CC BY
29
Клштна пед1атр1я
УДК 616-053.5:371.712
НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л., ЯЦУЛА м.с. Льввський нацюнальний медичний унверситет ¡м. Данила Галицького
СТАН ЗДОРОВ'Я ПЕРШОКЛАСНИЮВ, IX ГОТОВНЮТЬ ДО СИСТЕМАТИЧНОГО НАВЧАННЯ В ШКОЛ1
Резюме. У сmаmmi наведет результати спостереження за першокласниками впродовж навчального року. У результатi вивчення психологiчноi та фiзичноi готовностi, а також особливостей стану здоров'я школярiв були визначен ймовiрнi фактори ризику шктьно1' дезадаптаци. Подат результати свiдчать про необхiднiстьрозробки та впровадження профлактично-оздоровчих заходiв вже на першомуроц навчання, що мають грунтуватися на аналiзi об'ективно'1' шформацii щодо медико-бiологiчних i сощальних особливостей учшв та динамщ основних показнишв стану здоров'я протягом 1'хнього навчання. Ключовi слова: першокласники, шкльна готовшсть, адаптащя.
Вступ
На сьогодшшнш день система сучасного навчання у школi вимагае вщповщ на багато запитань, що вини-кають у лiкарiв, педагопв та в батьыв дией рiзного вшу. Можна багато говорити про ефектившсть i корисшсть освггаього процесу, але тяжко инорувати той факт, що бшьшють дией заынчують школу з рiзноманiтними захворюваннями, якi формуються у перюд гхнього навчання [1—4]. Особливо важливими слiд вважати першi роки навчання, коли вщбуваеться рiзка змша практично всiх складових життя дитини: 11 навантаження, фь зично'1, розумово'1 та сощально'1 активностi, харчуван-ня. Саме в цей перюд вщбуваеться адаптацiя дитини до систематичного навчання або розвиваються процеси дезадаптаци, що призводять до численних функцю-нальних порушень, розвитку хронiчних захворювань, сприяють поганiй успiшностi [5—8].
Така ситуащя вимагае застосування певних профшактично-оздоровчих заходiв уже в початко-вих класах, проте вони мають грунтуватися на аналь зi об'ективно'1 шформацп щодо медико-бiологiчних i соцiальних особливостей учшв та динамщ основних показниыв стану здоров'я протягом 1хнього навчання [9-12].
Метою нашо'1 роботи був аналiз рiчноl динамiки стану здоров'я першокласниыв та впливу систематичного навчання на певш показники 1х функцiонального стану.
Матер1али та методи
Пд нашим спостереженням знаходилось 280 учшв перших клашв мiста Львова (143 хлопчики i 137 дiвча-ток), з яких 120 навчалися в загальноосвгтшх та 160 у спецiалiзованих школах мiста Львова. Спостереження
за цими дгтьми проводили протягом начального року — з вересня по травень. Ми вивчали сощально-бюлопчш особливост життя першокласникiв та ймовiрнi чинни-ки ризику порушень шыльно'1 адаптацп за допомогою спецiально розроблено'1 анкети, проводили поглиблеш огляди школярiв та спещальш тести впродовж навчального року.
Результати досл1дження та Тх обговорення
За даними нашого дослщження можна зробити ви-сновок, що дгти, якi вступають до перших клашв явля-ють собою достатньо рiзнорiдну вiкову групу: 5,5-6,0 року мали 7,2 % дiтей, 6,1-6,5 — 40,4 % дггей, 6,6-7 — 45,6 % дггей, 7,1-7,5 — 6,4 % дггей, 7,6-8 — 0,4 % дггей. Таким чином, хоча основну групу першокласниыв ста-новили дгти втэм вщ 6 до 7 роыв, достатньо значною була частка дiтей, вк: яких на момент вступу до школи був меншим за 6 або бшьшим за 7 роыв, що мало ю-тотний вплив на можливють адекватного навчання да-тей у школi та 1х адаптацiю до ритму шкiльного життя i навантаження. Майже половина дией, якi вступили на навчання в перший клас (51,4 %), не вщвщували дитячi дошкiльнi заклади. Вщсутшсть навичок життя i працi в оргашзованому дитячому колективi, iмовiрно, слщ уважати фактором ризику щодо труднощiв адаптацп до шкiльних навантажень та через недостатнш iмунний досвiд дитини фактором ризику збшьшено'1 частоти го-стрих респiраторних захворювань.
У сво'1х спостереженнях ми зафiксували покращен-ня показниыв сощальних умов життя дггей порiвняно з даними десятирiчноl давнини. Так, 83,6 % першокласниыв проживали в задовшьних умовах, проте 14,6 % дггей проживали в неповних родинах, яы мали низку
певних соцiально-економiчних особливостей i були фактором ризику розвитку шкшьно! дезадаптацп. Май-же половина сiмей першокласникiв (45,3 %) мали лише одну дитину, багатодгтш им'! (чотири i бшьше дитини в им'!) зустрiчалися у 5 % родин. 1з имейного анамнезу ми з'ясували, що значна кшьысть дiтей мали обтяжену спадковють. Найбiльш часто в родинах першокласниыв вiдмiчались захворювання серцево-судинно! системи — 42,9 %, надмiрна вага — 38,6 %, хвороби травно! системи — 33,6 %, хвороби оргашв дихання — 25,7 %, цукро-вий дiабет та iншi ендокриннi порушення — 16,4 %.
Бшьшють дiтей, якi вступають на навчання у школи, мали обтяжений перинатальний анамнез. Так, за дани-ми анкетного опитування, патолопчний перебп вапт-ностi спостерiгався у 33,6 % матерiв першокласникiв, ускладнений перебп пологiв — у 30,7 %. Ймовiрно, це i пояснюе той факт, що в медичнш документацп майже кожного п'ятого першокласника був зазначений дiагноз пологово! травми або вш протягом першого року життя знаходився на диспансерному облiку в невролога з приводу гiпоксично-iшемiчного ураження ЦНС. Слщ за-значити, що так! дти часто мають залишковi мiнiмальнi ознаки мозково! дисфункцп i можуть потребувати осо-бливих педагопчних пiдходiв при !хньому навчанш [13].
Вже за кiлька мюящв навчання першокласникiв у значно! кшькосп школярiв з'являлись скарги, якi мож-на було трактувати як прояви шкшьно! дезадаптацп. Переважали скарги на швидку втомлюванiсть — 50,7 % дггей, головний бiль — 43,2 %, порушення сну — 40,7 %, перюдичний бшь у живот — 38,6 % (у 9,3 % першоклас-никiв бiль у живот вiдмiчався часто).
Слiд зазначити, що через 2 мюящ навчання майже в половини дггей ми спостерпали змши апетиту: зни-ження — у 36,4 %, надмiрний апетит — у 5,4 %. Певною мiрою це можна пояснити змшою ритму та принципiв звичного харчування датей. З результатiв анкетного опитування можна зробити висновок, що тшьки трети-на першокласникiв (29,6 %) продовжували отримувати повноцiнне 4-разове харчування, 52,9 % першокласниыв — 3-разове харчування, 17,5 % харчувалися вкрай нерегулярно. 31,8 % першокласниыв не снiдали вран-щ, перед початком навчання у школi.
У своему дослiдженнi ми зробили спробу яысно! оцiнки харчування першокласниыв з урахуванням думок !хшх батьыв. Так, на думку батьыв першокласни-кiв, iхнi дiти недостатньо споживали молочних продук-ти (51 % опитаних), м'ясних продукпв (30,7 %), риби (29,3 %), овочей i фрукпв (15,4 %). При цьому батьки звертали увагу не на матерiальнi проблеми родини, а на знижений апетит iхньоi дитини.
Внаслшок початку шкiльного навчання менше двох годин перебували на свiжому повiтрi 63,9 % дiтей, 8,6 % — менше 1 години. У рухливих прах брали участь 50,7 % дггей, решта проводили свш вшьний час бiля екрану телевiзора чи комп'ютера.
Одним iз проявiв шкiльноi дезадаптацii й ознак перевтоми дитини може бути змша И поведшки [14]. За нашими даними, вже через три мюящ вщ початку навчання у школi майже в половини першокласниыв батьки частше спостерпали пригнiчений настрш
(49,3%), пiдвищену дратiвливiсть, невмотивовану агресившсть (47,2 %). Водночас батьки вважали свою дитину спокiйною i врiвноваженою у 49,6 % випадкiв, непосидючою i неуважною — у 25,7 %, збудливою — у 24,7 % випадыв.
Iнформацiя про наявшсть органiчних i хронiчних захворювань у першокласниыв на момент вступу до школи була отримана нами з медично! карти дитини (ф. № 026/о). Так, за даними виписок, у дггей спостерь галися так захворювання: патологiя органiв шлунково-кишкового тракту — в 11,4 %, хрошчш захворювання ЛОР-оргашв — у 10,4 %, алерпчна патологiя — у 8,6 %, захворювання опорно-рухового апарату — у 6,4 %, захворювання оргашв сечово! системи — у 5,4 %, невро-зоподiбнi стани — у 4,6 %, ендокринш порушення — у 4,3 %, патолопя з боку очей — у 3,9 %, ожиршня — у 3,2 %, захворювання серця — в 1,4 % першокласниыв.
На початку навчання шкшьну готовшсть у першокласниыв ми визначали, використовуючи методику Керна — 1расека. У результата проведеного тестування ми побачили, що 68,9 % дггей були готовi до початку навчання в шыш, високий рiвень готовносп мали 18,9 % дггей, однак 12,2 % першокласниыв показали низьку готовшсть до шыльного навчання. Сл1д зазначити, що дгти з низьким рiвнем готовносл становили групу ви-сокого ризику з розвитку шыльно! дезадаптацп (у першу чергу з урахуванням психолопчного компонента) i потребували занять зi шкiльним психологом.
Рiвень тривожносп у першокласникiв ми визначали, використовуючи спещальний тест тривожностi (Р. Теммл, М. Доры, В. Амен). Так, ми виявили, що низький рiвень тривожносп мали 19,3 % першокласниыв. Для цих дггей характерним було незначне емоцш-не реагування при невдачах, нечутливють до неуспiхiв, вщносний спокiй, що носить захисний характер i нiби не допускае неприемний досвщ у свщомють. Цi дiти не вiдчували серйозних труднощiв, добре адаптувалися до навчання i справлялися з навчальним навантаженням, були комушкабельними при спiлкуваннi з учителями й ровесниками.
Середнш рiвень тривожносп мали 53,6 % першо-класниыв. Цi учнi переживали сво! неустхи й невдачi, але вони не зачшали !х глибоко. Працездатнiсть таких дггей не була низькою, однак вона помгтно знижувала-ся до ынця навчального дня. Часто вщ^чалися ознаки перевтоми, порушення концентрацп уваги. Помiт-не напруження спонукало до переборення труднощiв. В емоцшнш сферi були вираженi коливання настрою, невпевнешсть.
Високий рiвень тривожностi мали 27,1 % першокласниыв. Для таких дией характерним було гостре, тривале, болюне реагування на невдачь Вони переживали виражену тривогу в ситуащях публiчноi перевiрки знань, постшно очiкували негативного ставлення до себе, негативних оцшок з боку батьыв, педагопв i ро-весниыв, що заважало !м адекватно оцшити ситуацiю. 1м було тяжко встигати на рiвнi класу, працездатнiсть у них була низька, перевтома наставала дуже швидко, що виявлялось в неуважносп, вщволшанш, рухливому неспоко!.
аороЬёе ^аГТрЗювня
3(24) • 2010
Клтт'чна пед!атр!я
Одним i3 найбiльш об'ективних й шформативних критерiíв здоров'я та вшового рГвня розвитку дитячого оргашзму е фiзичний розвиток [15]. Оцiнка фiзичнoгo розвитку дией за методом центильних таблиць на початку навчального року показала, що майже половина дггей (49,3 %) мали середш показники зi зросту та середш показники з маси (53,9 %). У ынщ навчального року ми побачили певну тенденцш до негативних змш пoказникiв фiзичнoгo розвитку першокласниыв: зменшилась частка дiтей, як мали середнi показники зi зросту i маси до 45,0 i 47,5 % вiдпoвiднo. Збiльшилась частка дггей iз проявами гiпoтрoфií з 4,6 до 10,4 %. Вод-ночас, за даними наших спостережень, дГти впродовж навчального року суттево шдросли.
Гармоншшсть фГзичного розвитку ми визначали за допомогою iндексу Пушкарьова, що побудований на залежнoстi величин росту вгд величини маси ттла та окружност груднo'í клики. Так, на основГ оцшки пропорцшносп (гармоншносп) фГзичного розвитку визначено, що серед дггей, яы розпочали навчання, гармоншно розвинених було 71,8 %, а дисгармонш-но — 28,2 % першокласниыв. У ынщ навчального року ми побачили, що ыльысть дисгармоншно розвинутих дiтей збiльшилась Гз 28,2 до 35,8 %.
Визначення бюлопчного вшу за зубною зршстю е достатньо шформативним i доступним морфолопчним оцшочним критерГем для дГтей данo'í вiкoвo'í категoрií [16]. Зпдно з щею оцшкою, до медГанпв (дати, у яких бюлопчний вш вГдповГдае паспортному) належали 67,5 % першокласниыв, до ретарданпв (бюлопчний вш вгдстае вгд паспортного) — 18,9 % першокласниыв, до акселералв (бюлопчний вш випереджае паспорт-ний) — 13,6 %.
Як штегральний показник адаптацшних можливос-тей дитини ми визначали шдекс функцюнальних змш (1ФЗ) за формулою Р.М. Баевського i ствавт. (1987). Так, у вересш ми визначили, що задовгльним рГвень адаптацп був у 69,3 % першокласниыв, що свгдчило про 1х достатш адаптацшш резерви при мшмальному ступеш напруження регуляторних систем. Напруження мехашзмГв адаптацп вщшчалося у 18,9 %, стан незадо-вшьно1 адаптацп — в 11,8 % першокласниыв.
У травш поточного навчального року рГвень задо-вшьно1 адаптацп у першокласниыв невГропдно змен-шився до 67,1 % дГтей, при цьому зросла кшьысть да-тей, як мали напруження мехашзмГв адаптацп (25,7 %) i незадовшьну адаптацш (7,2 % першокласниыв). Така тенденщя свгдчила про виснаження функцюнальних резервГв оргашзму датей.
Адаптащя серцево-судинно1 системи до рГзних на-вантажень е важливим штегральним критерГем, оскшь-ки И здатшсть збгльшувати свою функцш нергдко стае ланкою, що лГмГтуе штенсившсть i тривалють присто-сувальних реакцш оргашзму. У свогх дослгдженнях ми проводили пробу Мартше — Кушелевського Гз дозова-ним фГзичним навантаженням.
При проведенш проби Мартше — Кушелевського на початку навчання у 25,7 % першокласниыв ми вияви-ли несприятливу реакцш серцево-судинно1 системи на фГзичне навантаження. Бшьшють (57,1 %) становили
дгти з промiжним типом реагування серцево-судинно'1 системи на фiзичне навантаження, а фiзiологiчний тип реакцп спостерiгався лише у 17,2 % першокласниыв. Аналiзуючи показники функцюнального стану серцево-судинно'1 системи в динамщ, ми встановили, що наприкiнцi навчального року частка дггей з патоло-пчною (несприятливою) реакцiею серцево-судинно! системи на фiзичне навантаження практично не зменшилась i становила 23,2 %.
Гострi респiраторнi вiруснi шфекцп е найбiльш частою причиною, з приводу яко1 дiти пропускали навчання в шыш, вщповщно, погано засвоювали навчальний матерiал, що призводило до виснаження 1хнього оргашзму i позначалося на зниженнi 1х успiшностi. Про-пускаючи навчання в школ^ дитина недостатньо за-своювала навчальний матерiал, внаслiдок цього досить часто не могла виконати поставлене 1й завдання, рiвень базових знань був недостатшм, що збшьшувало ризик виникнення небажання дитини вщвщувати школу та вчитися, втрати штересу до навчання, зривiв у поведш-цi, виникнення невротичних розладiв.
Протягом навчального року захворювашсть на ГРВ1 та грип становила 65,3 випадку на 100 дiтей. Середня трива-лiсть вiдсутностi дггей у школi у випадку розвитку гостро-го рестраторного захворювання становила 9,3 ± 0,9 доби. Майже в кожному п'ятому випадку гострого ресшратор-ного захворювання (18 %) документувалися рiзноманiтнi ускладнення — бронхит, пневмония, отит.
Аналiзуючи рiвень успiшностi першокпасникiв, ми побачили, що бшьшють дiтей за I пiврiччя (48,6 %) мали середнш рiвень успiшностi, водночас багато дггей (39,3 %) були з низьким рiвнем усшшносл, а достатнш рiвень спостерiгався лише у 12,1 % першокласниыв.
Аналiзуючи рiвень усшшносп першокпасникiв за II пiврiччя, ми вщзначили незначну позитивну динамiку: у 4,3 % дггей рiвень усшшносп був високим, середнiй рiвень усшшносп був у 62,5 %. Достатнш рiвень усшш-ностi спостерiгався у 21,8 %, 11,4 % дггей мали низький рiвень успiшностi й потребували проведення вщповщ-них коригуючих заходiв.
Висновки
Таким чином, дпи, якi починають навчання у шко-лi, становлять неоднорiдну групу i мають рiзноманiтнi фактори ризику, що можуть ускладнювати 1х адаптацiю до систематичного навчання у школь Порушення адаптацп до шыльного навчання може проявлятися у ви-никненш рiзноманiтних скарг, змiнах настрою i пове-дiнки, пiдвищенiй втомлюваностi, попршенш апетиту i схильностi до частих гострих захворювань, попршен-нi показниыв фiзичного розвитку, недостатнього рiвня усшшносп, напруження регуляторних адаптацiйних механiзмiв iз тенденцiею до виснаження функцюналь-них систем. Все це потребуе розробки i впровадження у шыльну практику профшактично-оздоровчих комп-лексiв, метою яких мае бути покращення адаптацп першокласниыв до систематичного шкшьного навчання, збшьшення 1хшх функцiональних резервiв i покращення успiшностi, щоб процес навчання у шыш був цша-вим, корисним i не завдавав шкоди здоров'ю.
Список л1тератури
1. Мокеенко Р.О. Частота та структура захворюваностi дтей в УкраМ та шляхи tt зниження // Современная педиатрия. — 2009. — № 2 (24). — С. 4-10.
2. Полунина Н.В., Нестеренко Е.И., Полунина В.В., Борисен-ко В.В. Роль семьи в сохранении здоровья детей // Рос. вестник перинат. и педиатр. — 2004. — № 4. — С. 120-126.
3. Коренев Н.В., Даниленко Г.М. Здоров 'я школярiв, сьогоден-ня та проблеми на перспективу // Охорона здоров 'я Украти. — 2003. — № 1. — С. 49-54.
4. Zuckerman B., Halfon N. School readiness: an idea whose time has arrived// Pediatrics. — 2003. — 111(6). — 1433-1436.
5. Макарова В.И., Дегтева Т.Н., Афанасенкова Н.В. и др. Подходы к сохранению здоров 'я детей в условиях интенсификации образовательного процесса // Российский педиатрический журнал. — 2000. — № 3. — С. 60-62.
6. Штряк-Нижник З.А. Збереження психологiчного, емоцшно-вольового здоров'я школяра як важливе завдання школи // Матерiали до круглого столу «Сучасна загальноосвтня школа та репродуктивне здоров'я». — Кшв, 22 грудня 2003р. — С. 52-55.
7. Маценко Ж.М. Психологiчнi причини труднощiв адаптацИ дитини до школи та умови ¡хзапобкання//Початкова освта. — 2003. — № 19. — С. 6-7.
8. Волянська Л.А., Бурбела Е.1., Левенець С.С. та т. Психосощальна адаптащя дтей шкыьного вгку // Современная педиатрия. — 2006. — № 3 (12). — С. 167-170.
Няньковский СЛ., Яцула М.С.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ ПЕРВОКЛАССНИКОВ,
ИХ ГОТОВНОСТЬ К СИСТЕМАТИЧЕСКОМУ ОБУЧЕНИЮ В ШКОЛЕ
Резюме. В статье представлены результаты наблюдения за первоклассниками на протяжении учебного года. В результате изучения психологической и физической готовности, а также особенностей состояния здоровья школьников были определены вероятные факторы риска школьной дезадаптации. Представленные результаты свидетельствуют о необходимости разработки и внедрения профилактически-оздоровительных мероприятий уже на первом году обучения, которые должны основываться на анализе объективной информации относительно медико-биологических и социальных особенностей учеников и динамике основных показателей состояния здоровья на протяжении их обучения.
Ключевые слова: первоклассники, школьная готовность, адаптация.
9. Schor E.L., Abrams M.K., Shea K. Medicaid: health promotion and disease prevention for school readiness // Health Aff (Millwood). - 2007. - 26(2). - 420-429.
10. Лук 'янова О.М. Проблеми здоров'я здоровог дитини та nayKoei аспекти профыактики його порушень // Мистецтво лжування. — 2005. — № 2. — С. 6-15.
11. Даниленко Г.М. Активно-конструктивна профыактика як основа формування здоров 'я школярiв // Матерiали XIV з'Чзду гiгieнiстiв Украти, 19—20 травня 2004р. — Днтропетровськ. — С. 195.
12. Антипкш Ю.Г. Диспансеризащя дтей — основа профыактично'1 педiатрiï// ПАТ. — 2007. — № 4. — С. 7-10.
13. Чутко Л.С. Школьная дезадаптация в клинической практике детского невролога. — Санкт-Петербург, 2006. — 53 с.
14. Zuddas A., Ancilleta B., Muglia P., Cianchetti C. Attention-deficit /hyperactivity disorder: a neuropsychiatric disorder with childhood onset // Europ. J. Paediatr. Neurol. — 2000. — Vol. 4, № 2. — Р. 53-62.
15. Кучма В.Р., Скоблина Н.А. Физическое развитие младших школьников и факторы, его определяющие // Российский педиатрический журнал. — 2009. — № 2. — С. 14-19.
16. Чижик В.В, Ф^с Т.1., Кренделева В.У. Ахтуальтсть вивчення бiологiчного вжу молодших школярiв в процеа адаптацИ до фiзичних навантажень за зубною зрыктю // Науковий вкник Волин. держ.ун-ту ш. Леа Украшки. — 2003. — № 11. — С. 73-77.
Отримано 29.03.10 □
NyankovskyS.L., Yatsula M.S. Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky
HEALTH STATUS OF THE FIRST FORM PUPILS AND THEIR READINESS FOR SYSTEMATIC LEARNING AT SCHOOL
Summary. The results of the observation of the first form pupils during the school year are presented in the article. The probable risk factors of school disadaptation were determined based on the results of investigation of pupils' psychological and physical readiness for school and peculiarities of their health status. The presented data suggest that elaboration and implementation of preventive measures are essential already during the first school year. These measures must be based on the analysis of objective information on medical-biological and social features of the pupils and changes of basic parameters of health status during the tutorial.
Key words: first form pupils, school readiness, adaptation.
(^ъкюоЬье ^¿Г/ребёнка
