the competitiveness of the tourist sphere of Ukraine]. VisnykKhNU im. V. N. Karazina. Seriia: Mizhnarodni vidno-syny. Ekonomika. Krainoznavstvo. Turyzm vol. 1, no. 1144 (2014): 175-179.
Omush, M. O. "Stratehiia dyversyfikovanoho rozvytku tu-rystskoho kompleksu v rehionalnii ekonomitsi na prykladi lordanii" [The strategy of diversified development of tourist complex in the regional economy on the example of Jordan]. Avtoref.dys.... kand. ekon. nauk: 08.10.03, 2003.
Slavin, V. V. "Turisticheskaya privlekatelnost regiona: poni-atiye, soderzhaniye, osnovnyye printsipy formirovaniya" [Tourist attractiveness of the region: the concept, content, main principles of formation]. Voprosy upravleniya. http://vestnik.uapa.ru/ru/ issue/2013/01/14/
Ushakova, Ye. O., and Vdovin, S. A. "Opredeleniye turistkoy privlekatelnosti regiona po velichine potentsiala resursov razvitiya turizma" [The definition of tourist attractiveness of the region's largest potential tourism resources development]. Sovremennyye prob-lemy nauki i obrazovaniya. www.science-education.ru/115-12214
О О
CL О I—
<c
о
<
о
Ш
