CC BY
13
УДК 338.2:620.92
Карачина Н.П., к.е.н. доцент®, Чайка Р.В., студент гр.1МОз-08, Втницъкий нацюналъний техтчнийутеерситет
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РИНКУ БЮПАЛИВА УКРА1НИ
Розглянуто основт проблемы повноцтного становления та розвитку ринку бюпалива в Украж, зЫиснено пор1вняння державног тдтримки в галуз1 бюпалива Украти та провгдних крат-користувач1в бюпалъного.
Ключое1 слова: бюпаливо, енергетичний потенщал, енергозахищетстъ, алътернативт джерела енергп, державш тлъги.
Постановка проблеми. Через небезпеку енергетично! кризи в Укршш нарешт1 розпочали переймати досвщ передових кра!н св1ту та розвивати ринок вщиовлюваних бюлопчних джерел енергп. В процеЫ ще! д1яльност1 виник ряд проблем, виршеиня яких дозволить в повнш м1р1 розкрити природний потенщал Украши.
Анал1з останшх дослщжень показуе, що проблематикою цього питания в останш роки займалися так1 в1тчизняш та заруб1жш вчеш як О.Г. Макарчук, О.М. Варчеико, як1 дослщили економ1чиий мехашзм регулюваиия ринку бюпалива у провщних крашах св1ту, Г.М. Калетшк, О.О. Прутська, яю детально дослщжували державне регулювання та державш пшьги в галуз1 бюпалива Украши, Д.В.Нагериюк, О.Левчук та шшг
Мета статть Метою дано! статл е проанал1зувати проблеми розвитку в1тчизняиого ринку бюпалива та окреслити проблеми державного регулювання в данш сферг
Виклад основного матер1алу. Для того, щоб пщтримувати енергетичний потенщал краши за обмежених ресурав потр1бно або спод1ватися знайти на територи нашо! краши нов1 величезш родовища нафти { газу, або ж, як зробила бшьшкть розвинених краш Европи - шукати нов1 (альтериативш), бажано вщиовлюваш, джерела еиерги. Але знайти 1х або знати про них (альтериативш джерела еиерги) недостатньо, потр1бно вм1ти застосовувати щ знания, розвивати енергоресурси в тому напрямку, в якому в нашо! краши е потенщал.
Оскшьки Украша мае значш аграрш задатки, то доцшьио зосередитись на проблематищ бюпалива, досвщ широкомасштабного виготовлення якого уже десятки роюв мають краши, як1 за природними ресурсами значно поступаються нашим. На жаль, частка вщиовлювальиих джерел енергп в енергетичному баланс! Украши не перевищуе 1%, в той час як бюпаливо вдаграе ктотиу роль в енергозабезпеченш промислово розвинених кра!н: у США И частка становить близько 4 %, у Дани - 6 %, у Канад1 - 7 %, в Австри - 14 %, у Швеци - 16 % загального споживання первииних еиергоресурав, а альтериативш джерела енергп повшстю забезпечують потребу в енергп в Австри - 22,0 %, Швеци I
® Карачина Н.П., Чайка Р.В., 2012
285
Норвегп - 45-55 %. Ц1 краши, а також Нлмеччина, передбачають до юнця поточного стол1ття вс1 потреби в енерги забезпечити за рахунок вщновлювальних джерел [1].
Вщзначимо, що Украша мае в своему розпорядженш значний потенщал у вщновлювальнш енергетищ, але з певних причин продовжуе закуповувати втридорога закордонш енергетичш ресурси, цим самим збшьшуючи заборговашсть та втрачаючи конкурентш позици, продовжуючи йти на поступки.
При вщповщальнш оргашзаци широке використання бюпалива на територп Украши не тшьки можливе, а й досить перспективне. Св1товий досвщ показуе, що виробництво бюпалива - сприятлива можливкть для економши кожно! краши, зокрема дае змогу створювати нов1 робоч1 мюця не тшьки в сшьськш мюцевост1, а й у промислових центрах, покращуе еколопчну ситуацш в кра!ш, регюнах тощо. Найперспектившшим нетрадицшним джерелом енергп е рослинш I тваринш жири, як1 можуть бути використаш для виробництва бюлопчного палива.
Под1бно до вугшля I нафти, бюмаса - форма збережено! сонячно! енерги. Енерпя сонця "захоплюеться" через процес фотосинтезу при рост1 рослин. Одна з переваг бюлопчного палива в пор1внянш з шшими типами палива - те, що воно повшстю розкладаеться мжрооргашзмами, I тому пор1вняно безпечне для навколишнього середовища.
Отже, бюмаса за значениям посщае четверте мкце серед палив 1 забезпечуе близько 2 млрд т у. п. на р1к, або 14 % загального споживання первинних енергоносив у свт (у крашах, що розвиваються - понад 30 %, шод1 до 50-80 %). В Укра!ш економ1чно доцшьний потенщал бюмаси оцшюеться у 27 млн т/рж, де основними складовими його е сшьськогосподарсью вщходи та енергетичш культурих [2].
Виробництво бюпалива на територп Украши не е поширеним через те, що тшьки найбшьш потужш, велим сшьськогосподарсью пщприемства можуть застосовувати переробку бюмаси, перш за все для задоволення власних потреб, щоб зекономити кошти на пальне для сшьгосптехшки. Для того, щоб втшити в життя установку по виробництву бюпалива необхщно витратитися на 2-4 млн.евро, не кожне пщприемство може це соб1 дозволити.
Але якщо пщприемство почало виробництво даного виду палива, то чому б не налагодити контакти з шшими шдприемствами та не почати продавати можлив1 надлишки бюпального? Тут кнуе ряд проблем, як1 роблять виршення цього питания не таким вже й легким.
По-перше, питома теплота згоряння бюпалива дещо нижча (42,5 МДж/кг), що вимагае наявност1 бшьшого обсягу I бюсировини, I кшцевого продукту на продаж, щоб задовшьнити вимоги споживача.
По-друге, проблемою, яка випливае з попередньо! е те, що оскшьки нам потр1бш бшьш1 об'еми пального, то й сировини для И виробництва необхщно пропорцшно бшьше. А, наприклад, для того, щоб задовшьнити мммальну р1чну потребу одного автомобшя необхщною кшькктю бюпалива з ршаку, за
286
скромними обрахунками, потр1бно виростити { обробити територш за розм1рами близько одного футбольного поля. Основною снровнною для виробництва бюпалива традицшно розглядаеться техшчний ршак. Згщно пщрахункам, з 75% вщсотюв урожаю ршаку, з1браного на площ1 2,5 млн. га, можна провести 2,25 млн. т. дизельного бюпалива - по енергетичнш цшност1 така кшьккть екв1валентна 1,9 млн. т звичайного дизпалива (на його виробництво необхщно майже 6 млн. т нафти)[3]. Експерти говорять, що, в принцип!, для виробництва такого пального придатш ряд шших олшних культур, а так само буряк \ кукурудза. Не кожне пщприемство волод1е такими ресурсами та й не буде обробляти додатков1 територп для виробництва I продажу палива, на яке, в даний час, кнуе пом1рний та непостшний попит.
По-трете, у всьому свт кнуе значний тиск з боку нафтових компанш-пгант1в, як1 хочуть залишатися монополктами в енергетичнш сфер1 I шкому не пщуть на поступки. Для того, щоб протистояти цш систем! необхщна неабияка пщтримка держави, щоб вона була защкавлена в розвитку вщновлювано! енергетики, вс1ма способами пщтримувала И розвиток та надавала податков1 або шшого роду пшьги в данш сферг Така ситуащя вже давно спостеркаеться в розвинених крашах Свропи, зокрема в Шмеччиш, Францп, Швеци, США, Дани тощо.
У Шмеччиш за постановою уряду було погоджено введения 4,4% бюдизеля у дизпаливо, в бензин (з 2010 р.) - 3% бюетанолу. 3 2010 р. було досягнено 5,75% частки бюпалива у загальному обсяз1 споживання енерги. Вщбулося звшьнення вщ оподаткування палива, виробленого на основ! бюмаси до 2008 р., пщ яке також пщпадають сумш1, що мктять бюпаливо. Вщповщно до закону Шмеччини "Про вщновлюваш джерела енерги" вщбулося повне звшьнення вщ податкових платеж1в за нерозведене бюпаливо саме в сфер1 сшьського господарства. Имеччина вже давно е лщером державно! пщтримки виробництва та споживання вщновлюваного палива, зокрема бюпалива.
Щодо Франци, то вона теж характеризуеться наявшстю податкових пшьг для виробниюв бюпалива. В держав! затверджена програма виробництва бюпалива - фшансовий план, що дк на нацюнальному р1вш. Передбачеш квоти на виробництво етанолу та бюдизеля.
В США держава стимулюе виробництво бюпалива за допомогою податкових пшьг, а саме - 51 цент на галон етанолу (закон про податок на енергш - 2004р.). За останш 10 роюв фермери, яю вирощували сою для переробки на бюпаливо отримали субсидш на загальну суму близько 7,5 млрд. дол.США. У червш 2005р. прийнято стандарт про бюпаливо в кра!ш. Ще в 1998р. в США було прийнято Акт з енергетично! пол1тики, що дозволяе використання бюпаливадля неспещал1зовано! техшки[4].
В Укра!ш ж цьому питанию придшяють пор1вняно менше уваги, але перш1 кроки в напрямку розвитку ринку бюпалива вже зроблеш. У грудш 2006р. затверджено програму Кабшету Мшктр1в Украши з питань розвитку виробництва дизельного палива, а у травш 2009 р. прийнято Закон Украши "Про внесения змш до деяких закошв Украши щодо сприяння виробництву та
287
використанню бюлопчних вид1в палива". Даний закон мае виступати стимулюючим чинником для виробииюв, розповсюджувач1в та споживач1в бюпалива. Вш передбачае побудову 20 завод1в продуктивною вщ 5тис.т до 100 тис.т.[5]
На даний час основне виробництво бюпалива в Укра!ш здшснюеться сшьськогосподарськими шдприемствами для задоволеиия власиих потреб для сшьгоспмашин ¿, як було доведено вище, без груитовиих державиих заохочень та пшьг 1м иевигщио буде виробляти иадлишков! обсяги бюпалива на продаж.
По-четверте, транспортуваиия такого пального на вщстаиь поиад 50 км робить його неконкурентним пор1вияио з викопиими видами палива. Цша бюдизеля не повинна перевищувати 85% щни традицшиого дизеля.
В даний час 1л бюдизельного пальиого(виготовлеиого з оли ршаку або шших рослиииих олш) замшяе 0,91 л дизельного пального, а 1л бюетанолу (виготовлеиий з зерна, цукру) замшяе 0,66 л бензину, що при щш 5-6 грн. зал1тр б1оетаиолу робить його дешевшим за звичайи1 иепоиовлюваи1 енергоноси'[4]. До того ж, все залежить в1д иалагоджеиост1 виробиичого процесу, адже маючи иеобх1дие устаткуваиия, иалагодивши процеси поставки та переробки сировиии, до того ж отримавши певи1 податков1 п1льги, виробництво б1опалива стане досить перспективиим та реитабельиим. Звичайио, в деяких випадках, б1опаливо може дещо програвати традиц1йиим еиергоиос1ям \ в щш, { в пристосуваии1 до використання еиергоиос1я, але все це затмарюе можлив1сть досить швидкого поновлення джерел б1опальиого, а саме головне - значний потеиц1ал Укра!ии в данш галуз1.
Висновки. В Укра1ш, як { в 61льшост1 краш св1ту, вже давно зд1йснюють пошук шлях1в покращеиия еиергетичио! захищеиост1 краши. Все це вщбуваеться за умов зростаючо! св1тово! еиергетичио! кризи, коли люди почали замислюватись про те, що родовища иафти, газу та шш1 иепоиовлюваи1 джерела еиерг11 потроху виснажуються \ потр1био шукати шляхи для збереження еиергетичиого потеиц1алу краши. Бшьшкть розвинених кра!н св1ту, зрозум1вши теидеиц1ю, вже давно почали шукати та впроваджувати в д1ю альтериативш джерела енергп. Украша ж, пор1вняно з 61льш1сю европейських кра!и, мае значний потенщал в бюенергетищ, але не використовуе иалежиим чином сво! природи1 ресурси. В остаии1 ж роки, перейнявши досв1д передових краш, проявляе себе як перспективна та багатооб1цяюча в сфер1 б1опалива. У нас е необх1дн1 задатки, але без надежно! державно! п!дтримки в податковш сфер!! не тшьки, ми можемо втратити св!й шанс позицюнувати себе на м!жнародн!й арен! та посилити еиергоиезалежи!сть та енергозахищешсть Укра!ии.
Л1тература
1. Габрель М.С. Виробництво твердого б!опалива в Укра!ш: стаи та перспективи розвитку/М.С. Габрель// Науковий вкник НЛТУ Укра!ии.-2011-Вип.21.9.-с.126.
288
2. Селезень К. Виробництво та ринок бюпалива в Укра!ш [Електронний ресурс]. - Доступний з http://h.ua/story/336653/
3. 1гнатьева Т.Г. Виробництво i споживаиия бюдизеля в аграриих пщприемствах Украши/ Т.Г. 1гиатьева // Економша АПК.-2011.-№4- С..32.
4. Варченко О.М. Економ1чний мехашзм регулювання ринку бюпалива у провщних крашах св1ту/ О.М. Варченко, К.В. Слупяи // Вкник аграрио! иауки.-
2009.-№11- С..62.
5. Прутська О.О. Державне регулювання розвитку ринку бюпалива в Укра1ш/ О.О.Прутська // В1сник Запор1зького иац1оиальиого ушверситету. -
2010.-№1-с.181.
Summary Karachina N.P., Chaika R.V.
Vinnitsa National Agrarian University
PROBLEMS OF DEVELOPMENT BIOFUELS MARKET IN UKRAINE
In the article the main tendencies of biofuels market in Ukraine are considered.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
289
