CC BY
86
Разом з тим у проектнш технологи юнують обмеження, зумовленi труднощами 11 використання в початковiй школi, зокрема: недостатш умiння учнiв займатися дослiдницькою дiяльнiстю; низька мотивацiя вчителiв до використання проектно! технологи; неточнiсть визначення результалв проекту. Найбiльшi труднощi у молодших школярiв пiд час проектно! дiяльностi викликае збiр та обробка шформаци, адже розробка проекту потребуе знань, що виходять за межi шкшьно! програми. Оскiльки досвiд роботи з шформацшними джерелами у дiтей недостатнш, то вчитель мае координувати цей процес.
Не зважаючи на зазначеш недолiки, проектна технологiя вiдiграе важливу роль у процесi формування предметно! природознавчо! компетентностi молодших школярiв. Вона дозволяе формувати особистiснi якостi, що розвиваються лише в дiяльностi i не можуть бути засвоенi вербально. В ходi роботи над проектом дии набувають досвiду iндивiдуально! самостшно! дiяльностi. Така робота стимулюе учшв до вирiшення проблем, як1 вимагають володшня певною системою знань; розвивае критичне мислення; в учнiв формуються навички роботи з iнформацiею; вони вчаться виршувати пiзнавальнi завдання в ствробггництм. Крiм того, робота над навчальним проектом - це можливють для учня максимально розкрити власний творчий потенцiал.
Загалом використання проектно! технологи на уроках природознавства в початковш школ1 сприяе формуванню в учшв штегрованих природничих знань та предметних умiнь, передбачених чинною навчальною програмою, та вихованню в них самостшносп в оволодiннi знаннями, розвитку п1знавального iнтересу i ключово! компетентносп умiння вчитися.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державний стандарт початково! загально! освгга. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.mon.gov.Ua/ua//activity/education/56/general-secondary-education/state_standards/
2. Забродська Л. М. 1нформацшно-методичне забезпечення проектно-технолопчно! дiяльностi вчителя: наук.-метод. поибник; за ред. А. Д. Цимбалару, О. В. Онопрiенко / Л. М. Забродська, О. В. Онопрiенко, А. Д. Цимбалару, Л. Л. Хоружа. - Харкв: Вид. група «Основа», 2007. - 208 с.
3. Землянская Е. Н. Учебные проекты младших школьников / Е. Н. Землянская // Начальная школа. -2005. - № 9. - С. 55-59.
4. Килпатрик В. Х. Метод проектов. Применение целевой установки в педагогическом процессе; пер. Е. Н. Янжул / В. Х. Килпатрик. - Л.: Изд-во Брокгауз-Ефрон, 1925. - 43 с.
5. Навчальш програми для загальноосв^шх навчальних закладiв iз навчанням укра!нською мовою. 1-4 класи. - К.: Вид. дiм «Освгга», 2012. - С. 186-203.
6. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учебное пособие; под ред. Е. С. Полат / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров. -М.: Академия» 1999. - 224 с.
7. Онопрiенко О. В. Управлшня проектною дiяльнiстю молодших школярiв / О. В. Онопрiенко // Навчання i виховання учшв 4 класу: метод. поЫбник для вчителiв; упоряд. О. Я. Савченко. -К.: Початкова школа, 2005. - С. 53-64.
8. Освпш технологи: навч.-метод. поЫбник / за ред. О. М. Пехоти. - К.: АСК, 2002. - 255 с.
9. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий: в 2-х т. / Г. К. Селевко. - М.: Народное образование, 2005. - Т. 1. - 556 с.
УДК 373.3.016:796
М. В. ПРОЗАР
АДАПТАЦ1Я УЧН1В ПЕРШИХ КЛАС1В ДО НАВЧАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В
ПОЧАТКОВ1Й ШКОЛ1
Представлено результати до^дження адаптацшних можливостей (соцiальних i психологiчних) учтв перших кла^в до навчальног дiяльностi у загальноосвтньому навчальному закладi (ЗНЗ). Використовуючи методи до^дження, проведено однорiчний констатувальний експеримент, в якому взяли участь учт перших кла^в ЗНЗ № 13 i 14 м. Кам 'янець-Подыьський Хмельницьког областi, котрi були вiдiбранi методом випадковог вибiрки. Встановлено, що умови життeдiяльностi б^чних дтей в зв'язку з початком навчання у ЗНЗ не сприяють утворенню в них адекватног адаптаци: на початку
сощальна та психологiчна вiдповiдають середньому pieHeei, а наприктщ — низькому. Отримаш в xodi до^дження дат дали тдстави зробити висновок, що навчальна diMbmcmb у перший piK навчання негативно позначаеться на адаптацшних можливостях учтв перших клаЫв; це призводить до погipшення розумовоЧ пpацездатностi й здоров 'я дтей.
Ключовi слова: сощальна адапта^я, психологiчна адаптащя першокласника, навчальна дiяльнiсть.
Н. В. ПРОЗАР
АДАПТАЦИЯ УЧЕНИКОВ ПЕРВЫХ КЛАССОВ К УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЕ
Представлены результаты исследования адаптационных возможностей (социальных и психологических) учащихся первых классов к учебной деятельности в общеобразовательном учебном заведении (ОУЗ). Используя методы исследования, проведен однолетний констатирующий эксперимент, в котором приняли участие ученики первых классов ОУЗ № 13 и 14 г. Каменец-Подольский Хмельницкой области, отобранные методом случайной выборки. Установлено, что условия жизнедеятельности 6-летних детей в связи с началом обучения в ОУЗ не способствуют образованию у них адекватной адаптации: вначале социальная и психологическая соответствуют среднему уровню, а в конце — низкому. Полученные в ходе исследования данные дают основания сделать вывод, что учебная деятельность в первый год обучения негативно сказывается на адаптационных возможностях учащихся первых классов; это приводит к ухудшению умственной работоспособности и здоровья детей.
Ключевые слова: социальная адаптация, психологическая адаптация первоклассники, учебная деятельность.
M. V. PROZAR
ADAPTATION OF THE FIRST FORM PUPILS TO EDUCATIONAL ACTIVITY
IN PRIMARY SCHOOL
The article presents the results of a study of adaptive possibilities (social and psychological) ofpupils of the first form to the educational activities in secondary schools. Using the research methods, an one-year experiment was conducted: the pupils of the first forms of Kamjanets-Podilsky secondary schools № 13 and № 14 (73 boys and 87 girls) were selected by the method of random sample. The study found that the living conditions of the 6-year-olds (due to the beginning of education in secondary school) do not assist formation of adequate adaptation: at the beginning, the social and psychological adaptation correspond to the average level, and in the end — to the lowest one. Obtained results give reason to conclude that the learning activities in the first year of study negatively affects the adaptive possibilities of the first form pupils; it results in poor mental capacity and health of pupils.
Keywords: social adaptation, psychological adaptation of the first form pupil, learning activity.
HoBi умови життедолльносп у зв'язку з переходом датей i3 ДНЗ до ЗНЗ, передуем велик! обсяги навчально! шформацп, штенсившсть навчально-виховного процесу зумовлюють мобшзащю ресурив, а часто й резерв!в оргашзму, що не сприяе оптимальному зростанню i розвитку його систем.
Наявш ниш параметри навчально! д!яльност! ми неспроможн опташзувати стосовно зменшення (ця складова процесу е константою). 1нформащя спещально! лтаратури дозволяе опосередковано визначити кшцевий результат реал!зацп тако! д!яльност! в перший рш навчання у ЗНЗ. Тому можна ввдзначити таке: проввдними у норматзацп ситуацл, що склалася, е форми, засоби i методи ф!зичного виховання (ця складова процесу е змшною); змют повинен спрямовуватися на упередження або запоб!гання юнуючо! негативно! тенденци з! зниження ефективносп функцюнування оргашзму протягом першого року навчання д!тей у ЗНЗ.
У зв'язку ¡з зазначеним важливим е досл!дження в комплекс! показнишв, що характеризують стан адаптаци 6-р!чних д!тей до нових умов життед!яльносп в зв'язку з початком навчання у ЗНЗ.
Результаты аналзу науково! лiтератури, проведенi О. М. Лешаком [9, с. 16-17], засвщчуютъ, що 36 % учшв початково! школи вiдзначаютъся низъким, 56,5 % - нижчим вiд середнъого, середшм i тшъки 7,5 % - вишим ввд середнъого i високим р1внями соматичного здоров'я. Данi шшого дослiдження [2, с. 15-16] сввдчатъ про зростання протягом навчалъного року кшъкоста учнiв перших кла^в 6-7 роюв з середн1м i нижчим в1д середнъого р1внями соматичного здоров'я при зменшенш з 34 до 24 % кшъкосп високих ощнок. Зазначастъся також, що помiж дггей 7 рок1в до 60 % вщзначаютъся низъким, 36-40 % - середшм р!внями соматичного здоров'я.
Зпдно з iнформацieю Г. Л. Апанасенка [1, с. 156-158], д1ти 1з середнiм рiвнем - це група ризику, що потребуе проведения профшактико-оздоровчих заходiв; д1ти з нижчими в1д цъого р1внями, швидше за все, ввдзначаютъся р1зними патологiчними процесами, що зумовлюе необхiднiстъ проходження ними поглибленого медичного обстеження.
Конкретизацiя вищезазначених даних виявила таке: за останнi десятъ рошв частка здорових дiтей 6-7 роюв зменшиласъ 1з 46 до 32 %; одночасно на 6,5 % зросла к1лък1стъ дией з р!зними захворюваннями, найбiлъше системи кровообиу; у структур1 поширення хвороб переважаютъ таш, що пов'язанi з органами дихання (48,6 %), травлення (7,9 %), ока i його придаткового апарату (5,4 %), ендокринною (5,3 %), шстково-м'язовою (4,5 %) i нервовою (3,3 %) системами [13, с. 46-47]. Водночас 82,9 % хлопчиюв та 72,4 % д!вчаток вшом 6-7 рок1в вiдзначаютъся порушенням постави [10, с. 17-18 ]. У 17 % в!дхилення в станi здоров'я пов'язаш з вiдставаниям у 61олог1чному розвитку, 34 % - з вщмшними в1д вшово! норми морфолог1чними, 60 % - функцюналъними показниками [11, с. 38-39].
Аналзуючи деяи rnmi показники, а саме як1 дозволяютъ скласти повшшу картину розвитку дитини, вiдзначили наступне. Дан! щодо готовносп 6-р1чних датей, як1 е учнями перших клаав, до навчання у ЗНЗ св^дчатъ, що за станом оперативно! пам'ят!, швидюстю перероблення зорово! iиформацi!, рiвнем саморегуляцй' i продуктившстю розумово! дшлъносп тшъки 16,5 % двчаток та 16 % хлопчиюв е псимчно «зршими», вщговщно у 46,5 i 60,5 % дагностовано середню ступiиь тако! зр1лост1, тод як у решти - неготовшстъ до навчалъно! дялъносп [7, с. 15].
Узгоджуютъся 1з зазначеним шш данi [8, с. 162-164], зокрема те, що з початком навчання у ЗНЗ 67-69 % дией виникаютъ специфiчнi реакцi!, а саме: острах, зриви, iстеричнi реакци, шдвищена слъозлив1стъ, загалъмованiстъ. Так д1ти також вiдчуваютъ острах п1д час ввдповвд, боятъся вчителя, низъких оц1нок, бути неспроможним виконати певне завдання, зашзнитися на урок тощо. Водночас ввдзначаетъся [3, с. 14-15] надмiрне психоемоцшне навантаження на учн1в початково! школи чинних параметрiв навчалъно! д1ялъност1, про що св1дчитъ !! супров1д утомою навиъ у невластивi для цъого дш. Утома виникае вже в понедшок та четвер, - наприкшщ кожного к1лък1стъ датей з яскраво виразною втомою (друга стадiя) збшъшуетъся в1дпов1дно до 77,3 та 50 %, хоча враховуючи добовий i тижневий 61оритми повинна збiлъшуватися поступово. Супроводжуетъся виявлена втома симптомами, що полягаютъ у виникненш ввдчуття тривоги, вегетативних розладах, астенi!, порушеннi сну.
У зв'язку з останшм зазначаетъся [11, с. 38-39], що у 98,5 % учшв перших клаив тривалютъ сну е скороченою пор1вняно з гтешчною нормою; резулътати ввдповвдей дiтей 6-7 рок1в на питання «Дитячого опитувалъника неврозiв» свiдчатъ, що протягом першого року навчання у ЗНЗ збшъшуетъся порушення поведiнки, ввдбуваютъся негативнi зм1ни в настро!, д1ях i дисципл1н1 [3, с. 14-15].
Отже, попри певш роз61жност1 в оцшщ дослiдииками стану соматичного здоров'я та розвитку систем i функцш дiтей, наявиi данi дозволяютъ ввдзначити, що мае мiсце загалъна тенденщя - на початку i протягом першого року навчання у ЗНЗ параметри переважно! 61лъшост1 цих характеристик е значно нижчими в1д необхiдних, тобто як1 забезпечуютъ оптималъне функцюнування органiзму в умовах д1! нових (ввдмшних в1д притаманних дошкшъному перюду) зовн1шн1х чинник1в, зокрема навчалъне середовище у ЗНЗ та пов'язаш з ним процеси. Враховуючи чиселъну шформацш дослщження про залежнiстъ в1д параметрiв вищезазначених характеристик адекватностi адаптацi! дией до д1! зовн1шн1х чинник1в ввдзначаемо, що iсиуюча тенденцiя засвiдчуе можливютъ i ймов1рн1стъ забезпечити !м адекватну адаптацiю до навчалъно! д1ялъност1 в перший рш перебування у ЗНЗ.
Мета стат полягае у визначениi соц1олог1чних та психолог1чних адаптацiйних можливостей до навчалъно! д1ялъност1 учнв перших клашв початково! школи.
Пiд час дослвдження використовували наступш групи методiв:
- загальнонауковi методи дослiдження: аналiз, синтез, узагальнення, систематизацiю, порiвняння;
- педагопчш методи дослiдження: педагогiчне спостереження, констатувальний експеримент;
- соцiологiчнi методи дослщження: iнтерв'ю за опитувальником О. Д. Дубогай, опитування за анкетою Л. М. Ковальово!, бесiда;
- математико-статистичт методи.
До початку експерименту методом випадково! вибiрки ми вiдiбрали 73 хлопчики i 87 д1вчаток, яким на початку першого року навчання у ЗНЗ виповнилося 6 рошв (ЗНЗ № 13 i 14 м. Кам'янець-Подшьського), а за станом здоров'я вони належали до основно! медично! групи.
Метод iнтерв'ю використовувався для визначення рiвня сощально! адаптацп дiтей до навчання у школi за опитувальником О. Д. Дубогай [5, с. 10-13]. Одержат ввд дитини вiдповiдi на питання 1, 2, 3 i 4, а також надаш батьками дитини ввдповвд на питання 5, 6 i 7 оцiнювали одним iз п'яти можливих балiв (табл. 1). Висновок про рiвень сощально! адаптацп робили, враховуючи результат, що iнтерпретувався так: 5-4,5 бала - високий рiвень адаптацп, 4,49-3,5 - середнш, 3,49-2,5 - нижчий вiд середнього, 2,49-1,0 - низький р1вень. При цьому брався до уваги психоемоцiйний настрш (самопочуття) як суб'ективна комплексна характеристика загального стану i функцiонування оргашзму, яка передбачае врахування таких ознак: ввдчуття бадьоростi (стомленостi), вiдсутнiсть (наявшсть) болю, неприемних вiдчуттiв у певному органi, частинi тша тощо; поява у споко! чи пiсля дл незвичних вiдчуттiв.
Таблиця 1
Опитувальник для визначення рiвня сощальног адаптацИ дтей ^ до навчання в школi
Змют питання Оц1нка у балах
1. Психоемоцшний настр1й
2. Апетит
3. Сон
4. Бажання вчитися
5. ЧСС дшсного спокою (одразу шсля сну лежачи в л1жку)
6. ЧСС ввдносного спокою (стоячи, до сшданку)
7. Р1зниця м1ж ЧСС дшсного та ввдносного спокою
Загальний р1вень адаптацй' - Sбaлiв 1-7 п
Сон виконуе ввдновлювальш функцп оргашзму, залежить ввд дiяльностi нервово! системи. Дотримання режиму та заняття фiзичними вправами сприяють покращенню сну (швидке засинання, легке пробудження). Батьки фшсували в щоденниках тривалiсть сну та його характер, при порушенш - додатково особливосп (погане засинання, безсоння, неглибокий сон тощо).
Апетит е важливою характеристикою загального стану оргашзму, повноцшносп його життедiяльностi, оцiнюеться як тдвищений, нормальний, знижений, вiдсутнiй. У разi порушень батьки додатково фшсували особливостi (печiя, бiль тощо).
Метод анкетного опитування використовували для визначення рiвня психолопчно! адаптацп дiтей до навчання в школг Для цього обрали анкету Л. М. Ковальово! [6, с. 17], що передбачае ввдповвд вчителем початкових клаив на запропоноваш твердження. Учитель закреслював номери тих тверджень, як1, на його думку, стосуються певно! дитини i достатньо стiйкi та виразнi у не!. Шсля цього заповнював бланк вщповвдей: твердження iз закресленими порядковими номерами фшсував у правiй, iншi - в лiвiй частинах бланку; за кожне твердження у лiвiй частиш нараховувався один бал, у правш - два; максимальна шльшсть балiв - 70. Одержану шсля тдрахунку загальну суму балiв використовували у формула
К = П: 70 х 100,
де: К - коефщ1ент дезадаптацп;
П - кшьюсть бал1в, одержаних дитиною.
Коефщенти дезадаптацi! iнтерпретували, враховуючи таке: до 14 % - ввдсутшсть дезадаптацi! (висока психологiчна адаптащя); 15-30 % - середнiй р1вень дезадаптацi! (середнiй
ршень адаптацп); 31-40 % - високий рiвень дезадаптацп (низький ршень адаптацп); 41 % i бiльше - зрив адаптацп, дитина потребуе консультацп психоневролога.
Беиду, як iнший метод ще! групи, використовували з урахуванням ввдповвдних рекомендaцiй [12, с. 148-149] для одержання вiд учителiв фiзичного виховання i початкових клaсiв шформацп щодо оргашзацп, змiсту i реaлiзaцi! рiзних форм занять фiзичними вправами у школi для успiшного вирiшення поставлених завдань.
У зв'язку з використанням методу випадково! вибiрки i необхiднiстю коректного опрацювання одержаних пiд час експерименту емпiричних даних визначили однорвдшсть сформованих вибiрок i перевiрили ввдповвдшсть розподiлу iндивiдуaльних значень кожного до^джуваного показника нормальному. Одержaнi дaнi свiдчили, що у показниках сощально! та психолопчно! адаптацп дiтей до навчально! дiяльностi у ЗНЗ розподiл шдив^альних значень вiдзнaчaвся такими особливостями: величини коефiцiентiв Ах становили вiдповiдно 2,907 та 0,589, коефщента Ех - (-0,804) та 2,448 (див. табл. 2).
Таблиця 2
Статистична характеристика показниюв адаптацИ до навчальног дiяльностi дтей,
учтв 1 класу, на початку навчального року
Показник х т 5 V Ех Я (р)
Сощальна адаптащя, бaлiв 1125,2 33,41 258,81 23,0 -0,804 2,907 р>0,20
Психолопчна aдaптaцiя, % 85,2 1,53 11,86 13,9 0,589 2,448 р<0,15
За даними спещально! лиератури критичш величини використаних коефщенпв, що зaсвiдчують ввдповвдшсть розпод^ шдив^альних значень закону Гаусса у до^джуваних вибiркaх, при рiвнi значущосп р<0,05 та чисельностi вибiрки 70 i 90 осiб становлять: Ах -вiдповiдно 0,459 та 0,409, Ех - 0,832 та 0,828 [4, с. 32-34]. Порiвнявши щ значения зi встановленими у до^джуваних вибiркaх, зробили висновок, що за одержаними коефщентами А та Ех не можна однозначно ввдповюти на питания про ввдповвдшсть нормальному розпод^ iндивiдуaльних значень у цих вибiркaх. У зв'язку з цим застосували найбшьш жорсткий (порiвияно з шшими iснуючими) Я-критерiй Колмогоровa-Смiрновa, критична величина якого при нормальному розподш iндивiдуaльних значень у показнику знаходиться на ршш р<0,10.
Одержaнi нами значення Я-критерiю зaсвiдчили, що в показниках сощально! i психологiчно! aдaптaцil датей розподiл iндивiдуaльних значень дiвчaток i хлопчиков вiдповiдaв закону Гаусса (див. табл. 2). У зв'язку з цим зробили висновок про можливють тд час порiвняння двох середшх використовувати /-критерiй Стьюдента для пов'язаних i непов'язаних вибiрок. Отже, для проведення експерименту були сформовaнi однорвдш за дослiджувaними показниками вибiрки 6^чних дiвчaток i хлоичик1в, що сприяло пiдвищенню об'ективностi результaтiв дослiджения та висновшв, зроблених на !х шдставг
Вивчення стану aдaптaцi! дiтей до навчально! дiяльностi на початку першого року навчання у ЗНЗ виявило наступне. Дaнi дiвчaток, пов'язaнi iз соцiaльною та психологiчною aдaптaцiею, становили ввдповвдно 4,1±0,1 бaлiв i 15,2 % (табл. 3).
Таблиця 3
Стан адаптацИ учтв перших клаав до навчальног дiяльностi в рiзнi перiоди першого _року навчання у ЗНЗ_
Виб1рка На початку Наприкшщ Змша t (Б±тс1%)
х1 т х 2 т абс. у %
соцгалъна адаптацгя (балгв)
Д1вчатка 4,1 0,1 3,48 0,1 - 0,6 - 15,1 5,15***
Хлопчики 3,7 0,1 3,2 0,1 - 0,4 - 11,3 3,11**
психологгчна адаптацгя (%)
Д1вчатка 15,2 0,2 31,1 0,3 15,9 - 104,3 15,9±6,28*
Хлопчики 19,8 0,5 33,8 0,5 14,0 - 70,7 14±6,98*
У першому випадку значения показника знаходилось у межах 4,49-3,5 балiв, як1 ввдображали середнiй рiвень адаптацiï, у другому - в межах 15-30 %, що свдаили про середнш ршень дезадаптацiï (середнiй р1вень адаптацiï) дiвчаток до навчальноï дiяльностi.
Враховуючи рекомендацп використаних методик [5, с. 10-13; 6, с. 17] та зроблеш рашше висновки щодо фiзичного стану дiвчаток на початку навчального року, одержат в обох тестуваннях дат штерпретували як такi, що засвiдчували достатнiй потенцiал для забезпечення ¡м адекватноï адаптаци до нових умов, яким вiдзначаeться навчальний процес у ЗНЗ порiвняно з таким процесом у ДНЗ.
У хлопчиков на початку навчального року одержали аналопчний результат, за винятком такого: сощальну адаптащю оцiнили балом 3,7±0,1, психолопчну - у 19,8 %. В обох випадках значения показнишв засвiдчували середнiй рiвень адаптацiï хлопчиков до навчальноï дiяльностi, тобто достатню ймовiрнiсть утворення у них протягом першого року навчання ïï адекватного варiанту.
Використання дiтьми протягом першого року навчання чинних оргашзацп, змiсту навчально1' дiяльностi та фiзичноï активност у визначених формах призвело до певно1' змiни дослiджуваних показникiв (табл. 2). Так, у дiвчаток показник сощально1' адаптацiï зменшився на 15,1 % i досяг значения 3,48±0,1 бала (р<0,001), показник психологiчноï адаптацiï, навпаки збiльшився на 104,3 % (р<0,05). У обох випадках пiдсумковi данi свiдчили про значне попршення протягом навчального року адаптацiйного потенщалу дiвчаток, тобто про ix неадекватну адаптацiю до нових умов, якими вiдзначаeться навчальний процес у ЗНЗ. Це зумовлювалося тим, що значения показника сощально].' адаптаци вiдповiдало низькому рiвню, а значення показника псиxологiчноï адаптаци засвiдчувало високий р1вень дезадаптаци.
Аналогiчний результат одержали у хлопчишв iз тieю рiзницею, що показник ïxньоï соцiальноï адаптаци зменшився на 11,3 % i досяг значення 3,2±0,1 бала (р<0,01), показник псиxологiчноï адаптаци, навпаки збiльшився на 70,7 % (р<0,05).
У зазначеному випадку данi, так само, як дат дiвчаток, засвiдчували значне зниження протягом навчального року адаптацiйного потенщалу та неадекватну адаптащю хлопчиков до нових умов, якими ввдзначаеться навчальний процес у ЗНЗ. Це пов'язано з тим, що значення показника соцiальноï адаптаци хлопчишв ввдповвдало низькому рiвню, а показника псиxологiчноï адаптаци - високому рiвню дезадаптаци до навчальноï дiяльностi у ЗНЗ.
Шсля завершення дошкольного навчального закладу та линього вiдпочинку дiти вiдзначалися середшм рiвнем соцiальноï та псиxологiчноï адаптаци. З таким рiвнем вони розпочали навчання у ЗНЗ, але протягом навчального року ввдбулося ïï значне попршення за обома показниками.
Новi умови житдаяльносп б^чних дiтей (в зв'язку з початком навчання у ЗНЗ) не сприяють утворенню в них адекватноï' адаптаци: на початку соцiальна та психолопчна вiдповiдають середньому рiвню (у давчаток вiдповiдно 4,1±0,1 бала i 15,2±0,2 %, у хлопчиков -3,7±0,1 бала i 19,8±0,5 %), а напришнщ - низькому (у дiвчаток 3,48±0,1 бала i 31,1±0,3 %, хлопчишв - 3,2±0,1 бала i 33,8±0,5 %). Це е одним iз чиннишв низького соматичного здоров'я.
Вище зазначений результат дае шдстави для висновку, що навчальна дiяльнiсть у перший рiк негативно позначаеться на адаптивних можливостях учшв перших клаив до нових умов навчання та виховання.
Перспективи подальших дослiджень вбачаемо у поглибленому вивчеш показнишв фiзичного стану (морфологiчниx, функщональних та показнишв фiзичноï' пiдготовленостi) учшв першого класу початковоï школи. Для вияву залежност мiж адаптацiею (сощальною, псиxологiчною) та показниками фiзичного стану дией.
Л1ТЕРАТУРА
1. Апанасенко Г. Л. Санолопя (медичнi аспекти валеологп): пiдручник для лiкарiв-слуxачiв закладiв (факулыелв пiслядипл. освiти / Апанасенко Г. Л. , Попова Л. А., Магльований А. В. - Л.: Кварт, 2011. - С. 156-158.
2. Боднарчук О. М. Взаемодiя школи та Ым'1 у фiзичному вихованш учнiв перших класiв: автореф. дис. ... канд. наук з фiз. виховання та спорту: 24.00.02 / О. М. Боднарчук. - ЛьвГв, 2013. - 19 с.
3. Гуменна О. А. Фiзiологiчнi характеристики оргашзму дггей молодшого шкшьного вiку в рiзниx умовах навчання: автореф. дис. ... канд.. бюл. наук: 03.00.13 / О. А. Гуменна. - К., 2006. - 20 с.
4. Денисова Л. В. Измерения и методы математической статистики в физическом воспитании и спорте: учеб. пособие / Денисова Л. В., Хмельницкая И. В., Харченко Л. А. - К.: Олiмп. л-ра, 2008.
5. Дубогай О. Д. Комплексна методика вивчення й оцшки рухового розвитку оргашзму молодших школярiв / О. Д. Дубогай // Основи здоров'я та фiзичнa культура. - 2007. - № 6. - С. 10-13.
6. Ковальова Л. М. Опитувальник для вчителя з визначення р1вня дезадаптацп першокласниюв до навчально! дiяльностi / Л. М. Ковальова // Початкова школа. - 1996. - № 7. - С. 17.
7. Ковальчук Л. В. Психофiзичний розвиток як фактор готовност шестилггшх дней до навчання в школг автореф. дис. ... канд. наук з фiз. виховання та спорту: 24.00.02 / Л. В. Ковальчук. - Львiв, 2007. - С. 19.
8. Кривчикова О. Психомоторний стан як фактор адаптацй учшв початкових клас1в до умов навчання в школi / О. Кривчикова, Т. Лясота // Фiзичне виховання, спорт i культура здоров'я у сучасному суспшьствг зб. наук. пр. - Луцьк: Вежа, 2008. - Т. 1. - С. 162-164.
9. Лещак О. М. Корекщя фiзичного стану i соматичного здоров'я школярiв в умовах лггаього дитячого оздоровчого закладу: автореф. дис. ... канд. наук з фiз. виховання та спорту: 24.00.02 /
0. М. Лещак. - 1вано-Франювськ, 2012. - 17 с.
10. Лясота Т. I. Шдвищення адаптацшних можливостей дггей 6-7 рокiв до умов навчання в початковш школi засобами фiзичного виховання: автореф. дис. ... канд. наук з фiз. виховання та спорту: 24.00.02 / Т. I. Лясота. - К., 2012. - 18 с.
11. Поташнюк I. В. Теоретичш i методичш засади застосування здоров'язбережувальних технологш навчання учнiв у зaгaльноосвiтнiх навчальних закладах: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 /
1. В. Поташнюк. - К., 2012. - 39 с.
12. Шиян Б. М. Нaуковi дослвдження у фiзичному виховання та спорта: навч. поЫбник / Шиян Б. М., Сдинак Г. А., Петришин Ю. В. - Кaм'янець-Подiльський: Рута, 2012.
13. Щорiчнa доповiдь про стан здоров'я населення Украши та сaнiтaрно-епiдемiчну ситуaцiю: 2010 рiк. - К., 2011.
