CC BY
66
УДК 330.3 313: 662.767.2
Талавиря М.П., д.е.н., професор©, Талавиря О.М., астрант, Ващенко В.В., астрант, Керницький В.Б., астрант
Нацюналънииутверситет бюресурав / природокористування Украши, м. Кигв
ВПЛИВ БЮЕКОНОМ1КИ НА РОЗВИТОК С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Викладено основт аспекты розвитку бюекономти четвертого поколгння на науковт основ!, яка базуетъся на тръох основных складовихАнфо-, нано- I б1отехнологИ. Бюекономта нового поколтня розвиваетъся на основ\ тръох стратегт: нарощування, перенесения, запозичення, ят забезпечуютъ сталии розвиток бюекономти в Украж. В результат/ проведеного наукового дослгдження визначет перспективы розвитку бюекономти на науковт основ/ в Украж, що сприяе розвитку ринкових вгдносин, створенню наукових технолог1чних платформ, тдвищенню економгчного зростання та росту ВВП зарахунокрозвитку бюекономти.
Ключое1 слова: бюекономта, нанотехнологИ, тфотехнологп, бютехнологИ, сталии розвиток, сшъсъке господарство, стратег1я нарощування, стратег1я запозичення, стратег1я перенесения.
Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку сшьського господарства та сшьських територш особливо важливого значения набувае розвиток бюекономжи на основ! стратегш: нарощування, перенесения, запозичення.
Перш1 дв1 стратеги в короткостроковш перспектив! зможуть забезпечити близько одше! третьо! частини сталого розвитку бюекономжи четвертого поколшня, а основним локомотивом повинна стати стратепя запозичення, яка забезпечить близько двох третин розвитку (рис.1).
Стратепя нарощування
Стратепя запозичення
Стратепя перенесения
1/3
2/3
О
Стадий розвиток
бЮЕКОНОМШ!
Рис.1. Основш стратеги розвитку бшекоиомжи четвертого иоколшия
© Талавиря М.П., Талавиря О.М., Ващенко В.В., Керницький В.Б., 2014
168
Розвиток бюекономжи нового поколшня визначаеться як перетворення знань науки про життя в нових еколопчно стшких умовах, що в кшцевому результат! дае можливють для виробництва конкурентоспроможно! продукцп. Бюекономжа, яка базуеться на знаниях розвиваеться за допомогою стшкого виробництва, перетворення бюмаси, покращення якост1 продукцп харчування, виробництво промислово! продукцп та енерги, де вщновлювання бюмаси включае в себе будь-який бюлопчний матер1ал, який буде використовуватися в як сировина. На даному еташ розвитку суспшьства виникае необхщшсть щодо створення стшких виробничих систем, яю дають можливкть виробляти бшьше продукцп при цьому використовуючи менше ресурЫв та пщвищуючи еколопчну безпеку. Основними рушшними силами розвитку бюекономши четвертого поколшня е сучасш науков1 досягнення, яю дають можливкть для забезпечення зростаючо! потреби енергетики та промисловост1 в дешевш сировиш, виршення еколопчних проблем, подальшого розвитку сшьського господарства та сшьських територш, пщвищення р1вня зайнятост1 на 8-10%, забезпечення конкуренте спроможност1 продукцп в умовах глобал1заци та розвитку бютехнологи, зелено! х1ми, нанотехнологш та шше. Для забезпечення стшкого розвитку бюекономши доцшьно визначити вплив науки на матер1альш 1 трудов! ресурси через розвиток шфо-, нано- та бютехнологш.
Подолання сучасних I запоб1гання ймов1рним еколопчним кризам неможлив1 без ч1ткого розумшня розвитку бюекономжи, яка базуеться на знаниях. Важливими напрямами також мають стати розробка екобютехнологш, спрямованих на виробництво бюгазу та водню з оргашчних вщход1в, мжробюлопчна деструкщя ксенобютиюв, застосування бюшдикаци та бютестування в систем! еколопчного мошторингу. Розвиток бюекономжи тюно пов'язаний з формуванням вщповщно! законодавчо!, шституцюнально! I сощально! структур, на формування яких значний вплив мають науков1 розробки.
Анашз останшх дослщжень. Питаниями економ1чно! доцшьност1 розвитку бюекономжи, яка базуеться на знаниях, займалися провщш науковщ св1ту в США, Сврот, Японп та шших високорозвинених крашах св1ту.
Мета статп. З'ясувати основш рушшш сили розвитку бюекономжи, як1 базуються на знаниях, а також визначити можливост1 розвитку бю, нано, та шформацшних технологш на наукових засадах.
Виклад основного матер1алу. Вщкриття, зроблеш в останш роки у сфер1 наук про життя, сприймаються фах1вцями як переконливий доказ того, що XXI ст. стане епохою бютехнологш, як1, в поеднанш з нанотехнолопями та бюшформатики, докоршно змшять кнуюч1 пщходи до створення, виробництва та споживання продукцп, а в кшцевому результат!, сформують фундамент для стшкого зростання в глобальних масштабах, для комплексних змш в економщ, суспшьств1 та полчищ. також навколишне природне середовище, шформацшш системи I т. п. Мета - створення та використання розвитку бюекономжи на науковш основ! шляхом впровадження сучасних технологш, в першу чергу, дае можливкть визначити економ1чне зростання на макроеконом1чному р1вш
169
розвитку суспшьства. Науков1 розробки провщних вчених св1ту дають пщставу стверджувати, що вплив науки на розвиток бюекономжи повинен здшснюватись за рахунок пщвищення ефективност1 використання поновлюваного ресурсного потенщалу та полшшення еколопчно! ситуаци в цшому, що в кшцевому етат дозволить досягти позитивних змш в якост1 життя населения.
Видшяють декшька еташв розвитку бюекономжи, яю базуються сучасному науковому розумшш впливу передових розробок нового технолопчного укладу.
Рушшш сили бтекономжи, як1 базуються на знаниях
Зростаюч1 потреби енергетики { промисловосл в дешевш _сировиш на баз1 енергетично! безпеки_
Вплив науки на розвиток сшьського господарства та сшьських територш
Науковий шдхщ до шдвищення р1вня зайнятосп населения
Забезпечення конкурентоздатност1 продукцп в умовах глобал1зацп на науковш основ!
-я
Розвиток шфо-, бю- та нанотехнологш на наукових засадах
Розвиток шфо-, бт- та нанотехнологш на наукових засадах
Рис.1. Розвиток бшекономжи засновано? на знаниях
До 1920 року значна частина промислово! продукцп вироблялась на бюлопчнш основ! з використанням вщновлювальних сировинних ресурЫв на основ! бюмаси. В наступи! десятил1ття х1м1чш технологи та дешева нафта сприяли замЫ продукцп на бюлопчнш основ! продукщею на основ! переробки нафтох1мп. Це призвело до розвитку нових галузей промисловост1 I зростанню економши, але разом з тим значно попршило еколопчну ситуацш в цшому. Останш досягнення в бютехнологи I зеленш х1мп зробили привабливими для економши I захисту навколишнього середовища виробництво палива, х1м1чних продукт1в I матер1ал1в на основ! бюмаси. Сучасний етап розвитку бюекономжи неможливий без досягнень науково-технолопчного прогресу.
170
Застосування бютехнологш створюе базис для формування бюекономжи як системи, що використовуе бюлопчш ресурси для виробництва високотехнолопчних продукпв. Отже, бюекономжа - новий термш, що з'явився пор1вняно недавно в розвинутих крашах св1ту, для визначення економши, пов'язано! з виробництвом I переробкою бюресурав, а також з масштабним застосуванням бютехнологи. В даний час побудова економжи нового типу - бюекономжи - стае прюритетним I стратепчним напрямом державного розвитку все бшьшого числа кра!н. Обсяг шновацшно! бюекономжи в £С в 2010 рощ перевищив 2 трлн. евро. За прогнозом, в 2030 р. на И частку буде припадати близько 3% ВВП розвинених кра!н I суттево бшьше - в крашах, що розвиваються.
Концепщя бюекономти стосуеться рацюнального використання наших природних вщновлюваних I не вщновлюваних ресурав. Бюекономжа характеризуеться I визначае весь спектр екосистем, наземних I морських ресурав, бюр1зномашття та бюлопчно! сировини (рослин, тварин I мшроб1в). Бюекономта, включае в себе сшьське господарство, люове господарство, аквакультура, рибальство, продукпв харчування, бютехнологи та х1м1чно! галузей промисловост1 вщповщальшсть за сталий виробництво продукта харчування, корм1в, бюпродукпв та бюенергетики. Бюекономжа сприятиме розвитку сшьських райошв та сталого розвитку, з метою забезпечення довгостроково! конкурентоспроможност1 сшьськогосподарсько! та аквакультури I люового господарства, харчово! та х1м1чно1 галузей, а також для пом'якшення змши кл1мату викид1в парникових газ1в.
За рахунок впровадження бюекономжи можна виршити таю глобальш проблеми: нестача продовольства, пов'язана з ростом населения; вичерпшсть мшеральних копалин; забруднення навколишнього середовища; сощальш та медичш проблеми.
Основою сировинно! бази в бюекономти е бюмаса, яка завдяки використанню сучасних технологш може застосовуватися у багатьох галузях промисловост1 (АПК, енергетика, фармаколопя I медицина, х1м1чна промисловкть I бюшженер1я).
Стимулювання бюекономти в остант роки здшснюеться багатьма передовими державами. Тшьки на бютехнолопчш дослщження США I £С на рт витрачають десятки мшьярд1в долар1в, в КНР фшансування бютехнологш до тепершнього часу перевищило 1 млрд. дол. США на рт, при тенденци до подальшого зростання. У ряд1 кра!н вщбуваеться поступове замщення традицшних виробництв на бютехнолопчш. Так, внесок бютехнологи у виробництво пол1мер1в в США за перюд з 2001 по 2010 р. зрю з 1% до 15%, або з 2 до 50 млрд. дол. США у варткному вираженш.
Як один з приклад1в розвитку бюекономти у свт можна видшити виробництво бюпластику. 3 бюмаси можна виробляти вЫ види пол1етилен засновано! продукци - аце приблизно 20% вс1х пластиюв, що застосовуються у свт. Виробництво таких бюпол1мер1в розвиваеться в останш роки досить динам1чно. Так, наприклад, в 2010 р. у Бразили було запущено виробництво
171
пол1етилену потужшсть 200 000 тонн на piK, де джерелом бюмаси виступають солома, трава i тирса.
Традицшш пластики мають дуже низьку швидюсть розкладання в навколишньому середовищ1, що е серйозною проблемою при ix утил1зацп. У зв'язку з цим випуск бюрозкладних пластиюв, швидюсть розкладання, яких знаходиться в межах деюлькох мюящв - дуже перспективний напрям. Одним з обмежуючих фактор1в розвитку ринку бюпластики до недавшх nip була вщносно висока цша продукту але, у Mipy розвитку технологш i в умовах масового виробництва в США i СС, цей фактор швидко втрачае свою значимкть i перестае обмежувати процес замщення традицшних пластиюв. Особлива увага в останш роки у свт придтяеться виробництву бюпалива. Лщируюч1 позицп, як найбшьший св1товий експортер, бюпалива та сировини для його виробництва в найближчш перспектив! збереже Бразил1я. Кра1на плануе розширити потужност1 з виробництва бюпалива на 30%, a nociBHi площ1 енергетичних культур на 50%.
США, яю займають друге мюце з виробництва i лщирують за споживанням бюпалива, до 2015 р. планують збшьшити використання альтернативного палива на 30%. Виробництво бюпалива не найефектившша для США галузь, тому И розвитку сприяють видшяються державою субсиди. Так тшьки на буд1вництво експериментальних завод1в з виробництва нових вид1в бюпалива найближчим часом плануеться видшити державних кошт1в в обсяз1 близько 1 млрд. дол. США.
Значний потенщал у виробництв1 бюпалива е в 1ндп, кр1м того, свш внесок у виробництво внесуть таю краши, як Аргентина, Китай, Колумб1я, Франщя, 1ндонез1я, Малайз1я, Фшптни i Ташанд. 3 високою ймов1ршстю можна говорити, що найбшьшим европейським виробником i постачальником бюпалива стане Шмеччина.
Основним джерелом бюмаси для виробництва бюпалива найближч1 роки може стати олшна пальма, з плод1в яко! видшяють масло, використовуване для виробництва бюдизелю. При цьому, паливо з рапсово! олп, ймов1рно буде займати друге мкце.
Бшьш активно будуть розроблятися HOBi види енергетичних рослин. Серед них експерти видшяють мккантус. Ця рослина мае високу енергостшюсть i врожайшстю, може вирощуватися в широкому д1апазош грунтових i кл1матичних умов. Згщно з польовими випробуваннями з 1 га одержують у середньому близько 15 тонн абсолютно сухо! маси, що за р1внем теплотворно! здатност1 вщповщае, приблизно 8 т легкого рщкого палива. Незважаючи на те, що до 2015 р. виробництво бюпалив буде як i рашше грунтуватися на технолопях першого поколшня, до цього часу на р1вень економ1чно! ефективносп поступово будуть виходити технолог!! другого поколшня. Серед них можна вщзначити мжробюлопчш способи синтезу бюпалив. Так, американська компашя Cascata (частина концерну General Motors) плануе довести щну на бюетанол отриманий за такою технолопею до 1 дол. США за галон при потужност1 заводу в 300 тис. т палива на piK. Говорити
172
про формування бюекономти в Укра!ш досить складно. За обсягами виробництва бютехнолопчно! продукци Укра!на в 2011 р. перебувала на 70-му мкщ, значно вщстаючи не тшьки вщ США та СС, а й вщ КНР, 1ндн та Бразили. Укра!на виробляла близько 0,2% вщ ус1е! бютехнолопчно! продукци, св1товий лщер США - близько 40% [1].
Ситуащя в Укра!ш обумовлена недостатшм державним фшансуванням науково-практичних розробок в област1 бютехнологш. Однак 27 кв1тня 2012, теля довго! опрацювання, була прийнята програма розвитку бютехнологш РФ до 2020 р., яка повинна бути реал1зована в два етапи I вимагатиме в сукупност1 близько 59 млрд.дол Результатами И виконання мае стати: збшьшення виробництва бютехнолопчно! продукци в 33 рази, до 26 млрд.дол, скорочення частки ¿мпорту в спожпванш бютехнолопчно! продукци наполовину, збшьшення частки експорту у виробництв1 бютехнолопчно! продукци в 25 раз1в.
Плануеться, що р1вень виробництва бютехнолопчно! продукци до 2020 року складе близько 1% ВВП, I передбачаеться створити умови для виходу бютехнолопчного сектора на обсяги виробництва не менше 3% ВВП до 2030 року.
Основш шструменти пщтримки розвитку бютехнологш в Укра!ш бути спрямоваш на стимулювання попиту на бютехнолопчну продукцш, сприяння пщвпщенню конкурентоспроможност1 бютехнолопчннх пщпрпемств, розвитку осв1ти в сфер1 бютехнологш, розвитку науки у сфер1 бютехнологш, розвитку експериментально! виробничо! бази.
Реальним напрямком формування бюекономти в Укра!ш може стати створення бюкластер1в. Де навколо основного пщприемства, наприклад великого бюпалпвного заводу формуеться мережа пщпрпемств, що використовують поб1чну продукцш виробництва, розвиваеться загальна транспортна, лопстпчна 1 сощальна шфраструктура. Под1бш бюкластерн зараз активно впроваджуються в США.
Вартють буд1вництва бюкластер1в в зерно вирощувальних регюнах Укра!ни оцшюеться експертами в 2 млрд. дол. Шсля запуску бюкластер1в, спрямованих на формування сшьськогосподарсько! бютехнологи, зерновий попит на внутршньому ринку може збшьшитися на 12-15 млн. тонн на рт При цьому кожей завод, щор1чно закуповуючи зерно на 100 млн. дол, зможе виробляти продукци на 500 млн. дол I дозволить створити не менше 3000 робочих мюць на пщпрпемств! та в сполучених галузях. Щоб повною м1рою реал1зувати можливост1 бюеконом!ки, необхщний системний пщхщ до !! розвитку. Доводиться визнати, що зараз у свт немае жодно! кра!ни, яка мае хоча б програму розвитку бюекономти, як системи народного господарства, як сукупност1 суспшьннх вщноснн у сфер! виробництва, обмшу I розпод1лу продукци. Можна було б зарахувати як таку програму "зелену революцш" в Африщ, якби вона не звелася до вульгарного збуту розвиненими кра!намн афрнканськнм кра!нам добрив 1 гербщид!в.
173
Кр1м економ1чно! пол1тики розвинених держав I наднацюнальних корпорацш, присутнш I певна недооцшка рол1 I значения бюекономши. I це не випадкове явище у свт, зачарованому хайтек. Пол1тики охоче лобшють, швестори не скуиляться, банюри видають кредита як тшьки мова заходить про нано- або мегапроектах, що общяють надзвичайш прибутки. На цьому тл1 вирощування картопл1 чи утил1защя гною виглядае не так привабливо [4].
Проблема ще й у тому, що бюекономжу, як правило, ототожнюють з бютехнолопею, яка насправд1 е тшьки технолопчною та шновацшною складовою бюекономжи. Таю уявлення перешкоджають системному пщходу до розвитку бюекономжи. Розвиток ще! системи народного господарства пов'язаний не тшьки I не стшьки з усшхами бютехнологп, сюльки з ршенням цшого ряду проблем, таких як оптим1защя вщносин м1ж сощальними трупами I всередиш них, включаючи ринков1 вщносини, створення переконливо! мотиваци для учасниюв I системи 1х всеб1чного захисту, в першу чергу сощально!, формування ефективно! оргашзацшно! структури I системи координаци у вс1х ланках бюеконом1ки. Даш проблеми I е л1м1туючими факторами розвитку бюекономжи та потребують сучасного наукового втручання.
Специфжа бюекономжи як системи народного господарства в тому, що засобами виробництва тут виступають жив1 оргашзми. Природа бере на себе найскладшш1 бюх1м1чш процеси, що лежать в основ! бювиробництва. На частку людей залишаеться тшьки пщтримання оптимальних умов роботи "бюлопчних машин". Завдяки цьому створюеться можливкть розширення зайнятост1 населения за рахунок неквал1ф1ковано! пращ, що, в свою чергу, дозволяе прискорити перюд адаптаци перемщених оЫб, м1грант1в, безроб1тних та шших категорш населения на бюеконом1чних виробництвах.
Одна з особливостей бюекономжи полягае в тому, що вона може бути реал1зована виключно в масштабах малого та середнього б1знесу. Це не означав заперечення права на кнування великих пщприемств - величезних м'ясо-молочних комбшат1в або пгантських зернових господарств. Це означав, що розвиток бюекономши цепком може обштися без таких пгант1в, не тшьки не втрачаючи економ1чно! ефективност1, але, навпаки, перевершуючи 1х за швидюстю оборотное^ оборотних кошт1в та економ1ею каштальних вкладень. Науковий пщхщ до розвитку бюеконом1ки, бшьше шж будь-який шший вид бшьшою м1рою пщходить для реал1зацп ще! сощально-ор1ентовано1 економжи.
Нацюнальш системи сшьського господарства бшьшост1 кра1н св1ту перебувають в сташ трансформаци вщ споживчого пщходу до напрямку оптимального поеднання виробництва бюенерги1 продовольства та збереження довкшля. Запровадження глобальних шформацшних систем вщетеження стану природних I продовольчих ресурав в аграрному сектор! е необхщним з використанням передових наукових досягнень. Таю дп вимагають розвитку м1жнародних процедурних, термшолопчних та анал1тичних пщход1в, створення програм збереження природних ресурЫв вщ деградацп, формування сталого розвитку сшьських територш. Критери конкурентоспроможност1 змшюються
174
прюритетами сталого розвитку аграрного сектору, що в умовах «досягнутих» техногенних зрушень потребуе запровадження найновпшших технологш, в першу чергу в процес! коордпнацп зусиль та визначення спщьннх прюрптеив, на довго-, середньо- та короткострокових дпстанщях. Тому все бшьше кра!н св1ту вступають в д1алог щодо гармошзаци нормативно-правового забезпечення за програмами СОТ та Свроштеграцп. [2]
Для досягнення 3% частки (вщ ВВП) швестування в дослщження i розробки з використанням мехашзму приватно-державного партнерства (Public-Privat Relationship) була розроблена концепщя Свропейськпх технолопчних платформ. Уже в 2003 рощ вона була застосована Свропейською комшею в Плат швестнцш в R & D ("Investing in Research: An Action Plan for Europe").
За зм1стом, технолопчна платформа - це мехашзм, прпзначеннй об'еднатн Bci штересн зацтавленнх стор1н для розвитку довгострокового передбачення конкретних проблем, створення послщовно! динам1чно! стратег!! для виконання такого передбачення та кер!вннцтва виконанням плану д!й. Такнй механ!зм дасть можлнв!сть досягтн бажаного результату щодо узгоджено! програмп д!й та оптпм!зуватп впгодп Bcix стор!н. Розвиток стратепчного плану досл!джень е внр!шальннм елементом реал!зац!! стратег!!. 3 метою досягтн !! шнршнх ц!лей, технолог!чна платформа повинна, в довшш перспектив!, генерувати життед!яльну конкурентоспроможн!сть i св!тове лщерство СС у в!дпов!дннх галузях, стимулюючи зб!льшене та б!льш ефектнвне швестування в науково-досл!дну д!яльн!сть шляхом розвитку шновацш та зн!маючи перешкоди щодо розмщення та розвитку нових технологш [3].
ТП забезпечують рамки для визначення прюритеив для досл!джень i розвитку, часов! рамки та програми з низки стратег!чно важливих питань, коли досягнення майбутнього зростання Свропи, конкурентоспроможн!сть i жнттеспроможн!сть залежать вщ головннх досл!джень i технолог!чного просування в межах довгого пер ¿оду часу.
У даний час д!е 36 европейських технолог!чннх програм, в наступних секторах: енергетнка - 7, шформацшно-комушкацшш технолог!! - 9, б!оеконом!ки - 6, промисловкть - 9, транспорт - 5.
Вони знаходяться на р!зннх стад!ях розвитку - одш т!льки почали функц!онувати, iHmi - вже перетворен! в прпватно-державне партнерство. Деяю европейськ! технолог!чн! платформп мають доспть гнучк! структурн, як! проводять разом щор!чн! нарадн, iHmi створюють npaBOBi структурп з членськнмн внесками i т.д.
Вони працюють на розвиток i оновлення програм науково-дослщних npiopnTeTiB для !х конкретного сектора. U,i програмп е uiHHHft внесок у визначення европейсько! схеми фшансування дocлiджeнь. Оск!лькн вони poзpoблeнi на основ! д!алогу мiж промпсловпм i дocлiдникiв громадського i нац!ональннх представниюв уряду, вони також сприяють формуванню консенсусу i щоб пoлiпшити впр!внювання ¿нвестнц!йннх зусиль.
Технолог!чн! платформп змщнюють ефектнвне державно-прпватне партнерство, вносять ктотний внесок у розвиток европейського дослщницького
175
простору знань для зростання. Державно-приватне партнерство може виршити технолопчш проблеми, яю можуть мати ключове значения для сталого розвитку, для бшьш ефективного надання громадських послуг та з реструктуризаци традицшних галузей промисловостг
Проблема для науковщв I практиюв, яю повинш розробити I впровадити передов! досягнення науки I техшки у виробництво з метою збереження родючост1 та еколопчно! чистоти ршлг
Украша мае величезний сировинний потенщал для розвитку бюекономжи, при цьому не знижуючи р1вень виробництва продукт1в харчування. Тобто, на сьогодш Украша не тшьки забезпечуе себе в достатнш юлькостс продуктами харчування, а й експортуе частину продукцп сшьського господарства; мае значний природно-економ1чний, науково-виробничий потенщал щодо збшьшення обсяпв виробництва сшьськогосподарсько! продукцп шляхом пщвищення культури землеробства, освоения шновацшних технологш.
Висновки. Перспективи розвитку бюекономжи на науковш основ! в Укра!ш досить значш, тому що розвиток ринкових вщносин сприяе створенню наукових технолопчних платформ. Водночас, використання аграрно! сировини для виробництва бюетанолу повинно здшснюватися в умов оптимального поеднання виршення продовольчо! та енергетично! потреби, оскшьки, з одного боку, забезпечення населения продовольством е прюритетом кожного уряду, а з шшого - енергетична незалежшсть держави е основою И суверештету.
Разом з переходом на використання бюпалива, необхщно забезпечити економ1чну защкавлешсть нафтопереробних завод1в у виробнищга сумшевих бензишв; запровадити обов'язковкть використання бюпалив та сумшевих бензишв певними категор1ями споживач1в (шляхом розробки вщповщних стандарт1в та техшчних регламент); встановити обов'язковкть ¿ндикативно! квоти на споживання бюетанолу виробниками бензишв (за прикладом Директив £С); передбачити вщповщне бюджетне фшансування для проведения наукових дослщжень; запровадження комплексу заход1в щодо пщвищення врожайност1, впровадження ресурсоенергоощадних технологш вирощування сировини та И' реал1заци в1тчизняним переробникам, а не вивезення на експорт. Оргашзащя та налагодження виробництва бюетанолу покращить паливно-енергетичний баланс, зменшить залежшсть краши вщ ¿мпортних енергоносив, оптим1зуе структуру енергоресурЫв, що позитивно вплине на енергетичну безпеку держави.
Л1тература
1. Мельничук С.Д., Талавиря М.П., Жебка В.В., Барановська О.Д., Байдала В.В., Добр1вська М.В., Талавиря О.М., Ващенко В.В. Стратепя розвитку бюресурЫв на бюеконом1чнш основа монограф ¿я. - Н1жин: ПП Лисенко М.М., 2014. - 488 с.
2. Талавиря М.П. Розвиток бюекономжи та управлшня природокористуванням в умовах глобал1зацп : монограф1я / [Талавиря М.П.,
176
Клименко A.M., Жебка В.В., Барановська О.Д. та ш.]. - Нтжин: 1111 Лисенко М.М., 2012. - 340с.
3. Калетник Г.М. Розвиток ринку бюпалив в Украшк монограф1я / Калетник Г.М. - К. : Аграрна наука, 2008. - 464 с.
4. Шиичак О.М. Економ1чш проблеми виробництва бюпалива та продовольча безпека Украши / О.М. Шиичак // Економжа АПК. - 2009. - № 8. -С. 11-19.
Аннотация
Изложены основные аспекты развития биоэкономики четвертого поколения на научной основе, которая базируется на трех основных составляющих: инфо-, нано- и биотехнологии. Биоэкономика нового поколения развивается на основе трех стратегий: наращивание, перенос, заимствования, обеспечивающих устойчивое развитие биоэкономики в Украине. В результате проведенного научного исследования определены перспективы развития биоэкономики на научной основе в Украине, что способствует развитию рыночных отношений, созданию научных технологических платформ, повышение экономического роста и увеличения ВВП за счет развития биоэкономики.
Ключевые слова: биоэкономика, нанотехнологии, инфотехнологии, биотехнологии, устойчивое развитие, сельское хозяйство, стратегия наращивания, стратегия заимствования, стратегия переноса.
Summary
The main aspects of development of bioeconomy of the fourth generation on a scientific basis which is based on three main components are stated: info, nano and biotechnologies. The bioeconomy of new generation develops on the basis of three strategy: building, transfer, the loans providing a sustainable development of bioeconomy in Ukraine. As a result of the conducted scientific research prospects of development of bioeconomy on a scientific basis in Ukraine that are promoted development of the market relations, creation of scientific technological platforms, by increase of economic growth and increase in gross domestic product due to bioeconomy development are defined.
Key words: bioeconomy, nanotechnologies, information technologies, biotechnologies, sustainable development, agriculture, building strategy, loan strategy, transfer strategy.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
177
