CC BY
57
торый выражается терморадиационной степенью сухости, существенно зависят температура растительного покрова, режим увлажнения почв и т.д.
Ключевые слова: температурно-влажностный баланс леса, прямое и рассеянное солнечное излучение, растительный покров, вегетация.
Derekk O.I. Thermoradiation characteristics of climate and their ecological relationship with phytocenosis
In the present article analyzes the problems associated with the light regimes of the forest. Revealed the main factors influencing the individual elements of the total light conditions. The features of the theoretical and experimental studies and solutions. Proved that the mathematical description thermoradiative forest regime has limited application because of the diversity of vegetation and the complexity of its structure. It is noted that the ratio of thermal balance, expressed thermoradiative degree of dryness, essentially depend of vegetation temperature, soil moisture regime and others.
Keywords: temperature and moisture balance of the forest, the direct and diffuse solar radiation, land cover, vegetation.
УДК330.15:631.95 Здобувач Ю.А. СтельмащуК -
НУ водного господарства i природокористування, м. Ртне
ТЕХНОЛОГ1ЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОПЗАЦП АГРАРНОГО ПРИРОДНО-ВИРОБНИЧОГО КАП1ТАЛУ
Визначено базовий стратепчний орieнтир еколопзацп аграрного природно-ви-робничого кашталу, яким е перехщ шдприемств аграрно! сфери на режим сталого розвитку на осжга впровадження прогресивних шдус^альних технологш вироб-ництва. Вщзначено важливе значення запровадження оргашчного сшьського господарства, яке сприяе збереженню та вщновленню довкшля, бiорiзноманiття в агролан-дшафтах та родючост Грунпв, а також розширення виробництва бюпалива, що за сво!м впливом покращуе сучасний стан екологи. ОбГрунтовано оргашзацшно-еконо-мiчнi заходи щодо активiзацn впровадження органiчного рiльництва та виробництва бюпалива.
Ключовг слова: аграрна сфера, еколопзащя, природний каштал, технологiя, еколопчна безпека.
Постановка проблеми. Одним з основних напрям1в ефективного функцюнування аграрно! сфери, тдвищення конкурентоспроможност тд-приемств сшьських територш е еколопзащя аграрного виробництва на основ! впровадження нов1тшх агроеколопчних технологш, забезпечення дотриман-ня технолого-еколопчних вимог 1 стандарпв господарювання.
Питання еколопзацп е складовою частиною сутнюного поняття "ста-лий розвиток", що означае спошб забезпечення економ1чного зростання, за якого досягаеться збереження, охорона та вщновлення навколишнього природного середовища для потреб наступних поколшь [1, с. 3; 2; 3]. Базовим стратепчним ор1ентиром еколопзацп аграрного природно-виробничого кат-талу е перехщ тдприемств 1 оргашзацш на режим сталого розвитку на основ! модершзацп виробничого потенщалу, впровадження прогресивних шдустрь альних технологш виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, створення умов для тдвищення прибутковосл сшьськогосподарських галузей, при за-
1 Наук. керiвник: проф. З.Ф. Бриндзя, д-р екон. наук - Тернотльський НТУ iм. 1вана Полюя
безпеченнi якост продукцп, охорони довкiлля i динамiчного соцiального роз-витку сiльських райошв. Тобто, екологiзацiю виробництва розглядають з пог-ляду розв'язання еколого-економiчних суперечностей взаемодп суспiльства й природи [4, с. 55].
Розглядаючи доцiльнiсть впровадження еколопчного сшьськогоспо-дарського виробництва, окремi дослiдники наголошують на необхiдностi: вщтворення родючостi rрунтiв i збереження навколишнього природного се-редовища; розвитку сшьських територiй та пiдвищення рiвня життя сшьсько-го населення; пiдвищення ефективност та прибутковостi сшьськогоспо-дарського виробництва; змщнення експортного потенцiалу держави; полш-шення iмiджу Укра1ни як виробника й експортера високояюсно! здорово1 ор-гашчно! продукцп; забезпечення продовольчо1 безпеки Укра1ни [5, с. 50].
Необхщно звернути увагу, що екологiчне агровиробництво передба-чае наявнiсть тако1 системи виробництва, яка повшстю залежить вщ наявних природних ресурсiв, екологiчного балансу довкшля й розвитку бiологiчних процешв пiдтримки його оптимуму [6, с. 78].
Враховуючи це, зростае роль галузево! аграрно1 екологп, що заснова-на на оцiнюваннi ступеня шкоди, заподiяноl природi. I! метою е використан-ня вiдповiдних методiв i форм управлiння виробництвом, якi забезпечували б його функцiонування, не порушуючи механiзмiв саморегуляцп об'ектiв бюс-фери i природного балансу, розроблення i удосконалення технiчних засобiв захисту довкшля, розвиток еколопчно безпечних i маловщходних технологи.
Пiдrрунтям еколопчно! полiтики розвитку вггчизняного сiльського господарства повинно стати дотримання його еколопчно! безпеки на основi еколопзацп виробництва.
Анал1з результат1в останн1х досл1джень 1 публ1кац1й. Проблему еколопзацп природно-виробничого катталу розглянуто в дослщженнях ба-гатьох вiтчизняних вчених. Значний внесок в розвиток теорп i практики еколопчно! економжи зробили такi вченi, як: 1.О. Александров, О.Ф. Балацький, Б.В. Буркшський, 1.К. Бистряков, О.О. Веклич, Т.П. Галушюна, Л.С. Гринiв,
B.М. Геець, С.1. Дорогунцов, С.М. 1лляшенко, Л.Г. Мельник, Ю.Ю. Туниця, О.М. Телiженко, В.1. Павлов, К.В. Папенов, О.В. Прокопенко, С.К. Харiчков,
C.В. Хлобистов та iншi вченi, у працях яких склалася достатньо стiйка думка, що економiчне зростання не може бути единим мiрилом прогресу i добробу-ту. Важливу роль в цьому дослiдники вiдводять екологiчним факторам.
Однак, як свщчить аналiз результапв дослiджень, ще недостатньо вис-вгтлет в науковiй лiтературi питання щодо ролi i структури технологiчного забезпечення еколопзацп аграрного природно-виробничого катталу.
Постановка завдання. Метою дослщження е визначення ролi техно-логiчних факторiв у формувант еколопзацп аграрно! сфери та обгрунтуван-ня органiзацiйно-економiчних заходiв щодо активiзацil впровадження орга-нiчного виробництва та виробництва бюпалива.
Виклад основних результат1в досл1дження. Нацiональнi системи сшьського господарства бiльшостi кра!н свiту перебувають в станi трансфор-мацп вщ техногенного споживчого тдходу до шновацшно! еколого орiентова-но! моделi розвитку, що передбачае рацюнальне використання ресурсного по-
тенщалу, перехщ на бiоенергетичнi технологiчнi засади, виробництво еколого-безпечно! продукци. Оптимальне поеднання комплексно! системи шновацш забезпечуе шдвищення рiвня еколопчно! безпеки життедiяльностi громадян.
Укра!нський уряд актуалiзуе дiяльнiсть щодо вирiшення проблем ш-новацiйного розвитку та впровадження наукових розробок у нацюнальну економшу. Розроблено проект "Стратеги шновацшного розвитку Укра!ни на 2010-2020 рр.", в якому запропоновано засади подальшого розвитку законо-давчо!' i нормативно!' бази в цiй сферi для формування державних, регюналь-них i галузевих програм iнновацiйного розвитку, забезпечення скоординова-но! дiяльностi влади, суспшьства, пiдприемництва, науки та освгга - всiх учасникiв нацюнально! шновацшно! системи.
Програма економiчних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспшь-ство, конкурентоспроможна економша, ефективна держава" також передба-чае спрямування вiтчизняного науково-техшчного потенцiалу на забезпечення потреб шновацшного розвитку економжи Укра!ни й оргатзацш вироб-ництва високотехнолопчно! продукци.
Сiльське господарство е джерелом i трансформатором екологiчно чисто! енерги фотосинтезу в доступнi для використання в нацюнальнш економь цi форми. Дедал бiльше уваги придiляють застосуванню енерг^, накопичено! рослинами за рахунок фотосинтезу у формi бiомаси (рис. 1), зокрема для тех-шчних потреб (виробництва бiопалива), через значне подорожчання викоп-них джерел енерги i загрозу вичерпання !х запаЫв.
Рис. 1. Система планетарного кругообку бюмаси
Технологи використання бюпалива i бiодобрив (гумусу) рослинного походження набули особливого значення в Укра!т в зв'язку з ростом вартос-^ енергонос^в та зменшенням поголiв,я худоби.
Гумус - це акумулятор поживних речовин. У ньому сконцентровано до 98 % запаЫв грунтового азоту, 60 % фосфору, 80 % калш, а також iншi макро- та мжроелементи, необхщш рослинам, збалансоваш мiж собою за природною технолопею. Бiогумус (вермикомпост) - це кшцевий продукт пе-рероблення органiчних вiдходiв в екологiчно чисте добриво багате поживни-ми речовинами (макро- та мжроелементами), ферментами, мiкрофлорою. Вiн набагато ефектившший вiд iнших органiчних добрив i мае багато позитивних факторiв, що впливають на рiст, розвиток та врожайшсть сiльськогосподарсь-ких культур.
Широке застосування бюгумусу дае змогу: отримати бюлопчно пов-ноцiнну екологiчно чисту продукцш; пiдвищити врожайнiсть практично всiх сшьськогосподарських культур на 30-40 %; покращити смаковi якостi та то-варний вигляд продукци; прискорити отримання високояюсно! розсади та ранньо! продукц^. Тобто, виробництво бюгумусу е основою запровадження оргатчного виробництва. Оргатчне виробництво мае цшу низку економiч-
них, еколопчних та соцiальних переваг. Зокрема, еколопчт переваги поляга-ють в тому, що оргатчне виробництво сприяе збереженню та вiдновленню довкiлля, бiорiзноманiття в агроландшафтах та родючостi rрунтiв.
Варто зазначити, що переход вiд звичайних (штенсивних) технологiй агровиробництва до оргатчного землеробства (так званий конверсiйний пе-рiод) е досить тривалим процесом (за деякими даними - вщ 2 до 5 роюв), та супроводжуеться певними ризиками i необхвдшстю вирiшення низки проблем. Особливо актуальним для Укра1ни е виробництво бюпалива, адже воно мае низку переваг серед шших видiв палива, оскiльки насамперед мiнiмiзуе використання видобувних паливних ресурсiв, за сво!м впливом покращуе су-часний стан екологп. Серед пiдприемств, якi спецiалiзуються на виробнищга бiопалива в Укра!т, можна назвати: ООО "BiofuelEquipment" (Рiвненська обл.), ПП "Аквадор плюс" (Ки1вська обл.), ООО "Асмел" (Ки1вська обл.), ТОВ "Винницька бiопаливна компанiя" (Чернiвецька обл.), ТОВ "Екогран" (Житомирська обл.), ТОВ "Зелена енерпя" (Ки1в) [7].
Проводячи спостереження за розвитком пiдприемств ще! галузi, зазна-чимо, що, вщповщно до Закону Укра!ни "Про виробництво та споживання бь ологiчних видiв палива", виробниками бiопалив е тдприемства всiх форм власностi, якi виробляють бiопаливо з вщновлювано! бюлопчно! сировини чи паливо, отримане шляхом використання бюпалив як сировини та/або компонента у пропорщях, встановлених нормативно-техтчною документацiею [8]. Водночас, прийнятий закон дае змогу займатись виготовленням бюлопч-ного палива суб'ектам, що здшснюють пiдприемницьку дiяльнiстю незалеж-но вщ форми власностi, наприклад, товариствам з обмеженою вщповщальтс-тю, акцiонерним товариствам, приватним тдприемствам тощо, дiяльнiсть яких регулюеться законодавством Укра!ни.
Укра!на мае вщмшш перспективи з погляду використання потенщалу бюмаси у таких сферах як сшьське, лiсове, комунальне господарства, пере-робна промисловiсть, а також з огляду на необхiднiсть реформування вичиз-няно! паливно! галузi. Отже, в цих умовах тдприемствам дощльно з кожним роком нарощувати свою виробничу потужтсть. Зокрема, позитивнi змши були вiдзначенi також у сегмент виробництва твердого бiопалива (паливних брикепв та пелет) в перюд вересень 2010- вересень 2011 р. потужтсть виробництва в Укра!ш зросла на 270 тис. т на рж - до 950 тис. т. Головний вне-сок у цю динам^, зпдно з дослщженням АПЕУ (Асоцiацiя учасникiв ринку альтернативних видiв палива та енергп Укра!ни), внесли олiйноекстракцiйнi заводи, як встановили лшп гранулювання та брикетування лушпиння соняш-нику загальною потужтстю 250 тис. т на рж [9].
За сво!м походженням основними типами бюмаси е: вдаоди деревини i побiчних продуктiв розпилювання з тирси, стружки та кори; люошчт вщхо-ди (крони дерев, гшки та мертвi дерева, що залишаються пiсля остаточного вирубу), а також люошчт вiдходи та хмиз з молодих люопосадок; вiдходи рослинництва (солома зернових культур, таких як пшениця, ячмшь, овес); вiдходи тваринництва (гнш, який також використовують як сировину для виробництва бiогазу; вщходи комунального господарства [10].
Завдяки сировиннш базi Укра!на мае могутнiй потенщал з виробниц-тва бiогазу. У промисловому твариннищв Укра!ни виробництво бюгазу, за оцiнками експертiв, можна довести до 2,5 млрд м3 щорiчно. Вiдходи рослин-ництва можуть компенсувати використання газу об'емом понад 16 млрд м3. Використання деревини, зокрема, вщ саттарно! вирубки лiсiв, може заоща-дити близько 2 млрд м3 щорiчно [11, с. 72]. Очевидним прюритетом е використання бюгазу для одержання мехашчно! та електрично! енерги. Цей про-цес стимулюватиме створення власно! енергетично! бази, що забезпечить експлуатацшш потреби втизняних пiдприемств.
За оцiнкою фахiвцiв групи Шмецько-Украшського аграрного дiалогу, на сьогодш в Украт е близько 20 млн т соломи зернових, 2 млн м3 деревних вiдходiв i до 1,5 млн т лушпиння соняшнику не використовуються або вико-ристовуються недостатньо. Ця бiомаса може бути перетворена в щонайменше 11 млн т пелет на суму близько 1 млрд евро - набагато вище оцшок поточного рiчного обсягу украшського ринку у 240 тис. т. Понад це, !хт розрахунки по-казують, що вс види заводiв з виробництва пелет вщшкодовують вартiсть по-чаткових вкладень менш нiж за два з половиною роки i можуть дати прибутки вщ 41 до 300 % (вимiрянi показником внутршньо! норми прибутковост^. Проте фактична рентабельнiсть залежить вiд виду сировини i потужност заводу [12]. Окрiм цього, як зазначають фа^вщ, е низка перешкод макроеконо-мiчного характеру, як перешкоджають швидкому розвитку галузi.
Актуальш змiни у законодавство щодо розвитку бюпаливно! галузi в Укра'ш внесено Мшютерство аграрно! полiтики та продовольства, схвалив-ши цiльову державну програму "Бюетанол", основною метою яко! е сприяння виробництву 200 тис. т бюетанолу щорiчно [13]. При цьому варто наголоси-ти, що уряд плануе задiяти для цього саме потужност 25 вiтчизняних спирто-вих заводiв. Вiтчизняна екологiчна полiтика повинна змютити акцент з прь оритету механiзмiв, що забезпечують охорону навколишнього природного середовища, на комплексы мехашзми iмплементацil ресурсно-еколопчно! складово! у площину господарювання та збереження й вщтворення довкш-ля - еколопзаци господарювання та шновацшного розвитку. З урахуванням об'ективно! необхiдностi активiзацil процесу еколопзаци в сферi нацюналь-но! аграрно! економiки ми обгрунтували iнновацiйну еколого орiентовану модель розвитку сшьського господарства. Iнтерпретацiю iнновацiйного процесу еколопзаци сшьського господарства представлено на рис. 2.
1нновацшний потенщал аграрноТ економши
г Формування екологоор1ентовано'1 модел1 розвитку сшьського господарства
1
Екошновацп збереження ресурсного потенщалу 1нноващ'1 виробництва екологобезпечно! продукцп 1нноващ'1 бюенергетичного забезпечення галуз1
I
Оргашзацшно-економ1чний мехашзм еколопзаци сшьського господарства
Рис. 2.Ытерпретащя шновацшного процесу екологiзацii сшьського господарства
Органiзацiйно-економiчний мехашзм моделi екологiзацiï сiльського господарства включае використання iнновацiйних стратегiй: екологiчно чистого виробництва, бiоенергетичноï екоефективностi та ресурсоощадности
Для реалiзацiï зазначених шновацшних стратегiй в Украïнi необхiдно формувати сприятливе середовище шляхом: створення загальноï шформа-цiйноï системи екоiнновацiй, зокрема покращення статистичноï iнформацiï щодо iнновацiйноï дiяльностi у екологiчнiй сферц державноï пiдтримки шно-вацiй у сферi екологiзацiï системи господарювання та екологозбалансованоï реструктуризацiï економжи; розвитку екологiчного бiзнесу та реалiзацiï спiльних екологiчних проекпв; налагодження цiлiсноï системи регулювання шновацшних процешв у екологiчнiй сферi, зокрема збалансованоï еколопч-ноï iнфраструктури [14, с. 158].
З метою максимального використання сформованого шновацшного середовища передбачено створення органiзацiйно-економiчного мехашзму, який би: заохочував до еколопчних нововведень i забезпечував формування попиту на еколопчш шноваци; впроваджував довгостроковi еколого орiенто-ванi iнновацiйнi заходи. З метою забезпечення комплексного шдходу до еколого орiентованого розвитку аграрноï економжи в Украïнi необхiдно оргаш-зувати соцiально-економiчну систему, здатну до постшного спрямування на екологiзацiю виробництва.
Основними завданнями системи у сферi еколопзаци мають стати [15, с. 36]: створення умов для переходу аграрноï економжи на екоiнновацiйну модель розвитку; здшснення структурноï перебудови аграрноï економжи шляхом прискорення розвитку високотехнологiчних галузей, всебiчний роз-виток вiтчизняних шформацшних технологiй; стимулювання впровадження екологiчно безпечних, енергетично ефективних та ресурсоощадних техноло-гiй; розвиток технологiй замкнутого циклу i маловщходних технологiй; шд-тримка еколопчно ефективного виробництва бiоенергетичноï продукци з аг-росировини.
Виршення поставлених завдань пов'язане iз здiйсненням вiдповiдних оргашзацшних заходiв, що базуються на використанш европейського досвiду створення технологiчних платформ (ТП). Значення i роль ТП в Сврош поля-гае в такому: вони об'еднують основнi защкавлеш сторони i забезпечують дь алог суспiльства i бiзнесу; сприяють залученню iнвестицiй в науково-техшч-ний розвиток; мобЫзують i спрямовують iснуючi можливост в сектор досль джень i розробок, сприяючи бiльш ефективному шдходу до шновацш, стиму-люють координащю европейських i нацiональних дослiдних програм; роб-лять внесок у зростання економжи Свросоюзу [16, с. 385].
Процес створення заснованих на знаннях технолопчних платформ охоплюе дедалi бшьше краïн, тодi як запровадження елеменпв нанонауки, нанотехнологiï, нових матерiалiв та продуктивних технологiй, якi використо-вують у виробнищга агро-харчовоï продукцiï, потребують нового рiвня знань та комушкацшних систем, а також узгоджених стандарпв, технiчних регла-ментiв тощо.
Призначення цiеï платформи полягае в такому:
• створити формат для взаемоди вах учасникш бюеколопчиого i бюеиерге-тичиого секторш екоиомши з метою визначення прюритетних напрям1в дос-лвджеиь i розробок, часових рамок i плану дш в тих стратепчио важливих напрямах д1яльност1, де майбутне зростаиия, коикуреитоздатшсть i стадий розвиток залежать вщ иауково-технолопчиих досягнень в середньо- та дов-гостроковш перспективу
• сконцентрувати фiиаисуваиия дослщжеиь i розробок в тих галузях, яю е ключовими для реадiзацi! цiдей иа вих етапах розвитку проектiв;
• сформувати риики екологiчио безпечио! продовольчо! продукцй i бюлопч-иих видш палива, реадiзуючи державио-приватие партиерство в галузi техно-логiчио! модериiзацi! i тдготовки кадрш
Виходячи iз европейського досввду формування i функцiонування тех-нолопчно! платформи, в екологiзацi! сiльського господарства мае пройти три основних етапи [16].
На першому етат збираються разом (наприклад, через органiзацiю масштабно! конференцп) всi зацiкавленi учасники сектора еколопзацп (пред-ставники сiльськогосподарських тдприемств, безпосередньо виробники бi-опалива, наукових, проектних, дослщних органiзацiй, асоцiацiй i союзiв, дi-яльнiсть яких локалiзована в цiй галузi економiки). Унаслщок обговорень мае бути сформоване спшьне бачення майбутнього екологiзацi! сiльського господарства. Так, з позицш забезпечення довгостроково! конкурентоспроможнос-тi гадузi необхщно: оцiнити кдючовi виклики, визначити стратепчш цiлi i можливi напрями науково-технолопчно! модернiзацi!, розрахувати термiни !! реалiзацi!, оцiнити в загальних рисах наявний науково-техшчний потенцiад.
На другому етат розробляють стратегiчну програму, зокрема на цьому етапi необхiдно визначити середньо- i довгостроковi прiоритети в проведент дослiджень, визначитись з основними потенцшними учасниками, вибудувати кооперацiйнi зв'язки, науково-виробничi ланцюги, можливi кдастернi об'еднання, оцшити необхiдне фiнансове забезпечення програми, а також не-обхiднi напрямки розвитку науково! шфраструктури, формування програм навчання, визначення напрямiв i принципiв розвитку стандарпв, системи сер-тифiкацi!. У межах цього етапу також розробляють "дорожню карту" дослi-джень для досягнення поставлених на першому етат стратепчних цiлей.
На третьому етат здшснюють реадiзацiю стратегi!. Тут передба-чаеться формування i постiйне оновлення портфелю програм i проектiв. З ог-ляду на це, вирiшують такi завдання, як: визначення рiзних джерел фiнансу-вання, розроблення можливих схем об'еднання ресурсiв, iнструментiв взаемоди тд час вибору прюритетних напрямiв i обмiну досягнутими результатами, створення оргатзацшно! структури (рис. 3), яка забезпечила б мотторинг досягнутих результатiв, просування по "дорожнiй картГ', необхiднi змiни i уточнения в напрямах подальших дослiджень.
Варто також зауважити, що структура технологiчно! платформи е гнучкою. Вона мае забезпечити баланс штерешв всiх учасникiв. При цьому в рамках ТП забезпечуеться можливють iнiцiювання нових проектiв, а також вшьного входу i виходу учасникiв. Також структура технологiчно! платформи може змшюватися на рiзних етапах !! розвитку.
Рис. 3. Оргашзацшна структура ТП "Екологiзацiя стьського господарства "
Виходячи iз европейського досвщу, до формування i функцюнування ТП необхiдно залучити таких учасниюв [16]: зi сторони виробництва -сшьсь-когосподарськi пiдприемства, фермерськi господарства, переробш шд-приемства, якi сукупно становлять весь ланцюг виробництва i поставок продукций включаючи постачальникiв обладнання, а також представниюв секто-рiв-споживачiв ще! продукци; з боку оргашв влади - суб'екти, якi приймають ршення в сферi науково-техшчно! i шновацшно! полiтики на загальнодер-жавному рiвнi, регiональнi i мiсцевi органи влади; з боку фшансових шститу-цiй - приватнi банки.
Основними завданнями формування i функцiонування технолопчно! платформи е: розроблення концепци i "дорожньо! карти" еколопзаци, роз-роблення стратеги наукових дослщжень i впровадження проривних техноло-гiй, розвиток кадрового потенщалу, стимулювання iнновацiй, розширення науково-виробничо! кооперацil, розвиток спiвпрацi з аналопчними зарубiж-ними структурами, а також участь у спшьних проектах.
Основним завданням технолопчно! платформи мЕкологiзацiя сшьсь-кого господарства" е реалiзацiя рiзних альтернативних методiв виробництва, якi грунтуються на глибшому розумiннi процесiв, що вщбуваються в природi та спрямоват на полiпшення структури грунтiв; вщтворення 1хньо1 природ-но! родючостi; сприяють утворенню еколопчно стiйких агроландшафтiв та краще вщповщають життевим iнтересам суспшьства.
Висновки. Екологiзацiя аграрного природно-виробничого катталу, яка формуеться на основi впровадження новггшх агроекологiчних техноло-гiй, е одним з основних напрямiв створення умов для шдвищення прибутко-вос^ сiльськогосподарських галузей i конкурентоспроможностi сшьськогос-подарських пiдприемств з метою забезпечення якос^ продукцil, охорони ото-чуючого середовища та динамiчного соцiального розвитку сшьських районiв.
Аграрна сфера е джерелом i трансформатором екологiчно чисто! енер-гИ фотосинтезу в доступш для використання форми - виробництва бюгуму-су, який е основою оргатчного рiльництва i бiопалива, що мiнiмiзуе використання видобувних паливних ресурсiв та покращуе сучасний стан екологп.
З метою забезпечення комплексного тдходу до еколого opieHTOBaHoro розвитку аграрно! екoнoмiки запропоновано opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчнi заходи, зокрема - створення технолопчно! платформи "Екoлoгiзaцiя сшьського господарства", якi спpямoвaнi на еколопзащю виробництва.
Л1тература
1. Finn D. Our Uncertain Future: Can Good Planning Create Sustainable Communities? University of Illinois, 2009. - 203 p.
2. UN. Report of the World Commission on Environment and Development. GA Resolution 42/187, Dec. 11, 1987. - 246 p.
3. Needham M. A Psychological Approach to a Thriving Resilient Community. International Journal of Business, Humanities and TechnologyKi - New York. - 2011. - Vol. 1, № 3. -Pp. 279-283.
4. Гришв Л.С. Концептуальш засади просторово! парадигми еколопчно збалансовано! економжи / Л.С. Гришв // Регюнальна економжа. - 2001. - № 4. - С. 54-63.
5. Скальський В.В. Оргашчне землеробство: проблеми i перспективи / В.В. Скальський // Економжа АПК : мiжнap. наук.-виробн. журнал. - 2010. - № 4. - С. 48-53.
6. Ендрю Джон. Сшьське господарство та охорона природи: поабн. iз практичного уп-равлшня, вщновлення та створення природних бютошв на сшьгоспугщдях : пер. з англ. / Джон Ендрю, Майкл Рiбейн / за заг. ред. О.В. Дудюна, О.М. Осадчо!. - К. : Вид-во "Наука", 2006. - 288 с.
7. Оверченко Б. Перспективи та проблеми виробництва бюдизелю в Укра!ш / Б. Овер-ченко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.propozitsiya.com/? page=149&itemid =2913&number=95
8. Проект Закону вiд 29.12.2010 р. "Про розвиток виробництва та споживання бюлопч-них палив". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/ webproc4_1 ? id=&pf3511=39387
9. За рж в Укра!ну сформувалася повноцшна галузь вiднoвлювaнoi енергетики. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.news.bau.com.ua/20110912/za-rik-v-ukrainu.
10. Потенщал бioмaси в Укра!ш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. es-cob.com/files/catalog2/biomass_potential_23.doc.
11. Кондратюк О.В. Екoнoмiчнi аспекти використання альтернативних джерел енергп та енеpгoзбеpiгaючих технoлoгiй / О.В. Кондратюк, В.В. Колос // Вюник СумДУ. - Сер.: Еконо-мка. - 2010. - № 1. - С. 71-75.
12. Кузнецова А. Виробництво пелет в Укра!ш: прибутковий вapiaнт сталого розвитку? (сеpiя консультативних poбiт в рамках Шмецько-Украшського аграрного дiaлoгу) / APD/PP/02/2012 / Анна Кузнецова. - К. : Вид-во "Прилунки", 2012. - 24 с.
13. Повщомлення про оприлюднення проекту розпорядження Кaбiнету Мiнiстpiв Укра-!ни "Про схвалення Кoнцепцii Державно! цшьово! екoнoмiчнoi програми "Бioетaнoл" (26.04.2012). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.170820.minagro.web.hosting-test.net/page/? 13274.
14. Данилишин Б.М. Економжа природокористування : тдручник / Б.М. Данилишин, М.А. Хвесик, В.А. Голян; М-во освгги i науки Укра!ни, НАНУ, Рада з вивчення продуктивних сил Укра!ни. - К. : Вид-во "Кондор", 2010. - 464 с.
15. Екосередовище i сучaснiсть : мoнoгpaфiя / С.1. Дорогунцов та ш. - Т. 1: Природне се-редовище у сучасному вимipi. - К. : Вид-во "Кондор". - 2006. - 424 с.
16. Економжа Укра!ни: стpaтегiя i пoлiтикa довгострокового розвитку / за ред. В.М. Гейця. - К. : Вид-во "Фенiкс", 2003. - 1008 с.
Стельмащук ЮА. Технологическое обеспечение экологизации аграрного природно-производственного капитала
Определен базовый стратегический ориентир экологизации аграрного природ-но-производственного капитала, которым является переход предприятий аграрной сферы на режим устойчивого развития на основе внедрения прогрессивных индустриальных технологий производства. Отмечено важное значение внедрения органического сельского хозяйства, которое способствует сохранению и восстановлению окружающей среды, биоразнообразия в агроландшафтах и плодородия почв, а также
расширение производства биотоплива, что по своему влиянию улучшает современное состояние экологии. Обоснованы организационно-экономические меры по активизации внедрения органического земледелия и производства биотоплива.
Ключевые слова: аграрная сфера, экологизация, природный капитал, технология, экологическая безопасность.
Stelmashchuk Yu.A. Technological maintenance ecologization agrarian of natural production capital
Determined in the article basic strategic landmark ecologization of agricultural production of natural capital, which is the transition of enterprises of agrarian sphere on mode of sustainable development through the introduction of progressive technology industrial production. Noted the importance of introducing organic agriculture, which contributes to the preservation and restoration of the environment, biodiversity in agricultural landscapes and soil fertility, as well as expanding biofuels that under its influence improves current environmental conditions. Substantiated organizational and economic measures to enhance implementation of organic farming and production biofuels.
Keywords: agricultural field, greening, natural capital, technology, environmental safety.
УДК553.661:504.5 Астр. У.М. Тарас1 -НЛТУ Украгни, м. Львы
ПРОБЛЕМИ РЕКУЛЬТИВАЦН С1РЧАНОГО КАР'ЕРУ В ЗОН1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ЯВОР1ВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО Г1РНИЧО-Х1М1ЧНОГО П1ДПРИЕМСТА "С1РКА"
Дослщжено антропогенний вплив прничо! промисловост на навколишне при-родне середовище. Розглянуто проект створення на порушених землях рекреацшних територш. Встановлено низку проблем, що перешкоджають рекультивацп та залю-ненню берепв, а також приживанню та росту вже посаджених рослин.
Ключовг слова: бiорiзноманiття, рекреацшш територп, рекультиващя, Яво-рiвський кар'ер, эдрчаш шдприемства, залюнення берепв.
На ме:ш тисячол1ть на Земл1 практично не залишилося мюця, яке б не зазнало антропогенного впливу. Укра!на належить до кра!н, яю ютотним чином впливають на глобальну еколопчну ситуащю. Високий р1вень ресурсос-поживання та вщходтсть виробництва ведуть до вичерпання запашв мше-ральних ресуршв. На сьогодш в Укра!ш спостер1гаеться недостатня люистють територп - 14,3 % та швидке зниження родючосл грунлв. Саме для того, щоб повернути землям !х природнш стан та радикально покращити еколопчну ситуащю в кра!ш, Законом Укра!ни вщ 21 вересня 2000 р. №1989-111 затвердже-но загальнодержавну програму формування нацюнально! еколопчно! мереж1 Украши на 2000-2015 рр. Вона охоплюе вш дiлянки природних ландшафтав, що пiдлягають особливiй охоронi. Програмою також передбачено низку захо-дiв для збiльшення i розширення площi мережi, одним з яких е консерващя та вiдтворення деградованих i забруднених земель. Згiдно зi статтею 171 Земельного кодексу Укра!ни, до деградованих земель вщносять дшянки, поверхня яких порушена внаслiдок видобування корисних копалин, а господарське ви-користання е економiчно не ефективним. Стаття 172 передбачае консерващю таких земель шляхом залуження або залюнення. Отже, створення на поруше-
1 Наук. керiвник: доц. В.П. Отферчук, канд. бiолог. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
