CC BY
33
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.955:616.056
БЕРАНИК О.В., ПОЛЬКА Н.С., РУАНИЦЬКА О.П., ДОБРЯНСЬКА О.В., ШЕВЧУК КВ. ДУ «1нститутппени та медично! екологИ ¡м. О.М. Марзеева НАМН Укра'/ни», м. Ки!в
В1К ВСТУПУ ДО ШКОЛИ ЯК ЧИННИК РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я п1ДЛ1ТЮВ
Резюме. Метою нашоЧроботи було визначити особливостi формування стану здоров'я учтв старших клаав залежно вгд вжу X вступу до першого класу. Усього були обстежен 983учш 9-10-х клаав м. Киева. До^дження передбачало оцшку стану здоров'я тдлтшв, розподл контингентiв спостереження на групи залежно вiд вку дитини на момент гг вступу в перший клас. Установлено, що 70,1 % тдлтшв почали навчання у вщ 6—7 рошв. Значними були групи дтей, вк яких на момент вступу до школи був меншим за 6 рошв або бльшим за 7 ротв. Розподл учтв за рiвнем соматичного здоров'я виявив, що близь-ко половини тдлтшв мали низький рiвень соматичного здоров'я. Частка тдлтшв 1з низьким рiвнем соматичного здоров'я була найбльшою серед тих учтв, як тшли до першого класу у вщ до 6 рошв, i най-меншою серед тих, як пшли до першого класу у вщ 6з половиною — 7 рошв (р < 0,05). Найбiльшi шанси зниження соматичного здоров'я мали дти, як пшли до школи у вщ до 6рошв та у вщ вгд 6рошв до 6 рошв 3 мкящв.
Ключовi слова: вж вступу до школи, соматичнездоров'я, тдлтки.
Питания визначення вжу початку систематичного навчання дггей е актуальним вже майже два столитя. Воно постало в середиш Х1Х сторiччя у зв'язку з виникненням питання щодо введення обов'язкового загального навчання. Спираючись на тогочасний досвщ деяких заруб1жних крагн, початком шкгльного вжу був визначений 7^чний вж дитини. Наприкшщ того ж сторiччя у роботах ви-датних педагопв В.П. Вахтерова, Ф.Ф. Ольденбурга та шших оптимальним був визначений вж вступу до школи 8 роюв.
У 1951 рощ в Павлиськш школi на Кровоград-щиш вчений-педагог В.О. Сухомлинський розро-бив цшсну систему навчання дггей шестирiчного вжу та розпочав довготривалий експеримент iз навчання шестирiчок, розглядаючи це як шдготовку дггей до систематичного навчання.
За чаав СРСР дии вступали до школи у вщ семи роюв. Але ще в 70-80-х роках минулого столитя в рядi регiонiв крагни, зокрема i в деяких мiстах За-карпаття, проводилося навчання дiтей з б^чного вiку. Але цей досвщ також залишився лише на рiвнi експерименту.
Реформування середньог освiти в Украгш, що проводиться останнiми десятирiччями i передбачае не тгльки перехщ на новий змют i термiн навчання, широке впровадження нових програм, методiв,
предметiв та пiдручникiв, а й перехщ на систематич-не шкшьне навчання з 6-pi4Horo BiKy, вiдбуваeться без належного наукового фiзiолош-ririенiчного су-проводу [1].
На сьогодш, згiдно з даними UNESCO, система-тичне навчання дiтей у рiзних крагнах починаеться у вiцi 5—7 роюв i залежить насамперед вщ системи освiти. Однак тенденцiя до зниження вГку початку шкiльного навчання спостерк'аеться в рядi крагн (Бшорусь, Арменiя, Словен1я, Монголiя тощо).
Якщо питання доцiльностi початку навчання да-тей 6-рiчного вiкy в умовах школи детально розгля-даються педагопчною та психологiчною науками, то з боку профглактичног медицини дитинства увага зосереджуеться майже виключно на ощнщ «шкгль-ног зрглосп» та процес адаптаци до систематичного навчання в умовах школи [2—6].
Вщповщно до закону Украгни «Про загальну освиу» обов'язковою умовою початку систематич-
Адреса для листування з авторами: Бердник Ольга Володимирiвна E-mail: [email protected]
© Бердник О.В., Полька Н.С., Рудницька О.П.,
Добрянська О.В., Шевчук К.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
ного навчання з 6 рокiв мае бути попереднш меди-ко-педагогiчний огляд iз визначенням готовностi до шильного навчання, а також обстеження дггей для оцiнки рiвня 1х розвитку. На практицi ж прийом до першого класу проводиться за вжовим цензом, тоб-то за фактом досягнення календарного в^, а для низки спецiалiзованих шкiл, гiмназiй та лще'1в — за рiвнем знань.
Питания стану здоров'я майбутнк першоклас-никiв здебшьшого залишаються поза увагою i ль карiв, i педагопв. I це тодi, коли бшьшють фахiвцiв вважають, що серед чинниюв, якi впливають на адаптацiю учшв перших класiв до навчально1 д1яль-ностi, насамперед треба видшити вж дитини та стан 11 здоров'я.
Низка дослщжень присвячена аналiзу здоров'я першокласниюв [7—10], в яких головним чином констатуеться певний стан здоров'я ди"ей та його змши в динамщ першого року навчання. Поза увагою залишаються питання подальшо! змiни рiвнiв здоров'я, тобто 1х прогнозування, передбачення. Суть прогнозування полягае в пошуку факторiв пщ-вищеного ризику розвитку захворювань (для 1х про-фiлактики) та зниження рiвня здоров'я (для спри-яння формуванню високого його рiвия — промощ'1 здоров'я).
Застосування системи прогнозування стану здоров'я дозволяе визначити рiвень загрози здоров'ю великих контингентiв д1гей, видiлити основнi фактори ризику розвитку хвороб, запоботи виникненню захворювань, 1х хрошзацп та швалщи-зацп дией [11].
Якщо в лiкувальнiй медициш пiд прогнозу-ванням розумiють визначення характеру пере-бiгу та закшчення конкретно! хвороби, то у сферi громадського здоров'я йдеться про прогноз якос-тi здоров'я населення (санолопчний прогноз), оскiльки без шформацп про оч^ваний рiвень здоров'я складно (або навиъ неможливо) проводи-ти наукове обГрунтування профiлактичних заходiв у будь-якш галузi.
На жаль, профiлактична медицина дитинства практично не займаеться вивченням вщдалених наслщюв впливу умов життедiяльностi дiтей на подальше формування 1х здоров'я, зокрема впливу факторiв навчання дiтей молодших вiкових груп на стан здоров'я пiдлiткiв. Це й обумовило вико-нання дано1 роботи, метою яко1 було визначення особливостей формування стану здоров'я учшв старших клаав залежно вiд вжу 1х вступу до пер-шого класу.
Об'екти та методи досл1дження
Дослiджениям були охопленi 983 учня 9—10-х клаав (480 хлопцiв та 503 дiвчини), якi навчалися в загальноосвiтнiх навчальних закладах м. Киева. Вихщними даними щодо стану здоров'я пiдлiткiв були:
— результати морфофункщонального обстеження з визначенням показниюв функцiонального ста-
ну оргашзму, фiзичного розвитку та рiвня соматич-ного здоров'я (СЗ) [12];
— матерiали диспансеризаци пщлигав;
— данi щодо пропускiв занять iз приводу хвороб (за довщками з полiклiнiчних установ).
З метою визначення однорщносп обстежено-го контингенту паралельно проводилося анкетне опитування учшв (з'ясовувалися питання, що сто-суються способу життя, режиму дня, проведення дозвшля, занять спортом, шк1дливих звичок тощо).
Стратифiкацiйними ознаками при розробщ отриманих матерiалiв були вiк початку навчання в школi та бюлопчна стать.
Увесь контингент спостереження був роздшений на 6 груп:
1) п, якi вступили до першого класу у вшд до 6 роюв;
2) у вiцi 6 роюв — 6 рок1в 3 мюящ;
3) у вiцi 6 роюв 3 мiсяцi — 6 роюв 6 мiсяцiв;
4) у вщ 6 рокiв 6 мюящв — 6 рокiв 9 мюящв;
5) у вiцi 6 роюв 9 мiсяцiв — 7 роюв;
6) у вiцi понад 7 роюв.
Обробка отриманого матерiалу проводилася iз застосуванням методiв варiацiйно! статистики. Для ощнки ризику формування низького рiвня сома-тичного здоров'я в шдлиховому вiцi використову-валися показники вщношення шансiв.
Отримаш результати та Тх обговорення
Згiдно з даними нашого дослщження, 70,1 % об-стежених пiдлiткiв почали навчання в школi у вiцi 6—7 роюв, але досить значними були групи ди"ей, вiк яких на момент вступу до школи був меншим за 6 або бiльшим за 7 роюв.
У медичних картах уах пiдлiткiв, якi включенi до обстежувано1 сукупностi, були довiдки, в яких на момент вступу до першого класу зазначена вщ-сутшсть протипоказань до систематичних занять у школь Але слщ зазначити, що стан здоров'я пер-шокласниюв, яю йшли до школи пiсля 7 роюв (вихiдний стан), був найпршим. Це е свiдченням того, що факт наявност хронiчних захворювань та/або частих гострих хвороб був для батьюв ваго-мим чинником «притримування» дiтей вiд вступу до школи.
Розподш учнiв 9-10-х класiв за рiвнем соматич-ного здоров'я виявив, що близько половини падли"-юв (53,8 %) мають низький рiвень СЗ. Як показав проведений аналiз, величина цього показника по-ряд iз багатьма медико-бiологiчними та сощальш-ми чинниками залежить i вщ вiку вступу до школи (табл. 1): частка пщлитав iз низьким рiвнем СЗ е найбiльшою серед тих учшв, яю пiшли до першого класу у вшд до 6 роюв, та найменшою — серед тих, хто тшов до першого класу у вшд 6 iз половиною — 7 роюв (вiдповiдно 59,7 та 47,8 %; р < 0,05).
Данi рис. 1 наочно показують, що чим старшою дитина тшла до школи, тим кращим е рiвень 11 со-матичного здоров'я в пщлитавому вiцi.
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
Розробка отриманого матерiалу з розподiлом дь тей за статтю виявила таке:
— незалежно вiд вiку вступу до школи питома вага дiвчат iз низьким рiвнем соматичного здоров'я е бiльшою, н1ж хлопцiв (49,6 % хлопщв та 57,9 % -да-вчат);
— тенденцiя до зменшення частки пiдлiткiв iз низьким рiвнем СЗ i збшьшення — з високим iз зростанням вжу вступу до першого класу е однако-вою в хлопцiв i в дiвчат (рис. 2).
Таким чином, чим бшьшим е вж дитини на початок навчання в школi (в iнтервалi 6—7 роюв), тим кращим е рiвень 11 соматичного здоров'я в пщли1-ковому вiцi. Принципово не в!^зняеться ця зако-номiрнiсть i з урахуванням групи тих, хто почав навчання до 6 роюв.
—♦—Високий рiвень СЗ -Тенденфя
Рисунок 1. Частота високого р1вня соматичного здоров'я в пщл1тк1в залежно вд вку ¡хвступу до 1-го класу Примака: групи за вком вступу до школи: 1 — до 6 роюв; 2 — 6 роюв — 6 роюв 3 м1сяц1; 3 — 6 роюв 3 мсяц — 6 роюв 6 м '1сяц '1в; 4 — 6 роюв 6 м1сяц1в — 6 роюв 9 м'1сяц'1в; 5 — 6 роюв 9 м1сяц1в — 7 роюв.
Щодо шосто1 групи спостереження (вж вступу до школи понад 7 роюв), то в цьому разi спостерь гаеться дещо шша картина: серед цих пщлигав знов збшьшуеться питома вага пщлггюв iз низьким рiв-нем СЗ i зменшуеться — з високим. Причиною цьо-го, з нашо1 точки зору, е вихщний рiвень здоров'я дитини на момент вступу до школи, про що зазна-чалося вище.
Рисунок 2. Питома вага учнв р1зно/ стат з низьким та високим рiвнями соматичного здоров'я залежно в'щ в1ку початку навчання в школ1
Примтка: групи за вком вступу до школи: 1 — до 6 роюв; 2 — 6 роюв — 6 роюв 3 м1сяц1; 3 — 6 роюв 3 мсяц — 6 роюв 6 м1сяц1в; 4 — 6 роюв 6 м1сяц1в — 6 роюв 9 м1сяц1в; 5 — 6 роюв 9 м1сяц1в — 7 роюв; 6 — понад 7 роюв.
Таблиця 1. Розподл обстежених учшв за рiвнем соматичного здоров'я залежно в'щ вiку вступу
до першого класу
Група спостереження Вт вступу дитини до першого класу Питома вага учшв iз рiзними рiвнями здоров'я, % (95% довiрчий штервал)
Низький Середшй Високий
1-ша До 6 рошв 59,81-4 1-5 53,5-66,1 29,9 20,9-38,9 10,41-3, 1-4, 1-5 6,4-14,4
2-га 6 рошв — 6 рошв 3 мюяц1 59,02-4 52,2-65,8 31,8 25,3-38,1 9 22-3, 2-4, 2-5 5,1-11,3
3-тя 6 рошв 3 мюяц1 — 6 рошв 6 мюяц1в 52,3 45,6-59,0 30,3 24,2-36,4 17,4 12,3-22,5
4-та 6 рошв 6 мюяц1в — 6 рошв 9 мюяц1в 46,3 39,3-53,3 32,4 25,7-39,1 21,3 12,3-30,3
5-та 6 рошв 9 мюяц1в — 7 рошв 47,7 37,3-58,1 29,6 20,1-39,2 22,7 13,9-31,5
6-та Понад 7 рошв 52,4 40,1-67,4 38,1 26,1-50,1 9 56-3, 6-4, 6-5 2,3-16,7
Усього 53,8 50,7-56,9 31,3 29,1-33,5 14,6 12,4-16,7
Примтка:1-31-4 1-5 2-3 2-4 2-5 6-3 6-4 6-5 — в1дм1нност1 м'ж групами спостереження статистично в1рог1дн1.
Визначення ризику формування низького рiвня СЗ у шдлигав з урахуванням в^ вступу до школи проводилося на шдставi коефiцiентiв iмовiрнос-тi (К1). Базисною групою для визначення ризику, пов'язаного iз вiком вступу до школи, була 5-та група спостереження (вж вступу — б роюв 9 мь сяцiв — 7 роюв). Було встановлено, що найбiльшi шанси зниження рiвия СЗ мають дiти, якi пiшли до школи у ввд до б роюв (1,б3) та у вiцi вщ б рокiв до б роюв 3 мiсяцiв (1,57). При цьому статистично вь рогiднi показники ризику виявлеш лише в хлопцiв (табл. 2).
Як свщчать наведенi даш, так би мовити, ризи-кованим вжом вступу до школи е вж до б рокiв 3 мь сяцiв. Саме ця група дней i розглядалася нами при визначенш уск показникiв ризику (табл. 3). Важ-ливим показником е додатковий або атрибутивний ризик, величина якого характеризуе юльюсть до-даткових випадюв зниження соматичного здоров'я, що виникають за рахунок дп даного чинника.
Якщо порiвияти встановленi показники ризику впливу фактора «вж вступу до школи» з показни-ками ризику впливу шших факторiв, що формують здоров'я (за результатами проведених рашше до-слiджень [13]), то можна зауважити, що хоча кое-фщент iмовiрностi зниження рiвня соматичного здоров'я в даному випадку е дещо нижчим, однак популяцшний ризик е достатньо високим. Це обу-мовлено тим, що величина популяцшного ризику залежить не тшьки вiд величини iндивiдуального ризику, а й вщ поширеностi самого фактора ризику в популяцп. Зокрема, додаткова частка популяцшного ризику, що визначае частину (серед уск випадюв зниження рiвня соматичного здоров'я), пов'язану iз даним фактором, за значущютю ставить вiк вступу до школи поряд iз такими визнаними не-гативними чинниками, що формують здоров'я, як проживання у несприятливих екологiчних умовах,
палiння тощо. У нашому випадку практично кож-ний десятий випадок зниження рiвня соматичного здоров'я пщлетюв пов'язаний iз раншм вступом до школи.
Висновки та рекомендацм
Установлено, що однiею з причин попршення стану здоров'я в старшокласниюв поряд з оргашза-цiею навчального процесу в школi, способом життя, умовами жигтедiяльностi тощо може бути раннш вiк вступу дитини до першого класу. Отриманi данi свщчать, що частка пiдлiткiв iз низьким рiвнем соматичного здоров'я вiрогiдно вище, а з високим — вiрогiдно нижче в дiтей, яю почали навчання в школi у вщ до б рокiв i 3 мiсяцiв, порiвняно з тими, хто почав навчатися тсля б iз половиною рокiв (р < 0,05). При цьому статистично вiрогiднi показники ризику виявлено тшьки в хлопщв.
Зважаючи на отримаш результати, слщ ширше iнформувати батьюв щодо доцiльностi та можли-восп бiльш пiзнього вступу дiтей до школи (вщпо-вiдно до статп 12 закону УкраГни «Про дошкшьну освету», листа Мiнiстерства освiти «Щодо термшу перебування дiтей, якi досягли шестирiчного вiку, у дошкiльних навчальних закладах» вщ 21.07.2011 № 1/9-552 «...дети, яким станом на 1 вересня випо-внюеться б роюв, мають право за бажанням батьюв перебувати в ДНЗ до 7 роюв»). Згщно iз заявою заступника мшютра освiти УкраГни О. Дерев'янка [14] «Мшстерство освiти хоче вщмовитися вiд жорстко! регламентацп в^, у якому дитина мае розпочати навчання у загальноосвiтнiй школi: батьки мають вiршувати самостiйно, чи мае дитина пети в школу у вщ б рокiв чи 7».
Важливо також вдосконалити роботу медико-пе-дагогiчних комiсiй при прийомi дитини до школи, зокрема, у питаннях збшьшення уваги до медично! складово! шюльно! зрiлостi.
Таблиця 2. Характеристика ризику формування низького рiвня соматичного здоров'я в пщлтюв
залежно вщ в'1ку ¡х вступу до школи (К1; 95% Д1)
BiK вступу дитини до школи Обидвi стат Хлопщ Дiвчата
До 6 рошв 1,63 (1,15-2,31)* 1,78 (1,05-3,03)* 1,59 (0,99-2,54)
6 pOKiB — 6 pOKiB 3 мюяц 1,57 (1,10-2,25)* 2,13 (1,24-3,66)* 1,22 (0,75-1,99)
6 POKiB 3 МЮЯЩ — 6 POKiB 6 мюящв 1,20 (0,85-1,70) 1,48 (0,87-2,52) 1,04 (0,65-1,67)
6 POKiB 6 МЮЯЩВ — 6 POKiB 9 мюящв 0,94 (0,66-1,35) 1,08 (0,63-1,85) 0,81 (0,50-1,33)
Фактор ризику Показники ризику
Коефщieнт iмовiрностi Атрибутивний ризик (випадкiв на 100 дггей) Поширенiсть фактора ризику (%) Додатковий популяцшний ризик(ви-падмв на 100 дiтей) Додаткова частка популяцшного ризику(%)
OR Lmin Lmax
Вступ до школи до 6 рошв 3 мюящв 1,67 1,23 2,26 11,7 43,3 5,1 9,4
Примтка: * — в1ропдно (р < 0,05).
Таблиця 3. Характеристика ризику формування низького рiвня соматичного здоров'я п^тюв
з урахуванням в1ку вступу до школи
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Список лператури
1. Гончаренко В.И. Анализ готовности детей шестилет-нетнего возраста к систематическому школьному обучению / В.И. Гончаренко, Е.А. Береговая // Матерiалu XV зЬду гiгieнiстiв Украши. — 2012. — С. 180-182.
2. Гозак С.В. Особливостi функцюнально'1 готовностi дтей до шкыьного навчання / С.В. Гозак, О. О. Фыоненко // Освiтологiчний дискурс. — 2015. — № 3(11). — С. 61-67.
3. Пашкевич С.А. Визначення рiвня здоров 'я першокласнитв на пiдставi комплексноï оцшки адаптацшних можливостей ор-гатзму/С.А. Пашкевич, Г. М. Даниленко, О.А. Беседша//Вгсник Харкгвського нацонального утверситету 1м. В.Н. Каразша. — 2005. — Вип. 10. — № 658. — С. 89-94.
4. Москвяк Н.В. 1нтегральт критери адаптаци молод-ших школярiв / Н.В. Москвяк, В.1. Федоренко // Довкыля та здоров 'я. — 2012. — № 3. — С13-17.
5. Завада М.1. Прогнозування перебгу адаптаци першоклас-нитв до навчання в загальноосвтнш школi-iнтернатi/M.I. Завада //Довкыля та здоров 'я. — 2015. — № 1. — С. 50-52.
6. Лясота Т. Проблема адаптаци дтей молодшого шкыьного вгку до навчання в школi / Т. Лясота // XIV Мiжнар. наук. конгр. «Олiмпшський спорт i спорт для вах». — К.: Олiмпiйська лтература, 2010. — С. 623-624.
7. Особливостi стану здоров'я та функщонування регу-ляторних систем оргатзму молодших школярiв в залежностi вiд соцiально-психологiчноï адаптаци до навчання / Г.М. Да-
ниленко, М.М. Попов, С.А. Пашкевич, А.М. Яблучанський // BicHUK Хартвського нацюнального ун-ту. — 2004. — № 614. — С. 88-91.
8. Стан здоров 'я школярiв в УкраЫ / С.Л. Няньковський, М.С. Яцула, M.I. Чикайло, 1.В. Пасечнюк // Здоровье ребенка. — 2012. — № 5(40). — С. 109-114.
9. Годун Н.1. Валеологiчна оцшка стану здоров'я учтв першого року навчання в школi[Електроннийресурс]/Н.1. Годун. — Режим доступу: http://naukajournal.org /index.php/ naukajournal / artiicle/ viewFile/120/180
10. Недыько В.П. Вплив стану здоров 'я школярiв на i'x на-вчальну успштсть / В. П. Недыько, С.А. Руденко // Здоровье ребенка. — 2014. — № 2(53). — С. 59-62.
11. Няньковський С.Л. Прогнозування iндивiдуальногоризику розвитку хворобi профыактика порушень стану здоров 'я дтей в умовах дитячог полжлжки: Автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.01.10«педiатрiя»/С.Л. Няньковський. — К., 1998. — 32с.
12. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека / Г.Л. Апанасенко. — СПб.: Петрополис, 1992. — 123 с.
13. Бердник О.В. Ризик зниження соматичного здоров'я здоро-вих тдлттв тд впливомрiзниx чиннитв/ О.В. Бердник, Т.П. Сидоренко //Довкыля та здоров 'я. — 2011. — № 2(57). — С. 71-74.
14. Украшська правда життя [Електронний ресурс]. — 2015. — Режим доступу: http: life.pravda.com.ua/ society/2015/07/18/197391/view
Отримано 20.10.15 ■
Бердник О.В., Полька Н.С., Рудницкая О.П., Добрянская О.В., Шевчук К.В. ГУ «Институт гигиены и медицинской экологии им. О.М. Марзеева НАМН Украини», г. Киев
ВОЗРАСТ ПОСТУПЛЕНИЯ В ШКОЛУ КАК ФАКТОР РИСКА ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ ПОДРОСТКОВ
Резюме. Целью исследования было изучить особенности формирования уровня соматического здоровья учеников старших классов в зависимости от возраста их поступления в первый класс. Всего было обследовано 983 ученика 9—10-х классов г. Киева. Исследование предусматривало оценку состояния здоровья подростков, распределение контингентов наблюдения на группы в зависимости от возраста ребенка на момент его поступления в первый класс. Установлено, что 70,1 % подростков начали обучение в возрасте 6—7 лет. Значительными были группы детей, возраст которых на момент поступления в школу был меньше 6 лет или больше 7 лет. Распределение учеников по уровню соматического здоровья определило, что около половины подростков имели низкий уровень соматического здоровья. Доля подростков с низким уровнем соматического здоровья достоверно выше, а с высоким — достоверно ниже у детей, которые начали обучение в школе до 6 с половиной лет по сравнению с теми, кто начал учиться после 6 с половиной — 7 лет (р < 0,05).
Наибольшие шансы снижения уровня соматического здоровья имеют дети, которые пошли в первый класс в возрасте до 6 лет и до 6 лет 3 месяцев.
Ключевые слова: возраст поступление в школу, соматическое здоровье, подростки.
Berdnyk O.V., Polka N.S., Rudnytska O.P., Dobrianska O.V., Shevchuk K.V.
State Institution «Institute of Hygiene and Medical Ecology named after O.M. Marzeiev of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
SCHOOL STARTING AGE AS A RISK FACTOR FOR ADOLESCENT HEALTH
Summary. The objective of our study was to determine the features of health state formation in senior pupils, depending on the age of entry to the first grade. There were examined 983 pupils of grades 9—10 in Kyiv. The study involved the assessment of adolescent health, distribution of the contingents into groups depending on the child's age at the time of entry to the first grade. It was found that 70.1 % of adolescents entered the first grade at the age of 6—7 years. Groups of children, whose school starting age was less than 6 years or more than 7 years, were significant. Distribution of pupils in terms of physical health found that about half of adolescents had low levels of physical health. The proportion of adolescents with low levels of physical health was highest among those pupils who entered the first grade under the age of 6 years and lowest one — among those who entered the first grade at the age of 6 and a half — 7 years (p < 0.05). The greatest risk of reducing physical health had children, whose school starting age was under 6 years and from 6 years to 6 years 3 months.
Key words: school starting age, physical health, adolescents.
