CC BY
30
Орипнальш досл1дження Original Researches ■ ( ■ | ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Гастроентеролопчт захворювання у д1тей / Gastroenterological Diseases in Children
УДК 616-071+616.37+613.95
DOI: 10.22141/2308-2097.4.62.2016.81093
СОРОКМАН Т.В., ПОПЕЛЮК О.-М.В.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний унверситет», м. 4epHiBц, Украна
ОСОБЛИВОСТ ПЕРЕБ^У ПАТОЛОГИ тДШЛУНКОВОТ ЗАЛОЗИ В ДПЕЙ
Резюме. АктуальнСть. Поширенсть панкреатиту в дтей становить 5-25 %. Мета: визначити особли-вост патологи пдшлунковоI залози в д':тей. Матер'ал та методи. Досл^ення проведено на баз/ га-строентеролопчного в^лення ЧернiвецькоI обласно1 клiнiчноIдитячо1 лiкарнi впродовж 2013-2015 рр. Результати. Частота хрончного панкреатиту серед дтей ЧернiвецькоI област загалом становить 1,8 %. У 66 % дтей iз хро^чним гастродуодентом i в 100 % дтей iз виразковою хворобою цибулини дванадцяти-пало1 кишки були виявленiультразвуков/ змiни пщшлунково'1 залози. Ознаки хрончного панкреатиту в'щ-мiченi в 1 дитини з целiакieю / 4 дтей iз лактазною недостатн'ютю. У17д':тей спостергались ультразвуков/ ознаки ф'брозу залози та зниження р^вня еластази-1 в калi, що можуть розглядатися як ознаки хрон '1чного панкреатиту, у 9 дтей встановлено ультразвуков/ ознаки структурних змн пщшлунково'1 залози, але рi-вень еластази-1 був нормальним (хвор/ з рецидивуючим панкреатитом), у 18 дтей не було ультразву-кових змн структури залози та рiвень еластази-1 в калi не змнювався. Висновок. Хронiчнi панкреатити в дтей перебгають на фонi больового (нападопод'1бний бль iз локалiзацieю в е^гастрИ або часта змна локалiзацiI болю), диспептичного (найчаслше проявляеться нудотою та блюванням) / астеновегетатив-ного синдромiв та супроводжуються дисгармонiйним фiзичним розвитком. У всх хворих iз хро^чним панкреатитом виявлено вогнищевi або лiнiйнi фiбрознi змни паренхiми пдшлунковоI залози, неспеци-ф'1чн'1 змiни в копрограмi та значне зниження р^вня еластази-1 у кровi. Ключовi слова: дти, патолопя п'1дшлунково'1 залози, хронiчнi панкреатити.
Актуальнгсть
Поширешсть панкреатиту серед дггей iз патоло-пею травного тракту становить 5—25 % [1]. Переб^ панкреатиту в дитини на вщмшу вщ дорослого мае сво! особливостк захворювання може викликатися широким колом екзогенних i ендогенних факторiв, перебтати малосимптомно, маскуватися шшими за-хворюваннями травного тракту: гастрит, гастродуо-дешт, дисбактерюз кишечника тощо [2]. Якщо звер-нутися до визначення хрошчного панкреатиту (ХП), то здебшьшого вказуються так! ознаки: стшы струк-турш змши в залозi (зазвичай — фiброз, рщше — змши протоково! системи) i функщональна недостатнють [3]. Тепер, коли разом з ультразвуковим дослщженням на практищ все ширше використовують таы методи
вiзуалiзащl, як комп'ютерна, магнггно-резонансна то-мографiя, ендосонографiя, ретроградна холанпопан-креатографiя, дiагностика структурних змш стае мож-ливою вже на раншх стадiях патологи [4]. В арсеналi сучасно! медицини е надiйний нешвазивний метод оцiнки функцп тдшлунково! залози — визначення
Адреса для листування з авторами: Сорокман Тамiла Василшна Кафедра пед1атрй та медично! генетики БДМУ Театральна пл., 2, м. Чершвщ, 58002, Украша E-mail: t.sorokman@gmail.com
© Сорокман Т.В., Попелюк О.-М.В., 2016 © «Гастроентерологш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
еластази-1 в калГ [5—7]. Пошук методiв раннього ви-явлення та своечасного лГкування панкреатиту в дiтей е актуальним завданням педГатрГ! та дитячо! гастроен-терологп.
Мета дослщження: вивчити особливост перебiгу патологи йдшлунково! залози в дггей. Завдання до-слiдження: визначити частоту патологи Йдшлунково! залози в дггей, госпiталiзованих у гастроентерологiчне вгддтення, вивчити особливостi перебiгу патологи тдшлунково! залози в дггей.
Матерiали та методи
Дослщження проведено на базi гастроентеролопч-ного вiддiлення Чершвецько! обласно! клшГчно! дитячо! лшарш впродовж 2013—2015 рр. Усього за цей перюд у вiддiлення госпiталiзовано 1406 дiтей iз патологiею шлунково-кишкового тракту, iсторi! хвороби яких були проаналiзованi. Дiти надходили до стацюнару зi скар-гами на повторний бгль iз переважною локалiзацiею в етгастри та лiвому верхньому квадранта живота, що супроводжувався тими чи шшими диспептичними симптомами. З них вщбрано для ретельного аналiзу 59 юторш. У всiх дiтей була фонова гастроентеролопчна патологiя: у 35 ошб — хронiчний гастродуоденiт, у 3 — виразкова хвороба цибулини дванадцятипало! кишки, у 3 — жовчнокам'яна хвороба, у 10 — лямблюз, у 3 — целiакiя, у 5 — лактазна недостатшсть. Аналiз клИчно! симптоматики проводився за бальною оцiнкою скарг, анамнестичних даних i об'ективних ознак хвороби. Бо-льовий iндекс включав оцiнку за 3-бальною шкалою показниюв iнтенсивностi, характеру, частоти, зв'язку з !жею та тривалост болю, диспептичний — вираже-ностi нудоти, блювання, вiдрижки, метеоризму, дааре'!.
Усгм пацiентам проведено дослщження клiнiчних та бiохiмiчних аналiзiв кровГ, 3-кратне копрологiчне дослiдження, фiброезофагогастродуоденоскопiю з бю-псiею шлунка та дванадцятипало! кишки i подальшим морфологiчним дослгдженням бiоптатiв, ультразвукове дослiдження органiв черевно! порожнини з вимГрюван-ням розмiрiв ПЗ натще i пiсля прийому жг. Для оцiнки функци ПЗ у вшх хворих дослiджено рiвень еластази-1 в калi. Критерiем зовшшньосекреторно! недостатнос-т вважали зниження рiвня еластази-1 в калi нижче 200 мг/г.
Статистична обробка отриманих даних проведена за допомогою програм Statistica 6.0. Для кожно! з ознак обчислювалися середнi значення, середня помилка середнього. Для визначення вiрогiдностi вгдмшностей використаний ранговий критерiй Вiлкоксона — Манна — У!тш.
Результати та Тх обговорення
За результатами тiльки клiнiчного дослiдження частка дггей iз патологiею ПЗ вщ ушх пацiентiв, яю знаходилися на стацюнарному лiкуваннi в гастроенте-ролопчному вщдшенш, становила 4,2 %. У 2013 рощ кглькють таких дiтей становила 19 (4,2 % вгд усгх хворих Гз захворюваннями шлунково-кишкового тракту), у 2014 рощ — 20 (4,2 %), у 2015 рощ — 20 (4,2 %). Необ-
хгдно також вщзначити, що в 66 % дггей i3 хрошчним гастродуодештом i в 100 % дггей i3 виразковою хворобою цибулини дванадцятипало! кишки були виявлет ультразвуковг змши ПЗ. Ознаки ХП були виявлет в 1 дитини з целгакгею i 4 дггей гз лактазною недостатшстю. З 59 пащентав, якг були вщбрат для дослщження, у 44 (74,5 %) виявлено порушення з боку ПЗ з урахуванням шструментальних та лабораторних показниыв. Вщпо-вщно до обраних критерй'в патент розподглили так (рис. 1): у 17 дггей виявлет ультразвуковГ ознаки фь брозу залози та зниження рГвня еластази-1 в кал^ що можуть розглядатися як ознаки ХП, у 9 дггей установлен ультразвуковГ ознаки структурних змш ПЗ, але рь вень еластази-1 був нормальним (хворГ з рецидивуючим панкреатитом (РП), у 18 дггей не було ультразвукових змш структури залози та ргвень еластази-1 в калг не змь нювався, однак, оскгльки в них вщмгчався бгль у зон проекщ! ПЗ, у них дгагностували панкреатичний варь ант дисфункцг! сфшктера Одд! (ДСО). Отже, шших ура-жень ПЗ, окргм вищенаведених, у дослщжуваних нами дггей не виявлено. Хротчний панкреатит пщтверджено тгльки в 26 пащентав (1,8 % вщ ушх проаналгзованих ю-торш хвороб). Якщо враховувати той факт, що вш патента з порушеннями шлунково-кишкового тракту нешфекщйно! етюлоги в Чершвецькш област скерову-ються на лгкування в обласну дитячу кштчну лшарню, то отримат результати щодо частоти ХП у дггей можна екстраполювати на всю область.
Середнш вш дггей гз ХП становив 12,8 ± 1,3 року, да-тей гз РП — 10,1 ± 1,1 року та дггей гз ДСО — 9,7 ± 1,6 року. При аналгзг анамнезу життя дггей звертали на себе увагу таы дат: 1/3 дггей перебувала на ранньому (з 1-мюячного вшу) штучному вигодовувант, 19 дггей страждали вщ частих рестраторних захворювань, одну кишкову шфекщю г бгльше перенесли 7 дггей, обтяже-ний алерголопчний анамнез встановлено в 14 дггей.
З анамнезу захворювання встановлено, що розвитку кшшчно! картини передували: грубг порушення дгети — в 21 дитини (47,7 %), кишковг шфекци ргзно! етюлоги — у 14 (31,8 %), травма живота — у 2 (4,5 %), загострення атотчного дерматиту — у 2 (3,4 %) г кропив'янка — у 2 (2,3 %), загострення виразково! хвороби цибулини дванадцятипало! кишки — у 4 (4,5 %) г гастродуодешту, асоцшованого з Helicobacter pylori, — у 6 (6,8 %), надмгр-m фгзичт навантаження — у 4 дггей (4,5 %). У 6 дггей нам не вдалося виявити будь-яких несприятливих фак-торгв, що сприяли розвитку захворювання.
З х1рурпчного вщдтення у гастроентеролопчне були переведет 15 дггей те! групи (9 дгвчаток г 6 хлоп-
20 15 ю - 5 J 1 ■ 1
ХП РП ДСО
Рисунок 1 — Розподл обстежених дтей на нозо-лопчн1 групи,%
80 п
70
60
50
40
30
20 ■
10
n
ХП РП ДСО
Рисунок 2 — Дисгармонйний ф'зичний розвиток удтей ¡з патологею пщшлунково/ залози, %
чиюв), куди вони надшшли з тдозрою на гострий апендицит. У цих дггей бiль у живота виник гостро, у ре-шти — наростання iнтенсивностi больового синдрому протягом 1,5 мюяця (51 %) або бть виникав перюдично впродовж 1—1,5 мiсяця (14 %). У 35 (79,5 %) дггей бть мав нападоподiбний характер, у 9 (20,5 %) хворих бть був ниючий. У дггей iз РП значно часташе бiль турбував протягом усього дня та в шчний час. Тiльки в 5 дггей бть мав оперiзувальний характер. Бтьше нiж у полови-ни дггей бть локатзувався переважно в етгастральнш дiлянцi (52,3 % пащентав), лiвому (20,5 %) i правому шдребер'1 (15,9 %). 11,3 % дггей не мали чико!' локаль заци болю. Варто зауважити, що в третини дiтей бть перюдично мшяв свою локалiзацiю. Практично у вшх пацiентiв вiн посилювався тсля прийому та при по-рушеннi режиму харчування.
Характерним для цих дггей був i диспептичний синдром. Бть у живота супроводжувався втчуттям тяж-костi у верхнш половинi живота (56,8 %), блюванням (61,3 %), нудотою (68,2 %), розртженим випорожнен-ням (22,7 %), птвищенням температури тiла до субфе-брильних цифр (27,2 %).
Прояви астеновегетативного синдрому виявлено в 45,4 % дггей: млявють (43,1 %), пiдвищена втомлю-ванiсть (38,6 %), емоцiйна лабтьшсть (45,4 %). Бть-шiсть дггей обох груп скаржилися на зниження апетиту, а чверть хворих взагалi вщмовлялися вiд прийому 1ш.
Важливим показником е фiзичний розвиток пащен-та. Найбiльш виражене порушення фiзичного розвитку спостерiгали в дiтей iз ХП — дисгармонiйний фiзичний розвиток зареестровано в 76,8 % дггей. Серед пащентав iз РП дггей iз таким порушенням було вдвiчi менше, i тiльки дiти з ДСО втповтали нормальним фiзичним параметрам (рис. 2).
Змши копрограми у вск дiтей були неспецифiчнi, тому остання не може слугувати надшним показником функцiонального стану ПЗ у дггей старшого вiку. У 7 дь тей дiагностований аскаридоз. Гелюэбактерна iнфекцiя виявлена в 11 дггей першо! групи та в 6 дггей друго! групи.
Ультразвукове дослщження ПЗ показало збть-шення 11 розмiрiв у 22,4 % дггей iз ХП, 18,8 % — iз РП. У дiтей iз ДСО розмiри ПЗ при ультразвуковому до-слiдженнi були в норм^ однак у 11,3 % виявлялися п-перехогеннi включення. У вск хворих iз ХП вiдмiчено
вогнищевi або лiнiйнi фiбрознi змiни паренмми ПЗ; при РП подiбнi змши виявлет в 57,4 % дггей. У 2 ви-падках спостериалися ущтьнення стiнок вiрсунговоi протоки та ii нерiвномiрнiсть. У 3 дiтей дiагностована жовчнокам'яна хвороба, у 10 — деформащя жовчного мiхура, у 3 — збтьшення право! частки печiнки без змi-ни ll структури.
Середнi показники рiвня еластази-1 в калi у хворих iз ХП становили 98,7 ± 13,4 мг/г, у хворих iз РП — 243,0 ± 28,3 мг/г i в пацiентiв iз ДСО — 438,2 ± 19,6 мг/г.
Таким чином, повноцiнне обстеження хворого з по-дальшим монiторуванням основних показниюв дозволить не тальки встановити характер патолопчних змш у пiдшлунковiй залозi та генез !х розвитку, а й припус-тити можливi варiанти !х перебiгу i розробити тактику л^вально-профтактичних заходiв, спрямованих на запобиання хрошзаци процесу з розвитком панкре-атично! недостатностi.
Висновки
1. Хрошчш панкреатити в дiтей перебиають на фонi больового (нападоподiбний бть iз локалiзацiею в епiга-стри або часта змiна локалiзацii болю), диспептичного (найчастiше проявляеться нудотою та блюванням) i ас-теновегетативного синдромiв та супроводжуються дис-гармонiйним фiзичним розвитком.
2. У всiх хворих iз хронiчним панкреатитом виявленi збтьшення розмiрiв пiдшлунково'i залози, вогнищевi або лшшш фiбрознi змiни ii паренмми, неспецифiчнi змiни в копрограмi та значне зниження рiвня еласта-зи-1 у кровi.
Список AiTepaTypM
1. Банадига Н.В. Мкце панкреатопатН'у дтей на mni хро-шчно1 патологи органiв травлення/Н.В. Банадига, О.М. Дут-чак // Сучаст досягнення в гастроентерологи. — К.: Прапор, 2013. — С. 30-32.
2. Заичкина А.А. Трудности диагностики хронического панкреатита у детей /А.А. Заичкина, Е.А. Корниенко // Рус. мед. журнал. — 2015. — Т. 10, № 2. — С. 34-38.
3. Oracz G. The clinical course of hereditary pancreatitis in children — а comprehensive analysis of 41 cases / G. Oracz, E. Kolodziejczyk, A. Sobczynska-Tomaszewska [et al.]// Pancre-atology. — 2016. — Vol. 15, № 3. — P. 234-237. — doi: 10.1016/j. pan.2016.04.009.
4. Кудрявцева Н.Б. Дiагностикарантх порушень екзокрин-но\ функци мдшлунковог залози дтей шкльного вку/Н.Б. Кудрявцева, В.П. Родюнов // Вкник здоров'я. — 2015. — № 2. — С. 113-1116.
5. Губергриц Н.Б. Метаболическая панкреатология / Н.Б. Губергриц, А.Н. Казюлин. — Донецк: Лебедь, 2011. — 464 с.
6. The Pancreas: An integrated textbook of basic science, medicine, and surgery / H.G. Beger, A.L. Warshaw, M.W. Buckler [et al.]. — 2nd ed. — Massachusetts, USA: Blackwell Publ., 2013. — 1006p.
7. Lohr J.-M. Exocrine pancreatic insufficiency/J.-M. Lohr. — Bremen: UNI—MED, 2010. — 91 p.
Отримано 08.09.16 ■
Сорокман Т.В., ПопелюкA.-М.В.
ВГУЗУ «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ПАТОЛОГИИ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ У ДЕТЕЙ
Резюме. Актуальность. Распространенность панкреатита у детей составляет 5—25 %. Цель: определить особенности патологии поджелудочной железы у детей. Материал и методы. Исследование проведено на базе гастроэнтерологического отделения Черновицкой областной клинической детской больницы в течение 2013—2015 гг. Результаты. Частота хронического панкреатита среди детей Черновицкой области в целом составляет 1,8 %. У 66 % детей с хроническим гастродуодени-том и у 100 % детей с язвенной болезнью луковицы двенадцатиперстной кишки были обнаружены ультразвуковые изменения поджелудочной железы. Признаки хронического панкреатита отмечены у 1 ребенка с целиакией и 4 детей с лактазной недостаточностью. У 17 детей обнаружены ультразвуковые признаки фиброза железы и снижение уровня эластазы-1 в кале, которые могут рассматриваться как признаки хронического панкреатита, у 9 детей установлены ультразвуковые признаки
структурных изменений поджелудочной железы, но уровень эластазы-1 был нормальным (больные с рецидивирующим панкреатитом), у 18 детей не было ультразвуковых изменений структуры железы и уровень эластазы-1 в кале не менялся. Вывод. Хронические панкреатиты у детей протекают на фоне болевого (приступообразная боль с локализацией в эпигастрии или частая смена локализации боли), диспептического (чаще всего проявляется тошнотой и рвотой) и астеновегетативного синдромов и сопровождаются дисгармоничным физическим развитием. У всех больных с хроническим панкреатитом обнаружены очаговые или линейные фиброзные изменения паренхимы поджелудочной железы, неспецифические изменения в копрограмме и значительное снижение уровня эластазы-1 в крови.
Ключевые слова: дети, патология поджелудочной железы, хронические панкреатиты.
Sorokman T.V., PopelyukO.-M.V.
HSEIU «Bukovinian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine
FEATURES OF PANCREATIC
Summary. Background. The prevalence of pancreatitis in children with digestive disorders is 5—25 %. Aim of research: to determine the prevalence of pancreatic pathology in children. Material and methods. The research was conducted on the basis of department of gastroenterology of Chernivtsi Regional Clinical Children's Hospital during 2013—2015. Results. The overall prevalence of chronic pancreatitis in children of Chernivtsi region is 1.8 %. It should also be noted that 66 % of children with chronic gastroduodenitis and 100 % of children with duodenal bulb ulcer had ultrasound changes of pancreas. Signs of chronic pancreatitis were detected in 1 child with celiac disease and 4 children with lactose intolerance; 17 children had identified ultrasound signs of pancreatic fibrosis, and reduced elastase-1 in stool, which can be considered as signs of chronic
PATHOLOGY IN CHILDREN
pancreatitis; 9 children had identified ultrasound signs of structural changes of pancreas, but the level of elastase-1 was normal (patients with recurrent pancreatitis); 18 children had no ultrasound changes of pancreas and no deviation in the structure and the level of elas-tase-1. Conclusion. The chronic pancreatitis in children is often associated with pain (epigastric paroxysmal pain with frequent changes of pain location), dyspeptic (often manifested by nausea and vomiting) and astheno-vegetative syndromes which are associated with disharmonious physical development. All patients with chronic pancreatitis were revealed to have focal or linear fibrotic changes in the parenchyma of the pancreas, nonspecific changes in coprogram and a significant reduction of elastase-1 level in blood.
Key words: children, pancreatic pathology, chronic pancreatitis.
