CC BY
61
Дмитрик Т.М., асистент кафедри украшсько! та шоземних мов, © tarasdmytryk@hotmail. com Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
iMeni С.З. Гжицъкого
вплив англшських запозичень на словотв1р
французько! мови
Стаття присвячена дослгдженню впливу англтсъких запозиченъ на сучасну французъку мову та заходам, яких вживае Французъка Академ1я для захисту французъког моей eid засм1чування англщизмами та збереження автентичноглексики.
Ключовг слова: запозичення, англщизми, англо-саксонсъкий суперстрат, америкатзми, похгднг i складовi, пуризм, соцюлкнвктична ситуащя, калька, прям1 та непрямi запозичення, сфера поширення, словниковии запас.
Вступ. У статт! пщшмаеться питания шшомовних запозичень у французькш MOBi, зокрема англшських, обговорюеться питания ïxHboï адаптаци, закршлення та утворення нових сл1в за ïxHboï учасп. Серед шшого, цей короткий анал1з показуе, що поширення англщизм1в та ïxhîx похщних i складових е досить значним, серйозно впливае на розвиток французько! мови. Французью фшологи вживають значних зусиль для переведения нов1тнього словотвору на французьку основу, тобто творения нових сл1в на 6a3i питомих французьких сл1в.
Матер1ал i методи. Дослщження проводилося на ochobî широковщомих тлумачних словниюв французько! мови «Larousse» та «Le Petit Robert», котр! подають тлумачення ycix французьких сл1в, в тому числ1 запозичень, першу появу цих сл1в у писемнш французькш mobî, 1хне походження та значения, а також ïxhî похщш, складов!.
Для фшолопв початок XXI стол1ття знаменний практичною вщсутшстю ¿зольованих мов. Нав1ть англшська мова, котра домшуе на св1товш apeHi, е пщ потужним впливом шших мов, котр! трансформують ïï, сприяючи створенню окремих гшок ще! мови: British English, American English тощо. На цей процес також впливае прискорений розвиток суспшьства великих англомовних краш : Об'еднаного Корол1вства Велико! Британи та П1вшчно1 1рланди, Сполучених Штат1в Америки, Канади.
Bei rnmi мови, вщ арабсько! до слов'янських, китайська та японська, пщпадають пщ вплив англшсько1 мови. Франкомовш народи також перебувають у постшному контакт! i3 англофонами, i також зазнають англомовного впливу, з огляду на сучасне м1жнародне пол1тичне та економ1чне
© ДмитрикТ.М., 2012
170
становище. На передовш лши фронту перебувають французью журналкти та пол1тичш д1яч1, через що 1хне становище вщображаеться у манер1 висловлюватися та писати. Правда, вплив англшсько! мови на французьку не був единим. В епоху Ренесансу французька мова зазнала потужного впливу ¿талшськог 1тал1я, котра була в той час центром мистецтва, науки та культури, дала французам стшьки нових сл1в, що вплив ¿талшсько1 мови на французьку можна пор1вняти i3 сучасним впливом англшсько! мови. У XVI столггп cbît захоплювався ¿талшською арх1тектурою, живописом, одягом, кухнею та звичаями, а ¿талшсью спортивш ¿гри та вшськове мистецтво стали популярними в GBponi та у Франци зокрема. Походи на Апеншський швостр1в Фшпа IV Красивого, Карла VIII, Людовика XII, Франциска I, «авшьйонський полон» Римських пап, ¿талшський корол1вський дв1р Катерини Медич1, розвиток образотворчого мистецтва - увесь цей потужний потенщал епохи Вщродження, котрий прийшов з-за Альп, впровадив у французьку мову значну кшьккть нових сл1в. Частина з них згодом вийшла з ужитку, а решта спричинила великий вплив на подальший розвиток французько! мови: невщом1 доти групи звуюв змшили вимову, до вжитку увшшли HOBi суфжси. Тож нема шчого дивного, що слова ¿талшського походження проникають у французьку мову саме в цей час. За moïmh пщрахунками, у XVI стол1тп ¿талшська мова дала вщ 60% до 70% ycix запозичень французько! мови. Цей вплив був таким потужним, що тогочасний французький письменник AHpi Етьен змушений був братися за перо, щоби протестувати i захищати чистоту французько! мови.
Щодо англосаксонського впливу, то у багатьох випадках вплив британсько! та американсько! гшок англшсько! мови взаемозамшюеться та перепл1таеться, тому тут варто вщмовитися ввд спокуси вщокремлювати «англщизми» stricto-sensu вщ англо-америкашзм1в. Я користуватимуся термшом «англшська мова», включаючи сюди термши «British English», «American English».
Пол1тичне, економ1чне, сощальне та вшськове становище в GBponi та свт теля Друго! cbîtoboï вшни надало англшськш mobî безпрецедентно! ваги в icTopiï cbîtobhx mob. Сощально-економ1чне домшування США, звщки походить також i потужна культурна англосаксонська гегемошя, за останшх твстол1ття перетворило англшську мову на св1товий м1жнародний 3aci6 спшкування. У св!товш icTopiï це майже безпрецедентний випадок тако! соцюлшгвютично1 ситуаци, якщо не брати до уваги приклад латинсько! мови в античний перюд та в епоху Ренесансу.
Сьогодш процес запозичення англшських терммв дуже штенсивно продовжуеться. За даними А.М1ттерана, i3 200 шшомовних сл1в, зареестрованих словником «Le petit Larousse» у перюд з 1949 до 1980 pp., половина запозичень е англо-американського походження. Англшська мова значно збагатила французький словниковий запас: тут ми нараховуемо приблизно 700 запозичень. Багато англщизм1в були запозичеш французами у XIX стол1тп, в час науково-техшчно! революцп. Хронолопчно цей процес виглядав приблизно так:
171
XII ст. - 8 сл1в
XIII ст. - 2 слова
XIV ст. - 11 сл1в
XV ст. - 6 сл1в
XVI ст. - 14 сл1в
XVIII ст.-134 слова
XIX ст. - 377 сл1в
XX ст. - 75 сл1в
XVII ст. - 67 сл1в
Ця схема показуе, що вплив англшсько! мови до XVII ст. був незначним. 1стор1я впливу англшсько1 мови на французький словниковий запас е такою ж давньою, як i вщносини м1ж двома народами, як1 розмовляють ними. Вона починаеться словами, яю позначають сторони св1ту - nord, est, ouest, sud, або ж латинським словом bateau, що, у свою чергу, е похщним вщ слова англосаксонського походження. Тут не йдеться про власне англшськ1 запозичення, про слова, що складають англо-саксонський суперстрат, i як1 не входять до словника англщизм1в, под1бно як i багато елеменгав франкського походження, не е шмецькомовними запозиченнями.
У XVII cramni Англ1я стала великою морською державою i, водночас, французи запозичили багато морсько! термшологп: dock, drague, paquebot, tonnage, etc. У XVIII столггп багато пол1тичних термЫв проникае у французьку мову, оскшьки тогочасний англшський парламент був зразком i Mpiero для багатьох француз1в: speaker, comité, verdict, jury, vote, budget, etc. Впродовж XIX стол1ття французи запозичили майже чотири cothí нових сл1в у сфер1 науки i техшки, спорту, моди, а також у комерцшнш галуз1, наприклад: handicap, dogcapt, carrick, tennis, lunch, tunnel, tramway, condenseur, etc. Сучасна англшська мова впродовж останнього стол1ття дала hobí слова í3 сфери пол1тики, спорту, моди, промисловост1, банк!в тощо.
Як бачимо, нов i стосунки, що встановилися м1ж двома народами, починаючи з XVI стол1ття принесли у французьку мову цшу навалу англщизм1в, яка не припиняеться й досг Ця навала, викликала у пурист1в спротив, котрий почався не вщ учора. Малопом1тний у друг1й половин! XVI i у XVII стол1тп вплив англшсько! мови стае сильшшим починаючи з XVHI стол1ття i впевнено тримаеться до наших дшв.
Результати досл1дження. Приклади, подан1 у сучасних словниках, показують що, починаючи з XVIII стол1ття вплив англшсько! мови походив не лише Í3 Великобритании але й 3Í США, а кульмшацшний пункт засвоення америкашзм1в знаходиться у XX стол1тт1, починаючи з Першо! cbîtoboï в1йни. Однак XX стол1ття характерне не стшьки прямими запозиченнями Í3 англ1йсько1 мови, скшьки семантичними, а також «кальками». Пщ впливом в1дпов1дних англ1йських д1есл1в французьк1 д1еслова ignorer (не знати) та contrôler (nepeeipnmu) поступово отримали значения «нехтувати» та «домшувати». Особливим видом запозичень е cnoci6 адаптацп не лише сенсу,
172
значения слова, але й форми шоземного оригшалу, який називаемо «калькою»: gratte-ciel вщ англо-американського «sky-scraper» (хмарочос, росшський вар1ант «небоскрёб») е прямою калькою i3 англшсько1. XXI стол1ття позначилося запровадженням нових кальок, котр! мали замшити англшськ1 запозичення stricto-sensu: замють «e-mail» вщ англшського словосполучення «electronic mail» (електронна пошта) Французька Академ1я наук запровадила у вжиток нове слово courriél вщ словосполучення «courrier électronique» (електронна пошта). Хоч сьогодш в o6iry перебувають обидва слова, англшське запозичення та його нова французька калька, однак французьке слово поступово витюняе з ужитку свого англшського попередника.
Таким чином, англшсью запозичення, потрапляючи у французьку мову, закршлюються там i починають утворювати hobî слова, зм1нюють соцю-л1гв1стичний вжиток, п1д яким розум1емо сферу ïx поширення. Такими сферами е :
1. Науково-техн1чна сфера:
- wagon - wagonnet, wagonnier
- coke - cokéfaction, cokéfier, cokerie
- farad - faradique, faradisation
2. Полггична сфера:
- parlement - parlementaire, parlementer, parlementarisme
- boycott - boycotter boycottage, boycotteur, -euse
- lynch - lynchage, lyncher, lyncheur, -euse
3. Комерщйна та фшансова сфери:
- bank-note
- budget - budgétaire, budgétisation, budgétiser, budgétivore
- chèque - chéquier
- stock - stockage, stocker, stockiste
4. Спортивна сфера:
- basket-ball - basketteur, -euse, baskets
- doper - dopant, dopage, antidopage
- hockey - hockeyeur
- boxe - boxer, boxer, boxers
- football - footballeur, -euse
- handicap - handocaper, handicapeur
- sprint - sprinteur
5. Сфера повсякденного жнття:
- bridge - bridger, bridgeur, -euse
- confort - confortable, confortablement, inconfort
- dandy - dandysme
- lunch - luncher
- rhum - rhumer, rhumerie
- flirt - flirteur, -euse
- spleen - spleenétique/splénétique
173
- clown - clownerie, clownesque, clownesse
6. Вшськова сфера:
- tank - tankiste
- revolver - revolvériser
Цей короткий анал1з показуе, що поширення англщизм1в та ïxhîx похщних i складових е досить значним. Можемо також i3 упевнешстю сказати, що tî чи rnmi запозичення переважають у певнш сфер1, як, наприклад, англщизми переважають у науково-техшчнш, спортивнш та журналктськш галузях. Запозичення можуть бути прямими та непрямими, залежно вщ того, чи запозичення здшснюеться безпосередньо i3 певно! мови, чи за посередництва шших mob. Ось кшька приклад1в непрямих запозичень:
- латинська мова збагатила французьку великою кшькктю грецьких сл1в (philosophie, phosphore, etc.)
- португальська мова - macaque (банту), mandarin (малайська), banane (гвшейська)
- англшська мова - antilope (арабська), bungalow (хшд1), alligator (ienaHCbKa), véranda (португальська).
Окр1м того, французька мова збагатилася великою кшькютю власних сл1в, запозичених в pi3Hi часи англшцями, i щ слова, набувши нового значения у Великобритании повернулися у вжиток французько! мови: старофранцузьке слово bouget (гаманецъ, калитка) повернулося у вигляд1 слова buget/budget (бюджет), наказова форма tenez (тримаите) вщ д1еслова tenir (тримати) повернулося у вигляд1 назви спортивно! гри tennis (menic) та багато шших.
Висновки. У статт! обгрунтовано сощальш, економ1чш та пол1тичш передумови проникнення англщизм1в у французьку мову та ïx вплив на подальший словотв1р. Також представлено боротьбу i3 необгрунтованим засиллям англомовних запозичень та створення неолопзм1в на французькш мовнш основ!. Досвщ Французько! Академп може бути використаним украшськими мовознавцями, яю покликан! протистояти сучасним викликам, особливо сьогодш, за нов1тньо1 mobhoï пол1тики. Науковщ та пол1тики повинш сшльними зусиллями захищати украшську мову вщ ïï засм1чення непотр1бними запозиченнями та кальками з шоземних мов.
Л1тература
1. Encyclopedie alphabetique Larousse, omnis en 2 volumes - Paris : Selection de Readers digest, 1977. - C. 2033
2. Larousse de la langue francaise, omnis en 2 volumes - Paris : Selection de Readers digest, 1977. - C. 3086
3. Le Petit Robert - Paris : Le Robert-Sejer, 1995 - 2033
4. Le Robert de poche - Paris : Le Robert-Sejer, 2006 - C.1077
5. A. Darmester. Cours de grammaire historique de la langue francaise -Paris :, 1926 C.5
6. P.Guiraud. Les mots etrangers - Paris : PUF, 1965 - C.64
174
HayKoeuu eicnuK flHYBMET imeni C.3. f^uцbкoгo Tom 14 № 3 (53) Hacmuna 4, 2012
Summary
THE INFLUENCE OF ENGLISH LOANWORDS ON THE WORDCREATION OF FRENCH LANGUAGE
The article is dedicated to the investigation of the influence of English loanwords into French language and the measures which French Academy is used for the defense of French language from the littering with Anglicism and saving authentic lexis.
175
