CC BY
17
Клшшна пед1атр1я
УДК 616.37+613.955 ЛЕМБРИК 1.С.
ДВНЗ «1ваноФранювський нацональний медичний унверситет»
характер перевру патологи п|дшлунк0в01 залози у молодшому шюльному вщ
Резюме. У данш сmаmmi подан особлuвостi переб^ патологп тдшлунковог залози у молодшому шкльному вщ. Комплексно обстежеш 102 дитини цього вжу, з них в 69,6 % обстежених встановлено дiагноз реактивного панкреатиту, у 31,4 % — хрошчного панкреатиту. До факторiв ризику розвит-ку хротчног патологп тдшлунково'1 залози в цьому вц зараховано: обтяжетсть спадкового анамнезу, змши харчового рацюну через перехiд до шкыьноИ форми навчання, проживання у неповних родинах. Встановлено залежшсть вираженостi клшчног симптоматики та параклжчних змш вiд ознак психовегетативного дисбалансу.
Ключовi слова: молодший шкльний вк, панкреатит, клтчний перебг.
Як вщомо, молодший шкшьний вш характеризуемся складними мехашзмами адаптацп дитячого орга-шзму, пов'язаними з переходом до навчання та соща-лiзацií загалом [2—5].
Саме в цьому втэвому перiодi зазвичай виявляють-ся першi ознаки численних функцюнальних порушень iз наступною хрошзащею процесу, ознаки психовегетативного дисбалансу, попршення якост життя, де-формащя рис особистостi, що визначае передумови розвитку патологiчних змiн [1, 3, 5].
Метою нашого дослщження було вивчення клшшэ-параклiнiчних особливостей перебпу захворювань тд-шлунковоí залози у дггей молодшого школьного вку.
Матер1ал I методи дослщження
Комплексно обстежеш 102 дiтини молодшого шкшьного вiку вiдповiдно до сучасних протоколiв даа-гностики та лiкування. О^м цього, хворi дiти запо-внювали анкети щодо факторiв ризику розвитку панкреатиту.
Результати дослщження та Тх обговорення
Дiaгноз хронiчного панкреатиту було верифшовано нами у 31,4 % пащенлв, реактивного панкреатиту — в 69,6 % дггей. Ознаки вегетовiсцерaльноí дисфункцп встановлено в 75 % дггей, вегетосудинноí дисфункцií— у 25 % хворих вщповщно. У бшьшосп випaдкiв пато-логiя пiдшлунково'í залози поеднувалася з синдромом функцiонaльно'í диспепсп, рефлюксною хворобою, у третинi випадыв — з гострим гастритом або синдромом цикпiчно'í aцетонемiчно'í блювоти.
Стаж захворювання становив у середньому до 1 року: вiд деылькох днiв до деылькох тижнiв — у ви-
падку поеднання дано! патологп з гострим гастритом; вщ 1 до 3 мюящв — у випадку поеднання реактивного панкреатиту з синдромом функцюнально1 диспепсií; вщ 6 мiсяцiв до 1 року — при поеднанш пaтологií шд-шлунково1 залози з синдромом циктчно1 aцетонемiч-но1 блювоти.
За нашими даними, 80 % першокласниыв проживали у задовшьних соцiaльно-побутових умовах, од-нак рiвень прожиткового мшмуму в 45 % був нижчим за норму, що певною мiрою позначалося на якiснiй та ыльыснш хaрaктеристицi харчового рaцiону школяра.
65 % имей були неповними; вщсоток реструктури-зованих сiмей, де один iз бaтькiв е нерiдним, вщзна-чався у 2 % пащентлв iз хронiчним панкреатитом. Сто-сунки в 1/3 родин мiж батьками були задовшьними; сiмейнi конфлiкти вщзначалися в 1,5 % випaдкiв.
Розумово-емоцшш перевантаження в школi, пов'язaнi з недостатшм засвоенням шыльно1 програми перших роыв навчання, виявлено у 10 % хворих; погаш стосунки з однокласниками та вчителями вiдзнaчили в себе 5 % опитаних.
Омейний анамнез був обтяженим у 68 % дггей iз па-тологiею тдшлунково1 залози. Так, у бшьшосп родичiв 1—11 ступеня спорщненосл вiдзнaчено захворювання шлунково-кишкового тракту, в 50 % випадыв — ожи-ршня, в 42 % — гшертошчну хворобу. Цукровий дiaбет та шшу ендокринну пaтологiю виявлено в 18 % роди-чiв опитаних нами дггей. Обтяжений перинатальний анамнез виявлено у 5 % хворих дггей за рахунок поло-гово1 травми, гiпоксично-iшемiчного ураження ЦНС, гемолгичнох хвороби новонароджених.
На думку батьыв обстежених, змiни харчового ра-цюну внaслiдок переходу на шкiльну форму навчання мали мiсце у 56 % хворих першокласниыв. Вживання
1(28) • 2011
Кл1тчна пед!атр!я
солодко! газовано! води було вiдзначено у 65 % дiтей, брак риби, м'ясних та молочних продукпв в рацюш спостерiгався у 55 % випадыв. Споживання води з-пiд крана було наявним лише в 1,5 % опитаних.
Серед ктшчних проявiв функцюнального захво-рювання шдшлунково! залози переважали симптоми абдомiнального больового синдрому за типом алоди-нп, тобто спостер^алася невiдповiднiсть вираженостi симптомiв фiзикальним даним. При хронiчному панкреатит переважав спастичний бiль iз частотою заго-стрень 2—3 рази на рк:.
Загострення абдомiнального болю при функцю-нальнiй патологи шдшлунково! залози у 75 % випадыв було пов'язане зi стресовими ситуашями, у 67,8 % хворих — з порушенням рацюну харчування, рщше — iнтенсивнiстю фiзичних навантажень (бп на уроцi фiзкультури). При оргашчнш патологГ! шдшлунково! залози, натомiсть, загострення абдомшального болю було спровоковане частим вживанням солодощiв, жирних та сокогшних страв.
До диспептичних проявiв при функцюнальнш патологГ! шдшлунково! залози у молодшому школьному вiцi можна вiднести неодноразову виснажливу блюво-ту, вщрижка кислим, розлади випорожнень за типом проношв, субфебрилiтет. Нерiдко описана симптоматика була пов'язана також iз шдвищеною збудливiстю дитини.
При фiзикальному обстеженнi позитивнi симптоми подразнення очеревини (Мейо-Робсона, Дежардена) мали мюце лише в 11 дiтей (35,5 %).
У решти обстежених було виявлено незначну болю-чiсть у пшородуоденальнш зонi, чутливiсть при паль-пацп в дiлянцi шдшлунково! залози.
При хрошчному панкреатитi частiше мали мюце нудота, вщрижка гiрким, кислим, нестшысть випорожнень. При об'ективному обстеженнi констатоване зниження маси тша — у 5 хворих. Позитивний симптом Мейо-Робсона спостериався у 70 % хворих, болючють у зош Шоффара — у 65 % випадыв, болючють у точщ Дежардена мала мюце у 45 % випадыв.
Експресивнють клшчних симптомiв при хротчшй патологи шдшлунково! залози визначала тривалiсть пропускав занять, погiршення якост навчання, пору-шення здатностi до запам'ятовування та вщтворення навчального матерiалу. Дезадаптацiя до навчання мала мюце вже на початку навчального року: переважали втомлюванють, пригшчений настрiй, роздратованють, слабкiсть. Цi дiти частiше за здорових емоцшно реагу-
вали на невдач^ не вмiли налагодити нормальш сто-сунки з оточуючими.
Середнiй рiвень тривожностi переважав у 7 % хворих, частше з реактивним панкреатитом поеднано з синдромом функцюнально! диспепси або гострим гастритом. У них мали мюце ознаки перевтоми, пору-шення концентрацп уваги. Також достовiрно частше вiдзначалися лабiльнiсть настрою та невпевненють у сво!х силах, зневiра в усшшносл лiкування. Поряд iз цим констатовано бради-тахiаритмiю, перебо! в ро-ботi серця, переважно на тлi змiни погодних умов та/ або мшмального фiзичного навантаження, коливання артерiального тиску в бiк гшотони, головний бшь. Дер-мографiзм був блщим, невираженим.
Високий рiвень тривожностi вщзначали 78 % хворих iз хронiчним панкреатитом та 5 % пащенпв iз реактивним панкреатитом поеднано з синдромом ци^ч-но! ацетонемiчноl блювоти. Цi дiти болюно реагували на невдачi в засвоенш навчального матерiалу, виявля-ли виражений негативiзм як реакцiю на огляд лкаря, конфлiктували з оточуючими — однокласниками та батьками. Працездатнiсть !х була суттево порушеною, швидше наставали перевтома та емоцшне виснаження. Серцебиття та бiль у дiлянцi серця виявлено у 72 % випадыв, непровщний систолiчний шум — у 70 % хворих вщповщно. Порушення в роботi серця за типом не-повно! блокади право! шжки пучка Гiса, тахiаритмil, схильнють до артерiальноl гшертензи, шум у вухах, за-качування в транспорт виявлено у 78 % дтей, виражений червоний дермографiзм — у 65 % пащенпв, переважно на тлi загострення клшчно! симптоматики.
Низький рiвень тривожностi було встановлено лише у 15 % хворих. Ц дти мали непогаш успiхи в навчаннi, проявляли добру адаптацш, були бiльш комушкабель-ними. Ц дiти мали схильнiсть до симпатикотони, добре толерували фiзичнi та психоемоцiйнi навантаження. Ознаки синусово! аритми та блокади право! шжки пучка Пса встановлено в 25 % хворих. Так змши були характерними лише для функцюнально! патологи.
Функцюнальний стан пiдшлунково! залози в пащ-ентiв молодшого шыльного вiку характеризувався мь нiмальним, рщше — помiрним ступенем екзо- й ендо-кринно! недостатностi.
Отриманi нами даш наведенi в табл. 1.
Шдвищення рiвня амiлолiтичних ферментiв мало мюце у 22,5 % хворих iз реактивним панкреатитом переважно поеднано з синдромом циктчного аце-тонемiчного блювання та гострим гастритом; рiвень
Таблиця 1. Характеристика функцюнального стану пщшлунковоУ залози в дтей ¡з патологею
панкреатоб'л'арно! зони, п = 102
Показник Хрошчний панкреатит, п = 31 Реактивний панкреатит, п = 71
Амтаза сироватки кров^ ггод/л 35,2 ± 0,1 60,2 ± 0,2 р < 0,05
Дiастаза сечi, г-год/л 65,2 ± 0,1 88,3 ± 0,2 р < 0,05
Трипсин сироватки кров^ МО 4,2 ± 0,2 6,2 ± 0,3 р < 0,05
Глюкоза сироватки кровi, ммоль/л 5,5 ± 0,3 8,7 ± 0,2 р < 0,05
www.pediatric.mif-ua. сот
87
Кл1'т'чна педтатртя
1(28) • 2011
трипсину сироватки кровi пiдвищувався у 25 % хворих iз даною поеднаною патологieю. Порушення толерант-ностi до глюкози виявлено у 2 % хворих iз реактивним панкреатитом на фош симпатикотони i в 60 % хворих iз хронiчною патолопею пгадшлунковох залози вiдповiдно.
Бiлковий спектр кровi зазнавав змiн у 15 % хворих iз реактивними змшами з боку пгадшлунковох залози i характеризувався гiпо- та диспротешемГею з перева-жанням рiвня гамма-глобулiнiв. Величина трансамшаз зазнавала змiн лише в 1,5 % випадив на тт вираженого блювання та штоксикаци, зумовлено! синдромом ци-клiчного ацетонемiчного блювання; рiвень холшес-терази був суттево зниженим у 20 % вщповщно, що вказувало на порушення бшоксинтезуючо1 функци печшки. У ще1 ж кiлькостi хворих суттевих змiн зазнавав рiвень гшурово1 кислоти сечi — вш пiдвищувався вдвiчi порiвняно з нормою. Отримаш данi засвiдчили опосередковане порушення детоксикащйно1 функци печiнки. Ознаки холестатичного синдрому (тдвищен-ня рiвня кон'югованого бiлiрубiну та лужно1 фосфата-зи) не було виявлено у жодно1 дитини, що перебувала пiд нашим спостереженням.
При хронiчному панкреатитi вщповщш показни-ки змiнювалися в 65 % випадив. Ознаки дефщитно1 анеми складного генезу та диспротешемш виявлено у 60 % хворих, рiвень холшестерази був зниженим у 75 % випадыв, а рiвень гшурово1 кислоти у 2,5 раза переви-щував норму. Прояви цитолiтичного та холестатичного синдромiв зустрiчалися у 40 % хворих.
За даними ультразвуково1 дiагностики, помiрне збiльшення розмiрiв печiнки, переважно за рахунок право1 частки, ознаки периваскулярно1 шфшьтраци паренхiми печiнки виявлено в 1,5 % хворих iз реактивними змшами з боку шдшлунково1 залози. У них же встановлено виражений набряк шдшлунково1 залози, збшьшення лiмфовузлiв у воротах селезiнки та ворггно1 вени. Правобiчний нефроптоз, ознаки диз-метаболГчно1 нефропати за типом оксалури вiрогiдно частiше виявляли у пащентлв iз вираженою штоксика-цieю, супутшм синдромом циклiчного ацетонемiчного
Таблиця 2. Характеристика функцюнального стану
зони, п
блювання. Серед пащенпв iз хрошчним панкреатитом збiльшення розмiрiв печiнки на 1,5—2,0 см та часткове пгдвищення ехогенност паренхiми органа виявлено у 75 % хворих. Часткове пгдвищення ехогенност па-ренхiми пгадшлунковох залози, ехопозитивш точковi та лiнiйнi включення в товщi органа встановлено у 65 % пащенпв. Аномали розвитку сечовидшьно1 системи та оксалурiя виражено корелювали з експресивнiстю кль шчно1 симптоматики у 55 % хворих. Залишковий вмiст у шлунку та дванадцятипалш кишцi встановлено у 35 % дггей молодшого шкiльного вку з хронiчною патолоп-ею пщшлунковох залози.
Результати проведення рН-метри шлунка вказували на помiрну мiнiмальну гшерацидшсть в дiтей iз помГр-ним та низьким рiвнем тривожностi, що пояснюеться ефектами п^а§ш.
У дггешз вираженою тривожнiстю на фонi бшьш значущих змiн функцiонального стану оргашв панкре-атобшарно1 зони та печшки з ознаками симпатикотони виявлено домшування помГрно1 мГшмально1 гшо-ацидносп, рiдше — ознаки нормоацидностi.
За даними кардюштервалографи, змiни вегетативного статусу в дггей молодшого шкшьного вку з пато-логieю панкреатобшарно1 зони корелювали з характером патологи, труднощами адаптаци до навчального процесу та динамiкою клИчних, психоемоцшних про-явГв. Так, у дггей з високим рiвнем тривожност та ви-раженiстю клИчних симптомГв частше превалювали симпатикотонiя, схильшсть до розвитку симпатоадре-налово1 кризи. У дггей Гз середнiм рiвнем тривожносп, помГрними змшами функцюнального стану печшки та пшшлунковох залози виявлено парасимпатикотонш.
Висновки
1. У 69,6 % дггей молодшого шкшьного вку встановлено прояви реактивного панкреатиту, дГагноз хро-шчного панкреатиту — в 31,4 % хворих вшповшно.
2. Виокремлено фактори ризику розвитку хрошчно1 патологи пшшлунково1 залози: обтяжений шмейний анамнез, у першу чергу з приводу патологи травного
печНки в д'пей ¡з патолопею панкреатоб'л'арно! = 102
Показник Хронiчний панкреатит, п = 31 Реактивний панкреатит, п = 71 Вiрогiднiсть рiзницi, р
Загальний бток, г/л 56,2 ± 1,2 72,5 ± 1,3 < 0,05
Альбумши, г/л 39,8 ± 0,5 42,2 ± 0,5 < 0,05
Гпобулши, г/л 28,5 ± 0,3 25 ± 0,2 < 0,05
а^глобулш, % 2,78 ± 1,2 3,55 ± 1,2 < 0,05
Р-глобулш, % 5,31 ± 1,5 12,1 ± 1,4 < 0,05
у-глобулши, % 15,5 ± 1,2 10,2 ± 1,3 < 0,05
АлАт, ммоль/л 1,02 ± 0,1 0,68 ± 0,2 < 0,05
АсАт, ммоль/л 0,45 ± 0,2 0,32 ± 0,1 0,05
Загальний бкжрубш, мкмоль/л Прямий бiлiрубiн, мкмоль/л Непрямий бктрубш, мкмоль/л 24,2 ± 0,1 7,33 ± 0,5 15,34 ± 0,1 18,2 ± 0,1 3,32 ± 0,3 8,31 ± 0,1 < 0,05 < 0,05 < 0,05
Лужна фосфатаза, Од/л 6234 ± 0,3 4325 ± 0,1 < 0,05
Холiнестераза, мккат/л 56,2 ± 1,2 76,2 ± 0,5 < 0,05
1(28) • 2011
Клтт'чна пед!атр!я
тракту, ожиргння та гшертошчно! хвороби; проживан-ня у неповних сiм'ях; змгни харчового рацiону внаслг-док переходу до навчання (брак молочних, м'ясних та рибних страв на тлг переважання вуглеводгв у рацiонi); меншою мiрою — розумово-емоцiйнi перевантаження, пов'язанг з невстиганням за рештою однолгтыв, трива-лими пропусками занять через хворобу.
3. Встановлено залежшсть ктшко-паракшшчно! симптоматики, вщ ступенiв тривожностi та характеру перебггу патологп: змiни психовегетативного дисбалансу, порушення функцiонального стану печiнки та пгдшлунково! залози е менш вираженими при реактивному панкреатить
4. За даними ультразвуково! дiагностики, при реактивному панкреатит переважають набряк та збгль-шення лiмфовузлiв, при хронiчнiй патологп — точковi та лiнiйнi ехопозитивнi сигнали, часткове пiдвищення ехогенностi паренхiми.
5. За даними рН-метрп шлунка, у бгльшостг дiтей з патологiею тдшлунково! залози встановлено ознаки гiпоацидностi на таг симпатикотонп, гiперацидностi та рГдше нормоацидностг — на тлг парасимпатикотонГ!.
Лембрик И.С.
ГВУЗ «ИваноФранковский национальный медицинский университет»
ХАРАКТЕР ТЕЧЕНИЯ ПАТОЛОГИИ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В МЛАДШЕМ ШКОЛЬНОМ ВОЗРАСТЕ
Резюме. В данной статье представлены особенности течения патологии поджелудочной железы в младшем школьном возрасте. Комплексно обследованы 102 ребенка этого возраста, из них у 69,6 % обследованных установлен диагноз реактивного панкреатита, у 31,4 % — хронического панкреатита. К факторам риска развития хронической патологии поджелудочной железы в этом возрасте относят: отягощен-ность наследственного анамнеза, изменения пищевого рациона из-за перехода к школьной форме обучения, проживание в неполных семьях. Установлена зависимость выраженности клинической симптоматики и параклинических изменений от признаков психовегетативного дисбаланса.
Ключевые слова: младший школьный возраст, панкреатит, клиническое течение.
Перспективи подальших дослгджень: розробка ефективних терапевтичних та профглактичних схем у дгтей з патологгею пгдшлунково! залози, з урахуван-ням вгкових особливостей та характеру патологгчних змгн.
Список л1тератури
1. Лнтипкш Ю.Г. Диспансеризацы дтей — основа профыактично1 nediampii'//ПЛ1. — 2007. — № 4. — С. 7-10.
2. Волянська Л.А Психосощальна адаптацы дтей шкыьного вжу / Л.А Волянська, Е.1. Бурбела, С.С. Левенець та т. // Современная педиатрия. — 2006. — № 3(12). — С. 167-170.
3. Лук 'янова О.М. Проблеми здоров 'я здоровоt дитини та науковi аспекти профыактики його порушень // Мистецтво лжування.— 2005. — № 2. — С. 6-15.
4. Няньковський С.Л. Стан здоров'я першокласниюв, tx готовтсть до систематичного навчання в школi / С.Л. Няньковський, М.С. Яцула // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3(24). — С. 55-58.
5. Schor E.I. Medic aid: health promotion and disease prevention for school readiness/E.I. Schor, M.K. Abrams, K. Shea //Health Aff (Millwood). — 2007. — 26(2). — P. 420-429.
Отримано 13.10.10 □
Lembryk I.S.
State Higher Educational Institution «Ivano-Frankivsk National Medical University», Ukraine
FEATURES OF PANCREAS PATHOLOGY COURSE IN MIDCHILDHOOD
Summary. In this article the peculiarities of pancreas pathology course midchildhood are presented. 102 children of this age were completely examined, 69,6 % of them were diagnosed with reactive pancreatitis, 31,4 % — with chronic pancreatitis. The risk factors of chronic pancreas pathology development in this age include strong family history, changes in dietary intake because of transition to school education, residence in incomplete families. There was shown the dependence of intensity of clinical and paraclinical symptoms on signs of psychovegetative dysbalance.
Key words: midchildhood, pancreatitis, clinical course.
www.pediatric.mif-ua. com
89
